Мацько – Миленіє

Іван Франко

Мацько

1. Мацько робит, Мацько їсть. (Гнідковський) Мацько не робит має піст. (Тисьмениця) [Доповнення 1910 р.] Мацько робит, Мацько їсть; як не робит, має піст. (Снятин)

Мацько – Матвій. Говорять про бідного чоловіка, що заробляв лише на саму страву.

2. Тинди-ринди Мацьку грай. (Нагуєвичі)

Тинди-ринди говорять, коли виходять до танцю, або й загально про танцюр.

Мачуха

1. І ще мачоха не забила ся пасербятами о голову. (Гнідковський) … не забила ся в голову. (Ількевич)

Мачуха звичайно мало дбає за свої пасербята. Пор. Adalberg Macocha 14.

2. Ні хто собі не мачоха. (Ясениця Сільна)

Не дасть собі кривди зробити.

3. Тай я не мачошин син. (Збараж) [Доповнення 1910 р.] І я не від мачухи. (Станіславів)

І я не чужениця, не вирід. Пор. Adalberg Macocha 1.

4. Ой ти мачушина дитино! (Kolberg Pokucie)

Не моя, якась відміна. Лає мати неслухняну дитину. Пор. Adalberg Macocha 7.

Мед, мід

1. Говорит, як медом мастит. (Нагуєвичі)

Говорить солодко, приємно.

2. Годі з медом і язик з’їсти. (Гнідковський)

Хоч дуже смачний.

3. І медом го не звабиш. (Нагуєвичі)

Мід звичайно принадна річ.

4. І мід має їд. (Гнідковський)

Вадить, коли його наїсися. Пор. Adalberg Miód 2.

5. І на меду знайдеш біду. (Топільниця)

Приходить до сварки та бійки.

6. Коли мід, то й ложкою. (Ількевич) … то я … (Кобринський)

Як що миле, то й багато. Пор. Adalberg Miód 3.

7. Меди-медовичі! (Нагуєвичі)

Про дуже солодкий мід.

8. Медок солодок, а язичок дере. (Кобринський) I медок … (Гнідковський)

Хто їсть багато прісного меду, у того здирається шкіра з язика.

9. Медок солодок, тяжко го ликнути. (Лучаківський)

Чому тяжко?

10. Меду наїш сі, то ти пупцьом витече. (Нагуєвичі)

Загальне вірування, хоч мабуть ніхто ще того не бачив.

11. Меду ніхто нині не лиже. (Лучаківський)

Нікому не поводиться зовсім добре.

12. Мід солодкий, але язик тяжко з ним з’їсти. (Ясениця Сільна)

Варіант до ч. 2.

13. На меду знайшов собі біду. (Нагуєвичі)

На меду в шиночку сподобав собі дівку і оженившися з нею побачив, що вона пиячка.

14. На мід, не на жовч люде мух ловлять. (Ількевич)

Солодке на приману ліпше як гірке.

15. На язиці мід, а під язиком їдь. (Ількевич)

Про масного чоловіка, що гарно говорить, а затруює людську душу.

16. Не всьо медок, що солодке. (Гнідковський)

Буває й цукрене, або буває таке, що гіркий смак по собі лишає.

17. Не до меду йому тепер. (Нагуєвичі)

Йому так гірко на душі, що ніяким медом не насолодиш.

18. Не з медом му сесе. (Гнідковський)

Не солодко приходиться жити.

19. Там йому не з медом буде. (Нагуєвичі)

Не солодко, погано буде йому.

20. Тобі як мід, то зараз і лижка. (Нагуєвичі)

Пор. Adalberg Miód 3.

21. Хто стає ся медом, того мухи з’їдять. (Ількевич) … сі чинит … (Нагуєвичі)

Надто солодкі слова будять обрядження.

22. Щоб мід їсти, треба пчоли переморити. (Залісє)

Давніше не знали іншого способу. Пор. Adalberg Miód 11. [Ще у записано: «Не подушивши бджіл – меду не їсти» (6739 / 1231 р.) – М. Ж., 10.05.2021 р.]

[Доповнення 1910 р.] 23. Від меду пальці облизує. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що їв мід, держачи крижку пальцями. Пор. Wander ІІ, Honig 86.

[Доповнення 1910 р.] 24. Мід солодкий, та пальців ніхто з ним не їст. (Тростянець)

Пор. т. ІІ, Мед 12.

[Доповнення 1910 р.] 25. Як би го медом помастив. (Нагуєвичі)

Такий солодкий, облесний чоловік. Пор. Wander ІІ, Honig 129.

Медвежа (село)

1. Я йду на Медвежу, а до того не належу. (Нагуєвичі)

Це не моє діло.

Медвідь

1. Або старий медвідь, або молода куропатва. (Лучаківський)

На питання: що там зашелестіло? [Доповнення 1910 р.] Пор. Дикарев 131.

2. Бурчит як медвідь. (Нагуєвичі)

Про нелюдяного, бурчливого чоловіка. Пор. Adalberg Niedźviedź 3.

3. Дай ми спокій, ти медведю! (Нагуєвичі)

Говорить дівка до міцного парубка, що став з нею боротися.

4. Жиє як медвідь у гаврі. (Нагуєвичі)

Нікуди не виходить із хати, нелюдяний чоловік.

5. Звиває ся як медвідь в танци. (Гнідковський)

Вертиться та крутиться незграбно.

6. Коли на медведя мала галузь упаде, то бурчить, а як велика, то мовчить. (Ількевич) … галузка … ціла галузь. (Городок) … мала гильця … (Petruszewicz)

Коли кому мала прикрість станеться, то сердиться дуже, а в великій прикрості не може сказати ані слова. Пор. Adalberg Niedźviedź 6; Schleicher 152; Wlislocki 178. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Bär 11, 53; Симони 1908.

7. Колись і на моїм подвірю медвідь спорожнить ся. (Гнідковський)

Велика благодать буде!

8. Медведьові до меду вуха, а від меду хвіст уривали. (Мінчакевич) … вуха урвали … фіст. (Petruszewicz)

Не хотів іти до меду, а потім не хотів іти від меду. Пор. Adalberg Niedźviedź 4.

9. Медведя коли вчать танцювати, то му на сопілку грають. (Ількевич)

Але при тім учать його танцювати на помаленьку розпалюваній блясі.

10. Медведя пасічником зробити. (Гнідковський)

Зробити нездару хазяїном. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Bär 47.

11. Медвідь гуляє, а циган гроші збирає. (Лучаківський)

Звичайна ярмаркова картина. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 213.

12. Медвідь дужий, хоть ся не вмиває. (Гнідковський) Аво, медвідь який моцний, а не миє сі ні коли. (Нагуєвичі)

Говорять діти, що не хотять митися.

13. Міцний як медвідь. (Нагуєвичі)

Про дуже сильного чоловіка.

14. На переді два медведі. (Лолин)

Не йди туди, там ти непевний свого життя.

15. На переді медвідь, а по заду вовк. (Гнідковський)

Страшна небезпека.

16. Погладив го як медвідь лабов. (Нагуєвичі)

Подряпав сильно, скалічив.

17. Покірний як медвідь. (Козова)

Він зовсім не покірний, а дуже капризний.

18. Рикнув як медвідь. (Лолин)

Про голосний, наглий окрик.

19. Спас ся, як медвідь. (Мінчакевич)

Медвідь в осені дуже грубий і жирний, бо набирає поживи на зиму.

20. Ссав бис лабу як медвідь. (Нагуєвичі)

Щоб ти в зимі не мав що їсти. Вірять, що медвідь ссе свого лапу в зимі. Пор. Adalberg Niedźviedź 13.

21. Тобі би сі лише з медведьом бороти. (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, дуже охочому до бійки.

22. Тягли медведя до меду, та урвали вуха; тягли медведя від меду, та урвали фіст. (Ількевич)

Варіант до ч. 8.

23. Як на медведьи мала галузка летит, то він страх ричит; а як велика, то лиш мовчки змикат. (Корчин) … гілля впаде – бурчит. (Жидачів)

Варіант до ч. 6.

[Доповнення 1910 р.] 24. Медвідь ни вмиват си, та бє по кобилі. (Гринява)

Тому що сильний. Пор. т. ІІ, Медвідь 12.

[Доповнення 1910 р.] 25. Ще медведьи не забив, а кожух продає. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що хвалиться тим, чого ще не зробив. Пор. Славейков ІІ, 83.

Медова

1. «Звідки йдеш?» – «З Медови.» – «Що везеш?» – «Пироги.» – «Дай міні.» – «А диви!» (Кобиловолоки)

– село.

Межа

1. На межи не лежи, бо гадина вкусит. (Нагуєвичі)

На межах, часто засаджених терном, найбільше виводяться гадюки.

2. Не переходи чужої межі! (Замулинці)

Не виходь за свою компетенцію, не роби того, що до тебе не належить.

3. Переореш межу, гріху сі допустиш. (Нагуєвичі)

Нарушит чужу власність.

4. Переср-в му межу. (Нагуєвичі)

Страшний злочин.

5. Хто межу огородит, того Бог охоронит. (Комарно)

Надгородить його за те, що береже чужої і своєї землі.

[Доповнення 1910 р.] 6. Не спи на межи, бо тьи сьи вчіпит. (Вербовець)

Тобто: лихий дух.

Мейло

1. Мейло мейлом, митка митков. (Нагуєвичі)

Про невгомонного балакуна.

Мельник

1. Мельника господині втопила. (Сороки)

Зварила багато юшки а мало круп або галушок.

2. Мелники до готової муки. (Лучаківський)

Такі не прироблять, а з’їдять готове.

3. Мельник над щурами пан. (Заліщики)

Вірять в те, що мельники мають силу командувати щурам або проганяти їх, пор. Житє і слово.

4. Мельник ніколи сі не миє, а все білий. (Жидачів)

Бо припав мукою.

5. Мельник шумом богатий. (Гнідковський)

Шум лотоків годує його. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 1532; Даль І, 77.

6. На мелника вода робить. (Ількевич)

Говорять заздро інші ремісники, що мусять заробляти руками.

7. Який мельник, такий млин; який отець, такий син. (Ількевич)

Влучна паралеля.

Мелничка

1. Мельничка невеличка, випинає як теличка. (Коломия)

Кепкують із мелникової жінки.

[Доповнення 1910 р.] 2. На мельничку вода робит, а мельничка боса ходит. (Кукизів)

Сміються з мельників, що звичайно бідують, хоч на них «вода робить».

Ментрога

1. То ментрога не дорога. (Нагуєвичі)

Про погану, болотяну або камінясту дорогу, якою їхати правдива мука.

Менше

1. Менше вкусиш, скорше ликнеш. (Яворів)

Менше заміриш, скорше осягнеш.

2. Менче нас, менчий глас. (Kolberg Pokucie)

Менше людей, то менше й гамору.

3. Най би було менше, коби більше. (Жидачів)

Неможливе бажання.

4. Хто менше говорит, той довше жиє. (Двоїв)

Говорять балакучому.

Мерза, мерзити

1. Ані мя мерзи, ані мя лижи. (Гнідковський)

Не погань і не хвали.

2. Змерзив єм си, то й їсти не можу. (Нагуєвичі)

З’їв щось обридливе, приміром муху.

3. Змерзів ми, дивити сі на нього не можу. (Нагуєвичі)

Остогид, надокучив.

4. Іди до мерзи! (Нагуєвичі)

До зараженої курви.

5. Мерзена би ти память була. (Нагуєвичі)

Щоб усі навіть згадки про тебе цуралися.

6. Мерзене в мерзенім любує ся. (Крехів)

Погань до погані тулиться.

7. Мерзене ти личище. (Нагуєвичі)

Про погане, вісповате лице.

8. Мерзит го на чім світ стоїт. (Нагуєвичі)

Паплюжить, лає, кляне.

9. То ще мерза на весь світ. (Нагуєвичі)

Про скандальне життя якоїсь жінки і загалом про всяку погань.

Мерлий

1. Без дозволу мерлий по світі не ходит. (Папірня)

Віра в те, що мертвяки з божого дозволу можуть виходити з гробів і ходити ніччю коло своїх хат, загально розповсюджена серед нашого народу.

2. Мерлого клясти – тяжкий гріх. (Папірня)

А живого можна? Пор. Adalberg Umarły 5.

3. Як є мерлець в селі, то киселиці не вдасть сі; аби вдала сі, треба веречи (вкинути) в яку страву вуголь. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Мертвий

1. Вони мі з мертвов кістков обійшли. (Нагуєвичі)

Вірять, що коли хто обійде когось з мертвою кісткою, то обійденому нічого не пощастить.

2. Мертві по світі не ходьи. (Kolberg Pokucie)

Як раз закопаний чоловік, то вже не встане.

3. Мертвов руков ми дав. (Нагуєвичі)

Конаючи при самій смерті.

4. Мертвого з церкви не вертают. (Лучаківський)

Хоронять біля церкви.

5. Мертвого на свідка не кличут. (Нагуєвичі)

А до виборів наші пани частенько водять мерців.

6. На мертвім місци стало. (Крехів)

На такім, що не можна ані наперед ані назад.

7. Тисне мі, як мертва рука. (Нагуєвичі)

Тисне не пускаючи. Оповідають, що устиск свіжо помершого чоловіка буває часом дуже болючий.

[Доповнення 1910 р.] 8. Мертвий на божій дорозі. (Нагуєвичі)

Його душа йде з тіла, по народному віруванню туди, куди їй Бог судить. Пор. Muka 2195.

Метатися

1. Мече ся як посолений. (Гнідковський)

Кидається як посолений в’юн.

2. Метали си ягоди. (Мшанець)

Один молодий газда пив на весіллі чарку за чаркою, а другий говорив: «Ото мече ягоди!» (М. Зубрицький) В Нагуєвичах «метали си ягоди» в значенні перекидалися солодкими, любими словами.

3. Острижене волосє зле метати на вільне місце, бо як ворона знайде і візьме до гнізда, то в чоловіка буде страшенно голова боліти. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Мести

1. Мете, аж сі курит. (Нагуєвичі)

Про змітання порохів, але також про захланне їдіння.

2. Мете, мете, але своє, не твоє. (Бібрка)

Дівка підглядала крізь двері кавалера, що прислав до неї сватів. А на дворі була снігова метіль, а парубок дожидаючи поки його покличуть до хати, харчувався поквапно. Дівчина, щоб дати про себе знати, сказала: «Ой то мете мете!» – про сніг, а парубок думаючи, що вона говорить про його їдіння, сердито відповів словами, що війшли в приказку.

Меч

1. Не тогди меча шукати, коли ся треба потикати. (Ількевич) … як до бою ставати. (Нагуєвичі)

Треба мати оружжя завчасу готове до бою. Пор. Adalberg Miecz 1.

2. Нема меча острійшого над хлопа сильнійшого. (Гнідковський)

Він не пощадить слабшого.

3. Хто мечем воює, від меча гине. (Гнідковський)

Євангельські слова. Пор. Adalberg Miecz 4.

Мешкати

1. «Ти де мешкаеш?» – «Ніде. А ти де?» – «Зараз напротив тебе.» (Львів)

Розмова двох безхатних вуличників.

Мешти

1. Мешти, я сі вс-ру, а ти будеш нести. (Буданів)

Мешти – патинки, капці.

Ми

[Доповнення 1910 р.] 1. Ми як ми, не будео свиньми, але не знати, як ви. (Нагуєвичі)

Говорять одні на злість другим.

[Доповнення 1910 р.] 2. Нема то як ми: льигаємо спати разом з курми. (Нагуєвичі)

Говорять бідні господарі, що не мають чим до пізньої ночі турбуватися.

[Доповнення 1910 р.] 3. По нас не буде нас. (Гнідковський)

Як помремо, то хіба пам’ять по нас лишиться. Пор. Носович 407.

[Доповнення 1910 р.] 4. По нас не буде нас; як нас погребут, най си маму поє-т. (Угринів)

Просторіший, жартливий варіант до попереднього числа.

Мидри

[Доповнення 1910 р.] 1. Мидри- мидри, хто борши з’їсть, той тому видри. (Жидачів)

Примівка в роді мудрування.

Микати

1. Мала тикала, а я микала. (Лучаківський)

Мама садила приміром горох, моркву, а я рвала.

Микита

1. А то Микита, не Василь. (Кнігинин С.)

Побачив помилку.

2. Микита на ялині, Микитиха пасе свині. (Нагуєвичі)

Приповідають, коли бачать якесь безладдя.

3. Микита поїв котьита. (Нагуєвичі)

Замість пирогів. Дивувався, що пироги волохаті іще й дряпаються.

4. Микита – ср-а протьита. (Снятин)

Прозивають, дразнять Микиту.

5. Микитиха тісто місит, а Микита діти тішит. (Нагуєвичі)

Про доладне, вгідливе подружжя.

6. «Микито, ци ти то?» – «Не я то, мій тато.» (Нагуєвичі)

Про недоладну розмову.

7. Моцний Микито! (Бібрка)

Замість: моцний Боже!

8. Не кпити з Микити, бо й Микита вмів кпити. (Коломия)

Не дасть собі зробити кривди.

9. Не кпити з Микити, бо Микита свій пан. (Яворів)

Він потрафить сам боронити себе від кпин.

10. Не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп. (Коломия)

З дурного гріх кепкувати, хоч його поводження аж напрошується на кпини.

11. Пустив Біг Микиту на волокиту. (Lewicki, Ількевич)

Розволочився, не держиться хати. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 417.

Микитити

1. Микитиш ти щось небоже! (Нагуєвичі)

Крутиш, брешеш.

Микола

1. Від Миколи тай ніколи. (Залісє)

Не ясно.

2. Микола обіср-в хату довкола, казали му лизати, а він втік до хати. (Підгірки) [Доповнення 1910 р.] Микола обваляв хату навколо. (Сілець Беньків)

Дразнять Миколу.

3. На Миколи, або ніколи. (Нагуєвичі)

Присягався такий, що бере позику, що віддасть її.

4. Святий Миколай Богом буде, як Бог умре. (Barącz)

Вірування, а може лише жарт наших селян.

5. Святий Николай на білім кони їде. (Нагуєвичі) … і дітям дарунки везе. (Дрогобич)

По селах нема звичаю обдаровувати чимось малих дітей на празник св. Николая, а по містах цей звичай, мабуть, занесений німецькими колоністами, здавна й досі держиться. Ті дарунки кладуть сонним дітям під подушки. Коли котрому дістанеться замість миколаївського медяника березова різка, то така дитина дуже плаче, поки мати не задобрять її таким самим або й ще більших медяником.

6. Як не на Николи, то хиба ніколи. (Нагуєвичі)

Обіцяє неплатний довжник віддати гроші. Празник Миколи, це найзвичайніший реченець, до якого наймаються слуги.

[Доповнення 1910 р.] 7. Микола обс-в хату довкола; цілу купу навалив, тай всю хату завалив. (Львів)

Був звичай у Львові, що в навечір’я св. Миколая по вулицях Львова ходили перебрані Миколаї, а люди просили їх до домів і вони давали дітям дарунки, а за те брали заплату. Коли одного разу такий Миколай переходив вулицею, де стояли фіакри, то ті кричали за ним вище подану лайку. Від 10 літ львівська поліція заборонила ходити Миколаям тому, що дуже часто такі Миколаї були перебрані злодії і крали, що попало в руки.

[Доповнення 1910 р.] 8. Микола робиў кола, а Микита сани; Микола їздив кіньми, а Микита псами. (Комарно)

Дразнять Миколою Микиту.

[Доповнення 1910 р.] 9. Святий Миколай – патрон вовків, боронить від шкоди. (Лучаківський)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 10. Святий Микола пасе коні. (Літиня)

Властиво стереже їх від вовків. Народне вірування.

Миленіє

1. Просив-им го під миленіє, і ни хтів ми вигодити. (Буданів)

Просив умильно.