Напій – Небо

Іван Франко

Напій

1. Добрий напій сам ся шукає. (Гнідковський)

До нього всі йдуть.

2. Який напій, таке й похмілля. (Борщів)

Говорять напиваючися.

Наплакати

1. Наплакала дві бербениці сліз. (Косів)

Про матір, що ревно плакала за помершим сином.

Наплювати

1. Наплювати міні на се. (Ценів)

Мені до цього байдуже.

Напростувати

1. Напростуй, що-с іскривив. (Нагуєвичі)

Говорять попсуй-майстрові.

Напрошуватися

1. Сам сі напрошує на бійку. (Нагуєвичі)

Хоче, щоб його побили.

Напсувати

1. Щос напсував, то направ. (Нагуєвичі)

Перший обов’язок. Пор. Adalberg Naprawić 1.

Напудитися

1. Напудив єм ся, аж ня обманок обійшов. (Ю. Кміт)

Зомлів з перестраху.

2. Напудив сі, аж у нім духу не стало. (Нагуєвичі) … аж му душьи в пйити вскочила. (Завадів)

Про переляк.

3. Так єм сі напудив, аж на мні сорочка полотном стала. (Нагуєвичі)

Жартливо замість не боюся.

[Доповнення 1910 р.] 4. Напудився, як би йому околіт запалив під ногами. (Ю. Кміт)

Злякався не без причини.

Напустити

1. Напустив на мене ману. (Нагуєвичі) … якийсь напуск. (Крехів)

Напустив туману, заблахманив очі.

Напчихати

1. Напчихати міні на тебе. (Топільниця)

Я кплю собі з тебе.

Наремний

1. Він наремний до роботи. (Верхівня)

Прудкий, пильний.

2. То наремний чвовек. (Чирна)

Прудкий, нерозважний.

Нарікати

1. Не нарікай на зле, бо ще гірше буде. (Сороки)

Злого не треба викликати.

Наробити

1. Наробив, як сліпий натанцював. (Сілець Беньків).

Наробив не вміючи.

2. Наробив, як кіт наплакав. (Сілець Беньків)

Нічого не наробив.

3. Що наробиш, то твоє. (Нагуєвичі)

Власне, а не дане.

4. Що-с наробив, того не сховаєш. (Нагуєвичі) … за то відповіси. (Збараж)

Говорять такому, що наробив лиха.

[Доповнення 1910 р.] 5. Наробив-єм сі по саму шию. (Яремче)

Виконав довгу, тяжку працю.

[Доповнення 1910 р.] 6. Наробив нам біди не малої. (Нагуєвичі)

Говорять про збиточного, напасливого чоловіка. Пор. Giusti 84.

Народ

1. Вже нема, видиш, підкладніщого народу, як наш руський. (Нагуєвичі)

Покірний та сумирний. Видиш – мабуть.

2. Народу, що й не пропхати сі. (Нагуєвичі) … що іглі ніде впасти. (Коломия)

Багато, стиск народу.

[Доповнення 1910 р.] 3. Він з того народа, що сі дорого платит. (Нагуєвичі)

Оговірка замість свиня. Говорять про хрунів.

Народити

1. Народила дітий, а по тому дій де хоч. (Березів)

Нездужає заробляти на них.

2. Народила та не облизала. (Нагуєвичі)

Про невродливу дитину.

3. Народит сі, тай усе до чогось пригодит сі. (Нагуєвичі)

Про знайдену, божу дитину, про яку не знати, хто її вродив.

4. Що буде народжене, то буде ненавчене. (Голобутів)

Того не треба вчитися. Пор. Wander ІІІ, Natur 74–78.

Нарозумити

1. Нарозум го Боже добрим розумом! (Нагуєвичі)

Наділи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 555.

Нарядити

1. Бодай ті нарьидили на лаві! (Нагуєвичі)

Покласти в смертельнім одязі.

Насербатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Насербаєшся, що аж тя заколе в грудях. (Ю. Кміт)

Жалується чоловік на рідку страву.

Насипати

1. Насипав му, що сі влізло. (Нагуєвичі)

Наговорив, налаяв або набив.

2. Скажи йому, що я йому насипав піску. (Буданів)

Перекажи йому, що я його обмовив.

3. Хто борше насипле, той борше змеле. (Ількевич)

Хто скорше зачне щось робити, той скорше скінчить. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Schutter 12; Гильфердинг 2817; Giusti 277.

Насититися

1. Бодай єс сі не наситив ніколи! (Нагуєвичі)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 2. Скорше наситиш коня, як циганську дитину. (Монастирок)

Цигани ненаситні, бо по народному віруванню не мають нічого свого і беруть усе, що їм даси.

Насіння

1. Куревське насіньи. (Нагуєвичі)

Говорять про дітей неправого ложа.

2. То вже таке злодійське насінє. (Нагуєвичі)

Про дітей злодія.

Насісти

1. Насів сі як старий на дівку. (Городенка)

Напав, напастує.

Насміватися

1. З другого ся насміває, а за себе забуває. (Ількевич)

Про легкодуха.

2. З кого ся насмівают, з того люде бувают. (Petruszewicz) … насміхают … (Ількевич)

Бувають порядні люди з таких, яких колись підіймали на сміх. Пор. Adalberg Naśmiewać się 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 139.

Наставати

[Доповнення 1910 р.] 1. Настаєш на моє жьиття. (Ю. Кміт)

Говорять такому, що грозить убійством.

Настати

1. Аби-с тогди настала гуляти, як ті піді Львовом. (Жидачів)

Поговірка, що під Львовом гуляло сім пар у коршмі в піст Петрівку і Бог покарав їх, що гуляють до тепер і ніколи не перестануть аж погинуть.

2. Не за нас то настало, не по нас перестане. (Ількевич)

Про щось дуже давнє.

3. Тепер таке настало, що ніколи не бувало. (Нагуєвичі)

Намножилося всяких новинок.

Настрашитися

1. Настрашив сі, аж лицьи на нім не стало. (Нагуєвичі)

Про великий переполох.

2. Так сі настрашив, аж му сі портки трьисут. (Жураки) … аж му литки дрижьит. (Нагуєвичі)

Про тяжкий переполох.

Настя

1. Не в кождої Насті єднакове щастє. (Нагуєвичі) Не кожді … (Жидачів)

Не кожний чоловік однаково щасливий.

Натура

1. Натура не клітка, не дає ся переробити. (Гнідковський)

Природа не скрізь піддається людській волі. Пор. Adalberg Natura 7; Wander ІІІ, Natur 27.

2. Натура як у тура. (Гнідковський) У него натура … (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] У тебе натура, як у того тура. (Кукизів)

Буйний, упертий чоловік. Adalberg Natura 2.

3. Таку паскудну натуру маю: як дзвони вчую, то зараз до церкви йду. (Кривча)

Натура зовсім не паскудна.

4. То не в моїй натурі. (Белз)

Не мій звичай, не моя вдача, я так не роблю.

5. Як чия натура, так і робит. (Нагуєвичі)

Один має прудку, роботящу натуру, а другий ліниву.

6. Як я озму його натуру? (Косів)

Як збагну його вдачу? Мовила молода жінка, що тільки вийшла заміж.

[Доповнення 1910 р.] 7. Ніхто, браті, ни знат натуру попову: а три слові заговори, тай давай корову. (Голови)

Говорять про великі данини, коли колись попи брали за треби.

[Доповнення 1910 р.] 8. Така натура: що наплює, то злиже. (Тростянець)

Говорять про дволичного, брехливого чоловіка.

Натягатися

1. Натягає ся як медвідь. (Гнідковський)

Лінивий, повільний.

2. Натягає ся як пес до роботи. (Гнідковський, Ількевич)

Не хоче робити.

Наука

1. Аби наука, то й розум буде. (Калуш)

Розум виробляється наукою.

2. До науки служат і буки. (Кукизів)

Давній звичай бити буками та різками школярів.

3. За науку поцілуй в руку. (Brzozówski) … цілюйте діти батька … (Нагуєвичі)

Поучення дітям.

4. Наука не йде на бука. (Ількевич) … до бука. (Кобринський)

Вона йде з людей на людей.

5. Наука срібло, а практика золото. (Збараж)

Наука сама не дає вмілості жити між людьми.

6. Науки ні вода не затопит, ні огонь не спалит. (Гнідковський)

Вона живе разом із людським умом. Adalberg Nauka 23.

7. Не йде наука без бука. (Крехів)

Варіант до ч. 2.

8. Не йде наука в ліс, але в мир. (Терло)

Варіант до ч. 4.

9. Нема науки без муки. (Нагуєвичі)

Мука не лише в значенні різок, але також у значенні духового напруження. Пор. Adalberg Nauka 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 27.

10. Не штука наука, а штука розум. (Комарно)

Розум і в науці головна річ.

11. От вам і наука не йти в дорогу без бука. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік синам, що ходили кудись за ділом, а їх по дорозі набито.

12. Похлептати науки. (Гнідковський) Полизати … (Нагуєвичі)

Захопити трохи, привчитися.

[Доповнення 1910 р.] 13. Березова наука не йде на бука, але в голову. (Гошів)

Березова наука – різка, якою давніше били школярів для поострення їх пильності.

[Доповнення 1910 р.] 14. Наука не веде в ліс, але з ліса. (Станіславів)

Образово: не веде до дикості, але від дикості до освіти.

[Доповнення 1910 р.] 15. Науки корінь гіркий, а овоч солодкий. (Львів)

Давня школярська приповідка. Пор. Giusti 321.

[Доповнення 1910 р.] 16. Науці кінцьи нема. (Нагуєвичі)

Чоловік учиться до смерті, і ще всього не збагне. Пор. Schleicher 170.

Наум

1. Казав Наум: возьми на ум. (Печеніжин)

Гра слів, а при тім упімнення дітям, щоб ішли до школи.

2. На Наума посилай діти до школи. (Крехів)

Свято Наума припадає дня 1 грудня. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 535.

Наховстати

[Доповнення 1910 р.] 1. Він му наховстайи, той му розховстайи. (Вербовець)

Говорять про двох начальників, господарів над одним підвладним, із яких один накладає на підвладного обов’язки, а другий звільняє його від них.

Наця

1. Не глядає Наці, іно праці. (Стрільбичі)

Не дівчину любить, але її роботу.

2. Не тебе беру, Нацю, а твою працю. (Нагуєвичі)

Про дівчиву що йде замуж; муж бере або задля її робочої сили або задля її маєтку, що так же називався працею. Пор. Wander ІІІ, Nehmen 80.

3. Пий, Нацю, за свою працю! (Крехів)

Говорили жінці, що не хотіла пити могоричу. Варіант до «Напитися» ч. 9.

Началистий

1. Началистий до роботи. (Березів)

Охітний, прудкий до праці.

Начиння

1. Всьо му начинє видно. (Буданів)

Ходить такий обдертий, що йому видно полові часті.

Начинка

1. Не будь начинкою. (Берегомет)

Начинка містить у собі різнородні шматки. Яке значення має тут, не зовсім ясно.

Наш

1. Буде і нашим і вашим. (Нагуєвичі)

Усім сусідам.

2. Де вже наше не пропадало! (Нагуєвичі)

Ми все тратимо на всякім ділі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 33, 364.

3. І тут наші, везут каші. (Нагуєвичі)

Тішаться діти, коли їх родичі вертають чи то з міста, чи з гостини.

4. Наше, не наше, а все таки не ваше. (Кукизів)

Говорять сперечаючись за «наше».

5. Наше ніпочому. (Гнідковський)

За наше ніхто не хоче платити.

6. Сяк ци так, аби по нашому. (Нагуєвичі)

Чи так, чи інакше сказати, аби нашою мовою.

7. Що наше, то боже. (Нагуєвичі)

Все, що маємо, від Бога.

Небезпека

1. Небезпека до нещастьи приводит. (Комарно)

Небезпека тут не в значенні Gefahr, а в значенні Unvorsichtigkeit, необережність.

Небитий

1. Битий небитого несе. (Берегомет)

Натяк на відому казку про битого вовка та небитого лиса.

Небіж

1. Бери, небоже, хоть тобі не гоже. (Лучаківський)

Чоловік мусить братися іноді за неприємну роботу.

2. Де не можеш, небоже, там ти баба поможе. (Балигород)

Або й не поможе.

3. Ей, небоже, не в свої скирі ходиш! (Нагуєвичі)

Її з тебе здеруть, зазнаєш біди та напаст.

4. На тобі, небоже, що мені не гоже. (Ількевич)

Чоловік дає іншому таке, що йому непотрібне. Пор. Носович 356. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 104.

5. Ой небоже, небоже, кітка здохла, кіт не може. (Нагуєвичі)

Жартують із такого, що любить повторяти часто слівце «небоже» в розмові.

5. Той твій небіг, що сі на тебе зміг. (Нагуєвичі)

Твій батько. Говорить чоловік, до якого інший обертається словом «небоже». «Небіж» крім свояцтва (на Україні) значить у Галичині головно якогось малозначного, підрядного чоловіка, слугу, або заробника. В сій формі українське слово перейшло до жидів як nebbich, над яким жидівські й німецькі філологи довго ламали собі голову.

Небіжка, небіжечка

1. А ваша небіжка ще жиє? (Кнігинин Р.)

Гумористичне запитання при привітанні двох кумів. Знав, що кума небіжка, а питається з привички, чи ще живе.

2. Виглядає як небіжка ср-а. (Ценів)

Про зів’ялого, мізерного чоловіка.

3. Говорила небіженька до самої смерти, а як вмерла, то ноги задерла. (Старий Скалат)

Перебивають так бесіду, яка докучила, якої не хотять слухати.

4. Говорила небіжечка до самої бесіди: нім запіяла, когут Богу душу віддав. (Нагуєвичі)

Перекручене слів: «бесіди» замість «смерті» і «нім когут запіяв, вона Богу душу віддала».

5. За тамтої небіжки були в маслі періжки, а за тої гнилиці нема й варениці. (Добросин) … а за тої небоги плавають в борщи стоноги. (Комарно)

Жартлива характеристика двох жінок одного чоловіка.

6. Кожда небіжечка ліпша була. (Коломия)

Жива жінка все гірша від покійної, так принаймні здається її мужові. Пор. Носович 361.

7. Я в свойов небіжков два дни веселі мав: раз як єм ї брав, а другий як єм ї ховав. (Львів)

Оповідає вдовець про вбогі і рідкі радощі свого життя. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 277.

8. Я ще пам’ятаю небіжку неволю. (Броди) … панщину. (Збараж)

Згадують панщину старі люди.

Небіжчик

1. Кожний небіжчик добрий. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Варіант до «Небіжка» ч. 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 229.

2. Мій небіжчик буваю як іде до церкви, то або на Різдво, або за Великдень. (Нагуєвичі)

Говорила вдова про свого «дуже доброго» небіжчика-мужа.

3. Небіщик – не снив би ся! (Лолин)

Примовляють, згадуючи про небіжчика.

4. Ой умер мій небожчик, а я свою журбу в горщик, черепочком накрила, аби за мнов не ходила. (Завадів)

Пісенька, але мабуть первісно приказка, якою кепкують із молодої вдови.

5. Ще то небіжчик при памйити говорив. (Нагуєвичі)

Згадують останні слова покійника.

6. Як би тото небіжчик учув, то би сі в гробі перевернув. (Нагуєвичі)

Якби вчув, що роблять його спадкоємці.

[Доповнення 1910 р.] 7. Не одного небіжчика вилічив. (Нагуєвичі)

Кепкують із лихого лікаря. Пор. Wander І, Arzt 56, 57.

Небій

[Доповнення 1910 р.] 1. І небоя вовки з’їли. (Тростянець) … ззідьит. (Нагуєвичі)

Небій – такий, що нічого не боїться.

Небо

1. Визвідило сі небо. (Богородчани)

Появилося багато звізд на небі, ясно стало.

2. Завезло сі небо хмарами. (Нагуєвичі)

Затяглася, зависло.

3. І в небі не буде ти ліпше. (Лучаківський)

Тут тобі дуже добре, не тужи за ліпшим. Adalberg Niebo 1.

4. Лиш небо та вода. (Коломия)

Характеризують велику повінь.

5. Небо отворене видів. (Гнідковський)

Видів великий блиск або загалом зазнав якогось незвичайного щастя.

6. Так як би ми сі небо отворило. (Нагуєвичі)

Почув себе таким щасливим.

7. Треба неба, й хліба треба. (Гнідковський)

Треба дбати за душу й за тіло. Пор. Adalberg Niebo 26.

8. Як би сі небо завалило. (Нагуєвичі)

Так дивуюся. Пор. Славейков 9; Adalberg Niebo 6, 7.

9. Як небо від землі. (Гнідковський).

Так далеко. Adalberg Niebo 10.

10. Як собі неба бажаю! (Станіславів)

Формула закляття: як собі неба бажаю, так напевно станеться те а те.