Мати – Маць

Іван Франко

Мати

1. А воліла твоя мати гарбуз уродити, ніж тебе! Була би хоть свиня мала що їсти. (Підпечари).

2. Є-у му псом матір! (Лімна)

Безсоромний окрик роздратованого чоловіка.

3. «Є-у твою матір!» – «Я твою не хочу, твою най пси є-т!» (Снятин)

Відповідь, коли хтось скаже: «Є-у твою матір.»

4. Є-в би-с си маттерище! (Нагуєвичі)

Погана лайка, часом і в зовсім ласкавім настрою, навіть і в устах дівчини.

5. Єднакі, як би їх єдна мати родила. (Лучаківський)

Про двох нерідних а подібних до себе людей.

6. Заробилася наша мати: іде до дому тай плаче. (Лучаківський)

Щось схибила на панщині, та її вибили.

7. Його мати за губу не пряла. (Гнідковський)

Навіть ще тоді, коли для панів мусили прясти за панщину.

8. Кому є, тому є, а матери все. (Стежниця)

Відповів селянин другому, що вилаяв його словами: «Нас-у матері твоїй.»

9. Кроть його різав мать! Крехів)

Прокляття: щоб чорт мордував його матір.

10. Кроть твою мать за ногу! (Нагуєвичі) … за лабу! (Ясениця Сільна)

Прокляття: щоб чорт ухопив її за ногу і потяг до пекла.

11. Ледвеньки зайшла мати до доньки. (Нагуєвичі)

Була дуже ослаблена.

12. Мати Василишина! (Нагуєвичі)

Жартливий окрик, замість мати божа.

13. Матірь ні купити, ні заслужити. (Добросин)

Її не заміниш ніким іншим. Пор. Adalberg Matka 6, 25.

14. Мать би ти дідько мучив! (Нагуєвичі)

Прокляття.

15. Мать би ти пси є-ли! (Нагуєвичі)

Погана лайка.

16. Мать твою за вухо! (Нагуєвичі)

Лаються в матір.

17. Мене також мата родила. (Грабовець С.)

Я не чий-будь син.

18. Нас-у матери твоїй. (Комарно)

Погана лайка.

19. На тото мати, аби ся нев уганяти. (Стежниця)

Заставляти її робити всяку роботу. Гірка іронія над себелюбними дітьми.

20. Песя ти та поганська мати! (Гнідковський) … була. (Нагуєвичі)

Лають недоброго чоловіка.

21. Поки мати запіяли, а отець Богу душу єно фуркнули. (Мшанець)

Заплутаний язик, переставка слів. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 276.

22. Раз мати родила, раз гинути треба. (Ількевич)

Говорить чоловік, важучися на якесь небезпечне діло. Пор. Славейков І, 185; Wander ІІІ, Mutter 165. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 341.

23. Рідна мати не поможе. (Лучаківський) І рідна … (Нагуєвичі) Навіть рідна … (Жидачів)

Така на мене скрута найшла.

24. «С-у маттери твоїй!» – «Моя мати в гробі, та нас-е тобі, а ти вилізеш на гріб тай подзьобаєш як біб.» (Вороблевичі)

Влучна відповідь на безсоромну пропозицію. Пор. Wander ІІІ, Mutter 187.

25. Сот його лупило мать! (Берлин)

Варіант до ч. 7.

26. Що мати, то не мачоха. (Нагуєвичі)

Ця рідна, а та нерідна. Пор. Adalberg Matka 1; Wander ІІІ, Mutter 147.

27. Яка мати, така дочка, їли кашу з черепочка. (Жидачів)

Обі однакові й одно їдять. Пор. Adalberg Matka 12; Wander ІІІ, Mutter 198.

28. Як мати пропаща, то й діти зводят сі ні на що. (Залісє)

Коли мати розледащіє. Пор. Adalberg Matka 14; Wander ІІІ, Mutter 152.

29. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. (Добросин)

Рідна мати дбає про чистоту і гарний одяг своїх дітей. Пор. Adalberg Matka 8.

30. Як тя мати від огню стерегла, так стережися моїх рук. (Лучаківський)

Остерігають нерозважного чоловіка, що за що-будь грозять бійкою.

[Доповнення 1910 р.] 31. Бодай ти мать дерло! (Яричів)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 32. Дурна тоти мати, що жьилує дітину. (Ю. Кміт)

По народному поняттю мати повинна держат дитину остро, не розпещувати.

[Доповнення 1910 р.] 33. Не та мати що вродила, а що вигодувала. (Тростянець)

Говорить сирота, вихована не рідною матір’ю.

[Доповнення 1910 р.] 34. Матірь за дитинов серце болит. (Ю. Кміт)

Матері вроджене співчуття до дитини.

Мати (дієслово)

1. А мав пес хату? (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що не має своєї хати.

2. Бог їх знає, що він до неї має. (Нагуєвичі)

Говорять про якісь таємні відносини міх двома людьми. Пор. Adalberg Mieć 3.

3. Будеш тогди мати, як будеш хати пильнувати. (Замулинці)

Інакше все розтратиш. Пор. Adalberg Mieć 1.

4. Він має в чубку. (Нагуєвичі)

Напитий.

5. Все має, хиба ще пташого молока забагає. (Ількевич)

Про чоловіка, що мав достатком усього, а ще бажає чогось фантастичного.

6. Все маю, лиш маю не маю. (Пасічна)

Жартлива приказка. Май, про який тут сказано, це зілля до маєння хати на Зелені свята.

7. Доки я сі мав, доти мене кожний в куми брав, а як я підупав, то мене сі рід відцурав. (Голешів)

Варіант до ч. 8.

8. Доки-м ся мав, кождий мя знав. (Гнідковський)

А тепер збіднів, то давні приятелі не пізнають його.

9. Єден так має, аж му сі горлом пхає, а другий лиш сливку пролигає. (Нагуєвичі)

Нерівність маєткова між людьми. Пор. Adalberg Mieć 20. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Haben 28.

10. Зле мати, зле й не мати. (Нагуєвичі)

І так зле, і так не добре. Пор. Adalberg Mieć 91.

11. Знаю, що маю, але не знаю, що втрачу. (Нагуєвичі)

Будуще непевне. Пор. Adalberg Mieć 88.

12. Маємо сі з ласки божеї і з вашого старання. (Мшанець)

Відповідають гості на питання господаря: «Як ся маєте?»

13. Маєш за своє. (Нагуєвичі)

Маєш кару або заплату. Пор. Adalberg Mieć 21.

14. Має го в кишени. (Нагуєвичі)

Він у нього задовжений. Пор. Adalberg Mieć 60.

15. Має ся, як горох при дорозі. (Красноїлля)

Хто хоче, то рве. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 155; Liblinský 206.

16. Має ся як голий у терню. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, якого їсть біда. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 206.

17. Має ся, як земля святої неділі. (Гнідковський)

Щасливий, задоволений, здоровий чоловік.

18. Май не май, а з рук не пускай. (Нагуєвичі)

Держи своє в руках. Пор. Adalberg Mieć 6.

19. Май сі гаразд, чого не маєш, ніхто ти не даст! (Нагуєвичі)

Сам за себе дбай.

20. Мати ся в пір’ю. (Гнідковський)

Бути багатим.

21. Маю ся, як голий у терню. (Нагуєвичі) … у кропиві. (Ількевич, Кобринський)

Живу погано, докучає мені всяка погань. Пор. вище ч. 17.

22. Маю ся, як горох при дорозі: хто йде, то скубе. (Ількевич)

Просторіший варіант до ч. 7.

23. На що маємо, на то просимо. (Лучаківський)

Запрошують гостей до свого дому. Пор. Wander ІІ, Haben 99.

24. Не має більше, як то, що за комньиром. (Лучаківський)

Багатий на воші. Пор. Adalberg Mieć 14.

25. Не маю де раз голови притулити. (Нагуєвичі)

Не маю своєї хати. Пор. Adalberg Mieć 71.

26. Не маю чим раз палець завинути. (Нагуєвичі)

Такий голий. Пор. Adalberg Mieć 64.

27. Не питай, як ся маєш, погляди, тай пізнаєш. (Крехів)

Відповідають на питання: «Як ся маєш». Пор. Schleicher 120.

28. От поти того маю! (Нагуєвичі)

Маю по горло (показують жестом, поводячи пальцем по горлі), маю аж забагато, надоїло вже.

29. Так маюсь, як горох при дорозі. (Lewicki) … хто схоче, то урве. (Жидачів)

Варіант до ч. 22.

30. Так ся маю, як свята земля в грудни. (Жидачів) Аби-с сі так мала … (там же)

Земля в грудні мертва, під снігом. Пор. ч. 18.

31. Тілько має, що на собі. (Нагуєвичі) … на хребті. (Стрий)

Про пролетарія, що не має нічого крім одежі на тілі. Пор. Wander ІІ, Haben 73.

32. Тогди маю, як в руці тримаю. (Нагуєвичі)

Обіцянкам не вірю. Пор. Adalberg Mieć 89; Wander II, Haben 112.

33. Хочеш мати, мусиш дбати. (Нагуєвичі)

Не подбавши, не будеш мати. Пор. Adalberg Mieć 4.

34. Хто богато має, той ще жадає. (Городенка)

Людська пожадливість не знає межі. Пор. Adalberg Mieć 27; Wander ІІ, Haben 33.

35. Хто має, той не дбає. (Лучаківський)

Не боїться недостатку. Пор. Adalberg Mieć 26; Носович 458.

36. Хто має, тот бурчит, хто не має, тот мовчит. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Багач голосний, хвалиться багацтвом, а бідний сидить тихо.

37. Хто має, про те не дбає. (Скварава)

Має, тай байдуже йому. Пор. Adalberg Mieć 7; Wander ІІ, Haben 73, 123; Čelakovský 182.

38. Хто нічого не має, в того нічого не вкрадут. (Крехів)

Може чути себе безпечним. Пор. Adalberg Mieć 8; Wander ІІ, Haben 21.

39. Хто не має, той не згубит. (Нагуєвичі) … не стратит. (Завадів) … не програє. (Ценів)

Не боїться страти. Пор. Wander ІІ, Haben 93. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Haben 188, 210.

40. Чим білше має сі, тим білше хоче сі. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 35. Пор. Adalberg Mieć 11; Wander ІІ, Haben 28. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Gelt 747; ІІ, Haben 82; Čelakovský 51, 164.

41. Що мав, то дав. (Нагуєвичі)

Щедрий був. Пор. Adalberg Mieć 10.

42. Що маю, то обиймаю. (Ясениця Сільна)

Держу в своїм посіданню, про жінку. Пор. Wander ІІ, Haben 109.

43. Що маю, то ти дам. (Нагуєвичі) … мав … дав. (Нагуєвичі) … то боже. (Нагуєвичі)

Даю, що маю. Пор. Adalberg Mieć 11; Wander ІІ, Haben 11, 111.

44. Що маю, тото пхаю. (Коломия)

З тим живу, на тім задоволяюся. Пор. Wander ІІ, Haben 102.

45. Що мают, то разом, а що не мают, то також разом. (Нагуєвичі)

Чудова спілка. Пор. Adalberg Mieć 5.

46. Яйці маєш? (Нагуєвичі)

Жартливо замість як сі маєш.

47. Як бим так мав, як не маю! (Нагуєвичі)

Зітхає немаючий чоловік. Пор. Adalberg Mieć 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Haben 142.

48. Як єм си мав, кождий мене знав, а як єм підупав, ніхто мене не пізнав. (Лучаківський)

Жалується зубожілий чоловік. Пор. Bebel 381 і ч. 7.

49. «Як сі маєте?» – «От, по старому». (Нагуєвичі)

Як звичайно.

50. «Як ся маєте?» – «По середній: як учора, так нині». (Ількевич)

Маюся, живу як звичайно.

51. «Як ся маєш?» – «Полатавши.» (Гнідковський)

Живу раз гірше, другий раз ліпше.

52. Яку хто має, таку обіймає. (Нагуєвичі)

Мова про жінку, яку чоловік любить не дивлячися, чи вона гарна, чи ні.

53. Як си добре мав, мене кождий знав; як я пропав, кождий мене занехав. (Орелець) … а як побила мене лиха година, відреклася мене моя родина. (Якимчиці) [Доповнення 1910 р.] Як я сі добре мав, то мене кождий знав; а як побила лиха година – відріклася вся родина. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до ч. 7, 6, 49.

54. Як бим ся мав, кождий мене знав; як єм підупав, ніхто мене не пізнав. (Лучаківський)

Варіант до ч. 8, 36, 45.

55. Як я ся добре мав, то мене кождий знав, а як прийшла лиха година, то відцуралася і своя родина. (Теребовля) … як мене побили … (Якимчиці)

Просторіший варіант до ч. 49, 55.

[Доповнення 1910 р.] 56. Аби-м так мав, як не маю! (Тростянець) Кобим … (Нагуєвичі)

Тобто: то бим дав. Пор. Muka 757.

[Доповнення 1910 р.] 57. Бодай єс не мав більше, лиш то, що вкрадеш. (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти зробився злодієм.

[Доповнення 1910 р.] 58. Єк сі добре мав, з кумами пив і грав; єк сі зле мав, то й брат не пізнав. (Товмачик)

Варіант до т. ІІ, Матися 49, 54 – 56.

[Доповнення 1910 р.] 59. Має гонор, як жиба фіст. (Григорів Р.)

Говорять про нечесного безсоромного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 60. Має на собі. (Нагуєвичі)

Говорять про жінку, що має місячку. Пор. Wander ІІ, Haben 284.

[Доповнення 1910 р.] 61. Має то до себе. (Нагуєвичі)

Це його властива, незвичайна прикмета.

[Доповнення 1910 р.] 62. Маю го в ср-і. (Нагуєвичі)

Уважаю його нічим, мені про нього байдуже.

[Доповнення 1910 р.] 63. Маю го десь. (Нагуєвичі)

Делікатніше замість: маю його в ср-і.

[Доповнення 1910 р.] 64. Маю тя під пятою. (Таурів)

Вислів зневаги.

[Доповнення 1910 р.] 65. Хто має, тому йще дают. (Нагуєвичі)

Говорить завидющий чоловік, бачачи, як багатий побирає доходи зі свого маєтку. Пор. Wander ІІ, Haben 153, 177.

[Доповнення 1910 р.] 66. Хто більше має, той більше хоче. (Товсте)

Вроджена людям захланність. Пор. т. ІІ, Мати ч. 41.

[Доповнення 1910 р.] 67. Хто мало має, мало дає. (Львів)

Бо не може більше дати. Пор. Giusti 234.

[Доповнення 1910 р.] 68. Хто много має, той розкидає. (Товсте)

З багача легко робиться марнотратник.

[Доповнення 1910 р.] 69. Хто не має, той не дасть. (Нагуєвичі)

Від нього не видреш. Пор. Wander ІІ, Haben 209.

[Доповнення 1910 р.] 70. Хто що має, хай тримає. (Нагуєвичі)

Повинен боронити своєї власності. Пор. Wander ІІ, Haben 178, 179.

[Доповнення 1910 р.] 71. Чого не маєш, того не згубиш. (Нагуєвичі)

Пор. т. ІІ, Мати 40; Wander ІІ, Haben 106.

[Доповнення 1910 р.] 72. Що з того маєш? (Нагуєвичі)

Яка тобі з того користь? Пор. Wander ІІ, Haben 322.

[Доповнення 1910 р.] 73. Я не мам дівки на продай. (Ізби)

Говорив батько про свою дочку.

Матінка

1. Матінко моя витріскоока! (Коломия)

Жартливий оклик в роді «Мати Василишина», Мати ч. 12:

2. Матінко Хрущова! (Нагуєвичі)

Жартливий оклик при якімось здивуванні, замість Христова.

[Доповнення 1910 р.] 3. Матінка Божа польска була не така робітна як руска, тому тримає Христа на правій руці, не зробленій; а руска має праву руку зроблену, тому й тримає дитятко в лівій руці. (Монастирок)

Говорив монах Йосиф Гродський, як пізнавати образи Матері божої.

Матіркувати

1. Наматіркував му, що сі влізло. (Нагуєвичі)

Налаяв його в матір.

Матка

1. Матко боска, руська, польська! (Жидачів)

Жартливий оклик.

2. Матко на цьвичках! (Буданів)

Жартливо замість Matko najświętsza.

3. Меже Матками се було. (Нагуєвичі)

Між Успенієм і різдвом Богородиці, початок осені.

4. У кого матка, у того голова гладка. (Darowski)

Мати змиє і вичеше. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 448.

5. Яка матка, така Катка. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Які матки, такі дзятки. (Жидачів)

Катка – Катерина, звичайніше з польська Каська, Кася. Пор. Adalberg Matka 11.

Матуся

1. Ой матусю побожна, дай кусень хліба, бо торба порожна. (Дрогобич)

Так «до прикладу» співучим голосом благав жебрак милостині.

Мах

1. Дібрав си маху. (Нагуєвичі)

Розмахався.

2. За єдним махом сто душ забіяхом. (Нагуєвичі)

Хвалився шевчик, що за одних разом убив сто мух. Про це є популярна і по всім світі відома казка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 310; ІІ, 295; Дикарев 700; Носович с. 391.

3. Куди мах, туди мах, а все біду по зубах. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Про нещасливого чоловіка, на якого всі удари долі сиплються.

Махати

1. Махай єден з другим, куди-с сі пустив! (Нагуєвичі)

Іди, біжи, куди намірився!

2. Махай по за хрест! (Нагуєвичі)

Не туди, куди хрещені люди ходять.

[Доповнення 1910 р.] 3. Легше махати пером, як батогом. (Полоничі)

Говорив фірман писареві, везучи його до міста, коли той упомнав його, щоб дужче поганяв коней.

Махання [У І. Ф. – Маханє]

1. Маханє за вдаренє не рахуют. (Косс, Ількевич)

Намір не став за діло. Пор. Симони 1028.

Мацати

1. Мацьили би ті кольки по під боки! (Нагуєвичі)

Щоб тебе закололо в обох боках.

Маць

1. Маць, маць, а то сліпий Яць. (Сороки)

Коли хтось мацає довкола себе немов у потемках.