Панахида – Пахнути

Іван Франко

Панахида

1. А дав би Бог милосерний, аби ще нині над тобов панахиду відчитали! (Лолин)

Прокляття: щоб ти ще сьогодні вмер.

Панич

1. Коли-сь панич, то май своє, а не зич. (Коломия)

Панич повинен бути заможний.

2. Панич возовий, що їсть хліб разовий. (Darowski)

Іронічно про панича, що їздить возом і їсть мужицький хліб.

3. Панич – заср-ич. (Кобаки)

Кепкують з панича.

4. Панич з перевареної сирватки. (Кобаки)

Ледачий панич.

5. Панич не знав нич, но єдно письмо, тай то му з голови витрісло. (Ількевич)

Про неписьменного панича.

6. Панич, що вкрав бич. (Ількевич)

Злодій у панській одежі.

7. Паничу, свині квичут. (Кобаки)

Кепкування з панича. Пор. Носович с. 397.

8. Паничу, я вам ся вгниличу. (Бучач, Снятин)

Кепкування з панича.

9. Панський панич, що батогом кури стріляє. (Лучаківський)

Кепкування з панича.

10. Прийшов панич, обіср-в бич, пішов далі, обіср-в гралі. (Жидачів)

Жартлива поговірка.

Пані

1. Най ся не рахує цілов панев. (Ю. Кміт)

Про жінку, що гонорується дуже.

2. Пані на цілі сані, ще ноги висять. (Ількевич) … на всі … волочат ся. (Darowski)

Кепкують із великорослої пані або взагалі з великої жінки. Пор. Носович с. 397.

3. Пані, пані, дранку-сте згубили! (Криворівня)

Кепкують із такої, що гонорується як пані, а ходить обідрана.

4. То не можна, пані вельможна. (Львів)

То не уходить.

5. Що то мині за паньи, шо під носом калабаньи. (Львів)

Кепкують із засмарканої жінки.

[Доповнення 1910 р.] 6. Мені нащо пані? Буду їй вікна засланяв? (Неслухів)

Боронився селянин, якому радили женитися з панею.

Панібрат

1. За пані-браці свиня з пастухом. (Яблонів)

Польська формула panie bracie прикладалася тільки до шляхти. Пор. «Łata na łacie – sługa panie bracie». Adalberg Łata 3.

Панна

1. Важте сі, панни, бо сі віз перевертає. (Нагуєвичі)

Остерігав фірман панів у возі на похилім місці, а коли він перевернувся, він сердито крикнув їм: «А я вам не казав, к-ви, аби-сте сі важили, бо сі віз переверне.»

2. Панна казала: в мене вечера не велика: два яйця тай конець. (Коломия)

Задоволена малим.

3. Яка ми ту кляшторна панна! (Жидачів)

Несмілива або підозреної чистоти.

[Доповнення 1910 р.] 4. Тута панна ладна, шу замуж пішла. (Стібно)

Пор. т. І, Дівка 40.

Панотець

1. Паноче, вікапали би вам очи! (Снятин)

Жартливе прокляття.

Панський

1. За панське гріху нема. (Буданів)

Давній погляд, що пану можна робити шкоду безкарно.

2. Най Бог боронит від панської ласки, а від людської ненависти. (М. Яцків) … кари … (М. Яцків) … карности … (Коломия)

Панська ласка уважається одним з найбільших лих на рівні з людською ненавистю.

3. Панська ласка від вікна до порога. (Сороки)

Не дуже довга. Пор. Adalberg Pan 110; Носович с. 397.

4. Панська ласка на бистрім кони їздит. (Жидачів)

Її легко утратити. Пор. Liblinský 113; Adalberg Pan 108; Wander II, Herr 145.

5. Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно. (Цигани)

Мова про далекосяглі панські впливи і протекції.

6. Панська служба на клинци висит. (Гнідковський)

Мова про канчук, який був службовою ознакою найбільшої часті панських слуг.

7. Папське «зачекай», а жидівське «зараз». (Лучаківський) … то на єдно виходит. (Нагуєвичі)

Жартлива примівка. Пор. Adalberg Pan 242, 245.

8. Панське і жидівське ніколи не пропаде. (Нагуєвичі)

Бо пан і жид усе знайдуть способи відзискати своє. Пор. Adalberg Pan 240.

9. Панське слово до порога. (Залісє)

Не має тривкого значення, за порогом уже неважне. Пор. Adalberg Pan 109.

10. Панський наєм – підданим ярем. (Гнідковський)

Підданим, узятим між панські слуги до двора, було не раз гірше, як тим, що лишалися в селі.

11. По- панськи до полудня спати, а до вечера не їсти. (Barącz)

Кепкування над панським розкладом часу.

Панство

1. З великого панства багато грому, а малий дощ. (Комарно)

Багато фуми, гордощів, а мала користь. Пор. Adalberg Państwo 4.

2. Панство в голові, а воши за комніром. (Ількевич)

Кепкуваня з такого бідака, що не покидався мрій про своє панство.

Пантрувати

1. Пантруй носа свого, ни проса чужого. (Kolberg Pokucie)

Варіант до Ніс ч. 31.

Панування [У І. Ф. – Панованє]

1. Дай вам Боже панованє! (Коломия)

Побожне бажання.

Панувати

1. Всі би панували, а хто би свині пас? (Замулинці)

Варіант до Пан ч. 121.

2. Панувати леда хто потрафит, аби в чім. (Жураки)

Панувати не велика штука.

Панщина

1. Нікому я панщини не винен, щоби дурно робити. (Лучаківський)

Натяк на панщизняні примусові роботи.

2. Пропало, як панщина. (Голешів)

Пропало безповоротно.

Панько

1. Втяв Панька по штанах. (Кобиловолоки)

Жартлива примівка до імени Панько.

2. Не втне Панько січки. (Самбір)

Жартлива примівка. Пор. І, Втяти, ч. 6, 7.

3. Ой не втне Панько тіста, бо ячмінне. (Ількевич)

Пор. варіант І, Втяти 6.

4. Штурк Панька в око, а він каже, що глубоко. (Глещава)

Коли хто говорить не до речі.

5. Штурк Панька в око, коли Панько сліпий. (Гнідковський)

Жартують із підсліпуватого парубка.

6. Штурк Панька в око: Панько спит, а око висит. (Лучаківський)

Варіант до попереднього.

Панянство

1. Пізно дівці панянство шанувати, як уже зипсує. (Ю. Кміт)

Говорять про дівчину, що стратила своє дівоцтво.

Папа

1. Де папу, там і каку. (Львів)

Про дітей, що на тім самім місці їдять і с-ть. Пор. Дикарев 1307.

Папка

1. Кладу папку на лопатку, шусть у піч! (Бібрка)

Примовляють саджаючи хліб у ніч.

Паплік

1. Бодай му паплік щез! (Нагуєвичі)

Прокляття. Паплік значить слід.

Пара

1. Бодай ті лишила погана пара! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб з тебе вийшов поганий дух.

2. Дібрана пара, як пироги й сметаиа. (Ю. Кміт)

Про двоє робітників або про молоде подружжя.

3. Пара кости ломит. (Ясениця Сільна)

Говорять про твердий мороз. Пор. Schleicher 185; Носович с. 398, Симони 1910. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 406.

4. По парі пізнати, чим серце кипит. (Гнідковський)

По гарячім віддиху пізнати сердитість або злість.

5. По парі, по парі, а з заду два. (Миколаїв над Дністром)

Жартливий вислів про людей, що йдуть парами.

6. Така пара, як миш з волом. (Кобаки)

Недібрана пара.

7. Хоть би чорт сто пар ходаків сходив, то би такої пари не злучив. (Михновець)

Говорять про незвичайно добре дібрану пару лихих людей. Пор. Етнографічний збірник VI, 155; Adalberg Para 1.

Параграф

1. Параграф закручений і сюди й туди, тай ним так крутят. (Глещава)

Говорять про адвокатські штуки з параграфами закону.

Паралюш

1. Паралюш би тя трафив! (Кобаки)

Прокляття. Параліч, див. далі Постріл.

Парамеї

1. Вичитаю я йому парамеї. (Нагуєвичі)

Парамеї – читання уступів з пророків на вечірні у великім пості. Вичитати парамеї – виганьбити когось, викидати йому його лихі діла.

Параска

1. З Богом, Парасю, коли ся люди трафляют. (Старий Скалат). … ти люди трафляються. (Теребовля)

Говорять, позбуваючися якогось немилого чоловіка.

2. З Богом, Парасю, коли тя люде хотять. (Ількевич)

Варіант до попереднього. Пор. Носович с. 813.

3. Ото мині Параска, що по пуп запаска. (Darowski)

Жартують в імена Параска. Не має ніякої запаски.

4. Прийміт мою Парасю до громади, бо она добра до поради. (Старий Скалат)

Жартують із чоловіка, що величається своєю ніби мудрою жінкою.

5. Фіть, Парашка, дам ти шкварок. (Нагуєвичі)

Жартлива примівка.

6. Хто до кого, а я до Парашки. (Нагуєвичі)

Вибирає найкращу. Пор. Носович с. 459; Krumbacher 81.

[Доповнення 1910 р.] 7. «Пара, горит гора!» – «Васи, біжи гаси!» (Тростянець)

Жартлива розова Василя з Параскою.

Парастас

1. Не треба по живім парастас правити. (Нагуєвичі)

Парастас правиться лише по покійнику.

2. Ото набрав грошей, як піп за парастас. (Теребовля)

Плата за парастас зовсім невелика.

Парафія

1. Парафія і жена, то від Бога суджена. (Золочів)

Мовив дяк. Те саме й попові.

2. Худа парафія, де піп зубами дзвонит. (Нагуєвичі)

Жартлива примівка про убогу парафію. Пор. Liblinský 202; Adalberg Parafia 1; Muka 981.

3. Як до тої парафії прийде, що буде газдиня, то буде мати свою волю. (Ю. Кміт)

Отже, як прийде порядна попадя.

Париж

1. I в Парижу не зроблют з вівса рижу. (Миколаїв над Дністром)

З ледачого чоловіка ніде не зробиш доброго. Пор. Adalberg Paryż 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 214.

2. І Париж не зробит з вівса риж. (Гнідковський)

Варіант до попереднього. Пор. Wander ІІІ, Narr 1082.

Парити

1. Як ті випару, то си місцьи не найдеш. (Нагуєвичі)

Випарити – набити.

Парнистий

1. Парнисті, що два волы. (Дидьова)

Про двох подібних до себе парубків або чоловіків.

Парть

1. Аби-с парти не мав! (Печеніжин)

Парть значить щастя.

2. Дай Боже добру парть! (Крехів)

Побожне бажання.

[Доповнення 1910 р.] 3. Бодай ти парти не було! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти щастя не мав.

Парубок

1. Біда з такими парубками: ще не підріс свини під фіст, а вже біжит за дівками. (Озеряни)

Про скороспілих парубків.

2. Здибав парубок дівку тай попросив дірку. (Снятин)

Зробив їй нескромне предложення.

3. Меже двома парубками дівка баламутна. (Нагуєвичі)

Не знає, за кого вийти.

4. Соломяний парубок, а золоте дівча хоче брати. (Жидачів)

Докоряють недолугому або убогому парубкові, що ласиться на здорову та багату дівку.

5. Соломяний парубок золоту дівку бере. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Соломінний парубок золоту дівку возьме. (Угнів)

Часті випадки, що убогий парубок бере багату дівку або недолугий здорову. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 106.

6. Такий парубок, як смук. (Підпечари)

Смук, це пляцок кулешаний невиколочений. Отже догана нездарі, слабосилому.

7. У парубка одна гадка, а в дівки десять. (Косів)

Парубок одну візьме, а дівка піде за котрого-будь.

8. Чи то мені до парубків? Аби не до хлопців. (Darowski)

Жартливий вислів дівчини.

9. Шкода парубка, низакого пішла дівка. (Балигород)

Жартливий вислів, коли дівка вийшла за нікчемного парубка.

Парубочитися

1. Він уже сі парубочит. (Нагуєвичі)

Зачислює себе до парубків.

2. Нидавно-м сі попарубочив, а вже-м, пробачьийте, г-о розтолочив. (Kolberg Pokucie)

Наробив якоїсь неслави.

Паршачок

1. Бодай без паршьичка і соньичко не сходило! (Русів)

«Паршьичком» називають на Покутю жида.

Пас

1. З нього би лиш паси дерти. (Нагуєвичі)

Говорять про злого чололовіка.

2. Іди пасом. (Нагуєвичі)

Помалу, як худоба, що пасеться.

Пасіка

1. Пасіка – слизька худоба. (Заставці)

Пчоли раз ведуться, а раз не ведуться.

2. Розпусив пасіку. (Нагуєвичі)

Розпустив воші.

3. Хто має пасіку, той має мід; хто має діти, той має смрід. (Ількевич,. Petruszewicz)

Вигоди і недогоди господарського життя.

Паска

1. Без нього сі паска не освйитит. (Нагуєвичі)

Говорять про такого чоловіка, що пхається в усяке діло. Пор. Гильфердинг 1608.

2. Дочекався гречаної паски. (Petruszewicz)

Збіднів, не стало його на пшеничну.

3. Іще паска в колосі. (Гнідковський)

Ще пшениця на пні.

4. Не болотьину паску печи! (Нагуєвичі)

Треба купити пшеничної муки.

5. Паска – божа ласка; менше вкусит ся, скорше примкне ся. (Зазулинці)

Примкнеться замість проковтнеться; пор. польське przełknie.

6. Така паска, що би і грім не розбив. (Карлів)

Тверда, пригоріла.

7. Там то му сі паска спекла! (Нагуєвичі)

Там то пощастило йому.

8. Хто жидівську паску їсть, той своєї не дочекає. (Лучаківський)

Християнинові не годиться їсти жидівську паску, бо народ вірить, що в жидівських так званих мацах є християнська кров.

Паскуда

1. Паскуда, єгомость! Огида, їмость! (Kolberg Pokucie)

Так розпочав своє оповідання перед попом і попадею обурений чимось селянин.

Паскудство

1. Та не розбабруй паскудства! (Нагуєвичі)

Не розноси поганих пльоток.

Пастернак

1. Який пастернак, такий буде й смак. (Кобаки)

Яка закришка, така й страва.

Пасти

1. Бодай єс так свої вуши пас, як ти худобу пасеш! (Підгірки)

Не зовсім дотепне прокляття.

2. Де ся спасло, там ся стрясло. (Гнідковський)

Худоба на тім самім місці пасе і висир-ся.

3. Попас сі моїм добром. (Нагуєвичі)

Поживився, покористувався.

4. Сам сі паси, сам сі завертай. (Нагуєвичі)

Іди собі з своїм Богом, дбай сам за себе.

5. Сам сі пасу, сам сі виганьию. (Нагуєвичі)

Іншому нема чого мішатися до мене.

6. Тілько сі нині напасе, ги з голої миски попоїсть. (Нагуєвичі)

Нема паші.

Пастух

1. Без пастуха вівці не стадо. (Нагуєвичі)

Без провідника ніяка громада не може устоятися. Пор. Даль І, 292.

2. Пастух на святий вечір звязує сіном усі ті ложки, якими їла челядь на святий вечір, аби худоба вкупі паслася і не розбігалася. (Лолин)

Один із різдвяних обрядів.

3. Пастух не їсть у неділю мяса, аби вовк худоби не їв. (Лолин)

Народне вірування.

4. Як би Пан Біг пастуха слухав, то би увесь товар виздихав. (Мінчакевич)

Пастухи часто клянуть худобу.

5. Який пастух, така й череда. (Ількевич)

Як пастух недбалий, то череда розбігається. Пор. Wander II, Hirt 66.

[Доповнення 1910 р.] 6. Злий пастух вовка годує. (Нагуєвичі)

Він не доглядає худоби, яку вовкові легко вхопити. Пор. Le Roux I, 117.

Пасувати

1. Пасує, як горбатий до стіни. (Kolberg Pokucie)

Про щось таке, що не пристає ні до чого. Пор. Adalberg Pasować 3.

2. Пасує як корові сідло. (Нагуєвичі)

Кепсько пасує. Пор. Liblinský 198; Славейков ІІ, 77, 91; Тимошенко 116. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 424; Даль ІІ, 156, 223; Wander І, Ackerochs 1; Ansteben 4.

3. Пасує, як свини віжок. (Сілець Беньків)

Не пасує зовсім. Пор. Adalberg Pasować 1.

4. Пасуйи, як свини в дощ. (Львів)

Свиня в дощ ходить з обвислою шерстю. Пор. Славейков ІІ, 77.

5. Так йому пасує, як свини в ріпі. (Бабухів)

Свиня в ріпі чується щасливою.

6. Так му пасує, як свині в ярмі. (Берегомет)

На свиню часто накладають ярмо, сконструйоване так, щоб не могла пролазити дір у плоті. Пор. Славейков II, 77.

7. Що кому пасує: полякови шабля, а русинови свиня. (Коломия)

Що кому до смаку, те й вибирає.

[Доповнення 1910 р.] 8. Йому так пасуйи, як чортови в кропиві. (Вербовець)

Зовсім невигідно йому, неприємно.

[Доповнення 1910 р.] 9. То так пасує, як на нього роблене. (Нагуєвичі)

Говорять про одежу, що пристає добре до тіла.

Патичок

1. Вийшов на патички. (Бордуляки)

Зле вийшов, потерпів невдачу.

Пахнути

1. Аж ми пахне! (Нагуєвичі)

Забагається чогось.

2. Аж пахне коло мене хлібець. (Снятин)

Говорить голодний чоловік.

3. Видиш, чим то пахне? (Нагуєвичі) Смотри … (Гнідковський)

Говорять до винуватого, показуючи йому бук. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 391.

4. То не добром пахне. (Львів)

Про щось лихе.

5. Що пахне, то ни воньиє. (Kolberg Pokucie)

Що пахне, то не смердить. Пор. Adalberg Pachnać 3.