Вільний – Вісний

Іван Франко

Вільний

1. Вільний як птах. (Нагуєвичі)

Птах – символ свободи, бо може летіти куди хоче.

2. Вільному воля, спасенному рай. (Коломия)

Значить роби що хочеш, вибирай який хочеш шлях. Пор. Дикарев 992; Симони 392; Носович 273. [Доповнення 1910 р.] Пор. ІІ, 441.

Він

1. Вже по нім. (Нагуєвичі)

Значить умер, пропав. Пор. німецьке: Es ist aus mit ihm, Wander I, 187 (Aus 5).

2. Як з ним, так без нього. (Нагуєвичі)

Значить байдуже мені про його поміч чи загалом присутність.

3. Як не з ним, то ні з ким. (Коломия)

Отже, візьму шлюб. Говорить дівка, що не хоче йти заміж ні за кого крім свого коханого.

Вінець

1. Бодай-сь тоді мала вінець, як світу буде конець! (Постолівка)

Мати вінець – символічно замість вийти заміж; прокляття дівчині.

2. Вінець – і ділу конець. (Нагуєвичі)

Натяк на те, що жнива кінчаться плетененням збіжевого вінка, – отже загально: діло скінчене вдатно.

3. Вінец, тай дівоцтву конец. (Коломия)

Весілля, на якім дівчина виступає в вінку, це заразом кінець її дівоцтва.

4. Доки до вінця, то дівка. (Березів)

Значить доки не взяла шлюбу, не вийшла замуж.

Віник

1. Новий віник добре замітає. (Гнідковський)

Символічно: кожний, хто обняв новий уряд, нову функцію, з разу силкується бути пильним, дбайливим, роботящим; іронічно підрозумівається, що з часом це буде інакше.

Вінніпег

1. Коби міні до Вінніпку, там я знайду хліба дрібку. (Перегиньско)

Вінніпег – головне місто канадійської провінції Альберти, центр канадійської еміграції галицьких русинів. Приповідка повстала серед перших східно-галицьких емігрантів.

Віно

1. Віно або вовк з’їсть, або згине само. (Ількевич)

Віно, себто придане, яке дають за дівчиною, звичайно складається з худоби та шмати; поле за дівчатами дають рідко; відси й зневажлива приказка про віно, що швидко може пропасти. Пор. Adalberg Wiano 2.

2. З віном дівці не сидіти. (Залісє)

Дівчину, що має багате придане, швидко візьмуть заміж.

3. Ото мені віно: панна тай коліно. (Лучаківський)

Коліно тут треба розуміти «голе коліно» ширше – голота. Значить панна без приданого.

[Доповнення 1910 р.] 4. Віно на убочи, а біда поперед очі. (Мшанець)

Віно – худоба, яку жінка привела до чоловіка від батьків. Пор. вище Віл, ч. 48.

Вінок

1. Вінок загубити. (Гнідковський)

Значить стратити дівоцтво; пор. пісню:

Ой як прийшла до домоньку, мати доньку била:

Ой на що ж ти, суко доню, вінок загубила?

Пор. також Wander II, 1587 (Kränzchen 2).

2. Вінок му з голови не спаде. (Гнідковський)

Значить не буде ущербу його гідності, він не понизить себе зробивши щось, не понесе ніякої шкоди.

Віншувати [У І. Ф. – Вінчувати]

1. Вінчує щістьом, здоровjом, а дарує безголовjом. (Нагуєвичі)

Про фальшивого, облесного чоловіка, що за масними, побожними словами криє лихі наміри.

2. Вінчую вас з тим новий роком, аби вам Біг дав той рік щісливо опровадити, другого дочекати, рік від року на многа літа! (Нагуєвичі)

Обрядове віншування нового року, з яким ступає в хату кожний посторонній чоловік. Так само на різдвяні свята говориться: Вінчую вас з тими святами, аби вам Бог дав тоти опровадити і т. д.

3. Вінчую вас з тим новим роком, аби-сте с-ли кінським оброком. (Нагуєвичі)

Пародія на обрядове віншування (з німецького Wünschen – бажати, отже, усякою добра), пор. ч. 2.

4. Вінчую, вінчую, тай не перестану, поки що не дістану. (Дрогобич)

Жартлива відповідь на віншування колядників під вікном, які за свою пісню та віншування ждуть датку.

Віра

1. Віра без діл мертва. (Дрогобич)

Речення з письма св. Пор. Adalberg Wiara 16; Wander І, 1698 (Glaube 54 –58).

2. Віра віров, а бриндзя за гроші. (Кобаки)

Відповідь на просьбу повірити щось, дати без грошей.

3. В добрій вірі то зробив. (Дрогобич)

Значить без злого наміру. Пор. Wander І, 1703 (Glaube 56).

4. В неї віри, як на бистрій воді піни. (Коломия)

На бистрій воді піни не видно, бо втікає.

5. В нього віра, як циганська міра. (Коломия)

Циганська міра – фальшива, ошукана.

6. Дати кому за віру. (Нагуєвичі)

Значить повірити його словам, особливо коли він свідчить у суді.

7. Ладно, що вже сі й жидівська віра до хлопської роботи бере. (Нагуєвичі)

Жидівська віра тут загально замість жид.

8. Має віру і офіру. (Лучаківський)

Значить чоловік побожний не лише на словах, але такий, що документує свою віру також ділами, жертвами.

9. На віру набрав. (Коломия)

Значить на борг, у позику.

10. Найліпша віра – своя пядь-міра. (Коломия)

Ліпший досвід, ніж вірити на слово. Пор. польське: Każdą wiarę bierz pod miarę, Adalberg Wiara 8; німецьке: Der beste Glaube isl baar Geld, Wander I, 1696 (Glaube 7).

11. Не дай му за віру. (Тиханя)

Значить не вір, не спускайся наи його слово.

12. Не знати, кому тепер віру дати. (Коломия)

Такі тепер часи, що не можна вірити нікому. Пор. Adalberg Wierzyć 13.

13. Що віра, то міра. (Лучаківський)

Віра тут, як у ч. 7 замість нації, породи; значить селянин русин має свою міру, а жид свою, відмінну. В більш абстрактнім значенні також загалом про етичну оцінку всяких людських поступків: що одні вважають гріхом, злом, те другим дозволено.

14. Яка віра, така офіра. (Ількевич)

Значить від нещирого, лукавого чоловіка й поміч, жертва нещира. Пор. Adalberg Wiara 7; Wander І, 1702 (Glaube 130).

15. Я такої віри, що їй нема кінця ні міри. (Станіславів)

Жартуючи говорив голодний косар, беручися до їди.

16. Я такої віри, що каже: гріх, аби пироги в мисці лежали. (Матків)

Говорив ненажера, уплітаючи вареники.

17. Я такої віри, що як сплю, то їсти не хочу. (Нагуєвичі)

Жартуючи говорив слуга, дуже добрий їдець, хоч не особливий робітник.

Вірити

1. Вір Богу тай своїй очом, тай то не дуже. (Ценів)

Жартливо висловлений скептицизм. Значить і на власні очі надто сильно не впевняйся.

2. Вірит в нього, як жиди в приказаньи. (Нагуєвичі)

Покладається безоглядно на його слово. Пор. Adalberg Wierzyć 21.

3. Вірит му, як самому Богу. (Нагуєвичі)

Говорять про надмірне довір’я. Пор. Adalberg Wierzyć 22.

4. Вір мому слову! (Нагуєвичі)

Говорять звичайно жартуючи, коли дурять когось.

5. Вір не вір, а переконай сі. (Нагуєвичі) … я своє сказав. (Нагуєвичі)

Звичайна відповідь, коли хтось сумнівається в правді нашого твердження.

6. Вірте, люде, моїм словам, а на мої діла не дивіт сі! (Нагуєвичі)

Оповідають, що так говорив якийсь піп, що вів неморальне життя, а на проповідях картав людей дуже остро.

7. Віру вам і без присяги. (Коломия)

Коли хтось хоче правду своїх слів затвердити клятвою, то другий зупиняє його: Та дайте спокій, не кленіться, віру вам і т. д.

8. Віру вам на слово. (Нагуєвичі)

Значить позичу без ніякого документу.

9. Доти не звіриш, доки не зміриш. (Яворів)

На само слово чоловіка годі покладатися, а треба переконатися про його правдивість досвідом. Пор. Adalberg Wierzyć 8.

10. Коли ми не віриш, то я зараз готов присьигнути. (Нагуєвичі)

Присяга вважаєтся остаточним потвердженням правдивості сказаного слова, де нема речевих доказів. Пор. Adalberg Wiara 6.

11. Най ти такий вірит, що ті не знає. (Нагуєвичі)

Говорять звісному брехунові, який запевняв про правдивість свого твердження.

12. Не вір, бо звір: як не вкусить, то налякає. (Darowski)

Остерігають перед псом або конем, коли хто занадто зближається до них.

13. Не вірь губі, бо вона часом бреше. (Lewicki)

Образово: не вір словам, а додивляйся до діл.

14. Не вір му, хоць би дух-тіло кльив. (Нагуєвичі)

Значить хоча б присягався на душу й на тіло.

15. Не вірь кобилі в дорозі, бо серед болота скине. (Гнідковський)

Значить не вір жінці в тяжкій пригоді, бо заведешся.

16. Не вір нікому, не зрадит ти ніхто. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Цей песимістичний погляд не стільки абсолютно правдивий, скільки свідчить про сумний суспільний лад, у якому довгими віками ошукувано довір’я народу. Пор. Adalberg Wierzyć 16; Носович 363. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 122.

17. Не вір ні псові ні коневі. (Сороки)

Пес і кінь – звірі, у поденному житті найближчі чоловікові і знані зі своєї вірності, та й вони іноді роблять шкоду та пакість свойому господареві.

18. Не вір, поки не зміриш! (Коломия)

Основою віри повинен бути досвід. Пор. Adalberg Wierzyć 18; Wander I (Glauben 19).

19. Не вірь псові, бо тя вкусить. (Ількевич, Petruszewicz)

Найчастіше вживають образово про лихого, безхарактерного чоловіка, що прикидався добрим, а потім несподівано вшкодить свого приятеля.

20. Не вірь хлопу, най бє копу. (Гнідковський)

Значить не вір тому, що він говорить; вірне, безсумнівне й корисне лиш те, що він зробить.

21. Не віру ти, аби-с тут передо мнов землю гриз. (Нагуєвичі)

Гризення або їдження землі вважалося колись у нас найстрашнішою присягою, пор. Квітчине «». Пор. Adalberg І, Wierzyć 14. [Клятва з їдженням землі описана Г. Квіткою-Основ’яненком також у повісті «Основание Харькова» (1843 р.). – М. Ж., 12.06.2021 р.]

22. Не віру ти, хоць бис сі Богом клав. (Нагуєвичі)

Значить хоча б ти видавав себе святим або й самим Богом.

23. Не увіриш, поки не зміриш. (Lewicki) … поки сам … (Ількевич) Не увірит … звірит. (Petruszewicz)

Говорять, коли хтось не слухає пересторог і вдається в якесь небезпечне діло, товаришує з непевним чоловіком і можна надіятися, що дійде до поганого кінця. Пор. Adalberg Wierzyć 12: Čelakovský 261; Wander I (Glauben 104). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 17; Giusti 116.

24. Ни вір, а мір. (Kolberg Pokucie)

Осторога легковірному, щоб не спускався на голе слово. Пор. Adalberg Wierzyć 18, 25.

25. Нині собі самому чоловік не може вірити. (Нагуєвичі)

Значить буває таке, що чоловік упевнився про щось, а потім показується, що це неправда. Пор. Adalberg Wierzyć 13.

26. Ніхто не вірит, хіба як увидит та змірит. (Нагуєвичі)

Говорив бідний, описуючи свою біду. Пор. Adalberg Wierzyć 8; Wander І, 1706 (Glauben 59).

27. Та ци вірив би хто такій кавзі? (Нагуєвичі)

Питання замість заперечення: ніхто б не повірив у таке диво.

28. Хто кождому вірит, того кождий за дурня має. (Коломия)

Надмірна легковірність дає кепське свідоцтво про інтелігенцію чоловіка. Пор. Adalberg Wierzyć 11.

29. Хто нікому не вірит, сам віри не має. (Коломия)

Бо вірить про людей лише саме зле, значить доводить їх до того, щоб і про нього думали зло. Пор. Adalberg Wierzyć 10; Wander І (Glauben 79).

30. Хтось би ти тому вірив! (Нагуєвичі)

Значить цьому ніхто не повірить.

31. Чень і тому хтось повірит! (Нагуєвичі)

Жартують слухаючи якогось мало правдоподібного оповідання.

32. Я би му не вірив, хоть би сторцом з неба злетів. (Гнідковський)

Жартливо: хоча б з’явився з неба так, як звичайно малюють ангелів, що злітають стоячи, свобідно, а не падають як звичайне тіло.

33. Як би ми то інший сказав, то бим ніколи не вірив. (Нагуєвичі)

Тобто: але я переконався на власні очі, або: але тобі мушу вірити.

[Доповнення 1910 р.] 34. Або ни вірте, або ся смійте. (Ю. Кміт)

Це на одно вийде.

[Доповнення 1910 р.] 35. Вір ни вір, а ни кажи брешиш. (Жидачів)

Сказати йому в очі брешеш! – нечемність.

[Доповнення 1910 р.] 36. Днись нема що кому вірити, навіть свому язикови. (Мшанець)

Увага скептика, що не довіряє сам собі.

[Доповнення 1910 р.] 37. Нікому ни вірит, а такі ни зрадит. (Жидачів)

Говорять про недовірливого, але характерного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 38. Не всему вір, що чуєш. (Львів)

Умій розрізнити правду від брехні. Пор. Giusti 332.

Вірний

1. Вірний, але не мірний. (Коломия)

Про слугу, що хоч добре робить, але любить упитися.

2. Вірний, але собі, не міні. (Нагуєвичі)

Іронічно про самолюбного, захланного чоловіка, про злодійкуватого слугу.

3. Вірний як злото. (Нагуєвичі)

Значить щирий, правдомовний чоловік. Пор. Wander IV (Treu 18, 20); мабуть на основі біблійного: aurum igne probatum.

4. Вірний як пес. (Дрогобич)

Звичайно іронічно про чоловіка, що служить іншому (пану) не дбаючи про себе ані про свою гідність. Пор. Adalberg Wierny 3; німецьке: Treu wie ein Kettenhund, Wander IV (Treu 23), де іронія висловлена ще різкіше, бо пес прип’ятий на ланцюзі не може втекти.

5. Тот бідний, то в мене вірний. (Завадка Риманівська)

Бідний додержує віри вже хоч би для інтересу.

[Доповнення 1910 р.] 6. Ти такий вірний, як кінь, що віз переверне. (Голешів)

Кепкують із непевного, зрадливого чоловіка.

Вірник

1. То ще панський вірник! (Нагуєвичі)

Іронічно про мазуна та шептуна, що підмазується до пана і любить при тім пошкодити своїм співгромадянам.

Вірую

1. Вірую за кобилу сірую. (Коломия)

Жартують із тих, що подають старцям милостиню і велять їм молитися за якусь одну худобину або за іншу таку дрібну річ. Значить треба тут розуміти: Змовте Вірую і т. д.

2. Вірую – їхали жиди фірою; я сі хотів причепити, та хотіли мене бити. (Іваниківка)

Пародія початку звісного канона, який відмовляють щодень у молитві.

[Доповнення 1910 р.] 3. Вєрую, вєрую, на пєцу хирію. (Жидачів)

Мудрування до першого слова молитви вірую.

[Доповнення 1910 р.] 4. Вірую, зарізав піп кобилу сірую, а попадє варила, тай фостом удавила. (Довга Войнилівська)

Народна пародія початку молитви.

[Доповнення 1910 р.] 5. Вірую, їхали жиди фірою, а мали кобилу сірую; візочок туркоче, кобила їсти хоче. (Старі Богородчани)

Народна пародія початку молитви.

Вісімнадцять

1. А то ще вісімнацітий туман! (Нагуєвичі)

Значить чоловік дуже дурний, тумановатий. Чому якраз вісімнадцятий, незвісно. [Однак І. Ф. активно використовував вираз у своїх творах: «Лесишина челядь» (1876 р.), «Петрії і Довбущуки» (1876 р.), «Навернений грішник» (1877 р.), «Два приятелі» (1877 р.), «Борислав сміється» (1881 р.), Грицева шкільна наука (1883 р.), «Історія моєї січкарні» (1883 р.), «Рябина» (1886 р.), «Геній» (1890 р.), «Перехресні стежки» (1900 р.) – М. Ж., 25.02.2021 р.]

2. Єдин за вісімнайцять, а другий на без двох двайцять. (Petruszewicz)

Значить один такий самий, так само злий, як і другий. Без двох двацять замість вісімнадцять – давній вислів, що ще полишився декуди в горах: для висловлення якогось негладкого числа подається насамперед кругле, а потім число одиниць, які від нього треба відняти, щоб мати жадану цифру. Пор. латинське undeviginti замість 19 і т. п.

3. Так я собі за вісімнайцять, як хто за без двох двайцять. (Мінчакевич)

Відповідає жінка, коли її лають і докоряють чимсь нечесним; Значить і ти не ліпший від мене.

Віск

1. Кілько воску, тілько й свічки. (Ількевич) Скілько … стілько … (Гнідковський)

Значить продукту не буде більше, ніж було сирого матеріалу. Давній звичай сукання свічок на громадських чи братських сходинах із воску, який приносили поодинокі братчики, див. Записки наукового товариства ім. ІІІевченка т. 44.

2. Тілько воску й ладану. (Ількевич)

Значить стільки всього добра, – говориться, коли чогось мало лишилося або загалом було мало.

3. Тілько мого воску й свічки. (Нагуєвичі)

Значить оце й усе, що маю. Пор. попередню частину.

Вісний

1. Не вісний єм ні о чім. (Котузів)

Значить не знаю нічого в певнім (спорнім) ділі.