Лоза – Люд
Іван Франко
Лоза
1. Пішов у лози пасти кози. (Ількевич)
Пішов, шукаючи якогось зарібку або на розбій.
2. Гне сі як лоза в повінь. (Нагуєвичі)
Про покірного, всякому підлеглого чоловіка.
Лолин
1. Лолин-голин, бо нема нічого, голо скрізь. (Лолин)
Приказка про село Лолин Долинського повіту.
Лопата
1. Ані лопата, ані мотика їх не розлучить. (Ількевич)
Про нерозлучних приятелів, що готові вмерти один без другого.
2. Лопата – твоя мама горбата. (Ясениця Сільна)
Мудрування.
Лопатка
1. Почув лопатки в горосі. (Гнідковський)
Лопатки в горосі – молоді стручки. Обахморив щось ласеньке.
Лопіт
1. Надійшли, як Лопотова війна. (Нагуєвичі)
Злопотіли надходячи.
Лопнути
1. Як те лопну, аж упрієш. (Жидачів) [Доповнення 1910 р.] Як її лопнув, аж упріла. (Жидачів)
Лопнути – вдарити.
Лоск
1. Лоском положити. (Нагуєвичі)
Кинути на землю, витолочити збіжжя.
2. Усе лоском пішло. (Нагуєвичі)
Пропало, знівощіло.
Лот [У І. Ф. – Лут]
[Доповнення 1910 р.] 1. Старший лут прикладу, ніж цетнар говоріння. (Пістинь)
Лут, лот – 300-а часть сотнара.
Лотоки
[Доповнення 1910 р.] 1. Підемо на лотоки, навчимося на два боки. (Пісочна)
Значення неясне.
Лоточити
1. Не лоточ ти собі тим своєї голови! (Коломия)
Не клопочи своєї голови.
Лоханя
1. Всі на мене лоханею. (Гринява)
Всі на мене сварять та сердяться.
Лоша
1. Лоша – вовкови паска. (Гнідковський)
Вовк дуже ласий на лошата.
2. Лоша – вовчий підпалок. (Ількевич)
Для вовка лоша з’їсти, так як для чоловіка паляницю.
Луб
1. Аж на мні лубом скира стала. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік перелякавшися чогось.
2. Луб не лико, дівка не Парашка. (Нагуєвичі)
Жартують, коли хто помилиться, називаючи дівку Парашкою.
3. Що луб, то не лико. (Нагуєвичі)
Луб твердий, а лико м’ягке.
Лук
1. Лука ставати. (Нагуєвичі) Луком … (Нагуєвичі)
Про коней, що напинаються, тягнучи великий тягар.
Лука (святий)
1. До Лук не годяться прясти. (Мшанець)
Луки св. 31 жовтня.
2. Дочекались Луки: ні хліба ні муки. (Darowski)
Бідні з’їли все, що їм уродило.
3. На святого Луки нема хліба ані муки. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] На Лукє ні хліба ні мукє. (Снятин)
Варіант до попереднього числа.
4. У нас сегодня Луки: ані хліба ані муки. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] На свитого Луки, ні хліба ні муки. (Вербовець)
Жартливо виправдуються бідні люди.
5. Як прийде свйито Луки, не буде ні хліба ні муки. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 2 – 4.
Лукавий
1. Лукаве та непоцтиве: як би могло, то би нікому на світі жити не дало. (Нагуєвичі)
Про злого, завидного чоловіка.
2. Лукавий як попівське око. (Тисьмениця)
Злий, завидющий чоловік.
3. Лукавому й того жьиль, що й чуже поле дождж покропит, а не лиш його. (Нагуєвичі)
Про заздрого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 4. Лукавому й душі не треба. (Нагуєвичі)
Бо він не відчуває ні справедливості, ні милосердя.
Лукавцун
1. А, лукавцуне ти якийсь! (Нагуєвичі)
Лайка: лукавий чоловіче.
Лунчина
[Доповнення 1910 р.] 1. Як нема лунчини, то бідне газдівство. (Криворівня)
Лунчина – запас, що лишився з попереднього року.
Лупесати
1. Лупесали го, як липове лико. (Нагуєвичі)
Лупесати – обдирати липове лико з кори.
Луснути
[Доповнення 1910 р.] 1. Луснула в писок і ще й поправила. (Ю. Кміт)
Говорила одна жінка про другу.
[Доповнення 1910 р.] 2. Як ті лусну, то ти свічки в очох станут. (Нагуєвичі)
Небезпечна погроза.
Луципер
1. Луципер го знає, що він гадає. (Нагуєвичі)
Замість дідько, чорт.
2. Якого Луципера кричиш? (Нагуєвичі)
Лайка на крикливого.
Лучатися
[Доповнення 1910 р.] 1. Мені то си мало лучьиє. (Криворівня)
Мало, рідко трафляється.
Лучше
1. Лучше лень, як найко. (Гнідковський)
Кращий лінивий, як недбалий.
2. Нема лучше, як попови і котови. (Кукизів)
Один і другий нічого не роблять, а живуть вигідно і в достатку.
Лущити
1. Лущила би ти сі скира від живого тіла! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Як ті влущу, то ані ногов не дригнеш. (Нагуєвичі)
Погроза міцним ударом.
Люба
1. Гірша люба від болю, як не дає спокою. (Лолин)
Про незаспокоєну любов, без взаємності.
2. Не на довго там люба, де одно троха має, а друге нічо. (Гринява)
Маєткова нерівність остуджує любов.
[Доповнення 1910 р.] 3. Люба ми годинка. (Тухля)
Говорить чоловік у приємнім настрої.
Любасувати
1. Не всі пібрали си, що любасували си, а котрі пібрали си, дітий ни діждали си. (Гринява)
Про нещасливі подружжя.
Любити
1. Або мене люби, або мене лиши. (Ценів)
Говорить дівка парубкові.
2. А тож то я того не люблю, як хто мою жінку є-е. (Коломия)
Чухаючись мовив селянин, бачачи в своїй хаті пана на своїй жінці.
3. Біда вікном, а любов дверима. (Коломия)
Про любощі бідних людям.
4. Де люблять – не части, де не люблять, не ходи. (Ількевич)
Правило – не докучати нікому своєю присутністю.
5. Де тя люблят, не вчащай; де не люблят, не бувай. (Терло) [Доповнення 1910 р.] Де ті люблі, не ходи; де не люблі, не показуй сі. (Тростянець)
Варіант попереднього числа. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 141.
6. Єден любит попа, другий попадю, а третій попову дочку. (Головацький Збірки)
Хто що любить.
7. Коли любиш, люби дуже, а не любиш, не жартуй же. (Ількевич)
З любові не слід робити собі жарту.
8. Люби, ни люби Пилипе Настю. (Kolberg Pokucie)
А все-таки бери.
9. Любит брат сестру богату, а жінку здорову. (Darowski)
Від багатої сестри жде запомоги, а здорова жінка поміч у домі.
10. Любити люби, але руки при собі держи. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що нібито з любові б’є або термосить другого.
11. Любити люби, тілько язикови волі не давай. (Вікно)
Не балакай багато.
12. Любит, як вовк вівцю. (Нагуєвичі)
Так любить, що зараз готов із’їсти. Пор. Гильфердинг 1211. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Lieben 148; Даль ІІ, 307.
13. Любиш губи як солодкі, люби як і гирькі. (Мшанець)
Любиш у гарнім строю, то люби і в поганім.
14. Любиш мене, люби ж і моє. (Kolberg Pokucie)
Люби і всі мої прикмети та привички, добрі й лихі.
15. Люби як душу, тряси як грушу. (Лучаківський)
Говорить чоловік про жінку, яку буцімто все треба держати під загрозою.
16. Любімо сі як брати, а рахуймо сі як жиди. (Нагуєвичі)
Не використовуймо один одного. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Abrechnen 2; ІІ, Bruder 2, 39; ІІІ, Rechnen 20; Носович с. 302; Schleicher 166; Даль І, 108; ІІ, 39.
17. Любю тя, кохам тя, до слюбу не дам ти. (Мшанець)
Говорить чесна дівка милому парубкові.
18. Любйит сі як пес з котом. (Нагуєвичі)
Не любляться. Пор. Гильфердинг 2249. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 99, 101.
19. Най ті той любит, що по трістю трубит. (Вишки)
Прокляття: нехай тебе чорт любить.
20. Оден любит гребінь, а другий то що на гребеню. (Львів)
Значення не зовсім ясне: любить бруд, нечистоту, воші?
21. От так тобі, як Бог дав: любив дівку, чорта взяв. (Darowski)
Говорить чоловік оженившися і бачачи, що його кохана непокірна, неробоча та марнотратниця.
22. Серцем люби, а руками тряси. (Ількевич)
Муж повинен мати в хаті повагу, люблячи одначе всіх хатних. Пор. вище ч. 15.
23. Та бо мене любят за мої гроші. (Буданів)
Говорила невродлива богацька дівка.
24. Так го любит, як сіль в оці, а тернину в боці. (Дрогобич) [Доповнення 1910 р.] Так го люблю, як сіль в оці, а кольку в боці. (Іванівці К.)
Не любить, ненавидить.
25. Так го люблять, як пси діда. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Любит го, як пси діда в вузькій дорозі. (Снятин)
Пси звичайно дуже люто гавкають на жебрака та напастують його. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Liebhaben 17.
26. Так мене хлопці люблят, що як піду на музики, то за кулаками світа божого не бачу. (Кобаки) … за синяками … (Сороки)
Величалася бідна дівчина, яку хлопці поштуркували на доказ своєї любові.
27. Так ся любя, як пси через пліт. (Берегомет)
Вони раз у раз гаркають на себе.
28. Так ті любю, що як ті не виджу, то в день спати не можу. (Кнігинин Р.)
Жартує парубок із дівчини байдужої для нього.
29. Так ті любю, як ті виджу. (Нижнів)
Не дошукуюся за тобою інших причин до любові.
30. Тебе діду не люблю, а твою торбу люблю. (Миколаїв над Дністром)
Не чоловіка, а дохід його праці.
31. Тогди любить і сват, коли ся добре має брат, а коли бідним, то забуде і брат рідний. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Тогди любит і сват, як ми ся добре має брат. (Станіславів)
Вплив маєтку на братерську любов.
32. Хто любит гарбуз, а я диню. (Нагуєвичі)
Річ смаку, хоча різниця невелика.
33. Хто любит попа, а хто попадю. (Нагуєвичі)
Певно перших менше ніж других.
34. Хто любить ревне, жаліє певне. (Ількевич)
Основою любові – милосердя і м’якість у відносинах до інших.
35. Хто любить світ, той любить правду. (Ількевич)
Остільки суперечність, що в світі багато неправди.
36. Чого не любю, того не згубю. (Лолин)
Мовив чоловік про нелюбу жінку.
37. Що любиш, того не згубиш. (Зазулинці)
Значить того пильнуєш і бережеш.
38. Я єго так любю як сіль в оці а кольку в боці. (Буданів)
Не люблю, ненавиджу. Пор. ч. 24.
39. Я его так любю, як пси діда в вузкій вулици здибют. (Буданів) … на перелазі. (Жидачів)
Повніший варіант до ч. 25.
40. Як не полюбит брудно, то на чисто трудно. (Торки)
Варіант до ч. 13.
[Доповнення 1910 р.] 41. Єк любиш – люби мні; єк не любиш – лиши мні. (Тростянець)
Пор. т. ІІ, Любити 7.
[Доповнення 1910 р.] 42. Коли хто що любит, то хоть би смерділо, завше каже, що пахне. (Гошів)
Любов або пристрасть затіснює критичний осуд.
[Доповнення 1910 р.] 43. Любимо добро, любім і зло. (Тростянець)
Зовсім не рація.
[Доповнення 1910 р.] 44. Любит, як пес ріпу. (Львів)
Пес ріпи не любить. Натяк на оповідання, як селянин панського пса, що не хотів їсти хліба, голодом навчив їсти сушену ріпу. Пор. Тим. 261.
[Доповнення 1910 р.] 45. Любю, аби все било ладно, письно і складно. (Ю. Кміт)
Любить гарний порядок.
[Доповнення 1910 р.] 46. Та я тото любю і голубю, ги своє. (Ю. Кміт)
Про щось рідне, близьке.
[Доповнення 1910 р.] 47. Хто кого любит, то і в ночьи го видит, а хто ни любит, і в динь ни побачит. (Ю. Кміт)
Спостереження з життєвої практики.
[Доповнення 1910 р.] 48. Як я того не люблю, як хто мою жінку є-е. (Миколаїв над Дністром)
Говорять, коли хтось другому мішається в діло.
Любий
1. Що грубе, те любе. (Львів)
Мабуть про родильний член любий жінкам.
Любко
1. Любку мій солодкий, бодай ти вік короткий! (Ценів)
Жартує дівка з нелюбого парубка, що підлабузнюється до неї.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ти тогди будеш мати любка, коли сорока побіліє. (Жидачів)
Говорять згірдно старій або поганій дівці.
Любов
1. Вилика любов, псєчи розбіговиско. (Жидачів)
Про песє «весілля».
2. Любов неженатого, як весною лід. (Гнідковський)
Тут єсть, а тут і нема.
3. Хто з любови звінчьив си, в гаразді нажив си. (Гринява)
Його життя минає щасливо.
[Доповнення 1910 р.] 4. Любов за гроші не купиш. (Львів)
Вона не товар, хоча у житті дуже часто продається. Пор. Giusti 42.
[Доповнення 1910 р.] 5. Любов сліпа. (Балигород)
Вона не перебирає.
Любчик
[Доповнення 1910 р.] 1. Любчик дають зо сільоў, жебы коровы бігали. (Поляни – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Любчик – рід зілля.
[Доповнення 1910 р.] 2. Любчиком опарують дійничку, щобы ся добрі коровы доіли. (Поляни – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Із народної медицини.
Любящий
[Доповнення 1910 р.] 1. Любящих і Бог любит. (Тростянець)
Приказка церковного походження.
Люд
1. Богато люда, богато чуда. (Лучаківський)
Між людьми всякі чудасії трапляються.