Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Гандель – Гарак

Іван Франко

Гандель

1. Аби гандель ішов. (Львів)

Купецька формула: продаю так дешево не для зиску, але аби йшов гандель, аби товар не лежав. Але формула уживається в розмові в згірднім значенні, коли хтось робить якусь погань, крадіжку та шахрайство не з дійсної потреби, але так сказати, з аматорства, з привички.

2. Гендель Мендель. (Нагуєвичі)

Мабуть дразнили так колись якогось Мендля. Адальберг толкує, що це значить, буцімто лише жид здібний до торговлі (Handel 4), та це толкування не видається мені влучним.

3. На гендель пустив. (Нагуєвичі)

Продав щось або купив, спекулюючи на заробіток.

4. Найліпший гандель з Богом. (Гнідковський)

Бо Бог, по церковному віруванню, платить за всяке добре діло і нічого не забуває.

5. Пустив сі на гендель. (Нагуєвичі)

Дослівно: подався на купця, але частіше вживають у згірднім значенні: шахрує, обдурює, волочиться не пильнуючи роботи.

6. Трафив ми сі гендель. (Нагуєвичі)

Найшов на мене клопіт, чепилася якась напасть. Пор. Wander ІІ (Handel 43).

Гандж [У І. Ф. – Ганч]

1. Ганч має: з заду му кусник скирки не стає. (Дрогобич)

Жартують із парубка, якого не взяли до війська, хоч він на зверх видається зовсім здоровим.

2. Про такий ганч можна й сто літ жити. (Нагуєвичі)

Ганч – хиба взагалі, та частіше спеціально хиба в організмі, тривка хвороба або каліцтво.

Гандзя

1. Маєш Гандзю книш. (Яворів)

Говорить, коли на когось спаде якась несподівана біда, кинуть поговір.

2. От на – маєш Гандзю книш: тобі грают, а ти спиш. (Лучаківський)

Значить про тебе говорять, тебе осуджують, а ти й не знаєш нічого.

3. Пішла Гандзя в поле жати, той забула серп узяти. (Комарно)

Це властиво куплет із народної пісні, але його часто прикладають і в мові до забудькуватої, недбалої служниці.

4. Пішла Гандзя на горіхи тай набрала штири міхи: в кождім міху по горіху, наробила Гандзя сміху. (Нагуєвичі)

Співанка, але й її вживають у розмові, коли хтось наперед хвалився блискучим успіхом задуманого діла, а результат вийшов мізерний.

Гандлювати

1. Гандлює свойов скиров. (Нагуєвичі)

1) Тратить на якімось ділі, сходить на біду. 2) Говорять також про проституток.

2. Кождий гандлює як може. (Львів)

Гандлює в згірднім значенні: циганить, крутить, запопадає для себе. Пор. Wander II (Handeln 8).

Гандолити

1. Він уже фурт по польску гандолит. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що побувши довше в місті або в війську і вернувши до села, говорить ламаною мовою, мішаючи руські слова з польськими та німецькими. Фурт – німецьке fort – геть, скрізь.

Ганнуся [У І. Ф. – Гануся]

1. І Ганусі не бою сі. (Ценів)

Жартує парубок, якому говорять, що його будуть женити, мовляв: і я сам того бажаю.

Ганя

1. Говори до Гані, а вна си мислит, що вона пані. (Нагуєвичі)

Говорять про гордовиту, обмежену та зарозумілу жінку.

2. Хоць я собі Гані, я на своїм пані. (Ценів)

Значить хоч проста жінка, а в своїм хозяйстві я маю повне право.

3. Чекай, Ганю, по сніданю. (Дрогобич)

Отже зроблю тобі це або те, а поперед усього дай снідати.

4. Яке в Гані, таке і в пані. (Мшанець)

Жінка, жіноча вдача все однакова без огляду на суспільне становище.

[Доповнення 1910 р.] 5. Ганьи – калабаньи. (Вербовець)

Дразнять дівчину на ім’я Ганя.

Ганьба

1. Вже як має чоловіка ганьба спіткати, то го спітче й на гладкій дорозі. (Нагуєвичі)

Віра в неминучість призначення. Від напасті та пригоди не встережешся.

2. Від ганьби не вмреш. (Ценів)

Від сорому, скандалу, лайки. Пор. Záturecky IV, 262.

3. Від ганьби не сховаєш сі. (Нагуєвичі)

Стільки, що від злої пригоди, напасті.

4. Ганьба би ті вкрила! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти зійшов нінащо, став людським посміховищем.

5. Ганьба ми лице їсть. (Нагуєвичі)

Наганяє на лице рум’янець стиду.

6. Ганьба очи дре. (Нагуєвичі)

Робить чоловікові неможливим дивитися іншим просто в очі.

7. Ганьба очи не виїсть, але не дає сі меже люде показати. (Нагуєвичі)

Значить хоч і нематеріальна, а все-таки докучає.

8. Ганьба сі мене чепила. (Нагуєвичі)

Якесь непочесне діло набігло, з якого годі вилабудатися.

9. Збув єм сі ганьби. (Нагуєвичі)

Позбувся клопоту, напасного чоловіка.

10. Зійшов на ганьбу. (Нагуєвичі)

Замість зійшов ні на що, занедбався.

11. Іди без ганьби! (Нагуєвичі)

Іди, не шукай собі клопоту.

12. Наїв сі ганьби. (Нагуєвичі)

Замість набрався, наслухався знаружливих слів.

13. Отто ганьба ладна! (Нагуєвичі)

Жартливо хвалять щось негарне, приміром невродливе лице.

14. Пішло му на ганьбу. (Нагуєвичі)

Говорять про скотину, що за хворобою та недоглядом змарніла, звелася ні на що, або про недужого чоловіка. Пор. Záturecky XII, 306

15. Такої ти ганьби нароблю, що сі в десітьох водах не вмиєш. (Нагуєвичі)

Нароблю сорому або клопоту.

16. То би вже остатна ганьба була. (Нагуєвичі)

Отже якби це або те сталося, був би крайній скандал.

17. Через ганьбу не тьижко в біду впасти. (Нагуєвичі)

Лайка, пуста напасть часто доводить до бійки, до каліцтва або забійства.

18. Чого тота ганьба від мене хоче? (Нагуєвичі)

Тут «ганьба» в значенні: погана, непочесна людина.

19. Ще-м сі з єдної ганьби не вмив, а вже сі друга чіпає. (Нагуєвичі)

Не очистився, не позбувся клопоту.

[Доповнення 1910 р.] 20. Аж ми ганьба биво. (Лемківщина)

Я засоромився, застидався.

Ганьбити

1. Аби то лиш ганьбили! (Нагуєвичі)

Отже: а то ще б’ють.

2. Ганьбив, але поза очи. (Ценів)

Говорять іронічно про трусливого чоловіка, який свойому противникові не смів сказати правди в очі, а тільки поза очі лає його.

3. Ганьбив го на остатні декрети. (Токи)

Дуже лаяв. При чім тут декрети, не легко вгадати. Мабуть натяк на те, що судовий декрет за злочин сам собою кидає пляму на чоловіка.

4. Ганьбив на всі спусти. (Нагуєвичі)

Що влізлося, висипав увесь засіб ганебних слів.

5. Ганьбив на фунти. (Дрогобич)

Що хвилі додавав нову лайку. Лайка представлена як товар, який важать на фунти.

6. Ганьбив як пса. (Нагуєвичі)

Зневажав словами до краю. Пес дуже часто в устах народу мав те privilegium odiosum, що з ним рівняють усе підле, погане та гідне погорди, див. далі під Пес.

7. Ганьби го, а він сі сміє. (Нагуєвичі) … а йому то сміх. (Ясениця Сільна)

Говорять про безсоромного, цинічного чоловіка.

8. Ганьбити кождий потрафит. (Дрогобич)

Говорить чоловік, якого на його думку несправедливо поганьбили. Пор. Wander IV (Tadeln 1).

9. Його ганьбити – дармо си груди псувати. (Нагуєвичі)

Псувати груди, напружуючи голос, щоб говорити з притиском.

10. Його ганьбити – на стіну горохом метати. (Нагуєвичі)

Значить даремно, безуспішно.

11. Його ганьбити, то так як на воду плювати. (Нагуєвичі)

Плювати на пливучу воду – нема сліду; лаяти безсоромного чоловіка, то це не робить на нього ніякого враження.

12. Кого ганьбили, а мене й побили. (Ценів)

Говорить такий, що провинуватився і був зловлений на гарячім учинку та побитий; його спільники повтікали і пізніше їм обійшлося самою лайкою.

13. Лекше ганьбити, ніж самому зробити. (Львів)

Відповідь премудрим критикам, що їм усе не до ладу, а які самі нічим не доказали свого хисту. Пор. Wander IV (Tadeln 6, 7); Adalberg Ganić 8.

14. Най би ганьбили, аби не били. (Нагуєвичі)

Говорить такий, у кого притуплене чуття сорому, так що тільки бійка промовляє йому до переконання.

15. Не штука ганьбити, штука ліпше зробити. (Снятин)

Говорить чоловік, що за свою працю, буцімто не зовсім добру, ще набрався лайки. Пор. Wander IV (Tadeln 1, 5, 8); Adalberg Ganić 4.

16. Що ганьбили, то сі не рахує. (Нагуєвичі)

Значить крім лайки там було ще щось більше та грубше.

[Доповнення 1910 р.] 17. Коли він вас ганьбив, то вам було його на відлів! (Стара Сіль)

На ганьбу треба було відповісти ударом.

Гапка

1. Гапка – люди, свиня – худоба? (Сілець Беньків)

Іронічне питання замість заперечення. Чому Гапка не люди, годі вгадати.

2. На ж тобі Гапко книш! (Вікно)

Окрик, коли на когось спадає якесь розчарування, несподіваний клопіт. Пор. вище Гандзя ч. 1, 2.

3. На ж тобі Гапко червоне ябко! (Голобутів)

Червоне яблуко, яке дає парубок дівчині,– символ любові, залицяння. Приповідка має іронічне значення, коли хтось надіявся якогось добра, а на нього спадає клопіт.

4. То ще дурна Гапа. (Коломия)

Гапа – Агафія, Гапка. Ім’я Гапа зійшло на синонім дурної жінки мабуть під впливом польського gap – дурень.

5. Чи і Гапка люде? (Barącz)

Іронізовування над якоюсь бідною Гапкою, що перейшло в поговірку, коли хтось мішається в товариство, яке його вважає нижчим від себе.

Гаразд

1. Бода-с не зазнав гаразду на своїм обійстю! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі не велася худоба або діти.

2. Був гаразд, але мене не було дома. (Ценів)

Трафлялося якесь щастя. але я прогавив добру нагоду.

3. Буде гаразд, як мене не буде. (Нагуєвичі)

Вислів безнадійності чоловіка, що бідував увесь вік, а якого потішають, що ще буде й йому гаразд.

4. Було там того гаразд. (Ценів)

Значить було багато, щедро давали.

5. Від гаразду голий до дому йду. (Коломия)

Говорив гуцул, вертаючи з заробітків у Бесарабії, де його морили голодом і обдерли.

6. Від гаразду й світа не виджу. (Нагуєвичі)

Значить живу в біді та горі, плачучи раз-у-раз.

7. Від гаразду чоловік не втікає. (Коломия)

Говорять про такого, що втік із дому або зі служби.

8. Він сі в гаразді не знає. (Нагуєвичі) … не тьимит. (Нагуєвичі)

Має стільки добра, що й сам не знає його ліку та його ціни.

9. Все гаразд, жінка ледащо: не зварить, не спече, коли нема що. (Ількевич)

Відповідає іронічно бідний чоловік на вітальне питання: чи гаразд ся маєте?

10. Всипали му гаразд. (Нагуєвичі)

Значить набили сильно, наганьбили.

11. Всюди гаразд, а дома найліпше. (Ількевич)

Вислів звичайної у простих людей ностальгії за своїм домом. Пор. вище Всюди 2.

12. Всюди гаразд, де нас нема. (Ількевич)

Значить нам здається, що там усюди гаразд, бо ми бачимо й відчуваємо лише свою біду. Пор. вище Всюди ч. 4.

13. Гаразд, Богу дьикувати. (Нагуєвичі)

Вітальна формула: відповідь привітанного на питання: чи гаразд ся маєте?

14. Гаразд, коби Бога не прогнівити. (Ценів)

Добре поводження – це особлива ласка Божа для чоловіка. Досить чоловікові прогнівити Бога свідомо або несвідомо, а його гараздові може бути кінець.

15. Гаразд, коби Бог гіршим не карав. (Нагуєвичі)

Значить ведеться добре, а хоч і не зовсім добре, то все-таки могло би бути ще гірше.

16. Гаразд, коби витримати. (Ількевич)

Іронічно, замість біда, що тяжко й витримати. Пор. Adalberg Dobrze 21.

17. Гаразд має роги, а нужда ноги. (Гнідковський)

В гаразді чоловік робиться зарозумілим і завсігди любить зачепити когось, а в нужді бігає шукаючи підмоги. Пор. Adalberg Szezęście 68.

18. Гаразд му сі діє. (Нагуєвичі)

Значить він живе в гаразді, по турбується нічим.

19. Гаразд му сі діє: когут му здох, курка му піє. (Нагуєвичі)

Іронізують про поводження бідолахи, якому з дня на день ведеться все гірше. Коли курка піє, це віщує лихо, пор. Етнографічний збірник V, 249 (Курка).

20. Гараздови не хоче, а біді мусит терпіти. (Petruszewicz) Гаразду … а біду мусить. (Ількевич)

Вже Гете сказав: Es ist nichts schwerer zu ertragen, als eine Reihe von guten Tagen. У гаразді чоловік усе знайде собі якусь зачіпку, а в біді робиться сумирний та тихий. Пор. Wander V (Wohl 33).

21. Гаразд сі діє: курка здохла, когут піє. (Голобутів)

Іронічно про лихе поводження в господарстві. Пор. вище ч. 19.

22. Гаразд сі маєте! (Нагуєвичі)

Формула привітання, властиво запитання: чи гаразд, чи щасливо живете?

23. Гаразд ся маю, сли дотримаю. (Гнідковський)

Відповідь бідного, хворого чоловіка на вітальне питання про гаразд.

24. Гаразд татові і мамі це лихо. (Комарно)

Жартливо відповідають на питання про те, чи дома всі в гаразді. Пор. Wander V (Wohl 62).

25. Гаразд тобі, сиди ж собі. (Ількевич)

Значить коли тобі гаразд, то сиди спокійно. Пор. Adalberg Dobrze 13; Німець каже: Ist dir wohl, so bleib, Wander V (Wohl 19, 36); Араб навпаки каже: коли на тебе нещастя впаде, то сядь собі (Мez, 149).

26. Гаразд тому, що ми в його дому! (Ясениця Сільна)

Отже дай Боже! Бажання гостей господареві дому.

27. Гаразду знести не може, а біду терпить. (Ількевич)

В добробуті шукає собі якогось клопоту, а в біді сидить тихо. Пор. вище ч. 19.

28. Гаразд у хату! (Вікно)

Говорять при вході гостя, або вносячи до хати нововроджене теля або ягня.

29. Гаразд як у терню. (Нагуєвичі)

Іронічно. Значить біда, зі всіх боків щось докучає.

30. Гаразд як шевцеві в зимі, а дростарові в жнива. (Дрогобич)

В зимі люди найбільше потребують чобіт, а в жнива носячи в поле їсти найбільше псують глиняної посуди, то й дротар має найбільше роботи. [На дротований горщик можна подивитись в музеї в Нагуєвичах. – М. Ж., 7.03.2021 р.]

31. Дав би ти Бог гаразд, аби-с і не витримав. (Дрогобич)

Прокляття: щоб ти попав у лиху пригоду.

32. Дав ти Пан Біг гаразд, та не так, як людям. (Глещава)

Говорять до родичів, у яких уродилася нежива дитина. «Гаразд» спеціально значить те, що німці називають «ein freudiges Familienereignis», уродини або весілля. І так весільний обряд у Нагуєвичах зачинається піснею: Ізійди Боже до нас, бо нині гаразд у нас.

33. Дай Боже в гаразді дочекати. (Голобутів)

Говорять згадуючи про щось будуще: свята або праздник.

34. Дай Боже гаразд, а гроші будут. (Нагуєвичі)

І тут «гаразд» у значенні приросту родини, хрестин або весілля, на які все мусять знайтися гроші.

35. Дай Боже гаразд добрий, та не довго ждати. (Гнідковський)

Відповідь на бажання та обіцянки грядущого добра, на яке тепер не заноситься.

36. Дай Боже гаразд, поки біді не подаст. (Стежниця)

Друга половина граматично не зовсім ясна; значення її мабуть таке: поки біда не настане. Пор. вище Біда 162.

37. Дай Боже людям гаразд, то буде і для нас. (Мшанець)

Вислів почуття залежності добробуту та задоволення одиниці від добробуту громади, загалу.

38. Дай ти Боже гаразд тай дихавицю в груди! (Дрогобич)

Бажають потайному ворогові, що вдає приятеля, значить щоб ти мав добро і не міг уживати його задля тяжкої хвороби.

39. З такого гаразду аж не виджу куди йду. (Нагуєвичі)

Мовила жінка, що йшла плачучи задля якоїсь кривди.

40. Йому не перед гараздом ся діє. (Гнідковський)

Значить він тепер у скрутнім положенні, в великім клопоті аби тривозі.

41. Коби гаразд був, якось би сі витримало. (Ценів)

Відповідь на приказку в роді: Гаразд, коби лише витримати.

42. Майтеся в гаразді, як х-й в п-ді. (Пужники)

Цинічне бажання при розставанні.

43. Ми в гаразді, як чайка на гнізді: хто не хоче, то сполошит. (Коломия)

Значить наше добре становище дуже хитке, залежне від усякого капризу долі.

44. На гаразд му пішло. (Нагуєвичі)

Повелося йому добре, але також іронічно: зійшов на біду.

45. На гаразд ніколи не пізно. (Ценів)

Потішають такого чоловіка, який жалується, що його молодість минула в біді та нужді, мовляв: хоч у старших літах, а все ще поживеш у гаразді.

46. На гаразд усе чьис. (Нагуєвичі)

Чоловік бажав хоч часок пожити в гаразді.

47. Не було нам гаразду тай не буде. (Ількевич)

Вислів безнадійності бідного чоловіка, що не зазнав добра і не надіється зазнати його.

48. Не вміє сі в гаразді шьинувати. (Нагуєвичі)

Шукає собі добровільно клопоту та лихої пригоди.

49. Не гаразд ми сі стало. (Нагуєвичі) … трафило. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, у якого дома сталося якесь лихо, хтось у хаті вмер або згибла худобина.

50. Нема біди без гаразду. (Пужники)

В кожній злій пригоді буває щось корисне для чоловіка. Пор. Wander IV (Uebel 46).

51. Нема гаразду в хаті. (Нагуєвичі)

Говорять про таку хату, де муж із жінкою не любляться або де нема дітей.

52. Не можеш гараздові терпіти, а біді мусиш. (Коломия)

Остерігають такого, хто занадто гуляє та брикає в добрі. Пор. вище ч. 20, 27.

53. Нікому так не гаразд, як міні самому: чужі жінки їдьит сіно, а моя солому. (Нагуєвичі)

Коломийка, яку вживають за приповідку, жартуючи зі своєї бідності, особливо на переднівку.

54. Оставайте сі в гаразді! (Нагуєвичі) … в добрім гаразді. (Нагуєвичі)

Звичайна формула при прощанні; говорить той, хто виходить із чийогось дому.

55. По біді гаразд, по сміху плач. (Лімна)

Звичайне чергування людського життя, пор. вище ч. 50.

56. По гораздові буде біда, а по біді горазд. (Мшанець)

Значення те саме, що і в попереднім. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 250.

57. Такий гаразд не снив би сі! (Нагуєвичі)

Значить тяжке горе, нещасна пригода. Формули «не снив би ся» уживають як закляття – відвороту при згадці про покійників або про всяке лихо.

58. То не гараздом пахне. (Нагуєвичі)

Це грозить якоюсь бідою, з того може бути великий клопіт.

59. Упав у гаразд, як муха в сметану. (Ількевич)

Значить у такий гаразд, що виходить йому на шкоду, грозить загибеллю.

60. Упав у гаразд, як сливка в болото. (Ількевич) … в г-о. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Вскочив у лиху пригоду, в якесь погане, соромне діло. Пор. вище Впасти ч. 22; Adalberg Szczęście 95.

61. Упливає в гаразді, як муха в сметані. (Яворів)

Нещасливий, хоч живе в багацтві.

62. Хтівши гаразд мати, треба ухом землі приймати. (Ількевич)

Значення не ясне мені. Чи «приймати вухом землі» значить падати на землю (від биття), чи щось інше?

63. Хто біди не зазнав, той не вміє гаразду шьинувати. (Ценів)

Біда вчить чоловіка шанувати добро.

64. Ца гаразд вам сі бесідує? (Нагуєвичі)

Вітається чоловік, що входячи до хати застає товариство при розмові.

65. Ци гаразд ночували? (Нагуєвичі)

Вітають гостей, коли ті рано побудяться.

66. Ци гаразд сі маєте? (Нагуєвичі)

Звичайна вітальна формула, яку промовляє той, хто входить до хати або починає вітання.

67. Ци гаразд спали, ци сухо встали? (Нагуєвичі)

Жартуючи вітають малих дітий, коли ті повстають рано.

68. Ци гаразд, ци здорові, ци на весільи просите? (Нагуєвичі)

Жартуючи вітав старший чоловік молодих дівчат або парубків

69. Ци гаразд чувати коло вашої хати? (Нагуєвичі)

Формула привітання, коли знайомі здиблються десь далеко від дому.

70. Чини кому гаразд, ляж з його жінкою спати. (Petruszewicz)

Іронічно жалується чоловік, якого знайомий стрічає якимись докорами.

71. Чоловік гараздові не витерпит, а біді мусит. (Пужники)

Значення те ж, що й вище ч. 20, 27, 52.

72. Як ся чоловік гаразд має, то і сусід буває. (Ількевич)

Сусідська приязнь звичайно цвіте доти, доки один із сусідів не попаде в біду. Пор. Adalberg Szczęście 47.

73. Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав; а як став убогим, не приходять гості в мої пороги. (Ількевич)

Широко, віршованим складом висловлена та сама думка, що в попередньому числі.

[Доповнення 1910 р.] 74. Гаразд не надокучит ніколи. (Тростянець)

Добре поводження все приємне чоловікові.

[Доповнення 1910 р.] 75. Не для нас гаразд. (Тростянець)

Зітхають бідні люди, завидуючи багатим.

Гараздувати

1. Гараздую: люде їдьит, а я сі облизую. (Нагуєвичі)

Іронізує бідний над своїм невідрадним положенням.

2. Гараздую: люде скачут, я бідую. (Ценів)

Думка та сама, тільки без іронічного забарвлення.

Гарак

1. Вйо, гарак, вйо! (Нагуєвичі)

Кричав п’яниця в нестямі, пропивши на гараці коні.