Воронячий – Впасти

Іван Франко

Воронячий

1. А шукали би ті за вороньичим криком! (Нагуєвичі)

Кляв чоловік, шукаючи заблуканої коняки. Тоб то: щоб ти здохла і щоб ворони, клюючи твоє стерво, дали вказівку, де тебе шукати.

2. Вороньичим голоском заспівав. (Нагуєвичі)

Кепкують із такого, що має хрипливий, різкий голос.

3. Вороньичі діти годувати. (Нагуєвичі)

Робити непотрібну роботу, з якої не буде добра, хіба шкода.

4. Вороняче гніздо в голові має. (Тернопіль)

Такий нелад у його думках, говорить не до ладу, сам собі перечить.

5. На вороньичу комашню трафив. (Нагуєвичі)

Наскочив на місце, де ворони клюють стерво. Образово: війшов у хату, де б’ються та кричать.

6. Не треба й вороньичого гнізда, такий тут гармідер. (Нагуєвичі)

Ворони, годуючи молодих у гнізді, роблять великий вереск.

7. То ще вороняче горло! (Збараж)

При крикливого або ненаситного чоловіка.

8. То якесь вороняче весілє! (Збараж)

Говорить про безладний крик, вереск.

Ворота

1. В мене ворота весь день як скрип, так скрип. (Тернопіль) … не запирают сі. (Нагуєвичі)

Хвалиться чоловік, що до нього часто люди ходять та гості вчащають.

2. Ворота запреш, людьом писки не запреш. (Лучаківський)

Значить від людської обмови та спліток чоловік ніяк не охорониться.

3. Де ворота скрипливі, там баби сварливі. (Ценів) … і пси брехливі. (Чортовець)

Приказка основана мабуть на дійсній обсервації якихось місцевих фактів.

4. Для нього мої ворота за вузкі. (Коломия)

Значить дуже великий пан, або лише загордів.

5. Запри ворота! (Дрогобич)

Кричать на такого, що стоїть з роззявленим ротом або ходить розхристаний так що видно груди, або на такого, що розкричався. Пор. Wander IV (Thor 16).

6. Коби за ворота, а там най тебе пси рвут! (Збараж)

Мовить ласкавий господар, випроваджуючи наприкреного гостя; буцімто: коли б лиш із мого обійстя ти вийшов цілий, а там хоч пропадай.

7. Кожді ворота для бідного заперті. (Нагуєвичі)

Значить ніде йому нема доступу, нікуди його не пускають.

8. Лежит за ворітьми до гори чобітьми. (Коломия)

Про п’яницю, що заснув у рові біли своїх воріт.

9. Стоjит у воротьох в червоних чоботьох. (Нагуєвичі)

Говорять про кокетливу дівку, що любить гарно одягатися та «сушити зуби» до прохожих.

10. Там то му ворота не стают! (Скварава)

Тобто: раз-у-раз скриплять. Говорить про балакучого, сварливого чоловіка.

11. Ще ти будеш під ворітьми ночувати, як пан пес. (Нагуєвичі)

Говбрять вередливому, що нарікає на невигоду в хаті.

[Доповнення 1910 р.] 12. То ще ворота не заперті! (Ценів)

Язикатий балакучий чоловік, що не змовчить нічого.

Ворохобити

1. Ворохобит мя в зимі на суниці. (Ценів)

Підмовляв мене на якесь неможливе і непотрібне діло.

2. Зворохобив сі на дармицю. (Нагуєвичі)

Значить полакомився і пішов кудись в надії одержати щось на дармо.

3. Хто ся на чуже ворохобит, той на своїм не робит. (Збараж)

Надіючися загарбати чуже, занедбує своє.

Ворситися

1. Ворсит сі на мене, як Дів на слоту. (Нагуєвичі)

Значить буриться, дивиться грізно, понуро. Діл, себто карпатські гори, покриті лісами, перед сльотою залягає густа мряка.

2. Ворсит сі на слоту. (Нагуєвичі)

Замість хмариться.

Воскресінці

[Доповнення 1910 р.] 1. Воскресінці в скринці. (Підмихайлівці)

Воскресінці, село Станіславського повіту. [, нині Рогатинського району Івано-Франківської області, за .5 км на північний захід від Підмихайлівців. – М. Ж., 1.03.2021 р.]

[Доповнення 1910 р.] 2. Воскресінці: навколо гори, а вони так в долику, гей в скринці. (Підмихайлівці)

Просторіший варіант і заразом пояснення до попереднього числа.

Воскресити

1. Я тобі не воскрешу хліба, як нема. (Нагуєвичі)

Воскресити тут у значенні сотворити, видобути невідомо відки.

Воскреснути

1. А ти відки тут воскрес? (Нагуєвичі)

Значить відки тут узявся?

2. Воскрес Ісус од гроба, на всіх жидів хороба. (Дрогобич)

Передразнення звісної церковної пісні в антісемітськім дусі.

Вош

1. А вош не боже сотворіньи? (Нагуєвичі)

Відповів чоловік, якого названо вошивим.

2. А я тут за що вуши годую? (Жабє)

Говорив гуцул, жалуючися на те, що його безвинно держать у арешті.

3. Богач – одних вуший не перелічити. (Вікно)

Сміються багачі з бідного, що вдає заможного.

4. Бодай так вош кашлала! (Коломия)

Тобто: як це правда. Говорять завдаючи комусь брехню. ІІро кашляння воші див. Wander II (Laus 66).

5. Бойкові вуши що неділі пущіньи мают. (Нагуєвичі)

Бо він що неділі намащує волосся маслом.

6. Борони Боже від скаженої воши! (Гнідковський)

Мале, непочесне а сердите, більше наробить сорому, як шкоди.

7. Вже вуши з волосьи мотуз крутьит тай тебе в воду затьигнут. (Нагуєвичі)

Грозять дітям, що не дають себе чесати та виіськати.

8. Вже мі далі вуши розточат у тім кременалі! (Жабє)

Жалувався гуцул, якого довго держали в слідстві.

9. Вже му вуши віджили. (Лучаківський)

Значить уже поправився, забагатів тай загордів.

10. Він із вуший не вилазит. (Нагуєвичі)

Образово, замість із бідності та недостатку. Вош як символ бідності та клопотів також у німців, див. Wander II (Laus 132).

11. В нього хіба вуши мают добру пашу. (Голобутів)

Бо їдять його самого. А челядь та худоба голодують. Так кплять багачі з бідного.

12. Вош би сі до нього не причепила. (Нагуєвичі)

Значить такий сухий, твердий та худий. Пор. Wander II (Laus 121).

13. Вош би сі свjитила! То бідне сотворіньи, має чисте сумліньи тай не втікає. А блоха, то погана! (Снятин)

Гумористично висловлена обсервація над різницею темпераментів тих двох природних людських товаришів.

14. Вош би сі на нім розщеховала. (Нагуєвичі)

Так як ситий віл може розщеховзнутися на леду. Значить такий гладкий, товстий.

15. Вош бідница чьимна, не втікає, а блиха винна, то втікає. (Жабє)

Пор. вище ч. 13. Німець каже, що вош людська (або панська), а блоха собача, пор. Wander II (Laus 17, 48).

16. Вош, то бідного вся худоба. (Нагуєвичі)

Кепкує сам над собою бідак. Німець каже: Läuse und Fleh as das beste Veh, Wander II (Laus 35).

17. Вош то така худоба, що ні злодій не вкраде, ні на ню ніяка пошесть не зайде. (Голобутів)

Кепкували багачі з бідного чоловіка.

18. Вуши – божі баранчики. (Дрогобич)

Чому саме – я не міг дізнатися. Німець каже: Läuse und Heuschrecken sind Gottes Kriegsleut, die Bösen zu strafen, Wander II (Laus 34).

19. Вуши го обсіли. (Нагуєвичі) … присіли. (Нагуєвичі)

Значить заплодилися у нього в великім числі. Німець каже: щоб тебе воші з’їли! Wander II (Laus 118).

20. Вуший собі баби в Бога випросили. (Нагуєвичі)

Оповідають, що колись баби не мали так багато роботи і дуже нудилися, от одна й почала просити Бога, щоб їй дав хоч яку «шіпавочку», і Бог послав їй воші, пор. Житє і слово II, 185; Етнографічний збірник XII, 29.

21. Вуший, що хоць згортай. (Нагуєвичі)

Значить багато, густо. Пор. Wander II (Laus 82, 83).

22. Вушима будеш довг платити? (Нагуєвичі)

Мовив багач бідному, коли цей хотів позичити в цього грошей.

23. Вуши мої коханії, тримайте сі кумпанії! Котра буде на краю, перевалю як свиню. (Ясениця Сільна) [Доповнення 1910 р.] Вуши кохані, держіт ци кумпані! На шо ви мене кусаєте, коли ви мене знаєте? (Голови)

Приказував бідний чоловік, б’ючи воші.

24. Вуши мої чорнобриві, які ж бо ви непоцтиві! Ци ви мене не знаєте, що ви мі так кусаєте! (Ясениця Сільна)

Не то приказка, не то співанка бідолахи, якому вже надто докучала його «пасіка».

25. Вуши мої чорнопискі, маю я вас зо три миски: на голові гніздо звили, через плечі стежку вбили тай гуляют як кобили. (Снятин)

Так насміхаються з вошивого чоловіка.

26. Вуши, то така дичина, що що забєш, то гет вержеш, а що не забєш, то до дому несеш. (Дидьова)

На цю тему є й оповідання, широко розповсюджене у різних народів. Пор. Wander II (Laus 72).

27. Вуши як біб. (Нагуєвичі) … як бабруни. (Нагуєвичі)

Таких порівнянь можна би набрати й більше.

28. Держит ся, як вош кожуха. (Гнідковський)

Значить держиться міцно, тяжко його вигнати, як вош із кожуха. Німець каже: як вош залізе в кожух, то вже її тяжко видобути, пор. Wander II (Laus 65).

29. Дує сі як вош на морозі. (Нагуєвичі)

Кплять із глупо-гордого та нікчемного чоловіка.

30. Заліз як вош у кожух. (Голобутів)

Значить ніяк його видобути, вигнати відтам, пор. вище ч. 28.

31. І вош на щось Пан Біг сотворив. (Нагуєвичі)

Міркування селян про те, яку що ціль має в природі, дуже часто зупиняються на питанні, яку ціль мають воші; звичайна відповідь на це питання не йде далі цієї неозначеної поговірки.

32. Лишьий вуши на неділю! (Нагуєвичі)

Неділя, особливо літом у робочу пору, одинокий у тижні день для роблення туалети, чесання і т. і. В будний день ніколи.

33. Ліпше свої воши бити, як чужі гроші рахувати. (Нагуєвичі)

Говорять про прикрості касієрства та обрахунків. Пор. вище Воліти 1, 2; Носович 340.

34. Най ся тебе твої воши держат! (Ценів)

Значить жий собі в бруді та нехарстві або в бідності, тобто: коли не хочеш слухати доброї ради.

З5. Не досить, що мі вуши кусають, а ще й гниди. (Сороки)

Говорить чоловік, якого крім старих, поважних людей чіпають, напастують недолітки або якісь нікчемні людці. Пор. Wander II (Laus 73).

36. Нудит як вош. (Коломия)

Про нестерпного, влізливого чоловіка.

37. Об’їли би тобі вуши голов, а міль хорбаку! (Гринява)

Прокляття: щоб ти звівся нінащо, на дідовода.

38. Підеш вуши годувати. (Нагуєвичі)

Значить зійдеш на біду, підеш до в’язниці. Пор. вище ч. 2.

39. Причепив сі як вош до кожуха. (Нагуєвичі)

Про невідступного напасника або підлизайка. Пор. вище ч. 28.

40. Там то вушом житьи! (Нагуєвичі)

Жартують, побачивши пелехатого чоловіка. Пор. Wander II (І.aus 90).

41. То така вош, що лиш би на єден нохоть посадити, а другим придавити. (Нагуєвичі)

Говорять про невеликого ростом, а при тім сварливого, зачіпливого чоловіка.

42. У нього вуший, як карамхи. (Нагуєвичі)

Значить дуже багато.

43. Що вош, то і гнида, все одна огида. (Кобаки)

Про нікчемних, напасливих людей, що пристають до чоловіка, хоч він бридиться ними.

44. Що робить вош, коли сі сказить? Викотить сі христянинови на ковнір у церкві. (Кобиловолоки)

Значить завдасть чоловікові сорому якраз там, де повинен виглядати як найпоказніше.

45. Що там вуший! що звізд на небі. (Ясениця Сільна)

Сміються багачі з бідного, що хоче класти себе в один ряд з ними.

46. Як би не вуши, то би сі чоловік ніколи не чесав. (Нагуєвичі)

Значить, є таки з них деякий пожиток, особливо для нехарних та лінивих людей.

Воювати

1. Воює ним дідько по всіх кутах. (Нагуєвичі)

Говорять про збиточного, непосидючого хлопця.

2. Добре воювати, коли мир готовий. (Гнідковський)

Насміх над чваньком, що хвалиться в часі спокою своїми воєнними ділами. Пор. Wander II (Kriegen 5).

3. Доти воюєш, доки щось не звоюєш. (Нагуєвичі)

Осторога непосидющому; «звоюєш» тут значить зробиш якусь шкоду собі або кому іншому. Пор. Wander II (Kriegen 20).

4. Хто чим воює, від того й гине. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Хто чим воює, той від того гини. (Жидачів)

Варіант звісного євангельського: хто мечем воює, від меча гине. Пор. Adalberg Wojować 1.

5. Який з тебе дідько воює! (Нагуєвичі)

Кричать на збиточного, непосидючого, мовби припускаючи, що це не він сам робить, а якийсь демон, що сидить у ньому і кермує його вчинками.

Вояк

1. Вояк, до бульби го відобрали. (Нагуєвичі)

Насміх над нездарою-парубком, калікою або малорослим, пор. Бульба 1 (с. 129).

2. Добрий вояк і горшка чиру не боjит сі. (Нагуєвичі)

Вояк тут насмішливо: такий, що вміє добре воювати ложкою.

3. Пане вояк, карабін вам украли! (Львів)

Насміх над роззявою-вояком.

4. Такий вояк, як кождий поляк. (Нагуєвичі)

Іронічно про чваньковитого а не дуже то відважного чоловіка, що шукав собі зачіпки, надіючися на трусливість противника, але бачачи опір уступає.

Воячка

1. Ци на воячку, пане полячку? (Ясениця Сільна)

Поговірка селян із 1846 р., що особливо тоді творили селянські варти і ловили дійсних і мнимих бунтівників.

Впадати

1. Впадайте на Бога! (Дрогобич)

Замість тямте божу заповідь, згадайте про Бога, змилуйтеся – звичайна формула жебрацької просьби, пор. далі під Дати.

2. То мені не впадає. (Богородчани)

Це мені не на руку, до цього невідповідна пора.

Впасти

1. А впав би-с сім раз на єднім місци! (Дрогобич)

Прокляття, коли хтось грозить другому, що «впадеш іще в мої руки».

2. А впав бис у безодню, аби за тобов заклекотіло! (Нагуєвичі)

Прокляття; слуга, посланий за пильним ділом, запізнився і звинявся тим, що біжучи впав із кладки і потовкся; господар видно не вірив цьому і відповів отсим прокляттям.

3. А впала би на тебе кавза! (Нагуєвичі)

Значить щоб ти зазнав якоїсь лихої пригоди.

4. А впало би на тебе тьижке нещістьи! (Нагуєвичі)

Нещастя уявлене як якийсь тягар, що паде на чоловіка і пригнітає його.

5. Ану впадь, ци буде мене боліти! (Нагуєвичі)

Сміються над необережним, що впав або пошпотався.

6. Бода-с уже впав тай не встав! (Нагуєвичі)

Кляла жінка ведучи до дому п’яного чоловіка, що раз у раз падав.

7. Борзо впав, ще борше встав. (Нагуєвичі)

Потішають жартуючи такого, що впав.

8. Впав меже них як вихор. (Нагуєвичі)

Значить розбив, розігнав, перелякав їх своєю появою.

9. Впав меже них, як заяць меже пси. (Нагуєвичі)

Попався між ворогів, між захланних та здирливих людей.

10. Впав му в ноги. (Нагуєвичі)

Замість упав йому до ніг, цілує його ноги.

11. Впав на гладкій дорозі. (Нагуєвичі)

Значить без видимої причини.

12. Впав на добру гадку. (Нагуєвичі)

Замість прийшла йому добра думка до голови.

13. Впав сми в нех. (Жабє)

Значить я попав у занедбане, в поневірку у людей чи то у своїй хаті.

14. Впав у злість. (Нагуєвичі) … у лютість. (Комарно)

Значить розлютився.

15. Впав у самий вар. (Коломия) … у сам клекіт. (Нагуєвичі)

Значить у найгірше лихо, в найтяжче положення.

16. Впав у тьижку недугу. (Нагуєвичі)

Замість тяжко занедужав.

17. Впав як голий у кропиву. (Нагуєвичі) … у терньи. (Нагуєвичі)

Попався між вороги, в прикрі обставини.

18. Впав як камінь у воду. (Нагуєвичі)

Значить пропав безслідно. Пор. вище Вода 127.

19. Впав як кіт на рівні йоги. (Нагуєвичі)

Значить лиха пригода не зламала, не вшкодила його. Пор. Wander II (Fallen 76).

20. Впав як котьи в борщ. (Нагуєвичі)

Попався туди, де його зовсім не треба було.

21. Впав як муха в окріп. (Нагуєвичі)

Попав у велику біду, в нагле нещастя. Пор. Adalberg Wpaść; Wander II (Fallen 74).

22. Впав як сливка в г- о. (Нагуєвичі) … в тепле … (Львів)

Попався в несподівану халепу, дістався в лиху компанію.

23. Впав як сніп. (Нагуєвичі) … як галушка … (Нагуєвичі) … як глина. (Нагуєвичі)

Значить безсильно, без опору.

24. Впадеш ти ще в мої руки. (Нагуєвичі)

Значить буду ще я мати власть над тобою, потребуватимеш моєї помочі, а я не дам.

25. Впало ми сі, як заяць у вершку. (Коломия)

Трапився несподіваний зиск. Натяк на звісний анекдот, пор. Етнографічний збірник VI.

26. Впало му сі на горіхи! (Нагуєвичі)

Значить дістав прочуханку або лайку.

27. Впало на мене, як цегла на голову. (Коломия)

Трапилося мені несподіване лихо.

28. Дай Боже впасти і щасливо встати! (Топільниця)

Без упадку, без гріха чоловік не проживе, та по кождім упадку важно те, щоб назад устати та поправитися.

29. Де впав, там спав. (Коломия)

ІІро втомленого, п’яного.

30. Кому сі що впаде. (Голобутів)

Значить кому яке щастя.

31. Легко впасти, але тьижко встати. (Нагуєвичі)

Образово: легко позбутися маєтку, доброї слави, але тяжко доробитися. Пор. Wander II (Fallen 18).

32. Лекше впасти, як устати. (Збараж)

Думка та сама що в попереднім. Пор. Wander II (Fallen 24).

33. Не штука впасти, а штука встати. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік, що збіднівши не з власної вини з тяжким трудом дороблявся давнього добробуту. У німців: не штука впасти, але штука зручно впасти, Wander II (Fallen 21).

34. Ой ой, ой, був бим упав! (Нагуєвичі)

Крикнув сліпий, упавши з кладки. Жартують, коли хто по невчасі жалується на лиху пригоду, якої не вберігся в пору. У німецькому: Ich wäre bald gefallen, sagte der Hans, da lag er auf der Nase, Wander II (Fallen 35).

35. Оттут лише впадь тай охай! (Ценів)

Значить нема ніякої ради, положення розпучливе.

36. Раз упав, три рази встав. (Топіль)

Сміються з п’яного, що впавши на землю даремно силкується встати.

37. Сам собі впаду, сам собі встану. (Нагуєвичі)

Говорив п’яний, коли його остерігали, аби не йшов на вулицю, бо може впасти.

38. Та ти не впав, але скочив. (Нагуєвичі)

Потішають дитину, що впала і починає плакати.

39. Хоць що-то ми сі впало. (Нагуєвичі)

Значить хоч трохи дещо скористав.

40. Хто впав, того підійми. (Коломия)

Значить порятуй чоловіка в пригоді.

41. Хто впав, той пропав. (Нагуєвичі)

Тобто: у війні, в битві.

42. Хто впав, той ще може встати. (Дрогобич)

Значить хто провинився, може ще поправитися.

43. Хто впаде, той певно не полетит до неба, лише до землі. (Нагуєвичі)

Жартують із такого, що падучи кричить зі страху. Пор. Wander II (Fallen 38).

44. Хто нині впав, завтра може встати. (Коломия)

Хто раз прогрішився, того не треба ще вважати пропащим. Пор. Wander II (Fallen 42).

45. Ще не впав, а вже йойкає. (Нагуєвичі)

Говорить про песиміста, що нарікає, хоч не зазнав іще нещастя.

46. Що впало, то пропало. (Нагуєвичі)

Значить що не могло остоятися. Пор. Adalberg Padać 1.

47. Як впадеш, то пошкробай сі в тото місце. (Нагуєвичі)

Насміх над дитиною, що часто паде. Німець каже: то не забудь устати, Wander II (Fallen 32)

48. Як сі кому впаде. (Нагуєвичі)

Як трапиться, як чиє щастя. Пор. вище ч. 30. Wander II (Fallen 63).

[Доповнення 1910 р.] 49. Впало сі, як сліпій курці зерно. (Ілинці)

«Впало ся» в значенні: трафилося. Пор. т. ІІІ, Трафити 16.