Вовна – Вода
Іван Франко
Вовна
1. Вже на нім вовна поросла. (Нагуєвичі)
Вже трохи доробився, забагатів. Пор. Wander V (Wolle 35).
2. Вовна не вовна, аби кишка повна. (Сапогів) [Доповнення 1910 р.] Най буде й вовна, аби кишка повна. (Старі Богородчани)
Коли чоловік голодний, то не перебирає в страві, чи вона добра, чи менше добра. Пор. Adalberg Wełna 5.
3. Вовнов кишки не напхаєш. (Збараж)
Самими непотрібними речами ситий не будеш. Сказано було в тім значенні, що пустим балаканням не можна просвітити людей.
Вовчий
1. А куш, ти вовча вечере! (Голобутів)
Кричать на коня. В великоруській билині коня називають «волчья сыть, травяной мешок».
2. Він десь у вовчій школі був. (Збараж)
Навчився безправства, несумлінності.
3. Вовчим правом узяв. (Коломия)
Значить силою, розбоєм. Пор. Adalberg Wilk 92.
4. Вовчі щенята годувати. (Гнідковський)
Значить примножувати собі ворогів, Пор. латинське: Alere luporum calulos (Seybold 17); Wander V (Wolf 634); Čelakovský 530.
5. Вовчу звізду побачити. (Гнідковський)
Терпіти голод, нужду, властиво вити з голоду. Голодне виття вовків уночі жартливо кладуть у зв’язок з виттям собак до місяця; мовляв: вовк виє тому, що побачив вовчу звізду.
6. Вовчу хоробу мати. (Гнідковський)
Вовча хороба – ненажерність. Пор. Adalberg Wilk 89.
7. Де не стає вовчої скіри, надстав лиса. (Ількевич)
Мабуть кушнірська приказка, та може мати й ширше значення: де не можеш силою, там пробуй хитрощами. Пор. Adalberg Wilk 14; Záturecky VIII, 602.
8. Зараз ти тут вовчий каганець засвічу. (Нагуєвичі)
Дам по пиці, так що аж в очах засвітиться.
9. Іди до вовчої мами! (Нагуєвичі)
В значенні: іди до чорта.
10. Ото нівроку вовчий голосок! (Нагуєвичі)
Коли хтось заспіває незугарним, хрипливим голосом.
11. Пішов бис вовчими слідами! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пішов блукаючи, звівся ні на що.
12. Пішов вовчими стежками. (Коломия)
Значить пішов лісами, нетрами.
13. То вовче горло. (Крехів)
То ненаситний, захланний чоловік.
14. Того на єден вовчий зуб не вистане. (Лімна)
Вовчий зуб – символ ненаситності, пажирливості. Жартують голодні, коли їм насиплють багато страви, мовляв: на такий голод і цього мало.
15. То якась вовча тічня. (Лімна)
Про громаду сердитих, завзятих людей.
16. Уздриш вовчу звізду. (Ількевич)
Значить зазнаєш іще нужди. Пор. вище ч. 6.
Вода
1. Ані в студеній воді не вмиєш ся. (Ількевич)
Значить не очистишся від закидів, від лихої слави. Пор. Wander IV (Wasser 589).
2. Ані священа вода не поможе. (Ількевич)
Свячена вода вважається ліком на ріжні слабості, особливо такі, що буцімто спричинені злими духами, які бояться її. Пор. вище Боятися 8; Adalberg Woda 35. Záturecky VI, 492; II, 304; XII, 478.
3. Ані священною водою не відхристиш ся. (Ількевич)
Приповідка оперта на тім самім віруванні, що свячена вода проганяє злого духа.
4. А що, налльило ти сі води в вуха? (Нагуєвичі)
Значить зазнав єси біди? Пор. Wander IV (Wasser 654).
5. Без води й борщу не звариш. (Збараж)
Жартливо говорять про пожиточність води.
6. Блаженна вода не мутяща ума! (Ількевич)
Говорять у докір п’яницям ті, що п’ють саму воду. Пор. Čelakovský 289; Wander IV (Wasser 415); Záturecky XIII, 97. [Доповнення 1910 р.] Пор. т. І, Вода 55; Славейков І, 76.
7. Богато води до моря упливе, заким ся то стане. (Ількевич)
Приповідка основана на давнім звичаї міряти час упливанням води. Пор. Záturecky XII, 406.
8. Бодай єс сі тогди вернув, коли сі вода горі ріков оберне! (Нагуєвичі)
Прокляття: вода вгору не вертає ніколи.
9. Бодай-сь не мав пристанівку, як та вода! (Сороки)
Прокляття: вода – елемент рухливий. а у чоловіка ідеал – супокій.
10. Бодай ти з водов поплив! (Вікно)
Прокляття: щоб ти щез безслідно.
11. Борше сі вода до горн оберне. (Нагуєвичі)
Тобто: ніж це чи те станеться. Говорять про щось неможливе. Пор. вище ч. 8; Wander IV (Wasser 776).
12. Вари воду, вода буде. (Lewicki)
Говорять про безплідну роботу, даремні зусиля, пусту бесіду. Пор. Adalberg Woda 74; Wander IV (Wasser 150).
13. Вари воду, вода буде; сип крупи, каша буде. (Теребовля)
Пор. ч. попередня. Як антитезу до нього додано образець невеликої роботи, що й осягає позитивний результат.
14. Варю з себе воду. (Вікно)
Варити з себе воду – проливати піт; значить працюю тяжко, труджуся.
15. В воді стоїт, а пити кричит. (Коломия)
Говорили про багатого скупаря, що жалувався на свою бідність.
16. В глубокій воді велика риба. (Коломия)
Так само й чоловік при достатку робиться міцний, красний та розумний. Пор. Adalberg Woda 28; Čelakovský 165: Wander IV (Wasser 10, 14, 175. 176, 192); Záturecky X, 31.
17. Велика вода снит сі – якась пригода буде. (Ясениця Сільна)
Велика вода – повінь, символ незвичайної пригоди.
18. Вже би тота вода млин обернула, що я нині випив. (Нагуєвичі)
Мовив у літі косар, п’ючи раз по разу воду.
19. Вже му вода до вух доходит. (Нагуєвичі)
Значить біда крайня, небезпека грозить згубою. Пор. Wander IV (Wasser 443, 445).
20. Від великої води надій ся чкоди. (Лімна)
Так само і від великих панів, – додав селянин, сказавши сю приповідку
21. Він і в воді не тоне і в огни не горит. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що зазнав усякої біди і проте не стратив веселості й відваги.
22. Він і на холодну воду дує. (Дрогобич)
Говорять про надмірно обережного чоловіка.
23. Він у десятьох водах митий. (Коломия)
Значить бувалий, досвідний чоловік. Німець каже: у всіх водах митий, пор. Wander IV (Wasser 077).
24. В котрій ріці вода до гори вертає? (Комарно)
Говорять у відповідь, коли хтось жадав звороту речі, яка йому не належить, або якої йому не хочуть віддати. Пор. Adalberg Woda 37; Wander IV (Wasser 71).
25. В лижці води би мні втопив. (Сороки)
Говорять про завзятого ворога, який чигає на нашу згубу або шкоду. Пор. Wander IV (Wasser 695); Čelakovský 553.
26. В мутній воді риби ловити. (Коломия) В каламутні … (Нагуєвичі)
Прастарий образ інтригана, що силкується заплутати справу для власноі користі. Пор. Wander IV (Wasser 211, 465, 466); Дикарев 978. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 189.
27. Вода би го не протонула. (Гнідковський)
Вірніше: він би не втонув у воді. Приказка основана на віруванні, що великі грішники, чародії не тонуть у воді. Пор. Квітка, .
28. Вода би му ся на голові остояла. (Гнідковський)
Значення неясне. Мабуть такий тихий та спокійний.
29. Вода все сполоще, лише злого слова ніколи. (Ількевич)
Контраст між матеріальним і духовим заплямленням. Пор. Čelakovský 73; Wander IV (Wasser 85).
30. Вода в решеті не встоїть ся. (Ількевич)
Говіркий не заховає тайни – пояснення Ількевича. Значення ширше: марнотратник не заховає даного йому добра. Пор. Adalberg Woda 32, ще ближче Cnapius 629.
31. Вода – гусьиче вино. (Нагуєвичі)
Жартують пяниці. Пор. Adalberg Woda 79.
32. Вода єдному бере, другому дає. (Нагуєвичі)
Говориться про повінь. Пор. Adalberg Woda 50; Wander IV (Wasser 371); Záturecky XI, 581.
33. Вода з водою зійде ся і чоловік з чоловіком. (Ількевич)
Всі води йдуть до моря і там сходяться; так само люди сходяться в громаді, в суспільпості. Пор. Čelakovský 205; Wander IV (Wasser 394).
34. Вода з огньом не товариші. (Коломия)
Говорять про людей різної вдачі або відмінних соціальних становищ. Пор. Čelakovský 228; Wander IV (Wasser 424).
35. Вода каламутна як чир. (Нагуєвичі) … як кіселиці. (Нагуєвичі)
Чир – підгірська страва: мука заколочена на гарячій воді.
36. Вода мутна, жона смутна, обі не до смаку. (Гнідковський)
Каламутна вода і в інших випадках являється символом смутку.
37. Вода на мій млин. (Сороки)
Значить це мені на користь. Пор. Adalberg Woda 53; Záturecky XII, 341.
38. Вода – наша мама. (Лучаківський)
Відгук прастарого погляду, що вода – джерело всякого органічного життя.
39. Вода, то смерть: лізь у воду – втопишся, їдж рибу – вдавишся. (Зазулинці)
Мабуть рефлексії п’яниці. Пор. частково Adalberg Woda 31.
40. Вода ума не мутит тай голови не смутит. (Гнідковський)
Водою не вп’єшся і через те не придбаєш клопотів, які трапляються п’яниці. Пор. Adalberg Woda 58; Záturecky XIII, 97.
41. Вода чиста як сльоза. (Нагуєвичі)
Коли говорять про дуже чисту воду.
42. Води маємо нівроку, ще коби лиш хліб, то би можна жити. (Лолин)
Говорять гірняки, коли посторонні хвалять їх воду.
43. Води хоць мий ся, ліса хоць бий ся, а хліба хоць плач. (Ценів)
Говорив подоляк, зайшовши в гори.
44. Водов не впєш сі. (Нагуєвичі)
Значить можна пити досхочу. Пор. Adalberg Woda 62.
45. Водов ситий не будеш. (Нагуєвичі)
Відповів селянин, коли міщанин любувався, яка в селі гарна вода. Німець каже: Вода добра, але свиней нею не нагодуєш, пор. Wander IV (Wasser 404).
46. Водов того ни відіпєш. (Kolberg Pokucie)
Значить треба відпити чим іншим, головно горілкою. Говорять, коли хтось образив когось або взагалі зробив щось таке, за що звичай велить участувати ображених – звісно, не водою.
47. Водою що схочеш, лиш лихого слова не сполочеш. (Гнідковський)
Вода змиває матеріальні плями, але не змиває духових. Пор. вище ч. 29.
48. Воду вари, вода буде. (Petruszewicz, Ількевич)
Пор. вище ч. 12.
49. Воду вари, вода буде, як крупів ни вкинеш. (Kolberg Pokucie)
Пор. вище ч. 13.
50. Воду в ступі не втовчеш. (Нагуєвичі)
Значить для її опанування треба інших способів. Пор. Wander IV (Wasser 382).
51. В плиткій воді не навчиш сі плавати. (Нагуєвичі)
Тобто: треба йти на глибоку. Пор. Wander IV (Wasser 202).
52. Втопив мі без води. (Карлів)
Значить скривдив, занапастив мій вік.
53. Вчорашної води не догониш. (Нагуєвичі)
Значить не завернеш того, що минуло.
54. Глянь на воду та на свою вроду. (Darowski)
Вода примітивному чоловікові служить за зеркало.
55. Добра вода, бо не мутить ума. (Ількевич) Добрая … немутящая … (Lewicki)
Пор. вище ч. 6, 40.
56. До якої води прийдемо, таку пиймо. (Гнідковський)
Значить якої нагоди діждемося, з такої користаймо. Пор. Čelakovský 227; Wander IV (Wasser 255).
57. Е, то давно з водов поплило. (Нагуєвичі)
Значить минулося безповоротно.
58. З водов тай вогнем ни грай. (Kolberg Pokucie)
Одно й друге – елементарні сили, супроти яких чоловік буває безсильний.
59. І в Йорданській воді не відмиєш сі. (Сороки)
Йорданська вода – особливо свята. Пор. вище ч. 1, 2, 3.
60. І вода як довго стоїт, то сі засмердит. (Нагуєвичі)
Говорять про лінивого чоловіка. Пор. Čelakovský 134; Wander IV (Wasser 125, 306, 310); ZátureckyX, 516.
61. І води не замутит. (Гнідковський)
Такий сумирний і спокійний. Пор. Adalberg Woda 39; Wander IV (Wasser 563, 566, 655); Záturecky VIII, 560.
62. Іде му як з роси, з води. (Нагуєвичі)
Значить поводиться добре.
63. Іде як вода по каміню. (Ясениця Сільна)
Говорять про час, вік людський, що минає і не вертає назад.
64. Ідут як по свjичену воду. (Нагуєвичі)
Говорять, коли кудись іде багато народу, приміром за порадою, до ворожбита або лікаря.
65. І з роси і з води і з усьої лободи. (Коломия)
Бажають один одному поводження, Тобто: аби тобі йшло добро.
66. Каламутна вода снит сі, то якась напасть, обмова. (Ясениця Сільна)
Символіка дуже ясна і загально розповсюджена.
67. Каламутна вода, як кисіль, як жур. (Ількевич)
Дуже звичайне порівняння. Кисіль або жур вариться з вівсяної муки.
68. Кождий на своє колесо воду навертає. (Гнідковський) … коло … тягне. (Кобаки) … горне. (Коломия)
Значить кождий дбає про свою користь. Пор. Adalberg Woda 20; Čelakovský 57; Wander IV (Wasser 218).
69. Красітна вода. (ПВерхратський, Про говор галицьких лемків)
Значить чиста, холодна.
70. Мала вода, великий шум. (Климець)
Говорять, коли задля малої речі робиться великий гомін. Пор. Wander IV (Wasser 548).
71. Най гуси воду пют, а ми будем горівку. (Коломия)
Говорять п’яниці. Пор. Wander IV (Wasser 50).
72. На чистій воді не жаль і тонути. (Гнідковський)
Образово: за добре, чесне діло не жаль і головою наложити.
73. На чисту воду го вивів. (Настасів)
Звач. відслонив, виявив його погані справи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 225.
74. На що в кирницю воду лляти? (Petruszewicz)
Говорять про всяку зайву роботу. Пор. Adalberg Woda 67; Wander IV (Wasser 267); Záturecky X, 1022, 1023.
75. Не вір воді, не втопиш сі. (Нагуєвичі)
Значить не йди в воду неоглядно. Пор. Wander IV (Wasser 258, 259).
76. Не в кождій воді мило розпустить ся. (Ількевич)
І чоловік не в кождій компанії чує себе свобідним та веселим.
77. Не з гусь води. (Гнідковський)
Значить це не така байдужа справа, яка б не зачіпала мене так як гуся вода. Пор. чеське S husi voda, а se mně junáka lživa slova, Čelakovský 90; Wander IV (Wasser 546)
78. Не лізь у воду не знаючи броду. (Ценів)
Не берися до діла, не знаючи його шанс. Пор. Adalberg Woda 80; Wander IV (Wasser 120).
79. Не лій води до криниці. (Гнідковський)
Не роби зайвого, вже раз зробленого діла. Пор. вище ч. 74; Wander IV (Wasser 141, 148); Záturecky X, 1023, 24
80. Не мав що робити, пішов воду гатити. (Нагуєвичі)
Говорять про дармоїда, що вишукує собі непотрібну роботу. Пор. Wander IV (Wasser 640).
81. Нема ми кому раз води подати. (Нагуєвичі)
Говорить хорий, опущений чоловік. Подати води – символічний вислів замість пильнувати недужого, услугувати йому. Пор. Wander IV (Wasser 646, та тут значення інше); Záturecky VII, 804.
82. Нема міцнішого трунку як вода, бо вода млини обертає, а горівка ні. (Збараж)
Жартував тверезий із п’яного. Пор. Wander IV (Wasser).
83. Не скропиш того свячепов водов. (Ількевич)
Значить не відженеш чим-будь цього лиха. Пор. вище ч. 1, 2, 3, 59.
84. Не сміє ся вода з болота, лиш болото з води. (Гнідковський)
Звичайно брудний. злий, глупий сміється з чистого, чесного та розумного, а не навпаки.
85. Ні вода, ні окріп. (Гнідковський)
Те саме, що: ні зимний, ні гарячий, чоловік неозначеного характеру.
86. Ні води, ні роси. (Печеніжин)
Значить нема ні великого багацтва, ні скромного достатку, а тільки бідність.
87. Ой, тота певно з водов не поплине. (Нагуєвичі)
Говорить про вередливу, перекірну жінку.
88. О, то тиха вода! (Коломия)
Значить скритий, нерозмовний чоловік. Пор. Wander IV (Wasser 675).
89. Пішов по воду, як рак по дріжджі. (Нагуєвичі)
Значить довго не вертався. Оповідають, що рак як пішов по дріжджі в велику п’ятницю одного року, то вернув аж у велику суботу другого р. Пор. вище Barącz 1.
90. Пішов по над воду, як бідному за долев. (Нагуєвичі)
Значить шукає невідомо чого, блукає без цілі.
91. Прийшло з води невидьомо, пішло до води на десять вітрів. (Комарно)
Про добро, що прийшло несподівано, без труду, і потім так само легко розійшлося.
92. Прийшло з води, пішло з водою. (Зазулинці)
Значиш таке ж, як і попередньої.
93. Принеси води тай сам сі напєш. (Нагуєвичі)
Говорять лінивому, що рад би мати користь, а не хоче задля неї потрудитися, аби й інші не скористали. Польське «Przynieś wody, dam сі pić», хоч близьке щодо слів, має інше значення, Adalberg Woda 48.
94. Против води кепсько плисти. (Коломия)
Тяжко боротися з переможними обставинами. Пор. Wander IV (Wasser 170). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 17.
95. Пустив сі на бистру воду. (Нагуєвичі)
Пішов на небезпечне діло, вдався в ризиковну спекуляцію.
96. Решетом води не наносиш. (Коломия)
Говорять про безтямну, необдуману роботу. Пор. Adalberg Woda 22, 51; Wander IV (Wasser 583, 712); Záturecky IX, 585.
97. Розгуляли сі води як дунаї. (Нагуєвичі)
Говорять про велику повінь.
98. Росте як з води. (Нагуєвичі)
Тобто: як скупаний у воді. Пор. Adalberg Woda 19.
99. Студеної води бажит. (Коломия)
Говорять про хорого, всіми опущеного чоловіка.
100. Такий став, як у воду опущений. (Нагуєвичі)
Значить безрадний, безпомічний.
101. Так як тота вода не має місцьи, так я йду та йду світами. (Нагуєвичі)
І тут вода – символ неспокою та непосидючості, пор. вище ч. 9.
102. Тиха вода береги ломить, а бистра тамує. (Ількевич) … ломе. (Petruszewicz)
Говорять про тихого, але пристрасного, завзятого чоловіка. Бистра вода іноді сама спинне свій біг, наносячи собі тами та загати – звісно, не на користь тим, що сидять біля неї. Пор. Adalberg Woda 3.
103. Тиха вода бериги лупає, а бистра йде тай перейде. (Ценів)
Тихий а завзятий чоловік розсердившися накоїть більше лиха, ніж бистрий, запальний, що швидко вибухне, але швидко й подобріє. Пор. щодо другої половини Wander IV (Wasser 112).
104. Тихая вода греблю рве. (Теребовля)
Пор. вище ч. 102; Wander IV (Wasser 99, 100, 305, 312).
105. Тихий як глубока вода. (Корчин)
Про тихого, а глибоко чутливого чоловіка.
106. То вода на мій млин! (Коломия)
Це мені корисне, це якраз по моїй думці. Пор. вище ч. 37; Čelakovský 522; Wander IV (Wasser 579, 588, 614, 616). [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 212.
107. Товчи воду в ступі. (Нагуєвичі)
Значить робити щось безглузде, недоладне. Пор. вище ч. 50; Adalberg Woda 52; Wander IV (Wasser 591, 788).
108. Тогди то буде, як вода горі берегами потече. (Нагуєвичі)
Значить це не може бути. Пор. вище ч. 11, 24; Adalberg Woda 64.
109. Той і лижки води не дасть. (Нагуєвичі)
Говорять про скупаря, завидющого. Пор. Wander IV (Wasser (117).
110. То йому як з гусьи вода. (Нагуєвичі)
Це йому байдуже, не робить ніякої турботи. Пор. вище ч. 77; Adalberg Woda 18.
111. То на воді записано. (Коломия)
Це пропало, про це нема що говорити. Пор. Wander IV (Wasser 730).
112. Треба му в сім пасом воду освятити. (Ількевич)
Значить набити гарапником, сплетеним із сімох шнурів (пасом від пасмо).
113. Тут така вода, що в ній дна нема. (Нагуєвичі)
Значить дуже глибока. У німця навпаки кожда, навіть найглибша вода має дно, пор. Wander IV (Wasser)
114. Хоть при воді, а собі. (Дидьова)
Тобто: будую хату. При воді будівля наражена на вічну небезпеку, та все-таки мила чоловікові, коли його власна.
115. Хто би сі напив води там, де пє веселиці, той би сі зробив пацягов. (Березів)
Загально розширене вірування, що веселка – живе сотворіння, що вона п’є (тягне, смокче) воду з криниць та рік і наповняє нею хмари. Не менше загальне вірування й те, що пити воду з того самого місця і безпосередньо по тім, як пила веселка, дуже шкідливо для чоловіка. Пор. Етнографічний збірник V.
116. Хто воду пє, тому сі в череві жьиби заплодьит. (Нагуєвичі)
Жартують п’яниці з тверезого. Німець та словак каже, що від води плодяться воші в животі, пор. Wander IV (Wasser 357); Záturecky VI, 337.
117. Хто лізе до води, той має мокрі поли. (Комарно)
Образово; хто війде між напасних, лихих людей, не мине шкоди або прикрості. Пор. польське: Nie chodż do wody – nie obleją cię, nie chodż do karczmy – nie obmowią cię, Adalberg Woda 30, 81; Záturecky IX, 315.
118. «Ци добра в вас вода?» – «Най буде берегам добра, у нас ладна». (Нагуєвичі)
Не годиться говорити про воду «добра», а треба казати «ладна».
119. Чиста вода снит сі – щось добре приплине. (Ясениця Сільна)
Чиста вода в сні ворожить добру новину.
120. Ще много води уплине, заки то буде. (Нагуєвичі)
Говорять про непевну будущину. Пор. Čelakovský 488; Wander IV (Wasser 574, 575, 576); Záturecky XII, 406. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 355.
121. Ще не оден став води втікне. (Сороки)
Тобто: заким це станеться. Пор. вище ч. 120; Wander IV (Wasser 160).
122. Я води і в чоботьох не люблю, не то в череві. (Нагуєвичі)
Говорить п’яниця. Пор. Čelakovský 141; Wander IV (Wasser 60, 62, 74, особливо 185, 402, 403). Záturecky VI, 339.
123. Яка вода мjигка, а камінь зглодже. (Сороки)
Так і слабосилий чоловік поборює далеко більші елементарні явища природи. Пор. Adalberg Woda 6: Wander IV (Wasser 54).
124. Яка вода, такий млин; яка мати, такий син. (Коломия)
Прикмети характеру передаються дітям через матір. Пор. Wander IV (Wasser 545).
125. Як на воді бульки стают, то буде слота. (Нагуєвичі)
Загально розповсюджене спостереження, пор. Wander IV (Wasser 411).
126. Як на воді слина. (Нагуєвичі)
Тобто: розійшлося. Про змарноване добро.
127. Як у воду камінь. (Нагуєвичі)
Тобто: пішов, пропав.
128. Як у воду канув. (Вікно)
Значить пропав безслідно, без вісті. Пор. Wander IV (Wasser 683).
129. Як хто в воду скаче, то й ти за ним скочиш? (Дрогобич)
Говорить, коли хтось звиняється, що зробив щось зле тому, бо й інші так робили. Пор. Wander IV (Wasser 474).
[Доповнення 1910 р.] 130. «А що, ввіде вода?» – «От мокра.» (Нагуєвичі)
Значить ні тепла ні холодна. Пор. Wander ІІІ, Nass 16.
[Доповнення 1910 р.] 131. Бистра вода надійде, тай перейде, а тиха мулит тай мулит. (Голешів)
Прудкий чоловік погнівається, тай гнеть забуде, спокійний довго гнівається. Велике нагле нещастя менше нищить, як довга, безнастанна хоч і менша гризота. (Євгенія Бохенська) Пор. Giusti 165.
[Доповнення 1910 р.] 132. Благослови воду сію, аби пішла добре в шию. (Підгірки)
Примовляють, випиваючи горілку.
[Доповнення 1910 р.] 133. В великій воді великі риби. (Львів)
В малій місця мало. Пор. Giusti 82.
[Доповнення 1910 р.] 134. Вода в ріці, дрова в лісі, мука в місті, печи хліб. (Ілинці)
Жартливо характеризують повний недостаток.
[Доповнення 1910 р.] 135. Воду вари, вода буде: не дай круп, не буде каші. (Гошів)
Кращий варіант до т. І, Вода 49.
[Доповнення 1910 р.] 136. Ти сі бачу з водов загнівала. (Жидачів)
Говорять до такої, що ходить брудна.
[Доповнення 1910 р.] 137. Тиха вода бириги ломит, а як шумит, пирибіжит. (Жидачів)
Варіант до ч. 131. Порю Славейков ІІ, 129,166; Даль ІІ, 195, 202, 292.
[Доповнення 1910 р.] 138. «Чи добра вода?» – «А пек ти осина! Та хто каже добра вода? Здорова нам, паниченьку, і всім людям на здоровлє». (Бережани)
Народне вірування, що не годиться мовити «добра вода». Пор. т. І, Вода 118.
[Доповнення 1910 р.] 139. Яка вода, такий млин; який тато, такий син. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до т. І, 124.