Вирізати – Витвара
Іван Франко
Вирізати
1. Виріж ним до землі, аби сі аж ногами накрив! (Нагуєвичі). Вирізав … аж сі … (Нагуєвичі)
Значить кинь сильно, вдар ним до землі. Накрити си ногами – задерти вгору ноги, упавши на землю плечима.
2. Вирізав будинки на ціле село. (Нагуєвичі)
Значить вибудував високі, гарні, показні будинки.
3. Вирізав му меже очі (Нагуєвичі)
Значить ударив у лице.
4. Вирізав прут, а самого ним бют. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що заваривши якусь колотнечу, сам у ній потерпів найбільше, що сам дав ворогам спосіб, як йому пошкодити.
Виробити
1. Виробив свою силу на дідьчу маму. (Рогатин)
Говорить наймит або приймич, що стратив молоді літа працюючи на чужих людей. Порівняй пісню:
Біда ж тому наймитові старому, малому,
Що виробив свою силу сам не знає кому. (Рогатин)
Виробляти [У І. Ф. – Вирабляти]
1. Таке з ним вирабjиjе, мало на голові не ходит. (Нагуєвичі)
Значить тішиться, жартує, бавиться, або також: свариться, б’ється.
2. Що ти вирабjиjиеш та витворуєш? (Нагуєвичі)
Окрик досади: які збитки, жарти, непотрібні речі ти робиш!
Виродитися
1. Десь сі таке виродит, ні в вітцьи ні в наму. (Нагуєвичі)
Про нездатну, негарну, нездібну або злу дитину.
Вирости
1. Виріс до неба, а дурний як треба. (Комарно)
Про великого, а дурного чоловіка.
2. Виростеш із того, не бій сі! (Нагуєвичі)
Значить минеться це лихо, перебудеш його; жартливо також про добро, мовляв: не тішся надто, зійдеш і ти ще на біду.
3. І я не в лісі виріс, а меже людьми. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якого занедбують у товаристві, обминають чаркою, – мовляв: і я варт тогож, що й інші люди.
4. Не виросте грушка на вербі. (Нагуєвичі)
Образово: з поганого роду, з лихого виховання не вийде добрий чоловік.
[Доповнення 1910 р.] 5. Виріс би ти дідько на язиці! (Богородчани)
Кленуть язикатого чоловіка, клеветника.
[Доповнення 1910 р.] 6. Так виріс, жи вже голова висши шиї. (Жидачів)
Жартливий вислів, бо у кожного голова вище шиї без огляду на те, чи він високий, чи низький.
Вирунтати
1. Вирунтав го з місцьи. (Дрогобич)
Випхав, вигнав із якоїсь посади або з дому.
Вирушити
1. Вирушив як на войну. (Нагуєвичі)
Коли хтось вибрався до якогось діла з великими приготуваннями.
Вирядити
1. Вирьидив го на тамтой світ. (Нагуєвичі)
Значить виправив, вислав, тобто вбив або через занедбання, морення голодом довів до смерті.
Вирятувати [У І. Ф. – Виратувати]
1. Виратував го, як кота від сала. (Нагуєвичі)
Жартливо: позбавив його якоїсь потрібної, любої речі, довів до бідноти.
Висадити
1. Висадили мене аж на попівське місце. (Лучаківський)
Жартує під час гостини той, кого посадять на чільнім місці (на покуті) за столом, де звичайно саджають попа.
2. Іване, висади кіт на під, блохи попутай тай сядь собі! (Ортиничі)
Жартують із жидівського наймита, коли цей жалується, що має багато роботи.
Висипати
1. Висипав кости з воза. (Нагуєвичі)
Значить випав із воза, коли віз перевернувся, потовкся сильно.
2. Висипав му вікна. (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) вибив вікна; 2) повибивав або попідбивав очі.
Висікачка
[Доповнення 1910 р.] 1. А то ти висікачка! (Дидьова)
Балакуча сварлива жінка.
Висіти
1. Висит ти вуйко з носа. (Нагуєвичі)
Говорять до дітей, упоминаючи їх, щоб обтирали собі носа; іронічно також до молодика, що мішається в розмову старших, мовляв: ти ще дитина.
2. Маю висіти за єдну ногу, волю за обі. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Значить маю відповідати або терпіти кару за дрібну річ, волю за велику. Пор. Lepiej za obie nodze wisieć (Adalberg Wisieć 4).
3. Ще за мні висит довжок. (Нагуєвичі)
Значить іще й досі залягаю з довгом, досі він не сплачений.
4. Що має висіти, то не втоне. (Ількевич, Petruszewicz) … то сі ни утопит. (Kolberg Pokucie)
Про злого чоловіка, якому, мовляв, не страшна ніяка пригода, бо йому призначено висіти на шибениці. Те саме у поляків, Adalberg Wisieć 3, 6; Wander II, 347 (Hangen 2); II, 350 (Hangen 50). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 53; Тимошенко 301.
5. Як за єдну ногу висіти, так за дві. (Ясениця Сільна)
Значення те саме, що й вище ч. 2.
[Доповнення 1910 р.] 6. Висиш за їдну ногу, повіш сі й за другу. (Сілець Беньків)
Говорять чоловікові, що не може собі дати раду в тяжкім положенні.
[Доповнення 1910 р.] 7. Як висіти, то за обі ноги. (Тростянець)
Вислів розпуки в невилазнім положенні.
Вискакати
1. Я собі це не віскакав, так міні Бог дав. (Ценів)
Значить це (якесь каліцтво, лихо або якась добра прикмета) прийшло мені не з жарту, не з власної волі, я з тим уродився, або взагалі це прийшло на мене з божого допусту.
Вискочити
1. Вискочив, як козак з маку. (Коломия)
Вирвався не в пору в якимсь дотепом. Те саме у поляків Adalberg Wyskoczyć 2.
2. Вискочив як Сень з колопень. (Нагуєвичі)
Вирвався з чимось не до ладу, вийшов між людей голий або обдертий. Пор. вище Вирватись ч. 3.
3. Вискочило би ти око! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли хтось скаче або бігає на перекір або на шкоду другому, приміром по траві, або де інші коплють.
Виславити
1. Виславили мі на все село, що-м богач. (Нагуєвичі)
Розголосили, пустили поголоску, розуміється, безпідставну.
2. Не дармо то люде виславjиют. (Нагуєвичі)
Значить оповідяють про когось дивні, не конче похвальні речі.
Вислуга
1. Я вже на вислузі. (Нагуєвичі)
Значить уже дослугую свого реченця у господаря, добуваю реченця кари і тд.
Вислужити
1. Вислужив дві капітуляциї. (Нагуєвичі)
Про наймита, що служив довго в однім місці. Первісно про військову службу, в якій одна капітуляція числила колись 12 літ.
2. Вислужив сі в мами тай пішов до ями. (Ясениця Сільна)
Про сина, що вмер дитиною або молодим парубком. Дитина поки мала, вважається маминою власністю і служкою, тільки пізніше переходить під батькову руку.
Вислухати
1. Вислухав ще Господь мою молитву. (Коломия)
Говорять у сварці, просячи в Бога всякого лиха на противника.
Вислухач
1. Будь добрим вислухачом, будеш добрим повідачом. (Ількевич, Petruszewicz)
Хто вміє добре вислухати, той зуміє добре оповісти. У білорусів: Будь першь вислухачим, а потым поведачим (Носович 265); у німців трохи в іншім наченні: Wie der Hörer, so der Lehrer. Wander II, 782 (Hörer 7).
Висмаркатися
1. Висмаркай сі вперед, а потім ставай зо мнов до розмови (Нагуєвичі)
Говорить старий молодшому, коли цей береться в чім будь перечити йому.
Висмарувати
1. Висмарую с-ку, аж ти спухне. (Нагуєвичі)
Значить наб’ю, висічу.
Високий
1. Високий як драбина. (Нагуєвичі)
Про високого а худотілого чоловіка.
2. Високий як дуб. (Нагуєвичі)
Про високого, статного, огрядного чоловіка. Те саме Adalberg Wysoki 2.
3. Високий як дуга. (Ількевич)
Про чоловіка високого а тонкого, згорбленого.
4. Високий як оборожина. (Нагуєвичі)
Оборожина – високий, сильно в землю вкопаний дрюк; на чотирьох таких дрюках держаться, піднімається вгору або спускається вниз оборіг.
5. Високий як тика. (Дрогобич)
Про високого а тонкого човіка. Те саме у поляків Adalberg Wysoki 1.
6. Високий як тополі. (Нагуєвичі)
Про чоловіка високого а тонкого.
7. Високі пороги на наші ноги. (Ількевич)
Значить це занадто великі пани, щоб ми могли з ними товаришувати Пор. Adalberg Próg 3.
[Доповнення 1910 р.] 8. Високий, як топольи, дурний як фасольи. (Вербовець)
Пор. т. І, Високий 6.
[Доповнення 1910 р.] 9. Високий, як бузько. (Винники)
Говорять про довгоногого чоловіка.
Високо
1. Високо голову носит. (Нагуєвичі)
Значить гордує нами, не добачає нас. Те саме у німців Wander II, 1522 (Kopf 540).
2. Високо ся дивити. (Гнідковський) … носити. (Гнідковський)
Про чоловіка з надто великими претензіями, з високими намірами. Пор. великоруське: Он высоко метит.
3. Вище носа писок задирати. (Гнідковський)
Іронічно про надмірно гордого, претенсіонального чоловіка.
4. Не с-и вище, ніж с-ка виросла. (Львів)
Значить не вдавай надто великого пана, не пишайся своєю силою ані своїм багатством понад міру того, що маєш дійсно.
5. То для мене за високо. (Ясениця Сільна)
Ця розмова занадто мудра для мене, я цього не розумію. Те саме у німців Wander II, 690 (Hoch 61).
6. Хто високо літає, тот низко сідає. (Ількевич)
Хто має занадто великі претензії, кладе собі цілі вищі понад свої сили, той кінчить звичайно чимось дрібним і буденним. Загально розповсюджена приповідка. Пор. Adalberg Latać 2; Гильфердинг 2897; Wander II, 690 (Hoch 63), Haller I, 13; Osm. 65; Wahl II, 45.
Висохнути
1. Висох як на грядах. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Висхла гий на гридах. (Жидачів)
Гряди – два грубі дрюки в селянській хаті, укріплені між двома стінами понад піччю. Сюди кладуть сушити різні речі: дрова, коноплі, шмаття.
2. Висох як скіпа. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Так висхла, як скіпочка. (Жидачів)
Про худого, виголоднілого чоловіка. Скіпки робили давніше з сухої деревини. Польське: Wyschły jak trzaska (Adalberg Wyschły 3).
Виспатися
1. Виспав сі як повх. (Нагуєвичі) … як борсук у ямі. (Ясениця Сільна)
Значить спав довго й твердо. Повх – звірик Myoxus glis.
2. Виспит ci й на камени. (Нагуєвичі)
Про молодого, якому не треба вигідного ліжка, засне де-будь. Те саме у словаків (Záturecky VI, 440).
3. Виспиш сі як сорока на плоті. (Нагуєвичі)
Значить не будеш мав коли спати, бо згонять до роботи (мова про наймита, невістку). Пор. польське: Wyspał się by mysz na pudle (Adalberg Wyspać się 3).
4. Виспю сі і на кулаці. (Нагуєвичі)
Значить без постелі, без вигоди, буду спати де-будь.
5. Та ци виспиш ти сі коли в своїм життю? (Нагуєвичі)
Говорять з докором до такого, що любить довго спати.
Виспівати
1. Виспівав усе як канарок. (Львів)
Про злочинця, що признався до всього в слідстві. Первісно про такого, що признався на тортурі, кричачи («співаючи») на муках.
Виспівувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Виспівую, аж дебри трясут ся. (Ю. Кміт)
Згадував старий чоловік свої парубоцькі часи.
Висповідати
1. Висповідав го, як у великий піст. (Нагуєвичі)
Значить наганьбив, присоромив, випоминаючи його погані вчинки.
2. Висповідаю я тебе без попа. (Ценів)
Значить наганблю, присоромлю перед людьми, наб’ю.
Вис-не
[Доповнення 1910 р.] 1. По вис-нім з ложкою. (Монастирок)
Говорять, коли хто прийде запізно.
Вистава
1. Таке би лиш де на виставу післати. (Львів)
Говорять про всяку незвичайну річ, але також про всяку комічну або дивовижну сцену, сварку або бійку.
Виставити
1. Вистав зробити. (Львів)
У жаргоні львівських вуличників «вистав» значить утікай; вистав зробити – втекти; ця фраза перейшла і в околичні села.
2. Виставив на нього с-ку. (Нагуєвичі)
Значить відплатився йому невдякою, занедбав його, покинув його. Пор. Випити 1.
3. Виставив палець із вятіра тай каже: «Ов, слота» (Ценів)
Жартливо про лінивого, який терпить через своє лінивство, та приймає це лихо з певним гумором. Натяк на анекдот про цигана у вятіри, пор. Етнографічний збірник VI, 545.
4. Вистав ніс на двір тай назад на піч. (Нагуєвичі)
Говорять до дітей у зимі, які напираються, щоб їх пустили на двір із хати.
5. Виставила каплицю. (Дрогобич)
Про жінку, що зробила цинічний жест або про таку, що спить гола. Натяк на анекдотичне казання якогось попа, що посвячуючи каплицю говорив з пафосом: «Наша пані виставила! Але не гадайте, що щось там таке! Виставила каплицю, де приходите Богу молитися». Каплиця в значенні звісного жіночого органа також у пісні:
Ой сіділа на порозі тай підняла ногу,
А дід мовив, що каплиці, тай сі молив Богу. (Нагуєвичі).
Вистати
1. Вистало на рибу, вистане й на юшку. (Дрогобич)
Образово: вистало кошту, заходу на більшу річ, то вистане й на меншу.
2. Вистане до самої смерти. (Нагуєвичі)
Кажуть про нову хату, до якої спроваджуються, а також про якесь тяжке лихо, мовляв: досить мені цього до самої смерті, не треба, щоб ще повторялося.
3. Вистане до страшного суду. (Нагуєвичі)
Кажуть про труну або про одежу, в яку одягають мерця.
4. На то би й мене цілого не вистало. (Нагуєвичі)
Про якийсь надто великий видаток, мовляв: на це не вистало б якби й мене самого і все моє добро продати.
5. Не вистане мене на такі видатки. (Нагуєвичі)
Значить мої засоби, мої сили замалі на це.
6. Не вистане скирка за виправку. (Нагуєвичі)
Значить приготування до якогось діла довші, коштовніші, ніж сама та річ, про яку ходить. Пор. Adalberg Skórka 13.
Вистояти
1. Вистояв єм хвалу божу, най буде Богу невимівно. (Нагуєвичі)
Значить вислухав служби божої. Про «най буде Богу невимівно» див. вище Бог 251. Вислухання служби божої селянин уважає добрим і спасенним ділом, певного роду заслугою перед Богом.
2. Вистояв перед дверима. (Ценів)
Про чоловіка, що довго і надаремно ждав на щось, просив чогось у пана чи у власті.
3. Іди гет, не вистоюй місце! (Нагуєвичі)
До уприкреного чоловіка, що просячи чогось стоїть довго на однім місці.
4. Ледво-м вистояв за ногах. (Нагуєвичі)
Значить мало не впав з ослаблення, але також: мало не кинувся на когось з лютості.
5. Таки вистою свою чергу. (Коломия)
Значить стоятиму доти, доки не прийде черга на мене; діждусь своєї черги, доб’юсь свого права.
6. Чого тут вистоюєш? (Нагуєвичі)
Значить чого дожидаєш, стоїш так довго?
Вистрілити
1. Вистріль му в лоб, ци що знає. (Нагуєвичі)
Дослівно: не розумітиме навіть тоді, коли будеш стріляти на нього, зовсім дурний, тумануватий.
2. Вистрілив на вітер. (Нагуєвичі)
Дослівно: вистрілив не міряючи нікуди, надармо; образово: сказав, обіцяв, погрозив, а не сповнив того.
3. Вистріль му на віват! (Криворівня)
Жартливо: дай йому добре поза вуха, вдар сильно.
Вистроєний
1. Вистроєна як лялька. (Дрогобич)
Про гарно одягнену дівчину. Те саме Adalberg Wystrojony 1.
Вистроїти
1. Вистроjив му збитка. (Нагуєвичі)
Зробив пакість, жарт, прикрість.
2. Вистроївся як панна до слюбу. (Львів)
Про гарно одягненого чоловіка, але також гумористично про обдертого, обшарпаного. Пор. Adalberg Wystroić się 4.
Вистругати
1. Вистругав хлопцьи як ляльку. (Голобутів)
Сміється парубок з обдуреної дівчини.
Виступити
1. Виступай на пляц! (Коломия)
Значить ставай до бійки, а також: скажи рішуче слово.
2. Виступила му юха з носа. (Крехів)
Побили його так, що бризнула кров із носа.
3. Виступили му сльози на очах. (Нагуєвичі)
Значить закрутилися, показалися сльози, заплакав.
4. Виступит ти кров з поза ніхтів, як сі с тобов привитаю. (Голобутів)
Погроза. Привітаюся, значить візьму тебе в свої руки і здушу, аж кров виступить.
Висунути
1. Висунуло сі, як з коня п-еньи. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка на вид доброго, чемного й чесного, коли почують про нього якусь дуже лиху відомість, що він зробив якесь погане діло.
Висушити
1. Висушив би голову, аби не знати яку. (Нагуєвичі) … хоць би й кіньську. (Ортиничі)
Значить вивів би всякого з терпцю, завдав би грижі, довів би до розпуки. Кіньська голова – велика, значить може стерпіти багато. Див. далі Кобила.
Висуятити
1. Висуятив єм сі цілу ніч. (Нагуєвичі)
Значить не міг спати, вимучився.
Висціпатися
[Доповнення 1910 р.] 1. Висціпався до мене. (Лучаківський)
Накинувся на мене.
Витвара
[Доповнення 1910 р.] 1. За витвари Памбіх каре. (Вербовець)
Витвари – збитки, пакості.