Водити – Воняти

Іван Франко

Водити

1. А водили би ті до Берна! (Нагуєвичі)

До Берна на Мораві водили ще до [18]60-их років деяких злочинців для відбування кари.

2. Водит го блудними дорогами. (Нагуєвичі)

Тягне його в погане товариство, наводить на лихо.

3. Водит го за ніс. (Дрогобич)

Значить дурить, ошукує. Образ узятий із звичаю водити за ніс ведмедя, пор. Adalberg Wodzić 1.

4. Водит го за підбоки. (Нагуєвичі) … сі з ним … (Нагуєвичі)

Значить поводиться в ним фамільярно, підхлібляє йому.

5. Водит го як сліпого. (Нагуєвичі)

Держить його в залежності від себе.

6. Водити як кота за ниткою. (Гнідковський)

Значить дурити, мати когось за дурня.

7. Водит ні як кітку за стеблом. (Нагуєвичі)

Значить дурить мене, відволікає справу з дня на день.

8. Водит очима як блудна вівцьи. (Нагуєвичі)

Говорять про заляканого, безрадного чоловіка.

9. Водит сі з ним по під руки. (Нагуєвичі)

Товаришує, вдає великого приятеля; пор. вище ч. 4.

10. Водиш мі як дітину на пояску. (Коломия)

Не позволяєш мені самому розважити якесь діло.

11. Таке то сі водит меже миром хрещеним. (Нагуєвичі)

Значить таке буває – говорить про якийсь незвичайний випадок.

12. Тобі лише сліпі діди водити. (Нагуєвичі)

Говорять до нездари, лінивого та нетямущого чоловіка.

13. Тяжко того водити, хто сам не хце ходити. (Войткова коло Добромиля)

Переносно: зайва річ радити тому, хто не хоче слухати доброї ради. Пор. Záturecky III, 51.

Воєвода

1. Воєвода – в печи мече горшками. (Нагуєвичі)

Кепкують з такого, що до роботи лінивий, а ласий на їжу, або з такого, що розсердившися на жінку б’є горшки в печі.

Воздух

1. Підньили го на воздухи. (Нагуєвичі)

Говорять про зомлілого або тяжко побитого, якого тверезять держачи на руках.

Возити

1. А возив би тобов дідько поліна на тамтім світі! (Вороблевичі)

Прокляття, основане на віруванні в таку кару в загробнім житті.

2. Возили би ті по дохторах! (Нагуєвичі)

До лікаря везли давніше тільки в випадку дуже тяжкої слабості, звичайно тоді, коли вже ніякий лік не міг помогти хворому.

3. Возьит сі по нім, як Мошкові бахурі. (Нагуєвичі)

Значить верховодять над ним, поневіряють його. Пор. Záturecky VIII, 784.

Вознесеніє

1. Як на Знесінє цьвіт, то на Петра хліб. (Ожидів)

Господарська приказка. Цвіт розуміється: збіжжя цвіте.

Возний

1. Возний – тягниверета, а левізор – теребилюлька. (Коломия)

Возний чи судовий чи адніністраційний звичайно по селах має кепську репутацію, бо приносить візвання до заплати податків і кар, а в разі невиплати має бути присутний при екзекуції довгу, тобто при забиранні з хати движимого добра. Ревізори (фінансові стражники) виявляли давніше свою службистість ловлячи таких селян, що курили перемичений тютюн і в тій цілі вишпортували недокурки з люльок.

Возраст

1. Не в возрасті сила, не в подобі розум. (Мшанець)

Приказка мабуть книжного походження. Можна бути великим і слабим, гарним на вроду і глупим.

Воле

1. Най має й два воля, коли мила моя. (Балигород)

Говорив лемко женячися з вольоватою дівкою.

Волі-волі (теж що або – або)

1. Волі так, волі сяк. (Любінь)

Діалект, замість або-або, пор. Або-або 1.

Воліти

1. Волиш свої вуши бити, як чужі гроші рахувати. (Мінчакевич) Волієш свої воши … лічити. (Ількевич)

Бути касієром при чужих грошах – річ дуже марудна і завдає багато одвічальності.

2. Волів би чоловік свої тріски збирати, як чужі гроші рахувати. (Мшанець)

Пор. ч. 1.

3. Волю гой ніж йой. (Нагуєвичі)

Значить волю радість ніж біль або гризоту.

4. Що волиш: ци миску хробаків, ци макітру пирогів? (Войнилів)

Рід загадки. Пироги – жаби, хробаки – жито. Питаючий лічить на те, що відповідач волітиме друге, ніби апетитніше, а на правду гірше. І в такім разі відповідь викликає загальний сміх.

5. Що волиш: ци скислий горох їсти, ци на здохлу бабу лізти? (Нагуєвичі)

Питання в роді попереднього. Скислий горох – г-о, здохла баба – піч.

Воловий

1. Будеш ти ще з волового сліду воду пити. (Нагуєвичі)

Докоряють тому, хто продав воли, значить будеш жалувати їх. Натяк на звісну казку, де хлопець, напившися води з волового сліду, робиться волом.

2. Ой ти х … воловий! (Львів)

Значить нездаро, непотрібе.

Воловід

1. Тебе, бачу, аж на воловоді до церкви поведут. (Нагуєвичі)

Кплять із такого, що не хоче йти до церкви.

Волокти

1. Волоче сі, як великий піст. (Нагуєвичі)

Говорять про немилу справу, злидні, процес. Пор. Wander V (Ziehen 33).

2. Волоче ся, як голодне літо. (Ількевич)

Значить і кінця годі дождатися. Wander V (Ziehen 57).

Волос

1. Аж волосє на собі рве. (Нагуєвичі)

Характеристичні рухи великого пересердя, розпуки, жалю. Пор. Wander II (Haar 154. 206).

2. Аж ми волосьи в гору встало. (Нагуєвичі)

Коли говориться про перестрах, тривогу. Пор. Wander II (Haar 220, 223). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 326, 388.

3. Ані за волосок нічого не дістанеш. (Нагуєвичі)

Ані крихітки. Волосок – найменша, наймаловажніша часть скотини, тут як символ найдрібнішої часті маєтку.

4. Ані на волос не попущу. (Нагуєвичі)

Волос (його грубість, а не довгота) тут знак найдрібнішої доступної людському оку міри. Пор. Wander II (Haar 158, 209).

5. Ані на волосок не хибло. (Нагуєвичі)

Ані крихітки, сповнено все чисто. Пор. Wander II (Haar 215).

6. Бере сі міні до волосьи. (Нагуєвичі)

Силкується вхопити мене за волоси, взяти верх наді мною.

7. Блищит му сі волосє, як псу єйці. (Нагуєвичі)

Говорять з насміхом про такого, що надто щедро намаже волосся маслом.

8. Борше волосьи на моїй долони виросте. (Нагуєвичі)

Отже заким це станеться. На долоні волосся не росте ніколи. Пор. Wander II (Haar 242); Adalberg Włos 6.

9. Бодай ти волосьи облізло з тої голови розумної! (Нагуєвичі)

Жартливе прокляття. Розумний чоловік часто буває лисий.

10. Взьив го за-волоси та під ноги. (Нагуєвичі)

Коли характеризують завзяту бійку. Пор. Wander II (Haar 229).

11. Волоса як би хто спив, то би пук. (Нагуєвичі)

Волос тут означав звісного водяного хробака (Gordius aqualicus). Вірування про його шкідливість загально розширене.

12. Волосє ми стало на голові. (Нагуєвичі)

Я перелякався, жахнувся, пор. вище ч. 2.

13. Волосє мньитке як льон. (Нагуєвичі)

Загальне вживане порівняння, особливо жіночого волосся з льняним повісмом.

14. Волосє стирчит як щітка. (Нагуєвичі) … як на їжи. (Нагуєвичі)

Про кострубатого, твердоволосого чоловіка.

15. Волос сивіє, а голова шаліє. (Ількевич)

Сивий волос – символічний знак старшого віку. Німець каже: Graue Haare und Weisheieszähne kommen nicht stets miteinander, Wander II (Haar 46) у поляків навпаки: Gdy włos siwieje, to rozum dojrzeje, Adalberg Włos 3.

16. Волос у гору пішов. (Скалат)

Значить страх мене проняв. Пор. Wander II (Haar 223).

17. Волосьи му сі наїжило, як стріха на вітер. (Нагуєвичі)

Говорять про нечесаного, нечепурного або злого чоловіка.

18. Вчинит сі як волос, а буде як колос. (Станіславів)

Значення мені не зовсім ясне, мабуть про злого чоловіка, що чиниться покірним, а осягнувши свою ціль показується грубіяном і жорстоким.

19. Довгий волос, а короткий розум. (Нагуєвичі)

Звичайна характеристика жінки. Пор. Čelakovský 302; Wander II (Haar 81, 82); Adalberg Wlos 2.

20. І волос ти з голови не зпаде. (Нагуєвичі)

Значить не бійся нічого, ніяке лихо тобі не станеться. Пор. Wander II (Haar 221, 222, 274); походження біблійне.

21. Кождий волосок на мні прокльитий. (Нагуєвичі)

Оповідала сирота про те, як вона жила з мачухою і як та проклинала її.

22. На волоску висит. (Нагуєвичі)

Значить ледве держиться, ось-ось пропаде. Образ узятий мабуть із класичного оповідання про Дамоклів меч, завішений на волоску чи на тонкій ниточці над чоловіком, посадженим на троні. Пор. Wander II (Haar 210); Brzozówski Włos 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 137.

23. Не має тілько волосьи на голові, що довгів. (Нагуєвичі)

Число волосся на голові справді велике, а в народі воно вважається синонімом якоїсь незліченної суми. Пор. Wander II (Haar 192, 197, 219).

24. Не облізе волосьи з дурної голови. (Нагуєвичі)

Борониться лисий, коли хто сміється з його лисини. У поляків навпаки: Z glupiej głowy mądre włosy uciekają, Adalberg Włos 8.

25. Облізло му волосьи з великої жури. (Нагуєвичі)

Говорять про лисого, часто іронічно.

26. О волосок був бим упав. (Нагуєвичі)

Значить не багато хибувало, пор. вище ч. 4, 5.

27. О малий волос був би мі забив. (Нагуєвичі)

Значить дуже мало хибувало, а був би трафив. Пор. Wander II (Haar 145).

28. Пішло му проти волоса. (Дрогобич)

Значить проти його волі, наперекір йому. Пор. Wander II (Haar 153).

29. По за волосє дістав. (Нагуєвичі)

Те ж, що поза вуха, в потилицю набито.

30. Розстрапане волосє, ги коли би го бурі збила. (Нагуєвичі)

Говорять про пелехатого, нехарапутного чоловіка.

31. Сивим волосом світити. (Нагуєвичі)

Для замужних жінок, особливо для старших показування прилюдно волосся вважається соромом. Вийти заміж для жінки значить рівночасно «покрити косу».

32. Тогди то буде, як на долони волосє виросте. (Ількевич)

Значить не буде ніколи. Пор. вище ч. 8.

33. Тьигни за-волоси, як пса до буди. (Нагуєвичі)

Пес не любить іти до буди, де його припинають на лапцюг. Поляк порівнює: як коня за гриву, Adalberg Włos 1.

34. Хто не вшанує сивого волоса, бодай го не дочекав. (Коломия)

Сивий водос тут символічно – старий чоловік або старість.

35. Як на волоску висит. (Гнідковський)

Значить ледве держиться. Пор. вище ч. 22.

Волохатий

1. Хто волохатий, буде богатий. (Ількевич)

Говорять про такого, у кого сильно і вчасно обростають руки, ноги, груди.

Волочитися

1. Волочит сі за мною, як тельи за коровою. (Сороки)

Не попускається а ні на крок.

2. Волочит сі світами, як циган. (Нагуєвичі)

Кочовий спосіб життя циганів викликає зачудування та нехіть у осідлих людей. Пор. Adalberg Wlec się 13.

3. Волочиться, як волоцюга у плуга. (Ількевич)

Волоцюга, інакше підволока, прилад, на який вкладають плуг везучи його в поле: він двома раменами тягнеться по землі.

4. Волочит сі, як крадена шкапа. (Нагуєвичі)

Крадену шкапу злодії силкуються як найшвидше перепродати і вона переходить живо з рук до рук і з повіту в повіт.

Волхв

1. З волхвами що зачинати. (Гнідковський)

Тобто: не доведе до добра, бо одурять, очарують, накличуть лиху пригоду.

Воля

1. Аби ваша воля, а моя повинність. (Крехів) … панська волі, а наша … (Нагуєвичі)

Фраза з панщизняних часів, тепер уживається іронічно, коли хтось. хоче занадто верховодити над чоловіком та розказувати йому. Тобто: не маєш мені нічого розказувати, бо я не обов’язаний робити.

2. Аби добра воля, а борщ буде. (Вікно)

Говорять, коли хтось відмовляється від діла тим, що не було доброї нагоди. Пор. Wander V (Wille 11). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 22.

3. Без доброї волі й дар не дар. (Коломия)

Дар – сам собою вираз доброї волі, отже дар без доброї волі – абсурд або має якісь побічні цілі. Пор. Wander V (Wille 18, 21, 29).

4. Виломав сі з моєї волі. (Нагуєвичі)

Говорив батько про непослушного сина.

5. Вирвав сі на волю, як кінь із припону. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що був досі під тяжкою рукою батька чи господаря і раптом опинився свобідний.

6. Вольному воля, а спасенному рай. (Залісє)

Говорять, характеризуючи різнорідні змагання та забаганки людей. Пор. вище Вільний 2.

7. Воля ваша, а суд царів. (Darowski)

Говорив чоловік, попавши в руки розбійииків. Пор. німецьке: Dein Wille, mein Königreich, Wander V (Wille 153). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 286; Славейков І, 77.

8. Вчиню ти твою волю. (Коломия)

Зроблю, як хочеш, як бажаєш. Пор. пісню:

Я ж ти, сину, не бороню,

Чини собі свою волю. (Коломия)

Або іншу: Ой мужу мій, мужу, вчини ж мою волю.

9. Дай кому волю, а собі неволю. (Ількевич)

Значить зроби щось після волі іншого, то тим самим зв’яжеш свою власну волю. Пор. Wander V (Wille 55); Adalberg Wola 4

10. Дай серцю волю, а сам підеш в неволю. (Ількевич)

Звичайно про закоханих: закохавшися чоловік робиться невольником укоханого предмету. [Приповідка використана в назві драми М. Кропивницького «» (1882 р.) – М. Ж., 28.02.2021 р.]

11. Даш серцю волю, то собі неволю. (Сапогів)

Коли попустиш поводи своєму вподобанню, своїй пристрасті, то тим самим обмежиш свою свобідну застанову і свободу діяльності.

12. Даю ти на волю. (Нагуєвичі)

Значить роби як хочеш, не буду тебе ні на що силувати.

13. Добра воля стане за учинок. (Ількевич)

Розуміється тоді, коли вчинок був неможливий. Пор. Wander V (Wille 38, 68); Čelakovský 280; Adalberg Wola 5.

14. З доброї волі борщу не звариш. (Коломия)

Відповідь на приказку під ч. 2.

15. Ліпше по воли, як по неволи. (Збараж)

Обік зовсім ясного значення є тут і гра слів, бо поволі значить також помалу, повагом. Пор. Adalberg Wola 10.

16. «Маєш добру а непримушену волю?» – «Ой-ой-ой, маю!» (Дрогобич)

Говорять про шлюб недібраної пари. Оповідають, що одна дівчина любила коваля, а її присилували йти за муж за шевця. Коваль упросився до нього за дружбу, і коли йшли до шлюбу, взяв під полу в кліщах розпечений піддосок, а коли станули в дверях церкви, коваль устромив йому залізо в холяву. Священник питає молодого: «Маєш добру і непримушену волю?» а шевця припекло, він почав скакати та кричить: «Ой-ой-ой, маю! Ой-ой-ой, маю!» Його признали божевільним і коваль узяв шлюб з молодою.

17. Моя воля, моя сила. (Коломия)

Замість я так хочу і так зроблю. Пор. німецьке: Mein Will’ ist mein Gesetz, Wander V (Wille 109).

18. На злу волю не порадиш. (Нагуєвичі)

Всякі способи поради та переконання мають значення лише тоді, коли чоловік має добру волю приймити те, що йому видасться розумним і хосенним.

19. Не хочеш по добрій воли, то мусиш по неволи. (Нагуєвичі)

Мовив рибак, заганяючи рибу в сіть. Пор. Adalberg Wola 9, 12.

20. Най сі діє божа волі! (Нагуєвичі)

Окрик розпуки і безрадності, коли чоловік у якійсь тяжкій пригоді вичерпав усі способи рятунку і опускає руки.

21. Свойов волев до добра не дійдеш. (Нагуєвичі)

Говорять упертим, непослушним дітям.

22. Своя волі на гак заводит. (Нагуєвичі)

Уперті, непослушні діти робляться з часом злочинцями і попадають на шибеницю. Пор. Wander V (Wille 48, 58); Záturecky IX, 344.

23. Татову волю гріх ломити. (Нагуєвичі)

Розуміється тут: останню волю, заповіт.

24. Тобі лиш дай на волю! (Нагуєвичі)

Значить потурай тобі, то ти накоїш лиха.

25. Хто без волі, той без долі. (Нагуєвичі)

Хто не має власної волі, той не може бути щасливий.

26. Ци по воли, ци по неволи? (Дрогобич)

Питає чоловік злодія, якого жандарм провадив до суду. А злодій каже: «Та певно, що поволи, бо не маю сі чого квапити».

27. Що ваша волі! (Нагуєвичі)

Звичайна формула жебрака, в значенні: що хочете, те й дайте.

28. Що воля: чи сніг, чи брага? (Гнідковський)

Альтернатива неясна, мабуть було тут якесь оповідання для її пояснення, та збирачем не записане.

29. Я його волі не нагну. (Нагуєвичі)

Не всилую його, щоб робив так, як мені хочеться. Пор. Wander V (Wille 44).

30. Яка воля, така доля. (Збараж)

Чоловік доброї волі звичайно буває задоволений і чується щасливим, хоч і в бідності. Пор. Adalberg Wola 7.

Воль

[Доповнення 1910 р.] 1. Вол так, воль сяк. (Жидачів)

Або так або сяк.

Воняти

1. Вонит як тхир. (Нагуєвичі)

Тхір уважається типом вонючого звіря. Пор. Adalberg Cuchnąć 1; Wander III (Stinken 32, 61, 65).

2. Єдин воне, другий не пахне. (Гнідковський)

Один не ліпший від другого. Німець каже: Один воняє часником, а другий цибулею, Wander III (Riechen 6).

3. Що воне, то не пахне. (Голобутів)

Уживають і переносно: що погане, нечесне, те не гарне.