Неук – Ніс
Іван Франко
Неук
1. Неук як бук: не розуміє, лиш бє. (Нагуєвичі)
Йому байдуже до суті діла.
2. Над неука нема смілійшого. (Нагуєвичі)
Він на все важиться, бо нічого не тямить.
3. Питав сі неук неука, що то за штука. (Крехів)
Питався дурний дурного. Пор. Adalberg Nieuk 1.
Нечесаний
[Доповнення 1910 р.] 1. Нечесаний, невмиваний, утрубами побиваний. (Старі Богородчани)
Дразнять нехарного чоловіка.
Нечистий
1. А записав би тя нечистий до своїх камратів. (Лолин)
Щоб ти попав у чортівську компанію.
Hex
1. Попав-сми в нех. (Жабє)
Говорив занехаяний, занедбаний чоловік.
Нехая
1. Пустили в нехаю, недоступйи раю. (Гринява)
Про людей, що занедбали молитви і згрішили перед Богом.
Нехочу
1. На нехочу нема ліку. (Кобиловолоки)
Брак волі гірший як хвороба.
Нещасливий
1. В нещасливу годину родився. (Нагуєвичі)
Бувають години щасливі й нещасливі.
2. Доле моя нещаслива, гречка ми сі не вродила. (Нагуєвичі)
Лементує бідний чоловік.
3. Нещаслива година, як лиха родина. (Ількевич)
Біда, бо не поможе, а нашкодить.
4. Нещасливий родився, нещасливий згине. (Калуш)
Про нещасливого чоловіка.
5. Нещасливі ноги, як голова дурна. (Балигород)
Бо мусять більше ходити.
6. Нещісливому і дома гірко і світа не видно. (Нагуєвичі)
Йому нікуди дітися. Пор. Adalberg Nieszczęśliwy 3.
Нещастя
1. Бодай ті спіткало трояке нещістьи: аби-с не виділа на свої оборі трісок, ні на кульці шьипок, ні на жердці порток! (Дрогобич)
Прокляття: щоб ти не мала ані дров ані мужчин у домі.
2. В нещастю нема ні брата, ні свата. (Ількевич)
Ніхто чоловіка не знає і не запоможе. Пор. Adalberg Nieszczęśliwy 35.
3. В нещістю пізнавай приятеля, а в щістю ворога. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] В нещастю пізнавай приятеля. (Львів)
Життя велика школа, вчить пізнавати людей. Пор. Adalberg Nieszczęśliwy 35; Erasm 46; Wander IV, Unglück 152, 153, 160, 162. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 353.
4. Всике нещісцьи на чоловіка валитси. (Криворівня)
Нарікає нещасливий чоловік. Пор. Adalberg Nieszęście 19; Wander IV, Unglück 254, 255.
5. До нещістьи недалеко. (Нагуєвичі)
Воно все грозить чоловікові. Пор. Adalberg Nieszęście 17; Wander IV, Unglück 246.
6. За нещісте ніколи не тьижко. (Нагуєвичі)
Воно все на поготові. Пор. Adalberg Nieszęście 30; Wander IV, Unglück 78, 79.
7. І в нещістю щістє буває. (Нагуєвичі)
Бодай таке, як у того чоловіка, що зламавши ногу скрикнув: «Щістє маю, що-м не зломав голови». Пор. Adalberg Nieszęście 34.
8. На єднім нещістю ніколи не конець. (Нагуєвичі)
Воно веде за собою свою компанію. Пор. Adalberg Nieszęście 9, 24,25, 28; Wander IV, Unglück 83, 85, 91, 92, 96; Čelakovský 155.
9. Не мало мні де нещістьи спіткати, та в гостьох. (Нагуєвичі)
Про празникового гостя, якого на празнику побито.
10. Нещасте само єдно не приходит, але друге за собов водит. (Гнідковський) … ніколи само … (Ількевич)
Це вже відома практика. Пор. Adalberg Nieszęście. 9, 21, 24, 35, 28, 29; Wander IV, Unglück 55, 93, 94.
11. Нещістьи ті вкриє. (Нагуєвичі) … спітче. (Нагуєвичі) … огорне. (Нагуєвичі)
Огорне, заступить світ. Пор. Adalberg Nieszęście 1.
12. Нещасливость світа: збавилося літа, прийшла зима, тай хліба нема. (Ількевич)
Жалується бідний чоловік.
13. Нещістє по людьох ходит, а не по лісі. (Нагуєвичі)
Воно поява соціальна, а не природна. Пор. Adalberg Nieszęście 18.
14. Нещістє й за пєцом спіткає. (Нагуєвичі)
Його й шукати не треба, само прийде. Пор. Adalberg Nieszęście 13.
15. Нещістє розуму учит. (Нагуєвичі)
Робить чоловіка досвідним і мудрим. Пор. Adalberg Nieszęście 27.
16. По нещастю десятьом, а в нещастю й собі не пораджу. (Гнідковський)
Говорить чоловік навчений нещастям.
17. Чужим нещістєм не тіш сі, а свого сподій сі. (Нагуєвичі)
Воно й на тебе чекає. Adalberg Nieszęście 36.
18. Через нещастя не тьижко в біду впасти. (Нагуєвичі)
Бо нещастя вже само біда.
[Доповнення 1910 р.] 19. Бодай го нещістьи не минуло! (Нагуєвичі) … напало! (Нагуєвичі) … укрило! (Нагуєвичі)
Прокляття.
Нива
1. І чорна нива білий хліб родят. (Гнідковський)
Не диво.
2. Хоть мала нива, ти не будь лінива. (Гнідковський)
Не переробишся, коли її вижнеш.
3. Широка нива, газді слава. (Нагуєвичі)
Він гордиться нею.
Низько
1. Буде мені низько під голову! (Красносілці)
Буде зле.
2. Кланяйся низько, карку не жьилуй. (Нагуєвичі)
Говорять дівчині, що йде до служби.
3. Низький поклін нікому не в розгін. (Нагуєвичі)
Нікому не шкодить, не уймає честі.
Николай
1. Бодай вам святий Николай худібку напасав! (Любша)
Із жебрацької молитви, пор. Етнографічний збірник V, 107.
2. О Николі тай ніколи. (Ількевич) Як не на Николи, то вже ніколи. (Нагуєвичі).
Відповідають на питання: а коли сплатите довг, значить не маю звідки. Пор. Muka 2403.
3. Никола обіср-в хату довкола; пан йому заказав, а він усьо облизав (Іванків)
Дразнять Миколу.
4. Никола обіср-в хату довкола, казали му злизати, а він утік до хати (Нижнів) … прийшло му ся … (Белз)
Варіант до числа 3.
5. Ні Николи, ні коней. (Вороблевичі)
Пропали коні й Микола з ними.
6. Ой Никола, чому в тебе ср-а гола? (Ясениця Сільна)
Запитують обдертого чоловіка.
7. «Радуйся Николає великий чудотворче!» – «Не радуйся, не радуй, коли я сі не радую!» (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, що найнявши акафист св. Миколі почув там приспівку: «Радуйся Миколає великий чудотворче».
8. Святий Николай, вовки розганяй! (Лімна)
Св. Николай патрон від вовків і потрафить замкнути їм зуби, народне вірування.
9. Свйитий Николай на білім кони приїхав. (Нагуєвичі)
Настала зима.
10. Свйитий отче Николаю, дай горівки, бо вмираю. (Нагуєвичі)
Кричать п’яниці до арендаря з довгою бородою.
11. Святий Николай буде Богом, як Бог умре. (Лучаківський)
Загальне вірування.
12. Святий Николай везе калачі. (Кіндратів)
Приговорюють, коли гримить.
Нини
[Доповнення 1910 р.] 1. Через тоті «нини» збавила-м си днини. (Нагуєвичі)
Жалувалая жінка, що змість іти в поле до роботи, мусила в хаті колисати малу дитину. «Нини» – ономатопоетичне слово, знане вже в середні віки в Німечині, де колискова пісня починається словами: Ninni, ninni.
Нині
1. Або нині, або завтра закличут тай іди. (Великі Очі)
Леда хвиля можна вмерти.
2. Від нині до завтра далеко. (Лучаківський)
Може багато дечого статися. Пор. Wander ІІ, Heute 121.
3. Лучший нині горобець, як завтра голубець. (Ількевич)
Голубець може ще й не бути. Osm. 167.
4. Не нині, то завтра. (Нагуєвичі)
Про щось таке, що скоро може статися. Пор. Wander ІІ, Heute 132. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 282.
5. Нині білит, завтра чорнит. (Львів) … в него біле, а завтра чорне. (Комарно)
Про крутого, брехливого адвоката. Пор. Wander ІІ, Heute 54.
6. Нині гой, завтра йой. (Снятин)
Сьогодні весело, завтра сумно. Пор. Osm. 416; Wander ІІ, Heute 89. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 18.
7. Нині жий, завтра гний. (Коломия)
Нині живий, завтра може вмерти. Пор. Wahl І, 70; Wander ІІ, Heute 90.
8. Нині пан, завтра пропав. (Коломия)
Змінність людської долі. Пор. Wander ІІ, Heute 14. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 45.
9. Нині ріжні часи: позич, а хто віддасть? (Товсте)
Це всякого часу можливе.
10. Нині тиндиринди, а завтра деінде. (Гнідковський)
Тиндиринди – танець.
11. Що нині зробиш, то завтра як знайдеш. (Нагуєвичі)
Краще зробити зараз, як відкладати на потому. Пор. Wander ІІ, Heute 138.
12. Що нині маєш зробити, не відкладай на завтра. (Бібрка)
Поучення, пор. Wander ІІ, Heute 130. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 224.
13. Що нині мені, то завтра тобі. (Остерм.)
Пор. латинське: Hodie mihi eras tibi, говорять особливо про смерть. Пор. Wahl І, Osm. 166; Wander ІІ, Heute 8, 80; Čelakovský 155. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 112.
[Доповнення 1910 р.] 14. Ще ти нині не амінь. (Нагуєвичі)
Ще не гинеш, ще маєш час.
Нинішний
1. Ти бачу нинішний. (Жидачів)
Нічого не знаєш.
Нитка
1. Ані на нитку, ані на виритку. (Ількевич)
Нічого не маю, не дам.
2. Ані на нитку ти нічого не дам. (Печеніжин)
Варіант до ч. 1.
3. Єдної ниточки на мні сухої нема. (Нагуєвичі)
Змок доразу.
4. За нитков дійде сі до клубка. (Kolberg Pokucie) По нитці … (Ількевич)
З малого сліду до великого злочину. Пор. Adalberg Nić 8; Wander І, Faden 29. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 359; Wander ІІ, Knal 5, 6; Schleicher 157; Носович с. 407; Liblinský, 1.
5. Замоталося як нитки в розмотанім клубку. (Нагуєвичі)
Про заплутану справу. Пор. Adalberg Nić 2, 3.
6. Тонка нитка швидко рве сі. (Нагуєвичі)
Звісна поява. Пор. Adalberg Nić 1; Wander I, Faden 14, 19.
7. Тонка як нитка. (Нагуєвичі)
Про дуже тонку в стані дівчину.
8. Урвалась му нитка. (Ількевич)
Урвалося його щастя та успіх. Пор. Wander I, Faden 27; у німців «Der Faden der Geduld».
[Доповнення 1910 р.] 9. Білої нитки на другім ни положит. (Буськ)
Не скаже про іншого доброго слова.
Нищета, нищий
1. Нищета не позбавляє ні ума, ні чести. (Гнідковський)
Книжне.
2. Нищому гордість, як корові сідло. (Гнідковський)
Не випадає бідному гордість.
Ніверть
1. Все пішло в ніверть. (Ростоки)
Все пропало, знівечилося.
Ніворот
1. Пішов ніворотом. (Нагуєвичі)
Пішов і не вернувся. Пор. Гильфердинг 2037. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 127, 290: На неврат шта иде; ІІ, 25.
Нівроку
1. Нівроку – наїв сі оброку. (Нагуєвичі)
Як кінь.
2. Нівроку, пек поганому чоловікови! (Ю. Кміт) … пек поганим очом. (Нагуєвичі)
Формула заклинання від уроків.
3. Така собі нівроку, як пшенична паска. (Ю. Кміт)
Про статну, розкішну жінку.
Ніж
1. Без ножьи мі ріжеш. (Нагуєвичі)
Словами, поступками нівечиш мене. Пор. Дикарев 463; Носович с. 387.
2. Возь наш ніж, тай украй си свого хліба. (Жидачів)
Їж тільки своє, а ножа тобі дамо.
3. Не остри ножа, доки-сь не зловив барана. (Ількевич)
Роби все в свою пору.
4. Ніж жьиболупик. (Нагуєвичі) … колодачик. (Нагуєвичі) … круцик. (Нагуєвичі) … жидик. (Нагуєвичі) … гнипик. (Нагуєвичі)
Різні прозвища ножа.
5. Не остри ножа, коли баран іще в полонині. (Гнідковський)
Не готуйся на непевне. Варіант до ч. 3.
6. На ножі з собов стали. (Нагуєвичі)
Посварилися, сердяться, хочуть битися.
7. Ніж ми до горла прикладає. (Нагуєвичі)
Грозить смертю.
8. Ніж довгий як чугай. (Нагуєвичі)
Що таке чугай – невідомо.
9. Ніж острий як Пилат. (Нагуєвичі) … як бритва. (Нагуєвичі)
Чому якраз Пилат? Чи не булат?
10. Такий ніж, лиш ним жьиби лупити. (Нагуєвичі)
Нездалий, тупий.
11. Хто має ножик, той си хлібцє ужиє, а я стара баба ледви півтора бохонка з’їла, й то щипала, то кусала. (Миколаїв над Дністром)
Із оповідання баби.
12. Хто ножем іграє, від него рану має. (Гнідковський)
Хто чим воює, від того й гине.
13. Як упхати в огонь ніж, буде сварка. (Папірня)
Народне вірування.
14. Як бисми ніж у серце встромив, то би ми лекше було, як то, що ти говориш. (Нагуєвичі)
Мовить жінка до чоловіка.
15. Як ножом ми серце краєш. (Нагуєвичі)
Мучиш мене.
[Доповнення 1910 р.] 16. Бодай єс ножа не видів! (М. Яцків)
Кленуть худобині, коли бидзень її нападе, або робить шкоду: або здохла, згинула незарізана.
Ніжка
1. Не треба все на ніжки ставити. (Ількевич)
Не треба все на своїм настоювати, якесь питання ставити ребром.
2. Ніжки як патички. (Нагуєвичі)
Тоненькі, крухі.
3. На ніжки ставати. (Гнідковський)
Простуватися, видужати по хворобі.
Ніколи
1. На свйитого Ніколи то буде. (Нагуєвичі)
Видуманий святий, яких у нас багато. Пор. Adalberg Nigdy 1.
2. Ци то сі ніколи не скінчит? (Нагуєвичі)
Кличуть знетерпеливлені довгою сльотою або домашньою сваркою.
Німець
1. Глухий німець. (Головацький Збірки)
Не глухий, а не розуміє, що до нього говорить русин.
2. Говори до нього, коли він німець! (Нагуєвичі)
Не розуміє.
3. Німець як верба: де го посадиш, там ся прийме. (Головацький Збірки)
Скрізь обдомашниться.
4. Німець – поколінець, голоколінець. (Головацький Збірки)
Носить штани такі, що відкривають голі коліна.
5. Німцеви наклени в маму, а він каже: я, я. (Лучаківський)
Він не зрозумів тай такає.
6. Німця не перепишеш, а жінки не перелюбиш. (Petruszewicz)
Німці багато пишуть, а жінки все готові любити.
7. Ой німці, німці, де ваш розум дів сі? (Дрогобич)
Сміялися з німців, коли вони появилися у нас, та швидко показалося, що їх розум далеко ліпший від нашого.
8. По німецьки нецки, по польськи корито. (Ількевич) … по руськи валів. (Дрогобич)
Характеризують різницю між трьома народами.
9. Пропав гірш німця. (Petruszewicz)
Чому і як пропав німець, невідомо.
10. Так мене то гріє, як німця краватка. (Бібрка)
Насміх над краваткою, яку носять німці, вже ж не для тепла, а для оздоби.
[Доповнення 1910 р.] 11. А де німец постит? Коли він постит, де? (Водники)
Німці протестанти не держаться ніяких постів і жартуючи говорять, що у них піст уночі, а вдень можна їсти все.
Німий
1. Казав німий до глухого: слухай, як безрукий голого обдирав! (Буданів)
Нісенітниця.
2. Німий як риба. (Ількевич)
Риба не видає ніякого голосу. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux I, 126.
[Доповнення 1910 р.] 3. Німий глухому повідав, як сліпий видів, що кривий через рів скакав. (Миклашів)
Небилиця.
Німиця
1. Наїдж сі німиці тай дри сі по стінах. (Нагуєвичі)
Німиця, Belladonna, отруйне зілля, від якого чоловік по народному віруванню дереться по стінах від болю.
Ніс
1. Аби ти так з носом був! (Нагуєвичі) Бодай … (Ясениця Сільна)
Коли не віримо в те, що хтось говорить. Пор. Adalberg Nos 46. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 321.
2. Аж носом землю запоров, так му в потилицю заїхали. (Нагуєвичі)
Дістав у потилицю, аж носом до землі впав. Пор. Гильфердинг 1804.
3. А то ніс, як бульба! (Сороки)
Сміються з круглого бульбастого носа.
4. Бзди тому, що носа не має! (Ількевич) Набзди … (Мінчакевич)
Той не занюхає.
5. Втер му носа. (Коломия)
Наганьбив його, навчив розуму. Пор. Adalberg Nos 24; Wander ІІІ, Nase 208.
6. Всюди мусит свій ніс уткнути. (Нагуєвичі)
Про чоловіка, що мішається в всяке діло. Пор. Wander ІІІ, Nase 199. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 164.
7. Дав му по носі. (Львів) Дістав … (Нагуєвичі)
Дав йому пізнати, щоб не мішався в не своє діло. Пор. Wander ІІІ, Nase 103.
8. Дає собі по носі грати. (Ількевич)
Дає старшувати, верховодити над собою. Пор. Adalberg Nos 16; Wander ІІІ, Nase 206.
9. Дістав доброго носа. (Нагуєвичі)
Нагану, кару. Пор. Wander ІІІ, Nase 204
10. Закрутило му в носі. (Нагуєвичі)
Зробилося неприємно. Пор. Wander ІІІ, Nase 186.
11. Закрутив носом, як би тертого хріну понюхав. (Ількевич)
Коли хтось почув щось неприємне. Пор. Wander ІІІ, Nase 186.
12. За ніс кого водити. (Ількевич, Lewicki)
Дурити, верховодити над ним. Пор. Adalberg Nos 43; Wander III, Nase 133, 220, 306.
13. З носа кап, а в рот хап. (Ценів)
Говорять малій дитині, що все ходить засмаркана.
14. З носа му бульки йдут. (Нагуєвичі)
Сильно смаркатий.
15. З перед носа му вхопив. (Нагуєвичі)
Про зрyчного купця або злодія. Пор. Wander ІІІ, Nase 216.
16. Має добрий ніс. (Дрогобич)
Добрий нюх, уміє знайтися в кожнім випадку. Пор. Wander III, Nase 138.
17. Накадив му під ніс. (Ількевич)
Насмердів.
18. Накарбуй си на носі. (Нагуєвичі)
Затям собі. Пор. Wander III, Nase 320.
19. Накивай му по носі. (Нагуєвичі)
Закпи собі з нього, нагрози.
20. Наставив ніс на вітер. (Нагуєвичі)
Нюхає, відки що чути.
21. Не буде вже дерти носа в гору. (Станіславів)
Дерти носа вгору – гороїжитися, гордувати іншими.
22. Не видит дальше свого носа. (Нагуєвичі)
Про короткозорого або обмеженого чоловіка. Пор. Wander III, Nase 288.
23. Не задирай носа в гору. (Львів)
Не гордуйся. Пор. Adalberg Nos 5, 23; Wander III, Nase 172; Дикарев 166.
24. Не пхай ніс, де бороду бритвйи. (Гринява)
Не встрявай до не свого діла.
25. Не пхай носа до крилоса, бо в крилосі б’ють по носі. (Львів)
Дяківська приповідка; дяки не люблять, аби профани мішалися в їх ремесло.
26. Не пхай носа до чужого проса. (Миколаїв над Дністром)
Не сунься до чужого діла. Пор. Adalberg Nos 21; Wander ІІІ, Nase 56.
27. Ніс вище губи носить. (Ількевич)
Ніс таки лежить вище губи. Іронізують над гордяком.
28. Ніс як кушка. (Нагуєвичі)
Великий, опухлий. Пор. Adalberg Nos 27; Wander ІІІ. Nase 242.
29. Носа кому втерти. (Гнідковський)
Пристидати, налаяти його. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 168.
30. Носом письмо понюхати. (Гнідковський)
Хто не вміє читати. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 143.
31. Пильнуй носа свого, а не кожуха мого. (Ількевич) Пантруй … (Нагуєвичі)
Бережи своє, а до мого не торкайся. Пор. Wander III, Nase 56.
32. Пішло му по носі. (Ількевич)
Посумнів, образився. Пор. Adalberg Nos 42.
33. Пішов з носом. (Нагуєвичі)
З нічим, не дістав чого хотів. Пор. Adalberg Nos 44. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 279; Дикарев 197.
34. Покрутив носом тай пішов. (Нагуєвичі)
Кривдує собі, незадоволений. Пор. Wander III, Nase 186.
35. Поміркував письмо носом. (Борислав)
Зміркував, що тут пахне чимось злим. Пор. ч. 30.
36. По носі кому їздити. (Гнідковський)
Верховодити над ним, мати його за дурня.
37. По носі му видно. (Нагуєвичі)
Видно з лиця. Пор. Schleicher 133; Wander III, Nase 211.
38. Просто носа на земли. (Нагуєвичі)
Коли хтось питає, де щось лежить. Пор. Wander III, Nase 167.
39. Смотри свого носа. (Lewicki)
Пильнуй усякої своєї речі.
40. Спустив ніс на квінту. (Кобаки)
Похнюпився, засмутився. Пор. Adalberg Nos 38; Wander III, Nase 157, 273; Носович с. 387.
41. Ти знаєш з носа в рот. (Нагуєвичі)
Нічого не знаєш, ти дурень.
42. Ти тому носа не втреш. (Лучаківський)
Не даси ради.
43. То тут під носом. (Нагуєвичі)
Близько. Пор. Wander III, Nase 219, 310.
44. To ще ніс затабачений! (Дрогобич)
Говорять про завзятого нюхаря.
45. То ще носоживець! (Львів)
Такий, що напихає носа табакою.
46. Треба йти з носом до коваля. (Мшанець)
Говорять, коли дітвакові висить сомпель з носа.
47. Утру я йому носа. (Станіславів)
Покажу йому, вилаю, осоромлю. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 255; Тимошенко 87.
48. Ци ніс для табаки, ци табака для носа? (Дрогобич)
Чи піп для людей, чи люди для попа? Що важніше? Пор. Adalberg Nos 25.
49. Що йому з носа спаде, то він міні дасть. (Нагуєвичі)
З носа спаде – що йому не подобається, непотрібне, зайве.
50. Я собі по носі грати не дам. (Нагуєвичі)
Не дам дурити себе, верховодити над собою.
[Доповнення 1910 р.] 51. Задер ніс, що би му і вср-нов трісков не досьиг. (Нагуєвичі)
Кепкують із гордого чоловіка. Пор. Славейков І, 280.
[Доповнення 1910 р.] 52. Ніс як бульба. (Нагуєвичі)
Говорть про круглий, перкатий ніс. Пор. російське: «Нос картофелем», а також Giusti 372.