Вість – Воведеніє

Іван Франко

Вість

1. Бодай лише вість за ним прийшла, як піде! (Лолин)

Прокляття: значить як піде кудись, то щоб уже не вернув, аби лише вість прийшла, що загиб.

2. Доходят нас вісти: хотьит нам дати їсти. (Нагуєвичі)

Жартують гості перед обідом, особливо коли господиня заставляє їх довго ждати. Зрештою це двовірш узятий із весільної пісні. Пор. Носович 412.

3. Ніт вісти-що вигадує. (Лімна)

Видумує нечувані, неправдоподібні речі.

Вісь

1. Вісь ми сі вломила. (Бірки Великі)

Значить не стало чогось важного в житті, якоїсь помочі.

2. Що вісь, то іншая піснь. (Ількевич)

Тут «вісь» ідентична а польським wieś, але польської приповідки «Co wieś, to inna pieśn» ані в Adalberg ані у Brzozówski нема.

Вітати [У І. Ф. – Витати]

1. Витаємо, витаємо! Гості до нас! (Дрогобич)

Формула привітання, якою відзивається господар, коли в його хату входять гості або й чужі люди.

2. Витайте, Витку! Скидайте свитку! (Дрогобич)

Жартують вітаючи несподіваного або непожаданого гостя. значення другої половини приказки двояке: або розгостіться, або скиньте свитку, яку ми заберемо від вас за якийсь довг. Щось подібне, іронічне проти новоприхожого у словаків: Vitaj prišiel, skoro pojdeš? (Záturecky XVI, 160).

3. Витали, a за здоровє не питали. (Ценів)

Значить не дуже то щиро й вітали, бо в формулах привітання власне питання про здоров’я стоїть на першім місці.

4. Витали, але сідати не просили. (Нагуєвичі)

Оповідають про неприємну гостину, коли хтось увійшов у хату і зараз вийшов не зорудувавши нічого.

5. Витают як доброго, а женут з хати як пса. (Коломия)

При вступі в хату не пізнати, з якими намірами входить чоловік, а як пізнають, що злий, то й гонять геть. Я чув сю приказку від жебрака, який характеризував нею деяких багачів міщан, мовляв: зразу чемненькі, а коли треба щось дати, то гонять із хати.

Вітер

1. Аби мі троха вітер обвіяв. (Нагуєвичі)

Говорить хворий, що довго лежав у хаті і бажав вийти трохи на свіже повітря.

2. А то му вітер у ногах! (Нагуєвичі)

Значить іде швидко, мов вітер летить.

3. Без вітру з ніг паду. (Нагуєвичі)

Говорить слабосилий чоловік.

4. Вийшов на вітер. (Нагуєвичі)

Значить стратив усе, звівся ні на що.

5. Від вітру паду. (Нагуєвичі) … валю сі. (ІІаг)

Значить слабий, безсильний. Пор. пісню:

Як не бачу Петруся,

То під вітру валю ся.

Пор. також німецьке: Jeder Wind bläst ihn um, Wander (Wind 378).

6. Вітер аж землю рве. (Нагуєвичі)

Говорять про сильний вітер.

7. Вітер – божий дух. (Ількевич)

Ремінісценція з Біблії.

8. Вітер го знає. (Нагуєвичі)

Тут вітер в значенні: лихий його знає, або: ніхто його не знає. Пор. Носович 280.

9. Вітер мі з ніг валит. (Нагуєвичі)

Значить вітер такий сильний, що не можу встоятися, або я такий слабий.

10. Вітер сі обернув. (Нагуєвичі)

Значить повіяв у іншім напрямі, ніж досі.

11. Вітер у кішеньох свище. (Нагуєвичі)

Значить кишені пусті, чоловік не має грошей.

12. Вітер хмарами колотит. (Нагуєвичі)

Говорять про непевну погоду, коли не можна зміркувати, в який бік ідуть хмари.

13. Вітра в полі шукати. (Гнідковський)

Значить робити зовсім недоладне, безнадійне діло, шукати чогось або когось, не маючи ніякого сліду ані вказівки.

14. Вітра з’їсти. (Нагуєвичі)

Значить не осягнути задуманого, пошитися в дурні.

15. Вітри би ті сперли! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе роздуло, розсадило.

16. Вітром жити. (Нагуєвичі)

Значить жити ні з чого, без доходів. Пор. Wander V (Wind 402), хоча німецьке «vom Winde leben» має інше значення: жити брехнею та ошуканством. Пор. зрештою ibid. 156.

17. Вітром підбитий. (Нагуєвичі) … підшитий. (Коломия)

Говорять про легку, подерту одежу, що не може хоронити чоловіка від холодного вітру, або про непостійного, верткого чоловіка. Пор. Дикарев 880; Носович 280; Záturecky VIII, 714.

18. Гонило би тобов, як вітер лугом! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти не знав спокою, кидався з місця на місце.

19. Дивит сі, відки вітер віє. (Нагуєвичі)

Говорять про хиткого, безхарактерного чоловіка або такого, що спекулює на панську ласку. Пор. Wander V (Wind 339). [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 249.

20. Доганьий вітра в поли! (Нагуєвичі)

Значить лови невловиме, коли хтось утік, або може втекти і його не можна піймати. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 522.

21. За густий вітер на рідку одежу. (Лучаківський)

Говорять, коли чоловік легко одягнений мерзне від острого вітру.

22. Вітром би полетів. (Нагуєвичі)

Значить такий легкий, худий, марний, особливо про занедбану домашню птицю, курку або гуску.

23. З вітру того не дістала. (Нагуєвичі)

Про дівчину, що зайшла в тяж, а не хоче признатися, з ким мала зносини.

24. Іди на десять вітрів! (Зазулинці)

Значить іди на пусте поле, в безлюдні, незаселені місця, до вітер з кожного боку віє свобідно. Інтересне число 10 на означення різних сторін та напрямів вітру.

25. І я вмію на вітер сц-и. (Львів)

Значить докучити комусь, наразитися на прикрість. Зв’язок образів неясний мені.

26. Маєш вітер під носом, то дуй. (Нагуєвичі)

Вітер під носом, це та течія повітря, яку робить чоловік видихаючи повітря з себе. Говорять, коли кому поставлено гарячу страву і він не може їсти її.

27. Мене би видиш і вітер з ніг звалив. (Нагуєвичі)

Говорить хворий, слабосилий чоловік. Пор. вище ч. 9.

28. На вітер говориш. (Нагуєвичі)

Значить на дармо, не переконаєш мене, я тебе не послухаю Пор. Čelakovský 558; Wander V (Wind 310, 356); Záturecky IV, 177. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 233.

29. На всі вітри. (Гнідковський)

Тобто: іди в безвісті, куди хочеш.

30. На самім вітрі стоїт. (Нагуєвичі)

На продуві, на горбі, без захисту, особливо про хату або будинок, виставлений на вітер, не захищений деревами.

31. На щось нам Бог дав вітер під носом. (Комарно)

Тобто: щоб могли простудити гарячу страву, пор. ч. 26.

32. На якого вітра міні тото потрібне?

Згірдно: по що мені це? Мені цього зовсім не треба.

33. Не давайся кожному вітрові повівати. (Ількевич)

Значить не піддавайся впливові кожної обставнини, намові або раді кожного чоловіка.

34. Пігнався на штири вітри. (Лучаківський) … а на пятий шум. (Тернопіль)

Згірдно про когось нелюбого, що пішов або поїхав кудись у неозначенім напрямі або в напрямі, про який бесідник не хоче говорити докладніше.

35. Побіг вітра здоганяти. (Нагуєвичі)

Значить береться до якогось фантастичного, неможливого діла. Пор. вище ч. 20.

36. По вітрі подаватися. (Гнідковський)

Не мати своєї власної волі, йти за чужою радою.

37. Повіятися з вітрами. (Гнідковський)

Говорить про чоловіка, що покинув свою оселю, свою батьківщину і пішов десь у чужину. Пор. вище ч. 34.

38. Почув, відки вітер віє. (Нагуєвичі)

Значить надумався, що йому корисніше, почув вість, що вплинула на його постанову. Пор. Čelakovský 518; Wander V (Wind 344), а також вище ч. 19.

39. Проти вітру попелом не кидати. (Залісє)

Значить проти переваги не встоїш.

40. Пустий вітер йому в голові. (Замулинці)

Значить він думає про якісь пусті, непрактичні або неморальні речі.

41. Розігнав на штири вітри. (Нагуєвичі)

«ІІІтири вітри» – престарий символ усіх можливих напрямів, цілого видокруга. Пор. вище ч. 34; Wander V (Wind 355).

42. Стань си за вітром. (Нагуєвичі)

Значить у місці, захищенім під вітру, образово: винайди собі протекцію, ласку у можних та захист у потребі.

43. То вітром підшите. (Нагуєвичі)

Значить це справа ненадійна, з якої годі надіятися користі. ІІор. вище ч. 17.

44. То в тебе дідьчий вітер, що раз студит, а раз гріє. (Нагуєвичі)

Жартували з чоловіка, що хухав перезяблі пальці і тут же студив гарячу страву. Говорить також про двоязичного чоловіка, що вмів рівночасно і похвалити і зганити ту саму річ.

45. Той вітер певне дожджу нарве. (Нагуєвичі)

Вітер, що зривається в часі погоди, звичайно наганяє дощові хмари. Пор. Wander III (Regen 113).

46. Тепер уже не тим вітром повіяло. (Нагуєвичі)

Значить не ті часи, не ті порядки, не той настрій. Пор. Wander V (Wind 379).

47. То пустий вітер. (Нагуєвичі)

Значить легкомисний, марнотратний або неморальний чоловік, а також річ непотрібна, лихо зроблена. Пор. вище ч. 40; Дикарев 878; Wander V (Wind 357).

48. То якесь таке, як вітром надмухане. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що ніби виглядає добре, але не має ані сили ані доброго здоров’я, а також про якусь річ на око гарну, але нетривку.

49. Хто від вітру гине, тому бздинами дзвонят. (Снятин)

Значить хто налякався погрози, прикрого слова, той не візьметься до діла і замість результату добуде лише сором. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 273.

50. Хто вітер сіє, збере бурю. (Львів)

Значить хто легкомисно викликає незадоволення та заілість у своїх ворогів, той дізнає від них ще більшого лиха.

51. Хто на вітер сіє, вітром жити вміє. (Гнідковський)

Значить хто пускає свою працю на марно, мусить зійти на нінащо, згинути з голоду.

52. Ци відти вітер віє? (Нагуєвичі)

Окрик зачудування, коли хтось у знайомого бачить зміну погляду або настрою і догадується її причини. Пор. вище ч. 19; Wander V (Wind 38).

53. Щоби й вітром по тобі не пахло! (Бірки Великі)

Тобто: забирайся геть; в українськім: щоб і дух твій не пах.

54. Яким тебе вітром принесло? (Нагуєвичі)

Говорять при несподіванім прибутті якогось чоловіка, що жив далеко і ніколи не навідувався. Пор. Wander V (Wind 404). [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 478.

55. Як вітер повіє, так він сі хилит. (Нагуєвичі)

Про слабохарактерного, плохого чоловіка. Пор. Wander V (Wind 412).

56. Якого вітра ти дам? (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Якого вітра хочеш у мене. (Мшанець)

Сердито: не маю тобі що дати.

Вітрити

1. Вітрит як пес. (Нагуєвичі)

Говорять про хитрого чоловіка, що шукає якогось зиску. Пор. Adalberg Wietrzyć 1.

Вітріти

1. Вивітріло ми з голови. (Нагуєвичі)

Значить відвик від чогось, забув таке, що знав давніше.

Вітчим

1. Казав вітчим: як мене не будеш слухав, будеш нічим. (Зазулинці)

Пасерб повинен вітчима слухати так як рідного батька, інакше зійде ні на що.

2. У вітчима чорт меже очима, а в мачохи два. (Лучаківський)

Вітчим не любить пасербів, а мачуха ще гірше.

Віхоть

1. Віхтіма хату за собов замітає. (Нагуєвичі)

Значить ходить у таких подертих чоботах або ходаках, що віхті вилазять.

2. На віхоть го не маю. (Нагуєвичі)

Вислів погорди і маловаження.

3. За віхоть ми нічого не дав. (Нагуєвичі)

Значить ані найдрібнішої, найменше вартої речі.

4. Я в тебе не віхоть. (Нагуєвичі)

Я не твій попихач, невільник, не думаю тобі підлягати.

[Доповнення 1910 р.] 5. «А ви з віхті?» – «А здуло би ті!» (Кнігинин Р.)

Передразнення: «з віхті» замість «звідки», а на це у відповідь невеличке прокляття.

Вішати

1. Аби-сте мі зараз вішьили, то інакше не скажу. (Нагуєвичі)

Значить обстоюю за правдивістю своїх слів, хоч би це стягло на мене найтяжчу кару.

2. Або вішай, або пускай, бо міні треба на ярмарок. (Лучаківський)

Так мав сказати циган, коли його мали вішати і дуже помалу вели до шибениці. Говорять жартуючи, коли хтось задля малого діла готов занедбати далеко важніше. Пор. Adalberg Wieszać 1.

3. Вішайте панів, коли пани хотят, а я не хочу. (Головацький Збірки)

«За що мене вішаєте?» – питав засуджений циган. – «Так пани хотять» – відповіли кати. На це засуджений відповів вище поданою приказкою, якої дотеп лежить у перемішанні активного «хотять» (в значенні «велять») з пасивним. Пор. Етнографічний збірник VI, 263. [Є фольклорний запис Я. Головацького «» – М. Ж., 5.03.2021 р.]

4. Не вішьийте мі панове за шию, бо я сі дуже скобочу. (Нагуєвичі)

Так мав проситися циган, засуджений на шибеницю.

5. Сама му сі на шию вішьиє. (Нагуєвичі)

Говорять про жінку або дівчину, що сама набивається мужчині.

6. Хто сі вішьиє, тому дідько мотуз подає. (Нагуєвичі)

Загальне вірування, що самовбивство – наслідок чортівської намови і самовбивця стає неохибною здобиччю чорта. От тим-то чорт усякими способами влегшує чоловікові доконання самовбивства.

7. Чого сі тут вішьиєш? (Нагуєвичі)

Згірдно замість чого тут потребуєш?

Віщий

1. Що-бим був віщим, то бим біди не знав. (Ількевич)

Тобто: бо міг би провидіти й обминути її.

Віщувати

1. Віщує моє серце, що буде біда. (Нагуєвичі)

Так висловлюють лихе прочуття, що іноді находять чоловіка.

В’їдливий

1. В’їдливий як гадина. (Косів)

Завзятий до злого, злопам’ятний.

В’їстися

1. В’їв ми сі в печінки. (Нагуєвичі)

Значить докучив, наробив багато клопоту.

В’їхати

1. В’їхав на псі в хату. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто входячи до хати впускає з собою й пса.

Вказуватися

[Доповнення 1910 р.] 1. Не маєш чого вказуватися на село. (Богородич)

«Вказуватися» замість показуватися. Говорять чоловіку, що чимось скомпромітував себе.

Вкрасти

[Доповнення 1910 р.] 1. Або-ж то я тото вкрав? (Солонка)

Відповів чоловік другому на слова: «Сховай тото, що несеш».

Вкрохмалитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Ото сі вкрохмалив! (Винники)

Впився.

Вкусити

[Доповнення 1910 р.] 1. Вкусимо дрібку горівки, та запєм хліба. (Підгірки)

Жартлива переставка слів замість: вип’ємо горівки і закусимо хліба.

[Доповнення 1910 р.] 2. Менше вкусиш, скорше ликнеш. (Стібно)

Пор. т. ІІ, Менше ч. 2; ZDMG. XLІІ, 64.

[Доповнення 1910 р.] 3. Та я ти ни вкушу. (Буданів)

Як хто чого не хоче дати до рук, або не хоче дати поцілувати себе.

Владика

1. Владико, владико, висит над тобов лико. (Нагуєвичі)

Висмівають назву «владика» замість єпископа. Оповідають, що колись був неписьменний піп, що був висвячений за гроші, а коли єпископ приїхав до нього на візитацію і велів йому правити службу божу, піп повісив над кріслом єпископа кошіль з сороківцями і розпочав свою відправу отсим «заспівом»: «Владико, владико, висит над тобою лико: потягни і розв’яжи, а що найдеш, нікому не кажи». Єпископ буцімто зрозумів делікатний натяк, узяв гроші і лишив попа на парафїї.

2. І владиці не годит сі. (Нагуєвичі)

Значить правила приличності та моральності важні не лише для простих людей, але й для найвищих.

3. І владиці пригодит сі. (Голобутів)

Значить це така річ, що кождому стане в пригоді, кождому трапиться.

4. І у владики два язики (Мінчакевич, Petruszewicz) У владики … (Ількевич)

Значить і владика може сказати раз так, а раз сяк, одурити та кривити душею.

5. Руський владика до польської владичиці на хрестиии пішов. (Торки)

Так мав відповісти селянин латининникам на їх кпини над руським єпископом.

[Доповнення 1910 р.] 6. Як владика на попа руки положит, то злий дух, бодай моци не мав, з нього дно вирве. (Стрільбичі)

Народний погляд на значення попівського освячення. Пор. т. ІІ, Піп 73.

Влас, Власій

1. Не пий з Власом, бо покимиш пласом. (Грип)

«Покимиш» – гуцульський діалект, замість потямиш в значенні дістанеш, обірвеш, обахмориш. «Пласом» – обухом від топірця.

2. Світкуй Власія, не сказит кіточка маржини. (Гринява)

Св. Власія, 11 лютого у гуцулів називався «худобяче святце». Св. Власій – переємник поганського Велеса, худобячого бога. «Кіточка» – у гуцулів ласиця; гуцули вважають її дуже ядовитою, не менше від гадюки, і небезпечною для худоби; заклинання від її вкушення див. Етнографічний Збірник V, 60.

[Доповнення 1910 р.] 3. Святий Власій у Бога завертає овечки, а у людей стереже череду від вовків. (Тяглів)

Народне вірування.

Влетіти

1. Влетит ти муха в рот! (Дрогобич)

Остерігають такого, що стоїть з роззявленим ротом тай дивується.

2. Влетіла ми майка в око. (Дрогобич)

Говорить такий, що плаче чогось а не хоче до того признатися. Майка – малесенький комарик.

3. Влетіло му щось у голову. (Нагуєвичі)

Видумав щось дивне, несуразне.

4. Яке влетіло, таке й вилетіло. (Нагуєвичі)

Говорять про якусь несподівану пригоду, що заповідала важні наслідки, а минула без нічого, або про несподіваного гостя, що наробив шуму і швидко забрався.

5. Як не влетит, то хоць улізе. (Нагуєвичі)

Як щось не швидко станеться, то станеться хоч пізніше.

Влізливий

1. Влізливий як вош. (Самбір)

Про облесного, а впертого чоловіка.

Влізти

1. Вже сі в тебе не влазит? (Нагуєвичі)

Говорять захланному ненажері, коли їв, їв і решту лишає.

2. Вліз би му в с-ку, як би міг. (Нагуєвичі)

Про облесного підхлібника.

3. Вліз би сі в мишачу нору. (Ценів)

Такий маленький та скромний; говорять звичайно іронічно.

4. Влізло му в голову. (Нагуєвичі)

Думає про щось ненастанно, має idée fixe. Пор. Adalberg Wleźć 5.

5. Вліз ми на грунт. (Нагуєвичі)

Заінтабулювався, записав на себе мою землю.

6. Вліз му під бік. (Нагуєвичі)

Оселився біля нього, зробився його сусідом.

7. Вліз по коліна. (Нагуєвичі) … по самі вуха. (Нагуєвичі)

Значить попав у великий клопіт.

8. Влізти не штука, вилізти штука. (Львів)

Говорив злодій, діставшися до в’язниці. Пор. Adalberg Wleźć 2.

9. Вліз у солому тай шелестит. (Коломия)

Жартують, коли хтось із дрібної речі робить великий поговір.

10. Вліз у тото, як свиня в баюру. (Нагуєвичі)

Вдався в якесь погане діло. Німець каже: як свиня в жидівську хату, пор. Wander II (Hineinkommen 5).

11. Десь сі тото в тебе влазит! (Нагуєвичі)

Дивуються, коли хто їсть багато.

12. Коли вмів улізти, най же вміє й вилізти. (Нагуєвичі)

Тобто: а я не буду помагати. Говорять про легкодуха, що попався в халепу і просить помочі. Пор. Wander II (Hineinkomnien 1).

13. По при двох і третій сі влізе. (Нагуєвичі)

Значить де місце на двох, знайдеться й на третього.

14. То му сі в голову не влізе. (Нагуєвичі)

Він того не зрозуміє. Пор. Wander II (Kopf 521).

15. Тут би сі два влізли. (Нагуєвичі)

Говорять про занадто широку одежу.

16. Що сі не влізе, того не втолочиш. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто занадто щільно пакує. Пор. Wander II (Hineinkönuen 1).

17. Я в нього не влізу, аби-м знав, що в нім кіпит. (Нагуєвичі)

Не проникну в його душу, щоб знав його думки. Пор. Wander II (Hineinkriechen 1).

Влупити

1. Тебе би влупити, що ступити. (Голобутів)

Значить бити би на кождім кроці.

Влущити

1. Влущив му лущьиків. (Нагуєвичі)

Набив. Лущак – горіх, що сам вилущується з зеленої оболочки.

2. Влущив му як бобу. (Тернопіль)

Набив міцно.

3. Влущу ти, що не зможеш нести. (Збараж)

Наб’ю так, що не зможеш іти.

4. Так ти влущу, що й живого не пущу. (Вороблевичі)

Значить битиму доки ти живий.

Вмерлець

[Доповнення 1910 р.] 1. Як є вмерлець у селі, то киселиці не вдасть сі; аби сі вдала, то треба веречі в ню вуголь. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Вмерти

[Доповнення 1910 р.] 1. « Хто вмер?» – «Петриха». – «Котра?» – «Поцілюй в ср-у Петра!» (Тростянець)

Мудрування.

Вміти

[Доповнення 1910 р.] 1. Чого не вмієш, того сі не бери. (Нагуєвичі)

Правило життєвої мудрості.

Внадитися

1. Внадив сі, як кіт до сала. (Нагуєвичі)

Вчащав кудись, заприязнився з кимось.

Воведеніє

1. Кілько буде на Воведєніе води, тілько на Їря трави. (Мшанець)

Воведеніє, 21 падолиста загалом свято, до якого прив’язують багато віщувань; може завдяки своїй назві, а може завдяки свойому положенню на границі між осінню й зимою воно вважається немов закінчення старого і початком (введеням) нового року, пор. слід. приповідку.

2. На Воведеніє перший полазник. (Нагуєвичі)

Полазником називається всяка «жива душа», що перша війде до до хати. Отже селяни уважають дуже, хто або що перше війде до хати на Воведення. Коли війде пес або якась людина хвора, погана, зла, без грошей, то це толкують як злий знак, що в хаті весь рік буде вестися погано. Щоб запобігти цьому, вводить раненько до хати якусь найкращу штуку худоби, теличку або бичка, вітають її тут радісно, дають із руки їсти хліба, солі, і називають «першим полазником». Натякаючи на це, що «перший полазник» звичайно бичок або теличка, жартують часом із невторопного хлопця або дівчини: «Ой ти перший полазнику!» в значенні: ой ти теля! Пор. Етнографічний збірник V, 205.

3. Як буде на Воведеніє в сліду вода, то в Їрю буде трава. (Мшанець)

Значить коли осінь мокра, то буде погідна весна.

4. Як на Воведеніє буде вода, то в літі буде молоко. (Мшанець)

«Буде вода» – значить ще не замерзне.

4. Як нема на Воведеніє води, не буде на Їря трави. (Мшанець)

Значить коли осінь посушна або завчасу хоплять морози, то буде весна пізня.