Вцідити – Вятір

Іван Франко

Вцідити

1. Вцідив му по за вуха. (Коломия)

Значить сильно вдарив.

2. Як ти вціджу, то й світа божого не ввидиш. (Ценів)

Погроза: вдарю так (розуміється – в лице), що тобі в очах потемніє.

Вцілити

1. Вцілив у саме центро. (Дрогобич)

Трафив у саму точку, відгадав як слід, наскочив на добру нагоду.

2. Вцілив як кулев у пліт. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось догадується чогось зовсім хибно або зробив не до ладу.

Вчений

1. Воно таке вчене, що вже до мами ніяк не каже, лише: ти стара к-во. (Львів)

Характеристика великоміського простолюдного зіпсуття.

2. Вчений, але недовчений. (Дрогобич)

Говорять про такого, що лизнув трохи науки, але порядно не навчився нічого. Німець каже: Er ist gelehrt, aber es weiss es niemand, Wander I (Gelehrt 28, 29); Brzozówski Uczony 3.

3. Вчений, але не друкований. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Вчений та не друкований. (Снятин)

Сміються з такого, що ходив до школи, а не виніс із неї нічого. «Друкований» тут у двоякім значенні; не вміє читати друкованого і не битий дрюком, не приневолюваний до науки.

4. Вчений, але не на таких книжках. (Дрогобич)

Жартують із неписьменного; «не такі книжки» мають спеціальне значення – забави з дівчатами. Німець каже: Er ist gelehrt wie ein Stier, kann nichts lesen als sein Brevier, Wander I (Gelehrt 30).

5. Вчений, але не товчений. (Нагуєвичі) … мало товчений. (Голобутів)

Гра слів: товчений – довчений, та при тім і гірка іронія над давньою педагогією, що без биття не звала вчення. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 540.

6. Вчений а перевчений, то гірше ніж невчений. (Нагуєвичі)

Під перевченим розуміють звичайно такого, у кого книжкова наука заслонила все практичне життя. Пор. Wander І (Gelehrt 1); Adalberg Uczyć 10.

7. Вченого за стіл саджают. (Нагуєвичі)

Замість шанують та частують. Німець каже: Wer gelehrt, der ist wert, Wander I (Gelehrt 21).

8. Вченому перога дают. (Нагуєвичі)

Образово, замість першенство у всякім ділі. Француз каже: De savoir vient avoir (Körte 1989), а німець: Den Gelehrten allein gehört der Wein, Wander І (Gelehrter 1).

9. Господи Боже, що то вчений може! (Коломия)

Зітхання невченого, якому здається, що вчений Бог зна як багато може.

10. І я вчений на хліб печений. (Нагуєвичі)

Значить узяти щось добре і я потрафлю, загалом: розумію, що мені корисне.

11. Ніхто сі вченим не вродив. (Коломия)

Щоб бути вченим, треба вчитися, працювати. Пор. Čelakovský 216; Wander І (Gelehrter 39, 50); Adalberg Uczony 10; Záturecky ІІІ, 52.

12. То-то вчений, як жидівський рабін. (Дрогобич)

Посмішкуються з таких, що вдають дуже мудрих. Рабини, вчені в Талмуді, бувають зовсім нетямущі в інших науках і в практиці життя. Пор. Adalberg Uczony 7.

13. Хто вчений, їсть хліб печений, а хто дурний, їсть сирий, тай того нема. (Буськ)

Це простолюдне розуміння користі з науки.

14. Через ті вчені все лихо на світі. (Нагуєвичі)

Вони позаводили тисячні інституції, в яких невчений і неосвічений що крок терпить шкоду й упослідження.

15. Що вченого вчити! (Дрогобич)

Він і без того знає, навчився давніше. Пор. Čelakovský 218; Wander І (Gelehrt 57, 63).

[Доповнення 1910 р.] 16. Не всі вчені та розумні. (Тростянець)

Сама наука розуму не дасть, коли природа не дала.

Вчення [У І. Ф. – Вчінє]

1. Таке його вчіньи, як голодного с-ньи. (Нагуєвичі)

Не хоче вчитися або не мав здібності.

Вчепити

1. А вчепила би сі тебе фрибра! (Нагуєвичі)

Прокляття. Вірять, що «фрибра», лихорадка може причепитися до чоловіка так, що ніякі ліки не проженуть її, доки пацієнт сам яким будь способом не «спротивить» і не прожене її. Спротивити фрибру можна найлегше їдячи та п’ючи в часах нападів те, «чого вона не хоче», себто таке, що пацієнтові в ту пору найгірше противне та неапетитне.

2. Вчепив го за самі нирки. (Львів)

Вхопив за болюче, підійшов його зі слабого боку, піддав йому доказ, якому цей не міг опертися.

3. Вчепив сі як вош кожуха. (Нагуєвичі)

Пристав невідлучно, докучливо. Пор. Вош 28; Adalberg Uczepić się 1.

4. Вчепив сі як п’явкa. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що пристав до чоловіка з наміром обдурити його.

5. Вчепився мене, як біда болота. (Рогатин)

Чорт («біда») по народному віруванню найлюбіше чомусь сидить у болоті, до якого й заваблює необережних або п’яних.

6. Вчепи сі сухої верби, не мене! (Нагуєвичі)

Суха верба в народному віруванні нечисте місце, осідок злих демонів. Пор. Верба 4.

7. Вчіпився, як п’яний плота. (Лучаківський)

Шукає в мені опори, підмоги, або шукає собі зачіпки без ніякої підстави.

8. Як ті вчепю, то ти тут амінь буде! (Нагуєвичі)

Значить, заб’ю, задушу.

Вчинити

1. А не вчинили би ви міні дещо гроший? (Нагуєвичі)

Вчинити тут у значенні позичити.

2. Вчинили му ся дві дязі на єдній нозі. (Крехів)

Дослівно дві болячки. Говорять образово, коли кого постигло тяжке нещастя.

3. Ще-м сі не вчинив серед села, вже мі біда найшла. (Нагуєвичі)

Вчинитися – опинитися, дійти.

4. Щось му вчинили. (Нагуєвичі)

Значить очарували його, накликали чарами якесь нещастя або хворобу.

[Доповнення 1910 р.] 5. Вчиньте ся так добрі, і прилучте ся до моїх гостий. (Ізби)

Запрошує чоловік знайомих.

Вчистити

[Доповнення 1910 р.] 1. Вчистив го в лице. (Снятин)

Вчистив замість ударив.

Вчити

1. Всього треба вчитися, а того ні. (Миколаїв над Дністром)

Тобто: спання з жінкою. Пор. Wander III (Lernen 14).

2. Вчив бим сі, аж мі підносит! (Нагуєвичі)

Говорив старший неписьменний чоловік.

3. Вчив ти мене розуму, тепер я тебе буду. (Нагуєвичі)

Вчити розуму має спеціальне значення: дурити, збиткувати.

4. Вчи дурньи розуму, а він тобі голову провалит. (Нагуєвичі)

Значить ліпше нехай буде дурний, то буде й менше шкідливий.

5. Вчи лукавого на свою голову. (Голобутів) … собі на біду. (Завадів)

Значить, собі на шкоду, бо він оберне науку на те, аби шкодити іншим.

6. Вчи сі азбуки, прийде хліб у руки. (Дрогобич)

Приговорював дітям старий учитель Чернигевич.

7. Вчи сі за молоду, не зазнаєш на старість голоду. (Коломия)

Бо зумієш забезпечити собі засоби на старість. Пор. Adalberg Uczyć 13; Wander ІІІ (Lernen 27).

8. Вчи сі й від дурня, аби не був такий як він. (Нагуєвичі)

Можна вчитися від розумного позитивно, а від дурного негативно.

9. Вчи сі не до старости, але до самої смерти. (Нагуєвичі)

Відповідь на увагу, що я вже за старий учитися. Пор. Wander III (Lernen 169): Záturecky III, 34.

10. Вчи сі, та не перевчисі! (Снятин)

Значить, не втрать тих засобів чесноти та доброго серця, які дає тобі невчене окруження. Наші селяни зі своїми вченими синами робили аж надто часто сумні досвіди. Німець каже: Besser gar nicht gelernt, als unrecht, Wander III (Lernen 4, 6).

11. Вчи сі чужого розуму, та свого не згуби. (Ценів)

«Свій розум» треба розуміти в значенні морального почуття, так як і вище ч. 10.

12. Вчити сі ніколи не пізно. (Нагуєвичі)

Чоловік учиться до смерті, по волі чи по неволі. Пор. Wander III (Lernen 12, 45).

13. Вчити ті вчили, але мало били. (Дрогобич)

Значить таки не навчили нічого путнього, або навчили розуму, але зіпсували моральне почуття.

14. Вчит сі, аж му сі чуприна курит. (Дрогобич)

Іронічно: п’є замість учитися. Пор. Wander III (Lernen 11).

15. Вчит сі, а йому тото голови не держит сі. (Нагуєвичі)

Говорять про непам’ятущого або неуважного ученика.

16. За молоду не вчиш сі, на старість пожьилуєш. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік, що замолоду не навчився письма. Пор. Adalberg Uczyć 7.

17. Мене вчили лише з тої чорної книги читати. (Дрогобич)

Значить учили бавитися з дівчатами, читати в їх очах.

18. Най сі вчит, як не вміє. (Нагуєвичі)

Репліка, коли когось оправдують, що не вміє чогось зробити. Пор. Wander III (Lernen 37).

19. Най ся дурні вчат, я й без того розум маю. (Крехів)

Часто стрічається серед селян той погляд, що в шкоді вчаться лише такі, що не мають відповідного розуму або сили для господарської роботи.

20. Не вчи ворога, бо сам собі нашкодиш. (Коломия)

Тобто він зуміє потім ліпше нашкодити тобі. Пор. вище ч. 4, 5.

21. Не добре мі вчили, але міцно. (Коломия)

Іронічна характеристика старої школи: не багато навчили, але міцно били.

22. Нім сі навчиш, не раз закричиш. (Коломия)

Тобто: не раз набереш субіток. Пор. Wander III (Lernen 108).

23. Отто ті красно вчили! (Нагуєвичі)

Присоромлюють школяра, захопивши його на якімось негарнім ділі.

24. Так мі вчили, що й доси с-ка свербит. (Ценів) … на ню сісти не можу. (Коломия)

Значить били кріпко.

25. Так му сі хоче вчити, як псу орати. (Дрогобич)

Говорять про лінивого ученика.

26. То так ті тато з мамов навчили? (Нагуєвичі)

Соромлять дитину, що говорить сороміцькі слова або яку придибають на якімось поганім учинку.

27. Треба сі вчити, хтівши в світі щось значити. (Нагуєвичі)

Звичайний утилітарний погляд на школу: вона дає можність добитися становища в світі. Пор. Wander III (Lernen 24).

28. Хто сі не хоче вчити, піде пси бити. (Нагуєвичі) … свині пасти. (Дрогобич)

Грозять лінивим та недбалим учням. Пор. Wander III (Lernen 114).

29. Хто сі того не вчив, той того не вдасть. (Нагуєвичі)

Говорять селяни «вченому» міщухові, що береться робити селянську роботу і не потрафляє. Поляк каже: хто не вчився, той не навчить іншого, пор. Adalberg Uczyć 9, Wander III (Lernen 87).

30. Хто тебе вчив, дурно гроші взьив. (Нагуєвичі)

Значить не навчив тебе нічого, ти як був дурень, так і єси.

31. Чого-с сі вчив, тото й роби. (Дрогобич)

З науки користай, переводи її в діло. Пор. Adalberg Uczyć 3; Wander III (Lernen 76, 81).

32. Чоловік сі вчит від колиски до гробової дошки. (Нагуєвичі) … не до старости, а до смерти. (Дрогобич)

Ціле життя – це наука, набирання досвіду. Пор. Wander III (Lernen 60, 63, 66); Čelakovský 217; Erasm 690; Záturecky III, 34.

33. Чоловік сі до смерти вчит, а дурньом умирає. (Березів)

Жартують із старого, що робить якусь дурницю перед смертю. Пор. Wander III (Lernen 63).

34. Чоловік сі з малу не вчив, а тепер як сліпий. (Нагуєвичі)

Говорить неписьменний.

35. Що малого не навчиш, то так як бис старому вкрав. (Збараж)

Бо старий би скористав із того, чого навчився малим.

36. Як го дома навчили, так воно говорит. (Нагуєвичі)

Говорять про дитину, що не тямлячи того повторяє зачуті від інших соромні слова або прокляття.

Вчути

1. Що вчує, то далі кочує. (Кути)

Значить, розносить усякі сплітки.

В’язання

1. Вязанє без гудза нічого не варта. (Збараж)

Так і міркування без міцної постанови, балакання без діла. Пор. Wander I (Binden 2). Серб каже: Вяжи мя, лиш гудза не роби!

В’язати

1. В’яжіт мі, січіт мі, за пліт не мечіт мі! (Завадів)

Кричав циган, коли його зловили в саду на крадіжці і він бажав, щоб його викинули за пліт. [Тема приповідки використана у С. Руданського «» (1858) – М. Ж., 5.03.2021 р.]

2. В’язав, а гудза не зробив. (Косів)

Робив діло недбало, забув щось важне, від чого залежить успіх.

3. Гречку вязала, а правду казала. (Ортиничі)

Сміються з такого, що на підтвердження якогось ніби правдивого факту цитує посторонні і з тим фактом зовсім не зв’язані обставини.

4. День вязала, два дні лежала. (Комарно)

Говорять про ліниву або хоровиту робітницю.

5. Не вjижут ми сі кінці. (Нагуєвичі)

Не виходжу на своє, трачу на якомусь ділі. Порівняння взяте мабуть із ткацького ремесла.

6. Якось му сі то не вjиже. (Нагуєвичі)

Не складається до ладу, не ведеться.

В’язи

1. Бодай єс си вязи скрутив! (Нагуєвичі)

Те саме, що голову зломив, пропав.

В’янути

1. Вяну як цвіт без сонця. (Коломия)

Говорила жінка про своє бідування.

Вятір

1. Що ся голий у вятері загріє? (Крехів)

Говорять про якусь незначну поміч, яка зовсім не заспокоює потреби.