Пан

Іван Франко

1. Або пан або пропав. (Львів)

Говорить чоловік, ризикуючи на щось велике. Пор. Носович с. 256; Wander I Edelmann 29. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Alles 21; Даль І, 59, 322; Гильфердинг 64, 104; Giusti 357.

2. Або то пан з іншої глини, ніж хлоп? (Ценів)

Протест проти соціальних різниць, що виросли на антропологічній єдності.

3. Біда з панами: ми в коршму, а вни за нами. (Криворівня) … до коршми … (Підпечари)

Нарікають гумористично селяни на зубожіння панів.

4. Бодай з біди пана не було, а щоби пан за біду зійшов! (Нагуєвичі)

Біда тут значить бідність.

5. Бодай з хлопа пан не був. (Миколаїв над Дністром) … не було з хлопа пана. (Нагуєвичі)

Побожне бажання. Пор. Osm. 379.

6. Бодай пан до живітє панував, а по смерти тачками каміння возив. (Бродки)

Прокляття.

7. Будь великим паном малим коштом. (Тернопіль)

Таким паном може бути й мужик.

8. Були два пани, мали одні штани; котрий ранше встав, той сі в них вбирав, а котрий пізнійше, то той хорував. (Голешів)

Іронічна характеристика лихолатників, що вдають панів.

9. Були такі пани, що мали одні штани: хто рано встав, той штани вбрав. (Берегомет) … три … (Кнігинин С.) Два пани, одні штани, хто борше встав, той борше сі вбрав. (М. Яцків)

Варіант до попереднього.

10. Великий пан: з чого сорочка, з того й жупан. (Darowski)

Іронічно про бідного пана.

11. Великим панам трудно правду сказати. (Ількевич)

Перед ними приходиться брехати. Пор. Adalberg Pan 176; Wander II, Heer 22.

12. Великі пани: хоть неправда хвали! (Гнідковський)

Не зносять правди, а люблять похвалу.

13. Вже пани й попи стіснили сі. (Городок)

Побідніли, стратили значення.

14. Від милого пана мила мині рана. (Буданів) … свойого … (Petruszewicz) … мого … солодка. (Голешів)

Говорить жінка про свого чоловіка.

15. В пана кради, перед пана клади. (Печеніжин)

Покірний слуга мусить правдою і неправдою догоджувати панові.

16. Всі пани, а хто буде свині пасти? (Ількевич)

Іронічний вислів про те, коли прості люди називають себе панами. Пор. Adalberg Pan 66; Wander II, Herr 2; Liblinský 219.

17. Вхопив пан за тіло а чорт за душу. (Корчин)

Якась згадка з панщизняних часів. Значення неясне.

18. В чім пани бракують, в тім убогі смакують. (Ількевич)

Що пани відкидають, тим користуються бідні.

19. Дав Пан Біг на всьо ситно того року. (Лучаківський)

Про добрий урожай.

20. Дав Пан-біг по доленьці, як мамі так доненьці. (М. Яцків)

Яка мати нещаслива, така й донька.

21. Дасть Дан-Біг поживитися, та не дасть видихати. (Підгірки)

Про чоловіка, що умер з переїду.

22. Два пани, два атамани, а єден підданий. (Лучаківський)

Про убогих панів.

23. Двом панам служить, а сорочки не має. (Ількевич)

Бо ні одному не догодить. Пор. Adalberg Pan 83; Wahl I, 89; ІІ, 40; У чехів: Hustá služba, řidká sukně. Liblinský 174.

24. Двом панам тяжко служити. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Годі двом пана служити.

Тяжко їм догодити. Пор. Adalberg Pan 28; Wander II, Herr 569, 639. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 333.

25. Де ся пан з паном бє, там хлоп своє волосє дає. (Гнідковський)

Пани б’ються між собою, а мужики за це терплять. Пор. Adalberg Pan 74.

26. Добрий пан – взьив у дітий хліб та кинув псам. (Kolberg Pokucie)

Характеристика панщизняних порядків, при яких виганяли селянських сиріт з їх рідних хат.

27. Добрий пан: ні бє, ні лає, та в нічім не дбає. (Ількевич)

Недбалий пан гірший від строгого. Пор. Adalberg Pan 118.

28. Дрібненькі пани, а воші як біб, восковані чоботи, а босий слід. (Миколаїв над Дністром)

Іронічний вислів про убогих, а претензіонально убраних панів.

29. Ей пани голоколінці! (Darowski)

Про панів голодранців, збанкрутованих.

30. Є пан над панами. (Нагуєвичі)

Говорять про Господа Бога. Пор. Wander ІІ, Herr 272.

31. Забрав Пан Біг багатих, а бідними кидає. (Глещава)

Говорять жартуючи, коли хто впаде.

32. З великими панами не за панбрат. (Ількевич)

Небезпечно з ними брататися. Пор. Adalberg Pan 327; Носович с. 436; Schleicher 170.

33. Знайди такого пана, аби тебе зробив старшим надо мнов. (Ю. Кміт)

Мовила жінка до недоброго чоловіка.

34. З панами приставай мало, з дурнями ніколи. (Кнігиничі)

Життєва практика.

35. З панами пуцки не мньирьий, бо як твоя буде коротша, то натьигнут, а як довша, то втнут. (Нагуєвичі)

Конкретна ілюстрація нерівності між підданими і панами. Пор. Wander ІІ, Herr 594; Čelakovský 325; Osm. 156.

36. З панами рідко, а з дурнями ніколи не приставай. (Ількевич)

Варіант до ч. 34.

37. З паном куцка не мір. (Гнідковський)

З панами не рівняйся. Варіант до ч. 35.

38. Каждий пан в своїй хаті. (Petruszewicz)

Кожний в своїй хаті має свободу розпоряджатися. Пор. Adalberg Pan 66, 78; Wander II, Haus 278.

39. Казав пан: кожух дам, тай його слово тепле. (Lewicki) … але його … (Ількевич) … тепле його слово. (Нагуєвичі)

Панська обіцянка не має практичної вартості.

40. Казав пан, мусив сам. (Lewicki) … пішов … (Гнідковський) … та мусів … (Мінчакевич) … тай зробив … (Petruszewicz, Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Казав пан, зробив сам.

Не мав слуг тай мусів зробити сам. Пор. Гильфердинг 29; Wander ІІ, Herr 704, 967. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 226.

41. Казав пан наймитам, а мусів зробити сам. (Жидачів)

Не послухали його слуги.

42. Казав пан слузі, слуга служниці. (Barącz)

Наказ переходить від вищого до щораз нижчого. Пор. Adalberg Pan 65.

43. Кождий пан за свої гроші. (Балигород)

Може розпоряджати ними.

44. Кождий пан за своїх рук. (Снятин)

Кожний розпоряджає здобутками своєї праці.

45. Коли-сь не пан, не вбирай сі в жупан. (Коломия)

Говорять такому, що гордий на свою одіж, удає пана.

46. Коли-сь не пан, не пань сі. (Нагуєвичі)

Не вдавай пана.

47. Кривда тобі, що мене пан погладив! (Нагуєвичі)

Мовила дівка дівці.

48. Ладили мя дати за пана, тай сиджу невіддана. (Лолин)

Говорила дівка, з якою родичі спекулювали на якесь панське подружжя.

49. Ми сідаєм до горівки, пани з нами до співки. (Іванівці Ж.)

Про зледащілих панів по скасуванню панщини.

50. Мій пан без ножика не ляже, а без ігли не встане. (М. Яцків)

Такий бідний, що не має навіть гудзиків і мусить щоразу вшивати на собі верхню одежу, а що вечора розрізувати.

51. Може ще й з панів будут люде. (Снятин)

Надіялися люди по скасуванню панщини.

52. Може й пан може бути чоловіком. (Коломия)

Звичайно пан бував нелюдяний.

53. Най пани гризуться, що ни знают, де гроші діти. (Ю. Кміт)

Нема тепер таких панів.

54. Най пан знає, як хлоп уживає. (Львів) … капусту з бураком. (Черниця). Бий жінко ціле яйце в борщ, най пан … (Нагуєвичі)

Іронічно про хлопську страву, котрої пан не їсть. Натяк на оповідання про те, як пан гостив у хлопа. Пор. Дикарев 579.

55. На кого Пан Біг, на того і люде. (Глещава)

Про нещасного чоловіка.

56. На панів та на жидів бідуют бідні хлопи. (Лучаківський)

Так було за панщини, так є і по панщині.

57. Наступив пан хлопові на ногу тай каже: «О, пардон!» – «Ти сам пердун!» – відказав хлоп. (Кобаки)

Гумористичний анекдот, оперта на незрозумінні слова, перекрученого на руське.

58. Наш пан в гору сі підносит: з долини ріже, а в горі латає. (Голгочі)

Іронічний вислів про пана, що нібито доробляється чогось.

59. Не дурень видумав паном бути. (Яворів)

Панам легко жити.

60. Не оден четвер минув, нім пан село набув, але коли загадав, тогди продав. (Орелець)

Щоб набути, треба було багато труду і клопоту, а продати дуже легко.

61. Не так пани, як підпанки. (Нагуєвичі)

Підпанки т. є. панські офіціалісти, гірші від самих панів. Пор. Wander II, Herr 29, 36; Носович с. 373. [Ця приповідка була використана як назви драми І. Карпенка-Карого (1887 р.), яка отримала остаточну назву «Підпанки». – М. Ж., 18.05.2021 р.]

62. Ні пани, ні ляхи, саме дрантє. (Збараж)

Про якусь непочесну компанію.

63. Обіцяв пан кожух, тепла його бесіда. (Стрий)

Панська обіцянка стоїть за самий дарунок. Пор. ч. 39; Adalberg Pan 139; Wander II, Herr 113.

64. Оден пан, другий хлоп: оден цабе, другий соб. (Уриче)

Ніяк не зійдуться. Пор. Adalberg Pan 202.

65. Он пан своє село має, а як сі розірве, то залатає. (Нагуєвичі)

Про ощадного і запопадливого пана; говорять в докір недбалому селянинові.

66. Пана з пана звержут, а мене з хлопа не звержут. (Нагуєвичі)

Панові легко утратити своє панство, а мужик зістане мужиком.

67. Пан, а псу брат. (Гнідковський)

Про злого пана.

68. Пан, а псу хліб з’їв. (Гнідковський)

Про бідного або захланного пана.

69. Пан Біг велів: стережьися чьоловічье, а я ти поможю. (Ю. Кміт)

Бог велів чоловікові бути обережним.

70. Пан-Біг високо, правла далеко, а підпанки що хотят, то роблят. (М.Яцк)

Безвихідне положення бідного чоловіка.

71. Пан Біг все дає людьом з неба, бо йому не треба. (Підгірка)

Дар божий уважається чимсь небесним.

72. Пан – в соломі спав, зубами сі ськав. (М. Яцків)

Мова про бідного пана, що жив як пес.

73. Пан добрий так як отец, взяв корову і скопец; а пані як мати, казала теля взяти. (Petruszewicz)

Іронічна поговірка про панів за часів панщини. Пор. Adalberg Pan 140, 153.

74. Пане, дайте більше, бо сте тьижші були. (Миколаїв над Дністром)

Значення неясне.

75. Пан з паном, а Іван з Іваном. (Ількевич)

Рівний з рівним товаришує. Пор. Adalberg Pan 222.

76. Пан з паном «Дзінь добрий», а хлоп в с-ку дістав. (М. Яцків)

Відносини між панами зовсім інші, як між паном і підданим.

77. Пан з паном на раді, а ти хлопе стій в заді. (Заплат)

Пани не допускали хлопів до своєї ради.

78. Пан з паном сі погодит, а Іван в шкіру дістане. (Стрий)

Два пани посварилися за мужика і скінчилося на його покаранні. Пор. Adalberg Pan 221.

79. Пан: з чого сорочка, з того й жупан. (Гнідковський)

Про бідного, лихо одягненого шляхтича. Пор. Adalberg Pan 214.

80. Пани бють ся, а мужиків боки болять. (Ількевич)

Мужики терплять, коли пани б’ються між собою. Пор. Adalberg Pan 74; Тимошенко 191. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 269.

81. Пани бют ся, а хлопів голова болит. (Уриче)

Варіант до попереднього числа. Пор. Adalberg Pan. 187.

82. Пани в брід, а вуши хребти ззіли, йик батогом зсік. (Криворівня)

Насмішка над збіднілими панами.

83. Пани великі, а вуши дрібонькі. (Богородчани)

Насмішлива примівка про панів.

84. Пани: в січку ср-и, в полову сьцєти, а роботи нема кому. (Миколаїв над Дністром)

Пани тільки до збитків добрі.

85. Пани горнут сі до себе, а хлопа би спекли. (Косів)

Держаться купи і ненавидять мужиків.

86. Пани дрібненькі: вуши як біб, в соломі спет, а зубами сі чіхают. (Миколаїв над Дністром)

Насмішка над бідними панами. Варіант до ч. 72.

87. Пани з двома шапками. (Калуш)

Мова про жидів.

88. Пани і жебраки по смерти однакі. (Залісє)

Смерть рівняє всіх. Пор. Adalberg Pan 181.

89. Пани і коти де хотят, там лежат. (Зазулинці)

Їм скрізь вільно лежати.

90. Пани мої дрібненькі, а вуши як біб. (Нижнів)

Насміх над підпанками. Варіант до ч. 86.

91. Пани скубуть ся, а підданих чуби болять. (Ількевич)

Варіант до ч. 80. Пор. Adalberg Pan 178; Wander ІІ, Herr 27, 790; Čelakovský 325.

92. Пани свої села мают та дранті латают. (Орелець)

Тим більше повинен латати своє дрантя мужик. Варіант до ч. 65.

93. Пани як дурні: що хотять, то роблять. (Ількевич)

Роблять нерозважно, не раз і з примхи. Пор. Adalberg Pan 16; Тимошенко 253. Wander II, Herr 500.

94. Пан і жьид того не вартуют, аби їм робити в голоді. (Ю. Кміт)

Ніхто взагалі того не варт, щоб йому робити в голоді.

95. Пан каже: «Най буде, як бувало». А хлоп: «Ні, бо тогди били тай пропало». Комарно)

Пан – консерватист, а мужик – поступовець.

96. Пан каже пострашити, а слуги бют. (Кобаки)

В панських устах пострашити значить те саме, що набити. Пор. Adalberg Pan 194; Wander II, Herr 742.

97. Пан каже, слуга мусит. (Нагуєвичі)

Пан має власть наказати йому. Пор. Adalberg Pan 162: Wander II, Herr 710; Čelakovský 20.

98. Пан лупить хлопа як скопа, а дідько пана як барана. (Ількевич)

Скоп – вивалашаний баран.

99. Пан на троні, а хлоп на ослоні. (Ількевич)

Характерезується нерівність їх положення.

100. Пан не пан, а в кашу не плюй. (М. Яцків)

Обороняється простий чоловік від панського надужиття.

101. Панове з хлопів пани, а я з панів пан, – мовив трахтирник, як купив село. (Львів)

Оповідання про львівського купця-русина Товарницького, що в р. 1818 в часі приїзду цісаря Франца І до Галичини на панських бенкетах заробив стільки, що купив собі село. Пор. Brzozówski 14.

102. Панови вільно і чорта з’їсти, а хлопови засі. (Гнідковський)… г-но … (Нагуєвичі) … можна і дідька … (Лучаківський)

Пародія на панське: «Со wolno panu, to nie wolno chłopu». Adalberg Pan 204, має тільки: «Panu wszystko wolno», взяте з Рея. В устах польського люду записав Кольберг: «Panu і kpu [sic!] wszystko wolno», Kolberg, Lud, VIII, 264; Adalberg Pan 308.

103. Пан сі з пана не посміє, але біда з біди. (Нагуєвичі)

«Біда з біди» значить бідний з бідного.

104. Пан страшит, а слуги бют. (Гнідковський)

Варіант до ч. 96.

105. Пану і псу всьо вільно. (Львів)

Вільно йти куди хоче. Пор. Adalberg Pan 209.

106. Пан усе паном, а Іван Іваном. (Кобаки)

Простому чоловікові тяжко зробитися паном.

107. Пан хороший, та нема грошей. (Ількевич)

Добрий пан, але безгрішний, отже слугам не платить.

108. Пан, що в соломі сидит, а зубами сьи чіхає. (Підпечари)

Мова про пса. Пор. ч. 72.

109. Пан як голодин, то свище, а жид як голодин, то бомкає, а хлоп як голодин, то жінку бє. (Пужники)

Про різні привички. В Кобиловолоках кажуть, що голодний жид співає.

110. Пан як голодний, то свище, а хлоп потилицю чухає. (Львів)

Варіант до попереднього числа.

111. Пан як копиця сіна. (Підгірки)

Такий грубий, череватий.

112. Пізнати пана по хольивах. (Нагуєвичі)

Панські гайдуки ходили звичайно в чоботях з високими халявами і з кутасами різних кольорів, по яких пізнавано, котрий гайдук до якого пана належить. Пор. Adalberg Pan 253, 316; Wander II, Herr 992.

113. Поки пани збідніют, то бідні на старців зійдут. (Карлів)

Нема надії на те, щоб вони швидко збідніли.

114. Польський пан а руська свинє, – всьо єдно. (М. Яцків)

Згірдний вислів про польського пана.

115. Почекай, най пан переїде. (Лучаківський)

Обов’язком мужика було перше стояти на дорозі, аж пан переїде.

116. Принесла пану ні сесе ні тото на подарунок. (Нагуєвичі)

Натяк на відому казку про дівчину, якій пан гадав загадку, щоб йому принесла ні сесе ні тото на подарунок, а вона принесла йому горобця, якого зараз же при вході випустила з руки.

117. Прошу пана, торба впала! (Белелуя) … Пан си схопив, торбу вхопив. (Голови)

Насміх над зубожілим паном.

118. Пют пани, пєме й ми. (Тухля)

Бойківська поговірка.

119. Рихтували за пана, а дали за Йвана. (Дрогобич)

Варіант до ч. 48.

120. Розказав пан, зробив сам. (Petruszewicz) Сказав … (М. Яцків)

Варіант до ч. 40. Пор. Adalberg Pan 61.

121. Самі пани, а в грубі хто буде топити? (М. Яцків) … а хто буде свині пас? (М. Яцків)

Іронічний вислів про нероботящих людей. Пор. Гильфердинг 775; Schleicher 164; Osm. 258; Wander II, Herr 514, 517.

122. Самі пани, то єнна рука. (Тухля)

Держаться купи.

123. Сам пан зробив, сам і виніс. (Стрий)

Сам себе обслужив. Пор. Adalberg Pan 263.

124. Сам пан, сам Іван. (Кобаки)

Оба самі, кожний окремо, або також: сам собі і пан і слуга. Пор. Adalberg Pan 264; Wander II, Herr 977.

125. Сесе му не пан. (Гнідковський)

Це йому байдуже, це його не наглить.

126. Слухайте, пани, тай ви вридники. (Бібрка)

Інтересна різниця між панами і урядниками: пани – приїзжа комісія з міста, а врядники – свої сільські.

127. Такий ми то пан, що з остатного гам. (Комарно)

Гонить остатками, доїдає свою фортуну.

128. Такий пан, що в соломі спит, а зубами блохи лове. (Берегомет)

Мова про панського пса.

129. Такі пани по два на свини. (Нагуєвичі)

Про якихось простаків.

130. Такі пани, як ви, тамтої ночи мене обікрали. (Кнігинин С.)

Говорив чоловік, пізнаючи одного з таких панів у місті на ярмарку.

131. Ти міні не пан, я тобі не слуга. (Ясениця Сільна)

Говорить сусід до сусіда. Пор. Adalberg Pan 282.

132. Ти пан і я пан, а третий від музики. (Львів)

Три товариші в шинку.

133. Тому наших панів мара бере, що не разом с-ти ходєт. (М. Янк)

Іронічний вислів про брак солідарності між панами.

134. То з тих панів, що в соломі спют а зубами обіськают си. (Орелець)

Варіант до ч. 108; насміх над бідними панами.

135. Три пани, два атамани, а оден підданий. (Ількевич)

Варіант до ч. 22.

136. Три пани, одні штани: котрий перший устав, той убрав. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 9.

137. Три сини, три пани: єден розбійником, другий різником, а третий жебраком. (Ботелка)

Хвалився мужик, що його сини самі пани: один розбійник то значить урядник, другий різник то значить лікар, а третій жебрак тобто піп.

138. У пана ласка на пеньку. (Нагуєвичі)

Пан з ласки велів висікти лісового злодія на пеньку зрубаного ним дерева.

139. У такого пана я служив, що одної ночи мене обікрав, а сам утік. (М. Яцків)

Насміх над бідним і злодійкуватим паном.

140. Хоть іди до пана, то все ти погана. (Нагуєвичі)

Говорять до недбалої або невродливої дівки.

141. Цілою губою пан. (Гнідковський)

Говорили про багатого, статочного пана. Пор. Brzozówski Pan 18.

142. Чого пани наварять, тим ся піддані попарять. (Ількевич)

Пани звичайно наварювали мужикам лиха. Пор. Adalberg Pan 30.

143. Чуєте пан майстер, пийте келішок горівки, а злізьте з дах, не псуйте гонтє. Миколаїв над Дністром)

Жидова промова до майстра, що недоладно побивав дах. Пор. Майстер 1.

144. Що би то за пан був, аби го мужик за чуприну сіпав. (Головацький Збірки)

Натяк на оповідання про пана, що топлячися в воді, кликав мужика, аби рятував його і хопив за волосся.

145. Що вільно панови, то не вільно Іванови. (Ількевич)

Варіант до ч. 102.

146. Що пан затєгни пером, то хлоп не витєгни волом. (Буданів)

За часів панщини пани вели реєстри рекрутів і податків.

147. Що пан, то не Йван. (Вовчківці) … що піп, то не копицє сіна. (Буданів)

Різниця між паном і простим чоловіком. Пор. Adalberg Pan 11.

148. Що малий пан вліпит, то й великий не відойме. (Ількевич)

Малий пан міг набити мужика так само, як і великий.

149. Що панам? Г-о панам, а нам біда. (Куманов)

Байдуже, чи панам добре, чи зле, а мужикам все біда.

150. Як будеш паном, то всьо будеш мати даром. (Lewicki) … будеш брав … (Ількевич)

Про панів, що мали всі доходи з панщини. Пор. Wander II, Herr 60: Den Herren gibt’s Gott im Schlaf. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль II, 269.

151. Який пан, такий крам. (Lewicki, Ількевич, Petruszewicz, Сілець Беньків)

Який купець, такий його товар. Пор. Adalberg Pan 49; Schleicher 164; Wahl ІІ, 34; Wander II, Herr 52, 690, 925, 934; Čelakovský 376.

152. Як Пан-Біг приліпит, то й очи засліпит. (М. Яцків)

Характерний варіант до слідуючої приказки. Пор. Wander II, Gott 1903.

153. Як Пан Біг хоче кого покарати, то му розум відбере. (Миколаїв над Дністром)

Безумність, це кара божа. Пор. Wander II, Gott 1904.

154. Як пани ласкаво кажуть «коханку» або «муй коханий», то вже певно не минуть буки. (Головацький Збірки)

З’їдливий вислів про панські солодкі слова. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 131.

155. Я свій пан. (Станіславів) Я сам собі пап. (Нагуєвичі)

Я свобідний, ніхто не має мені до розказу. Пор. Adalberg Pan 67; Wander II, Herr 995.

156. Я такий пан: без ігли ся не вберу, без ножа ся не розберу. (Мшанець)

Мусить іглою зашити на собі веретку, а потім ножем розрізати. Варіант до ч. 50.

[Доповнення 1910 р.] 157. Купіт собі пана, щоби вас бив. (Нагуєвичі)

Кепкував прохожий чоловік у чужім селі з людей, що по знесенню панщини замість робити в полі напивалися в корчмі. Пор. Wander ІІ, Herr 458.

[Доповнення 1910 р.] 158. «Оден пан мав два пси, Говори і Неговори. Перший називався Говори; а як називався другий?» – «Неговори». – «Но, то я не буду говорити». (Стібно)

Жартлива розмова.

[Доповнення 1910 р.] 159. Пан Біг свйитий знає! (Нагуєвичі)

Говорять замість: я не знаю. Пор. Giusti 271.

[Доповнення 1910 р.] 160. Пани як возили сі на хлопах, так возьит сі. (Підгірки)

За панщини їздили на хлопах буквально, а тепер переносно: верховодять ними у всіх краєвих інституціях.

[Доповнення 1910 р.] 161. Пан хлопови не брат. (Дидьова)

Він йому ніколи не щирий.

[Доповнення 1910 р.] 162. Такий добрий пан, що й вітцьи не треба. (Нагуєвичі)

Заопікувався сиротами. Пор. Wander ІІ, Herr Herr 210.

[Доповнення 1910 р.] 163. У пана дванадцять разів на рік пущінє, а решта передновок. (Тернопіль)

Іронічний вислів про марнотратного пана.

[Доповнення 1910 р.] 164. У пана памйить коротка. (Нагуєвичі)

Він швидко забуває вчинену йому прислугу. Пор. Wander ІІ, 336.