Всі – Всячина

Іван Франко

Всі

1. Ану всі за мнов, а я за вами! (Нагуєвичі)

Сміються з такого, що удає смільчака, а в небезпеці ховається за інших.

2. Всі за єдного, єден за всіх. (Нагуєвичі)

Звичайна формула найширшої солідарності.

3. Всіма на нього. (Лолин)

Значить усі в хаті на нього ворогують.

4. Всім баки світит. (Нагуєвичі)

До всіх піддобрюється, підлещується.

5. Всім вам велике нас … матери. (Львів)

Вислів погорди та легковаження до компанії.

6. Всім вам сі не дам. (Нагуєвичі)

Значить не переможете мене чи то силою, чи багатством, чи розумом.

7. Всім до мене засі. (Нагуєвичі)

Не смійте мішатися в мої діла.

8. Всі ми в нашого Пана Бога дурні. (Львів)

Уговкують хвалька, що чинить себе дуже мудрим супроти інших.

9. Всі ми грішні в Пана Бога. (Нагуєвичі)

Значить нічим одному перед другим гордитися. Пор. Wander І (Alle 9).

10. Всім нам єден конець буде. (Нагуєвичі)

Підемо в землю гнити. Пор. Wander І (Alles 18).

11. Всім нам єдна дорога. (Нагуєвичі)

Значить усі помремо.

12. Всім не догодиш. (Нагуєвичі)

Пор. вище: Вродитися, 13; Wander І (Alle 7, 8). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 146.

13. Всі на мене бий-забий. (Нагуєвичі)

Значить ворогують.

14. Всі-смо в Бога рівні. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось занадто величається або дає іншим пізнати свою вищість. Пор. вище ч. 8, 9.

15. Всі-смо си браті. (Нагуєвичі)

NB: по божому закону; людські закони і встанови часто показують зовсім не те.

16. Всі там підемо. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Всі там будемо. (Львів)

Значить у могилу. Говорять при похороні. Пор. Wander І (Alle 10). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 341.

17. Всіх вас сі не бою. (Нагуєвичі)

Ви не страшні для мене, не переможете мене. Пор. вище ч. 6.

18. Всіх за ніс водит. (Дрогобич)

Значить дурить, туманить.

19. Всіх нас єдно чекає. (Коломия)

Отже смерть, пор. вище ч. 10, 11, 16.

20. Всіх нас Пан Біг на щось держит. (Нагуєвичі)

Значить не слід помітуватися ніким.

21. Всіх не перепреш. (Нагуєвичі)

Не переконаєш, не переможеш.

22. Всіх ні за що має. (Нагуєвичі) … за ніц … (Дрогобич)

Маловажить, погорджує.

23. Всіх сі раджу, а свій розум маю. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, як кажуть, собі на умі, що вислухуючи чужих рад не покидається своєї власної постанови.

24. Всіх сі радь, а своє роби. (Нагуєвичі)

Себто, вислухуючи чужих рад, не давай себе збити ними з пантелику.

25. Всіх собі спротивив. (Нагуєвичі)

Підняв проти себе своїм поступуванням.

26. За всіх і за вся. (Нагуєвичі)

Отже говоримо, згадуємо. Фраза взята з літургійної формули для означеня широкого обсягу тем розмови, alles Mögliche.

27. Зі всіми добрий, собі лихий. (Нагуєвичі)

Значить безхарактерний, хоча запобігає у всіх ласки, але ні в кого не має пошани.

28. І нам то всім буде. (Нагуєвичі)

Значить помремо. Говорять, почувши про смерть когось знайомого.

29. Коли всі злі, то й ти не ліпший. (Нагуєвичі)

Говорять клеветникові, що на всіх виговорює поза очі та осуджує їх.

30. Коли всім, то й псім. (Лютов)

Хто з усіма хоче бути добрий, той буває добрий і з негідними та підлими.

31. На всіх вас єден фрас! (Лолин)

Гумористичне прокляття, якого початок узятий із літургійної формули. Фрас – frasunek, турбота, нещастя.

32 На всіх не настарчиш. (Нагуєвичі)

Отже роботи, поживи.

33. Най вас тут усіх грім трісне! (Нагуєвичі)

Звичайне прокляття.

34 Най всі гинут, аби він мав. (Нагуєвичі)

Говорять з докором про самолюба.

35. Нам уже всіма лиш торби брати та на випроси йти. (Лолин)

Так ми збідніли.

36. Не на всіх єдна мньира. (Нагуєвичі)

Одного в світі цінять та поважають більше, другого менше.

37. При всіх і єдному буде. (Нагуєвичі)

При більшій громаді й ще один поміститься.

38. При всіх набрав. (Нагуєвичі)

Еліптично: набрався сорому або дістав буки при всій громаді.

39. При всіх ти встиду наробю. (Нагуєвичі)

Значить прилюдно осоромлю тебе.

40. ІІри всіх ті виганьбю як пса. (Нагуєвичі)

Нечесть, зроблена комусь прилюдно, далеко гірше діймає, як у штири очі.

41. Про всіх байдуже, аби міні було. (Нагуєвичі)

Звичайний принцип егоїста. Пор. вище ч. 34.

42. Тим ми всі грішні. (Коломия)

Це така похибка, слабість, що спільна всім людям, Значить нема підстави карати за неї одного.

43. То всіх обходит, не мене єдного. (Нагуєвичі)

Значить справа спільна, громадська.

44. У всіх добрий, то не добре. (Коломия)

Значить чоловік облесний та дволичний.

45. Хто всім годит, нікому не догодит. (Збараж)

Швидко опиниться серед суперечних інтересів і змагань. Пор. Wander І (Alle 4, 5).

46. Що всім до мене? Ци мене всі зробили? (Нагуєвичі)

Оборонявся егоїст проти авторитету загалу.

47. Що всім, то й міні. (Нагуєвичі)

Заява солідарності і готовості приймати однакову долю з громадою.

Вскочити

1. Вскочив по коліна. (Нагуєвичі)

Вбрався в якийсь клопіт, нажив біди.

2. Вскочив у саму патоку. (Нагуєвичі)

Іронічно: устряв у дуже прикре діло, наскочив на неприємну сцену.

3. Вскочив як пес у сливки. (Дрогобич)

Попався в мало для нього відповідне окруження.

4. Вскочив, як у клітку. (Косів)

Значить дістався в таку компанію, що обмежила його волю.

Всохнути

1. А всхла би му рука! (Нагуєвичі)

Клянуть злодія, або поганого сина, що б’є батька.

2. Всохло як перець. (Нагуєвичі)

Говорять про сіно, дерево і т. і.

3. Всох на пни. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, якого зсушила грижа або хвороба.

Вср-ся

[Доповнення 1910 р.] 1. Вс-и му сьи, – він кажи, що цукром сипле. (Вербовець)

Не розуміється на речах.

[Доповнення 1910 р.] 2. Вср-ся, не дався, тай казав, що го били. (Снятин)

Варіант до т. 3, Уср-ся, ч. 1.

Вставання

1. Гірке моє вставанє! (Нагуєвичі)

Замість прикро або тяжко мені вставати.

2. Раннє вставанє, вчасне сніданє. (Коломия)

Замість хто рано встане, той вчасно снідає.

3. Ране вставаньи, але пізнє обуваньи. (Нагуєвичі)

Докоряють такому, що вставши рано до роботи довго обувається в постоли.

4. Що втрачу на вставаню, то си надоложу бодай на обуваню. (Нагуєвичі)

Говорить лінивий, якого рано збудили до роботи.

Вставати

1. Вставай, гнилице, бо сі в тобі г-о запече. (Нагуєвичі)

Корняють лінивого неробу.

2. Вставай, не лежи, хапай ложку тай держи! (Коломия)

Упімнення до такого, що спить довго, коли інші вже снідають.

3. Вставайте, мерці, зазирайте в горці. (Лолин)

Жартливо будять рано сонних, мовляв: пора снідати. В Дрогобичі по польські: Wstawajcie, umarli, możebyście со żarli. У Adalberg ані у Brzozówski цієї приказки нема.

4. Встає з курми, а льигає з свиньми. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що рано працює запопадно, а ввечері любить упитися.

5. Встаючи й льигаючи Богу дьикуймо. (Нагуєвичі)

Значить рано й вечір, ненастанно.

6. Хто встає з рана, вийде на пана. (Войткова)

Загально розширена похвала раннього вставання, запопадливості в праці. Пор. Wander III (Morgenstunde 1–7).

Вставити

1. Вставив му окуляри. (Нагуєвичі)

Значить попідбивав очі.

2. Встав го си в рамці! (Нагуєвичі)

Говорять матері або батькові про ліниву, розпещену дитину, що не береться ні до якої роботи, не слухає упімнень.

3. Встав сі за мнов до ІІана Бога! (Нагуєвичі)

Жартливо говорить такий, що лишається дома, до такого, що йде до церкви.

Встати

1. А встав бис до гори ногами! (Нагуєвичі)

Корняють лінивого або заспаного.

2. «А встань но, Мошку!» – «Ні, не встану». – «Ей, чень дасть Бог, що встанеш». – «Ей, чень дасть Бог, що не встану». (Нагуєвичі)

Жартлива передача розмови селянина, що будив уночі заспаного жида.

3. Бода-с не встав відтам, де сі положиш! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти вмер нагло ще цієї ночі під час сну. Нагла смерть, а особливо в часі сну, вважається особливим і страшним божим допустом, бо чоловік умирав без сповіді.

4. Встав єм лиш такий як тінь. (Нагуєвичі) … як ствір. (Нагуєвичі)

Говорить хворий, обезсилений чоловік після слабості.

5. Встав, ледво сі в нім пара держит. (Нагуєвичі)

Ледве живий після побиття або тяжкої недуги.

6. Встав му як друк. (Нагуєвичі)

Говорять про мужський член.

7. Встав, оперезав ся – зовсім зібрав ся. (Ількевич) … тай зовсім. (Дрогобич)

Кепкують із такого, що має мало одежі, так що й одягтися йому не довго.

8. Встав разом з курми. (Нагуєвичі)

Значить досвіта, коли ще кури почали піяти.

9. Вставши рано промий чоло, ци не дасть Пан Біг чого. (Нагуєвичі)

Значить чи не дадуть де чого поснідати.

10. Встав як кіт заспаний. (Нагуєвичі)

Про такого, що схопиться спросоння та не тямить іще, що з ним діється.

11. Встав як оборожина. (Нагуєвичі)

Піднявся вгору, високий а тонкий.

12. Встало би ти волосьи на голові! (Нагуєвичі)

Клянуть такого, що не хоче встати: щоб ти наївся страху!

13. Встань рано, досвіта поїдемо. (Ортиничі)

Жартлива диспозиція, бо ж рано значить пізніше. ніж досвіта.

14. Встань рано, їдж мало, роби як кляч, то будеш богач. (Ценів)

Говорять іронічно про багацьке життя.

15. Встань тай сьидь собі. (Нагуєвичі)

Докоряють лінивому, що вставши сидить і не береться ні до якої роботи.

16. Встань тай почухай сі. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що вставши рано зараз знаходить предмет для гризоти, приміром що в хаті нема хліба.

17. Не встане так голодному, як ситому. (Ценів)

Голодний не має часу ані сили думати про такі розкоші, про які думає ситий.

18. Не жьиль і встати, як зараз дают снідати. (Нагуєвичі)

Говорять гості, що ночували в гостині і яких рано будять до готового снідання.

19. Так як бим з гробу встав. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що перебув тяжку недугу, з якої не надіявся вийти.

20. Треба встати, погадати, що би дітьом їсти дати. (Нагуєвичі)

Говорив бідний, а многодітний господар.

21. Ще не встав, а вже їсти кричит. (Нагуєвичі)

Говорять про ліниву, вередливу дитину.

[Доповнення 1910 р.] 22. Встану не сита, лєжу не бита. (Буданів)

Говорить вдова, що позбулася недоброго чоловіка і чує себе щасливішою.

[Доповнення 1910 р.] 23. Ні встав ні впав. (Миколаїв над Дністром)

Коли кого питають про здоров’я, а тому ні добре ні зле.

Встигнути

1. Не встиг ем сі обернути. (Нагуєвичі) … обіздріти. (Нагуєвичі)

Отже аж уже це й те сталося. Характеризують наглий, несподіваний прихід якоїсь події.

Встид

[Доповнення 1910 р.] 1. Майи такий встид, як жидівська кобила, жи віз переверни. (Вербовець)

Пор. т. ІІІ, Стид ч. 7.

Встидно

[Доповнення 1910 р.] 1. Та й не встидно му людьом очи дерти! (Нагуєвичі)

Людьом очі дерти – просити у них чого, або жебрати.

Встоятися

1. І встояти сі на ногах не можу. (Нагуєвичі)

Говорить хворий, слабосилий чоловік.

2. Не встоjит сі вода на броду. (Нагуєвичі)

Бо там раз-у-раз біжить.

3. Не встоjит сі перед ним ніщо. (Нагуєвичі)

Значить усе він знайде, порушить, попсує, вкраде.

[Доповнення 1910 р.] 4. Аби-сь сє ни встояла! (Буданів)

Прокляття. Щоб ти не видержала дівкою, щоб ти скурвилася!

Встромити

[Доповнення 1910 р.] 1. Встромив Бог душу, як в дуплаву грушу. (Городок)

Говорять про чоловіка хоровитого або не гарної вроди. Пор. ІІ, Душа 17.

Вступитися

1. Вступи ми ся з очий! (Богородчани)

Еліптично замість з-перед очі, іди геть від мене.

2. Вступи сі, най ті на очи не виджу! (Нагуєвичі) … аби ті мої очи не виділи! (Нагуєвичі)

Значить забирайся, тікай геть.

3. Вступи ти міні раз, то я тобі два рази вступлю. (Комарно)

Говорить гордяк, що вдає з себе податливого, а все-таки жадає, аби інший насамперед подався перед ним.

4. Вступіт, загостіт, на нас памятайте, нас не забувайте, тай не заваджайте. (Балигород)

Жартливі запросини до гостей, щоб зайшли в хату та не довго гостилися.

5. Коби то в нього такий дух вступив! (Нагуєвичі)

Говорять про злого, сердитого чоловіка: коби він у данім випадку був добрий, слухняний.

6. Не вступит му ані на крок. (Нагуєвичі)

Образово: свариться і не змовчить, не дасть випередити себе.

7. Хто не вступит, той не продасть і не купит. (Комарно)

Продаж і купівля полягають на обопільних уступках купця і продавця.

8. Що вступит, то влупит. (Нагуєвичі)

Говорять про забіяку або деруна.

9. Щось в нього вступило. (Нагуєвичі)

Якийсь демон опанував його; переносно: надумався, повзяв іншу постанову, ніж мав уперед.

10. Як не вступиш, то не продаш і не купиш. (Комарно)

Пор. вище ч. 7.

Всюди

1. Всюди бував, ніде місцьи не загрів. (Дрогобич)

Про непостійного чоловіка, волоцюгу. Трохи інше значення мав чеське Všudy byl, nikam nedošel, Čelakovský 557; пор. Wander IV (Ueberall 8).

2. Всюди він рогом зачепит. (Ценів)

Знайде собі з кожним зачіпку.

3. Всюди добре, де їсти дают. (Ценів)

Жартують із глупуватого та ненаситного чоловіка. Пор. латинське ibi patria, ubi bene.

4. Всюди добре, де нас нема. (Нагуєвичі)

Декуди додають до цього: а де ми прийдемо, зараз напсуємо.

5. Всюди добре, дома найліпше. (Нагуєвичі)

Бо дома чоловік чує себе найсвободнішим. Пор. Wander IV (Ueberall 1, 4).

6. Всюди дурних найбільше. (Нагуєвичі)

Давнє песимістичне спостереження.

7. Всюди дурного бют. (Коломия)

Бо не вміє обороняти себе.

8. Всюди єдна біда. (Нагуєвичі)

Значить однакове лихо.

9. Всюди його повно. (Нагуєвичі)

Значить він усюди бігає, вештається, багато балакає.

10. Всюди йому не рехт. (Комарно)

Ніде не може всидіти, всюди йому недогода.

11. Всюди ним темлює. (Нагуєвичі)

Значить він усюди віткнеться, у всяке діло вмішається.

12. Всюди піду, а в материну утробу назад не піду. (Жабє)

Говорив гуцул, оповідаючи, як його гонили з місця на місце і він не мав де подітися.

13. Всюди робити треба. (Перегинисько)

Говорив чоловік оповідаючи про американські заробітки.

14. Всюди свини єднака честь. (Ценів)

На поганім, самолюбнім чоловікові всюди пізнаються і наділять його однаковою антипатією.

15. Всюди собі місце знайде. (Коломия)

Говорять про трудящого, дбайливого чоловіка.

16. Всюди собі світа зайде. (Нагуєвичі)

Дасть собі раду, доробиться добра.

Всякий

1. Зо всякими всякий. (Гнідковський)

Говорять про практичного чоловіка, що вміє з добрими бути добрий, а супроти злих злий.

Всячина

1. А най тобі всячина! (Збараж)

Чоловік розмахнувся заклясти тай зупинився і топить своє пересердя в неяснім загальнику.

2. Там тілько всьичини, що аж очи блудьит. (Нагуєвичі)

Всячина тут у спеціальному значенні: добро, достаток.