Вівторок – Відважний

Іван Франко

Вівторок

1. Буде тобі обливаний вівторок! (Нагуєвичі)

Значить будуть бити, обіллєшся сльозами. Звичайно говорять про обливаний понеділок, – так називається другий день Великодних свят, у який парубки й дівчата обливають одні одних. Але в Нагуєвичах у Великодний понеділок у селі храм, сходиться багато чужосільних людей, і для того звичаєве обливання перенесли на вівторок, який і називається обливаним.

2. Вівторок – поцюлюй бабів сорок. (Ясениця Сільна)

Мудрування до слова «вівторок».

3. Вівторок – поцюлюй бабу в подолок. (Нагуєвичі)

Мудрування до слова «вівторок».

4. У вівторок вижни снопів сорок. (Ценів)

Жартують із недбалої господині, що зачинає жниво не в понеділок, а в вівторок, і протягом дня не нажне ані копи (60 снопів). Та сама іронія і в пісні:

Я в неділю танцювала, в понедівнок спала,

А в вівторок снопів сорок пшениці нажала. (Коломия).

Вівця

1. Без пастуха вівці не стадо. (Гнідковський)

Образово: громада стає громадою тільки тоді, коли в ній є порядок, лад, начальство. Пор. старохорватське: Овца без пастира нейма млика ни сира (Гильфердинг 2170); ще ближче до нашого чеське: Ovce bez pastyře nečini stado (Čelakovský 318) і німецьке: Wander IV, 63 (Schaf 211).

2. Біда вівцям, де вовк пастушит. (Гнідковський)

Біда громаді з злим, грабіжницьким начальством. Пор. Wander IV, 56 (Schaf 67, 138, 139) і чеське: Beda ovcím, kde vlk soudcem (Čelakovský 362).

3. Блудна вівця – вовча вечеря. (Уриче)

Таку вівцю, що відблукалася від отари, найшвидше хапає вовк. У чехів: Svéhlavá ovce vlku kořisť (Čelakovský 117); пор. Wander IV, 58 (Schaf 103, 107, 233); Záturecky VIII, 432.

4. Блудьит, як вівці без пастуха. (Дрогобич)

Про людей, що ходять безрадні, приміром у чужому місті, не знаючи де подітися. Пор. німецьке: Es sind Schafe ohne Hirten, Wander IV, 69 (Schaf 365).

5. Борше отій вівци до розуму примовиш, як йому. (Нагуєвичі)

Про обмеженого, а при тім упертого чоловіка, що не слухає ніяких доказів.

6. Вівця божя худоба, а коза дітьчя. (Лолин)

Первісно дійсне вірування, один із слідів давнього дуалізму. Тепер говорять у такім значенні, що вівця тиха, послушна, держиться купи, а коза уперта, збиточна і любить ходити самопас.

7. Відросте, як на вівци вовна. (Нагуєвичі)

Образово, коли когось скривдили, обдерли, довели до бідності; мовляв: доробишся знов, надолужиш сю страту.

8. Дурна як вівцьи. (Нагуєвичі)

Говорять про дівчину, яка дає над собою коверзувати або дає себе без власної волі віддати заміж. Пор. німецьке: Dumm wie das Schaf, Wander IV, 68 (Schaf 328, 361).

9. Вівцю скубуть, а козам на віжки дають. (Ількевич)

Одного карають для приміру, для постраху іншим. Давніше мабуть не стригли овець, а скубли з них вовну. Пор. Носович 389.

10. Єдна вівця паршива всю череду заразить. (Ількевич Petruszewicz)

Один лихий чоловік зіпсує ціле товариство, розстроїть сумирне життя. Приповідка давня і загально розповсюджена. Пор. староруське Симони II, 529; білоруське Носович 391; Adalberg Owca 4; Čelakovský 40; Záturecky VIII, 439; Wahl II, 24; Krumbacher 74; Wander IV, 54 (Schaf 1, 84 92, 93, 99). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 196; Тимошенко 239; Славейков І, 166.

11. За вівціма пішов. (Нагуєвичі)

Значить пішов пасти вівці, также образово: пішов у гори, пішов блукати без мети. Пор. пісню:

Ой заграй ми музиченько білими пяльціма,

Най я собі потанцюю, бо йду за вівціма. (Нагуєвичі).

12. За вівцю розуму не має. (Нагуєвичі)

Про тупоумного та при тім добродушного чоловіка.

13. За єднов вівцев ціле стадо біжит. (Уриче)

Така вже овеча натура, що ходять купою. Пор. латинське: Ніс primam reliquae comitantur oves et ubique, і покр. Wander IV, 66 (Schaf 278, 279, 315).

14. За паршиву вівцю мя мают. (Лолин)

Значить оминают мене, гордують мною. Пор. Záturecky II, 334.

15. І пораховану вівцю вовк їсть. (Нагуєвичі)

Само почислення, то ще не обережність; усякої речі треба пильнувати ненастанно. Пор. латинське: Lupus oves etiam numeratas devorat і покр. Bebel 315; Дикарев 991; Гильфердинг 607; Носович 271; Симони 1411; Wander IV, 54 (Schaf 14, 45, 150, 229). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 31, 173; ІІ, 161; Славейков І, 85, 178; Giusti 114; 119.

16. Коли вівцю скубут, козі на розум дают. (Гнідковський)

Думка та сама, що вище ч. 9. З порівняння бачимо, що «на віжки давати» – давати на розум, на здогад. У поляків: Kiedy owcę strzygą, na baranie skóra drży (Adalberg Owca 5); у чехів: Ovecku střihou, a druha téhož čekaj (Čelakovský 250); пор. Wander IV, 65 (Schaf 276).

17. Котру вівцю вовк назначив, тоту мусит і ззісти. (Лолин)

Значить яка була вже раз у його пазурах, яку скалічив. Загальніша думка: що кому призначено, те його не мине. Той сам образ у старохорватському: Овцу, кою има вук изьести, треба да є изіє (Гильфердинг 2173). У поляків: Owca ozioniona (надихана вовком) za wilkiem do lasa bieży (Adalberg Owca 10); Wander IV, 55 (Schaf 33, 102).

18. Крутить ся, як дурна вівця. (Ількевич)

Про безрадного чоловіка, що бігає сюди й туди, не вміючи помогти собі. Натяк на овечу хоробу – крутець.

19. Кручену вівцю вовк не бере. (Гнідковський)

Мабуть таке завважили пастухи, що вовк не бере вівці хворої на крутець.

20. Куди баран, туди й вівці. (Уриче)

Образово: де муж, там і жінка, або де начальник, там і громада.

21. Обсмушив го як вівцю. (Нагуєвичі)

Дослівно: зняв смух, обстриг, обголив, образово: обідрав, довів до бідності.

22. Пішов до Бога вівці пасти. (Довгополе над Черемошем)

Значить умер. Інтересний об’яв вірування в те, що загробне життя – продовження сьогосвітного з усіми його заняттями. Див. про це також Федькович, Писання І, 416.

23. Румегає, як тота вівцьи. (Нагуєвичі)

Про такого, що їсть помалу, жує дуже довго, маючи слабі зуби або не маючи зубів.

24. Сивій як вівцьи, не йди за вдівцьи. (Сороки)

Говорять дівці, що хоче йти заміж за вдівця.

25. Укажи ся вівцею, а вовки готові. (Гнідковський)

Значить покажися слабим, дурним, то зараз найдуться такі, що готові тебе скривдити, зруйнувати. Пор. Adalberg Owca 1.

26. Ходить як блудная вівця. (Ількевич)

Значить ходить блудом, сюди й туди, без плану, як вівця, що відбилася від отари. Пор. Záturecky II, 334, а також пісню:

Ані родини, ані дружини,

Ані рідного вітцьи, –

Ой ходжу-блуджу по Україні,

Як та блудная вівцьи. (Нагуєвичі).

27. Ходит, як вівцьи замотиличена. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що ходить похнюплений, заклопотаний, мовчазний, без ніякого діла.

28. Хто стає ся вівцею, того вовк з’їсть. (Ількевич)

Значення те саме, що вище ч. 25. Пор. Záturecky VIII, 251, 246; Wander IV, 62 Schaf 174, 175, 308).

29. Цілу вівцю на голові носит. (Нагуєвичі)

Сміються із старосвітської овечої кучми, яку ще досі носять декуди старі люди і на яку, мовляв, треба було смуха з цілої вівці.

30. Чия вівця, того й вовна. (Лолин)

Образово й про інші форми власності, приміром чия земля, того й ліс, того збіжжя або трава. Пор. Wander IV, 66 (Schaf 289).

31. Як вівци скири не стане, то на чім вовна виросте? (Топільниця)

Образово про всяких здирців, особливо панів; мовляв: коли чоловіка доведуть до повновної бідності, то нізвідки буде тягти доходи. Пор. байку Данкевича, де вівця озивається до господаря, що стрижучи втяв їй шматок шкіри:

Не муч же мя так без міри,

Тому, що-м бидля просте:

Як не стане на мні шкіри,

На чім вовна поросте?

[Доповнення 1910 р.] 32. Не будь вівцею, бо тя вовк іззість. (Лімна)

Не будь занадто покірним та смирним, бо всякий тебе скривдить. Пор. Muka 2538.

Відай

1. Відай, відай! Украв ес, то віддай! (Ценів) Відай, не відай, украв … (Коломия)

Сердито або жартливо до підозреного в крадіжци, який вибріхується, звертаючи підозріння на інших («відай той або відай цей»).

Відати

1. Відайся з такими, як єс сам. (Крехів)

Значить знайся, порозумівайся з рівними собі.

2. Не відає Тересі о тім антересі. (Березів)

Не знаю про це діло, не розуміюся на тім.

3. Ніхто не відає, як бідний обідає. (Коломия) … як хто … (Ількевич)

Значить ніхто не розуміє положення бідного або загалом іншого чоловіка, не відчуває його горя так, як він сам. Пор. Носович 457: Хто вѣдае, як хто обѣдае? [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 83; ІІ, 410.

4. Хто відає, той сі довідає. (Нагуєвичі)

Відати тут у значенні: розпитувати, шукати вісті.

Відбиркатися

1. Відбиркала сі наша дівонька. (Нагуєвичі)

Відбиркатися говорить властиво про вівцю, коли спарується з бараном. Жартують із дівки, що перед шлюбом зайшла в тяж.

Відбити

1. Відбив-єм сі від доброї дороги. (Нагуєвичі)

Зійшов ні на що, опустився морально.

2. Відбив му охоту. (Коломия)

Знеохотив його, первісно: відстрашив бійкою.

3. Відбив му печінки. (Дрогобич) … клебені. (Нагуєвичі)

Значить побив так тяжко, що у нього болить у нутрі, позбивав шкіру з тіла.

4. Відбив сі від хати, як вівцьи від череди. (Нагуєвичі)

Про непорядного чоловіка, бурлаку, що не пильнує своєї хати, своєї сім’ї.

5. Відобєш собі то на нім. (Нагуєвичі)

Значить відбереш, винагородиши собі свою страту.

6. Гет сі відбив від рук. (Нагуєвичі)

Про непослушного хлопця, що відвик від роботи, розлайдачився, блукав кудись і не пильнує діла.

7. На відбиване пішло. (Зборів)

Значить почали робити один одному на перекір.

8. Ще ми сі відбиває вчорашне. (Нагуєвичі)

Значить відригається. Образово – споминається дуже живо, болить, коли мова про побої.

9. Що ти міні відбиваєш купцьи? (Дрогобич)

Значить відмовляєш або перетягаєш до себе.

Відбігатися

1. Відбігала сі як корова. (Нагуєвичі)

Згірдно говорять про дівку, що заходить собі з парубками. Корова відбігалася або відлітилася – її водили до бугая.

Відбігти

1. Відбіг як злодій краденої річи. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що покинув розпочате діло, злякавшися трудностей.

2. Не далеко відбіг єден від другого. (Нагуєвичі)

Значить не велика між ними різниця, один такий добрий (resp. ледачий), як і другий.

3. Свого відбіг, чужого не ззімав. (Нагуєвичі)

Своє покинув, щоб ловити чуже.

4. Ци тебе відбіг до решти твій дурний розум? (Снятин)

Значить чи ти одурів, стратив розум до решти?

Відбуркнути

1. Відбуркнув як пес із буди. (Нагуєвичі)

Мовлять про нечемну відповідь.

2. Відбуркує черево на голий борщ. (Нагуєвичі)

Образово, замість від борщу бурчить у череві.

Відбути

1. Відбув єм свою панщину. (Нагуєвичі)

Сповнив якийсь неприємный обов’язок, зробив важку а безплатну роботу.

2. Відбув тьижку покуту. (Нагуєвичі)

Значить відпокутував, зазнав багато біди.

3. Відбуло води на пів берегів. (Нагуєвичі)

Значить повінь уменшилася до половини, але також переносно про багача, що стратив половину свого багацтва.

4. Відбуло му сала. (Нагуєвичі)

Значить уменшилося його добра, достатку; переносно: його обставини змінилися на гірше.

5. Що не відбудеш руками, то відбудеш плечима. (Коломия)

Себто, чого не відробиш, те з тебе зідруть або відіб’ють. Мова про панщину.

Відбуток

1. Кому на відбуток, а міні на прибуток. (Нагуєвичі)

Коли хтось знайшов таке, що інший загубив, або коли кому щось вода принесла.

Відвага

1. Без відваги вс-ти розвагу. (Нагуєвичі) … й розвага пса варта. (Львів)

Чоловік, що занадто розважає, а не має відваги до діла, робиться трусливим.

2. Без відваги й зиску нема. (Бірки Великі)

Відвага тут у значішо ризика. Пор. німецьке: Muth gewinnt Gut. Wander III. (Muth 799).

3. Без відваги чоловік за онучу не варт. (Нагуєвичі) … вояк за шуфецу … (Голобутів)

Мабуть вислід військової цивілізації, ик показує голобутівський варіант, трохи чи не первісний. Пор. Wander IV, 800 (Muth 121): Wenn der Muth weg ist, taugt der Mann nichts.

4. Без відваги зазнаєш зневаги. (Матків)

Хто не сміє оборонити себе, того всякий зневажить.

5. Без відваги нема поваги. (Коломия)

Повага чоловіка в тім і лежить, щоб ніхто не смів зневажити його.

6. Більше відваги ніж розуму. (Коломия)

Про глуповатого а смілого, що не розваживши діла, йде на осліп у небезпеку. Німець кпить із такого, у кого «Mehr Muth, als Gut» (Simrock, 7207).

7. Де відвага, там і щастє. (Ількевич)

Смілому, рішучому звичайно щаститься. Пор. латинське: Audaces fortna juvat (Czapiński 46); Wander III, 802 (Muthiger 3); Adalberg Odwaga 6.

8. До відваги треба розваги. (Коломия)

Треба бути смілим, та при тім обережним, оглядним. Пор. Adalberg Odwaga 1; німецьке: Der Muth soll nicht ausgehen ohne seinen Bruder Verstand, Wander ІІІ, 798 (Muth 11).

9. Здобув сі на відвагу. (Нагуєвичі)

Говорять про несмілого, що нарешті таки зважився на якесь діло.

10. Зібрало му сі на відвагу. (Нагуєвичі)

Жартують із трусливого, що нахваляється зробити щось небезпечне.

11. Коби до тої відваги та ще троха розваги. (Ценів)

Жартують із смілого а нерозважного запалька.

12. Набрав до нього відваги. (Нагуєвичі)

Осмілився виступити проти чоловіка шановного або відомого своєю силою.

13. То відваги треба не малої. (Нагуєвичі)

Тобто: щоб це зробити. Говорять, подивляючи якийсь иезвичайно смілий учинок.

Відважитися

1. Відважив бис сі, коли бо не смієш. (Нагуєвичі)

Наруга над марними погрозами несмілого, нерішучого чоловіка.

2. Відважив сі на або-або. (Нагуєвичі)

Себто на велику небезпеку, на таке, що або жити, або згнити.

3. Відважив сі як заяць на миш. (Нагуєвичі)

«То заяць хвалив сі раз, що таку-м, каже, войну мав, най Бог боронит. – А з ким? –Та з мишов. То такий самий і отой відважний, як той заяць». Так поясняв селянин Іван Гайгель сю приказку, коли кпив із одного чваньковитого боягуза.

4. Відваж сі, а потому сі розважиш. (Нагуєвичі)

Жартують із несмілого, що перед усяким ділом занадто довго розважає.

5. Відваж сі, то ті страх мине. (Нагуєвичі)

Жартують із страхополоха.

6. І як він сі відважив руку на цього піднести! (Нагуєвичі)

Коли син б’є батька або взагалі молодший старшого.

7. Найтяжше сі раз відважити. (Нагуєвичі)

Початок усякого діла найтрудніший. Пор. Adalberg Odważyć się 2.

8. Хто сі відважит, той переважит. (Нагуєвичі)

Смілість у рішучій хвилі дає чоловікова перевагу, веде до побіди. Пор. Adalberg Odważyć się 1, а також Wander ІІІ, 800 (Muth 126): Wo der rechte Muth, da geht alles gut, а також там же 127.

9. Як ся відважу, то й вас усіх зневажу. (Рава)

Нагрожувався п’яний до компанії, що веліла йому бути тихо.

10. Я сі відважу, а ти вдар. (Нагуєвичі)

Жартують із такого, що грозить, а не мав відваги вдарити когось сильнішого.

Відважний

1. Відважний, батька бє. (Мінчакевич)

Іронічно про такого, що знаходить відвагу на ледаче, недоріке діло.

2. Відважний батько: в лоб бє. (Darowski)

Жартливо про чоловіка, що в небезпечнім місці, або в якійсь прикрій ситуації знаходить найсміліше слово.

3. Відважний з за плота стріляє. (Нагуєвичі)

Насміх над боягузом або інтриганом, що потайно цькує людей одних на одних, а сам хоче бути з усіма добрий.

4. Відважний жид і в школі бздить. (Ількевич) … набздит. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, що на перекір, на злість іншим зробить якусь дурницю, якої б сам повинен соромитися.

5. Відважний син і батька бє. (Лучаківський)

Жартують із лихого, невдячного сина. пор. вище ч. І.

6. Відважний як жид в танци. (Нагуєвичі)

Жиди в опінії народу не визначаються відвагою, а до танцю відваги не потрібно. Жартують із чоловіка, що силкується показати себе відважним у зовсім у невинному і негрізному ділі. Німець каже жартливо: Es gehort ein guter Muth zu tanzen, Wander III, 797 (Muth 34), але тут guter Muth має також значення: веселий настрій.

7. Відважний як пес за плотом. (Ценів)

Жартують із боягуза або підступного, що боїться виступити одверто до боротьби, а все ховається за чужі плечі. Пор. Adalberg Odważny 3.

8. Відважного куля минає. (Нагуєвичі)

В небезпечнім положенні не раз відвага і рішучість рятує чоловіка більше, ніж боязлива обережність. Пор. Wander III. 802 (Muthiger 4): Der Muthige fürchtet den Tod nicht.

9. Відважного страх сі не бере. (Нагуєвичі)

Мабуть тому, що відважний; для страхопуда це дивно.

10. Відважному всюди добре. (Залісє)

Бо він усюди проб’є собі дорогу, дасть собі раду. Пор. Adalberg Odważny 4; Wander III, 802 (Muthiger 1): Dem Mithigen gehort die Welt.

11. Відважному не страшно. (Нагуєвичі)

Пор. вище ч. 9.

12. Відважному щістит. (Нагуєвичі)

Пор. латинське: Audaces fortuna juvat, німецьке: Dem Muthigen will das Glück; Wander III. 802 (Muthiger 3): вище ч. 10.

13. З відважним добре в ліс іти. (Нагуєвичі)

Ліс – осідок вовків та інших диких звірів. а відважиий їх не боїться.

14. На відважного трафило. (Нагуєвичі)

Значить добре, що відважному сталася така пригода, то він і не побоявся, а несміливий був би пропав.

15. Не штука тому відважним бути, хто сі не боїт. (Нагуєвичі)

Жартує боязливий із смільчака.

16. Тому він відважний, бо ся не боїт. (Коломия)

Наївна дефініція в устах боягуза, пор. ч. 15.

[Доповнення 1910 р.] 17. Межи відважними приклєк на коліна. (Ілинці)

Схрунив, злякався.