Відвергнути – Відпуст
Іван Франко
Відвергнути
1. А відверг бис руки й ноги! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти здох і простягся так як здохла коняка, що відкине, випростує ноги.
2. Відвергло ти, що не хочеш їсти? (Нагуєвичі)
Значить чи якийсь демон збридив тобі їду, відібрав тобі апетит? Говорять сердито до такого, що не хоче їсти поданої йому страви.
Відвернути
1. А відвернув би сі Бог від тебе, так, ти сі відвертаєш від хліба свjитого! (Нагуєвичі)
Клянуть такому, що не хоче їсти хліба, приміром коли йому дають сам тай ще сухий хліб.
2. Відверни, Господи, все лихо на гори та на дебрі! (Нагуєвичі)
Так моляться в часі якогось нещастя (бурі, граду), або в часі наглої, «насланої» хвороби.
3. Відвернув сі до нього плечима. (Нагуєвичі)
Значить знехтував його, показав йому свою незвагу або погорду, не вислухав його просьби.
4. Десь сі, бачу, Господь від нас відвернув. (Нагуєвичі)
Значить неласкав на нас, не дивиться на нашу біду.
Відвести
1. Відвело сі від коли та аж досі. (Сороки)
Значить відтяглося, запізнилося ось на який довгий час.
2. Відвело сі до нинішного дньи. (Нагуєвичі)
Значить набулося. занедбалося, справа не полагоджена.
4. Відвів ї в холод. (Нагуєвичі)
Про парубка, що підмовив дівку, щоб зійшлася з ним десь на самоті.
5. То сі відвело, але сі не забуло. (Нагуєвичі)
Значить хоч спізнилося, а проте не пропало, пор. польське: Co się odwlecze, to nie ucierze (Adalberg Odwlec się 2).
Відвикнути
1. Відвикнути від біди не штука, а привикає чоловік цілий вік. тай то не може. (Нагуєвичі)
До добра легко привикнути, до біди тяжко.
Відвинути
1. Як видвину руку, як ти дам, то ти більше не треба буде. (Нагуєвичі)
Значить ударю цілим розмахом.
Відвід
1. Я з ними на відводі. (Желехівський)
Значить держуся осторонь від них.
Відвідати
1. А відвідала би ті лиха година! (Нагуєвичі) … долі! (Нагуєвичі)
Лиху годину або лиху долю уявляється тут як людину, що ходить по візитах, відвідує кого ій треба.
2. Бодай єм відвідав Іванову хату! (Нагуєвичі)
Кленеться чоловік тюрмою. Тобто: щоб я в тюрмі сидів, коли я це або те зробив!
3. Відвідав кождий кут. (Голобутів)
Значить заглянув усюди в хаті й на обійсті, шукаючи чогось.
4. Не так ми сі хотіло вас відвідати, як у вас пообідати. (Нагуєвичі)
Жартує гість, що прийшов голодний у гостину.
Відвінувати
1. Вже-с десь відвінував капелюх! (Нагуєвичі)
Значить загубив.
Відволока
1. Як піде на відволоки, то ззідьит сороки. (Нагуєвичі)
Значить коли якусь справу почнуть відкладати та опізнювати, то вона зведеться ні на що, стане немов падлина яку з’їдає хиже птаство. У поляків: Odwłoka często szkodliwa (Adalberg Odwłoka 2: Odwłaczać 1).
Відволокти
1. Що сі відволоче, то не втече. (Нагуєвичі) Хоть сі відволокло, але не втекло. (Коломия)
Значить хоча щось припізнилося, не сталося тепер, то воно станеться ще пізніше. Пор. німецьке: Aufgeschoben ist nicht aufgehoben і покр. Wahl II 19 Adalberg Odwlec się 2; Wander I, 164 (Aufschieben 2).
Відворкнути
1. Відворкнув як пес із ланцюга. (Нагуєвичі)
Значить відбуркнув сердито, відповів коротко й нерадо, пор. Відбуркнути 1.
Відгризти
1. Відгризай сі, а не дай сі! (Нагуєвичі)
Значить боронися словами.
2. Мусит сі чоловік відгризати на всі боки. (Нагуєвичі)
Мусить боронитися, доходити свого права.
Віддавання [У І. Ф. – Віддаванє]
1. Добра то річ бранє, коби не віддаванє. (Ценів)
Жартують із неточного довжника.
2. З віддаваньом не квап сі! (Нагуєвичі)
Іронічно говорить той, хто позичає щось другому, Значить не забудь віддати швидко.
Відданиця
1. Відданиці, а посагу дві спідниці. (Нагуєвичі)
Жартують із дівки, що рада б вийти замуж, а не має посагу.
Віддати
1. А віддав бис тото, щос тут іззів! (Нагуєвичі)
Значить щоб виблював те, що з’їв.
2. А віддала бис сі за Фавльи! (Нагуєвичі)
Жартливе прокляття. Фавель був знаний свого часу в Дрогобицькім повіті жид-онучар, старий і дуже поганий лицем чоловік.
3. «Віддавала бись ся?» – «Здало би ся». – «Шматя меш?» – «Знайшло би ся». – «А а знеш ти робити?» – «Яке ви стали говорити» (Балигород)
Насміх над багатою а лінивою дівкою.
4. Віддав му туй на місци. (Нагуєвичі)
Образово: на удар в тій же хвилі відповів ударом.
5. Віддав як пан пес. (Нагуєвичі)
Жартливо про кепського довжника або такого, що пробував присвоїти собі чужу річ і в кінці мусів віддати її з мусу або з соромом.
6. Віддай, шо-с винен! (Ценів)
Упімнення до довжника. Пор. латинське: Redde quod debes.
7. Віддай, що не твоє! (Нагуєвичі)
Жартують, коли хтось вомітує, або здіймаючи з дитини сорочку перед купіллю.
8. Віддай, як пес ходак! (Нагуєвичі)
Жартливо або сердито говорять до такого, що взяв чужу річ.
9. Віддала сі – воліла сі втопити. (Нагуєвичі)
Нещасливе подружжя дуже часто в пісні й поговірці порівнюють з утопленням, пор. далі ч. 10, а також під Втопити.
10. Віддала сі – втопила сі. (Нагуєвичі)
Значення як вище, пор. далі Втопити ч. 8.
11. Віддала сі за лиху долю. (Нагуєвичі)
В пісні й поговірці муж, особливо лихий, називався просто «доля», себто суджений долею, приміром:
Любила я парубочка, та не свою долю,
Ой тож я сі натерпіла немалого болю. (Завадів)
або:
Моя доля в коршмі лежит,
Нагайочку в руці держит. (Ценів).
12. Віддала сі на дрібні діти. (Нагуєвичі)
Себто за вдівця з дрібними дітьми, або до такої сім’ї, де дрібні діти в хаті.
13. Віддала сі – не тужи, що-с дістала, то держи. (Голобутів)
Говорять до молодиці, що вийшовши заміж не може зразу привикнути до нових обставин.
14. Віддам ти на жидівське пущіньи. (Нагуєвичі)
У жидів нема посту ані пущання; Значить не віддам ніколи.
15. Віддам тобі то на свjитого Ніколи. (Нагуєвичі)
Гра слів: Николи = ніколи; значення як у попереднім. ІІор. Adalberg Oddać 6.
16. Відданий то хліб! (Сороки)
Значить це добродійство не задарма, за нього треба віддячитися; послуга, за яку зажадають взаїмної послуги. Натяк на звичай сільських господинь – в браку власного хліба зичити бохонець у сусідки і віддавати їй потім бохонець власного печива.
17. Віддасть іще тото сінце. (Нагуєвичі)
Значить хоча тепер видається сухим, але полежавши в копиці воно ще відвогне, відсировіє, бо ще не зовсім сухе.
18. Коби не віддавати, не оден би любив брати. (Комарно)
Жартують із такого, хто жалується, що не має відки заплатити довгу.
19. Коли прийде віддати, то нема що брати. (Ількевич)
Говорять про неоплатного довжника, у якого нема що й заграбити.
20. Най ти тото Бог віддасть! (Нагуєвичі)
Значить нехай тебе покарає за мою кривду.
21. Не віддалас ся на сиркис – терпи-ж! (Заставці)
Сиркис значить пущання. Говорять дівчині.
22. Нім сі віддасть, то псу води дасть, а як сі віддасть, то й собі не дасть. (Ясениця Сільна)
Говорять про ліниву жінку, що перед шлюбом удавала дуже роботящу та услужливу, а як вийшла замуж, то лінується сама собі подати води.
23. Тоди сі віддаш, коли на мої долони волосє віросте. (Kolberg Pokucie)
Говорять дівці, сварячи на неї або загалом сердячися. Волосся на долоні див. вище Бути 24.
24. Як сі ви віддам, то сі й дома здам. (Kolberg Pokucie) … собі … (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Не віддамся, собі здамся. (Лавочне)
Відповідає дівчина на погрозу або прокляття: щоб ти не віддалася! Значить потрафлю й дома виробити собі на удержання.
Віддзвонити
1. Вже по нім віддзвонили тай переклепали. (Криворівня)
Говорять про якогось не дуже симпатичного покійника, що недавно вмер, мовляв: уже його нема, не встане більше. Останнє слово, ужите в подібнім значенні також Федьковичем () натякає на старий звичай бити по помершому в клепала, не в дзвони.
Віддихнути
1. І віддихнути не дасть. (Нагуєвичі)
Про господаря, або економа, що раз-у-раз підганяє робітників до праці.
Віддути
1. Віддув губи як капиці. (Нагуєвичі)
Говорять про губатого, або про сердитого, що закопилив губи. Капиця (з німецького Kappe) – шкіряне вушко на ціпивні, до якого ремінною свіркою (съ-вор-ка) причіпляють билень. (Желехівський І, 334).
Відень
[Доповнення 1910 р.] 1. У Відні ходят люди бідні. (Мшанець)
Приказка у формі мудрування. Пор. Liblinský, 118.
Відібрати
1. Відбирай Грицю то в с-у то в г-цю! (Нагуєвичі)
Так характеризують колишню панську юрисдикцію.
2. Відобрав же він там своє за своє. (Нагуєвичі)
Значить за свої злі вчинки дістав тяжку кару.
2. Відібрав тай не квітував. (Львів) … не підписав сі. (Нагуєвичі)
Значить зазнав якоїсь неприємності.
4. Відобрали го до бундзиків. (Коломия) … до бульби. (Нагуєвичі)
Давніше рекрутам узятим до війська обстригали голову так, що була кругла мов бундз. Те саме значення мав мабуть зразу і нагуївський варіант, та пізніше його почали викладати так: взяли його (нездару), щоб при війську в кухні теребив бульбу.
5. Відобрали го до Марцугелів. (Нагуєвичі)
В першій половині XIX в. був у самбірськім окрузі полк Маццукелі. який селяни звали «марцугелями». Мабуть служба в тім полку були дуже тяжка, бо й досі говорять про такого, що найнявся до якоїсь тяжкої роботи, приміром пішов до бориславських копалень, то його «відобрали до Марцугелів».
6. Як не відберу, то хоць відібю на нім. (Нагуєвичі)
Первісно натяк на право – бити неоплатного довжника за довг, відбивати довг на його тілі. Тепер: коли не відберу грішми, то відплачу, винагороджу собі іншим способом, приміром працею його або його худоби.
Відігнати
1. Відогнав го як пса від хати. (Нагуєвичі)
Говорять про слугу, якого прогнано без заслуженини, або про свояка, якому не дано частки маєтку.
Відігрівати [У І. Ф. – Відгрівати]
1. Відгріваєш торічну капусту. (Ценів)
Значить повторюєш давні сплітки або дурниці.
2. То відгріваний квас. (Коломия)
То стара дурниця.
Відійти
1. А відійшла би ті тота погана пара! (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) проклін, значить щоб ти загиб, щоб ти позбувся душі: 2) жартом: щоб у тебе минулася злість, примха.
2. Відійшла нам корова, най сі преч каже. (Нагуєвичі)
Значить згибла. Оповідаючи про такий випадок, годиться все додати зворот при відвернення цього лиха від даної хвилі.
3. Відійшло ми від серцьи. (Нагуєвичі)
Значить минула хвороба, злість, сердитість. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 163.
4. Не бійте сі, полежит тай відійде. (Нагуєвичі)
Говорили про п’яного, що впав безтямний; значить полежить і прийде до себе.
Віділляти
1. Ледво го відолльили водов. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що був зомлів і його ледве відтерли водою. Пор. коломийку:
Ой як мене відобрали, куцу барву дали,
Тогди мою миленькую водов відливали. (Нагуєвичі).
Відімчати
1. Відімчьив го, як дідько грішну душу до пекла. (Нагуєвичі)
Відніс, забрав, приміром жандарм арештанта.
Відірвати
1. Відорвав сі від шибениці. (Нагуєвичі) … від сухої галузи. (Нагуєвичі)
Говорять про обдертого, занедбаного, опущеного чоловіка.
Відки
1. «А відки ви?» – «Відтам, де красний пес, а на воротах вязанка води висит.» (Крехів)
Жартлива відповідь прохожого на питання: відки ви? Коли запитаний не хоче відповісти виразно.
2. Відки я? Відки й ти: оба-смо з єдної дьири. (Нагуєвичі)
Відповідав той, кому дорікають у сварці походженням із чужого села.
3. Я не з відки, а з доброї горівки. (Тарноруда)
Значить іду з корчми.
4. Я не з «відки», а з Слобідки. (Жовква)
Жартлива відповідь на питання «відки ви?» Тут «відки» береться ніби за якусь місцевість цього імені.
Від’їстися
[Доповнення 1910 р.] 1. Від’їсти ся (Гнідковський)
Значення неясне.
[Доповнення 1910 р.] 2. Не можу від’їсти сі. (Нагуєвичі)
Тобто: така смачна страва.
Відкинути
[Доповнення 1910 р.] 1. Вже ми сі відкинуло. (Снятин)
Це мені збридло, проїлося.
Відливати
1. Відливаних дваціть пjить дістав. (Нагуєвичі)
Значить 25 буків таких, що по кожнім зомлівав і його відливали водою; образово: дуже сильних, цупких ударів.
2. Такого варто відливати водов а бити. (Нагуєвичі)
Значить бити так, щоб зомлів, потім відтверезити його водою і бити далі.
Відлів
1. Дай му на відлів! (Нагуєвичі)
Значить удар його хребтом руки, замахнувши від себе.
2. На відлів годит сі лиш злого духа бити, а чоловіка ньи. (Нагуєвичі)
Вірування, що від удару на відлів злий дух щезає.
3. На відлів го вдарив, як злого духа. (Нагуєвичі)
Вдарити когось на відлів, тобто горішньою частею руки, не долонею, вважався більшою зневагою, ніж удар долонею. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 316.
4. Ци то я злий дух, аби ти мене на відлів бив? (Нагуєвичі)
Пор. попередні ч. 2, 3.
Відміна
1. То якась відміна, не дитина. (Кобаки)
Натяк на загально розповсюджене вірування про духів, що закрадаються до хат, де полишено малу дитину саму, крадуть дитину а лишають у колисці свою, демонську, дуже крикливу та пажирливу. Значить погана, неслухняна, збиточна дитина. Пор. Wander IV, 1840 (Wechselbalg 1).
Відпарити
1. Відпарив сім миль пішки. (Нагуєвичі)
Значить пройшов поспішаючи, без відпочинку.
2. Тебе би варто так відпарити, аби-с на ню не сів зо три дни. (Нагуєвичі)
Відпарити в значенні набити.
Відпасти
1. Відпала му охота. (Львів)
Значить стратив охоту до чогось, знеохотився.
2. Відпала му цицька від рота. (Нагуєвичі)
Значить не стало якоїсь дарнички, якоїсь нічим незаслуженої користі.
3. Ти би відпас батіг з рук і капелюх з голови! (Коломия)
Значить згубив би, забув би десь. Лають нездару та забудька, що забуває навіть те, що перед хвилею мав у руках.
Відпекатися
1. Відпекав сі від нього, як від лихого. (Нагуєвичі)
Пекати – дослівно говорити: пек, плювати. Значить відцурався. Про силу слини, що проганяє злого духа, див. ZDMG, XXXI, 261; Grimm 1076: про відпекування від злого духа див. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури І, 326; Der Urquell II, 182.
Відперти
1. Відпер ми в живі очи. (Нагуєвичі)
Значить заперечив тому, що я сам бачив, не дав заплати, яку я заробив.
2. Відпирає дух-тіло. (Нагуєвичі)
Значить заперечує якийсь факт зовсім категорично, його матеріальну й духову сторону.
Відпитати
1. Ледво відпитав меже людьми. (Нагуєвичі)
Значить віднайшов щось заглублене, розпитуючи людей, чи хто не бачив; говорять про заблукану або вкрадену скотину або дитину.
2. Пішов відпитуючи другої голови. (Нагуєвичі)
Значить шукаючи чогось непотрібного, якоїсь фантастичної або маловартої згуби.
Відповідати
1. Відповідаю всім, що маю. (Дрогобич)
Говорять беручи на себе необмежену одвічальність цілим своїм добром.
Відповідь
1. На мою відповідь, бий! (Нагуєвичі)
Значить на мою одвічальність.
Відповісти
1. Відповів бим ти крайнє слово. (Дрогобич)
Значить сказав би я тобі якесь грубіянство, але не хочу цього чинити при людях.
2. Відповіш за мене тьиженько перед Богом. (Нагуєвичі)
Значить потерпиш тяжку кару за мою кривду.
3. Я за то відповім. (Нагуєвичі)
Значить понесу одвічальність, а ти роби.
Відпотарайкати
1. Відпотарайкав від хати. (Нагуєвичі)
Значить відніс десь і загубив, змарнував, запропастив якусь річ.
Відправити
1. Відправив го голіруч. (Нагуєвичі)
Значить пустив, нагнав його ні з чим.
2. Відправив му водосвятіє. (Нагуєвичі)
Значить набив сильно так, що той аж зомлів і його відливали водою.
Відпросити
1. Відпросив сі від моїх рук. (Нагуєвичі)
Значить випросився, що я пустив його з рук живого або небитого.
2. Не відпросиш сі, ні відмолиш сі: що ти має бути, то ти буде. (Нагуєвичі)
Говорять звичайно про смерть, а також загалом про те, що призначене чоловікові.
Відпуст
1. То не відпуст, а розпуст. (Нагуєвичі)
Говорять про громадні збіговища народу на відпусти в (Добромильського повіту) і ін., де серед великого здвигу народу буває багато різнородної деморалізації. Те саме у поляків Adalberg Odpust 3.