Лінивство – Ложка
Іван Франко
Лінивство
[Доповнення 1910 р.] 1. Лінивство мати всіх гріхів. (Львів)
Бо лінивому приходять на голову всякі лихі діла. Пор. Giusti 228.
Лінуватися
1. Не лінуйся рано встати, а пізно лечи. (Лімна)
Робити весь день до ночі.
2. Ни лінуй сі рано встати, а молодо навчити сі. (Kolberg Pokucie) … оженитии сі. (Нагуєвичі)
Поучення батька синові.
[Доповнення 1910 р.] 3. Хто не лінує ся, тому Бог благословит. (Ізби)
Той доробиться.
Лінь
[Доповнення 1910 р.] 1. Лінь гірш хвороти. (Ізби)
Спостереження життєвої мудрості. Пор. Wander ІІІ, Müsiggang 17; Čelakovský 134.
Ліпше
1. Ліпше з мудрим згубити, ніж з дурним знайти. (Коломия)
З дурним знайдеш та не поділишся.
2. Ліпше не доїсти, ніж не їсти. (Замулинці)
Від переїду можна занедужати, а від недоїду ніколи.
3. Ліпше недосолити, ніж пересолити. (Нагуєвичі)
Пересада все шкідлива. Пор. Muka 1924.
4. Ліпше пізно, як ніколи. (Нагуєвичі)
Тобто: дати, зробити, прийти. Пор. Гильфердинг 138, 200.
5. Ліпше щось, як нічо. (Нагуєвичі)
Все-таки добро. Пор. Гильфердинг 170.
6. Ліпший розум, як готові гроші. (Ількевич)
Без розуму гроші розтратиш. Пор. Гильфердинг 178.
Лід
1. Лишив сми си йик на леду. (Криворівня)
В непевнім положенні.
2. На леду дурний хату ставить. (Ількевич)
Спекулює на щось зовсім непевне.
3. Піду як по леду. (Замулинці)
Піду гладко, без перешкоди.
4. Як дасть Бог леду, то нанесе коваль меду. (Пужники)
На ожеледу треба коні тай чоботи кувати, то для коваля заробок. Пор. Етнографічний збірник VI, 91.
Ліс
1. Вирубай єден ліс, я буду єден біс. (Нагуєвичі)
Характеризують упертого, непотрібного чоловіка.
2. Він такий, гий би у лісі виріс. (Жидачів)
Дикий, неотесаний. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 184.
3. В лісі був, а дров не видів. (Мінчакевич, Petruszewicz, Ількевич)
Про роззяву, незважного, забудька.
4. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. (Ількевич)
Де що діється, а до нас пльотки та поговори доходять.
5. Єдин до ліса, другий до біса. (Ількевич)
Про безладдя і незгоду. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 390.
6. Ліса – хоть бийся, води – хоть мийся, а хліба – хоть плач. (Лучаківський)
Говорить чоловік із бідного лісового села, де земля не родить хліба.
7. Ліс божий та людський, а не панський, бо пан його не садив. (Нагуєвичі)
Звичайна поговірка лісокрадів.
8. Ліс не горит інакше, іно своїми дровами. (Лучаківський)
Так і чоловіка судять по його вчинках.
9. Най ті Бог наверне на ліси та на дебрі! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти втікав від людей у пустиню.
10. Нема ліса без вовка, а села без злодія. (Petruszewicz)
Поговірка з давніших часів, коли в лісах було багато вовків.
11. Ні до ліса, ні до біса. (Нагуєвичі)
Ні до чого нездалий. Пор. Носович 383.
12. Ні до ліса, ні до хати – біжи, біжи, бісноватий! (Лучаківський)
Говорять такому, що бігає без цілі, робить сам не знає що.
13. Пішов до ліса, надибав біса. (Замулинці)
Щось опутало його, зсунувся з глузду.
14. Поїдемо в ліс, нарубаймо беріз. (Нагуєвичі)
Звісно, в березовім лісі.
15. Хоть вивози цілий ліс, то все буде оден біс. (Ількевич)
Говорять мабуть про панів, що повирубували всі ліси в краю, а проте банкрутують.
16. Ци ти з лісів, ци ти з дебрів? (Войнилів)
Коли хтось не знає чогось такого, що всі в селі знають.
17. Чим дальше в ліс, тим більше дров (Ількевич) … далі … (Мінчакевич. Petruszewicz)
Чим більше говориться, тим ближче до сварки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 38, 452; Симони 747, 779, Schleicher 184.
18. Я до ліса, ти до біса. (Залісє)
Я одного хочу, а ти дбаєш про всякі пакості.
19. Якого дерева в лісі найбільше? Кривого. (Нагуєвичі)
Загальна обсервація.
[Доповнення 1910 р.] 20. Ліси закурилися на слоту. (Лучаківський)
Звичайне спостереження, що перед сльотою з лісів піднімаються мряки.
[Доповнення 1910 р.] 21. Що в лісі, то все губа; що в воді то все риба. (Тростянець)
Жартують із такого, що не розуміється ані на губах, ані на рибах.
[Доповнення 1910 р.] 22. Як є ліс, то є гріш. (Криворівня)
З лісу, хоч би й чужого, селяни завше мають певні доходи.
[Доповнення 1910 р.] 23. Як на голий ліс гримит, то буде посуха.
Народне вірування, оперте на гоподарських спостереженнях. «Голий ліс» – очевидно ліс із листатих дерев у часі зими. Пор. Wander ІІ, Holz 232.
[Доповнення 1910 р.] 24. Як у ліс кликнеш, так сі відкликне. (Нагуєвичі)
Говорять про лісову луну, що повторює людські слова, викрикнені в певнім віддаленні від лісу. Пор. Wander ІІ, Holz 260.
Лісничий
1. Був лісничим, а тепер ничим. (Унятичі)
Про такого, що щось мав і втратив. Пор. Adalberg Leśniczy 1.
2. Лісничому теля, а лісному корову, вози хоть і цілу дуброву. (Мшанець)
Говорять про безсовісних лісових сторожів, які за хабарі позволяють нищити ліс, повірений їх доглядові.
Літа
1. В менших літах, в менших гріхах. (Гнідковський)
Молодий чоловік ще не встиг стільки нагрішити, що старший.
2. Дійде до літ, то дійде й до розуму. (Нагуєвичі)
Постаріє – помудріє.
3. З літами все перестане. (Нагуєвичі)
І добро і зло минеться. Пор. Adalberg Rok 26.
4. З літами й розуму прибуває. (Нагуєвичі)
Збільшується досвід чоловіка.
5. З літами чоловік росте, з літами й маліє. (Нагуєвичі)
Довгі літа зменшують людське тіло. Пор. Muka 3879.
6. Літа йдут, як вода плине, а коби так добро йшло, як літа. (Сороки)
З літами чоловік старіє, але не конче багатіє.
7. Літа пливут тай не вертаються. (Гнідковський)
Про минущість людського життя. Пор. Adalberg Rok 16.
8. Літа упливають як вода. (Ількевич)
Про минущість життя.
9. На дітиньичі літа зходит. (Нагуєвичі)
Дуріє, бавиться як дитина. Пор. Adalberg Rok 6.
10. Ідуть літа без розкошів. (Ценів)
Говорять бідні люди. Пор. Adalberg Rok 11.
11. Молоді літа, старий розум. (Нагуєвичі)
Про молодого а розумного чоловіка. Пор. Adalberg Rok 14. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 292; Čelakovský 205.
12. Не в тих літах то було! (Нагуєвичі)
Це було колись давно, ми цього не тямимо.
13. Пішли літа як з батога тріс. (Нагуєвичі)
Минулося життя марно, що чоловік і не зчувся.
14. Які літа, такий розум. (Ценів)
З літами й розуму прибуває. Пор. Muka 2595.
[Доповнення 1910 р.] 15. Коби літа вернули сі, то би хлопці горнули сі. (Жидачів)
Приповідає стара дівка.
[Доповнення 1910 р.] 16. Літа мої молодії і літа старости, тож сходите ви в смутку, ни в радости! (Ю. Кміт)
Примовляє стара жінка, що пробідувала весь вік.
[Доповнення 1910 р.] 17. Пішли літа марне з світа, як лист долів водою. (Ю. Кміт)
Промовляв старий чоловік, пробідувавши багато в своїм житті.
Літати
1. А що ти вчивсі троха літати? (Нагуєвичі)
Жартують, коли хтось упаде.
2. Літав би, та крил не має. (Нагуєвичі)
Про такого, що не має сил для якогось діла. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 165.
3. Не штука літати, а штука падати. (Нагуєвичі)
Кажуть такому, що впав дуже незручно.
4. Не літай високо! (Станіславів)
Не роби великих планів.
5. Не літай, коли крил не маєш. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 2, пор. Muka 2580.
6. Скілько не літай, а все прийде ся на землю впасти. (Яворів)
Скільки не дури себе думками, не фантазуй, дійсність усе своє каже.
7. Хто високо літає, той низко сідає. (Ількевич, Petruszewicz)
Хто робить собі великі плани й надії, той звичайно осідає на дуже малім. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 294; Славейков І, 234.
[Доповнення 1910 р.] 8. Добре літати, але кепсько сідати. (Нагуєвичі)
Мовив медвідь упавши з дуба. (З народної казки).
[Доповнення 1910 р.] 9. Літає добре, а сісти не вміє. (Тростянець)
Кепкувала лисиця з лиса, що скочивши з муру впав на терня. (З народної казки).
Літісь
[Доповнення 1910 р.] 1. Від літісь хожу по термінах, тай правди нема. (Тухля)
«Від літісь» – від торічного року.
Літо
1. В літі кожда качка прачка, а в зимі і жінка неборачка. (Лучаківський)
Літом прати легко і приємно, а в зимі біда, стоячи в студеній воді.
2. В літі підкинь ногою, а в зимі возьмеш рукою. (Добросин)
Те, чим чоловік у літі гордує, в зимі рад би знайти, та не може.
3. Кому в літі холод, тому в зимі голод. (Жураки)
Хто літом любить сидіти в холодку, приміром у часі жнива та косовиці, той у зимі терпітиме голод.
4. Літо два рази не буває. (Гнідковський)
По ньому йде осінь і зима.
5. Літо збирає, а зима ззїдає. (Гнідковський)
Це вже така економія природи.
6. Літо зробит, зима з’їсть. (Кобаки)
Варіант попереднього.
7. Люде раді літу, а пчоли цвіту. (Лучаківський)
Літом усі тішаться.
8. Літо родит, не ріля. (Кобаки)
І найліпша рілля в зимі не вродить нічого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 218; Wander V, Zeit 186.
9. Нім буде літо, то ще буде розмаїто. (Лучаківський) … ще заліпит. (Нагуєвичі)
Говорять в часі сльотавої весни.
10. Прийде літо, то є розмаїто; прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо і робити нема що. (Ількевич)
Говорить про свою долю бідолашний зарібник.
11. Раз літо родит. (Лучаківський)
Запізниш пору, то вже не вродиться тобі нічого.
12. Хто в літі співав, буде в зимі танцював. (Коломия)
Хто бив у літі байдики, той у зимі мусить добре бігати, щоб щось заробити.
13. Хто літі в холоді, тот зимі в голоді. (Kolberg Pokucie)
Варіант до ч. 3.
14. Що літі підпрячеш ногою, то найдеш зимі рукою. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Що в літі ногою, то в зимі рукою. (Городок)
Варіант до ч. 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 546.
15. Я на то, як на боже літо. (Залісє)
Я тому рад.
[Доповнення 1910 р.] 16. В літі за день тілько розмокне, що в зимі за ніч замерзне. (Комарно)
Господарське спостереження.
[Доповнення 1910 р.] 17. В літі і качка – прачка, а в зимі то й дівка – смаркачка. (Монстирок)
Варіант до т. ІІ, Літо 1. Пор. Даль ІІ, 546.
[Доповнення 1910 р.] 18. В літі й качка – прачка, а в зимі й пес не хоче. (Винники) … й слуга не піде. (Винники)
Варіанти до попереднього числа.
[Доповнення 1910 р.] 19. Нема літа без грому. (Нагуєвичі)
Громи в літі – неминуче атмосферне явище в нашім кліматі. Пор. Muka 1892.
[Доповнення 1910 р.] 20. У літі й качка – прачка, а у зимі і Феся ни бире сі. (Жидачів)
Варіант до ч. 18.
[Доповнення 1910 р.] 21. У літі такої води і пан не нап’є, як у зимі хлоп. (Вовчинець)
В зимі кожна вода студена й чиста.
[Доповнення 1910 р.] 22. Хто в літі холоден, той в зимі голоден. (Городок)
Пор. т. ІІ, Літо, 3, 13.
[Доповнення 1910 р.] 23. Що літо зібрало, то біда з’їла. (Старий Самбір)
Пор. т. ІІ, Літо 6.
Літувати
1. Де-с літував, там і зимуй. (Кобаки) Де хто … там і зимує. (Ількевич)
Не робив у мене в літі, то на зиму тебе не потребую.
Лічитися
1. Хто ся лічить, того біда цвічить. (Ількевич, Petruszewicz, Миколаїв над Дністром, Дрогобич)
Лічення зв’язане звичайно з масою клопотів та турбот.
Лляти
1. Аж ми сі горлом ллє, так єм сі напив. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік обпившися чи то води чи іншого напою.
2. Лляти порожну воду. (Крехів)
Балакати пусте та непотрібне.
3. Лльий му за ковньир, як пити не хоче! (Нагуєвичі)
Силують чоловіка пити горівку.
4. Там ллє ся, де рідке. (Гнідковський)
Густе не поллється.
5. Там сі ллє, де повно. (Нагуєвичі)
З порожного не виллєш.
Лоб
1. Вступи сі, бо по лобі дістанеш. (Ценів)
Ударю по чолі.
2. На лоб, на шию! (Нагуєвичі)
Тобто: біжи, щоб лоб розбив і шию скрутив.
3. Ні з сього, ні з того берь за лоб оден другого. (Ількевич)
Про бійку з благої причини.
4. У нього лоб на три пйиди. (Нагуєвичі)
Говорять про мудрого чоловіка.
5. Хоць лобом о стіну бий, то з того нічого не буде. (Ценів)
Лиху не зарадиш.
Лобода
[Доповнення 1910 р.] 1. Лобода панська їда, хлопська біда. (Тершів)
В добрій приправі вона смакує, а селяни їдять її в передновок без приправи.
[Доповнення 1910 р.] 2. Попоїдж лободи тай махай до води. (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що мав голодний обід.
[Доповнення 1910 р.] 3. То таке, як лобода без приправи. (Нагуєвичі)
Страва без ніякого смаку.
Ловити
1. Зловився як миш на лапку. (Замулинці)
Хитрощами, підступом попав у безвихідне положення.
Логаза
1. Від логази с-и на день три рази. (Ценів)
Логаза – заопихані в ступі зерна ячменю або голомші, дуже сита страва.
2. Зразу давали логазу, а на востанку ледви пісний борщ. (Жидачів)
Жалується бідний наймит.
3. Зразу їли логазу, а як сі запомогли, то без вечері льигли. (Миколаїв над Дністром) … запомогли сі, та й без вечері обійшли сі. (Нагуєвичі) … без вечері спати … (Буданів) … то й без … (Ількевич)
Іронізують таких, що зразу жили в достатку, поки не дожили до бідності.
4. Зразу логазу, далі йигли, а врешті не ївши спати льигли. (Городок)
Сходили все на менше.
Логин
1. Логине, встань но, бо сі в тобі г-на запечут. (Нагуєвичі)
Говорять лінивому, що раз у раз лежить.
Ложка [У І. Ф. – Лижка, ложка]
1. Ані лижки, ані миски, треба буде ще колиски. (Нагуєвичі)
Про зовсім немаюче подружжя, що надіється дитини. Пор. Adalberg Łyżka 2.
2. Відпала му лижка від рота. (Нагуєвичі)
Він умер їдячи. Пор. Wander ІІІ. Löffel 76.
3. Дали ложку, як страви не стало. (Яричів)
Це вже запізно. Пор. Wander III, Löffel 78.
4. Він сі не бойит великої лижки. (Нагуєвичі)
Швидше буде ситий. Пор. Wander ІІІ, Löffel 70.
5. Втопив би мні в лижці води. (Нагуєвичі)
Про лихого ворога. Пор. Wander ІІІ, Löffel 23.
6. Далеко ложка від рота. (Крехів)
Між задумом а виконанням усе далеко. Пор. Adalberg Łyżka 5: Wander III Löffel 8, 15, 66.
7. І лижки страви бідному жьилує. (Нагуєвичі)
Жалується бідний чоловік, що його не погостили.
8. Лижков по чолі дістанеш. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що їсть і розливає. Пор. Wander III, Löffel 82.
9. Лижкою не вичерпаєш води із моря. (Гнідковський)
Про всяку неможливу річ. Пор. Wander ІІІ, Löffel 16, 39.
10. Не далеко лижку до рота нести. (Нагуєвичі)
Це дуже мала робота.
11. Не їв, то й ложок не буду мити. (Крехів)
Не моє діло. Пор. Wander III, Löffel 86.
12. Не пхай свою лижку в чужу миску. (Нагуєвичі)
Не мішайся не в своє діло. Пор. Wander ІІІ, Löffel 4.
13. Нова лижка губу дре. (Petruszewicz) … рот … (Нагуєвичі) … рота дере. (Крох)
Вона ще не зовсім гладка, якою робиться від уживання.
14. Прийти ложки облизати. (Гнідковський)
Прийти по обіді. Пор. Wander ІІІ, Löffel 69.
15. Суха ложка губу дре. (Ількевич) … рот дере. (Ількевич) … лижка … (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Гола лижка горло дре. (Снятин)
Ложка без страви. Пор. Adalberg Łyżka 10; Wander ІІІ, Löffel 81; Bebel 2127. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 192; Носович с. 435.
16. Усхла ложка. (Гнідковський)
Не їсть нічого.
17. Що з ложки по обіді? (Крехів)
Вона лиш тоді потрібна, як є що їсти. Пор. Adalberg Łyżka 7; Wander ІІІ. Löffel 47.
18. Я тото великою ложкою їв. (Крехів)
Дознав того, напрактикований. Пор. Wander ІІІ, Löffel 105, 115.
[Доповнення 1910 р.] 19. Лижка дохтю бочку меду запаскудит. (Нагуєвичі)
Трохи злого попсує багато доброго. Пор. Giusti 246.
[Доповнення 1910 р.] 20. На лижку меду більше мух зловиться, як на бочку оцту. (Монастирок)
Мухи на оцет не ловляться, так само й людей не принадиш лихим, прикрим поводженням.
[Доповнення 1910 р.] 21. Не їдж чужов лижков, бо сьи будете кусати. (Вербовець)
Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 22. По лижці – тай по мисці. (Кукизів)
Їло їх багато; кожний хопив по ложці і спорожнили миску.
[Доповнення 1910 р.] 23. Упала лижка в помиї. (Стежниця)
Говорять про такого, що з доброго стану попав у лихий.