Видок – Вилетіти
Іван Франко
Видок
1. Ані видком не видати, ані чутком не чувати. (Ількевич)
Говорять про чоловіка, що пропав десь, не дає про себе чутки, також про приятеля, з яким давно не видались. Пор. вище Вид ч. 1, а також Носович 381.
2. На видоці хата стоїт. (Нагуєвичі)
Значить на видному місці, на сугорбі, не заслонена будинками ані деревами.
3. На моїм видоці сі то стало. (Нагуєвичі)
Значить я сам бачив, як це сталося.
Видовище
1. А видовище би з тебе було! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тобі сталося таке лихо, щоб люде збігалися дивитись на нього.
2. Збігайте сі, люде, на видовище! (Нагуєвичі)
Значить дивитися на якусь пригоду, на нещастя або на погань. Сердитий окрик у сварці.
Видра
[Доповнення 1910 р.] 1. Видра мудра, а й сирна ни дурна. (Жидачів) … але і … (Миколаїв над Дністром)
Дуже гарна стрілецька приказка.
Видрулити
1. Видрулю ті на зломану голову з хати. (Нагуєвичі)
Погроза: витручу так сильно, що зломиш голову.
Видужати
1. Видужьив на другий бік. (Нагуєвичі)
Іронічно замість умер, коли мова про лікаря, чи поміг хворому видужати.
[Доповнення 1910 р.] 2. Видужяв, хот я й руки складала на його смерть. (Ю. Кміт)
Говорила жінка про нелюбого чоловіка, який видужав, хоч вона молилася, щоб умер.
Видумати
[Доповнення 1910 р.] 1. Не видумаш иначи, хиба, як ти Бог назначе. (Ю. Кміт)
Чоловік хоч як хитрує і поводиться в житті, не уйде своєї долі.
Видурити
1. Видурив би в дідька гроші. (Нагуєвичі)
Говорять про зручного дурисвіта.
Видусити
1. Видусив го як цитрину. (Львів)
Значить витягнув із нього всю можливу користь, зужив, виексплуатував його. Пор. Wander І, 188 (Ausdrucken 1).
2. Не видусиш з нього ані слова. (Нагуєвичі)
Говорять про маломовного або сердитого чоловіка, що мовчить уперто.
Видушити
1. Видушив як лис кури. (Нагуєвичі)
Сказано про вбійцю, що помордував цілю сім’ю людей у сні.
2. Видушило би вас до лаби! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ви всі до одного погибли як кури, яких душить лис.
3. Видушу я з тебе остатний олій. (Коломия)
Значить таки присилую тебе віддати те, що винен, доведу тебе до бідності.
4. Не видушиш у нього ні шелюга. (Нагуєвичі)
Значить не видобудеш, не витягнеш, бо бідний.
Вижерти
1. Вижерли го з села. (Скалат)
Змусили своїми обмовами, погрозами та збитками забратися геть.
Виздоровіти
1. Виздоровів на другий бік. (Скалат)
Замість умер, пор. вище Видужати 1.
Визнатися
1. А хто ся в тім годен визнати? (Львів)
Значить годі зрозуміти сю справу, дійти з нею до ладу, розібратися в заплутаних дрібницях. Пор. Wander I, 191 (Auskennen 1).
Виймити
1. Виймив го від смерти. (Дрогобич)
Значить вилічив. Уявлено смерть як якусь безодню.
2. Вийми з мене душу, бо більше не маю нічого свого! (Скварава)
Говорить неоплатний довжник або загалом бідний чоловік, від якого домагаються якогось датку.
3. Він би виймив око за кавалок хліба. (Нагуєвичі)
Говорять про скупого, захланного і немилосердного чоловіка. Натяк на широко розповсюджену казку про брата або товариша, що в дорозі виймив око брату за шматок хліба, пор. Етнографічний збірник І, 79.
4. Зараз му вийми тай положи! (Коломия)
Значить давай в тій хвилі, звичайно щось таке, чого чоловік не може дати. Говорять про вередливого, вибагливого чоловіка.
5. Чень то нас іще вийме Пан Біг із того нещастя. (Крехів)
Значить вирятує, дасть перебути те нещастя
Вийськати
1. Вийськав го, як пса до сонця. (Коломия)
Виганьбив, докучив йому. Блохи від сонця вискакують, тікають геть; Значить освітив, розібрав його погані діла.
Вийти
1. А що, не вийшло на моє? (Коломия)
Значить чи не сталося так, як я говорив? Пор. Wander II, 1475 (Kommen 243).
2. Вийди ти тото очима. (Коломия)
Значить виплачеш будеш, будеш жалувати.
3. Вийду з ним на своє. (Отиневичі)
Значить дійду з ним до ладу, погоджуся з ним корисно для себе.
4. Вийшла би з тебе пара! (Нагуєвичі)
Прокляття; «пара» згірдно замість душа. «Пара» по народному віруванню тільки у звірів, які не мають душі такої, як чоловік.
5. Вийшло ми з памjиті. (Нагуєвичі)
Значить забув.
6. Вийшло ми з рахуби. (Дрогобич)
Значить я занедбав рахунок, не числив цього, не тямлю числа.
7. Вийшло ми то на добро. (Дрогобич)
Значить я скористав на тім.
8. Вийшло на моє. (Нагуєвичі)
Значить сталося так, як я говорив. Пор. Záturecky VII, 1267.
9. Вийшло шите на пробите. (Darowski)
Значить тяжкою бідою затушковано якесь лихо.
10. Вийшов з літ. (Нагуєвичі)
Значить постарівся, його молодість минула, приміром йому вже запізно женитися.
11. Вийшов із кляс. (Нагуєвичі)
Говорять про парубка, що відбув приписані три кляси військового побору.
12. Вийшов му чьис. (Нагуєвичі)
Значить сповнився реченець, скінчилася його служба.
13. Вийшов на своє. (Бібрка)
Значить не стратив на підприємстві або добився свого права.
14. Вийшов на тім, як Заблотний на милі. (Ясениця Сільна)
Властиво польська приповідка про якогось Заблоцького, що віз мило човном і щоб не платити мита, прив’язав мило в споді під човном, а воно й розплилося. Значить стратив, ошукався на якімсь підприємстві. Пор. Adalberg Zabłocki 1
15. Вийшов цілий із того. (Дрогобич)
Значить вийшов без шкоди з небезпеки.
16. Все на єдно виходит. (Нагуєвичі)
Вислів резигнації: ніщо не поможе, нема ніякої ради. Пор. німецьке: Es kommt, auf eins hinaus, Wander II, 661 (Hinauskommen 2).
17. На тото воно й виходить! (Дрогобич)
Значить так справді діється або так справді мушу зробити.
18. Не вийде ти то на сухо. (Нагуєвичі)
Значить не обійдеться та справа без клопоту, без неприємності, будеш мати за це біду.
19. Не вийдеш ми живий із рук. (Нагуєвичі)
Погроза: вб’ю на смерть, або загалом буду бити сильно.
20. Так уже виходит. (Дрогобич)
Значить таке належиться, або: таке заключення треба зробити в певних преміс.
21. То вже у нас вийшло з повики. (Тяглів)
Значить нема такого звичаю, перевівся такий звичай.
22. Ще ми з того вийдемо. (Нагуєвичі)
Значить перебудемо це – про якусь біду або нещастя.
28. Що ти з того вийде? (Мостиска)
Значить яка тобі користь із того?
24. Як не вийде, то чень хоць вистане. (Нагуєвичі)
Жартливо; дотеп у тім, що вийде і вистане мають тут однакове значення. Говориться про полотно, або сукно, чи буде його досить на одежу, або про живність, «чи вийдемо з нею до весни» і т. і.
[Доповнення 1910 р.] 25. Відки вийшли туди підемо. (Тростянець)
Тобто: із землі вийшли і в землю підемо.
[Доповнення 1910 р.] 26. Коли я вийшла на загін, то все била на переді. (Ю. Кміт)
Згадує бабуня, коли була роботящою дівкою.
Виїсти
1. Ану виїдаймо сі! (Нагуєвичі)
Жартливо: йдім у перегони в їді, пробуймо, хто борше і більше з’їсть.
2. Виїв би, аби му цілий горнець поставив. (Нагуєвичі)
Говорять про ненажерливого.
3. Виїв би хлань. (Нагуєвичі)
Такий ненажерливий. Хлань, пор. польське ot-chłań і po-chłonąć, див. також Желехівський II, 1039.
4. Виїв-єс ми серце. (Нагуєвичі)
Говорять до когось, що наробив бесідникові багато гризоти, клопоту, що часто свариться з ним або загалом докучає йому.
5. Виїв і миску вилизав. (Нагуєвичі)
Жартливо, значить не лишив нічого.
6. Виїв, коби здоров! (Нагуєвичі)
Первісно серйозно, про дитину, яку при кожнім її вчинку такими зворотами, як «коби здоров», «нівроку» і т. і. стараються охоронити від уроків, лихих очей і інших чарів. Говорять також іронічно про лінивого, що їсть добре, але до роботи не дуже квапиться.
7. Виїв, хоць не припрошували. (Нагуєвичі)
Жартують із голодного, що напрацювавшися їсть не дбаючи ні на які церемонії.
8. Виїв, ще й облизав сі. (Нагуєвичі) … і не … (Нагуєвичі)
Говорять про голодного або про чоловіка з добрим апетитом.
9. Виїли, й раз полизати не лишили. (Нагуєвичі)
Виїли й горшки повишкробували.
10. Виїли, лиш лижками покалатали. (Нагуєвичі)
Значить швидко, дочиста виїли.
11. Виїли як вимели. (Нагуєвичі)
Значить виїли до чиста, не лишили нічого.
12. Він ми виїсть очи за тото. (Нагуєвичі)
Значить буде лаятись, допікати, соромити мене.
13. На, виїдж, аби-с тріс! (Нагуєвичі)
Говорять сердито, даючи їсти якомусь ненажері, а також говорячи комусь ненависному якусь прикру для нього новину.
14. Не виїш, хоць розпережи сі. (Нагуєвичі)
Говорять захланному, що наклав перед собою багато страви.
15. Хто виїв, най здоров видихає, а хто не їв, буде млів. (Ценів)
Говорять такому, хто розсердившися не їв обіду.
16. Що не виїв, бух до помиїв. (Голобутів)
Про сердитого, завидливого чоловіка, що не дбає про те, чи їли інші, або чи не схочуть їсти пізніше.
17. Як усьо виїм тоді подьикую. (Нагуєвичі)
Жартують із таких, що дякують перед їдою, коли їх припрошують до їди.
Виїхати
1. Виїдь, виїдь крілю на червонім коню! Твої сини порубані, по під мости пометані! (Нагуєвичі)
Приговорюють діти при забаві, яка полягає в тім, що ключечку, утворену з зігненого стебла, запускають слиною так, що в ній із слини робиться «шибка», а потім сю шибку запускають краплиною з соку «песього молока». Тоді на шибці з слини, досі зовсім безбарвній і прозірчастій, виступають різнобарвні а остаточно червоняві пасма.
2. Виїжджає з тим, як баба з ступернаком. (Нагуєвичі)
Підносить у розмові зовсім непотрібну річ, виривається з дурницею. Натяк на оповідання про бабу (дурня), що носилася зі ступернаком, який завіщав їй дід. Пор. Етнографічний збірник VIII, с. 80 – 85.
3. Виїхав верхом на палиці. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) вийшов пішки, або 2) його вигнали буком.
4. Виїхав колісницев на храм. (Лолин)
Колісниця – підтока з колесами, отже половина воза, телюжки. Значення поговірки: зробив щось не до ладу, сказав дурницю при людях, набрався сорому.
5. Виїхав на трох колесах. (Нагуєвичі)
Говорять про недбалого чоловіка, що не пильнує порядку, запізнюється, або погано робить своє діло.
6. Ти з тим не виїжджай при людьох! (Нагуєвичі)
Значить не виривайся з тим, не розголошуй цього.
Викалатати
1. Ледво-м викалатав у нього, що ми сі належало. (Нагуєвичі)
Значить ледве випросив, виходив, видобув. Мабуть натяк на давній звичай калатати, робити стукіт та крик перед домом неоплатного довжника, доки не віддасть довгу. На подібний звичай натякається в апокрифічнім Діянію ап. Томи (див. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури ІІІ, 109).
Викапаний
1. Викапаний тато! (Нагуєвичі)
Говорять про дитину в значенні: зовсім подібне до батька (або до кого там), мабуть таке подібне, як одна капка води до другої.
Викапати
1. А викапали би ти очи! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб виплили очі! (Нагуєвичі).
2. Ци ти очи викапили, що не видиш? (Нагуєвичі)
З пересердям: чи ти осліп?
3. Як би му з ока викапав. (Нагуєвичі)
Такий подібний. Мабуть у такім значенні: немовби викапав з ока той відбиток («чоловічок»), який видно в людському оці. Пор. Adalberg Oko 21.
Викинути
1. Викинуло би го з гробу! (Ценів) Вивергло … (Нагуєвичі)
Прокляття, основане на вірування, що дуже грішних, проклятих людей не приймає земля і викидає з гробу їх тіло.
2. Викинуло ми з памjити. (Коломия)
Значить забув до разу.
3. Викинь го дверми, він вікном улізе. (Збараж)
Говорять про впертого, влазливого чоловіка. Те саме у поляків Adalberg Wyrzucać 3.
4. Коли не викинув, то випхав. (Городок)
Жартують із чоловіка, якого викинули відкись, а він до цього не хоче признатися.
Викоріцматися
1. Ледво-м сі викоріцмав з тої біди. (Нагуєвичі)
Значить з тяжким трудом видобувся з біди. Словак каже: Vychrámať sa z čoho (Záturecky VI, 531).
2. Якось сі викоріцмав із хороби. (Нагуєвичі)
Значить видужав по довгім хоруванні.
Викоштитися
[Доповнення 1910 р.] 1. Я викоштила ся на сина. (Ю. Кміт)
Видала багато грошей, щоб увільнити його з війська.
Викрасти
1. Викрало би з тебе душу! (Нагуєвичі)
Проклинають злодія, значить щоб ти вмер несподівано.
Викресати
1. Викрешу я ти огню з г-ці. (Нагуєвичі)
Значить наб’ю. Грозять неслухняним дітям. Пор. Záturecky VII, 148.
Викривити
1. Викривив писок, як від полину. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що кривдує собі з чогось, невдоволений чимось, а не хоче сказати цього.
2. Викривило би ти писок до самої потилиці! (Нагуєвичі)
Прокляття. Мабуть натяк на казку про чудесне перекривлення голови лицем до плечей за якісь великі гріхи, пор. Біргерову баладу «».
Викришити
1. Викришило би вас до лаби! (Нагуєвичі)
Прокляття, значить щоб ви ви всі погибли. Смерть уявлено в виді якогось різника, що ріже всю отару до останньої штуки. У словаків: Vymreti ро kolena (Záturecky VI, 658).
Викрут
1. Пішов на викрути. (Нагуєвичі)
Значить почав вибріхуватися.
2. Хто має викрути, не піде в рекрути. (Ількевич)
Значить хто вміє вибрехатися; але іронічно також: хто має чим викупитися, підплатии кого треба.
Викрутити
1. Викрутив би мі, такий єм мокрий. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що змок на дощі або впрів при роботі.
2. Викрутив сі з біди. (Нагуєвичі)
Значить вибрехався, видобувся з біди якимсь не конче чесним способом. Пор. Záturecky V, 108.
3. Викрутив сі з рук як слиж. (Нагуєвичі) … як пискир. (Нагуєвичі)
Вирвався, про проворного, зручного або брехливого та хитрого чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander Aal 204.
Вилазити
[Доповнення 1910 р.] 1. Не вилазьий, небоже, бо смерть ті пасе. (Богородчани)
Остерігають чоловіка, що тільки що перебув тяжку хворобу, щоб не виходив із хати.
Вилапати
1. Вилапав го на горячім учинку. (Збараж)
Значить зловив при злочині, пор. латинський правний термін: capere in flagranti, певно первісно про палія, якого зловлено на місці пожежі.
Викурити
1. Викурив го як лиса з ями. (Нагуєвичі)
Значить вигнав, вистрашив. Натяк на звісний мисливський спосіб виганяти лиса з ями димом. Те саме Adalberg Wykurzyć 1.
Вилабудатися
1. Ще я сі вилабудаю з біди. (Нагуєвичі)
Значить хоч не легко, але видобудуся з лиха, дороблюся чогось.
Вилет
1. На вилеті бути. (Гнідковський)
Значить ось-ось відійду, ось-ось мене відпустять або проженуть із місця.
Вилетіти
1. Вилетит воробцем, не спіймаєш червінцем. (Коломия)
Лихе слово, сказане в гніві та пересердю, не вернеш пізніше, хоч і як його жалуєш.
2. Вилетит як шпак, люде зробjит як сак. (Нагуєвичі)
Про людське слово, поговір, що розходячись чим раз далі росте, набирає дивовижних розмірів. Пор. латинське: Fama crescit eundo.
3. Вилетіло ми з памjити. (Нагуєвичі)
Значить забув. Пор. вище Викинути 2.
4. Десь з тебе вилетіло так борзо! (Нагуєвичі)
Оклик здивування, коли хтось пообідавши недавно заявляє, що вже знов голодний.