Пацанів – Першина

Іван Франко

Пацанів

1. Пацанів, де кози куют. (Старий рукопис)

Насміх над пацанівцями. Пор. Adalberg Pacanów 1, 2, 3, 5.

Пацєр

1. Вєнци пацєру – вєнци хліба. (Буданів)

Пацєр – польська перерібка із латинського «Pater noster». Жебрацька приповідка.

Пацити

1. Не дай Боже таке пацити! (Росток)

Натрафити.

Паця

1. І паця не є таке, як чоловік, як ся упє. (Стежниця)

Паця – порося. Воно звичайно буває брикливе і примховате.

2. Квичило пацьи в плоті, буде п-ка в роботі. (Підмихайлівці)

Парубок іде до дівки.

3. Пацьи за сороківцьи. (Нагуєвичі)

Мале, мізерне. Пор. Adalberg Prosię 4.

Паша

1. Вихрапав сі на зелену пашу. (Нагуєвичі)

Перебув якесь нещастя.

2. Не буде ні паші ні каші. (Darowski)

Властиво повинно бути «як не буде паші, то не буде каші». Каша значить молоко.

3. Нездалий на пашу: їсть і лижку покладує. (Нагуєвичі)

Про лінивого чоловіка.

4. Паша з двома шапками. (Теребовля)

Іронічно про жида, що забрав у селянина худобу, а той говорив потім, що віддав її на пашу.

5. Тримай пашу сім літ, а виведе тя з сім бід. (Дидьова) Держи … (Лімна)

Сіно, не з’їдене худобою, одного року держать і прикладають новим.

Пек

1. Бодай му пек! (Лемківщина)

Пек – слово, що відповідає плюванню на відігнання злого духа. Про силу плювання для відігнаня злих демонів див. Grünbaum, Beitrage zur vergleichenden Mythologie aus der Hagada (Zeitschrift der deutschen Morgenländischen Gesellschaft, XXXI, S. 261).

2. Бодай тя пеця били! (Вислік Великий)

Варіант до попереднього.

3. Пек за-пек! (Гнідковський)

Про щось дуже дивне, несподіване.

4. Пек, за-пек, осина! (Жидачів)

Варіант до попереднього

5. Пек і оссина тобі. (Залісє)

До якогось ненависного чоловіка.

6. Пек пеком, нема що їсти! (Ількевич)

Преч би ся казало.

7. Пек поганим очом! (Нагуєвичі)

Спльовують на відвернення сили поганих очей.

8. Пек ти, запечений камінь у зуби! (Лучаківський)

Закляття.

9. Пек ти, осина! Гі на тя! (Красне)

Бойківське заклинання.

10. Пек тобі, осина! (Ількевич)

Про всяку злу пригоду.

Пекло

1. Будеш по вуха в пеклі горіти. (Нагуєвичі)

Грозять злому чоловікові за якусь кривду, приміром за окрадення церкви. Пор. Adalberg Piekło 13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hölle 61, 71.

2. Вже мені і в пеклі гірше не буде. (Ількевич)

Жалується чоловік на свою прикру долю.

3. Вирвався як з пекла. (Печеніжин)

Вирвався з якихось прикрих обставин. Пор. Adalberg Piekło 8; Wander II Hölle 94.

4. В пекло, то в пекло, бодай буде тепло. (Ценів)

Відповідав з гумористичною резігнацією чоловік, коли йому грозять пеклом.

5. До пекла не треба дороги питати. (Гнідковський)

До пекла найвигідніша дорога Пор. Adalberg Piekło 11; Wander II, Hölle 28, 25.

6. «Єгомосць, а ви що ту в пеклі робите?» – «Тихо, дурний хлопе, я ту на біскупові голові стою.» (Нагуєвичі)

Анекдот, спокревнений з Дантовим представленням величезної лійки, в якій грішні папи стоять один на голові другого.

7. З пекла родом. (Нагуєвичі)

Про злого чоловіка. Пор. Adalberg Piekło 15.

8. І в пеклі не велика пеня: найтяжче день, два, тай привикне. (Мшанець)

Іронічне представлене пекла, пор. Етнографічний збірник VI, 61; Adalberg Piekło 4.

9. Пекло ми з дому робиш. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік до сварливої жінки. Пор. Wander II, Hölle 26.

10. Пеклом рушати. (Гнідковський)

Значення неясне. Пор. латинський вірш із Енеїди: «Flectere si nequeo superos, Acheronta movebo».

11. Пекло на душу взьив. (Коломия)

Допустився якогось тяжкого гріху.

12. Перед пеклом і чорта треба просити за кума. (Постолівка)

Хто сидить у сусідстві пекла, той кумається з чортами. Образово про силу сусідства. Пор. Adalberg Piekło 6; Wander II, Hölle 71.

13. Сидівши близько пекла бери дідька в куми. (Лучаківський)

Варіант до ч. 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hölle 61, 71.

14. Там таке пекло в хаті, що й птах на кізлину не сьиде. (Нагуєвичі)

Про хату, де йде вічна сварка й гризня.

15. Хоч там пекло, а тут рай, та де вродився, там і вмирай. (Кукизів)

Говорять до чужосільного чоловіка, якого відправляють до його села умирати.

16. Я вже утоплева в пеклі, бо клину і Бога й сама себе, бо ми прикренечко жити. (Нагуєвичі)

Говорила жінка, жалуючися на свою лиху долю.

17. Як в пекло кинув, так загинув. (Ількевич)

Пропав безслідно. Пор. Wander II, Hölle 104, 105.

[Доповнення 1910 р.] 18. І в пеклі добре вуйка мати. (Винники)

І там треба опіки та протекції.

[Доповнення 1910 р.] 19. Пекло під тобов горит. (Нагуєвичі)

Грозять такому, що допускається тяжкого гріха. Пор. Wander ІІ, Holle 78.

Пекти

1. Живцьом бим го спік, як бим го ту мав. (Нагуєвичі)

Говорять про ненависного чоловіка.

2. Не тому печено, кому речено, а тому, хто зїст. (Мшанець)

Кепкують із обіцянки, що хліб печеться для когось, а він може дістатися іншому.

3. Пече, клади на друге плече. (Сороки)

Мова про тягар.

4. Пече, най сі встече! (Сороки)

Кричить чоловік, дотикаючись чогось гарячого.

5. Як спечемо, так і дамо. (Lewicki) … і з’їмо. (Гнідковський)

Про всяку замовлену роботу: як її виконаємо, так її віддамо тому, хто замовив.

[Доповнення 1910 р.] 6. Звідси пече, звідтам зимно. (Монастирок)

Говорять сидячи або стоячи біля огню на дворі.

[Доповнення 1910 р.] 7. Кого не пече, той не відсуває сі. (Тростянець)

Пор. т. ІІ, Припікати 1.

[Доповнення 1910 р.] 8. Пече, а не втече. (Буськ)

Образово: щось, або хтось дошкуляє чоловікові і не вступиться від нього.

Пень

1. Перебери пень, то буде подобень. (Терло). Убери … . (Petruszewicz)

До людей подібний. Пор. Wander II, Holz 154; Čelakovský 142.

2. Прибери пень, буде хорошень. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Прибери пень, буде подобень.

Буде гарний. Пень в значенні негарного чоловіка або негарної дівки. Пор. Носович с. 411. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 83, 241; Giusti 34, 317.

3. Прибери пня, дай му імня, і з него буде чоловік. (Ількевич)

Жартують із тумановатих, недотепних людей. Глибше значення: про всяких фігурантів, що займають місця, до яких вони нездібні.

4. Прибери пня, найде ся імя. (Гнідковський) … найдеш му … (Балигород) … а буде му імя. (Мінчакевич)

Варіант до попереднього.

5. Через пень колоду валити. (Нагуєвичі)

Побільшувати собі трудрості в якімсь ділі. Пор. Носович 268,465.

6. Який пень, такий клин. (Теребовля)

На крутий пень треба крутого клина.

[Доповнення 1910 р.] 7. Де пень там дрива; де хлоп там сила. (Бистре)

Я приїхав до церкви в Бистрім на відправу за царину. На чоботах було болото, бо падав дощ. Прошу старшого брата, щоби чим пообтирав, а місцевий парох повідає: «А не переверни єгомостя». На те старший брат, досить утлий против мене і сухий чоловік, повідає, що нема страху і мовить, як наш Гринишин приповідав: «Де пень, і т. д.» (М. Зубрицький).

Пеня

1. Бодай тя піня взяла! (Дидьова)

Прокляття: щоб тебе постигла якась кара.

2. Вийшов я не з такої пені. (Лучаківський)

Вийшов з великої біди.

3. Всяди ня пеня находила. (Ю. Кміт)

Скрізь мені було лихо.

4. Якась пеня сколотила мнов. (Ю. Кміт)

Якесь лихо, якийсь злий дух збаламутив його.

5. Пеня вертепит мнов. (Ю. Кміт)

Лихо крутить ним.

6. Яка ти сі пеньи від мене належит? (Нагуєвичі)

Згірдно питається чоловік: що тобі від мене належиться, чого шукаєш собі напасті?

7. Як дасть Бог пеню, то не стрихує. (Мшанець)

Сказала одна невіста почувши про свою знайому, що вмерла лишивши семеро дітей. Пеня в значенні біда, з латинського poena; стрихувати (Желехівський ІІ, с. 927) значить насипавши збіжжя в міру згорнути чуб.

Пеньок

1. Маю го на пеньку. (Нагуєвичі)

Маю на нього якусь пізьму, якесь завзяття.

3. Прибери пенька, то стане на Сенька. (Ількевич)

Жартують із недотепного парубка. Пор. вище Пень 1.

Пердіти

1. Перди Грицю, перди Йване, пердіт усі христіяне. (Миколаїв над Дністром)

Жартлива приказка.

2. Хто сі навчит пердіти, ни може і в церкві терпіти. (Kolberg Pokucie)

Сила привички.

Пердо

1. П-до, бздо. (Нагуєвичі)

Говорять про щось недоладне, ні до чого не подібне.

Перебирати

1. Хто перебирав, той перебере. (Ількевич)

Вибере якраз найгірше. Пор. пісню:

Через сад на поклад по воду ходила,

Чому мені Бог не дав, кого я любила;

А того мені Бог дав, кого я не знала,

То за мої перебори, що-м перебирала.

Перебути

1. Де ж мені днясь перебити? (Ю. Кміт)

Не знаю, де провести день.

2. Знаємо, що-смо перебули, а не знаємо, що сі перебуде. (Миколаїв над Дністром)

Люди не знають своєї будущини.

3. Хоч би день перебити в злагоді! (Ю. Кміт)

Побожне бажання жінки, що має лихого чоловіка.

Перевернути

1. А перевернуло би ті до гори ногами! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Перевернув сі, як гарбуз у грєдці. (Ворохта)

Про когось, що впав і покотився.

Переверти

1. Всьо йде в переверти. (Ю. Кміт)

Все зміняється на гірше.

Перевідник

1. Перевідник, питель і міх без дна, то міра одна. (Комарно)

Перевідник – марнотратник.

Перевідня

1. Від него вся перевідня. (Лучаківський)

Все марнотратство, вся страта.

Переволокти

1. Хоть ся переволоче, то не втече. (Ількевич)

Що має статися, то станеся, хоч і запізниться. Пор. Adalberg Przewlec 1.

Перегнати

1. Пережену я тебе через гречку. (Косів)

Говорив чоловік такому, що ходив до його жінки в значенні: наб’ю тебе.

Перегнутися

1. Перегнувся, як Орішкова хата. (Комарно)

Про згорбленого або скривленого чоловіка.

Перед

1. Ані в перед не вдавай ся, ані ззаду не мішай ся, тілько в самім середочку, як барвінок в городочку. (Снятин)

Приспівка, уживана як примівка.

2. За передом бочка з медом. (Мшанець)

За передом хати, отже в затилю в коморі.

3. З переду стрій, а ззаду з лопатов стій. (Нагуєвичі) На переді … (Яворів)

Про пишно убрану дівку.

4. На перед не виривай ся, на заді не оставай ся, середини держись. (Lewicki) … зо заду не оставляй ся … (Ількевич)

Життєве правило.

Передний

1. Передне заднему лавка. (Дидьова)

Говорили з приводу смерті Каганця, що передні люди гинуть, щоб пізнішим було сміліше йти наперед. Пор. Даль І, 338.

2. Якесь передне собі мали. (Косів)

Уже перед тим мали між собою сварку або змову.

Передобідок

1. Лихий передобідок і найліпший обід попсує. (Ількевич)

Лихий передобідок – сварка перед обідом.

Передрага

1. Не йди на передрагу, бо заробиш загу. (Комарно)

Передрага, сварка, по польськи: Iść na udry.

Переймати

1 Ци все тото переймати, що на воді пливе? (Ількевич)

Не кожну сплетню повторяти. Пор. Носович с. 862; Даль I, 522. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 215, 233.

Перейти

1. Перейшов уже скрізь сито і решето. (Ількевич)

Перебув різні противності.

2. Як ті перейде з мудьми, то будеш з людьми, а як з тов, то з бідов. (Kolberg Pokucie)

Коли тебе стрітить мужчина, то будеш в приємнім товаристві, а як жінка, то буде тобі біда.

Переказати

[Доповнення 1910 р.] 1. Перекажи йому, що я йому вугля скину. (Буданів)

Переказує дівка парубкові. Вугля скидають на переполох. Образово сказано: дівка переказує парубкові, щоб не боявся її.

Перекрастися

1. Хотів ся перекрасти, та си очі виштуркав. (Ількевич)

Десь ішов напотемки.

Перелаз

1. Низкий перелаз усім людям дорога. (Гнідковський)

Де низький перелаз, то якби вільне місце, нема перешкоди для ходу.

2. Черга перелаз скакати. (Гнідковський)

Поборювати якусь невеличку перешкоду.

Переливати

1. Єдна дяка як тої, що переливала, так тої, що недоливала. (Мшанець)

В пеклі здибалися дві шинкарки на одній карі, одна за те, що переливала, а друга за те, що недоливала.

[Доповнення 1910 р.] 2. Переливати з пустого в порожне. (Львів)

Говорить дурниці. Пор. Даль І, 520.

Переливки

1. То не переливки. (Гнідковський, Ількевич)

То не марна річ, то не жарти. Пор. Adalberg Przelewek 1; Носович 282.

Перемишль

1. Мишлю тай мишлю, куди до Перемишлю. (Станіславів)

Говорять про замисленного чоловіка.

2. Як мисль, так мисль, таки буде Перемишль. (Ількевич)

Оповідання про повстання назви Перемишль. Збудовано місто, найстарші люди почали мислити, як би його назвати. Довго мислили тай не могли вимислити нічого. Тоді якась жінка сказала до них от ті слова, що війшли в приказку.

Перемогти

1. Може переможе, як біду за ноги вхопит. (Гринява)

Переможе, як йому удасться щось неможливе.

Перемолоти

1. Перемеле сі, мука буде. (Нагуєвичі)

Із буцімто непотрібного чоловіка виробиться щось порядне, а з лихої пригоди виточиться щось добре. Пор. Даль 3, 162, 358.

Перепелиця

1. Перепелиці печені не падут з неба нині. (Гнідковський)

Мабуть не народна композиція. Варіант приказки про печені голуби, І, Голуб 3.

Перепитлювати

1. Перепитлювати що. (Гнідковський)

Швидко виговорити щось.

Перепудитися

1. Так єм сі перепудив, аж у мні душі не стало. (Нагуєвичі) … аж ми душьи в пйити забігла. (Нагуєвичі)

Про великий перестрах.

Перепхати

1. Перепхати біду, штоб звалилася з голови. (Воля Нижня – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Перебути, перебідувати лиху годину.

Перескочити

1. Де не можеш перескочити, там підлізь. (Ількевич) … перескочиш, там перелізь. (Сороки) … не мож перескочити, там треба перелізти. (Залісє)

Життєве правило. Пор. Liblinský 84.

2. Чи хоч, чи не хоч, а перескоч. (Кобаки)

Чоловік мусить мимоволі перемагати перешкоди.

Пересолений

1. Пересолене як ропа, як соровиці. (Нагуєвичі)

Ропа або соровиця називається солона вода, що випливає з джерела. Соровиця походить можливо від «солониця».

Перестрашитися

1. Перестрашився, аж сорочка полотном стала. (Гнідковський)

Жартливо про те, що хтось не перелякався чогось.

Перестріти

1. Перестріти кого. (Гнідковський)

Перейти з поганими очима або з лихою ворожбою, в порожними коновками і т. і.

Переступ

1. За переступ границі кримінальна кара. (Белз)

Переступ – нарушення границі.

Перетертися

1. Перетрет ся, перетрет ся, пан забуде, все минет ся. (Дарів)

Наробилося якесь лихо і потішають чоловіка, зіткненого ним.

Переучений

[Доповнення 1910 р.] 1. Переучений гірше недоученого. (Тростянець)

Переученим називають такого, що за наукою стратив змисл дійсного життя.

Переходити

[Доповнення 1910 р.] 1. Не переходи-ж мені! (Вербовець)

Тобто: дороги. Не зачіпай мене.

Перехреститися

1. Перехрести ся та влізь в болото. (Ількевич) … лізь … (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто шукає собі напасті. Пор. Славейков ІІ, 85.

Перечитися

1. Перечити ся о вчерашнім дні. (Гнідковський)

Перечитися за марницю.

Перець

1. А знаєш, по чому перець? (Нагуєвичі)

Питають такого, що не знається на цінах.

2. Г-о й перець переможе. (Лучаківський)

Стара практика.

3. За гріш перцю, і то гіркий. (Лучаківський)

Перець не гіркий, тільки щипає, а його ціна дуже низька.

4. З перцем чи не з перцем, коли з щирим серцем. (Ількевич, Гнідковський, Lewicki) Чи з перцем … (Залісє) Ци з перцьом … ласкавим … (Нагуєвичі)

Перчені страви уважалися давно привілегією панів.

5. Натер му перцю в ніс. (Ількевич)

Наробив йому прикрості. Пор. Даль І, 135.

6. Оттаке: за гріш перцю, тай то гірке! (Коломия)

Варіант до ч. 3.

7. Перець хлопа на коня садит, а жінку до гробу провадит. (Дрогобич)

Якесь давнє народне вірування.

8. Три з перцем, три без перцю, а три такой так. (Станіславів)

Отже, випиймо. Приговорюють п’яниці.

9. Ходи, дурню, перцю, шафрану ти причиню. (Мінчакевич)

Жартують із покупця, що до дешевого товару жадає причинки з дорожчого.

Перина

1. Я тому ни винна, що пирина зимна: яку мама мала, таку мині дала. (Пужники)

Говорила невістка, перейшовши зі своїм посагом до мужа. Пор. Етнографічний збірник VI, 68.

Перла

1. Була перла, тай сі стерла. (Сороки)

Було щось дороге і гарне та минулося.

Перо

1. Іде пюря в коўодки. (Радозина)

Колодки – це початковий стан розвою пташачого пера. Із колодок виходить пір’я, а не пір’я в колодки.

2. Пером му земля! (Львів)

Говорять про покійника. Те ж у болгар: Славейков І, 255.

3. Як затєгне пером, то не витігнеш волом. (Гвізд) … напишут … витягнут … (Стоянів) [Доповнення 1910 р.] Як затьигнеш пером, не витьигнеш волом. (Григорів Р.)

Варіанти до «Написати» ч. 2.

Перун

1. А перун би ті ясний тріс! (Пасічна) … тріснув! (Княждвір)

Прокляття; перун – грім. Пор. Adalberg Piorun 2.

2. Бодай тя перуп встрылиў! (Лемківщина)

Лемківський варіант Пор. Wander I, Donner 30.

3. Коби не перун, многі би не хрестилися. (Гнідковський)

Народний звичай хреститися при кожнім ударі грому. Пор. Wander I, Donnern 19.

4. Няй в тебе перун стріліт. (Лабова – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Прокляття.

5. Перун би ті забив з ясного сонцьи! (Комарно) [Доповнення 1910 р.] Перун би ті забив! (Нагуєвичі) … поцілив. (Нагуєвичі)

Прокляття.

6. Перун би тя розтраскав! (Гнідковський)

Прокляття.

7. Штобы тебе перун забіў (Ізби – Верхратський, Про говор галицьких лемків) Бодай … (Ізби – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 8. Хто від перуна згине, той щісливий у Бога. (Нагуєвичі)

Народне вірування. Від удару грому звичайно буває нагла і легка смерть.

Перший

1. Перше змір, потім вріж. (Нагуєвичі)

Життєва практика. Пор. Славейков ІІ, 91.

2. Перший ліпший. (Нагуєвичі)

Перший з краю, хто трафиться. Пор. Adalberg Pierwszy 3; Wander I, Erste 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 277.

3. Перший недоверший, другий недолугий, третий недопертий, четвертий без чверти, п’ятий без п’яти, шестий без чести, семий такий самий, восьмий недорослий, дев’ятий безхатий, десятий вусатий – віддай же ня, моя мати! (Мшанець)

Так перебирала дівка женихів.

4. Перший раз не гаразд, остатний раз гаразд. (Лавочне)

Перший раз було зле, а останнім разом добре.

5. Перший штих без гудза нічого не варт. (Нагуєвичі)

Натяк на оповідання про Соломона, що скликавши усіх кравців, подав їм для відомості оцю мудру науку.

6. Хто перший, той ліпший. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)

Не завсігди. Пор. Тимошенко 234; Adalberg Pierwszy 1; Wander I, Erste 19.

7. Я ни перша тай ни остатна. (Жидачів)

Пішла на злу дорогу. Пор. Adalberg Pierwszy 2; Wander I, Erste 22.

Першина

1. То міні не першина. (Нагуєвичі) … не першинка. (Коломия)

Я вже мав такі досвіди; першина – новина.

2. Чи то першина ні з чим до млина, а в порожні до дому? (Darowski)

Даремна подорож до млина і назад.

[Доповнення 1910 р.] 3. Мені не першина з тим до млина. (Вербовець)

Я не перший раз таке говорю.