Гірканя – Гладкий
Іван Франко
Гірканя
1. Гирканю печи і крути і соли, все гирка буде. (Нагуєвичі)
Гірканя (гірчак) – рід гриба, якого задля його гіркості можна їсти хіба спікши, та викрутивши з нього гіркий сік, – тай то, розуміються, може їсти його тільки дуже невибагливий рот. Приказкою характеризують лиху вдачу чоловіка, якого хоч бий, хоч по добру вчи, а він усе злий та лінивий.
Гіркий
1. В гіркий череп заплачеш. (Нагуєвичі)
Плакати в череп, мабуть неясна ремінісценція давнього похоронного обряду, де покійникові в могилу давали обік інших дарів також маленькі посуди повні сліз (слізниці). Гіркий череп тут мабуть має значення «похоронний» по аналогії до «горькая смерть».
2. Гирке, гирке, коби іще таке. (Ясениця Сільна) … а здало би сі ще … (Нагуєвичі)
Говорять жартуючи про страву, що хоч була не дуже смачна, а проте її з’їли до решти.
3. Гирке як дрисен. (Нагуєвичі)
Дрисен, дуже звичайне зілля, що росте на вогких місцях, попід плотами. Його листя, коли його розгризти, мав дуже гіркий смак.
4. Гірка година! (Березів)
Окрик, як деінде: ой лишенько!
5. Гірка робота, солодка заплата. (Унятичі)
Потішають такого, хто жалується на важку працю. Гірка і солодка тут у значенні: прикра, приємна.
6. Гірка моя робота! (Нагуєвичі)
Говорить хворий, що ледве рушається, а мусить робити.
7. Гірке, аж у язик щипле. (Дрогобич)
Говорять про щось дуже гірке та неприємне, про прикру новину, безличну клевету.
8. Гірке як полин. (Нагуєвичі)
Полин найчастіше вважається синонімом гіркості, пор. далі Полин; Wander І (Bitter 12); Adalberg Gorzki 3.
9. Гіркий світ і квасний борщ! (Коломия)
Жартують, коли хтось без особливо важної причини нарікає на свою лиху долю.
10. Гіркий твій світ. (Нагуєвичі)
Гірке, погане твоє життя. Вислів співчуття, коли хтось оповідає про своє бідування.
11. З гірков бідов іду. (Нагуєвичі)
Говорить хворий, що ледве йде, з тяжким болем.
12. Не будь гірким, бо ті сплюют. (Нагуєвичі)
Значить не будь прикрим у зносинах з людьми, бо тебе відцураються і зненавидять. Пор. Adalberg Gorzki 5; Симони 582.
13. Хоць гіркого, аби много. (Нагуєвичі)
Говорить неперебирчивий робітник, якому байдуже, чи страва смачна, чи ні, аби лише багато.
14. Хто гіркого не кушав, тому й солодке не смакує. (Збараж)
Хто не зазнав прикрості в житті, той не вміє цінити й добра та приємності. Пор. Wander І (Bitter 10); Brzozówski Gorycz 1; Adalberg Gorycz 1.
15. Що гірке, то не солодке. (Ценів)
Образово: що біда, то не гаразд, що прикрість, то не радість.
Гірко
1. Будеш ти ще гірко покутувати. (Ясениця Сільна)
Зазнаєш тяжкого лиха за якісь злі вчинки.
2. Гірко зароблю, солодко з’їм. (Ількевич) … заробиш … з’їш. (Нагуєвичі)
Праця звичайно сполучена з прикростями, за те результат її приємний.
3. Гірко ми жити. (Нагуєвичі)
Значить прикро, сутужно, в нужді живу.
4. Гірко ми на язиці. (Ценів)
Оправдується чоловік, якому докоряють, що висловлюється про інших остро, з докорами; мовляв: сам я зазнав від них прикрості, маю певну причину докоряти їм.
5. Кому на язиці гірко, той гірким плює. (Збараж)
У кого сердита, злобна вдача, той і інших ображає та обмовляє. Пор. Wander I (Bitter 11).
6. Має бути гірко, най же буде як з перцем. (Гнідковський)
Коли клопіт неминучий, то нехай уже буде такий, щоб було з чим поборотися.
[Доповнення 1910 р.] 7. Тобі не гірко, бо ти на сухім. (Снятин)
На мокрім грунті лихе життя.
Гірший
1. Аби Бог гиршим ніколи не карав. (Нагуєвичі)
Звичайно так або подібним описовим способом висловлює селянин, що йому добре поводиться. Сказати категорично, що йому ведеться добре – не годиться, це може бути провокацією «лихої години» і стягти на чоловіка погіршення долі.
2. Аби гірше не було! (Нагуєвичі)
Відповідає чоловік на вітальне запитання: як ся маєте?
3. Або ж то я гірший як інший? (Ценів)
Протестує упосліджений чоловік проти свого упослідження.
4. Гирше-м сі напудив, як було чого. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що перелякався чогось без причини.
5. Гірше ми вже і в пеклі не буде. (Коломия)
Окрик розпуки чоловіка в тяжкій нужді.
6. Гірше-смо перебули. (Ценів)
Значить тепер усе-таки йде до ліпшого.
7. Гірший домашній злодій, як чужий. (Березів)
Бо домашній ліпше знає, де що в хаті сховано.
8. Гірший свій ворог, як чужий. (Коломия)
Свій ворог– ворог свояк, із близької рідні. Пор. вище Ворог ч. 29.
9. До гіршого привик, то вже й ліпшого не хоче. (Збараж)
Говорять про чоловіка прибитого нуждою, що стратив охоту до всякої зміни свого положення, навіть хочби вона йшла до ліпшого.
10. З гіршого на ліпше хто би не любив? (Коломия)
Отже переходити.
11. На гірше му пішло. (Нагуєвичі)
Говорять про хворого, якого стан погіршився. Пор. Wander IV (Schlimm 12).
12. Най буде й гірше, аби борше. (Дрогобич)
Говорив старий кравець, підганяючи своїх челядників до поспіху, мовляв: не дуже пильнуйте, аби робота була зовсім добра, коли б тільки на час постачити. ІІринцип, на якому основана вся галицька так звана тандитна ремісницька робота.
13. Хоць гірше, аби інше. (Ценів)
Потреба зміни глибоко вкорінена в людськім організмі, от тим-то чоловік раз-у-раз бажав зміни свого положення, хоч не раз ця зміна й веде на гірше. Пор. Adalberg Zły 2; Wander IV. (Schlimm 14).
14. Хто би собі гіршого хотів? (Ценів)
Чоловік коли може вибирати, все бере таке, що на його думку ліпше для нього.
15. Що гірше, то не ліпше. (Нагуєвичі)
Чоловік усе має претензію, що вміє відрізнити добре від злого; треба тільки високого ступня етичного та філософічного самопізнання, щоб він переконався, що ті його відрізнення наскрізь суб’єктивні і звичайно подиктовані дуже неглибокою мудрістю, а найчастіше просто фізіологічними почуттями приємності або неприємності.
Гість
1. Ай мої гостеньки непрошені! (Нагуєвичі)
Говорила бабуся, коли до неї збігалися цілі купи дітей. Пор. Wander І (Gast 184).
2. А чи раді були гостям? (Гнідковський)
Іронізують над таким, якого зловлено на якійсь крадіжці в чужій коморі або в саду, і набито.
3. Були вже у нас такі гості, та сокирка пропала. (Darowski)
«Такі гості» значить злодії. Кплять із непрошеного, злодійкуватого гостя, приблуди.
4. В гостях добре, дома ще ліпше. (Карлів)
В гостях чоловік усе-таки чув себе стісненим, а дома ні. Пор. Дикарев 276. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 375.
5. Витайте, гості! А що сте нам принесли? (Нагуєвичі)
Насміх сад непрошеними гістьми. Прошених гостей звичайно частують та обдаровують, а від непрошених ще жадають собі якогось датку. Пор. польське: Gość, który nic nie przyniesie, niech się przespi w polu, w lesie, Adalberg Gość 23.
6. Витайте, гості до нас! (Дрогобич)
Формула привітання, яку вимовляють господарі, коли хтось чужий входить у хату.
7. Витайте гості! Не маємо вам що дати. (Нагуєвичі)
Сміються над непрошеними гістьми, над близькими а нелюбими, що приходять звичайно позичати щось.
8. Всі смо гості на божім світі. (Нагуєвичі)
Значить наше життя минуще, побудемо якийсь час і помремо. Пор. Wander І (Gast 96).
9. Гість в дім, Бог з ним. (Залуче)
Отже входить. Вислів давньої руської гостинності. Про неї див. Грушевський, Історія України-Руси, І, 2 вид. 274; пор. Adalberg Gość 35; у старих прусаків: гостя посилають боги, пор. Wander І (Gast 16).
10. Гість і риба до трьох день засмердиться. (Гнідковський)
Загально розповсюджене спостереження, що гість, який занадто довго гостить, робиться невигідним і прикрим. Пор. Adalberg Gość 22; Wander І (Gast 20, 50).
11. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. (Ількевич)
Поговірка гостинного господаря, який припрошує любого гостя, щоб лишився на ніч.
12. Гість не єдно мусит вибачити. (Нагуєвичі)
Тобто: коли у господаря не все так іде, як би йому бажалося. Пор. Wander І (Gast 53).
13. Гість непрошенний не дуже буває тучений. (Ількевич)
Нелюбого гостя не добре й частують. Пор. Adalberg Gość 24.
14. Гість першого дня золото, другого срібло, третього мідь, а четвертого до дому їдь. (Ількевич)
З орієнтальним багацтвом деталів висловлено ту саму думку, що вище ч. 10. Те саме Adalberg Gość 25; Wander I (Gast 18); Дикарев 286.
15. Гість приїде на хвилю, а видит на милю. (Дрогобич)
В родині й господарстві свого господаря добачить усі хиби і потім обмовляє. Пор. Adalberg Gość 33; Wander I (Gast 45).
16. Гість у своїй хаті. (Нагуєвичі)
Говорять про такого члена родини, що рідко буває дома, ходить на заробітки або волочиться без діла.
17. Господи Боже, ци мав ти коли гості? (Дрогобич)
Окрик розпуки господаря, у якого гості празникують за надто довго. Оповідають, що один піп, діждавшися повної хати гостей, мусив задля великої сльоти гостити їх кілька день, і нарешті вийшовши на подвір’я та піднявши руки до неба обернувся до пана Бога з отсим категоричним питанням.
18. Гостем дома бувати. (Гнідковський)
Про волоцюгу, що рідко буває дома. пор. вище ч. 16.
19. Гості до нас! (Дрогобич)
Говорять при вході гостя в хату, пор. вище ч. 6.
20. Гості і риби до третього дня смердят. (Городенка)
Варіант приповідки поданої вище ч. 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 65.
21. Гості прийшли, а рижки ще ни вкисли. (Kolberg Pokucie)
Добродушний насміх господаря над самим собою, мовляв: не маю чим гостити гостей.
22. Гості як-так гостили, а фірман і коні постили. (Тісна)
Говорили фірмани, що випостилися на гостині в попа, де за них ніхто не дбав. Німець каже з такого приводу: Wer einen Gast liebt, futtert auch seinen Hund, Wander I (Gast 146).
23. Дай Боже гостя в дім, то і я напюся при нім. (Ількевич)
Ощадний господар сам для себе не купував би горілки, а для гостя купить і частуючи його й сам нап’ється. Пор. Adalberg Gość 18; Носович 412.
24. Два рази з гостей рад: раз що приїхали, а раз що від’їхали. (Лучаківський)
Говорив чоловік по від’їзді любих гостей, які одначе за час свого довшого побуту вспіли надокучити йому.
25. Добре в гостях бувати, але клопіт гостей приймати. (Тернопіль)
Оцей клопіт і змушує обмежувати чим раз більше давню гостинність.
26. І гостей жаль, і хліба шкода. (Лучаківський)
Характеризують гостелюбного, але при тім ощадного чоловіка. Пор. Дикарев 286.
27. Лихий гість і господаря з хати вижене. (Карлів)
Говорять образово про біду або судову екзекуцію, що вигонить чоловіка з хати. Пор. Wander І (Gast 72).
28. Ліпший свій гість, як чужих шість. (Глещава)
В часі празників (храмів) у селі амбіція кожного чільного господаря вимагає мати гостей, і для того кожний запрошує до себе чужосільних знайомих або свояків, а не мати тоді у себе ніяких гостей уважається за нечесть, за знак, що «люди минають» таку хату.
29. Любиш в гостях бувати, люби ж гостей приймати. (Вікно)
Говорять такому, що сам любить гоститися у інших, але нерадо або рідко приймає гостей у себе дома.
30. Не біда, що гостий нема, сами сі погостимо. (Нагуєвичі)
Значить те, що прилагодили дія гостей, з’їмо та вип’ємо самі.
31. Незваному гостю місце за дверми. (Ількевич)
Його не просять до хати; у поляків його виносять з хати. пор. Adalberg Gość 12; Wander I (Gast 5, 119-128, 135).
32. Не ладили-смо сі на такі гості. (Нагуєвичі)
Значить не приготувалися чим би приймати їх, – коли гості прибудуть несподівано, або коли це якісь надзвичайні гості, для яких господарі вважали би відповідною ліпшу гостину, ніж та, яку можуть дати їм у тій хвилі.
33. Не кожного в гості просят, а не єдного буком виносят. (Карлів)
Непочесного, нелюбого чоловіка не просять у гості, а п’яниця, напасний і в гостині зайде собі в таке, що його поб’ють і виженуть. Перша половина цієї приказки пор. Wander І (Gast 104).
34. Непрошений гість гірше татарина. (Яворів)
Приходить не в пору і завдає господарям клопоту. Говорить звичайно чоловік, що несподівано приходить у дім знайомого. Пор. Adalberg Gość 31, 45. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 155.
35. Не то біда, що гостий нема, а то біда, що хліба нема. (Нагуєвичі)
Говорить бідний чоловік, у якого празник минув без гостини.
36. О, рідкий гість! (Нагуєвичі) … рідкі гості! (Нагуєвичі)
Таким окриком вітають прихід чоловіка, що давно був у домі або взагалі рідко буває, хоч би прийшов і зовсім не в гостину. Пор. Wander І (Gast 30).
37. По гостьох хата пуста. (Нагуєвичі)
Бо все повиїдали та повипивали.
38. По гостях як по війні. (Лолин)
Усе в домі в безладі, а засоби випорожнені. Пор. Adalberg Gość 54.
39. Прийшов гість та на голу кість. (Ількевич)
Значить нема чим прийняти його, перед ним були вже інші та повиїдали все. Пор. латинське: Sero venientibus ossa, польське: Dla póżnych gości zostają kości, Adalberg Gość 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 150.
40. Рідким гостям ноги попелом посипают. (Дрогобич)
Чому властиво – невідомо. Зрештою того ніколи не роблять, а тільки говорять так жартом, вітаючи рідких гостей.
41. Рідкого гостя радо витают. (Збараж)
Бо не мав коли докучити своєю присутністю. Пор. Wander І (Gast 30).
42. Таких гостий так і приймают. (Нагуєвичі)
Значить п’яниці та напасні люди і в гостині зазнають нечесті. Пор. Wander І (Gast 192).
43. Такі гості най стоят на мості. (Голобутів)
Значить най не заїжджають на подвір’я, немилі гості.
44. То міні гість: що си приніс, то їсть. (Ясениця Сільна)
Приговорювала одна господиня, коли ми, молоді ученики, зайшовши в її дім, принесли їй назбирані нами по дорозі в лісі гриби, які вона зараз же й приготувила нам на підвечірок.
45. То міні гість, що сьиде тай їсть. (Нагуєвичі)
Значить не робить ніякої церемонії, а задовольняється тим, що його гостять.
46. Хто гостий не любит, най двері запирає. (Нагуєвичі)
Де заперті двері, туди гості не йдуть. Пор. Wander І (Gast 151).
47. Чим хто має, тим гості приймає. (Коломия)
Бідний бідно, а багач багато. Пор. Adalberg Gość 3; Wander I (Gast 3, 192).
48. Що ми за гості в великім пості! (Ценів)
В великій пості не відбуваються ніякі празники ані гостини.
49. Який гість, така йому й честь. (Ценів) … така гостина. (Нагуєвичі)
Коли сам собі і своєму господареві не зробить нечесті, то й його шанують. Пор. Wander І (Gast 157–160); Adalberg Gość 38.
[Доповнення 1910 р.] 50. Добре то гості мати, ще й самому сьи поживити. (Нижнів)
Господар рад, що при гостях і сам добре пообідає.
Глава
1. Склони главу на лаву і блюй під лаву. (Турильче)
Насміхаються з п’яниці. Приказка взята з відомого п’яницького канона «от Харка чтеніє», пор. Етнографічний збірник [sic!].
Глаголати
1. Глаголавшого три роки. (Нагуєвичі)
Сміються з балакучого пустомелі. Фраза вихоплена з «Вірую», де текст «глаголавшаго пророки» народнім нерозумінням перероблено на глаголавшого три роки.
Глаголеніє
1. Де велике глаголениє, там мале спасениє. (Нагуєвичі)
Глаголеніє – церемоніальне, пишне балакання. Значить де багато і пишного говорять. там мало добра, мало солідного діла. Пор. Носович 313; Kramb. 76; Wander I (Gebet 72); (Lärm 7).
2. Много глаголенія, а мало спасенія. (Ценів)
Багато обіцянок, захвалювання якогось діла, а мало з нього пожитку.
Глаголь
1. Глаголь – з’їв миску дриголь. (Іваниківка)
Мудрування до назви четвертої букви в азбуці.
Гладити
1. Гладити против серсти. (Дрогобич) … волоса. (Нагуєвичі)
Говорити або робити щось дуже немиле та прикре для когось. Порівняння взяте з кота, якого можна гладити тільки за шерстю, який не любить, коли його гладити навпаки.
2. Не гладь мене, я й без того гладкий! (Ценів)
Відповідь облесному підхлібникові, який силкується приподобатися, хвалячи свого розмовника.
Гладкий
1. Гладке личко товар з’їдає. (Печеніжин)
Гарна жінка видає звичайно багато на строї та на різні примхи.
2. Гладке не штука гладити. (Коломия)
Бо воно й без того гладке. Так само легке діло не штука довести до пуття. бо воно не стрічає ніяких перешкод. Пор. Wander І (Glatt 3).
3. Гладкий на словах. (Нагуєвичі)
Проречистий, облесний, балакучий.
4. Гладкий, як би го корова облизала. (Дрогобич)
Говорять про чепурного, з претензією одягненого парубка. У німців: як коли б його бугай облизав, Wander І (Glatt 9, 12).
5. Гладкий як вилизаний. (Нагуєвичі)
Причепурився, носиться чисто і з претензією на шик. Пор. Wander І (Glatt 10).
6. Гладкий як люстро. (Нагуєвичі)
Про поверхню води або інших плинів. Пор. Wander І (Glatt 11).
7. Гладкий як слиж. (Нагуєвичі)
Значить верткий, зручний, що вмів видобутися з прикрих обставин. У німців гладкий як вугор, Wander І (Glatt 8, 15).
8. Гладкий як слимак. (Нагуєвичі)
Значить ситий, нагодований.
9. І на гладкій дорозі чоловік не раз ногу зломит. (Ценів)
Нещаств спіткає його іноді там, де зовсім того не надіється. Пор. Adalberg Droga 8.
10. На гладкій дорозі лихо мі спіткало. (Нагуєвичі)
Значить несподівано, без ніякої причини з мого боку.
11. На гладкім не трудно поховзнути сі. (Комарно)
Серед чемних, укладних та облесних людей грозить нетямущому та наївному чоловікові не одна небезпека.