Гарап – Гетьта
Іван Франко
Гарап
1. Без гарапа нема порядку. (Коломия)
Приказка давніх панів, що вважали гарап за ultima ratio того морального виховання, яке вони давали народові.
2. Білий як гарап. (Нагуєвичі)
Іронічно замість чорний, брудний. Гарап – араб, якого уважають мабуть синонімом негра.
3. Буде пан гарап по плечох гуляти. (Нагуєвичі)
Так грозили атамани лінивим панщизнякам.
4. Гарапом го оперезав. (Нагуєвичі)
Значить ударив канчуком так, що цей обвився довкола тіла.
5. Гарап старший пан, як пан. (Торки)
Бо пана можна й не послухати, але гарапника кожний мусить послухати,– так поясняв сю приказку старий чоловік, що ще сам зазнав панщизняної роботи і карності.
6. Дофіглювався до гарапа. (Городок)
Значить жартував з паном чи наставником, доки цей не побив його гарапом.
7. Чорний як гарап. (Нагуєвичі)
Значення таке саме, як вище ч 2.
Гарас
1. Гараса скакати. (Нагуєвичі)
Значить сердитися, кидатися з лютості. Що значить «гарас» у тім реченні, не знаю. [Англійське дієслово harass має, зокрема значення: непокоїтися, тривожитися. – М. Ж., 7.03.2021 р.]
Гарасим
1. Гарасим аж підносив, а Никола тьигав довкола. (Нагуєвичі)
Оповідала дівка, як з нею танцювали парубки.
2. Гарасиме, г-о стине. (Нагуєвичі)
Мудрування. Хлопця, що зветься Гарасим, кличуть по імені, а коли він відізветься, йому відповідають оцією цинічною фразою.
3. Гарасим не косив, то з косаріма їсти не буде. (Нагуєвичі)
Значить хто разом з компанією не працює, не має права їсти з нею.
4. Гарасим не носив, а Ілько ще й тілько. (Ценів)
Відмовляється той, кого заставляють до якоїсь надпрограмової, надсильної роботи – носити дрова або що.
5. Гарасим попросив, а Штефан узьив сам. (Нагуєвичі)
Характеризують різницю між вдачею несмілого і резолютного чоловіка, очевидно на підставі якогось одиничного факту.
6. Гарасим – скурвий син. (Ясениця Сільна)
Дразнять хлопця, що зветься Герасимом.
7. Зробив би Гарасим, як би го хто попросив. (Тисьмениця)
Отже сам не догадається, не почуває себе зобов’язаним. жартують із лінивого, тумановатого слуги.
8. Їв би Гарасим, коби му хто під ніс підносив. (Kolberg Pokucie)
Говорять про лінивого, безрадного дармоїда.
[Доповнення 1910 р.] 9. «Гарасиме, закрути ми!» – «Закручу ти, заплати ми!» (Камінне)
Жартлива розмова між дівкою і парубком.
Гаратати
1. Гаратав як капусту. (Нагуєвичі)
Значить бив завзято, наосліп, калічив.
Гарбувати
1. Гарбує му скиру що день божий. (Нагуєвичі)
Значить б’є його, січе різками.
Гарбуз
1. Аби вам гарбуз не покотився! (Ількевич)
Жартливе прокляття, здається, без особливого значення.
2. Бодай вам гарбуз отелив сі! (Ценів)
Знов жартливе прокляття в роді попереднього.
3. Бодай ви сі на гарбуз задивили! (Коломия)
Говорить дівка, коли хто надто пильно придивляється до неї.
4. Виїдж миску гарбуза тай подиви сі на вербу, то зараз будеш знов голодний. (Нагуєвичі)
Жартують робітники, коли господиня дає на обід гарбуза, мовляв: нема від чого бути ситим.
5. Гарбуза наїж ся, а на вербу подиви ся, то будеш голоден. (Ількевич)
Пор. попереднє ч. 4. Чому якраз верба, а як кажуть декуди, суха верба має викликати голод після гарбузового обіду, про це годі довідатися.
6. Гарбуз без пшона і без молока то лише свині любят. (Березів) … то свинцка їда. (Коломия)
Звичайна приправа гарбуза: його варять, колотять, засипають пшоном і заливають молоком і так знов варять.
7. Гарбуз мамі, а татові диня. (Ількевич)
Жартлива лайка, без ніякого злого значення.
8. Гарбуз маттери твої! (Нагуєвичі)
Жартлива лайка.
9. Гарбузом ситий не будеш. (Нагуєвичі)
Говорили женці, яким господиня дала колоченого гарбуза на обід.
10. Гарбуз твої дині! (Дрогобич)
Жартлива лайка. Хто любить гарбуз.
11. Я про гарбузи, він про образи. (Печеніжин)
Коли хтось відповідає не до речі на питання або в тягу розмові про один предмет ні з того ні з цього зачинає говорити про інший.
Гармидер [У І. Ф. – Гармідер]
1. Гармідер як у жидівській школі. (Нагуєвичі)
Гомін безладних, змішаних голосів, пор. Adalberg Hałas 3; Wander II (Lärm 8).
Гарний
1. Гарний, як Панькові штани. (Сілець Беньків)
Іронічно про поганого, брудного.
2. Гарному всьо до лиця. (Золочів)
Значить усяка одежина додасть йому краси.
Гарт
1. Був сми в гарті. (Жабє)
Значить в арешті, в біді, в недостатку. [В цьому значенні слово вжите у славному оповіданні Марка Черемшини «» (1899). – М. Ж., 7.03.2021 р.]
2. Задав му гарту. (Косів)
Набив його, наробив клопоту.
Гартувати
1. Біда гартує чоловіка, як вода зелізо. (Нагуєвичі)
Робить його обережним, відпорним, терпеливим або твердосердим.
2. Гартує сі, аж сичит. (Нагуєвичі)
Про зраненого, побитого, що здержує себе, аби не кричати, а тільки сичить з болю. Порівняння взяте з розпеченого заліза, що сичачи гартується в воді.
3. Гартує сі, як вош на морозі. (Нагуєвичі)
Значить пропадає, нівечить своє здоров’я.
4. Гартуй си, мой, скидай сердак! (Жабє)
Говорив екзекутор гуцулові, забираючи з нього в зимі останню теплу одежину.
Гарувати
1. Гарує як віл у ярмі. (Борки)
Тяжко працює, бідує. Пор. Adalberg Harować 3.
2. Гарує, як кінь у кираті. (Дрогобич)
Б’ється з безвихідною нуждою, працює без надії поліпшення долі. Пор. Adalberg Harować 3; Wander І (Arbeit 71, 78).
3. Гарую, аж ми очи з голови лізут. (Нагуєвичі)
Бідую; образ узятий із двигання великого тягару, при чім напружуються також м’язи, що порушують очима.
4. Так гарує, як чорний віл. (Kolberg Pokucie)
Чому спеціально чорний віл має гірше томитися в ярмі від білого, невідомо.
Гарячий [У І. Ф. – Горячий]
1. А кусь, горьиче! (Нагуєвичі)
Остерігають малих дітей, щоб не хапали за огонь. Жартливо також до старшого чоловіка, який легкомисно вдається в очевидячки небезпечне діло.
2. А то хлиснув горьичого. (Нагуєвичі)
Дізнався про якусь неприємну річ, зробилося йому прикро, аж заплакав.
3. Возьме за горяче тай за боляче. (Гнідковський)
Говорять про доброго робітника, який не цурається ніякої роботи в господарстві.
4. Всипали му горячих. (Збараж)
Набили цупко, покарали.
5. Горьичо аж дух запирає. (Нагуєвичі) … аж душит. (Нагуєвичі) … аж дихнути не дає. (Нагуєвичі)
Про велику спеку.
6. Горьиче як огень. (Нагуєвичі) … окріп. (Нагуєвичі) … кіпjиток. (Нагуєвичі)
Звичайні порівняння чогось гарячого. Пор. Záturecky XV, 220.
7. Горячий, аж пашит. (Рогатин)
Про чоловіка в гарячці.
8. Горьичого хочив, кишки му сі збігли. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що без ніякої видимої причини стратив апетит, сохне та марніє.
9. Горьичо му сі зробило. (Нагуєвичі)
Значить не міг довше видержати, відносини зробилися нестерпні для нього.
10. Горьичо як у пеклі. (Нагуєвичі)
Про велику жару або спеку. Пор. Záturecky XV, 221; Adalberg Gorąco 1.
11. Дуй на горяче, бо будеш дути на боляче! (Збараж)
Коли не побережешся небезпечного діла, то будеш потім плакати на шкоду.
12. За-горьича взьив сі. (Нагуєвичі)
Значить під свіжим враженням якогось факту взявся до діла.
13. За горьичим слідом побіг. (Нагуєвичі)
Говорять про погоню за злочинцем безпосередньо по доконанім злочині.
14. Запросив го на горьичі послідки. (Дрогобич)
Набив, запровадивши до своєї хати.
15. На горьичім учинку го імили. (Нагуєвичі)
Безпосередньо на місці, при поконуванні злочину. Пор. латинське in flagranti.
16. Не хапай за горяче! (Станіславів)
Значить не берися до надсильного, небезпечного діла.
17. Не хапай за горьиче, бо зараз вержеш. (Нагуєвичі)
Сміються з такого, що в першій хвилі поривається на якесь надсильне діло, але швидко потім покидає його.
18. «Та бо то горьиче!» – «Маєш вітер під носом, то дуй!» (Нагуєвичі)
Говорять, їдячи гарячу страву. Пор. українське: «Гаряче!» – «Студи, дураче!» Пор. Wander II (Heiss 8, 11).
19. Тут горяче – тут боляче, роби що хоч. (Лучаківський)
Про безвихідно неприємне діло, таке, що звідки хочеш починай його, все виходить тобі на шкоду.
20. Хопив за саме горьиче. (Нагуєвичі)
Вскочив у неприємне діло, попав у саму найбільшу небезпеку.
21. Хто горячим попече сі, той і зимне студит. (Яворів)
Хто потерпів на ділі справді небезпечнім, той потім буває аж надто обережний.
22. Хто ся на горячім спече, на студене дує. (Бандрів) … сі попарит … (Городенка) [Доповнення 1910 р.] Хто на горячім попичесі, той на зимне дує. (Жидачів) Хто сі впече на горячім, той дує на студене. (Ямниця)
Значення як вище. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 245, Liblinský, 10.
[Доповнення 1910 р.] 23. Горячий як піч у зимі. (Львів)
Загріє, а не опарить. Пор. Giusti 364.
Гарячка [У І. Ф. – Горячка]
1. А вергло би ті в горьичку! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли хто чи то в сварці а іншім ужиє слова «веречи» (кинути), чи то справді в бійці кине його на землю.
2. А то горьичка чоловік! (Нагуєвичі)
Чоловік нетерпливий, прудкий, запальний.
3. Горьичка з нього говорит. (Дрогобич)
Про непритомного, хворого або сердитого чоловіка, який говорить у нетямі.
4. Горячка му по тілі ходит. (Березів)
Знач він не зовсім здоров, не тямить себе, говорить не до ладу.
5. З горьички сі схопив. (Нагуєвичі)
Значить робить щось у нетямі, сам не знає, що діє.
[Доповнення 1910 р.] 6. Не будь горєчка! (Снятин)
Потерпи, будь терпеливий.
Гаснути
1. Гасне як свічка. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжко хворого, якого сили вичерпуються. Пор. Wander І (Auslöschen 2).
2. Що гасне, то не ясне. (Коломия)
Образово: хворий, слабосилий чоловік не може бути веселий.
Гася
1. Поїхала Гася тай вернулася. (Ількевич)
Жартують із такого, що поквапився на якесь діло і не зробивши його покинув.
Гатити
1. Гати в плечі як у бодню! (Нагуєвичі)
Бий кулаком, аби аж гуло.
2. Гатит як у дим. (Нагуєвичі)
Значить б’є наосліп, не розбираючи куди.
Гафтувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Він міні гафтував, що бербеница важит десіт фунтів, а вона важила дванаціть фунтів. (Криворівня)
«Гафтувати» з німецького haften – ручити, дати слово.
Гачок
1. На голий гачок не йде щупачок. (Коломия)
Голим словом, не попертим ніякими річевими доказами, не приєднаєш собі нікого, пор. вище Вудка ч. 3.
2. Я на такий гачок не піду. (Нагуєвичі)
Не дамся на таку підмову, цим мене не завабиш.
3. Що гачком бути має, вчасно ся загинає. (Гнідковський)
Хто чим має бути в житті, до того замолоду почуває охоту. Пор. німецьке: Was ein Häkchen werden will, krümmt sich beizeiten, Wander II (Haken 5).
Гваздати
1. Гваздає той дар божий, що аж сі бридко дивити. (Нагуєвичі)
Говорять про господиню, що не вміє добре спекти хліба або зварити страви і тільки марнує муку та інші засоби.
Гвалт
1. Без гвавту, без крику можна то зробити. (Нагуєвичі)
Значить без лайки, без силування, добровільно.
2. Гвавту рипит, аж хата ходит. (Нагуєвичі)
Значить кричить, просить рятунку. «Гвавту» – від німецького Gewalt, значить властиво: мене насилують.
3. На гвавт ми його треба. (Нагуєвичі)
Мені його доконче потрібно і то зараз.
[Доповнення 1910 р.] 4. Гвавт, забєте невинного! (Кобаки)
Так кричав циган, коли його зловили в коморі, і хтіли бити. Аж як цим добре хтось потелепав, вилетіло з-за пазухи сало. (В. Щурат).
[Доповнення 1910 р.] 5. Гвавту ліпити. (Ю. Кміт) … рипіти. (Нагуєвичі)
Замість: гвалту кричати.
Гвалтувати
1. Гвавтує, як на зуб. (Нагуєвичі)
Кричить, репетує, немов у нього зуб болить.
Гварити
1. Добре ся гварит, як ся в горшку варит. (Дверник)
Значить любо бесідувати дожидаючи вечері, але погано тоді, коли нема чого ждати.
2. То старі люде гварили. (Дверник)
Значить це не абияка пуста видумка, це слово поважне і розумне.
3. Як якийсь гварив. (Дверник)
Звичайна інтродукція приповідки, на яку зсилаються як на не свою, а стару, загально прийняту мудрість.
Гвіздь
[Доповнення 1910 р.] 1. Такий гвіздь маю забитий. (Буданів)
Так мені голова закручена, так гризуся чимось.
Гегера
1. Бода-сь сі наїв гегери! (Городок)
Що таке гегера – не пояснено.
Гедз
1. Гедз го напав. (Нагуєвичі)
Зірвався з місця, побіг кудись, ухопився раптом до якоїсь роботи.
2. Гедз, гедз, тарадай! Задри фіст тай бігай! Попоїв лободи, тай бігай до води! (Нагуєвичі)
Отак приспівують худобі, коли вона в літню спеку гедзиться.
Гедзень
1. Ци якийсь гедзень на вас зайшов? (Нагуєвичі)
Коли всі в хаті сваряться, пориваються до бійки або грозять, що заберуться геть. Гедзень – літній місяць, коли літають мухи, що спричинюють безтямне бігання худоби.
Гедзитися
1. Гедзит сі, як корова в гедзень. (Нагуєвичі)
Не може всидіти на місці, поривається на якісь фантастичні діла, втікає з дому.
Гедзкатися
1. Гедзкає як теличка в літі. (Крехів)
Жартливо говорять про сердиту дівчину.
2. Згедзкав сі тай побіг. (Нагуєвичі)
Значить розсердився, зворохобився тай пішов геть.
Генерал
1. Єднорал – єдно грав. (Нагуєвичі)
Гра слів оперта на народній етимології; значить: і генерал має ті самі людські потреби, що й простий вояк.
2. Найліпший генерал мороз. (Barącz)
Бо його наказам не опреться ніхто: коли треба топлива чи паші, то всі йдуть як на коменду.
3. Отто, який ми єднорал над нами! (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що береться розказувати іншим, не маючи до того права.
4. Самі єднорали, лиш би їли тай с-ли. (Коломия)
Кепкують із лінивих господарів або нездібних до праці членів родинн, яким надто треба ще услугувати.
Гепнути
1. Як ним гепнув, аж у ній гевкнуло. (Нагуєвичі)
Значить кинув ним до землі так, що аж у його нутрі заклекотіло.
Гер
1. Гер – витьигни з г-ці тер. (Ясениця Сільна)
Мудрування; тер – діалектне замість терен. А «гер» тут не значить мабуть нічого, тільки докомпоноване для рими до «тер».
2. Іде мені не гером. (Добросин)
Значить не добре мені йде, мої діла не мають успіха. Що власне значить слово гер і відки воно взяте, не відомо.
3. Мені то не гером. (Добросин)
Значить це мені не по нутру, не до ладу.
Герлічка
1. Герлічкова би тя неволя побила! (Устеріки)
Герлічка, Hrdlicka, останній мандатор в , що мав право слідити за опришками і навіть карати їх смертю. Підозрених та арештованих катовано страшенно в підземних льохах в Устеріках, і відси пішло між гуцулами прокляття, що являється немов pendant до звісної «святої Кодні» на правобережній Україні. Про Грдлічку див. Етнографічний збірник V, с. 36 – 38.
Гетьта
1. Гетьта, вісьта, поїдемо аж до міста. (Нагуєвичі)
Забавляють дітей, гуцкаючи їх на коліні, буцімто їдуть на коні.
2. Гетьта впала, вісьта встала. (Мінчакевич, Ількевич)
Гетьта – направо, вісьта – наліво, окрики, якими кермують коней, властиво від руки (правої, якою ведуть коня за поводи) і до себе. Значення приповідки мені не ясне.
3. Гетьта, стара, до Самбора! (Нагуєвичі) Вісьта … (Нагуєвичі)
Стара, очевидно кобила. Покрикують жартливо їдучи до Самбора. З Нагуєвичів їдуть туди звичайно лиш раз у рік, на Успеніє, тим-то їзда до Самбора, особливо для дітей – незвичайний празник.