Надобі – Напитися
Іван Франко
Надобі
1. Що кому надобі, найде і в кадовбі. (Корчин)
Що треба. Пор. Кадовб.
Надолобень
1. Ци подобень надолобень? (Нагуєвичі) Чи сподобен пень на жолобень? (Пужники)
Давно возили дівчат від хати до хати і отак запитували, чи її хто хоче взяти? Пор. Етнографічний збірник VI, 10.
Надоложити
1. Вже не надоложиш убуваючися. (Мінчакевич)
Про лінивого, що рад би хоч обуванням час вгаяти.
2. Надоложив ср-є бжджіньом. (Нагуєвичі)
Звичайно річ неможлива, бо ср-я бжджінєм не заступиш. Пор. далі Ср-я.
Наднести
1. Наднесло мою бабу. (Замулинці)
Буде якесь лихо.
2. Надніс його лихий біс. (Нагуєвичі)
Про злого чоловіка.
Надробити
[Доповнення 1910 р.] 1. Що-с надробив, то виїдж! (Нагуєвичі)… вісербай! (Криворівня)
Надробити або накришити чогось крухого або м’якого до плину, приміром хліба до молока, або м’яса до борщу. Пор. Liblinský 226; Славейков І, 213, 215.
Надто
1. Буде того, та вже й надто. (Нагуєвичі)
Вже більше, ніж треба.
2. Чого надто, то і безроги не хотять. (Ількевич) … любйит. (Нагуєвичі) … свині … (Мінчакевич, Petruszewicz) Що … (Гнідковський)
Чого забагато, це всякому противно. Носович 473.
Надумати
1. Надумай сі, що робиш. (Нагуєвичі)
Не роби нерозважно.
2. Що надумаєш, то й роби. (Крехів)
Виконуй свою думку.
Надуркати
1. Надуркав і ще й наштуркав. (Нагуєвичі)
Наговорив йому: ти дурню, а нарешті набив.
Надути
1. Надув сі Миколай на мелай. (Криворівня)
Сердиться не знати чого.
2. Надула ся на малай, що ї не взяв Николай. (Замулинці)
Сердиться.
3. Надув сі як Мойса. (Снятин)
Мойса, відомий посол, якого не менше відомі гордощі війшли в приказку.
4. Надув ся, як ковальський міх. (Ількевич)
Про гордого, пузатого чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 282.
5. Надутий як индик. (Дрогобич) … як міх. (Жидачів) … як пухир. (Кобиловолоки)
Індик звичайно гороїжиться. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 351; Даль І, 134; Giusti 369.
6. Надувся, як півтора нещастя. (Ількевич)
Варіант неясний.
7. Так сі надув, як вош на морозі. (Kolberg Pokucie) [Доповнення 1910 р.] Надув сі як вош на морозі. (Григорів Р.)
Зсовився, похнюпився.
[Доповнення 1910 р.] 8. Надув сі, мало не трісне. (Нагуєвичі)
Дметься з гордощів, або з люті. Пор. Славейков І, 282.
[Доповнення 1910 р.] 9. Надутий як міхур. (Львів)
Говорять про гордого чоловіка. Пор. Giusti 369.
Надчалити
1. Надчалила ся міні фіра. (Белз)
Притрафилася.
Назад
1. Назад наші з корогвами, бо чорт має мерця. (Darowski)
Той, що ніби вмер, устав живий.
2. Назад себе смотрити. (Гнідковський)
Оглядатися на те, що було.
3. Назад сі не обзирай. (Нагуєвичі)
Нема по що оглядатися тому, хто хоче наперед іти.
4. Назад, Федю, бо діра в мості! (Вікно)
Кричать необережному візникові.
Називатися
1. «Як сі називаєш?» – «На імньи перевернигорньи, а на прізвище перевернигорнище». (Кнігинин С.)
Жартлива розмова.
[Доповнення 1910 р.] 2. «Як сі називаєш?» – «На імє, як в літі так в зімє, а на назвіско, як далеко так бліско». (Угринів)
Жартлива розмова.
Назирці
1. Назирци за ним ходит. (Нагуєвичі)
Придивлявся, що він робить, ходить за його слідом.
Назнатися
[Доповнення 1910 р.] 1. Назнав єм сі біди на своїм віку. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що в житті багато набідився.
Наїстися
1. І наїв сі і напив сі і на дурня не дивив сі. (Печеніжин)
Бо й не варто було дивитися.
2. Наїв бим сі, напив бим сі, нима за що, не хци ми сі. (Жидачів)
Різниця між бажанням і дійсністю.
3. Наїв бис сі заги! (Нагуєвичі)
Прокляття.
4. Наїв бис сі смоли горьичої!
Прокляття.
5. Наїв бис сі золи та жужелиці. (Нагуєвичі)
Прокляття.
6. Наїв бис сі папороти! (Ценів)
Чудне бажання. Папороті ніяка скотина не їсть.
7. Наїв бис ся розстопасти! (Кобаки)
Що таке розстопасть – невідомо.
8. Наїв єм сі, як на весіллю. (Сороки)
На весіллі дають багато їсти.
9. Наїв мя ся. (Гнідковський)
Нагриз, нашкодив.
10. Наїв сі, напив сі, тай виварачьиє. (Нагуєвичі)
Кривдує собі, нарікає. Про незадоволеного гостя.
11. Наїв сі, розболів сі. (Нагуєвичі)
Про лакомого.
12. Наїв ся мого хліба, тепер най ся випчихає. (Лучаківський)
Тепер не дам нічого.
13. Наївши сі, напивши сі, гей гвавт. женив бим сі! А як же я зголоднію, де ж я бідний жінку дію. (Рогатин)
Жінка приємна тільки ситому.
14. Наїдж сі смоли, коли хліба не хочеш. (Нагуєвичі)
Прокляття такому, що гордує хлібом.
15. Наїджте ся холери! (Товсте)
Прокляття.
16. Наїла би ті сі гірка неволі! (Нагуєвичі)
Щоб тебе мучила.
17. Наїла мі сі всяка нужда. (Нагуєвичі)
Докучила.
18. Наїли би ті сі вуши та гниди! (Нагуєвичі)
Прокляття.
19. Наїш сі пісного, не боїш сі нічого. (Голешів)
Не конче мусить бути масне. Німець каже навпаки: Fastliches Essen – schlechtes Essen. Wander I, Essen 15.
20. Не ходить о наїдок, лише о покушанє. (Ількевич)
Щоб не їсти, а лише покушати.
21. Так єм сі наїв, що ми світ, як банька, а люди, як мухи. (Жидачів)
Сильно наївся, в очах міниться.
22. Хиба тогди ся наїсть, коли крадені коні. (Корчин)
Крадені коні не наїдаються, бо їх раз у раз гонять утікаючи.
23. Хто сі наїсть, той більше не хоче. (Нагуєвичі)
Ситий їсти не хоче.
24. Хто ся наїсть, а не ляже, тому ся сало не завяже. (Лучаківський)
Народне вірування.
25. Чим не наїси ся, тим ся не на тижеш. (Ількевич)
Бо того мало. Пор. Adalberg Napić się l; Najeść się 1.
26. Чим ся не наїсти, тим ся не нализати. (Лучаківський) … наїсть … налиже. (Бібрка) … наїш … налижеш. (Нагуєвичі)
Бо лизання не ситить. Пор. Schleicher 156.
[Доповнення 1910 р.] 27. Наїв бис сі болю тьижкого! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 28. Наїв бис сі чимериці! (Нагуєвичі)
Прокляття. Чимериця – отруйне зілля, особливо її коріння.
[Доповнення 1910 р.] 29. Наїв сі, аж му сі горлом вертає. (Нагуєвичі)
Наївся до ситості, або аж так, що йому блювати хочеться.
[Доповнення 1910 р.] 30. Наїв сі от-поти. (Нагуєвичі)
Жестом при тім показують на шию, це значить: наївся до ситості так, що вже більше не може.
[Доповнення 1910 р.] 31. Наїв сє, що струк. (Ю. Кміт)
Зробився ситий і повний.
[Доповнення 1910 р.] 32. Наїсьте тьижкої біди. (Нагуєвичі)
Говорять таким, що шукають собі напасті.
Найліпше
[Доповнення 1910 р.] 1. Найліпше не вмирати. (Ю. Кміт)
Жартують, коли хто грозить, що вмре з жалю або з гризоти.
Наймати
1. Наімают до телят, а робити що велят. (Топільниця) [Доповнення 1910 р.] І мене бивало наймают до телят, а робити всьо велят. (Ю. Кміт)
Про наймита. Пор. Muka 718; Носович с. 351.
2. Наймив сі за дві пари шматьи. (Нагуєвичі)
Колись так наймалися, нині хочуть грошей.
Наймит
1. Без наймита як без рук. (Нагуєвичі)
Він потрібний до всякої послуги.
2. Від такого наймита такої й послуги жди. (Журавно)
Від кепського – кепської.
3. З господаря наймит. (Березів)
Говорять про збіднілого господаря.
4. І з наймитів господарі бувают. (Буськ)
Виробляються порядні люди.
5. Наймит не по своїй волі ходит. (Ценів)
Він мусить ходити, куди велять.
6. Наймит, то господарський невільник. (Нагуєвичі)
Він робить не для себе.
7. Не всі наймити оплатювані вороги. (Зазулинці)
Бувають і вірні та щирі.
8. Попів наймит при роботі мерзне. (Лучаківський)
Іронічний вислів. Пор. Wander I, Arbeit 72.
9. Про одного наймита господар господарем буде. (Цигани)
Має ким доробитися і без наймита.
Наймичка
1. Де много наймичок, там хліба нема, а де одна годна, там жодна душа не голодна. (Комарно)
Много наймичок – зайва з’іжа а лиха робота.
Найнятися
1. Нанявся – продався.
Про наймита. Пор. Носович с. 853. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 176.
Найти
1. Найду я тебе під землев. (Нагуєвичі)
Коли хтось сховався.
2. Найшов свій свого. (Нагуєвичі)
Близький близького, собі подібного. Bebel 485. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander Gleich 39; Čelakovský 37; Liblinský 42.
8. Найшов сокиру за лавов. (Нагуєвичі)
Недалеко шукати, бо вона там звичайно лежить. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 298.
4. Найшов тото, що я згубив. (Нагуєвичі)
Нічого великого.
5. Найшов тото, чого не згубив. (Нагуєвичі)
Украв щось чуже.
[Доповнення 1910 р.] 6. О, ви нас тут найшли! Дай Боже, щоби вас Пан-Біг найшов у небі! (Нагуєвичі)
Говорять про любих гостей, що прийшли здалека.
Накивати
1. Накивав му пятами. (Ількевич)
Утік від нього.
Накирпати
1. Накирпало ся того на мні. (Мшанець)
Назбиралося – мова була про несплачений довг.
Накласти
1. Наклав тай не завершив. (Нагуєвичі)
Мова про копицю сіна або стіжок.
Наклясти
1. Накльив я йому, що сі влізло. (Ценів)
Накляв багато.
Накоренок
1. Злодійський накоренок. (Нагуєвичі)
Злодійське плем’я.
2. З накоренком загинув. (Лучаківський)
Пропав з усім родом.
3. Поганий твій накоренок! (Нагуєвичі)
Лають злого чоловіка.
Накпити
1. Накпив собі з мене. (Нагуєвичі)
Здурив мене.
Накрасти
1. Чого накрав, там гендлює. (Нагуєвичі) … тим жиє. (Завадів)
Говорять про сільського злодія, або перекупня.
Накрутити
1. Накрутив, навертів, кілько сам хотів. (Нагуєвичі)
Про безцеремонного брехуна.
Накупити
1. Накупив ріжного краму. (Нагуєвичі)
Потрібного й непотрібного.
2. Що накупив, то й продаю. (Нагуєвичі) По чому … по тому. (Ценів)
Мова про купецтво або про передавання новин.
Накурити
1. Накурив, як дика баба. (Нагуєвичі)
Напустив диму до хати. Вірування про дику бабу, що сидить десь у Ділу або в глибокій дебрі.
Належати
[Доповнення 1910 р.] Що сі кому належит. (Нагуєвичі)
Тобто: треба віддати. Говорять про чужу річ або честь. Пор. Wander V, Werth 3.
Налиситися
1. Налисити ся на кого. (Гнідковський)
Нахитритися, засісти.
Намочити
[Доповнення 1910 р.] 1. З вечора намочу, опівночі полочу; на розсвіті маглюю, за хлопцями мандрую. (Товмачик)
Говорила роботяща дівка про свою одиноку сорочку, що кожного дня була свіжовипрана.
[Доповнення 1910 р.] 2. У вечір намочит, о півночи полочит, рано маглює, на танець си рихтує. (Тростянець)
Кепкують із дівки, що має лише одну сорочку.
Нанашко
1. Нанашку, дайте горівки фляшку! (Завадів)
Нанашком на галицькім Підгір’ю називається хресний батько, нанашкою – хрестна мати.
Напакати
1. Хочиш, щоби-м ти напакав? (Буданів)
Наговорив грубих слів.
Напасник
1. Відчепися напаснику, я не була на празнику; я на ріці хусти прала, тонкий фартух замачала. (Гнідковський)
Говорить жінка напастована якимось чоловіком.
Напасти
1. Напав го псім писком. (Kolberg Pokucie)
Бреше як пес.
Напастися
1. Напаслася, аж ї голова тверда. (Буданів)
Про корову.
Напасть
1. Без напасти не прожити. (Нагуєвичі)
Вона нікого не мине.
2. Від напасти і полу вріж а втікай. (Ількевич, Petruszewicz)
Напасного чоловіка оминай.
3. Від напасти не пропасти. (Ількевич, Lewicki, Petruszewicz)
Треба з нею боротися. Пор. Симони 1799; Носович с. 394. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 120, 149, 158.
4. І на печи напасть чоловіка найде. (Нагуєвичі)
Її шукати не треба.
5. Коби яка напасть, а гроші мусьи бути. (Kolberg Pokucie)
Напасть тут – нагла потреба.
6. Напасть на гладкі дорозі знайде. (Мінчакевич) … здибле. (Ількевич)
Де б її чоловік не надіявся.
7. Напасть не спит, бо хати не має. (Мшанець)
Ходить по людях. Пор. Adalberg Napaść 2.
8. Напасть чоловіка найде, хоть сонце зайде. (Гнідковський)
І вдень і вночі вона готова.
9. Напасти собі шукав. (Нагуєвичі)
Пристав безпідставно з якимись докорами.
10. На середині напасти си шукаєш. (Богородчани)
Чому на середині?
11. Нема гіршої напасти, як від бурої свині і попівської наймички. (Стрий)
Жартлива поговірка.
12. Робить як за напасть. (Нагуєвичі) За напасть робити. (Гнідковський)
Робить ліниво і погано.
13. Чіпає ся напасть на гладкій дорозі. (Лучаківський)
Варіант ч. 6.
14. Що за напасть на мене? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, заклопотаний чимось.
[Доповнення 1910 р.] 15. Ото напасть корницька! (Коломия)
Коло Коломиї є село , а в нім люди дуже напасливі. Говорять такому, що шукає собі напасті.
Напердітися
1. Я сі добре наперділа, нім єм єго вивертіла. (Миколаїв над Дністром)
Жінка горда на свого чоловіка.
Напертися
1. Напер сі образка зо стіни. (Нагуєвичі)
Забажав конче.
2. Напер сі шибки з вікна, кафлі з пєца. (Бібрка)
Забажав якоїсь дурниці.
3. Напер сі, як дюг на бабу. (Нагуєвичі)
Що за дюг – невідомо. Див. вище с. 85.
4. Наперсі, як чорт на грішну душу. (Нагуєвичі)
Неминуче лихо.
Написати
1. Написано, тай запечатано. (Тисьмениця)
Про лист або документ.
2. Напишеш пером, не витєгнеш волом. (Ясениця Сільна)
Написане не легко відкликати. Пор. Симони 1708; Wander IV, Schreiben 14, 15; Носович 473. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 536.
3. Напиши: пропало. (Залісє)
Коли щось пропаде.
4. Напиши вуглем у комині. (Ценів)
Так аби й не видно було.
5. Напишу я тобі це на чолі. (Снятин)
Назначу тебе, щоб тебе кожний пізнав як злого чоловіка.
6. Що написано, того не змажеш. (Нагуєвичі)
Лишиться на завше. Пор. Wander IV, Schreiben 26, 28, 29, 30, 31.
[Доповнення 1910 р.] 7. Ни лиш написав, али й запечьитав. (Kolberg Pokucie)
Тобто: аби вислати на почту. Образово: не лиш написав, але й дав.
Напитати
1. Напитав си чоловік біду з бідов. (Тухля)
Клопіт з якоїсь нової знайомості або нового посвоячення.
Напитися
1. Напив-єм сє до поритку: два виде, третий несе шипку. (Пужники)
Оповідання п’яниці. Див. Етнографічний збірник VI, 63.
2. Напив сі, заточив сі тай на землю покотив сі. (Нагуєвичі)
Про темного п’яницю.
3. Напився води з натхов. (Калуш)
З чарами, з отруєю.
4. Напиймо сі вина, хоч би й гусячого. (Ценів)
Значить води.
5. Напий сі юшки з дивдерева. то ще гірше подурнієш. (Станіславів)
Дивдерево – отруйне зілля.
6. Напиймо сі тут, бо там в небі не дадут. (Нагуєвичі)
Промовляють пияки до неп’ючого.
7. Напий сі до мене і до моєї жінки. (Нагуєвичі)
Заздрий чоловік хоче аби не минула чарка ані його, ані його жінки.
8. Напила на вола. (Нагуєвичі)
Про жінку п’яницю, що марнує своє добро.
9. Напий сі Нацю за свою працю. (Нагуєвичі)
За своє всякому вільно напитися.
10. Напила сі тай розлейбала сі. (Нагуєвичі)
Про п’яну, розпатлану жінку.
11. Чого сі не напити, того сі не нахлистати. (Нагуєвичі) … насербати. (Ясениця Сільна) … нахлептати. (Нагуєвичі)
Чого не добудеш порядною роботою, того не добудеш уривковою та принагідною латаниною.
12. Як напився, то до кирниці задом обернувся. (Ількевич)
Невдячний.
[Доповнення 1910 р.] 13. Напиймо сє, кумцю, тут, бо нам в небі не дадут; нім до неба підемо, то по десять шморгнемо. (Буськ)
Пор. коротший варіант цієї не то приповідки, не то співанки т. ІІ, Напитися 6.
[Доповнення 1910 р.] 14. Напилися, що розум вже цілком не їх був. (Карлів)
Говорять про п’яниць.
[Доповнення 1910 р.] 15. Як напє ся, острит себе, хоч знає, що тупий. (Карлів)
Кепкують із п’яного, що грозить, хоч сили не має.