Впекти – Всипати

Іван Франко

Впекти

1. А то му сі впекло! (Нагуєвичі)

Значить пощастило йому, минуло його лихо.

2. Впік мі тим словом, не треба й огню. (Нагуєвичі)

Значить дошкулив, образив.

Впеліситися

1. Впелісив сі як кліщ під пахов. (Нагуєвичі)

Всадився, вкорінився, здобув собі міцне становище.

Впертий

1. Впертий як русин. (Львів)

Так характеризують поляки тугу вдачу і твердий характер русина.

2. Впертий як цап. (Самбір)

Цапи і кози своєю впертістю та неслухняністю доводять пастухів до одчаю.

Впертися

1. Впер сі, ані руш. (Нагуєвичі)

Не поступить кроком, не дасть переконати себе.

2. Впер сі як вів рогами. (Нагуєвичі)

Взяв собі щось до голови, хоче поставити на своїм.

3. Впри сі тай не їдж. (Нагуєвичі)

Жартують із упертого, що завзято обстоює при якійсь дрібниці.

4. Як ся впре, то го й пара волів з місця не рушит. (Коломия)

Говорять про впертого чоловіка, тугого на всякі докази.

[Доповнення 1910 р.] 5. Вперся, як кіт на леду. (Тростянець)

Уперся без підстави.

Впертість

1. На впертість нема ліку. (Дрогобич)

Впертість жартівливо уважають якоюсь хворобою.

Впилити

1. Впилив мі як гадина. (Нагуєвичі) … як оса. (Нагуєвичі) … як пес. (Нагуєвичі)

Дослівно: вкусив, – образово: докучив, зробив прикрість.

Впирати

1. Впирає в мене, як в жида хоробу. (Львів)

Вмовляє, переконує мене, що я зробив щось таке, про що я не знаю.

Вписати

1. А вписав би ті дідько меже свої слуги! (Нагуєвичі)

Так кляв чоловік писаря.

Впитися

1. А бодай ви сі впили! (Нагуєвичі)

Жартливе прокляття, в роді того: а бодай вам добро було, або подібне.

2. Бігме впю сі на твоїм весілю! (Нагуєвичі)

Говорить старший чоловік парубкові або дівці, коли вони зробили йому якусь невеличку прислугу, подали огню до люльки або води.

3. Впив сі від єдної порції. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка «слабого на голову», що не може витримати алкоголю, але також про такого, що подається під найменшим лихом.

4. Впив сі як свиня. (Дрогобич) … як штік. (Нагуєвичі)

«Штік» мабуть із нім Stock, яке в злуці а іншими словами значить: дуже, приміром stockfinster – дуже темно, stockdumm – дуже дурний і т. п.

5. Впив ся в нього як пявка. (Тернопіль)

Значить причепився і ссе, вивискує його.

6. Впий сі, а розум май! (Нагуєвичі)

На жаль, звичайно буває це неможливо.

7. Єднов не впєш сі. (Нагуєвичі)

Одною чаркою. Приговорюють, коли хто не хоче пити другої чарки горілки.

8. Ні впив, ні в’їв, ні красно входив. (Нагуєвичі)

Значить змарнував свій вік, не зазнав ніякого добра.

9. Ой, впила-м сі, паноньку, але хіба своїми сльозами. (Нагуєвичі)

Відповіла баба пану, який сказав їй: «Ти, бабо, впилася».

10. Хоть бим мав ся впити нині: многа літа господині! (Сапогів)

Приговорює гість, випиваючи на здоров’я господині.

11. Ци то міні много треба, аби сі впити? (Нагуєвичі)

Значить я не багато вип’ю і вп’юся.

12. Як сі впє, то чистий варіят. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що впившися «дуріє», хапається до бійки.

Впроситися

1. Впросив сі в комірне. (Нагуєвичі)

Випросив у господаря, що той пустив його до себе в хату жити.

Впрягти

1. Впрьигли чоловіка, як вола в ярмо. (Нагуєвичі)

Говорив наймит, найнявшися до служби.

2. Коли впрьигати, то не льигати. (Нагуєвичі)

Значить коли пора братися до діла, тоді не пора на спочинок.

3. Мені коли-тогди впрягти ся, як тому волови. (Косів)

Значить швидше чи пізніше треба взятися до важкої праці або до якогось іншого обов’язку.

Впустити

1. Впустив вовка до стайні. (Нагуєвичі)

Дав здирцеві, кривдникові власть над слабшими. Пор. Вовк 44.

2. Впустив му кирви. (Нагуєвичі)

Значить набив до крові, але образово також: обдер, обциганив, звів на нінащо.

3. Що впустиш, того не підоймеш. (Коломия)

Пропустиш нагоду до якогось діла, то вже її не вернеш.

Впутатися

1. Впутав сі в погану справу. (Нагуєвичі)

Вмішався, встряв.

Враждувати

1. Враждує на мене, як бим му вітцьи забив. (Нагуєвичі)

Глухий відгомін тих часів, коли вбійство близького родича тягло за собою обов’язок кровної помсти. (Вражда декуди, приміром у чехів, і значить забійство).

Вражий

1. Вража мати ті там знає. (Нагуєвичі)

Значить нечиста, погана сила. Пор. пісню: Вража його мати знає, на що він гадає.

2. Іди до вражої маттери! (Нагуєвичі)

Сердито замість іди до біса.

Врач

1. Врачу, ізціли ся сам! (Гнідковський)

Відправа таким, що інших картають, а самі грішні тими самими хибами. Пор. латинське: Medice cura te ipsum; Wahl І, 153; II, 29; Wander I (Arzt І). Узято з Притч Соломонових XVIII, 20, пор. євангеліє Луки IV, 23.

Вректи

1. Коби не вречи! (Нагуєвичі)

Приговорюють описуючи щось гарне, миле, здорове, наприклад дитину або худобину.

Время

1. Время ослячим ступом іде, і ніхто го не дожене. (Гнідковський)

Приказка мабуть книжного походженя, пор. Горацієве: Fugit, ach fugit irreparabile tempus.

Вритний

1. Вритний як свиня. (Богородчани)

Впертий, що все в однім місці, в однім ділі робить шкоду, докучає.

Врізати

1. Вже-м два рази врізував, тай ще коротке. (Нагуєвичі)

Кепкують із нетямучого майстра, що робить незручно і не може потрафити на добру міру.

2. Врізав му в морду. (Львів)

Вдарив по лиці.

3. Врізав му по макоїдах. (Дрогобич)

Ударив у рот, у лице.

Врода

1. Врода як у Ірода. (Збараж)

Значить поганий, каліка.

2. Не диви ся на вроду, але на природу. (Залісє)

Значить не уважай на гарну поверховість, але на вдачу, характер та виховання.

3. Не питай за вроду, але за пригоду. (Березів)

Не питай, відки я родом, але порятуй у лихій пригоді.

4. Яка врода, такий смак. (Нагуєвичі)

Хто гарний на вроду, той звичайно й любить гарно вдягатися, смачно попоїсти.

5. Я собі своєї вроди не віскакав. (Жабє)

Значить я тому не винен, що не вродливий.

Вродитися

1. Вроди си – вдай си, а ні, то скапарай си. (Орелець)

Значить уродившися чоловік або нехай буде щасливий, а коли ні, то краще нехай заздалегідь умре.

2. Вроди сі та вдай сі. (Тисьмениця)

Значить уродися в щасливу годину.

3. Вродит сі, де го не посієш. (Нагуєвичі)

Говорять про злого, напасного чоловіка.

4. І ти сі тутка вродив? (Нагуєвичі)

Значить і ти сюди прийшов? При якімось збіговищу.

5. Ледво сі вродит, а вже верховодит. (Нагуєвичі)

Говорять про малу дитину, якій треба услугувати та догоджати, аби не кричала.

6. Ліпше сі не вродити, як весь вік бідити. (Нагуєвичі)

Нарікає бідний чоловік, наслідуючи біблійного Іова. Пор. Wander І (Geboren 21).

7. Най ся перше вродит, а тогди закличемо попа тай охрестимо. (Бібрка)

Уговкують таких, що сперечаються за назву якоїсь ще не доконаної речі.

8. «На що-сь ся вродив?» – «На біду.» (Добросин)

Оповідають, що таку відповідь дав якийсь парубок священникові на катехізації.

9. Раз ми ся вродили і раз вмирати будеме. (Тиханя)

Значить нема чого боятися, ніщо понад це не може нам трапитися. Пор. Adalberg Urodzić się 4.

10. Уроди ся щасна, а не красна. (Тисьмениця)

Щастя важніше в житті, ніж краса, і часто не йде з нею в парі.

11. Ще сі не вродило, а ти вже хрестиш. (Ценів)

Ще річ не готова, діло не зроблене, а ти вже прикладаєш назву до його наслідків. Пор. Adalberg Urodzić się 3, 9. У німців: Ще не вродилася, а ти вже замуж віддаєш, Wander І (Geboren 37).

12. Ще сі не вродит, а вже по людьох ходит. (Нагуєвичі)

Значить ще діло не зроблене, а вже про нього вість чи сплітка пішла по людях.

13. Ще ся той не вродив, аби всім догодив. (Petruszewicz)

Всім людям, добрим і злим догодити неможливо. Пор. Wander І (Geboren 6, 8). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Leute 10, 1008.

14. Що ся вродило, то і вмерти мусит. (Тернопіль)

Потішають тих, що плачуть по смерті якогось близького покійника. Пор. Wander І (Geboren 25, 26).

15. Яке сі вродило, таке й згине. (Нагуєвичі)

Говорять про злого, нелюбого, збиточного чоловіка. Пор. Wander І (Geboren 1).

16. Який-єс ся вродив бідний, такий бідний згинеш. (Рогатин)

Нарікав бідний чоловік, не бачачи виходу зі своєї бідності.

[Доповнення 1910 р.] 17. Я тебе вродила, а ни ти мене. (Ю. Кміт)

Говорить мати синові.

Врожай

1. Не вважай на врожай, сій жито, хліб буде. (Ценів)

Властиво: не вважай на те, який урожай ворожать. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 116; Носович 374.

Вроки

1. Змеч ле мі врокы девятеракы. (Лосе – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Просить селянка ворожки.

2. На пса вроки! (Нагуєвичі)

Примовляють, оповідаючи про щось гарне та здорове, наприклад про малу дитину, аби не наврочити. Вірування, що похвала приваблює до хваленого предмету злих, шкідливих демонів, пор. ZDMG XXXI, ст. [sic!]

Всадити

1. Всадив му кольку під бік. (Нагуєвичі)

Зробив якусь пакість.

2. Всадив сі з ходаками. (Нагуєвичі)

Вліз без церемонії в якесь товариство, вмішався не в своє діло.

3. Всадила ми сі якась мара в груди. (Нагуєвичі)

Значить щось болить у грудях.

4. Всадили го до Іванової хати. (Нагуєвичі)

Посадили до в’язниці.

5. Де го всади, там сі прийме. (Нагуєвичі)

Говорять про потульного, сумирного чоловіка, що в усякім становищі вміє дати собі раду.

6. Як ти всаджу, то не бій сі. (Нагуєвичі)

Погроза: наб’ю, напакощу.

Все [У І. Ф. – Всьо]

1. Або всьо, або нічого. (Коломия)

Характеризують безтямно завзятого та гордого чоловіка. Пор. латинське: Aut Caesar, aut nihil; Wander I (Alles 21).

2. Бодай єс ся всього збув! (Коломия)

Клянуть, коли хтось не хоче уступити якоїсь невеликої речі, Отже щоб ти все стратив.

3. Вже по всьому. (Нагуєвичі)

Значить скінчилося якесь діло. «Вже по всьому в церкві» – скінчилася служба божа.

4. Всім би сі рад сам удавити. (Нагуєвичі)

Мова про захланного, що рад би все загарбати в свої руки.

5. Всім єсмо контетні. (Нагуєвичі)

Говорять гості, встаючи з-за стола.

6. Всім сі з тобов поділю, лиш жінков сі не поділю. (Нагуєвичі)

Говорить приятель до приятеля.

7. Всьо байка. (Нагуєвичі)

Значить усе пусте, маловажне. Пор. Wander I (Alles 8).

8. Всьо би якось пішло. (Нагуєвичі)

Отже як би не було якоїсь завади.

9. Всьо божа міць! (Нагуєвичі)

Окрик при якійсь несподіваній, грізній появі, наприклад при ударі грому.

10. Всьо буде, як Бог дасть. (Нагуєвичі)

Звичайний вислів резигнації та надії на божу волю.

11. Всьо в божих руках. (Нагуєвичі)

Залежить від божої ласки: що Бог дасть, те й буде.

12. Всьо від Бога призначено. (Нагуєвичі)

Віра в призначення сильна серед нашого народу, хоча маємо немало приказок, що просто суперечать їй.

13. Всьо задармо. (Нагуєвичі) … ні на що. (Нагуєвичі)

Значить марна праця, це ні до чого не доведе.

14. Всього відбіг. (Нагуєвичі)

Утік і всьо покинув, говорять про наполоханого злодія.

15. Всього му мало. (Нагуєвичі)

Говорять про захланного, ненаситного.

16. Всього му сі відхотіло. (Нагуєвичі)

Значить лежить недужий або вмер.

17. Всього му сі забагає. (Нагуєвичі)

Властиво забагає всього такого, чого в даній хвилі нема.

18. Всьо на-всьо о-стілько. (Нагуєвичі)

Значить більше нема ані крихіточки

19. Всього сі відрік. (Нагуєвичі)

Значить умер, утік.

20. Всього сі збув. (Нагуєвичі)

Значення двояке: 1) все стратив. 2) все перетерпів і увільнився від лиха.

21. Всьо зачинає, нічого не кінчит. (Нагуєвичі)

Говорять про розтріпаного легкодуха.

22. Всьо знає, нічого не вміє. (Коломия)

Знання теоретичне, а вміння показується при практичній діяльності.

23. Всьо йде за святим хлібом. (Лучаківський)

Всі шукають заробітку, користі.

24. Всьо ми йде не так як треба. (Нагуєвичі)

Ніщо не вдається, не доходить до пуття.

25. Всьо ми сі рве. (Нагуєвичі)

Що я задумав, не виходить, мої плани псуються.

26. Всьо му в рот клади. (Коломия)

Це значить: на кожнім кроці в житті давай йому пораду, бо він сам не вміє порадити собі.

27. Всьо му в руки дай! (Нагуєвичі)

Непорадний, незугарний до роботи.

28. Всьому дай раду. (Нагуєвичі)

Значить про все дбай, усе доведи до ладу.

29. Всьо му дай, тай ще мало. (Збараж)

Характеризують ненаситного, загребущого чоловіка.

30. Всьо му з рук летит. (Нагуєвичі)

Слабий або переляканий такий, що не може володіти собою.

31. Всьому кінцьи не доїдеш. (Нагуєвичі)

Значить усіх трудностей у житті не перебореш, усіх непорозумінь не виясниш.

32. Всьому лад дай. (Нагуєвичі)

Замість усе доведи до порядку.

33. Всьо му не в лад. (Нагуєвичі) … не так. (Голобутів) … не на руку. (Коломия)

Ніщо його не може задовольнити.

34. Всьому свій стрій потрібний. (Голобутів)

Значить усяке діло треба доводити до пуття властивим йому і відповідним способом.

35. Всьо му сі здає. (Нагуєвичі)

Говорять про підозріливого, гіпохондра.

36. Всьо му сі не веде. (Нагуєвичі)

Не має ні в чім успіху. Пор. вище ч. 24, 25.

37. Всьо на божу волю здай. (Нагуєвичі)

Значить не журися нічим.

38. Всьо на добре вийде. (Нагуєвичі)

Запевнення оптиміста, який і в лихих випадках уміє знайти запоруку добра.

З9. Всьо на купу! (Нагуєвичі)

Значить гурт на гурт, коли купують або продають гуртом.

40. Всьо на моїй голові. (Нагуєвичі)

Значить я за все дбаю, про все думаю і за все відповідаю.

41. Всьо на мою голову. (Нагуєвичі)

Значить про все я мушу турбуватися, зі всім маю клопіт.

42. Всьо на себе горне. (Нагуєвичі) … валит. (Голобутів)

Бере на себе всю вину, всю одвічальність.

43. Всьо не по божому йде. (Нагуєвичі)

Песимістичний погляд на світові порядки.

44. Всьо не так як треба. (Нагуєвичі) … як повинно бути. (Нагуєвичі)

Кривдує собі чоловік, що звичайно сам не вмів би зробити ліпше.

45. Всьо не тим Богом іде, як би повинно. (Нагуєвичі)

Значить не по правді йде, без ладу. Пор. вище ч. 43.

46. Всьо проймай, що Бог дав. (Нагуєвичі)

Фаталістичний вислів, що дуже часто криє за собою матеріальну й моральну апатію.

47. Всьо пусте, небо грунт. (Дрогобич)

Говорив п’яниця, пропиваючи останній гріш. Пор. Wander I (Alles 9).

48. Всьо пусто та дурно. (Нагуєвичі)

Значить усякі заходи, зусилля коло якоїсь речі потрачено даремно.

49. Всьо сі в мні перевертає. (Нагуєвичі) … бурит. (Дрогобич)

Характеризують стан сильного подразнення або обурення.

50. Всьо то на мої плечі. (Нагуєвичі)

Значить я мушу це зробити або витерпіти.

51. Всьо у нас не як у людий. (Нагуєвичі) … не по людськи. (Ясениця Сільна)

В значенні: погано, безладно ведеться.

52. Годі єдному всьо знати. (Дрогобич)

Ані знання, ані вмілості у всіх галузях один чоловік не може обняти.

53. Добре всьо вміти, а не всьо робити. (Нагуєвичі)

Не здібність, не вмілість, а саме діло підпадає під кваліфікацію доброго або злого. Пор. Adalberg Umieć 4.

54. До всього майстер. (Нагуєвичі)

Дуже часто в докірливім значенні: здібний і до таких діл, що не приносять великої честі, злодійкуватий. Пор. російське: На все руки мастер.

55. До всього чоловік привикне, лиш до біди не може. (Нагуєвичі)

Деінде кажуть навпаки, пор. вище Ворожка, ч.

56. Зі всім сі пильнуй. (Нагуєвичі)

Говорять там, де злодійкувате село і ні з чим чоловік не чується безпечним.

57. Зі всього виростеш. (Нагуєвичі)

Значить усе – говориться спеціально про щоденні дрібні прикрості – з часом минеться.

58. Коби му всьо опихане! (Дрогобич) … готове. (Нагуєвичі)

Говорять про лінивого та недбалого, що жде, аби хто робив за нього його роботу. «Опихане» – війшло в приказку з анекдота. Обіцював пан бабі чвертку проса, а дочка питає: «А чи опихане, паноньку?» Пор. «Вѣнок русинам на обжинки» 1847, . [На цю тему є й поезія М. Шашкевича «» – М. Ж., 3.03.2021 р.]

59. Кому все, тому й ще. (Коломия)

Значить хто все має. той іще дістає, тому щаститься.

60. Має всього по горло. (Нагуєвичі) … от поти. (Нагуєвичі)

Живе в достатку.

61. На всім готовім. (Коломия)

Отже: живе; говорять про безтурботне, легке життя.

62. На всьо махнув руков. (Нагуєвичі)

Стратив надію, зневірився, покинув діло.

6З. На всьо мене мусит стати. (Нагуєвичі)

Мушу все вистарати, зробити, купити.

64. На всьо плюну! (Нагуєвичі)

Окрик знехоти, замість усе покину і піду геть.

65. На всьо свій чьис. (Нагуєвичі)

Усяко діло треба робити (або буде зроблене) в відповідну пору. Пор. Wander I (Alles 4).

66. На всьо сі не розірву. (Нагуєвичі)

Всієї роботи не зроблю відразу.

67. На всьо стало, на єдно не стало. (Нагуєвичі)

Говорять, коли після довгих приготувань до якогось діла покажеться, що забуто або занедбано одну якусь важну річ.

68. Най всьо страчу, а свого не дарую. (Нагуєвичі) Радше … (Нагуєвичі)

Вислів завзяття і твердої постанови – обстоювати за своє право.

69. Не всьо від разу! (Нагуєвичі)

Отже роби, починай.

70. Про всьо би стало. (Нагуєвичі)

Значить усе би можна приняти, з усім би можна погодитися, Отже як би щось одно не було на заваді.

71. Тепер уже всьому амінь. (Нагуєвичі)

Значить усе пропало.

72. Ще не всьо пропало. (Нагуєвичі)

Значить є ще надія.

73. Ще про всьо стане. (Нагуєвичі)

Значить, не вважаючи на всі хиби та недостатки, діло буде зроблене.

74. Ще сі всьо вияснит. (Львів)

Говорить про темне, загадкове діло, якого причин і ходу не можна зрозуміти.

75. Як усьо, то й тото. (Дрогобич)

Значить коли прийнято всі інші умови, то треба прийняти й оцю (якусь спеціальну).

Всеночне

[Доповнення 1910 р.] 1. І всиношне би било і хвала божя і парастас. (Ю. Кміт)

Наймають усю церковну відправу.

Всипати

1. Всипав му, що сі влізло. (Нагуєвичі)

Значить набив що мав сили.

2. Всипали му як бобу. (Нагуєвичі)

Набили, звичайно канчуками або палицями.

3. Всиплю ти, аж буде с-ка огню давати. (Нагуєвичі)

Наб’ю здорово. Пор. Záturecky XVI, 166.

4. Хто перший всипле, той перше змеле. (Нагуєвичі)

Хто швидше розпочав якесь діло, той швидше й скінчить. Пор. Wahl II, 42; Wander І (Aufschütten 1).