Воркнути – Ворона

Іван Франко

Воркнути

1. Воркнув як пес у буді. (Нагуєвичі)

Про нелюдяного, сердитого чоловіка.

Воркотіти

1. Воркотів кілько хотів, а зробити мусів. (Ценів)

Воркотання не помогло.

2. Воркотіла – не хотіла, потім сіла тай іззїла. (Голобутів)

Говорять про таку, що чогось сердилася, а потім перепросилася.

3. Воркоче як окріп у горшку. (Нагуєвичі)

Сміються з такого, що все воркоче.

4. Най воркоче, як хоче, лиш най моєї голови не клопоче. (Нагуєвичі)

Нехай бурчить сам собі, аби не сварився зі мною.

5. Хто воркоче, той робити не хоче. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що все воркоче, коли йому велять щось робити.

Воробець

1. «А ти сконд?» – «Видер воробці з гонт.» (Лолин)

Із звісного анекдота, де представлено розмову пана поляка з селянином русином. Часто цитують як приклад розмови людей, що не розуміють, або не хочуть розуміти один одного.

2. Воробець на себе смерти не має. (Ількевич)

До цієї приповідки у Ількевича додано: казка, але казки ніякої не приписано. І з Комарна передано мені сю приказку в тій самій формі з увагою, що її джерело – народне вірування, буцімто восени буває така одна ніч дуже бурлива, з громами і блискавицями, і тоді злий дух збирає всіх воробців, насипає їх повні чвертки і тільки згортає долонею чуб: що в чвертці, те забирає собі, а що згорнено, те лишається і плодиться далі. Значить, найбільша часть воробців не гине природною смертю, а дістається злому духові. Це і інші народні вірування про воробця див. Wander III (Sperling 24); Етнографічний збірник V, 172,248.

3. Воробці тобі в голові цьвjиркают. (Нагуєвичі)

Значить: думаєш про зайві, пусті речі. Пор. Adalberg Wróbel 3.

4. Воробці то так як мазури, що в чуже гніздо лізут. (Мшанець)

Натяк на сучасну мазурську колонізацію в східній Галичині.

5. Де то сі ті бідні воробці діют, як хата згорит? (Нагуєвичі)

Турбувався дурень дивлячися, як горить його хата.

6. Ліпший воробець у руці, як журавель у небі. (Тернопіль)

Значить ліпша мала користь, але певна, ніж більша та непевна. Пор. Wander І (Besser 182); (Spatz 5, 17; Sperling 4, 9, 18, 19, 27); Adalberg Wrobel 6: Čelakovský 255; Muka. I, 1931.

7. Старого воробця на полову не зловиш. (Тернопіль)

Досвідного човіка не зловиш пустими словами. Пор. Wander III (Spatz 11; Sperling 23). [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 2562; Носович 483.

8. Як воробець напє ся в Воведенію в добиччачім сліду води, то ся напасе худоба до Їря трави. (Мшанець)

Господарське правило, див. Матеріали до українсько-руської етнології III, 51.

Ворог

1. А враг тебе знає! (Нагуєвичі)

Сердитий окрик. Враг тут має значення нечистої сили, злого демона.

2. Без ворогів у світі не прожиєш. (Нагуєвичі)

Життя – боротьба; значить, мусять бути й вороги.

3. Бодай мій ворог знав, що нині за день! (Ількевич) … так знав … (Нагуєвичі)

Тобто: як я знаю те й те. Говорить тяжко зажурений чолопік, якого питають про якусь посторонню для нього річ.

4. Бодай мій ворог скапав як свічка! (Нагуєвичі)

Прокляття основане на віруванні, що можна вшкодити свого ворога, наймивши службу божу і стоячи під час тієї служби в церкві зі свічкою в руках та держачи її скісно так, аби віск капав на землю, поки вся свічка отак не скапає. Таке «скапуванє ворога» підчас служби божої селяни вважають великим гріхом, а проте практикують іноді в пересердю. Пор. Етнографічний збірник V, 97, 261.

5. Бодай мої вороги виздихали до ноги! (Яворів)

Прокляття. До ноги – до нащадка, без потомства.

6. Бодай так мій ворог до завтра дочекав! (Нагуєвичі)

Тобто: як я знаю про це або хто вчинив це. Клянеться чоловік підозрений за якесь зле діло. Пор. Adalberg Wróg 1

7. Бодай так мій ворог знав, що му нині за день, як я знаю, що в ті біді робити! (Нагуєвичі)

Пор. вище ч. 3.

8. Будут сі мої вороги тішити. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, попавши в якусь лиху пригоду.

9. Весь тиждень давай, а в суботу не дай, тай маєш ворога. (Нагуєвичі)

Близькі сусіди в селі дуже часто йдуть один до одного жадаючи якоїсь дрібної підмоги або позички; вистачить раз відмовити її, щоб між ними почалося ворогування.

10. Від ворога вчи сі розуму. (Нагуєвичі)

Він змушує бути обережним. Пор. Wander І (Feind 4).

11. Ворог не спит. (Нагуєвичі) … не дрімає. (Завадів)

Значить усе знайде час пошкодити. Пор. Wander І (Feind 26).

12. Ворогови хліба, як скаженій собаці дати. (Гнідковський)

Приказка записана мабуть недокладно. Скаженій собаці хліба не дають. Пор. далі ч. 15; Adalberg Wróg 10.

13. Ворог то не птах, що в своє гніздо каляє. (Ількевич, Петрушевич)

Синтактичне значення таке: то не птах, а ворог, значить це птах поганий, сам собі ворог. Пор. далі під Птиця.

14. Вороже тяжкий та темний! (Климець)

Окрик, найчастіше жартливий, до доброго приятеля, що тягне на якесь діло і не слухає ніяких вимівок.

15. Враг силен, і горами трясе. (Гнідковський)

Говорив п’яний дяк, коли йому допікали, що не твердо держиться на ногах, мовляв: гори не такі тверді, тай ті іноді трясуться від ворожої сили.

16. Дай ворогови хліба, як псу свяченої паски. (Нагуєвичі)

Приказка основана на віруванні, що пес, якому на Великдень дадуть перший шматок свяченої паски, і то крізь вікно, в разі скаженини втече геть від хати і не зробить ніякої шкоди.

17. Дай міні Боже дурних ворогів мати! (Коломия)

З дурними ворогами легше дати собі раду, як з розумними.

18. Дай хліба-соли ворогови, хоть як скаженому псови. (Ількевич)

І цей варіант треба вивести з того джерела, що вище ч. 16.

19. Десь сі мій воріг потік. (Нагуєвичі)

Говорила жінка про нелюбого мужа-п’яницю.

20. І ворог у спільнім нещастю милий. (Гнідковський)

Спільне нещастя зближає людей, велить їм забувати особисте ворогування, особливо з-за дрібних ураз.

21. Мені так межи ворогами, як тій керничці межи дорогами. (Яворів)

І з одного боку і з другого п’ють і занечищують.

22. На тобі, вороже, хліба, тай відчепи сі! (Коломия)

Приказка основана на тім самім віруванні, що й ч. 3, 16, 18.

23. Най наші вороги плачут, не ми. (Нагуєвичі)

Потішають себе такі, що при якійсь радісній пригоді або при розставанні розплакалися.

24. Не дати і каміня ворогови голову си провалити. (Гнідковський)

Це вже вершок ворожнечі, що граничить із чоловіколюбністю.

25. Не діждут наші вороги в долоні плескати. (Корч)

Селянин живе все в тій вірі, що кождий його крок і поступок слідять ворожі очі, які й радуються кождій його злій пригоді. Плескати в долоні – символ утіхи.

26. Не до ворога йду, а до свого. (Нагуєвичі)

Мабуть ремінісценція тих відносин, коли поза обсягом свого «роду» все чуже було рівночасно й вороже.

27. Нема гіршого, як мати мудрого ворога. (Комарно)

Бо такий усе тебе підійде тай захопить у такім місці, що й не пікнеш. У чехів, німців і інш. навпаки, ліпший мудрий ворог, як дурний приятель, пор. Čelakovský 233; Wander І (Feind 7).

28. Ніхто собі не ворог. (Нагуєвичі)

Значить сам собі не бажає зла. Говорить чоловік, що несвідомо зробив сам собі шкоду, відповідаючи на докір, що він сам тому винен.

29. Ніякий воріг так не допече, як свій домашний. (Нагуєвичі)

Домашні найближче знають себе і стикаються що день, для того ворогування між ними буває найтяжче.

30. Отто раз воріг тяжкий! (Богородчани)

Значить лихий, жорстокий чоловік.

31. Підньити ся ворогів. (Грабовець С.)

Значить наробити собі ворогів, підняти людей проти себе.

32. Скачи враже, як пан каже. (Ількевич)

«Враже» тут у пестливім значенні, замість «дитинко», «голубе». Значить корися панській самоволі, підлягай дужчому, коли не маєш сили спротивитися йому.

33. Тай на мене вороги не з медом. (Лисятичі)

Значить і мені допікають. Іти до кого з медом – символічно замість з ласкою, з доброю волею.

34. То мій перший ворог. (Коломия)

Значить найтяжчий, найгірший.

35. Хочеш ворога мати, нагодуй його хлібом. (Darowski)

Значить нагодований тобою напевно виявиться невдячним і відплатить тобі ворожнечою.

36. Хочеш ворога нажити, позич йому гроший. (Darowski)

Ще найменше лихо, коли візьме і не покажеться більше. Пор. Čelakovský 276; Wander І (Feind 173).

37. Ци то в мене ворогів мало? (Сороки)

Відмовлявся чоловік, коли йому казали виступити проти якогось надужиття в громаді.

38. Через вороги тяжко в пеклі бути. (Кобаки)

Хід думок не зовсім ясний. ІІевна річ, поборювання ворогів внутрішніх і зверхніх веде чоловіка до ступневого вдосконаленя і поступу, отже відводить від того етапу упадку та зледащіння, який вульгарно можна висловити назвою «пекло», але дуже сумнівно, чи оця й слідуюча приповідка має саме таке значення.

39. Через вороги тяжко до пекла дістатися. (Ількевич)

Пор. попереднє ч. 38.

40. Ще бим того й ворогови не відмовив. (Нагуєвичі)

Це вже найсильніший аргумент, коли приятель приятелеві відмовляв якоїсь послуги.

41. Я своїй дітині не воріг. (Нагуєвичі)

Говорив батько, силуючи дочку замуж за того, хто йому сподобався, а не їй.

[Доповнення 1910 р.] 42. Як є воріг, то і з очьий псуватися буде. (Ю. Кміт)

Народне вірування про пристріт.

Ворожбит

1. Ворожбит людськов чкодов сит. (Лімна)

В часі шкоди, коли чоловікові щось украдуть або згуба трафиться, то такий іде до ворожбита. Чи віднайде свою шкоду, чи ні, а ворожбитові заплати.

Ворожиля

1. Ворож, ворожильо, де я ся оддам: ци горі, ци долов, ци до чорной землі? (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Примовляють до комашки знаної зазулькою або бабруною. Пор. вище під Бабруна, с. 18, ч. 1.

Ворожильник

[Доповнення 1910 р.] 1. Бодай би того ворожьильника лихо прало. (Ю. Кміт)

Прокляття. Пор. народну пісню:

Ой ішов я горі селом, найшов собі пильник,

А на мене люде кажут, що я ворожильник. (Нагуєвичі).

[Доповнення 1910 р.] 2. Ворожильник з єдного зняв, а на другого переслав. (Ю. Кміт)

Народне вірування, що ворожбит чи чародій не може усунути лиха, тільки переносить з одного на другого.

Ворожити

1. Може би я ту що тій скльинці поворожив? (Нагуєвичі)

Жартують потрясаючи фляшкою, мовляв, чи не забулькоче в ній горілка. Мабуть натяк на звісне оповідання про подорожного-ворожбита, що підглянувши господинині секрети, потім перед чоловіком виявляв їх, буцімто вивороживши. Пор. Житє і слово І.

2. Навчит біда ворожити, як нема що в губу вложити. (Lewicki) … в рот … (Petruszewicz)

З біди, з потреби люди беруться до всякого ремесла, в тім числі й до ворожбитства. Порівняй наприклад оповідання «Як баба ворожкою стала» в Житє і слово II, 359.

3. На двоє баба ворожила. (Lewicki, Petruszewicz)

В значенні: це діло сумнівне, не знати ще, як воно буде.

4. На двоє бабка ворожила: або вмре, або буде жила. (Залісє)

Насміх над двозначними ворожбами і загалом над неясними висловами про речі, яких чоловік не знає. Пор. вище Баба 45; Wander IV (Wahrsager 3, 7); латинське: Fatidicus verum fatur vel figmina rerum.

5. Не ворожи, коли-с не Біг! (Кобиловолоки)

Ворожбитів на кпини називають селяни «земними богами» або просто «богами».

6. Хоць ворож, не ворож, а не зробиш, бо не мож. (Нагуєвичі)

Селяни часто (а жиди майже все) перед важнішим ділом удаються до ворожбита (жиди до так званого рабина-чудотворця) з просьбою, щоб їм виворожив удачу. Оцією приказкою інші селяни сміються над такими, що полягаючи на ворожбі, беруться до діла, якого неможливість посторонньому чоловікові очевидна.

7. Хто много ворожит, той мало має. (Нагуєвичі)

Бо спускаючися на виворожене будуще занедбує теперішнє.

8. Що люде ворожат, то виворожат. (Збараж)

Бо ворожба часто випливає з бажання, а бажання попихає до діла.

Ворожка

1. Ворожка дала всім по трошка. (Даг) … псам … (Нагуєвичі) … псім … (Уриче)

Кплять із ворожки, яка всякому старається сказати те, що йому пожадане.

2. Ворожка каже: «Будеш, чоловіче, сім літ бідувати». – «А потому?» – «Потому привикнеш». (Дидьова)

Дуже мудре віщування для чоловіка, що від ворожби надіється поправи своєї долі.

3. Покажи ми ворожко, де моя дорожка? (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

І тут під ворожкою розуміється звісна комашка, пор. вище Бабруна с. 18; Ворожиля ч. 1.

4. У ворожки хліба трошки. (Petruszewicz)

Значить іншим ворожить усяке добро, а собі не може виворожити нічого понад те, що їй дадуть люди.

Ворон

1. Ворон воронови ока не виклює. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Ворон воронови очи не видзьобає. (Іванівці Ж.)

Між злими людьми стоїть природний, інстинктовий союз; один злий не буде шкодити другому. Пор. Wander II (Krähe 7, 47, 63 – 66, 77); Adalberg Wrona 31.

2. Ворон не бє на голу кість. (Лучаківський)

Образово: вороги не б’ють на такого чоловіка, з якого не надіються ніякої користі. Пор. Wander І (Aas 7).

3. І ворон мої кости туди не занесе. (Гнідковський) Ні ворон … (Ількевич)

Таким висловом характеризують далекі, невідомі краї. Глуха ремінісценція тих часів, коли людські трупи валялися непоховані по полях і ворони розносили з них кості «по степах, по байраках».

4. Той ворон краче, що жир має. (Гнідковський)

Хто ситий, багатий, той і величається. Пор. Adalberg Wrona 16.

Ворона

1. Бодай му ще ворони очи довбали! (Нагуєвичі)

Прокляття. Ремінісценція тих часів, коли трупи чи то вбитих на війні, чи то повішених полишано птаству на жир.

2. Бодай над тобов ворони каркали! (Коломия)

Прокляття рівнозначне з тим, щоб ти погиб насильною смертю і щоб тебе не похоронено по християнськи.

3. Вилетіла ворона, вилетіли дві. (Нагуєвичі)

Характеризує швидке наростання брехень та спліток при передачі від одного чоловіка до другого. Основою приказки була анекдот, забутий в тих сторонах, де я чув приказку, але захована в інших (у Росії, пор. Русские зав. [sic!] сказки с. 166 та в старих німецьких швенках) про те, як один чоловік, бажаючи випробувати свою слизькоязику жінку, повірив їй секрет, буцімто у нього з задниці вилетіла ворона, і як ця відомість, облетівши кружок кумась, виросла до великих розмірів. Пор. Wander (Krähe 55).

4. Вліз меже ворони, кракай як і вони. (Дрогобич)

В яку компанію попався, до такої й підладжуйся. Пор. Adalberg Wrona 1, 11.

5. Ворона вороні ока не виклює. (Коломия)

Злий злому шкоди не зробить. Пор. Ворон 1; Adalberg Wrona 31; Wander II (Krähe 7, 47, 63-66, 77).

6. Ворона в осени гівнюх знайде тай кричить: кал, кал, кал! А в зимі знайде тай кричить: колач! колач! (Дрогобич)

Так коментують різні окрики ворони.

7. Ворона за сім миль стерво чує. (Нагуєвичі)

Так і злого чоловіка тягне туди, де коїться якесь лихо.

8. Ворона і за море літала, а все чорна вертала. (Комарно)

Ледачий хоч і скільки досвіду набереться, а все буде ледачим. Пор. Wander ІІ (Krähe 46, 72).

9. Ворона із галузи, а сокіл на галузу. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне. Мабуть треба догадуватися, що це говорить дівка, яка спекалася (або мав надію спекатися) поганого жениха, а дістала (або надіється дістати) гарного.

10. Ворона ніколи не каже: куку! лише все: кра! (Гнідковський)

Так само злий, завидливий чоловік ніколи не похвалить іншого, не заохотить. а все згудить та знеохотить.

11. Ворона ти в рот влетит. (Дрогобич)

Говорять, коли хтось позіває або забувшися слухає чогось із роззявленим ротом. Пор. Дикарев 1277.

12. Ворона хоть мала, а рот має великий. (Ількевич)

Ворона тут символізує ненаситну людську захланність.

13. Годуй ворону, а вна ти потім очи видовбає. (Нагуєвичі)

Говорять про невдячного сина або годованця. Пор. Wander I1 (Krähe 104, 110).

14. Для ворони нема кращих дітий, як воронячі. (Збараж)

Поняття краси дуже зглядне; кождий судить красу по своїм смаку. Пор. Wander II (Krähe 1, 75).

15. Дре сі як ворона. (Нагуєвичі)

Значить кричить, докучає; пор. Adalberg Wrona 24.

16. Закракали би ворони на твою голову! (Лолин)

Прокляття: щоб тебе повісили і щоб ворони крачучи сідали на твою голову. Пор. вище 2; Wander I1 (Krähe 143).

17. Злетіли сі як ворони на мою працю. (Нагуєвичі)

Ворона тут символ нажирливого, ненаситного дармоїда.

18. Їхав, мамо, ворона, і зачепив мене дишльом в губу. (Darowski)

Жалувався роззява. «Ворона» тут очевидно також у значенні «роззява», неуважний чоловік.

19. Йому й ворона за соловія стане. (Коломия)

Йому байдуже, він задовольняється чим-будь.

20. Кракали би над тобов ворони! (Коломия)

Прокляття, нор вище ч. 2.

21. Кракала ворона, як горі летіла, а як долів летіла, то і крила опустила. (Ількевич)

Сміються з чоловіка, що брався до діла з великими надіями і самохвальбою, а скінчив знеохочений, зі стратою. Пор. Čelakovský 89; Wander II (Krähe 20).

22. Куди ворона, туди й фіст. (Нагуєвичі)

За одним злим чоловіком тягнуться його кумпани. Пор. Wander II (Krähe 115); відмінна стилізація, але подібне значення Adalberg Wrona 21.

23. Летіла ворона до гори тай не кракала, а з гори летівши і крила опустит. (Сороки)

Значить почалося діло без великої надії на успіх, а скінчиться повною невдачею.

24. Мала ворона велику штуку мяса проковтне. (Petruszewicz)… ковкне. (Мінчакевич)

Говорять про лакому дитину, про малого а захланного чоловіка.

25. Най там над ним ворони кракают! (Нагуєвичі)

Клянуть неприсутного, пор. вище ч. 2, 20.

26. На кого ворони, на того й сороки. (Lewicki, Ількевич)

Говорить чоловік, на якого ворогують з різних боків і з різних причин. Пор. Wander II (Krähe 85).

27. Не кракала ворона, як до гори летіла, не буде кракати, як з гори полетит. (Lewicki) … але буде кракала … (Ількевич)

Значить обійшлося діло без паради з початку, обійдеться і при кінці. Пор. Adalberg Wrona 14.

28. Не поможе вороні купіль, а крукови мило. (Городенка)

Які чорні були, такі й лишаться. Так само злому не поможе навчання та просьба. Пор. Wander II (Krähe 29, 51); Adalberg Wrona 15.

29. О, вже летьит ворони на стерво! (Нагуєвичі)

Говорять з огидливістю, коли жиди приходять забирати добро за довг.

30. Пізнати ворону по пірю. (Ількевич)

Так само ледачого чоловіка пізнати по його поводженю. Пор. Wander II (Krähe 13).

31. Проси в ворони сира! (Нагуєвичі)

Звісно, не дасть, бо якби мала, то би сама з’їла. Говорять про безплідне прохання у немилосердного та захланного чоловіка.

32. Рвали би вас ворони, як ви мою працю рвете! (Нагуєвичі)

Прокляття на кривдників, пор. ч. 17.

33. Стріляв ворону, трафив корову. (Снятин)

Кепкують із невлучного стрільця. Пор. Wander II (Krähe 30, 116). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 46.

34. Така, нівроку їй, біла як ворона. (Нагуєвичі)

Кепкують із брюнетки, або з брудної сорочки.

35. Тілько що вороні по фіст. (Сороки)

Тобто: стільки трави, значить голо, нема що пасти товарові.

36. У ворони комашні, як у господарьи кобила здохне. (Нагуєвичі)

Лихий чоловік радується, коли іншому трапиться нещастя.

37. Яка ворона в воду, така й з води. (Львів)

Хоч і як миється, а все чорна. Пор. Adalberg Wrona 8.

[Доповнення 1910 р.] 38. Не кракала ворона, як вгору летіла; не закраче вона, як на болоті сіла. (Буськ)

Пор. т. І, Ворона ч. 27.