Вовк
Іван Франко
1. Аби вовк був ситий і баран цілий. (Ількевич)
Говориться, коли хтось хоче доказати великої штуки, погодити суперечні інтереси без обопільного ущербку. Пор. Wander V (Wolf 2SI); Симони с. 86, ч. 442; Adalberg Wilk 19; Носович 643; Гильфердинг 1514.
2. Аби міні вовк цілий і баран ситий. (Нагуєвичі)
Жартлива переставка попередньої приповідки, – розуміється, в супротилежнім значенні. Німець жартує: Den Wolf schlage nicht und das Schaf lass nicht – hungern, Wander V (Wolf 51).
3. А вовк його знає! (Нагуєвичі)
Окрик пересердя, замість я не знаю.
4. Агій, та чень вовк з ліса не прийшов тото зробити. (Нагуєвичі)
Коли щось пропало з-під рук або сталося таке, що годі зміркувати, хто і по що міг би це зробити. «Вовк з ліса» часто кладеться жартом як вияснення якої-будь неясної, загадкової речі. «Хто з’ів страву, що була в печі?» – «Певно вовк із ліса прийшов» – відповідають не вміючи або не хотячи вказати дійсного справця.
5. А куш, вовки би ті ззїли! (Нагуєвичі)
Особливо коней кленуть часто вовком: кінь – par excellence вовче стерво, «вовча мерші». Пор. Záturecky XVI, 316.
6. Був би добрий за вовка до ягнят. (Коломия)
Говорить про злого, злодійкуватого та пакісливого чоловіка, якому дано власть над іншими. Пор. Wander V (Wolf 570, 578, 621); у Симони с. 96, ч. 753 читаємо: Добр волк до овец, да пасти ему не дадут. Пор. Osm. 359. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 26.
7. Був вовк у сіти і перед сітю. (Ількевич)
Значить бувалий, досвідний вовк; переносно про бувалого чоловіка, що зазнан і сам робив багато лиха. Пор. Adalberg Wilk 4.
8. Видер як вовкови з горла. (Нагуєвичі)
Значить відібрав з тяжкою бідою, приміром довг від несумлінного довжника. Пор. Wander V (Wolf 559); Leutsch, 113.
9. Викликав вовка з ліса. (Нагуєвичі)
Спровокував якогось сварливого, напасного чоловіка, накликав на себе нещастя, клопіт. Пор. Adalberg Wilk 132.
10. Виють тоє вже й вовки в лісі. (Ількевич)
Значить річ загально відом. Пор. Adalberg Wilk 131.
11. Він би вовкови з горла видер. (Нагуєвичі)
Дерун над дерунами. Пор. німецьке: Er jagt dem Wolfe das Fleisch ab, Wander V (Wolf (612, 613).
12. Вовка в плуг, а віл к чорту в луг. (Lewicki, Ількевич) Бери … а він сі дивит у … (Нагуєвичі) Вовка тягнут … (Petruszewicz)
Хто до чого нездібний, до того й не має охоти. Те саме у чехів Čelakovský 224; Adalberg Wilk 99.
13. Вовка голод з ліса гонит. (Нагуєвичі)
Змушує його наражатися на небезпеку; Пор. латинське: Quod lupus est fugiens nemus, hoc facit esuriens deus; Wander V Wolf 152, 519); Носович 271. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 117.
14. Вовка натура до ліса тягне. (Petruszewicz)
Так само злого, зіпсованого чоловіка все тягне до злого діла.
15. Вовка не треба вчити, як свиню різати. (Нагуєвичі)
На це він напрактикований.
16. Вовка не треба кликати з ліса, він і сам прийде. (Нагуєвичі)
Не треба шукати собі біди, небезпеки, напасті.
17. Вовка ноги годуют. (Lewicki, Ількевич) … живят. (Petruszewicz) … а пса кости. (Коломия) … гадают. (Лучаківський)
Значить бігаючи ненастанно шукає поживи. Так характеризуя своє положення чоловік, що не має своєї землі і мусить жити з заробітку, якого доводиться шукати по хатах або ходячи з села до села. Вживають цієї приповідки і в ширшім значенні, коли хтось задля якоїсь користі або приємності мусить іти порядний шмат дороги. Пор. Wander V (Wolf 56); Adalberg Wilk 95; Носович 271. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 275; Schleicher 186.
18. Вовка сі бояти, в ліс не йти. (Нагуєвичі)
Небезпека або ризик не повинні відстрашувати чоловіка від задуманого діла. Німець каже: Хто вовка боїться, най не держить овець, Wander V (Wolf 509); Adalberg Wilk 34; Носович 264; Симони 2285.
19. Вовка треба оженити. (Ількевич, Вор)
Тобто: щоб пізнав порядок, щоб зазнав біди.
20. Вовка щось усе до ліса тягне. (Ількевич)
Говорять про злого, збиточного чоловіка, що не може запанувати над собою, коли трапиться зробити іншому шкоду або прикрість. Пор. вище ч. 14.
21. Вовка як годуй, а він у ліс дивить ся. (Ількевич) … скілько не годуй … (Залісє)
Від злого, ледачого чоловіка не жди вдячності. Пор. Adalberg Wilk 139.
22. Вовк вовка в яму не втрутит. (Снятин)
Злий зі злим буде радше держати спілку, ніж ворогувати.
23. Вовк вовком буде, хиба го ожениш. (Гнідковський)
Значить злий не покине своєї злості, хіба сам попаде в велику халепу, пор. ч. 19.
24. Вовк зими не ззїсть. (Нагуєвичі)
Зима не пропаде, не зменшиться. Пор. Wander V (Wolf 189, 242). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 117.
25. Вовки го з’їли. (Ількевич)
Десь бавиться, довго не вертає. Пор. Adalberg Wilk 88.
26. Вовк і з ліку вівці бере. (Гнідковський) … і лічені … (Ількевич) … і пораховану вівцю ззїсть. (Нагуєвичі) … раховані вівці бере. (Petruszewicz)
Саме почислення овець не збереже їх ще від вовка. Так само чоловікові не досить знати, кілько має якого добра, але треба пильно і діяльно берегти його. Пор. Adalberg Wilk 3; Záturecky X, 1207.
27. Вовк лежачи не утиє. (Ількевич, Petruszewicz)
Значить мусить бігати, працювати. Так само чоловік лінивий не набуде добра. Пор. Wander V (Wolf 203); Adalberg Wilk 101.
28. Вовк знає, що їсти має. (Нагуєвичі)
Віра в те, що вовкові призначено, що має з’істи, а того, що йому не призначено, він навіть не пробує хапати. Німець висловлює те саме ще ясніше: Der Wolf kann nicht beissen, was er will, Wander V (Wolf 151).
29. Вовк не в свої скирі ходит. (Нагуєвичі)
Бо як його уб’ють, то шкіру здіймають. Голандці кажуть: вовк мусить у своїй шкірі здихати, коли йому її вперед не зідруть, пор. Wander V (Wolf 107).
30. Вовк не такий лихий, як страшний. (Городенка) … недобрий … (Теребовля)
Оба варіанти очевидно жартливі; чи вовк лихий, чи недобрий і страшний, це на одно виходить. Німці й італійці кажуть, що вовка все роблять більшим, ніж він є направду, пор. Wander V (Wolf 297); Pazzaglia 205, 7; Adalberg Wilk 112.
31. Вовкови барана з горла не видреш. (Ількевич)
Звірі при пожиранні здобичі дуже сердиті. Пор. Wander V (Wolf 358); Čelakovský 143; Adalberg Wilk 117, 118; Záturecky X, 925.
32. Вовкови поросяти з горла, а котови миши з зубів не видреш. (Гнідковський)
Пор. попереднє ч. і Záturecky X, 923.
33. Вовком орати не будеш. (Нагуєвичі)
Орати вовком, це символічний вислів для означення якоїсь неможливої речі. Пор. Wander V (Wolf 312). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 186.
34. Вовк серсть, але не природу покидає. (Гнідковський)
Образово: злий чоловік хоч удає доброго, але своєї вдачі не змінює. Пор. німецьке: Der Wolf umändert wol sein Haar, aber er bleibt, wie er war, Wander V (Wolf 59); Záturecky II, 222. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 205.
35. Вовк ситий і вівця ціла. (Ількевич) … коза … (Лучаківський)
Говорять при кориснім залагодженні спору, де жодна сторона не кривдує собі. Пор. вище ч. 1; Brzozówski Wilk 10; Wander V (Wolf 557). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 194.
36. Вовк сі лінит, але натури не змінит. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Вовк лінит сі, але не змінит сі. (Нагуєвичі)
Пор. вище ч. 34, а також латинське: Lupus pilum mutat, non animum, Wander V (Wolf 41, 59). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 323.
37. Вовк старий не лізе до ями. (Ількевич)
Значить обережний, досвідний. Давніше ловили у нас вовків у ями, викопані в такім місці, куди ніччю ходили вовки.
38. Вовк ся старіє, але не добріє. (Гнідковський)
Так само й злий, лукавий чоловік. Пор. Wander V (Wolf 5, 14, 130).
39. Вовк у лісі рує, як видит господарський товар у полонині. (Карлів)
Говорять про завидющого чоловіка.
40. Вовк через посли не тиє. (Ількевич, Petruszewicz)
Говорять проти посередників, що нібито трудяться для нашого добра, але властиво самі наживаються нашим коштом.
41. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний і жид хрещений, то все непевні. (Ількевич)
Приповідка книжного складу. Пор. Wander V (Wolf 203); Adalberg Wilk 102; Носович 271; Brzozówski Wilk 23.
42. Вовче, вовче, за морьом ти вечиря! (Мшанець)
Це властиво примівка, якої вживають при згадці про вовка з інтенцією – відвернути його від власного хозяйства, а бажанням йому вечеряти десь далеко, за морем.
43. Вовче, вовче, на ти зварявний камінище в пащечище! (Мшанець)
Заклинання. «Зварявний камінище», це той камінь, який розпалюють у печи і потім кидають у окріп, яким золять шмаття. В основі цієї й попередньої приказки лежить погляд, що навіть вовкові не слід бажати смерті, хоч би й при заклинанні, а треба замість звичайної його і призначеної йому Богом добичі силою заклинання піддати йому щось інше, далеке або таке, що він міг би взяти без шкоди для чоловіка.
44. Впустив вовка до обори. (Дрогобич)
Віддав беззахистних на поталу дужчому та лихому. Пор. Adalberg Wilk 94.
45. Говоримо на вовка, скажім же й за вовка. (Нагуєвичі)
Навіть супроти ворога треба при осуді заховати об’єктивність, розміркувати pro і contra. Пор. Adalberg Wilk 18, 40. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 15. [І. Франко використав приповідку як назву своєї статті 1891 р. – М. Ж., 27.02.2021 р.]
46. Говорім за вовка, говорім і по за вовка. (Ількевич)
Значить крім вовка міг і хтось інший зробити те лихо, про яке йде мова.
47. Годуй вовка, аби ти ззїв. (Нагуєвичі)
Говорить про невдячних дітей або загалом про сусіда чи приятеля, який за одержані добродійства відплатився ворожнечею Пор. Wander V (Wolf 192, 487); Симони 1365.
48. Дайте но ми там самого спідного вовка! (Нагуєвичі)
Жартлива погроза, що, мовляв, помщуся на ворогах аж до найдальшого. Натяк на звісну казку про нещасного вовка, який завзявся з’їсти чоловіка, а коли цей виліз на дерево, скликав цілу ватагу вовків і ставши внизу велів іншим вовкам лізти на себе, щоб дістати чоловіка на дереві; коли ж вовки вилазячи все один на одного почали вже досягати чоловіка, цей крикнув: «Дайте но мені самого спідного вовка!» Йей спідний перелякався і кинувся тікати, і всі вовки оперті на його плечах попадали.
49. Де вовком коли хто доробив ся! (Борислав)
Так само з ворогом тяжко мати якесь корисне діло.
50. Дивив сі вовк до кошьири тай казав: «Усьо би тут добре було: і пастухи як вуйки, і пси як рідні брати, лиш біда, що вівці не стрижені, то ми вовна меже зуби позалазит». (Нагуєвичі)
Кепкують із чоловіка, що чуючи перевагу противника не міг сповнити свого злого наміру і вибріхується, що властиво й не задумував нічого злого.
51. За вовка помовка, а вовк іде. (Ількевич) … у хату. (Теребовля) … тут. (Нагуєвичі) … суне. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Про вовка помовка, а вовк суне. (Іванівці)
Лихе не раз досить згадати, а воно вже й з’являється. Говорять іноді й жартом, коли в хату входить той, про кого якраз говорено. Пор. Wander V (Wolf 348); Čelakovský 145; Záturecky XVI, 21. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 215; Славейков І, 178; Le Roux I, 117.
52. За вовка помовка, а то лис кобилу стис. (Сілець Беньків)
Кепкують із злого чоловіка, якого переконано в злому ділі, а він усе ще відпирається і складає на когось іншого. Пор. Wahl II, 22; Krumbacher 30; Haller 15; Носович 415.
53. Заклав до воза вовк кобилу, та лишив лишень гриву. (Залісє)
Кепкують із незручного помічника, що помагаючи зробить більше шкоди, ніж пожитку.
54. Замкнув вовка межи вівці. (Ількевич)
Говорять про недібране товариство, де хтось один псує гармонію. Пор. Wander V (Wolf 574, 624); Záturecky VIII, 957.
55. Захотів ти від вовка каяньи, а від пяного встиду! (Нагуєвичі)
Значить захотів чогось неможливого.
56. З вовка кепський пастух, а з пяниці війт. (Коломия)
Пор. німецьке: Wolfe geben böse Hirten, Wander V (Wolf 543).
57. З вовком до паю не ставай. (Сапогів)
Бо він не любить ділитися своєю здобиччю.
58. З вовком жити, вовком бути. (Гнідковський) … по вовчому вити. (Лімна)
Чоловік рад не рад уподоблюється до свого окруження. Пор. Wander V (Wolf 193, 471, 473, 503); латинське: Ulula cum lupis, cum quibus esse cupis; Adalberg Wilk 31, 32; Záturecky VIII, 441. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 137; Даль ІІ, 146, 431; Le Roux I, 117; Giusti 63.
59. З живого вовка ськиру продає. (Нагуєвичі)
Значить строїть фантастичні плани, основані на занадто гарячій надії.
60. Ззїв вовк кобилу, най ззїсть і лошє. (Kolberg Pokucie)
При більшій шкоді і менша не так болить. Німець досадніше: Hat der Wolf den Ochsen gefressen, so fress’ er auch die Hörner, Wander V (Wolf 265, 266).
61. Зіркає очима як вовк. (Сороки)
Говорять про поганий, захланний погляд.
62. Змок як вовк, і змерз як пес. (Нагуєвичі)
Вовк мусить бігати по сльоті, а пес зимою ночує на дворі на морозі.
63. І вовки свого патрона мают. (Нагуєвичі)
Патроном вовків уважається у нас св. Миколай, який буцімто кождому вовкові замикає й відмикає зуби.
64. І вовк своі вовченьита любит. (Нагуєвичі)
Любов до власного кодла ще не значить, що той чоловік добрий і для інших.
65. І вовк хоче жити. (Нагуєвичі)
Гуманне почуття признає всьому, що живе, рацію його існування.
66. Із нехотя з’їв вовк порося. (Ількевич)
Жартують, коли хтось зробив іншому якусь пакість і виправдується, що зробив це нехотя.
67. І на вовка перепадує, не то на чоловіка. (Дидьова)
Перепадує – заходить лиха пригода. Значення: і на вовка, дикого, сильного, свобідного звіря заходить лихо, а на чоловіка й поготів.
68. І небоя вовки з’їли. (Ількевич) … ззїдьит. (Нагуєвичі)
Відповідають хвалькові або смільчакові, який каже, що того а того не боїться. Німець каже: Die Wоlfe fressen auch oft gescheidte Hündlein, Wander V (Wolf 180).
69. І пораховану вівцю вовк із’їсть. (Лучаківський)
Пор. вище ч. 26; Osm. 360.
70. Кізми вовка не тровити. (Darowski)
Говорять про невідповідні способи, яких уживає хтось для свого діла. Німецьке: Wоlfe kann man nicht mit Schafen fangen, Wander V (Wolf 573).
71. Кого, як кого, а вовка при тім певно не було. (Коломия)
Говорять про лихе діло, якого справець невідомий. Пор. вище ч. 4.
72. Коли йдеш до вовка на обід, бери пса з собою. (Ількевич)
Коли пробуєш миритися з ворогом, то держись обережно. Пор. Wander V (Wolf 472, 476, 480, 498, 515); Čelakovský 249; Brzozówski Wilk 14.
73. Ліпшіє, як молодий вовк. (Гнідковський)
Жартливо в значенні: робиться що раз гіршим; молодий вовк що далі робиться гіршим. Німець каже: Je junger der Wolf, je besser, Wander V (Wolf 267).
74. Ловив вовк, ловив, а колись і вовка зловлять. (Ількевич)
Такий, що кривдить людей, верховодить над ними, наскочить колись на дужчого, завзятішого, який і його візьме під ноги. Пор. Čelakovský 140; Adalberg Wilk 38.
75. Має ті вовк іззїсти, волю я. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, дорізуючи вівцю, скалічену вовком.
76. На вовка помовка, а заяць кобилу ззїв. (Petruszewicz)
Жартливо, коли хтось вибріхується від діла, яке очевидно зробив сам. Пор. Čelakovský 345.
77. На вовка помовка, а злодій кобилу украв. (Lewicki, Ількевич)
Іноді чоловік занадто бережеться одного ворога, і потерпить лихо від другого. Пор. Носович 349. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 181, 356; Leutsch 37; Тимошенко 129.
78. На, вовче, ззїдж мі! (Нагуєвичі)
Окрик розпуки, коли чоловік притиснений бідою не вміє собі порадити.
79. Нагнав му вовка. (Коломия)
Замість нагнав страху.
80. Най вам вовк помагає! (Ценів)
Кричать жартуючи, замість най вам Бог помагає.
81. Най тото вовк іззїсть! (Нагуєвичі)
Говорять про якесь невідхильне лихо, якому чоловік не може дати ради. Пор. Wander V (Wolf 561). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 190.
82. Наставило ся вовкови в зуби. (Ількевич)
Говорять про брикливе, збиточне теля або порося.
83. На таке й вовк не пристане. (Дрогобич)
Коли мова про якісь дуже кривдні, некорисні умови.
84. На таке сі вовк женив, та й доси жінки не має. (Коломия)
Коли мова про якісь фантастичні плани та неневні обіцянки.
85. Натягає ся як вовк. (Гнідковський)
Значення неясне. Як натягається вовк?
86. Не буде з вовка баран. (Уриче)
З лихого чоловіка не зробиться добрий. Пор. Adalberg Wilk 138; Wander V (Wolf 13–15); Záturecky II. 223.
87. Не виводи вовка з ліса. (Lewicki, Ількевич) Не викликай … (Нагуєвичі)
Не накликай сам на себе напасті. Пор. вище ч. 9, 16; Wander V (Wolf 318); Adalberg Wilk 61; Záturecky IX, 424; V, 561. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 168.
88. Не видреш, як вовкови з горла. (Гнідковський)
Говорять про тугого, неточного довжника або скупаря. Пор. вище ч. 11; Wander V (Wolf 358).
89. Не за те вовка бют, що сира нема, але що вівцю з’їв. (Гнідковський)
Делікатне розрізення близших і дальших причин. В дальшій консеквенції б’ють власне за те, що сира нема, тобто, що не стало користі, яку вівця приносила чоловікові. Німець каже: Не за те вовка б’ють, що сірий, але за те, що вівці їсть, див. Wander V (Wolf 290); Adalberg Wilk 66.
90. Не затрубит так пес, як вовк. (Petruszewicz)
Жартують із бідного, слабосилого, коли поривається рівнятися з багатшим, сильнішим.
91. Не мав вовк чим ср … . та ликами. (Ількевич) Не має … (Petruszewicz) … та ликом. (Нагуєвичі) … личєм. (Лімна)
Говорять, коли хтось недотепно вибріхується від свого діла або коли про когось пущено якусь несуразну брехню. Пор. Носович .379.
92. Не мав вовк чим ср-и та пішов до ліса лика драти. (Лучаківський)
Говорять про несуразне, необдумане діло.
93. Не навчиш вовка орати. (Гнідковський)
Хто вродився або стався нездарою, злим, того не наломиш до трудящого, чесною жити. Пор. Wander V (Wolf 13, 312); Adalberg Wilk 82.
94. Не продавай вовка, аж го забєш. (Ількевич)
Жартують, коли хто строїть фантастичні плани. або похваляється, що я те й те зроблю свому ворогові. Пор. Wander V (Wolf З4З).
95. Не ручу, ино за вовка і за себе. (Гнідковський) … ні за кого … (Нагуєвичі)
Тобто: що не зробив того діла.
96. Не треба вовка бити, треба го оженити. (Нагуєвичі)
В дусі старих поучень про жіночу злобу – це буде для нього найтяжча кара. Подібно і в німецькому: Der Wolf denkt net gern an die Hochzeit, Wander V (Wolf 162).
97. Не туди вовка тягне, де для нього нічого не пахне. (Лисятичі)
Говорять про самолюбців та користолюбців, що пристають лиш до такого діла, яке обіцяє їм особисту користь.
98. Ні вовк, ні пес. (Гнідковський)
Говорить про хиткого, слабохарактерного чоловіка. Німець каже: Er ist bald Wolf, bald Fuchs, пор. Wander V (Wolf 610).
99. Носит вовк носит, а колись і вовка понесут. (Гнідковський) … винесут. (Petruszewicz) Носив … понесли … (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Носив вовк, понесли й вовка. (Тростянець)
Злий чоловік кривдить інших, поки й йому самому не прийдеться покутувати. Пор. Čelakovský 146, 263; Adalberg Wilk 68; Носович 273; Záturecky X, 1026. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 55, 264; ІІ, 131.
100. Обійде ся без вовка в кошарі. (Уриче)
А без лихого чоловіка в чесній компанії.
101. О вовку помовка, а вовк у кошарі. (Ількевич)
Про лихе досить нагадати, а воно вже й тут. Пор. вище ч. 33, 51; Adalberg Wilk 71.
102. Ой уже, що ти вовком наореш! (Нагуєвичі)
Непотрібом, марнотратником не доробишся. Пор. вище ч. 93; Adalberg Wilk 107.
103. Остатна річ вовком орати. (Ількевич)
Так характеризує чоловік своє безвихідне положення, де мусить користуватися радою або услугою свого ворога. У чехів: Z vlka nebrze bude orač, Čelakovský 168; пор. вище ч. 102.
104. Певне вовк у лісі здох! (Нагуєвичі)
Говорять, почувши якусь несподівану новину.
105. Переказами вовк не ситий. (Нагуєвичі)
Себто тим, чого сам не зловить і не з’ість. Німець каже: Der Wolf wird nicht satt, wenn er Boten nach Schöpsenfleisch schickt, Wander V (Wolf 128); пор. вище ч. 40; Гильфердинг 1594.
106. Пізнати вовка по голосі. (Нагуєвичі) … по серсти. (Уриче)
Він не утаїть своїх прикмет. Пор. Adalberg Wilk 135; Záturecky II, 137.
107. Пізнати вовка, хоть в бараній шкірі. (Ількевич)
Злого чоловіка пізнаєш, хоч чиниться добрим.
108. Пожалував вовк кобилу, лишив хвіст і гриву. (Кобиловолоки)
Жартують із милосердя лукавого та захланного чоловіка. Тільки перша половина у Adalberg Wilk 86. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 197.
109. Раховані вівці вовк бере. (Кобиловолоки)
Може відгук старого віруваня, що власне почислені предмети найшвидше дізнають шкоди. Пор. Wander V (Wolf 39, 40, 68); латинське: Lupus non veretur etiam nuineratos oves devorare; вище ч. 26, 69.
110. То вже велика біда в лісі, як вовк вовка їсть. (Коломия)
Злі люди держаться дружно і не радо виступають один проти одного. Пор. Adalberg Wilk 24; Záturecky II, 241.
111. То лиш вовк очима світит. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли йому велять шукати чогось на потемки.
112. То ще вовк в овечій ськирі. (Нагуєвичі)
Хитрий, лихий чоловік, що удає доброго та спокійного. Wander V (Wolf 598, 621); Adalberg Wilk 114; Záturecky V, 558; Cnyrim 498. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 22.
113. Туди сі вовк пхає, де гніздо має. (Комарно)
Значить і вовк почуває любов до своіх вовченят.
114. Уже се і вовки в лісі виют. (Гнідковський)
Значить стара новина, діло всім давно відоме, пор. вище ч. 10.
115. Уклепав, як біда вовка. (Нагуєвичі)
Говорять про незугарно, невміло зроблену річ. Натяк на оповідання про те, що вовка сотворив не Бог, а чорт.
116. Ци виділи-сте, аби вовк дав мньисо псови? (Карлів)
Тай взагалі ніхто не любить зрікатися своєї користі, щоб дати її свойому противникові. Німець каже коротше: Der Wolf hat kein Fleisch zu Kauf, Wander V (Wolf 83).
117. Хто вродився вовком, тому бараном не бути. (Гнідковський)
Моральні прикмети чоловіка в дуже великій мірі залежать від його фізичної організації; відси народна віра в те, що злим або добрим чоловік уже родиться, що злі або добрі прикмети держаться в роді. Німець каже: Aus einem alten Wolfe wird nicht erst ein Schaf, пор. Wander V (Wolf 14, 15).
118. Що вовк здибле, то мусит із’їсти. (Лучаківський) … то його. (Нагуєвичі)
Віра, що вовк здибає тільки те, що йому призначене на здобич і, значить, він не може милосердитися над своєю жертвою. Пор. Wander V (Wolf 354): Adalberg Wilk 7.
119. Що вовк назначив, то його. (Гнідковський)
Значить що раз мав у зубах, покалічив, те мусить з’істи коли не зараз, то пізніше. Віра, що приміром товарина, раз відбита від вовка, мусить таки згинути в його зубах. Пор. Adalberg Wilk 5.
120. Що сіре, то й вовк. (Darowski)
Сміються з боягуза, якому в усьому сірому привиджується вовк, а в дальшій лінії з чоловіка, який усюди вітрить небезпеку. У чехів навпаки: Neni vše vlk, со sěrou barvu ma, Čelakovský 269; пор. Wander V (Wolf 254).
121. Як би був вовк не с–в, був би барана спіймав. (Коломия)
Жартують із лінивого. непорядного чоловіка, що прозівав добру нагоду. Пор. Wander V (Wolf 336).
122. Як би вовк не сидів за горою, був би за другою. (Ількевич)
Небезпека все грозить чоловікові коли не з одного боку, то з другого.
123. Як вовка бют, у вівцю дух вступає. (Уриче)
Значить вона почуває себе безпечнішою. Пор. Wander V (Wolf 134).
124. Як не вовк, то бурий пес. (Хиринка)
Сміються з боягуза, що налякався, а сам не знає гаразд чого. Пор. Adalberg Wilk 2.
[Доповнення 1910 р.] 125. Бійся вовка, тай не йди до ліса. (Городок)
Пор. т. І, ч. 18; Даль І, 324; Le Roux I, 40.
[Доповнення 1910 р.] 126. За вовка помовка, а заяць кобилу ззів. (Винники)
Пор. т. І, Вовк ч. 52.
[Доповнення 1910 р.] 127. Наймити вовка до овець.
Дати шкідникові власть у руки. Пор. Славейков ІІ, 83.
[Доповнення 1910 р.] 128. Не такий вовк страшний, як го пишут. (Карлів)
Він сам звичайно не кидається на чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 129. Якесь ні вовк, ні пес. (Вербовець)
Щось ніби страшне, ніби не страшне.