Гибати – Гідний

Іван Франко

Гибати

1. Гибай на псю маму! (Нагуєвичі)

Значить утікай, забирайся.

Гибіти

1. Ог гибит як собака. (Лучаківський)

Гибіти – гинути, пропадати.

Гиблювати

1. Гиблюйте, гиблюйте, а тато прийде та поправит топором. (Kolberg Pokucie)

Жартують із такого, що розпоряджається не до ладу. Приказка оперта на анекдоті, див. Етнографічний збірник VI, 14.

2. Гиблюйти, тату, гиблюйти, а я зайду простов сокиров, тай поправю за вами. (Пужники)

Значення таке ж, як і попередньої.

Гид

1. Гид го їсть. (Гнідковський)

Гид – щось гидке, погань, спеціально воші.

2. Не зачіпай гида, не каляй собі вида. (Ількевич)

Гид тут у ширшім значенні: погань, щось обридливе.

Гидитися

1. Гидит ся ним, як жид салом. (Збараж)

Гидує, бридиться. Жид салом хоч і не бридиться, але почуває до нього відразу силою своїх обрядових приписів. Пор. Adalberg Brzydzić się 9.

Гидкий

1. Чи то я такий гидкий, що мене обминаєте? (Збараж)

Говорить господар, запрошуючи до себе гостей.

Гидко

1. Аж гидко сі дивити на таку роботу. (Ценів)

Говорить трудящий, зручний, дивлячися на роботу лінивого або невправного.

2. Тото гидко і в скіпки взьити. (Нагуєвичі)

В скіпки беруть і викидають із хати діточі або скотячі екскременти. Приказкою характеризують якогось ненависного, злохарактерного чоловіка.

Гидно

1. Єдно нам гидно, що старости не видно. (Лолин)

Формула, первісно пісня, якою свахи на весіллі прикликають до себе весільного старосту.

Гидь

1. То гидь погана! (Нагуєвичі)

Це щось гидке, обридливе.

[Доповнення 1910 р.] 2. Аж гидь бере слухати. (Буданів)

Гидко, обридливо слухати поганих слів.

Гиля

1. Він варт гилі. (Нагуєвичі)

Варт, щоб його повісити, ледачий, поганий чоловік.

2. На суху гилю з ним! (Нагуєвичі)

Погроза, значить повісити його.

3. Обох би їх на єдну гилю повісити. (Нагуєвичі)

Оба однаково ледачі та погані.

4. Якої ти там гилі не стає? (Нагуєвичі)

Чого тобі хибує чого кричиш, чого домагаєшся? Говорять сердито до вередливого або напасного чоловіка.

Гиляка

1. Нагинай гиляку, доки молода. (Ількевич, Кобринський)

Образово: вчи дитину послуху та розуму, доки молода та податлива Пор. Adalberg Gałąż 3, 7.

Гимон

1. Ти гимоне якийсь! (Кіндратів)

Гимон тут у значенні якогось злого духа. Це лихе значення слова зрештою почесного (игемон, грецьке ἡγεμὀν – провідник, воєвода) пішло з того, що в церковній письменстві, головно в євангеліях, слово це прикладається постійно до Пилата, «що Христа мучив».

Гиндри

1. Гиндри б’ют, аж хата ходит. (Іваниківка)

Значить жартують, б’ються жартома, аж у хаті повно галасу. Пор. Adalberg Handry 1.

Гинути

1. Аби-с гинув, то ти не дарую. (Нагуєвичі)

Вислів завзятої ворожнечі. Старий звичай велить і найгіршому ворогові перед його смертю дарувати його провину.

2. Або гинь, або смерть твоя. (Нагуєвичі) … а ні, то … (Нагуєвичі)

Жартлива альтернатива, якою характеризують безвихідне положення чоловіка, що попався в руки розбійників або в іншу якусь халепу.

3. Аж гине за нев. (Нагуєвичі)

Так закоханий, тужить.

4. Ану, гинь! (Нагуєвичі)

Вислів безвихідного положення, розпуки. Значить хоч гинь, то не поможе.

5. Гине з голоду, як пес під плотом. (Нагуєвичі)

Порівняння з псом малює погорджене, самітне та безпомічне становище нещасливого.

6. Гине зо страху. (Нагуєвичі)

Значить дуже боїться, тратить притомність зі страху.

7. Гине ми на очах. (Нагуєвичі)

Значить умирає (приміром дитина) перед моїми очима, а я не можу дати їй рятунку.

8. Гине як сіль у воді. (Нагуєвичі)

Пропадає безслідно, приміром добро в руках марнотратника або п’яниці. Пор. Adalberg Ginąć 1.

9. Хоць гинь зараз, а моє мусит бути. (Нагуєвичі)

Характеризують немилосердного здирцю, лихвиря або спосіб стягання урядових данин.

10. Гину без чьису. (Нагуєвичі)

Значить умираю в молодих літах, не нажившися.

11. Гине як слина на воді. (Нагуєвичі)

Пропадає, коли мова про великі видатки, що вичерпують усі доходи, або про крадіжки.

12. Гине, як сніг на сонци. (Коломия)

Про недужого, сухотника, що щоразу слабне та марніє.

13. Гину за ні за що. (Нагуєвичі)

Значить гину невинно, за дурницю.

14. Гину на пни. (Нагуєвичі)

Пропадаю марно. Порівняння взяте з трави, що сохне нескошена (на пні) від спеки.

15. Гинут як мухи. (Нагуєвичі)

Про людей, що вмирають від пошесті або в війні. Пор. Adalberg Ginąć 12.

16. Гинь, пропадь від мене! (Нагуєвичі)

Окрик обурення, обридження або переляку. Гинь тут у значенні: щезай.

17. Лихе не гине. (Нагуєвичі)

Воно довговічне і плодюче. Пор. Біда 40.

18. Най зараз гину, а від правди не відступлю. (Косів)

Говорив селянин Фокшей на суді в Коломиї 1880 р.

19. Наймі я за ним гину! (Нагуєвичі)

Іронічно говорить дівка про парубка. Мовляв: мені про нього байдуже.

20. Не жьиль і гинути, як би було за що. (Ценів)

Говорив чоловік засуджений за якусь дурницю.

21. Овва, так дуже гину за ним! (Нагуєвичі)

Іронічний вислів: мені про нього зовсім байдуже.

22. Ой гину, мамо, гину за дівчину Катерину! (Нагуєвичі)

Властиво приспівка, якої вживають також для поговірки оповідаючи, що якийсь парубок дуже закоханий у якусь дівчину.

23. Радше най гину, а свого не покину. (Коломия)

Характеристика впертого чоловіка, що до крайності встоює на своїм.

24. Так за ним гину, що аж нікуди. (Нагуєвичі)

Значить зовсім не дбаю про нього, не тужу за ним.

25. Хоць гинь зараз, а моє мусит бути. (Нагуєвичі)

Характеризують немилосердного здирцю, лихваря або спосіб стягання урядових данин.

26. Чень ще там не гинеш. (Нагуєвичі)

Уговкують такого, що кричить чогось, кличе до себе чоловіка зайнятого роботою.

27. Хоць гинь, а не лай сі! (Нагуєвичі)

Хоч би прийшлося пропасти, не піддайся, не зламай слова, не спроневірся своєму сумлінню.

28. Хто гине, той всьо покине. (Снятин)

Умираючи полишить своє добро.

29. Ще аби-м крем гинув, то тебе не буду о ласку просити. (Нагуєвичі)

Вислів гордої незалежності та непохитності чоловіка супроти противника.

30. Що має гинути, най гине. (Коломия) … най не заваджьиє. (Нагуєвичі)

Вислів резигнації та при тій рішучості сильного, робочого чоловіка, якому ніколи панькатися з хворим та слабосилим.

Гир

1. А йди до гиру! (Нагуєвичі)

Значить пропадай, уступися від мене.

2. Бодай ти гир був! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти пропав.

3. Бодай ти сі гир загирив! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб і слід твій пропав.

4. Вчора-с казав: бир-бир, а нині гир-гир. (Нагуєвичі)

Молодого бойка вівчаря взяли в рекрути, так ото його мати й плакала за ним. Бир-бир, звичайний оклик на вівці, а гир, німецьке hier – оклик рекрута, коли викличуть його ім’я.

5. Гир би му ся загладив. (Лімна)

Прокляття: значить як вище ч. 3.

6. Гир би на тя впав. (Уриче)

Щоб тебе постигло тяжке нещастя.

7. Гир-гиренний би ти був! (Нагуєвичі)

Прокляття, значить як вище.

8. Гир гирови даруй. (Нагуєвичі)

Передразнено церковне: мир мирові даруй, у значенні: щоб погані, марнотратні люди погирилися, попропадали.

9. Гир му ся став. (Борислав)

Значить пропав, звівся ні на що.

10. До гиру пропало. (Нагуєвичі)

Пропало безслідно, до решти.

11. Жеби тя гир обяв! (Лімна)

Прокляття, значить як вище ч. 2, 3, 5 – 7.

12. Зо всім гиром загирився. (Лолин)

Пропав, зійшов на ні на що з усією своєю родиною.

13. На гир єм зійшов та на остатну нужду. (Дрогобич)

Жалувався налоговий п’яниця на свою долю.

14. На гир му пішло. (Нагуєвичі)

Звівся ні на що, занедбався.

15. Най му там гир буде! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб пропав там, куди забрався.

16. Най сі за ним гир загирит! (Нагуєвичі)

Прокляття: нехай за ним і слід пропаде.

[Доповнення 1910 р.] 17. Гир ся став: галушки випали, вар ся зістав. (Мшанець)

Жартують із чоловіка, що виїв галушки, а лишив саму юшку.

[Доповнення 1910 р.] 18. Яким я гиром став. (Лолин)

Яким злидарем, бідолахою я зробився.

Гира

1. Взяв го за гиру. (Збараж)

Дослівно: за волосся. Образово: переміг його, підігнув під свою власть.

2. Вивів го за гиру з хати. (Нагуєвичі)

Витяг за волосся, викинув силою.

3. Дібрав му сі до гири. (Голобутів)

Значить осмілився взяти його за волосся або загалом зневажати його.

4. Забагає гира проти ночі. (Вікно)

Отже ось чого. Говорять про неоправдану, глупу претензію.

5. Коби-с гиру цілу виніс! (Нагуєвичі)

Сміються з такого, що нагрожується, мовляв: піду там і там і наб’ю того й того.

6. Обірвав му гиру. (Нагуєвичі)

Обмикав волосся, спаплюжив і зневажив.

7. Чого гира хоче, кісників! (Darowski)

Гира – волосся, звичайно довге, розкуйовдане. Приказкою висмівають усяку неоправдану претензію. Пор. вище ч. 4.

8. Ще твоя гира буде за то відповідати. (Львів)

Погроза: за те тебе наторгають за волосся, тяжко поб’ють, зневажать.

Гирити

1. Гирив працю, гирив, тай сам до гиру пішов. (Нагуєвичі)

Говорять про марнотратвика, п’яницю, що дійшов до повної руїни.

Гичка

1. Бери го за гичку! (Дрогобич)

Гичка – властиво чуб листя на деяких окопових ростинах (моркві, буряках, петрушці), переносно також чуприна у чоловіка. Приказка значить ще дальше образово: зламай його самоволю, зроби його собі послушним та покірним.

2. Обскуб му гичку. (Дрогобич)

Обскуб волосся в бійці, намняв чуба.

3. Урвала му сі гичка. (Нагуєвичі)

Значить минулася якась користь, не стало якогось догідного посередника, що допомагав йому в його ділах.

4. Чия гичка, того корінь. (Дрогобич)

Чиє волосся, того й голова. Повідають, що раз русин бився з німцем, та коли вхопив його за волосся і думав, що вже переможе противника, показалося, що у німця на голові була перука. Тоді русин обурений крикнув: Агі, я думав, що чия гичка, того й корінь, а дідьчий німець і тут одурив.

[Доповнення 1910 р.] 5. Що то буди, як свої гички доросте, а вечирі не дочикає. (Жидачів)

Значення неясне.

Гі

1. Гі на тя! (Ількевич)

Бойківський окрик переляку або обурення, те що українське: тю на тебе!

2. Гі на тя, згучав бис ся! (Дрогобич)

Дразнять бойка. «Згучатися» мабуть те, що сказитися.

3. Гі на тя, пропав бис! (Дрогобич)

Дразнять бойка, переборщуючи його окрик.

Г-о

1. Бодай єс у г-о вступив! (Дрогобич)

Жартливе прокляття: щоб ти встряв у якусь погану, немилу справу.

2. Війт у кінське г-о палицев штуркає тай каже: В тім моя голова! (Крехів)

Висміювали війта, що чинився дуже розумним та дбайливим за добро громади, а нічогісінько не тямив у громадських справах.

3. Він усе на своїм г-ні сідит. (Нагуєвичі)

Значить усе пережовує якусь одну нікчемну справу, все заговорює про неї, хоч усім уже обридло слухати це.

4. Г-о до г-на! (Нагуєвичі)

Поганий чоловік горнеться до такого ж як і він, погань до погані.

5. Г-о з’їдж тай оближи сі, а потім мене бити бери сі. (Нагуєвичі)

Відповідають такому, що грозить бійкою.

6. Г-о з того буде (Коломия)

Значить нічого не буде, це справа пропаща. Пор. Wander I (Dreck 126). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander I, Dreck 113.

7. Г-о й перець переможе. (Ценів)

Німець висловлює аналогічну думку про сильніше діяння погані, ніж доброго приказкою: Beim Dreck ist Rauchwerk übel angebracht, Wander II (Dreck 3).

8. Г-но й сотнар переважит. (Ценів)

Бо сотнар утримаєш коли не в руках, то на плечех, а г-а не втримаєш, як хоче на двір, – пояснив К. Батовский, від якого я чув сю приказку. Сю саму думку ще в XVIII віці висловив якийсь поляк ось яким двостихом:

Ciężki cetnar ołowiu, lecz cięższe nierówno,

Gdy się na świat napiera uporczywe g-o.

9. Г-ном запечьитано. (Грушова)

Говорять про справу, що скінчилася скандалом, сваркою або бійкою. Пор. Wander І (Dreck 45, 60). [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander I, Dreck 96.

10. Г-о ми в с-ці гримит. (Нагуєвичі)

Це діло мене зовсім це обходить, я з ним не хочу мати нічого спільного. Nexus idearum для мене неясний.

11. Г-ом на верха. (Нагуєвичі)

Отже показався, виявив перед людьми свою домашню скандальну справу, показав себе підлим, безхарактерним.

12. Г-о смердит, а хліб родит. (Снятин)

Відповів селянин міському посіпаці, який лаяв його: «Ту chłopie smierdzisz g-m». Пор. Wander I (Dreck 83).

13. Г-о снит ся – щасте буде. (Комарно) … гроші будут. (Комарно)

Із народного сонника. Nexus idearum не зовсім ясний; можливо, що людські екскременти своєю жовтою барвою в народній фантазії викликали представлення золота (у поляків ozłocić уживався декуди в значенні закакати), а в дальшій лінії грошей, і ще далі – щастя, яке в понятті бідного чоловіка нерозривно в’яжеться з посіданням грошей. [В російській мові золото має одним із значень – екскременти, золотарь – асенізатор. М. Ж., 8.03.2021 р.]

14. Г-о хлопу не дзигарок, коли не знає, котра година. (Коломия)

Найкраща річ у невідповідних руках тратить свою вартість.

15. За г-о сварка. (Львів)

Значить за дурницю, за якусь нікчемну річ. Пор. Wander І (Dreck 166).

16. З г-а бич робити. (Нагуєвичі)

Робити щось з невідповідного матеріалу або невідповідним способом. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 33.

17. З’їдж г-о, як тобі всьо єдно. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що вдає байдужого і на всяку пропозицію відповідає: мені всьо єдно.

18. Коло г-на ще й нас-но. (Снятин)

Говорять, коли при доконуванні якоїсь дрібної речі стрічаються ще побічні великі перешкоди.

19. Моє г-но, най міні смердит. (Нагуєвичі)

Значить це моя домашня справа, хоч і прикра, а ти до неї не мішайся. Відправа влазливому спліткареві.

20. Мусиш кожде г-но обнюхати? (Ценів)

Докір такому, що любить устряти в усяку сварку, вмішатися в чужі інтимні справи і звичайно наскакує при тім на неприємності. Пор. Wander І (Dreck 117).

21. Най сі тебе твоє г-но держит! (Голобутів)

Іди від мене зі своєю поганою справою, зі своїми обмовами і т. і.

22. На що г-но розбабруєш? (Нагуєвичі)

Пощо рушаєш сю немилу, погану справу?

23. Не руш г-на, не буде смердіти. (Дрогобич) [Доповнення 1910 р.] Не зачіпай г-но, та не ме смердіти. (Тростянець) … воньити. (Іванівці К.)

Не зачіпайся з поганим, сварливим чоловіком, не заходь з ним ні в які зносини, бо вони напевно закінчаться скандалом. Пор. Wander I (Dreck 10, 30, 34).

24. Отто-с г-но розтолочив! (Голобутів)

Із-за дрібної речі наробив багато сварки та лайки. Пор. Wander І (Dreck 108).

25. По що тото г-но місити? (Нагуєвичі)

По що виволікати погані справи, сплітки або клевети? Вислів докору непоправному сплітникові. Пор. Wander І (Dreck 94).

26. Розвіз г-но на все село. (Голобутів)

Наробив скандалу, розніс якусь погану, брехливу відомість.

27. Рубай тото г-но, що-с під плотом лишив. (Нагуєвичі)

Відповів у сварці чоловік другому, який грозив йому, що «я тебе сокиров порубаю».

28. Своє г-но не смердит. (Нагуєвичі)

Погані та нужденні обставини, серед яких чоловік виріс, не сердять і не обурюють його, бо він привик до них. Пор. Wander I (Dreck 28).

29. Ти міні будеш г-ном кадити? (Тустановичі)

Окрик обурення: будеш передавати мені клевети та брехні на мене самого або на когось близького мені?

30. То г-а варто. (Дрогобич)

Це не варто нічого, пусте діло. Пор. Wander І (Dreck 145).

31. То таке г-но, що лиш на лопату бери. (Ценів)

Про поганого, неморального чоловіка, з яким цураються водити компанію.

32. То таке, як з г-а бич. (Нагуєвичі)

Це нездале ні до чого. Пор. вище ч. 15.

33. То щось г-ом смердит. (Дрогобич)

Говорять про справу підозреної чистоти, яка грозить скандалом.

34. Що би то за г-но було, як би не смерділо? (Нагуєвичі)

Поганий, безхарактерний чоловік мусить все і всюди виявити погані прикмети свого характеру. Пор. Wander І (Dreck 58).

35. Як сі г-о снит, то то значит, що будут гроші. (Нагуєвичі)

Деталь із народного сонника: nexus idearum не досить ясний, пор. вище ч. 12.

36. Як снится гівно, чекай доброї пригоди. (Жидачів)

Nexus idearum посунений ще далі в напрямі абстрактності, як вище в ч. 12 і 34.

Г-оїд

1. Г-ноїд, іззів г-о на обід. (Ясениця Сільна)

Лають скупаря, що себе й челядь годує всякою лободою або морить голодом.

2. З г-оїдом г-о знайди, тай тим сі з тобов не поділит. (Ценів)

Такий захланний, усе сам із’їсть. Висмівають скупаря.

Г-няк

1. Г-няк як ся змеркат і як тепло, та бреньчит нібы музыка: «Буду ся жениў! Буду ся жениў!» А як мороз, то ся крыє і кицкат ся та каже: «Зімно мі! Зімно мі!» (Мохначка – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Один із прикладів справді поетичного погляду наших селян на природу, тобто бачення у всьому людських почувань і людської вдачі.

Гідний

1. Аби гідна, най би була й бідна. (Нагуєвичі)

Говорила мати до сина, що хотів сватати бідну дівчину. Значить щоб була слухняна. сумирна, робоча та здорова.

2. Аби ми то хтось гідний сказав! (Нагуєвичі)

Отже то я би стерпів, послухав його. А то говорить хтось негідний, ледачий.

3. Гідний, поважний, а з носа капле. (Нагуєвичі)

Сміються з недолітка, молокососа, що хоче вдавати поважного чоловіка і пхається між старших.

4. Не все то гідне, що бідне. (Ценів)

Звичайно бідний чоловік буває працьовитіший та сумирніший від багатого, але часом буває й навпаки: бідність деморалізує чоловіка.

5. Отто си гідний виріс! (Нагуєвичі)

Гідний тут у значенні великий, замашний, високий.

6. Та де я гідний робити! (Нагуєвичі)

Значить я хворий, або ще малий та безсильний.

7. Хоть бідне, але гідне. (Лучаківський)

Гідне тут у значенні: чемне, що вміє добре поводитися з людьми, шановне. Мова про людину, не вважаючи на рід середній, а властиво про якусь молоду людину або дитя.

8. Як би цне та гідне, то би так не говорило. (Нагуєвичі)

Про ледачу, зіпсовану, брехливу або сварливу людину. «Цне» – з польського cnу = чесний.