Випімнути – Вирід

Іван Франко

Випімнути

1. Випімне ми кождий кусник хліба. (Нагуєвичі)

Про скупого, завидющого чоловіка, що любить докоряти чи то слузі, чи своїй сім’ї, що їдять забагато.

2. Випімнув му весь рід до девjитого поколіньи, до десятого почитаньи. (Нагуєвичі)

Коли хтось у сварці чіпає та проклинає не лише присутнього противника, але його рідню живу і мертву.

Виплакати

1. Виплакалам очі за ним. (Нагуєвичі)

Значить осліпла від плачу, образово: плачу раз у раз, не бачачи світа за сльозами.

2. Виплач сі, лекше серцю стане. (Дрогобич) … на серци ти лекше … (Нагуєвичі)

Загально звісна поява, що сльози злагоджують нервове зворушення. Пор. Čelakovský 195; Wander V, 880 (Ausweinen 1).

Виплата

1. Буде колись виплата меже нами! (Нагуєвичі)

Погроза: буде обрахунок взаємних кривд, буде кара, помста.

2. Буде тобі в ката виплата. (Коломия)

Значить попадешся в катові руки, згинеш не своєю смертю, а на шибениці. Пор. Wander II, 508 (Henker 30).

3. Станемо на єдній виплаті, ци бідні ци багаті. (Ясениця Сільна)

Значить станемо однаково на божім суді, де всякому буде віддано по справедливості.

4. То всьо прийде до виплати. (Дрогобич)

Значить за всяке зле діло буде кара, ніщо не буде подароване.

Виплатити

1. Виплатив му до грейцарьи. (Нагуєвичі)

Значить усе, що був винен. Пор. Wander І, 187 (Ausbezahlen 1).

2. Виплатит вам пан Біг ласков свойов. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, що не має чим віддячитись за одержане добродійство.

3. Виплачу я сі тобі ще з процентом. (Нагуєвичі) … з лифов. (Косів)

Значить помщуся за свою кривду, за твоє зло віддам тобі ще гіршим.

4. Не виплачу сі з того довгу до смерті. (Нагуєвичі)

Не конче про грошеву сплату, але також про велику вдячність

5. То ми сі в дубельт виплатит. (Нагуєвичі)

Значить це мені принесе подвійну або загалом велику користь. Дубельт – з німецького doppelt.

Виплекати

1. Виплекав, як баба дівку. (Голобутів)

З насміхом говорять про щось ненормально розвите, приміром якийсь член тіла або худобину.

2. Виплекала-м дітину, та в лиху годину. (Нагуєвичі)

Говорить мати про невдалу, ледачу дитину, або таку, що вмерла передчасно.

Виплести

1. Ану виплети з г-а батіг! (Ценів)

З невдалого матеріалу не зробиш нічого придатного.

2. Не виплете з г-а батога. (Комарно)

Значення те саме, що й попереднє.

Виплисти

1. Аж он де виплив! (Дрогобич)

Говорять про чоловіка, що віддалився геть і десь далеко дав про себе знати. Уявлено його як нурця, що тут пронер у воду, а виринув геть десь далеко.

2. Виплив би ти й той розум, що го не маєш! (Нагуєвичі)

Прокляття, значить щоб ти здурів, хоч і без того дурний. Розум уявлений тут як якийсь плин розлитий у людськім тілі.

3. Виплило ми з гадки. (Голобутів)

Значить забув, перестав думати про це, позбувся турботи.

Виплодити

1. Виплодив карамху! Нагуєвичі)

Про батька, у якого багато дрібних дітей, а також про чоловіка, якого присіли воші.

Виплюнути

1. Виплюнь і ногов затри! (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, що журиться якоюсь марницею або якимсь поганим ділом, негідним його турботи; мовляв: покинь про це думати!

Виповісти

1. Виповів ми службу. (Нагуєвичі)

Значить заявив, що далі не потребує моєї служби. Жартливо говорять також про бездушні речі, приміром про одежину, що подерлася, або про хліб, що минувся.

2. Виповів, що мав на серци. (Дрогобич)

Признався до всього, висловив свій жаль або причини свого невдоволення.

3. Виповів, як з книжки вичитав. (Нагуєвичі)

Виложив якусь річ ясно і гладко, або сердито.

4. Не виповів би моєї біди й за три дні. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік, прибитий різнородним лихом.

Виполошити

1. Виполошив го, як заяцьи з капусти. (Ценів)

Вистрашив, вигнав із криївки.

Випоститися

1. Випостив єм сі, що й світа не виджу. (Нагуєвичі)

Після великого посту у наших селян справді буває так звана куряча сліпота.

2. Випостив сі, як миш у церкві. (Нагуєвичі)

В церкві миш не має що їсти.

3. Випостив сі як на пущи. (Дрогобич)

Довго постив, жив недоїдаючи, мов пустинник у пустині. Німець каже: Wer nicht fasten will, muss nicht in die Wuste gehen, Wander I, 937 (Fasten 23).

4. Хто сі випостит, той сі вичистит. (Ценів)

Вичистить мабуть у двоякім значенні: 1) виголодніється і 2) у нього минеться злість, завзяття, ворогування, грішні думки. Пор. німецьке: Man lass einen ein Zeitlang fasten, so vergeht ihm das Tanzen, пор. Wander I, 937 (Fasten 16, 17).

5. Хто сі випостит, тому всьо смакує. (Нагуєвичі)

Пор. німецьке: Wer lange gefastet hat, dem sind rohe Bohnen süss. Wander I, 937 (Fasten 21).

Випотрошити

1. Випотрошу з тебе кишки! (Нагуєвичі)

Погроза в сварці. Значить уб’ю на місці, розідру.

Виправити

1. А то виправлений язик, як юхтова скира! (Нагуєвичі)

Говорять про язикатого, брехливого чоловіка, що любить обмовляти інших.

2. Виправив би з дітька довг. (Лолин)

Про впертого, безличного, енергічного чоловіка. Натяк на казку про міцного наймита, що ходив до чорта впоминатися господаревого довгу, пор. Етнографічний збірник І, 73 (вказана література в ноті).

3. Виправив го за море с-ти. (Нагуєвичі)

Вислав десь далеко по якусь марну річ або просто для жарту.

4. Виправив го на тамтой світ. (Нагуєвичі)

Значить убив, замучив на смерть або довів до смерті ліченням.

5. Виправив сі на вівсі. (Нагуєвичі)

Первісно про коня, що їдячи овес виглядає гарно; образово і з насміхом про чоловіка, що здоров і виглядає добре не вважаючи на пісну і погану (вівсяну) їду. Часто жартують так і з бойків, що живуть переважно вівсяним хлібом.

Випрати

1. Виправ го, аж луск ішов. (Нагуєвичі)

Значить набив; порівняння взяте з прання білизни, при чому йде лускіт від праників.

Випровадити

1. Випроваджу я тебе с псами. (Нагуєвичі)

Значить вижену, ще й псами затравлю.

2. Випровадив го в поле. (Дрогобич)

Значить одурив, ошукав; поле тут рівнозначно з бездоріжжям.

3. Випровадив го з парадов. (Нагуєвичі)

Іронічно, значить з лайкою і побоями.

4. Випровадив сі на Поталове. (Дрогобич)

Значить умер. У Дрогобичі був колись міщанин Потала, якого грунт закуплено під міське кладовище. Та в приповідці є й гра слів, бо Потала зближується з потанути – пропасти, щезнути, вмерти.

5. Випровадився до Закопаного. (Чертіж)

Значить умер. Приповідка мабуть новішої формації, коли польська місцевість Закопане зробилася звісною і в східній Галичині і дала привід до цієї гри слів (Закопане – могила, в яку закопують покійника).

6. Випровадився своїм власним коштом. (Львів)

Значить забрався геть, винісся зі скандалом, не сміючи протестувати.

7. Випровадит він тебе по за хрест. (Вікно)

Значить одурить, отуманить. Хрести поставлені на роздорожах на Поділлі, особливо зимою – одинокі знаки, що показують, куди йде дорога. Випровадити по за хрест значить стільки, що звести з дороги на манівці.

Випроси

1. Пішов на випроси. (Лолин)

Значить на жебри, у старці.

Випросити

1. Ані випросити, ані вимолити. (Нагуєвичі)

Про твердосердого, немилосердного чоловіка, у якого годі добитися ласки.

2. Борше би випросив у пса кість, як у скупого кусник хліба. (Нагуєвичі)

Пес глоджучи кість дуже сердитий і не любить випустити її з зубів.

3. Випросив го з хати. (Львів)

Чемно або й не дуже чемно позбувся його, прогнав із своєї хати.

4. Випрошу я в Бога на тебе тьижке безголовjи. (Нагуєвичі)

Говорить покривджений чоловік кривдникові.

5. Ледво-м сі випросив від тої ласки. (Нагуєвичі)

Ласка тут іронічно, в значенні якогось клопітливого обов’язку або поручення.

6. Так у нього випросиш, як у бика молока. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Випросив би і в бика молока. (Стежниця)

Говорять про скупаря, у якого годі випросити що-небудь.

7. Чого не випрошу, то й так озьму. (Голобутів) … то видру. (Нагуєвичі)

Говорять про злодійкуватого або напасливого чоловіка. Навпаки у поляків: Czego nie wyprosisz, nie wydrzesz. (Adalberg Wyprosić).

8. Ще я си випрошу кусень хліба. (Нагуєвичі)

Говорить каліка, немічний чоловік, що не може вже заробляти на хліб.

9. Як не випросит, то вигрозит. (Лолин)

Значить добуде коли не просьбою, то погрозою.

[Доповнення 1910 р.] 10. Сам випроси, сам з’їджь, сам відповіджь. (Ю. Кміт)

Поучав жебрак свого ученика.

Випсикати

1. Випсикав го, як кота. (Нагуєвичі)

Відстрашив від чогось самими словами, лайкою або погрозами.

2. Ого, мене не випсикаєш! (Нагуєвичі)

Значить мене не залякаєш, я не боюся марної погрози.

Випсьочити

[Доповнення 1910 р.] 1. Випсьочив, гий послідного. (Жидачів)

Випсьочити – виганьбити.

Випташити

1. Випташив зерно з сусіка. (Нагуєвичі)

Про домашнього злодія, що потроху, неспостережено випорожнив сусік, немов птах видзьобав зерно по зерну. Пор. вище Видзьобати 1.

Випулити

1. Випулив очі як цибулі. (Лолин) … як індик. (Лолин)

Про чоловіка з витріщеними очима або про такого, що вдивляється в щось сильно, дивується чомусь.

Випустити

1. Випустив дух як обух. (Збараж)

Говорять, коли хтось у компанії наробив смроду, так що аж у ніс ударило.

2. Випустив сі в далеку дорогу. (Нагуєвичі)

Значить вибрався, з відтінком того значення, що не приготовився добре або що ця дорога небезпечна.

3. Випустив таке, чого не міг здержати. (Збараж)

Жартують, коли хтось у товаристві голосно випустить газ, або скаже якусь дурницю.

4. Випустиш слово, то вже не спіймаєш. (Коломия)

Про необережне, сердите слово, яке сказати легко, але годі зміркувати і відвернути його наслідки. Пор. Wander V, 402 (Wort 117); Čelakovský 79.

5. Зараз тут з тебе випущу кишки! (Нагуєвичі)

Значить уб’ю, проколю.

6. Не випущу ті з рук живого! (Нагуєвичі)

Погроза: вб’ю на смерть.

7. Що раз випустиш, то вже не ззімаєш. (Нагуєвичі)

Говорять рибаки про рибу, яку часом беручи з сіті випустить дехто з рук і вона втече; загалом: що не вдалося від першого разу, цього не зробиш добре.

Випуцувати

1. Випуцував го, як цісарську ремунду. (Нагуєвичі)

Значить вилаяв на всі заставки. Ремунда, в французького remonte (військовий термін) – кінь, шкапа.

Випчихатися

1. Випчихай сі, поки то зробиш. (Нагуєвичі)

Значить не зробиш того, не твоя сила, не зумієш.

2. Треба сі випчихати, поки відти виїхати. (Дрогобич)

Мовив візник, заїхавши в невилазне болото.

Випхати

1. Випхали дурного на божу дорогу. (Коломия)

Значить обдерли (свояки чи сусіди), ограбували, зруйнували і пустили в старці за жебраним хлібом.

2. Випхали ї за нього, як у болото. (Нагуєвичі)

Значить присилували її вийти замуж за нелюбого чоловіка.

3. Дай ся випхати! (Львів)

Значить ти такий дурний, непотрібний, що слід би тебе випхати мов заграничну звірину і показувати за гроші як курйоз.

Випхнути

1. Випхнули го за двері, аж носом землю запоров. (Нагуєвичі)

Пхнули, аж упав, викинули.

Вип’яти

1. Випjив за нього г-ю. (Дрогобич)

Значить відвернувся від нього, покинув його в біді, показався невдячним.

2. Він ще колись на тебе с-ку випне. (Коломия)

Значить відплатить невдячністю за твое добро, покине тебе в біді.

Вир

1. В сам вир попав. (Коломия)

Значить у найнебезпечніше місце, в сім’ю де повно незгоди, сварки, гризні, в товариство, де б’ються.

2. Хіба виру шукати, де найглибше. (Снятин)

Вислів розпуки: хіба втопитися.

3. Як у вирі вода, так міні голова сі крутит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у великій турботі, не бачачи виходу зі свого лиха.

Вирахуваний

1. Вирахуваний як жид. (Львів)

Значить чоловік, що вміє числитися зі своїми засобами, егоїст, скупий.

Вирахування [У І. Ф. – Вирахованє]

1. Ніц вирахованьи не маєш. (Нагуєвичі)

Говорять до легкомисного, добродушного чоловіка, що тратить свої засоби не питаючи, що лишиться йому самому.

Вирахувати

1. Вирахував на пальцьох. (Нагуєвичі)

Вичислив, висловив усі свої жадання або кривди.

2. Вирахую ти сі з кожного грейцарика. (Нагуєвичі)

Значить викажу, куди я що видав.

Вирвати

1. Аби йому вирвало, що йому наймилійше, як він міні вирвав мою працю. (Заліщики)

Прокляття. Вирвало тут у значенні: аби якийсь демон ухопив. Натяк на жидівського ангела смерті, який буцімто щороку в судний день «вириває» одного жида, значить забирає його з тілом так, що ніхто не знає, де він подівся.

2. Бодай ті вирвало та вихопило з меже миру хрещеного! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти згинув нагло. Див. увагу до ч. 1.

3. Вирвав ся як гола з колопень. (Войнилів)

Значить вискочив з несподіваним дотепом, а недоречною увагою. Беручи коноплі жінки задля задухи роздягаються не раз до сорочки. У поляків: Wyrwał się jak Filip z konopіa (Adalberg Wyrywać się 3).

4. Вирвало би ті, як жида в судний день! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти нагло згинув, пор. вище ч. 1.

[Доповнення 1910 р.] 5. Вирвав з під серцьи. (Нагуєвичі)

Взяв у нього силою, щось дуже миле.

Виректи

1. Виречу сі всього, аби-м тебе не видів. (Нагуєвичі)

Вислів знеохоти, омерзіння: покину діло розпочате спільно, дім, сім’ю і т. і.

2. Він би сі вирік Бога за грейцар. (Коломия)

Говорять про захланного, ненаситного чоловіка.

3. Не вирче й слова, так сі завзьив. (Криворівня)

Коли селянин загнівається за кого, то не говорить до нього, не вітається, не товаришує не раз цілими роками.

4. Хто сі вирече роду, того сі рід вирече. (Нагуєвичі)

Виректися свого роду вважається у селян тяжким гріхом, знаком великої безсердечності.

5. Що вирчеш, того не влижеш. (Криворівня)

Значить даного слова не вернеш; коли скажеш комусь лихе слово або пообіцяєш щось, то вже поноси й наслідки. Пор. польське: Kto na kogo wyrczy, tego mu Pan Bóg styrczy. (Adalberg Wyrczyć (?) 1).

6. Як я би сі вирік тата-мами, то мене би сі Бог вирік. (Нагуєвичі)

Виректися, занедбати батька, матір – найтяжчий гріх, за який Бог неминуче покарає.

Вириватися

[Доповнення 1910 р.] 1. Вперед не виривай сі, в середину не пхай сі, з заду не лишай сі! (Тростянець)

Правило життєвої обережності, трихи перемудрене, бо в такім разі де ж бути?

Вирискати

[Доповнення 1910 р.] 1. Шо собі вірискаєш, то меш мати. (Гринява)

Яку собі долю зготуєш, своїм життям, таку будеш мати.

Вирискатися

1. От то ми ся вірискав приятіль! (Лолин)

Іронічно: знайшовся приятель, що замість помогти та ще шкодить.

Вирихтувати

1. А то-м сі вирихтував, аж ми в пjити пішло! (Нагуєвичі)

Значить сам собі наробив біди, накликав клопоту. Від німецького richten – кермувати, давати напрям. Слова зложені з richten мають найрізніше значення.

2. Вирихтував го нам глум. (Коломия) … на ікс. (Львів) … на пшик. (Нагуєвичі)

Значить зробив йому якусь велику пакість, звів його плани ні на що.

3. Вирихтую я тебе, що попамньитаєш! (Нагуєвичі)

Погроза: дамся тобі в знаки, докучу тобі, помщусь на тобі.

4. Вірихтував го на гоц. (Криворівня)

Дослівно: накермував його, себто його дарабу, на водопад, на небезпечну бистрину; далі: обдурив, ошукав його, наробив йому шкоди, клопоту.

Вирівняти [У І. Ф. – Вирівнати]

1. Вже я вам вирівнаю вашу шкоду. (Дрогобич)

Значить заплачу, відроблю за шкоду.

2. Вирівнає ще пан Біг гори з долинами. (Нагуєвичі)

Значить прийде ще однакова справедливість для бідних і багатих; доведеться іще гордому впасти, усмиритися.

Вирід

1. А то якись вирід, не дітина (Нагуєвичі)

Про лиху, непосидющу дитину.