Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Гладко – Глухий

Іван Франко

Гладко

1. А то гладко бреше! (Нагуєвичі)

Не заікаючися, не тратячи концепту.

2. Гладко говорит. (Дрогобич)

Плавно, переконуючи, приємно.

3. Гладко йде, як з маслом.

Значить іде легко, без перешкоди, на користь повертається діло. Пор. Adalberg Iść 24.

4. Гладко му то пішло. (Нагуєвичі)

Значить пішло без перешкоди, вигідно, корисно.

5. Гладко сі справив. (Нагуєвичі)

Значить зручно, оминувши всякі перешкоди зробив якесь діло.

6. Гладко, що лиш єйце коти. (Нагуєвичі)

Говорять про гладку, рівну дорогу. Пор. Adalberg Droga 2.

7. Гладко як на леду. (Нагуєвичі)

Про восковану підлогу або іншу подібну гладку площу. Пор. Adalberg Iść 46.

8. Гладко, як по груді. (Нагуєвичі)

Іронічно про якесь важке діло, що стрічає багато перешкод.

9. Гладко як по маслі. (Нагуєвичі)

Значить легко, вигідно, без перешкод. Пор. Adalberg Iść 24.

Глибина [У І. Ф. – Глубина]

1. То глубина премудрости. (Дрогобич)

Жартують із такого, що видав себе дуже вченим і премудрим, і в розмові любить або мовчати, або говорити щось темне та незрозуміле.

Глибінь [У І. Ф. – Глубінь]

1. Глубінь аж сі голова крутит. (Нагуєвичі)

Тобто: коли зазирнути. Мова про кривицю або яку іншу пропасть.

2. Глубінь, що й дна нема. (Нагуєвичі)

Характеризують велику глубінь, яку тяжко зміряти. Пор. вище Вода 113.

Глибокий [У І. Ф. – Глубокий]

1. Глубока вода – видима смерть. (Нагуєвичі)

Бо чоловік кожної хвилі може втопитися.

2. Глубока вода тихо плине. (Нагуєвичі)

Говорять про розумного, статочного чоловіка, який робить надумавшися, не балакає багато. Пор. Wander IV (Wasser 335).

3. З глубокої кирниці студена вода. (Нагуєвичі)

Так і від розумного, статочного чоловіка розумна та корисна порада.

4. На глубокім не штука втонути. (Голобутів)

Тобто: а ось попробуй на мілкім. Жартують, коли хтось дивується, що цей або той утопився.

5. Не пхай сі на глубоке! (Нагуєвичі)

Образово: не заходи в великі інтереси, не берися до великих спекуляцій, бо наберешся шкоди.

6. То не глубокий чоловік. (Збараж)

Значить не дуже розумний, не характерний.

7. У нього глубокі кишені, є куди сьигати. (Нагуєвичі)

Значить чоловік багатий, грошовитий.

8. Чим глібша вода. тим більша риба. (Жабє)

Образово: чим більше місто, тим більші пани, інші суди в нім. Пор. вище Вода 16.

Глибоко [У І. Ф. – Глубоко]

1. Він глубоко вчений. (Дрогобич)

Знає багато і думає мудро.

2. Глібоко на три гуцули. (Жабє)

Гуцул тут у значенні чоловік, муж, якого ріст був колись одиницею міри, пор. далі ч. 7.

3. Глібоко – по локоть запхав, тай ще дна нема. (Березів)

Сміються з такого, що боїться зовсім неглибокої води або якогось зовсім не важкого діла. Порівняння взято з міряння ями або печери, якої глибокість пробували рукою.

4. Глубоко, аж бульки стают. (Нагуєвичі)

Глибокість незнайомої води пробують, кидаючи в неї великий камінь. Коли вода булькоче глухо і бульки виходять досить пізно по вкиненню каменя, то це знак, що вода дуже глибока.

5. Глубоко – жьибі по око (Нагуєвичі) … по жабяче … (Комарно) Так … що жабі … (Лучаківський)

Жартують із дуже мілкої води, особливо коли хтось і тим боїться натрапити на глибоке місце. Пор. Adalberg Woda 67.

6. Глубоко заліз, тьижко вилізти. (Нагуєвичі)

Заплутався в якесь діло і не може вибратися з нього.

7. Глубоко на п’ять хлопа. (Нагуєвичі)

Міряння на «хлопи» як синонім сажнів – слід прадавнього культурного стану, коли чоловік у буквальнім значенні був мірою всього, отже його ріст, крок, п’ядь, палець, лікоть були одиницями міри.

8. Глубоко, що як би чоловік упав, то би й кістки цілі не долетіли. (Нагуєвичі)

Так характеризують велику глубінь криниці, яру або іншої якої западні.

9. Не глубоко сьижень землі, а до страшного суду не вилізе. (Ясениця Сільна)

Говорить про покійника та його гріб.

Гливи

1. Гливи як решето. (Нагуєвичі)

Гливи – рід їдомих губ, ростуть корчами, які іноді доходять до значної величини.

2. Знайшла баба гливи, тай тоти погнили. (Добростани)

Трафилася комусь якась невелика радість, тай та показалася злудною.

Гливкий

1. Гливкий хліб пирніший, бо довго в череві лежит. (Нагуєвичі)

Сміються з господині, якій удався гливкий, закальцьоватий хліб.

2. Гливкий хліб, що можна з нього коники ліпити. (Нагуєвичі)

Говорять про недопечений хліб або зроблений із нечистої муки.

Гливко

1. Смій сі, Гливку, дам ти сливку. (Косів)

Гливко – прозвище якогось тумановатого чоловіка.

Глина

1. Бог за глину, а я за калину. (Лучаківський)

Сміютьться з чоловіка, якому вмерла стара жінка, а він жениться з молодою. Пор. Adalberg Glina 3.

2. Всі-смо з єдної глини. (Нагуєвичі)

Чи пани, чи прості люди. Пор. Wander ІІ (Lehn 1).

3. Глина, що хоць коники з неї ліпи! (Нагуєвичі)

Так характеризують селяни свій глинковатий грунт.

4. З глини хліба не спечеш. (Нагуєвичі)

Значить треба над нею попрацювати, поки вродить хліб.

5. І ти не з ліпшої глини, як я. (Коломия)

Говорять до такого, що дується та гордує іншими.

6. На глинє не згинє. (Мшанець)

Очевидно пародія польської приказки: Na glinie nie zginie. (Adalberg Glina 2). Так говорять про тих, що живуть на глинястому грунті і проте не то що не гинуть, а помалу доробляються добра.

7. Паде як глина. (Нагуєвичі)

Паде безвладно, про обезсиленого чоловіка.

8. Пішов глину їсти. (Нагуєвичі)

Значить умер і похований. Пор. Wander І (Erde 53).

9. Порпає сі чоловік у тій глині, доки жив, а як умре, то й його самого в ній запорпают. (Нагуєвичі)

Рефлексії одного старого селянина при похороні.

10. Такий єм як з глини зліплений. (Нагуєвичі)

Значить слабий, отяжілий, перетомлений працею.

[Доповнення 1910 р.] 11. Я не з тої глини. (Снятин)

Я з іншого роду.

Глипнути

1. Глипнув єдиим оком. (Нагуєвичі) … з під ока. (Нагуєвичі)

Зирнув бистро, неспостережено, підзорливо або сердито.

2. Глипнув тай відвернув сі. (Нагуєвичі)

Значить розсердився, не хотів дивитися.

3. Лиш раз глипне, кожда до нього липне. (Нагуєвичі) На котру … (Ясениця Сільна)

Говорили про сільського Дон Жуана, за яким пропадали всі дівчата.

4. Міні досить раз глипнути. (Нагуєвичі)

Тобто: щоб пізнати, як стоїть діло.

5. На що глипне, то до него прилипне. (Лучаківський)

Говорять про злодія, що, як то кажуть, «краде в живі очі».

Глиста

1. Глиста ми сі всцьила. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, коли йому (звичайно з нагромадження квасів у жолудку) зробиться недобре і збирається на блювання. В такій разі селяни заживають трохи солі. Пор. Wander V (Wurm 46).

2. Глисти му сі збурили. (Нагуєвичі)

Говорять про дитячу хворобу – різання в животі. Жартливо приписують тій самій причині також у старших несподівану і нічим не мотивовану зміну гумору, наглу сердитість та понурий настрій.

3. Глисти під горло підступают. (Нагуєвичі)

Говорять селяни, коли наслідкам довгого голодування їх починає душити в горлі, немовби з нутра підіймалося щось до горла.

Гліб

[Доповнення 1910 р.] 1. На Гліба й Бориса ні хліба ні мйиса. (Товмачик)

Свято Бориса і Гліба припадає 24 липня старого стилю. Пор. т. І, Борис 1.

Глітно

1. Глітно як у церкві на водосвятію. (Нагуєвичі)

Говорять, коли її хаті назбиралося багато людей.

Глота

1. В глоті гірше чоловіка шукати, як у лісі. (Коломия)

Бо в лісі є стежки, а в стиску народа нічого не видно.

2. В глоті як в окропі. (Нагуєвичі)

Все там рушається та мішається.

3. В глоті як у лісі заблудити можна. (Дрогобич)

В великім стиску народу кругозір кожного чоловіка дуже тісний.

4. В глоті як у смолі. (Дрогобич)

Чоловік не може рушитися швидко і свобідно, бо на кожнім кроці його спиняють інші.

5. Глота, аж сі голова крутит. (Дрогобич)

В стиску чоловік сам не знає, куди повернутися.

6. Глота коло миски, а робити нема кому. (Нагуєвичі)

Говорять про таку сім’ю, де багато дітей, а мало здібних до роботи.

7. Глота, що й не пропхати сі. (Нагуєвичі)

Тісно в церкві або на ярмарці.

8. Глота як на мразницького попа. (Нагуєвичі)

– село біля Борислава, повіт Дрогобич, тепер славна копальня нафти. Люди давно визначалися там лінивством і нехіттю до відвідування церкви, так що мразницький священик звичайно правив богослужіння в мало що не пустій церкві. От тим-то й тепер у випадках, де замість сподіваної купи людей прибуло небагато, де чоловік має мало заняття, повторяють оцю іронічну поговірку.

9. Де велика глота, там много болота. (Комарно)

Говорять про ярмарки та празники, але також образово: де в якомусь ділі бере участь багато людей, там не обійдеться без сварок та поговору.

10. Така глота, що нікуди иглі упасти. (Нагуєвичі) … що як би з верха иглу верг, то би на землю не впала. (Нагуєвичі)

Характеризують велику тісноту, приміром у церкві, в корчмі або на ярмарці.

Глова

1. Мудрі глові дві-три слові. (Орелець)

Приказка взята з польського: mądrej głowie dość dwie słowie. (Adalberg Głowa 119).

Глузд

1. Бодай ти глузду не стало! (Вікно)

Прокляття: щоб ти здурів, сказився.

2. Він із глузду з’їхав. (Тернопіль) … зсунувся. (Вікно)

Значить одурів, стратив розум.

3. Всі глузди розгубив. (Тернопіль)

Говорять про розсіяного, безтямного чоловіка. Глузди уявлено тут як якісь зверхні речі, які можна розгубити по дорозі.

4. З глуздами чоловік. (Збараж)

Розумний, з застановою.

5. Кому не стане глузду, той міняє добро за нужду. (Збараж)

Говорять про чоловіва, що самохіть ускочив у якусь погану історію, напитав собі біди.

6. Треба всі глузди в голові мати. (Ценів)

Треба бути розумним, уважним, обережним, Тобто: бо діло важне.

7. У нього нема доброго глузду в голові. (Нагуєвичі)

Він невторопний, неталановитий, непам’ятущий.

8. Ци глузду в голові не маєш? (Нагуєвичі)

Окрик обурення на якийсь безтямний учинок: чи ти розуму збувся?

9. Ци ти й тілько глузду не стало?

Тобто: щоб це зрозуміти або затямити. Докоряють нетямучому та невторопному.

10. Ще мі з глузду не вибило. (Нагуєвичі)

Значить ще я не здурів, не стратив розум у лихих пригодах.

11. Ще-м прецінь при всіх глуздах. (Нагуєвичі)

Оправдується чоловік, коли йому кажуть, що зробив дурницю.

Глум

1. Всьо пішло на глум. (Дрогобич)

Значить пішло в нівеч, розтрачено, змарновано.

2. На глум го підньили. (Ценів) … взьили. (Коломия)

Насміхаються над ним, кепкують.

3. Сказано на глум, а ти бери на ум. (Гнідковський)

Глум тут у значенні: на жарт. З усього, що скажуть люди, особливо старші та досвідні, хоч би тільки жартом, повинен молодий чоловік брати собі науку та збагачувати своє знання. Пор. Симони 642

Глупий

1. Глупа, глупа, нігдзє не бувала, ніцо не відала. (Дуліби)

Передразнено говорення старої попаді, що навчала свою доньку, силкуючися говорити по-польськи.

2. Глупий, глупий, а горне до купи. (Голобутів)

Значить не зовсім таки глупий. Горне до купи – дбає за свій дім, за свою родину.

3. Глупий як ожіг. (Коломия)

Це вже верх глупоти – дати себе пхати в огонь і терпіти для чужої вигоди.

4. Глупий як стовп. (Нагуєвичі) … як пень (Нагуєвичі)

Порівняння кладе вагу головно на нерухливість та апатію глупого чоловіка. Пор. Adalberg Głupi 197.

5. Глупому все глупства в голові. (Нагуєвичі)

Він тим і глупий, що не вміє подумати ні про що поважне.

6. Глупому всьо байдуже. (Нагуєвичі) … байка. (Дрогобич)

В протиставленю до байдужості та апатії глупого селяни й називають талановитого та розумного «цікавим». Пор. Adalberg Głupi 197.

7. З глупим говорити, треба сі вперед гороху наїсти. (Нагуєвичі)

Потратиш багато сили, поки витолкуєш йому що-будь.

8. З глупий ні в кут, ні в двері. (Нагуєвичі)

Бо він усюди завадить. Значить годі з ним що порадити, знайти йому відповідне місце. Пор. Adalberg Głupi 188.

9. З глупим порада, як з пацьитом розмова. (Нагуєвичі)

Знач безплідна і смішна страта часу. Пор. Adalberg Głupi 203.

10. Знайде сі глупий, що й тото купит. (Дрогобич)

Говорить купець, коли йому докоряють, що продає лихий товар.

11. На глупих Пан Біг ласкав. (Дрогобич)

В гумористичнім протиставленні до мудрих, які й самі дадуть собі раду. Пор. Adalberg Głupi 39.

12. На глупих світ стоjит. (Дрогобич)

Бо їх більше як розумних, тай звичайно вони працюють і бідують, а розумні користають з їх праці. Так поясняв сю приказку старий міщанин Деревак.

13. На глупих усе врожай. (Дрогобич)

Бо їх родиться все далеко більше, як розумних та талановитих.

14. На глупого трафило. (Нагуєвичі)

Значить мудрий був би інакше поступив.

15. Ти глупий х-ю! (Ясениця Сільна)

Лають непорадного, невторопного або лінивого.

16. Ти глупому своє, а він тобі своє. (Дрогобич)

Значить не переконаєш, не намовиш його, бо він не зрозуміє тебе.

17. То ще глупе калатало. (Дрогобич)

Про дурного а балакучого чоловіка.

18. То ще глупе тельи! (Нагуєвичі)

Лають невторопну дитину. Пор. Adalberg Głupi 62.

19. То ще глупий розум! (Нагуєвичі)

Значить то ще дурень – гумористичний плеоназм, бо ж глупота – заперечення розуму.

20. Як би був глупий, то би носив з купи. (Голобутів)

Марнотратство, гайнування надбаного добра селяни вважають знаком найбільшої глупоти.

[Доповнення 1910 р.] 21. Глупе взяв, ни поведу межьи люди, най сидит на запічку. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік про глупу жінку без товариського виховання, з якою не можна показатися між люди.

Глупо

1. Глупо сі стало. (Дрогобич)

Зроблено дурницю, цього не слід було робити.

Глупство

1. Всьо глупство перед паном Богом. (Дрогобич)

Значить усі людські заходи, плани та турботи – марниця перед Богом.

2. Що ти міні глупства говориш! (Нагуєвичі)

«Глупства» мають також спеціальне значення непристойних, сороміцьких висловів.

Глухий

1. Бодай єс у глуху хоробу впав! (Нагуєвичі)

Прокляття такому, що не хоче слухати якоїсь мови і затикає вуха. Глуха хвороба або глухота – тиф.

2. В глухий кут упасти. (Стрий)

Говорять про жінку, що злягла.

3. Глухий зачув, а німий крикнув. (Ценів)

Відси й пішла якась недоріка поголоска.

4. Глухий каже: «Слухайте, щось трісло!» А сліпий: «Дивіт сі, то розбійники». А безногий: «Тікаймо!» А голий: «Бо нас обідрут». (Голгочі)

Характеристика немотивованого перестраху, який іноді обхоплює народні маси і якого джерела звичайно зовсім несуразні.

5. Глухий на тото вухо. (Ценів)

Значить не хоче слухати якоїсь речі. Пор. Носович 353.

6. Глухий не дочує, то змислит. (Мінчакевич)

Докоряють такому, хоч і не глухому, що не дочувши добре оповіданого, перекрутив його та додав дещо зі своєї фантазії. Пор. Brzozówski Głuchy 1; Носович 282.

7. Глухий що не дочує, то вигадає. (Ількевич) … доложит. (Нагуєвичі) … вимислит. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Що глухий не дочуйи, то ся дурний вигадайи. (Вербовець)

Значення таке як і вище ч. 6, а також Záturecky VI, 192; Гильфердинг 8; Дикарев 1369. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 391.

8. Глухий, що хоць го в писок бий. (Бірки Великі)

Тобто: то не почує, хоча тут дотеп оснований на подвійнім значенні слова «чути» – hören і fühlen. Звісно, біль від удару він почує дуже добре.

9. Глухий, що хоць му з гармати стрільий над вухом, то не вчує. (Нагуєвичі)

Характеризують сильну глухоту.

10. Глухий як бє, то мацає, доки дихає, і як чує, жи ни дихає, тогди перестає бити. (Пужники)

Глухий, як відомо, кермується переважно дотиком, –відси іде оце спостереження. Пор. Етнографічний збірник VI, 48.

11. Глухий як пень. (Нагуєвичі) … як стовп. (Нагуєвичі)

Характеризують сильну глухоту. Пор. Adalberg Głuchy 6 Čelakovský 597; Záturecky VI, 197.

12. Глухого і німого справи не допитаєшся. (Ількевич)

Оба хоч бачать, але не вміють сказати як слід. Пор. Wander IV (Tauber 12).

13. Глухого питай ся, а він Богу молить ся. (Ількевич)

На якімось одиничнім факті оперта характеристика непорозуміння між питаючим і глухим.

14. Глухому два рази кажи. (Голобутів) … тай то не чує. (Ценів)

Сміються з такого, хто іноді з неуваги не дочує якогось слова і просить сказати ще раз. Пор. Adalberg Głuchy 3; Brzozówski Głuchy 6.

15. Глухому до вуха шептати. (Коломия)

Значить робити даремну, безцільну роботу. Пор. Wander IV (Tauber 19, 29).

16. Глухому пісню співати. (Ількевич)

Значить робити щось абсурдне, безцільне і непотрібне. Пор. Adalberg Głuchy 4; Wander IV (Tauber 24).

17. Добре глухому: не скаже нікому. (Ількевич) … другому. (Львів)

Звісно, тому лише не може бути спліткарем, бо сам не чує нічого. Пор. Adalberg Głuchy 13 (с. 678).

18. Зайшов у глуху вулицю. (Дрогобич)

Вдався в неприємне діло, з якого годі випутатися.

19. З глухим до ради. (Коломия)

Характеризують усяке недоріке, безцільне починання. поляк каже: Trudno gluchemu radzić, Adalberg Głuchy 14; Záturecky IV, 152; Wander IV (Tauber 12).

20. І глухий би почув. (Коломия)

Говорять про дуже голосний крик, стук і т. і. Пор. Wander IV (Tauber 27).

21. Мовчи, глуха, менше гріха! (Лучаківський)

Бо не дочувши гаразд, перекрутиш те, що до тебе говорять.

22. На глухий конець вийшов. (Коломия)

Опинився в безвихіднім положенні, не знає що з собою робити.

23. Не так глухий, як му заступило. (Коломия)

Говорять про такого, що прикидається глухим, аби не чути якоїсь неприємної для нього розмови. Пор. латинське Deterior surdus ео nullus, qui renuit audire, і аналогічні Wander IV (Tauber 10).

24. Скажи глухому, не скаже нікому. (Ценів)

Відповідь на те, коли хтось хоче другому сказати щось під секретом і просить не говорити цього нікому далі. Пор. Adalberg Głuchy 13.

25. То так як до глухого говорити. (Нагуєвичі)

Говорять про неслухняного, упертого чоловіка. Пор. Adalberg Głuchy 10; Wander IV (Tauber 22).

26. Ще-м Богу дьикувати не глухий, що так до мене кричиш. (Нагуєвичі)

Огризається чоловік, до якого хтось крикнув голосно, приміром у пересердю.

27. Що глухому великодній дзвін?

Очевидно ніщо, бо він його не чує. Німець каже подібно: Was nützt dem Tauben die Nachtigall? Wander IV (Tauber 13).