Міра – Мішанець
Іван Франко
Міра
1. Без міри нема віри. (Ількевич)
Аж зміривши можна повірити, що річ має таку великість.
2. В його мньирі. (Нагуєвичі)
В його зрості.
3. В міру все добре. (Нагуєвичі)
Мірне життя найкраще. Пор. Adalberg Miara 17.
4. Господь як дає, то не мньиров. (Нагуєвичі)
Неміряне, багато.
5. Десь Бог від тебе мньиру загубив. (Нагуєвичі)
Що ти виріс такий великий. Пор. Adalberg Miara 1.
6. До тої міри досидів. (Косів)
До тієї пори, до часу.
7. Лучше міру перевершити, як не довершити. (Гнідковський)
Говорять купцеві, який усе мав охоту дати менше а не більше, як міняє.
8. Перебрав міру. (Нагуєвичі)
Переборщив щось. Пор. Adalberg Miara 15.
9. Справедлива міра, як циганська торба. (Гнідковський)
В неї все ввіде.
10. То рехтельна мньира. (Нагуєвичі)
Добра, вірна.
11. То ще на стару мньиру мньиріно. (Нагуєвичі)
Старі міри були більші від нових.
12. Що міра, то віра. (Ількевич)
Бо є доказом вірності. Пор. Adalberg Miara 2, 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 171; Симони 1672; Славейков І, 276.
13. Яков міров мірієш, таков ти відміріют. (Kolberg Pokucie)
Рівним та рівне. Пор. Wahl I, 157; Adalberg Miara 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 268; Славейков ІІ, 126; Giusti 170.
Мірити
1. Ви мене не мірте полумацком, бо я і в корец не вміщуся. (Яворів)
Це замала міра.
2. Відмірив і ще з причинком. (Коломия)
Дав більше ніж узяв.
3. Десять разів мірь, а раз утни. (Ількевич) Сім раз … (Нагуєвичі) … уріж. (Petruszewicz) Два рази … (Яворів) [Доповнення 1910 р.] Десіть раз мір, а раз урубай. (Снятин)
Утнеш раз а кепсько, то вже не направиш. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 255; Дикарев 1678; Wander І, Abschneiden 1; Liblinský 5; Даль ІІ, 39; Giusti 276.
4. Змірив, але ни цілив. (Замулинці)
Міряти тут у значенні стріляти.
5. Зміряв го від ніг до голов. (Ількевич) … голови. (Нагуєвичі)
Зміряв очима, оглянув.
6. Мірив у ворону, а трафив у корову. (Гнідковський)
Про кепського стрільця.
7. Намньир і потелепай. (Нагуєвичі)
Насип у міру і потряси, аби була зовсім повна.
9. Не мір мене малою міркою, бо я ся і в велику влізу. (Лучаківський)
Але влазиться і в малу. Пор. ч. 1.
10. Там міряє, де глібоко. (Орелець)
Мілке можна й ногою зміряти, не треба міри.
11. Хто не змірит, той не увірит. (Комарно)
Не має доказу на чиїсь слова.
12. Якою мірою міримо, такою будемо відбирати. (Гнідковський)
Що робимо іншим, те й нам будуть робити. Пор. Міра 11.
Мірятися
[Доповнення 1910 р.] 1. Най ся ні міріє поміщє з міхом. (Княждвір)
Нехай не рівняється мале з великим.
Міст
1. Завела під міст і подивилася під фіст: ци кінь, ци кобила, коли я юж заплатила. (Мшанець)
Так говорила жінка, що купила на торзі коня, але соромилася («ганьбилася») при людях подивитися, що купує. (М. Зубрицький).
2. Не просто з моста, але стрімголов. (Берегомет)
Один паде кепсько, другий ще гірше.
3. Під мостом – ззідж г-но з коростов. (Ясениця Сільна)
Мудрування.
4. Під мостом риба з фостом. (Нагуєвичі)
Початок пісні, вживаний часто в розмові.
5. Скажу тобі просто з моста. (Нагуєвичі)
Одверто, по щирості.
[Доповнення 1910 р.] 6. «Міст». – «Поцюлюй пса під хвіст.» (Снятин, Сілець Беньків)
Мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 7. Мостом ся кладе. (Лучаківський)
Кориться перед кимось, вислугується кому.
Місто
1. В місті є й мужикові, є й невісті. (Вікно)
Всього можна дістати.
2. В місті що до кошика, то з грошика. (Нагуєвичі)
Все треба купити. Пор. Adalberg Miasto 13.
3. В місті як в тісті, а в селі як у смолі. (Голешів) … як в багні (там же)
Сільське життя гірше, бідніше від міського.
4. Гатьта-вісьта аж до міста. (Нагуєвичі)
Їди до міста. Пор. Adalberg Miasto 3.
5. Міське телятко мудрійше, як сільське дитятко. (Крехів)
Говорять селяни про розум міщан. У поляків ще досадніше: Mądrzejsza w mieście świnia, jak na wsi gospodynia, Adalberg Miasto 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 542.
6. Чого в місті за дармо найбільше? Крику. (Ясениця Сільна)
Торгуються і кричать.
7. Чого в місті за грейцар найбільше? Перцю. Бо як купиш, то ззісти не можеш. (Ясениця Сільна)
Так характеризують містовий торг.
Місце
1. Аби місце, то вже хтось на нім стане. (Нагуєвичі) … сяде … (Крехів)
Кожна позиція чи то в громаді чи в уряді буде обсаджена.
2. Аби-м на місци став! (Нагуєвичі)
При меті, до якої йду.
3. Ані з місцьи! (Нагуєвичі)
Не рушся ані на один крок. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 34.
4. Без місцьи лишив сі. (Нагуєвичі)
Без заняття, без служби.
5. Без місцьи ніхто сі не лишит. (Нагуєвичі)
Кожний собі якесь місце найде.
6. Бодай ви на зле місце не стали! (Любша)
Жебрацька молитва, основана на вірі, що є такі злі місця, що ставши на нього чоловік мусить наскочити на якесь лихо.
7. Вже й місце застило. (Нагуєвичі)
Нема й пам’яті про те, забулося. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 362.
8. Вже й місця не знати, де ходив старий Пріам ср-и. (Дуліби)
Так колись перекладали класичне «Nec locus, ubi Troja fait».
9. Все на єднім місци стоїт. (Нагуєвичі)
Держиться тих самих поглядів чи привичок.
10. Всім тут місце буде. (Нагуєвичі)
На кладовищі.
11. Вступив му сі з місцьи. (Нагуєвичі)
Позволив зайняти своє місце.
12. Де кому не місце, най сі там не суне. (Нагуєвичі) … пхає. (Завадів)
Невідповідний до якогось становища не повинен пхатися до нього.
13. Дітина з своїм місцьом на світ приходит. (Нагуєвичі)
Те місце – placenta, з якою родиться дитина.
14. Добирає собі місця, як курка на гнізді. (Крехів)
Крутиться на однім місці, немовби шукає чогось.
15. За своє місце ні з ким сі не міньий. (Нагуєвичі) … ні з ким бим не міняв ся. (Крехів)
Моє найліпше.
16. Заступає чуже місце. (Нагуєвичі)
Він до того діла не належний, але заступає когось іншого, робить його іменем.
17. З місцьи го зрушив. (Нагуєвичі)
Зіпхнув, вигнав.
18. І місце застило, де сі колись гостило. (Нагуєвичі)
Минулося.
19. І місця не знати, де ходили ср-и. (Дуліби)
Заросло бур’яном. Пор. латинське: Nec locus ubi Troja fuit.
20. Кождий на своє місце! (Нагуєвичі)
Яке йому належиться чи в громаді чи в уряді.
21. Кому де місце, а кому й не місце. (Нагуєвичі)
До чого хтось відповідний, а до чого й ні.
22. Ліпші місця вже давно заняті. (Нагуєвичі)
На них тиснеться найбільше людей.
23. Мало ти місця? (Нагуєвичі)
Коли хтось сувається з кута в кут.
24. Місціма гриби ростут. (Нагуєвичі)
Не скрізь, навіть у однім лісі.
25. Місцьи си не може найти. (Нагуєвичі)
Не має де сісти, плентається по хаті.
26. Найшов своє місце. (Нагуєвичі)
Осягнув відповідне для себе становище.
27. На місци і камінь поросте. (Лучаківський) … мохнатіє … (Бірки Великі) … поростає.
На однім місці чоловік таки чогось доробиться і забагатіє. Пор. Schleicher 174.
28. На своїм місци чоловік. (Нагуєвичі)
Відповідний до свого становища.
29. На то місце не такого би треба. (Нагуєвичі)
Цей, що на нім тепер, зовсім невідповідний для нього.
30. На якесь погане місце натрафив. (Нагуєвичі)
Щось йому сталося погане.
31. Не бій сі, я ти твого місцьи не залежу. (Нагуєвичі)
Коли хто лягає на чуже місце.
32. Не загріє він там місця. (Львів)
Не побуде довго. Пор. Adalberg Miejsce 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1640.
33. Не злюбив собі місця. (Ількевич)
Пішов геть.
34. Не місце голови шукає, а голова місця. (Мінчакевич)
Чоловік шукає, де б йому було добре Пор. Adalberg Miejsce 6.
35. He місце тут тобі. (Нагуєвичі)
Тут тебе не треба.
36. Не місце чоловіка красит, а чоловік місце. (Нагуєвичі)
Своїми заслугами. Пор. Тим. 112; Wander ІІІ, Platz 2; Adalberg Miejsce 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 294; ІІ, 243, 276; Симони 1520; Giusti 205.
37. Не такого би му місця треба. (Крехів)
Він тут тратить, на іншім місці показав би свою здібність.
38. Нігде місця не загріє, такий непосидущий. (Ількевич)
Лиш би волочився. Пор. Adalberg Miejsce 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1756; Даль ІІ, 52.
39. Пільнуй свого місцьи, не чужого. (Нагуєвичі)
Цього становища чи заняття.
40. Ріжні місця має Пан Біг для своїх дітей. (Жидачів)
Не всіх ставить на однаких місцях.
41. Робит місце для свого наступника. (Львів)
Про урядиика, що вступається зі свого місця або вмирає.
42. Своє місце найпевнійше. (Нагуєвичі)
Те місце, яке чоловік заняв у своїм житті.
43. Сьому місцю будь рад. (Нагуєвичі)
Воно одиноке відповідне для тебе.
44. Тепле місце му сі трафило. (Нагуєвичі)
Вигідне і корисне.
45. Ще місце тепле. (Нагуєвичі)
Тільки що сидів або жив ось тут. Про покійника.
46. Що в добре місце положиш, ніколи не пропаде. (Комарно)
Бо буде безпечне.
47. Як до місця і як до часу. (Ценів)
Треба робити всяке діло.
[Доповнення 1910 р.] 48. Бог дал місця в хаті гостя посадити і хліба його погостити. (Ізби)
Говорить господар, зпрошуючи знайомого в гостину.
[Доповнення 1910 р.] 49. Бодай єс си місцьи не міг найти! (Нагуєвичі)
Прокляття.
Місяць
1. Аби на мене місяць світив, а я звізди кругом побю. (Ількевич) … як хочут. (Petruszewicz) … про звізди байдуже. (Нагуєвичі) … звізди прутом побю. (Ценів)
Світло звізд слабе. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 328.
2. Від місяця не зріє пшениця. (Гнідковський)
Він не має в собі тепла.
3. Де сі то поділо? Хиба місьиць украв! (Коссів)
Запитував чоловік, якому вкрадено щось без злодія.
4. До місяця хиба зуби сушити. (Белз)
Що інше до місяця не висхне.
5. За місіць богато може стати сі. (Нагуєвичі)
Протягом місячного періоду.
6. Коли місяць в серп, то чарівниці їдуть на границі. (Ількевич)
У першій або третій квадрі.
7. Коли місьиць у повни червоний, то буде дождж. (Нагуєвичі)
Народна ворожба. Червовий колір іде від водяної мряки, що заслонює образ місяця.
8. Місяць на небі, а рік у календари. (Торки)
Так мовив чоловік, що не знав, якай тепер місяць. [Так і запорожці відписували турецькому султану: «Місяць на небі, рік у книзі». – М. Ж., 11.05.2021 р.]
9. Місяць наш божок; а хто ж нам буде богувати, як його не стане? (Головацький Збірки)
Майже всі старинні міфології вважали місяць богом на рівні з сонцем.
10. Місяцю рогоженьку, світи над дороженьку. (Нагуєвичі)
Говорять мандрівці, що йдуть або їдуть при місячнім світлі. Приказка взята з відомої обжинкової пісні.
11. О Господи, Господи, не видно ані місяця, ані зірочки. (Корчин)
Говорив чоловік, що вночі вийшов із хати, але не на двір, де було місячно, а до сіней, де нічого не було видно, і висц-ся на голови своїх товаришів, що ночували в сінях. Оповів Богдар Кирчів.
12. Руський місяць попамньитаєш. (Нагуєвичі)
Завважують, що він довший від польського і пізніше від нього кінчиться.
13. Світиш місяцю, а не грієш. (Barącz)
Говорив циган у зимі. Пор. Носович 424. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1395; Даль І, 352; ІІ, 162.
14. Такий місіць, що при нім можна ігли збирати. (Нагуєвичі)
Так ясно, місячно.
[Доповнення 1910 р.] 15. «Ану вимови: місяць!» – «Місяць». – «У твого батька яйця вісять». (Сілець Беньків)
Мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 16. Місяць – злодійська ліхтарня. (Львів)
При його світлі злодіям вигідно красти. Злодії примовляють про нього: «Лисий» або «Войтек капує». «Капувати» в злодійськім жаргоні: зраджувати, доносити. Пор. Giusti 345.
[Доповнення 1910 р.] 17. Місяць обгородився. (Мшанець)
Як видно довкола нього хмари. (М. Зубрицький).
[Доповнення 1910 р.] 18. Місяць настав на погоду. (Дидьова)
З погідного нового місяця ворожать погоду на весь місяць.
[Доповнення 1910 р.] 19. Новий місяць мусит ся сполокати. (Криворівня)
Господарський досвід, що на новий місяць звичайно буває дощ.
Місячно
1. Так місячно, що лише з чужов жонов на поділь іти. (Тучно) … на постіль … (Яворів)
Так ясно.
2. Так місячно, хоть мак сій. (Тучно) … мак збирай. (Нагуєвичі)
Про ясну ніч.
Місити
1. Місит го ногами. (Нагуєвичі)
Копає, толочить.
2. Мішу, мішу, аж сі тобов натішу. (Нагуєвичі)
Смішать дитину, нібито місячи її по грудях.
Містити
1. Всі тут змістимо сі. (Нагуєвичі)
На кладовищі.
Мітла
1. Нова мітла все добре замітає. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Кожда мітла спочатку добре замітає. (Львів)
Новий приятель в більшій честі від старого. Пор. Wahl II, 30; Bebel 80. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 317; Даль І, 264; Liblinský 33; Дикарев 4216; Симони 1643; Bebel 80; Гильфердинг 1368; Wander І, Besen 6, 28 – 33, 34.
[Доповнення 1910 р.] 2. Мене мітлов з хати не виметеш. (Нагуєвичі)
Говорить свекруха до невістки в сварці.
[Доповнення 1910 р.] 3. Як би їх мітлов вимів. (Нагуєвичі)
Тобто: повтікали, пощезали з хати або з села.
Міх
1. Дзюравого міха ніхто не напхає. (Petruszewicz) … не наситит. (Petruszewicz) Діравого … (Ількевич) … не наповниш. (Орелець)
Бездонного горла не наситиш. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 393; Schleicher 177.
2. З єдного мішка хліб і лемішка. (Darowski)
Мова про жебрака, ще все кладе в свій мішок.
3. Коли мішок як теля – приятелів тьма, а як лата – нема ні сестри ні брата. (Яворів)
Коли є маєток, то є й други. Пор. Adalberg Mieszek 8.
4. Кому міх тяжит, того і торба страшит. (Гнідковський)
Кому тяжить велике лихо, той боїться й найменшого.
5. Міхом з тьи ськиру зідру. (Нагуєвичі)
Так як з кота, не порючи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Haut 118; Leder 51.
6. Поки мішка чують, поти шанують. (Ількевич)
Як чоловік багатий, то його честять, а бідним гордують. Пор. Adalberg Mieszek 18.
7. Попів міх, жебраків кінь ніколи не ситі. (Головацький Збірки)
Про попівську й жебрацьку ненаситність.
8. Як міх надиманий … (Гнідковський) … надутий. (Нагуєвичі)
Про надутого чоловіка.
9. Як я то зробив, аби міх кольки кололи! (Нагуєвичі)
Міх замість мі, мене. Жартливе закляття.
[Доповнення 1910 р.] 10. Купіт собі міх, тай на робіт з мене сміх. (Яблонівка)
Огризається продавець, якому покупець дає малу ціну.
[Доповнення 1910 р.] 11. Поки було в міху жито, танцювала-м належито; як не стало в міху зерна – «Дай ми спокій, бом мізерна». (Криворівня)
Промовляла молода господиня збіднівши.
[Доповнення 1910 р.] 12. Сім міхів горіхів, решето терну; в середу поїду, в четвер сі верну. (Станіславів)
Небилиця, аби до прикладу.
Міцний
1. Міцний, ак з клоча батіг. (Ількевич)
Зовсім не міцний.
2. Міцного кола держатися. (Гнідковський)
Сильної партії або родини.
[Доповнення 1910 р.] 3. Моцний як кінь. (Жидачів)
Говорять про здорового, роботящого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 4. Такий моцний, що хоть до плуга запрігай. (Жидачів)
Значення те саме, що і в попередньому числі.
Міць
1. Бодай моци не мав. (Нагуєвичі)
Звичайна формула, коли хто згадує про чорта.
2. Коби така міць, як злість! (Нагуєвичі) … таку міць мав, як злість має! (Нагуєвичі)
Про сердитого, а безсилого.
[Доповнення 1910 р.] 3. А моци бись не мав! (Княждвір)
Відпекують лихого духа, або лихого чоловіка.
Мішанець
[Доповнення 1910 р.] 1. «Що ти є?» – «Я мішаниц». (Іванівці Ж.)
Вимівка, коли хто не хоче признатися, до якої народності належить.