Витерпіти – Вівтар
Іван Франко
Витерпіти
[Доповнення 1910 р.] 1. Витерпит, мине, перейде й гаразд. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік про свою біду.
Витися
[Доповнення 1910 р.] 1. Вє сі як хробак. (Нагуєвичі) … як гадина. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що «в’ється», корчиться з болю.
Виткнути
1. Виткнув му так, як пальцьом у око. (Ценів)
Виткнути образово: упімнути, лагідно накартати. Поговірка іронічна, про незручного, брутального проповідника, що замість лагідного упімнення накидався на чоловіка в лайкою.
2. Виток єм палець, робити не можу. (Нагуєвичі)
Значить вивихнув палець. Насміх над неробою, що задля якоїсь марниці не хоче робити.
Витратитися
1. Витратив єм сі до феника. (Нагуєвичі)
Значить видав усі гроші, зубожів.
Витребеньки
1. На витребеньки то ти є, а до роботи тебе нема. (Батятичі)
Говорять легкодухам, що люблять жартувати і робити пакості, але не працювати. Пор. пісню:
Ой на деньки роботиця, на деньки, на деньки:
Нема тебе до роботи, лиш на витребеньки. (Батятичі).
Витримати
1. Дай Боже вітримати! (Коломия)
Потішають себе в біді, жартуючи з неї.
2. Коби-м тото витримав, то ще бим довго жив. (Стрий)
Говорить чоловік у великій біді, якої, здається йому, він не переживе.
3. Не можеш витримати, то кинь. (Голобутів)
Жартлива порада, коли хтось жалується: таку, мовляв, біду маю, що не можу витримати. Пор. німецьке: Wirf ab, was zu schwer ist. Wander I, 19. (Abwerfen 1).
Витрібувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Витрібував го на всі боки. (Нагуєвичі)
Випробував його силу або вірність.
Витріскати
[Доповнення 1910 р.] 1. Витріскаю, аж ти с-ка спухне. (Нагуєвичі)
Витріскати – набити долонею. Пор. Wander II, Hauen 35.
Витріскувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Витріскуює, ги біда по пеклі. (Підгірки)
Про лускіт та гармидер у домі.
Витріщити
1. Витріщив очи як баньки. (Нагуєвичі) … як цибулі. (Нагуєвичі)
Значить видивився цікаво, в зачудуванням, з тупим виразом. Пор. Záturecky XV, 189.
2. Витріщив ся на милю, а не видит на пядь. (Гнідковський)
Про короткозорого, що витріщив очі, а проте не бачить добре.
3. Витріщ очі, як серед ночі! (Дрогобич)
Образово: до недогадливого, тумановатого чоловіка, який не бачить, що коло нього діється, як його ошукують.
[Доповнення 1910 р.] 4. Витріщив очі, як баран. (Мшанець)
Говорять про такого, що витріщив очі дивуючися.
Витягачка
1. На мене витягачка, а на тебе сім літ с-чка. (Ясениця Сільна)
Коли один витягався (вставши з постелі), а другий докоряв йому тим, гонить до роботи, то перший так відповідає на його докори.
Витягнути
[Доповнення 1910 р.] 1. Витьигнув воду, як вуж. (Вербовець)
Мова мабуть про якогось містичного вужа, що висисає воду з криниці.
[Доповнення 1910 р.] 2. Витягнув мене з послідного. (Станіславів)
Наразив мене на кошти, довів до бідності.
Витягти
1. А хто витьиг ковбасу з борщу? (Нагуєвичі)
Жартливо допікають такому, що був підозрений у якімось дрібнім хатнім злодійстві, але не признався і уйшов кари. Натяк на анекдот про сліпого діда, якому поводатор украв шматок ковбаси з борщу, та цей занюхавши її побив поводатора за ту ковбасу, якої не бачив. Пор. Етнографічний збірник VІ, 221.
2. Витьиг бис си зуб! (Нагуєвичі)
Клянуть злодія, що приміром витяг щось із воза в часі ярмарку. Пор. Wander V, 489 (Zahn 136).
3. Витьиг го за язик. (Нагуєвичі)
Значить вивідав, хитро підійшов і заставив виговоритися. Пор. Wander V, 642 (Zunge 263).
4. Витьиг єм сі до остатного. (Нагуєвичі)
Дослівно: тягнучи натомився до крайнього занепаду сил; образово: винищився надсильними видатками (приміром на удержання сина в школах, на викуп сина від військової служби і т. і.).
5. Витьиг єм ті з болота. (Нагуєвичі)
Значить видобув із біди, з поганого товариства. Пор. вище Болото 11.
6. Витьиг з нього всі секрети. (Дрогобич)
Значить вивідав, випитав.
7. Витьигли би ті гаками на окопище! (Нагуєвичі)
Прокляття. Колись в часі страшних пошестей мерців тягли гаками до ям, щоб не доторкатись їх.
8. Витьигло би з тебе душу! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти помер. Душа уявлена тут як щось, що ставить опір, приміром як риба, яку треба тягти з води. Пор. євангельське: сію нощ душу твою истяжу от тебе. Лук. XII, 20.
9. Витьигни го на розмову! (Нагуєвичі)
Застав його говорити, введи в такий настрій, щоб виговорився.
10. Витьигнув з мене всі цомоги. (Нагуєвичі)
Значить вимучив мене, витягнув усі засоби, всі мої сили. Походження слова цомоги мені неясне; значення його на підставі оцієї поговірки подав я Желехівському: нутро, кишки, жили, пор. Желехівський II, 1057.
11. Витьигнув мі з хати, хоць єм мере не хотів. (Нагуєвичі)
Витягнув значить часто: намовив, упросив вийти, морально спонукав.
12. Не витьигне й кінь по над силу. (Нагуєвичі)
Значить тим менше чоловік може витерпіти або працювати понад силу. Пор. Adalberg Koń 38.
13. Той би витьиг усі жили з чоловіка. (Дрогобич)
Про докучливого, пакісливого чоловіка, лихваря, або завзятого процесовича. Натяк на давню кару смерті задавану через витягання жил із поломаних членів.
Витякати
1. Коби то чоловіка вітьикало! (Криворівня)
Значить коби то людська (спеціально: моя) змога, достатки, час! А то нема.
2. Не вітьикає мене на такі відатки. (Криворівня)
Значить не вистачає моя заможність, мій маєток.
Вифиркувати
1. Е, він он тепер вифиркує. (Нагуєвичі)
Значить здоров (у відповідь на питання про когось, що недавно нездужав), веселий, не журиться.
2. Побіг вифиркуючи (Нагуєвичі)
Значить побіг у дуже веселім настрою, як кінь, що зірвався з припону.
Вифирци
1. Вифирци біжит. (Нагуєвичі)
Значить чвалає, біжить фиркаючи; про молоду, бутну худобину, теля або коника.
Вифорувати
1. Вифорували го з рідного дому. (Дрогобич)
Вигнали, дослівно: викинули за двері (з латинського foras) при помочі уряду.
Вифурувати
1. Вифурують му кости з гробу. (Рогатин)
Поганого чоловіка по смерті проклинають люди і тим немов викидають із гробу його кості. Пор. Етнографічний збірник VІ, 8.
Вихід
1. Вже йому виходу не буде. (Нагуєвичі)
Значить не видужає з недуги, не вийде з в’язниці або з біди.
2. З тобов ні виходу ні посіджіньи. (Нагуєвичі)
Значить нестерпний, невстрійливий. Пор. словацьке: Nie vyvod ani rozvod (Záturecky V, 719).
3. Не виджу виходу з тої справи. (Нагуєвичі)
Справа така трудна та замотана, що не знаю, як виплутатись із неї.
Виховатися
1. Де ти сі виховав, ци в лісах, ци в дебрах? (Нагуєвичі)
Говорять до чоловіка, що не знає звичаю, товариських форм.
2. Не виховаєш сі, колис такий мудрий. (Нагуєвичі)
Сердито до молодого чоловіка, коли свариться зі старшими, лає їх або виказує їх нерозум.
3. Тут єм сі виховав від малої дітини. (Нагуєвичі)
Значить тут виріс, вигодувався.
Виховок
1. Віддав на виховок. (Дрогобич)
Первісно: на виховання, про батька або матір, що не можучи самі згодувати своїх дітей, віддають їх чужим людям на виховання; в переноснім, жартливім значенні: віддав у застав, заставив або продав якусь річ.
Виходити
1. Виходив єм сі, аж си ніг не чую. (Нагуєвичі)
Ходив так багато, що ноги болять дуже.
2. Виходив не єдні чоботи. (Нагуєвичі)
Значить старий, бувалий чоловік, первісно мабуть ходок, що ходив у громадських справах до різних далеких властей.
3. Виходив сі з тої слабости. (Нагуєвичі)
Значить перебув слабість ходячи, не злягши в постіль.
4. Не виходит ми до ладу. (Львів)
Значить не можу звести кінців до купи, не можу справдити рахунків, не можу потрафити в пору.
5. Так виходит, хто борзо ходит. (Гнідковський)
Значить той користає, бо все прийде на час, а хто спізниться, той прогавить нагоду.
6. Таки виходив своє право. (Нагуєвичі)
Значить добився права. Давніша процедура вимагала частого і довголітнього ходження по різних судах, заки чоловік міг добитися свого права.
7. Таки виходит на моє. (Нагуєвичі)
Значить діється так, як я заповідав, моя правда.
[Доповнення 1910 р.] 8. Ни виходит тобі на рихт? (Ю. Кміт)
Запитують чоловіка, чи вже добився свого права.
Вихопити
1. Бодай ті вихопило з меже миру хрещеного! (Нагуєвичі)
Значить щоб ти пропав безслідно. Пор. вище Вирвати ч. 2.
2. Вихопив му з рук. (Нагуєвичі)
Значить перебив уже готовий інтерес, позбавив користі.
3. Вихопив сі з матні. (Нагуєвичі)
Вирятувавсь із великої біди, з небезпечного положення.
4. Вихопив сі з меже них, як з меже псів. (Нагуєвичі)
Значить вирвався з сварливої, незгідливої компанії, з-посеред злющих ворогів.
5. Вихопив сі як з огню. (Нагуєвичі)
Значить уйшов із великої небезпеки.
6. Вихопив сі, як циган з пасіки. (Нагуєвичі)
Значить вибіг нагло, переляканий і змішаний. Натяк на анекдот про цигана, що ходив до пасіки красти мед і був покусаний бджолами (Етнографічний збірник VI, 566).
7. Вихопило ми сі слово. (Нагуєвичі)
Вимовив слово нехотячи, необережно.
8. Ей, як вихоплю бучок! (Коломия) … ків із плота! (Нагуєвичі)
Погроза, отже наб’ю дуже. Пор. пісню:
Як вихоплю буковий бук,
Уб’ю тебе, мила, ось тут. (Коломия).
9. Ледво сі з душев вихопив. (Нагуєвичі)
Про погорільця, якого пожежа захопила в хаті і який через те стратив усе, сам ледве втік живий.
10. Не вихопит ті, можеш зачекати. (Нагуєвичі)
Значить не вхопить тебе ніякий біс. Коли хтось дуже нетерпливиться, дожидаючи чогось.
Вихор
1. Вихор аж землю рве. (Нагуєвичі)
Говорять про дуже сильний вихор.
2. Лети з усіми вихрами! (Голобутів)
Прокляття, основане мабуть на віруванні, що дуже сильний вітер, то демон, який може вхопити чоловіка і запроторити його так, що не знайдуть його сліду.
3. На три вихри, на четвертий шум! (Коломия)
Прокляття, отже лети, забирайся, пропадай!
Вихрапатися
1. Вихрапав сі на пана. (Нагуєвичі)
Значить доробився маєтку, добився по різних пригодах доброго місця.
2. Якось я сі ще вихрапаю з тої біди. (Нагуєвичі)
Значить видобудуся, хоч і з трудом.
Вихроватий
1. Вихровата голова. (Львів)
Говорять про чоловіка непостійної вдачі, у якого сьогодні це на думці, завтра щось інше, який часто міняє плани й погляди.
Вицицькати
1. Вицицькав го до чиста. (Бібрка) Видоїв … (Нагуєвичі)
Образово: вибрав у нього потроху все добро, всі гроші, зруйнував його позичками, або іншим хитрим способом.
Вицьвари
1. За вицьвари Пан Біг каре. (Яворів)
Вицьвари – збитки, псоти, кпини (з польського wytwarzać, діалект. wyćwarzać – витворяти). Дуже близьке у словаків: Boh kára za figlia (Záturecky I, 99); пор. далі Кепкарь.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ота вицьвара кожного зачепит. (Великі Очі)
«Вицьвара» тут у значенні збиточниця.
Вичинятися
1. Він лишень так вичиняє ся. (Лолин)
Значить удає, строїть комедію, жартує.
Виштифтувати
1. Виштифтував ся на остатний гудзик. (Львів)
Значить убрався парадно, явився в повній параді, від німецького stiften – фундувати, давати кошт на щось. Та тут зв’язок дальший. Stift-ами звались у Галичині в першій половині ХІХ-го віку специально військові школи кадетів; інштифтуваний – убраний так гарно і парадно, як «штифт», тобто учень такої школи.
Вишуміти
1. Вишумит сі, добрий буде. (Нагуєвичі)
Про молодого парубка, коли гуляє, б’ється, робить пакості. Пор. німецьке: Jugend muss sich austoben (Simrock 5279).
2. Міні тото давно вишуміло з голови. (Нагуєвичі)
Значить я давно це забув, перестав думати про це.
3. Поки сі не вишумит, поти сі не встаткує. (Нагуєвичі)
Про молодого парубка, пор. вище ч. 1; Adalberg Wyszaleć 1.
Вищати
1. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує. (Нагуєвичі)
Верещить, аж вуха ріже. Вищати – великоруське визжать.
Віват
1. Віват на посторонку! (Ценів)
Жарливе прокляття, мовляв: щоб тебе вели вішати, а народ щоб дивився на це як на параду, при якій кричиться віват.
2. Дай му на віват! (Львів)
Значить трісни його в лице, набий.
3. На віват стріляти. (Криворівня)
Стріляти для паради, приміром під час свят або празників.
4. Там такі вівати, аж на все село чути. (Нагуєвичі)
Значить у якійсь хаті кричать та голосно співають гості.
Вівдати
[Доповнення 1910 р.] 1. Вівдают ми, дома сиджу; бирут мине, я ни виджу. (Жидачів)
«Вівдати» мабуть сватати. Значення неясне.
Вівкати
1. Вівкає, аж хата ходит. (Нагуєвичі)
Значить кричить, співає, аж у хаті весело.
2. Вівкає як на весілю. (Нагуєвичі)
Значить кричить радісно, викрикує поодинокі слова.
3. Вівкни си, най ти сі видит, що сі жениш. (Нагуєвичі)
Жартливо потішають засумованого, мовчазного чоловіка, заохочують до співу.
4. Вівкни си, най ти сі не кучит. (Дрогобич)
Значить заспівай собі, крикни весело, щоб тобі не було скучно.
5. Як ти вівкну, то аж оглухнеш. (Нагуєвичі)
Значить крикну голосно, вилаю.
[Доповнення 1910 р.] 6. Як ся вівкат, такі голоси йдут. (Дидьова)
«Вівкати» тут у значенні кричати, гукати. «Голоси йдут» у значенні: луна відбивається.
[Доповнення 1910 р.] 7. Як ся вівкне, так ся голосит. (Балигород)
Варіант до Вівкати ч. 6.
Віволаник
1. То якіс віволаники, ни сусіди. (Косів)
Значить поганці, злочинці, дослівно: такі, яких з уряду оголошено (виволано) яко безчесних (infames).
Вівсик
1. Дрібне як вівсик. (Нагуєвичі)
Про дрібну рибу або про дрібних дітей.
Вівсяний
1. Вівсяний хліб, вербові дрова – готова біда. (Нагуєвичі)
На Підгір’ю, де головна страва – житній хліб, поява вівсяного хліба на столі значить наступлення переднівку і недостатку.
Вівсяник
1. І вівсяник гладко ся їсть, коли колача нема. (Гнідковський)
У горах їдять переважно вівсяні коржі. Хто не звик до такого хліба, може їсти його лише в крайнім недостатку. Пор. німецьке: Besser Haferbrot, als Hungernoth, Wander II, 257 (Haferbrot 1).
Вівтар
1. Від вівтарьи відступив. (Дрогобич)
Про парубка, що покинув свою наречену в сам момент перед шлюбом. У поляків: І od ołtarza się rozchodzą (Adalberg Ołtarz 2); пор. Wander I, 54 (Altar 15).
2. Волю то на вівтар положити. (Нагуєвичі)
Значить волю офірувати Богу, дати на церков, ніж тобі.
3. До вівтарьи приступає, а дідьчу гадку має. (Нагуєвичі)
Про лихого попа, а також про такого, що жениться, щоб потім покинути або збиткувати жінку.
4. На вівтар з ходаками не лізь! (Дуліби)
Образово: не погань святих річей, чистої справи брудними підозрами або ділами. Пор. латинське: Ne misceantur sacra profanis (Czapiński 310).
5. Перед вівтаром присьигну. (Нагуєвичі)
Значить присягну в найбільше торжественній формі, значить що це правда.
6. Хто вівтареві служит, той з вівтарьи жити мусит. (Нагуєвичі)
Говорять про себе священники, мотивуючи тим конечність побирати jura stolae. Речення ап. Павла (І. Кор. 18, 13), що війшло також у канонічне право і в уста різних народів, див. латинське: Qui servit altari, ex altari vivat; (Czapiński 410); німецьке: Wander I, 53 (Altar 1. 8); Adalberg Ołtarz 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 3. Даль ІІ, 257; Giusti 174.
7. Як перед вівтаром ти кажу. (Нагуєвичі)
Як під присягою, як перед Богом, значить щиру правду тобі говорю.