Гаду – Гамувати

Іван Франко

Гаду-гаду

1. Гаду, гаду, а миші в крупах. (Ількевич)

Словами «гаду-гаду» характеризують довге, спокійне балакання, нібито: ми собі забалакалися, а миші крупи їдять. Жартують із довгої балачки сільських кумась про пусті речі, при чім занедбується робота. Пор. Adalberg Gadu gadu 1.

2. Гаду-гаду, а вечір близько. (Нагуєвичі)

Забалакавшися занедбали роботу. Пор. Adalberg Gadu gadu 4.

3. Гаду, гаду, дідько з заду. (Нагуєвичі)

Дитячий окрик; коли діти йдуть гусаком, то передні кричать так на задніх. Пор. вище Веред 1.

Гадюка

1. Не грій гадюки в пазусі, бо вкусит. (Lewicki) … бо тя … (Ількевич)

Не роби добра невдячному та безхарактерному, бо за твоє добро заплатить тобі злом. Пор. вище Гадина 4.

Гадячий

1. Гадьича їдь у його словах. (Нагуєвичі)

Чоловік злобний, облесний та спокусливий. Пор. Гадина 6.

2. Гадьичу їдь у собі має. (Нагуєвичі)

Про злого, обмінного чоловіка.

3. О, то гадьичий язик! (Нагуєвичі)

Про язикатого, обмівного чоловіка. Загальне вірування, що змія не кусає, але шпигає своїм язиком і що власне в тім язиці її отрута.

Газда

1. Без газди які жінці гаразди? (Березів)

Говорять про бідування вдови без мужа.

2. Виглядаєш на газду, а говориш як дурень. (Лімна)

Докоряють чоловікові, що невважаючи на поважний вигляд говорить дурні або цинічні речі.

3. Видно, що тут є газда в хаті. (Березів)

Тут порядок, уся робота в пору пороблена. Говорять як комплімент навіть жінці, вдові, що вміє вести хозяйство.

4. Газда на своїм смітю. (Дрогобич)

Значить у своїм добрі, хоч воно й яке мале, я собі сам господар і ніхто не має мені втручатися. Пор. Господар 8.

5. Газда премудрий не знає того, що баба. (Орелець)

І баба може розумом та досвідом зрівнятися з чоловіком, що провадить самостійне господарство.

6. Газда цілою губою. (Ількевич) … на всю губу. (Калуш)

Господар зовсім незалежний, порядний, заможний. Пор. Господар ч. 6.

7. Далеко му до газди. (Нагуєвичі)

Значить багато хибує, щоб із нього був порядний господар: це чоловік незаможний і негосподарний. Пор. Záturecky XVI, 145.

8. Де два газди, там ладу нема. (Коломия)

Бо один робить другому на перекір. Пор. Adalberg Gazda 2.

9. Де нема газди, там ладу не жди. (Березів)

Говорить удова по страті чоловіка.

10. Добрий газда перший устає, а останній лягає. (Нагуєвичі)

Він мусить дбати про початок і про закінчення всякого діла в хазяйстві. Пор. Muka 1175.

11. Добрий газда як рідний тато. (Уриче)

Учить свою челядь праці й порядку. Пор. Záturecky XI, 541.

12. З газди на драба зійшов. (Лолин)

Значить з господаря, властителя грунту й дому зійшов на жебрака.

13. Коби мене газда слухав, а пес і палиці послухає. (Нагуєвичі) … як схоче. (Нагуєвичі)

Огризнувся чоловік, що прийшов до пана, а його на подвір’ї вилаяв льокай.

14. Коли-с не газда, не вбирай сі в кожух. (Станіславів)

Кожух з великим на плечі виверненим ковніром уважається не лише практичною, але й почесною одіжжю статочного господаря. Бідоласі, голодранцеві нізвідки роздобути такої одежі.

15. Отто ми газда зателепаний! (Нагуєвичі)

Лайка на недбалого, негарного чоловіка, хоч і зовсім не господаря.

16. Пізнати газду по оборі й по коморі. (Нагуєвичі)

Значить по тім, чи в оборі порядок, а в коморі запас. Пор. Záturecky XI, 543.

17. Сивий соків, сиві його очи; не буде з того газди, хто ходит по ночи. (Мшанець)

Це мабуть, приспівка, та вживається як приказка про парубків, що люблять бурлакувати поночі.

18. Хоче бути газдов, а не вміє коневі фоста завязати. (Ількевич)

Жартують із недотепного робітника, що не вміє ходити коло коней.

19. Язда, пане газда! (Стрий)

З польського «jazda» в значенні: їдьте або їдемо. Окрик: рушай, махай геть, уступися з дороги, поспішайся! У поляків у такім самім значенні вживається приказка: Jazda panie Gwiazda! Adalberg Gwiazda 1.

20. Який газда, така й челідь. (Нагуєвичі)

Порядний, роботящий господар веде й свою челядь порядно, привчає до роботи. Пор. Záturecky VІІІ, 874.

[Доповнення 1910 р.] 21. Газда жьони не держиться. (Ю. Кміт)

Чоловік при живій жінці пошукав собі іншої.

[Доповнення 1910 р.] 22. Газда умират, а жінці співи на язиці. (Ю. Кміт)

Жінка рада смерті нелюбого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 23. Газда, що по судах сі тєгає. (Ілинці)

Процесується. Говорять у значенні: лихий господар.

[Доповнення 1910 р.] 24. Коби я газду мала, то я би го шьянувала: няй буде як дітина, то вже вся потіха в хаті. (Ю. Кміт)

Банує вдова за мужем.

[Доповнення 1910 р.] 25. Коли газді лекше за грейцар, то все з-за ліса. (Криворівня)

Де ліс близько села, то там легше заробити.

[Доповнення 1910 р.] 26. Ти си газду ни вродила, а я. (Ю. Кміт)

Говорить свекруха невісці.

[Доповнення 1910 р.] 27. Я тобі газда, ни отиць. (Ю. Кміт)

Говорив старий чоловік до жінки, що викала йому.

Газдиня

1. Газдиня, три дни хату не мела, смітє по коліна. (Комарно)

Кепкують із негарної хозяйки, що не держить у хаті доброго порядку. Пор. пісню Головацький Збірки II, 380.

2. Ти така газдиньи, як два городи, а одна диньи. (Княждвір)

Жартують із лінивої, недбалої господині, пор. вище Господиня ч. 3.

[Доповнення 1910 р.] 3. Де дві газдині, там хата не метена. (М. Яцків)

Пор. т. І, Господиня 11.

[Доповнення 1910 р.] 4. Як би я ни била гідна газдиня, то ти би ни трясла чьиривом так, як нині. (Ю. Кміт)

Говорить свекруха невісці, яка завдяки її синові зайшла в тяж.

Газдівство

1. В газдівстві лиш би сі шьинувати. (Нагуєвичі)

В хазяйстві треба держати порядок, пильнувати праці, не марнувати надбаного, то все піде гаразд.

2. Газдівства легко позбути, але тяжко набути. (Станіславів)

Цим оправдують пошану, яку мають селяни для такого чоловіка, що доробився гарного хозяйства.

3. Мале газдівство – велике дідівство. (Голобутів)

Мале хазяйство завдає більше клопоту та гризоти, ніж дає пожитку.

4. На малім газдівстві треба робити другому й собі. (Мшанець)

Значить для удержання треба не тільки обробити своє хозяйство, але ще й заробляти з боку.

Газдувати

1. Бода-сь ся нагаздував, як ворона на хаті. (Городенка)

Прокляття: щоб ти не довго користувався своїм хазяйством, щоб воно тобі загирилося. Пор. Господарювати ч. 3.

2. Газдувала би й вош, коби мож. (Нагуєвичі)

Бідний чоловік думає, що газдуваги легко, аби було на чім.

3. Газдую: люде орут, я сі волочу. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік, що в робочий день мусів іти до міста на термін.

4. Добре газдувати, як є на чім. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, що не має землі. Пор. Záturecky X, 6.

5. І я би газдував, коби було на чім. (Нагуєвичі)

Значення як вище.

6. Нагаздував, як пес за плугом ходячи. (Скварава)

Сміються з недбалого, незарадного господаря. Пес за плугом ходить лише з аматорства, не для діла.

7. На такім най пси газдуют! (Нагуєвичі)

Говорять про нужденне, запущене господарство.

8. Не так газдую, як бідую. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, що числиться ніби самостійним господарем, а не має з чого вижити.

9. Нині газдувати, треба кождій біді горло затикати. (Голобутів)

Господар мусить оплачувати безліч усяких данин, податків та додатків, кар та всяких інших драч.

10. Нині газдуй – на студене дуй. (Ценів)

Треба берегтися, щоб не наразитася якому посіпаці, бо кожний може нашкодити.

11. Хто добре газдує, той гараздує. (Стрий)

Ідеал життя для нашого селянина – заможне, добре ведене хозяйство.

[Доповнення 1910 р.] 12. Вже би газдував, а ше му молоко мамине під носом. (Kolberg Pokucie)

Говорять про недолітка, що збирається бути господарем.

[Доповнення 1910 р.] 13. Газдовала би і вош, як би мож. (Мшанець)

Мала дівчина, якій умерла мати, оповідала, що не бажала би, аби батько другий раз женився, бо мачуха буде над нею збиткуватися. Баби бесідували про це і доложили оцю приповідку. (М. Зубрицький).

Газета

1. Не знав, що там о тім казети пишут. (Нагуєвичі)

Кепкують із самохвалька, який величається, що ось я зробив це й те. Мовляв, це дрібниця, в газетах про це нічого не пишуть.

2. Таке би хиба в казети пустити. (Мшанець)

Говорять про якусь незвичайну пригоду, яку варто подати до прилюдної відомості.

3. Я тебе в казети подам. (Станіславів)

Новочасня погроза: я при помочи часописи нароблю тобі сорому на весь край.

[Доповнення 1910 р.] 4. Вас тілько в казети пустити. (Ю. Кміт)

Задля його цікавих оповідань.

Гаївка

[Доповнення 1910 р.] 1. Ціла гаїлка була би за тобов. (Буданів)

Так би люди бігли дивитися, як на гаївку.

Гай

1. Гай, гай, а за гайом іще гай. (Лол, Лучаківський)

Жартують, коли хтось задумавшися зітхає та каже «Гай-гай!»

2. Гай, гай, тай не дома, де сі рушу, все солома. (Тустановичі)

Зітхав чоловік, що в дорозі мусів заночувати десь у гаю в стозі, а пробудившися вночі звільна нагадував собі, де він спить. Також договорюють жартом, коли хтось починає зітхати без важної причини.

3. Гай йому розвився. (Лучаківський)

Значить, йому добре діється.

Гайнувати

1. Хто в літі гайнує, тот в зимі голодує. (Ількевич)

Літо – пора громадження засобів, а не гулянок і гайнування.

Гак

1. Аби сте мі на гак тьигли, то нічого не скажу. (Нагуєвичі)

Гак – pars pro toto – шибениця; тягнути на гак – вішати. В польськім przywieść na hak – довести до упадку, Adalberg Hak І.

2. Ану, на гак мі беріт, ци маю вам що дати. (Нагуєвичі)

Не маю нічого, хоч вішайте. Говорив неоплатний довжник своїм вірителям.

3. Загнув му гака доброго. (Ценів) … не малого. (Коломия)

Завдав клопоту, видумав штуку, над якою той мусить добре помучитися, щоб її розвивати.

4. Закидає гак на велику рибу. (Коломия)

Носиться з якимись великими планами, спекулює на великий інтерес. Пор. Wander II (Haken 19).

5. Зігнув сі як гак. (Нагуєвичі)

Згорбився від хвороби або нужди.

6. Мене хоць на гак, я все буду так. (Нагуєвичі)

Хоч вішайте, а я свого слова, своєї вдачі не зміню.

7. Скулений як гак. (Нагуєвичі)

Згорблений, зігнувся в три погибелі.

8. Такий став як гак. (Нагуєвичі)

Значить, худий, нужденний, згорблений.

9. Такий ходит, як би сі з гака зірвав. (Нагуєвичі)

Страшний, подібний до розбійника, що вже його вішали, а він вирвався.

10. Там треба доброго гака вигнути. (Ценів)

Дослівно: обійти кривою дорогою, збочити з дороги; образово: ужити хитрості та підступу для осягнення цілі.

11. Ще його гак не мине. (Нагуєвичі)

Говорять про злого, збиточного чоловіка, значить ще повисне на шибениці.

Гала

1. Вилетіла як гала з колопень. (Войнилів)

Гала тут у значенні галки, чорної птахи. Що їй за діло було в коноплях – невідомо. Говорять, коли якась жінка або дівчина в розмові вирветься з чимось недотепним, з якоюсь нісенітницею.

2. Гала драла! (Мінчакевич, Ількевич)

Старий окрик, передразнення татарського «Allah», уживають, коли хтось зірветься бігти кудись або взагалі до якогось енергійного руху.

3. Гала пала! (Нагуєвичі)

Окрик на означення безладного поспіху, пор. Adalberg Hałapała 1.

Галабурда

1. Наробив галабурди. (Нагуєвичі)

Значить сварки, заколоту, неспокою.

2. То якийсь галабурда, не чоловік. (Нагуєвичі)

Галабурда – неспокійний дух, бунтівник, незгідливий.

Галай

1. За галай світа пішов. (Нагуєвичі)

Значить пішов Бог зна куди. Дослівне значення приказки мені неясне.

2. На галай, на балай. (Ількевич)

Значить як-будь, без ладу, Тобто: зробити щось. Пор. Adalberg Hałaj 1.

3. Пішло галай на балай. (Нагуєвичі)

Діло зроблено поспішно та недбало, без ладу та складу. Галай на балай – ремінісценція татарського оклику, пор. старе: Алай булай – крымские песни, там их и тресни, Симони 33.

4. Ти дурний галаю! (Ясениця Сільна)

Галаєм називають крикливого а мало тямущого чоловіка.

Галайкотати

1. Галайкочут, як жиди в школі. (Нагуєвичі)

Про безладний гамір змішаний з голоснішими криками.

Галамага

1. Ей, як ти по галамазі заїду! (Бірки Великі)

Ударю в лице, властиво в рот.

Галамагати

1. Галамагає як три дурні до купи. (Бірки Великі)

Говорить дурниці, плете нітвісти-що.

Галастра

[Доповнення 1910 р.] 1. Там ціла галастра зійшла сі. (Дрогобич) … халайстра … (Нагуєвичі)

Зійшлася юрба народу.

Галатим

1. То якийсь галатим запливомізький. (Дрогобич)

Якийсь божевільний, неповного розуму чоловік. Ce прозвище пригадує оповідання в «Віснику» 1850 р. про о. Григоровича з Белелуї, якого сусіди за його хлополюбство називали insensatum Galatum. Значить, таке прозвище, з якого оте дрогобицьке являється копією, було десь у [18]30-их роках розширене серед нашого попівства. Що значить той «Galatus?» Розуміється, не Галилеєць, як дехто толкує, пор. Павлик, Народні читальні с. 20.

Галич

1. Відси ріка, відти гора, а в середнім біда – то Галич. (Ількевич)

Положення нового Галича схарактеризоване вірно.

2. Старший Галич відо Львова. (Ількевич)

Мабуть рефлексія якогось книжника, ледве чи записана з уст народу.

Галу-балу

1. Галу, балу, а свині в ріпі. (Ількевич)

Знов ономатопоетичні слова на означення довгого балакання, за яким занедбано важне діло – вигнати свиней. Пор. вище Гаду-гаду 1.

Галуза

1. А галуза би на тебе впала! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе постигло нещастя.

2. В велике галузя зайти. (Гнідковський)

Значить, вдатися в скомпліковану справу або договоритися до далеких консеквенцій.

3. Верхове галузя вітри ломлят. (Гнідковський)

Визначний чоловік найборше стягає на себе неприязнь та напади ворогів і паде під їх ударами, коли тим часом пересічні людці живуть собі спокійно.

4. Кождій галузі кінцьи не дійдеш. (Нагуєвичі)

Значить кожної справи не полагодиш, кожного непорозуміння не виясниш.

5. Молоду галузу пригинай, бо старої не пригнеш. (Коломия)

Учи чоловіка замолоду, бо на старість годі вже. Пор. Adalberg Gałąż 3; Wander V (Zweig 8. 13); Čelakovský 407.

6. На яку ми ті галузу треба? (Нагуєвичі)

Згірдно: по якого біса, до хріну мені тебе треба.

7. Якої си галузи шукаєш? (Нагуєвичі)

Значить, якої лихої пригоди? Галуза тут еліптично в значенні приладу, на якому можна повіситися.

Галушка

1. Впав як галушка в окріп. (Нагуєвичі)

Попав у клопіт, зазнав лиха.

2. Єдна галушка всі зжерла. (Поляни – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Через дрібницю дійшло до великої страти. Основано на анекдоті про нетямучу куховарку, що не вміла варити галушок, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 178.

3. Круглий як галушка. (Дрогобич)

Про невеличкого ростом, заживного чоловіка.

Галя

1. Далі, далі аж до Галі, а від Галі іще далі. (Нагуєвичі)

Кричать діти бігаючи від хати до хати.

2. Не буде Галя, буде другая. (Ількевич)

Говорить парубок, коли одна дівка відправить його сватачів.

Галяр

1. Галярьи зломаного не маю. (Нагуєвичі)

Галяр, німецьке Heller, дрібна монета, тепер сотик. Пор. Wander II (Heller 75)

Галь-паль

1. Пішло на галь-паль. (Нагуєвичі)

Діло поведено без ладу, сквапно, а неоглядно.

2. Як будь, галь-паль, аби борше. (Нагуєвичі)

Так характеризують поквапну, але безладну, непорядну роботу.

Гамайда

[Доповнення 1910 р.] 1. Прийшов Гамайда – за дві гроші, тай гайда. (Миколаїв над Дністром)

Значення неясне. Коли це ім’я власне, то можна розуміти так, що Гамайда взяв якусь річ за дуже дешеву ціну і пішов.

Гаман

1. Битий як жидівський Гаман. (Печеніжин) Будеш битий … (Дрогобич)

Говорять про тяжко побитого, або про такого, що його часто поштуркують. Пор. Бити 4, 40.

2. Гамани-вухи. (Дрогобич)

Гамановими вухами називаються невеличкі трикутні калачики, які печуть жиди на те свято і роздають знайомим, в тім числі й християнам. Дехто говорить, що в тих коржиках містяться чари, якими жиди привертають християн до себе, аби горнулися до них. От тим-то таких християн, що горнуться до жидів, і називають «Гамани-вухи».

3. «Мошку, дай тобі Боже того свjитого Гамана дочекати!» – «Ни, ни, аби й ти такий свjитий був, як він!» (Нагуєвичі)

Селяни часто дразнять жидів «святим Гаманом», а жиди сердиться за це.

4. Ой ти Гамане жидівський! (Нагуєвичі)

Говорять до неповоротного, часто битого та нетямущого чоловіка.

Гам-гам

1. Гам, гам, ходи хлібе ’д нам! (Нагуєвичі)

Жиди перед своєю Пасхою вимивають усю посуду, щоб не лишити ані сліду кислого хліба, а по святах знов вертають до нього. Наші селяни й говорять, що вони перед святами палять і проклинають хліб, а по святах перепрошують його отакою формулою. Та її уживають і в розмові, коли хтось не хоче їсти сухого або лихо спеченого хліба, то йому говорять: «Чекай, колись і такого не буде! Буде тобі колись: гам-гам, ходи хлібе ’д нам».

Гамерика

1. В Гамериці, гварят, добре, але й там не довго так буде, як наші грішні люди найдут. От кажут, що тая уперед громів не было, а тепер уже гирмит. (Дидьова)

Приклад вірування, що виросло, так сказати, на наших очах, на тлі американської еміграції. Пор. вище Америка 1.

Гамувати

1. Гамуй сі в словах! (Нагуєвичі)

Стій, обдумай, що говориш.

2. Гамуйся, кобило, горшки везеш! (Збараж)

Передразнюють фірмана, що не загальмувавши воза кричить на кобилу, щоб вона гальмувала себе сама.