Лико – Лихо
Іван Франко
Лико
1. Все то лико. (Львів)
Все те ні до чого, пусте.
2. Дери лико, поки дают, нарік не дадут. (Богородчани)
Дертя лика сполучене з тим, чи буде дозволений доступ до ліса, де ріжеться липове пруття, з якого кожний для себе дере лико.
3. За чуже личко дай свій ременець. (Ількевич)
За чуже маловарте даси своє вартне. Пор. Носович 306; Симони 411; Schleicher 157.
4. Лика з кого дерти. (Гнідковський)
Обдирати, зубожити його.
5. Ликом пастернаку не викопаєш. (Ількевич)
Що не до чого, невідповідний знаряд. пор. Adalberg Łyko 6.
6. Лучше своє личко, як чужий ременець. (Petruszewicz)
Своє ліпше, хоч би й гірше.
7. Пожалуєш лика, згубиш ремінець. (Белз)
Пожалуєш дешевшого матеріалу, то попсуєш дорожчий. Пор. Krumbacher 52.
8. Так лико друт, як дає дерти сі. (Яворів)
Вдовж, а на поперек дерева.
9. Тогди дри лика, як можна. (Лучаківський)
Навесні. Пор. Adalberg Łyko 3; Schleicher 157.
10. Тогди дри лико, як дерут; тогди йди замуж, як берут. (Сороки)
Говорять дівчині, що перебирає женихів.
11. Тогди лика дри, коли ся друт; тогди дівку дай, коли берут. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Дери лика, коли ся деруть; іди дівко замуж, коли тя беруть. (Городок)
Варіант попереднього.
12. Тогди лико дри, коли відстає. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Тогди лико дерети, як відстає. (Мшанець) Тогди лико дери, як ся вно дере; тогди дівку давай, як ї хто бере. (Кукизів)
Навесні, коли прутки м’які, підійшли соком.
Лилик
1. «А що, лилики, проїли мої бики?» – «Коби ми здоровії, проїмо й корови.» (Barącz)
Варіант української приказки: «Москалики-соколики» і т. д. У нас лишилися лише останні склади з слова «москалики» перероблені на «лилики».
2. Вже лилики літают. (Дрогобич)
Уже вечір, уже курви по вулицях ходять. Пор. Wander І, Fledermaus 4.
3. Лилик ми сі в волосє вчепит. (Дрогобич)
Кричать дівчата вечером у літі, коли літають лилики, і держаться за волосся. Вірять, що якби лилик вчепився в дівоче волосся, то вже б його ніхто не відпутав, треба би косу втинати.
4. Лилик робит сі з миши, що на Великдень паски покушьила. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
Липа
[Доповнення 1910 р.] 1. «Ану вимови: липа!» – «Липа». – «Поцюлюй у ср-у Пилипа». (Сілець Беньків)
Мудрування.
[Доповнення 1910 р.] 2. «Липа». – «Поцюлюй у ср-у Пилипа». (Снятин)
Варіант до попереднього числа.
Липкий
1. Ци не має він липких пальців? (Нагуєвичі)
Чи не злодійкуватий?
Липнути
1. Липнут до него, як мухи до меду. (Бірки Великі)
Бо солодкий, усім милий.
2. На що сі подивит, то до нього липне. (Нагуєвичі)
Про злодія.
3. Прилип до нього, як пявка. (Збараж) … як кліщ до ср-и. (Нагуєвичі)
Про немилого друга, що набивається зі своїми обіймами.
Лис
1. Аби лис і як фіст ховав, то все го видно. (Нагуєвичі)
Хитрун не сховається зі своїми хитрощами. Пор. Wander I, Fuchs 69.
2. Адже лис навик мйисо їсти, то не хоче траву пасти. (Карлів)
Лиса до трави не тягне.
3. А диви, як лис хвіст присів. (Darowski)
Про чоловіка, що хитрив, поки не піймався на брехні.
4. Бідний той лис, що лиш єдну діру мав. (Нагуєвичі)
Немудрий чоловік, що знає лиш один спосіб до життя. Пор. Wander І, Fuchs 155, 158.
5. Вже почорніли лиси на вікнах. (Богородчани)
Замерзли вікна.
6. Де піде лис, то всюди увис. (Ількевич)
Усюди його ловлять.
7. Дома лиси пришити. (Гнідковський)
Значення неясне, може: лисом прикинутися дома, одурити когось. Пор. Wander I, Fuchs 393, 394.
8. З лиса лиш кожух добрий. (Нагуєвичі)
Решта ні до чого. Пор. Wander І, Fuchs 15.
9. I хитрого лиса можна зловити. (Завадів)
На хитруна є також спосіб.
10. З лисами й сам лисом будеш. (Жидачів)
З хитрим мусиш хитрувати. Пор. Wander І, Fuchs 536.
11. Лиса за кожух бют. (Уриче)
Буцімто не за те, що кури ловить. Пор. Wander І, Fuchs 33, 97, 209.
12. Знаю я сі на фарбованих лисах. (Ортиничі)
Умію відрізнити добрий товар від фальшованого. Пор. Adalberg Lis 6.
13. Кождий лис свою нору любит. (Калуш) … хвалит. (Нагуєвичі)
А чоловік свою хату. Пор. Wander I, Fuchs 189, 194.
14. Коли-сь лис, чолом не борись. (Гнідковський)
Лис бореться кігтями та зубами.
15. Лиса вбили, куром радість. (Нагуєвичі)
Бо то їх ворог. Пор. Wander I, Fuchs 98.
16. Лиса зловити. (Ількевич)
Хитрого чоловіка показати брехуном. Пор. Wander I, Fuchs 390.
17. Лис кушніра не любит. (Дрогобич)
Бо цей крає його шкіру. Пор. Wander Fuchs 17.
18. Лис за горою, гуси до дому! (Жидачів)
Пуджають гусей лисом. Дор. Wander і, Fuchs 51.
19. Лис лиса шукає. (Нагуєвичі) … знайде. (Завадів) … занюхає. (Калуш)
Лихі люди все порозуміються і зійдуться. Пор. Wander І, Fuchs 128, 140.
20. Лис лиса не кусає. (Нагуєвичі)
Злий злому не шкодить. Пор. Wander I, Fuchs 198.
21. Лисови не вір, бо ті здурит. (Нагуєвичі)
Про облесного і брехливого чоловіка. Пор. Wander І, Fuchs 316.
22. Лисом підшитий, псом підбитий. (Ількевич)
Хитрий і лютий чоловік. Пор. Adalberg Lis 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 145.
23. Лис старіє, але не добріє. (Комарно)
Вік не зміняє його. Пор. Wander I, Fuchs 95.
24. Лис рад готовій дірі, а чоловік готовій хаті. (Теребовля)
Всякий рад готовому. Пор. Wander І, Fuchs 77.
25. Лис сі лінит, але натури не змінит. (Нагуєвичі)
Все лис лисом. Пор. Wander І, Fuchs 9, 92, 45, 60, 68, 85, 87, 88.
26. Не їсть лис грушок, лиш курок. (Тисьмениця)
Їсть лиш те, що йому до смаку. Пор. Wander І, Fuchs 100.
27. Ні лис, ні заяць. (Нагуєвичі)
Не знати що, ледащо. Пор. Wander І, Fuchs 401.
28. Пізнати лиса по фості. (Нагуєвичі)
Лихого чоловіка по його славі. Пор. Adalberg Lis 10; Wander I, Fuchs 148.
29. Попав як лис у лапку. (Нагуєвичі)
Спіймався на злім ділі. Пор. Wander І, Fuchs 153.
30. Старий лис много дір до ями має. (Гнідковський)
Забезпечує собі вихід від псів-ямників. Пор. Wander І, Fuchs 54, 89, 117.
31. Старий лис старими слідами ходит. (Нагуєвичі)
Він обережний. Пор. Wander I, Fuchs 10.
32. Старого лиса не вивабиш з ліса. (Кобаки) … не виведеш … (Залісє)
Він не дасть вивести себе туди, де б його могли легко побачити. Пор. Wander І, Fuchs, 1, 4; Гильфердинг 2544, 1416; Osm. 354; Leutsch. 21;
33. Старого лиса тяжко зловити. (Ількевич)
Він дуже обережний. Пор. Adalberg Lis 34; Wander I, Fuchs 3, 121. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 612.
34. Тебе би лиш за лиса до курят приставити. (Кукизів)
Про збиточного, шкідливого чоловіка. Пор. Wander І, Fuchs 364.
35. Ховає, як лис фіст. (Нагуєвичі)
Коли хтось криється зі своїм лихим наміром. Пор. Wander І, Fuchs 83.
36. Як лис дорогу перебіжит, то буде щістьи. (Нагуєвичі)
Народне вірування. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 61.
37. Як лис спит, то курки не зловит. (Крехів)
У сні ніхто нічого не зробить. Пор. Wander І, Fuchs 145.
[Доповнення 1910 р.] 38. У лиса не одна яма. (Нагуєвичі)
Пор. т. ІІ, Лис. 30; Wander І, Fuch 54.
Лисак
1. Почкай лисаку, дам тобі у ср-у. (Жидачів)
Лисак – лисий чоловік.
Лисий
1. Гов, лисий, діра в мості! (Жабє)
Оклик до коня, щоб зупинився. Лисий пан, що їхав тим возом, дуже образився, ніби це візник натякнув на його лисину. Пор. Adalberg Łysy 12.
2. Лиса біда вродилася, тай лиса і згине. (Гнідковський)
Лиса дитина. Пор. Носович 339.
3. Іди на лису гору! (Нагуєвичі)
Де чарівниці сходяться. Пор. Adalberg Łysa góra 1–9.
4. Лисе теля вродилося, лисе й згине. (Ількевич, Petruszewicz)
Лисе теля, що має білу латку на чолі.
5. Лисий як коліно. (Нагуєвичі).
Загально вживане порівняння. Пор. Adalberg Łysy 3.
6. Лисому не тра гребінь, глухому музики, а сліпому зеркала. (Жидачів) [Доповнення 1910 р.] Лисому гребіня не треба, так само глухому музики, сліпому зеркала. (Тростянець)
Просторіший варіант до ч. 8, пор. Adalberg Łysy 1, 2.
7. Ни буде лисий в раю. (Kolberg Pokucie)
Чому? Може тому, що його лису голову приймуть за задницю?
8. То му так потрібно, як лисому гребінь. (Ількевич) Придало му ся … (Гнідковський)
Лисому гребеня не треба. Пор. Adalberg Łysy 7.
9. Яке сі лисе вродило, таке лисе й згине. (Нагуєвичі)
Жартують із лисого. Діти родяться звичайно лисі.
[Доповнення 1910 р.] 10. Лисий, бо му голова від розуму облізла. (Нагуєвичі)
Народне вірування, що на розумній голові, яка багато думає, волосся не держиться.
[Доповнення 1910 р.] 11. Лисий як коліно, дурний як пень. (Тростянець)
Говорять про лисого, старого, дурного чоловіка. Пор. т. ІІ, Лисий 5.
[Доповнення 1910 р.] 12. Лисого легко голити. (Львів)
Не все правда; лисий може мати великий заріст на лиці. Пор. Wander ІІ, Haar 132.
[Доповнення 1910 р.] 13. Лисого радити сі, а рудого бояти сі. (Сілець Беньків)
Народне вірування, що лисий чоловік буває розумний, а рудий злий.
Лисиця
1. Знати лисицю по хвості. (Гнідковський)
Хвіст – найхарактерніша прикмета лиса.
2. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. (Ількевич, Petruszewicz)
Про самохвалька. Пор. Adalberg Lis 8; Muka 1673. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 2650; Даль ІІ, 116, 293; Giusti 161.
Лисівці
1. Лисівці, то таке село, що на рік двоє хрестин: одні в попа, а другі в селі. (Криворівня)
Малолюдне село. [Нині в Україні є тільки одне село у Заліщицькому районі Тернопільської області, але це у 100 км від Криворівні. Помилка у місці запису, або малось на увазі якесь інше поселення? – М. Ж., 6.05.2021 р.]
Лисячий
1. Все му лисьичий фіст видно. (Нагуєвичі)
Про хитрого, підлесного чоловіка, що пестячися мимоволі зраджує свої лихі наміри. Пор. Wander І, Fuchs 62.
2. Лисяча хитрість, заяче серце. (Крехів)
Хитрий, але боягуз. Пор. Wander І, Fuchs 203
Литка
1. Аж му в литках застигло. (Ількевич)
З великого страху.
2. Така литка, як калитка. (Рибно)
Порожня, без м’яса, приміром у старої баби.
Лихва [У І. Ф. – Лифа, лихва]
1. Як би борше довг віддав, то би лифи вломив. (Городок)
Значить, не мусів би платити процентів. Говорять про лінивого довжника, що не квапиться сплачувати свій довг.
Лихвар
[Доповнення 1910 р.] 1. Лихвар процент на процент гонить. (Лучаківський)
Характеризують лихварське ремесло.
Лихо, лихий
1. Аби лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати. (Ількевич)
Власною працею і на власній землі дороблятися.
2. Аби лихо тихо! (Городок)
В такім разі й лихо щезне, втихомириться. Пор. Adalberg Licho 4.
3. Більше копи лиха не буде. (Ценів)
А все-таки буде дуже лихо. Пор. Adalberg Licho 6.
4. Бодай ті все лихо трастувало та торопило! (Дрогобич)
Прокляття. Пор. Adalberg Licho 9.
5. Бодай тілько лиха! (Буданів)
Значить це ще мале лихо.
6. Вам лихо, і в мене не тихо. (Залісє)
І я в клопотах та гризотах.
7. Від лиха нема кордонів. (Залісє) … не втечеш. (Нагуєвичі)
Зле йде від краю до краю.
8. Від лихого довжника і полову бери. (Ількевич)
Лихий, бо неоплатний. Пор. Симони 207; Тимченко 267.
9. Від лихого поли ріж, а втікай. (Нагуєвичі)
Від злого чоловіка.
10. Він лихий, бо лівов ногов з ліжка встав. (Кнігинин С.)
Лихий тут Значить, сердитий, маркітний.
11. Він так, як лихе на шкоду. (Орелець)
Шкідливий, напасливий чоловік.
12. За всьо лихо, Василихо! (Гнідковський)
Отже випиймо!
13. З лиха тай в коршму. (Darowski)
Пояснення, чому люди в коршму йдуть і п’ють.
14. Зробити лихо вмієш, але відповісти не хочеш. (Нагуєвичі)
Відповісти тут значить: нести одвічальність або кару.
15. Іди без лиха! (Нагуєвичі)
Іди по добрій волі.
16. Іди з лихом до біди! (Нагуєвичі)
Лихословлять злого чоловіка.
17. Кождому лиху конець буде. (Нагуєвичі)
Воно минуще. Пор. Wander IV, Uebel 3.
18. Коцнув би сі тебе лихий! (Нагуєвичі)
Коцнутися – старе коснутися; лихий в значенні злого духа.
19. Куди піде лихий, усе буде такий. (Гнідковський)
Він не подобріє.
20. Лиха не купити. (Гнідковський)
Само приходить. Пор. Wander І, Böses 29.
21. Лиха сорочка з плота не згине. (Гнідковський)
На неї ніхто не полакомиться.
22. Лихе видіти. (Гнідковський) Лихо … (Гнідковський)
Видіти чиюсь нужду, або не видіти нічого.
23. Лихе доброго не любить. (Ількевич)
Злий доброго не любить.
24. Лихе не згине. (Лучаківський)
Зло ніколи не переведеться на світі. Пор. Wahl ІІ, 31; Leutsch 198.
25. Лихе швидко приходить, а поволі відходить. (Ількевич)
Лихе – зла пригода, нещастя любить тягтися довго.
26. Лихий год на тебе! (Сокаль)
Прокляття: щоб тобі цей рік погано велося.
27. Лихий замок, до котрого кождий ключ придасться. (Гнідковський)
Так само пустий чоловік, що слухає всякого підшепту. Пор. Wander IV Schloss 27.
28. Лихий лихом погибає. (Ількевич, Гнідковський)
Погано кінчить життя, його відступають усі люди.
29. Лихий набуток не дійде третіх рук. (Ількевич)
У поляків: Maleparta idą do czartą, Adalberg Czart 9.
30. Лихий набуток не спірний. (Ількевич)
Не виходить на пожиток.
31. Лихий шелюг не загубиться. (Гнідковський)
Все держиться чоловіка і вертає до нього.
32. Лихий як кітний вовк. (Красноїлля) (певно кітна вовчиця)
Про сердитого, недотикого чоловіка.
33. Лихого всюди повно. (Замулинці)
Лихих людей і поганих пригод.
34. Лихого гроша і в купли не пострадаєш. (Гнідковський)
Ним не заплатиш, бо ніхто не бере.
35. Лихого не вхопит. (Корчин)
Навіть зла сила не візьме, бо вона й плодить лихо.
36. Лихо литвинка нападе, як не вякне. (Ількевич)
Сміються з литовського, властиво білоруського виговору з частим «зяканням».
37. Лихо мене вкрило йик веремя. (Гринява)
З усіх боків лихо.
38. Лихом о землю вдарити. (Ількевич)
Не гризтися ним, відкинути його.
39. Лихому нічого доброго ся не стане. (Корчин)
Він усе поверне на лихо.
40. Лихому чоловікови і в гостині не догодиш. (Постолівка)
Усе він незадоволений.
41. Лихо не козацка, нема хліба ані пляцка. (Ількевич)
Клопіт козакові.
42. Лихо не мовчит. (Кобаки)
Викликає зітхання та нарікання.
43. Лихо не спит. (Лучаківський)
А все по людях ходить, і вдень і вночі.
44. Лихо ним товче. (Лучаківський)
Він товчеться, приходить там, де його не треба.
45. Лихо по людях ходит, не по лісі. (Яворів)
Бо воно явище людське, громадське, а не природне.
46. Лихо ті там знає! (Нагуєвичі)
Я тебе не знаю.
47. Лихо тот ділає, хто тверді горіхи на конець складає. (Гнідковський)
Образово: зле той робить, що найтяжчу роботу лишає на кінець.
48. Мене нічо лихе не мине. (Жидачів)
Всяка напасть мене чіпляється.
49. Мине лихо, добро буде. (Нагуєвичі)
По клопотах гаразд. Пор. Wander І, Böses 58, 67.
50. Мине лихо, буде тихо. (Дидьова)
По клопоті та гармидері.
51. Мовчи, менче лиха буде. (Нагуєвичі)
Багато лиха робить собі чоловік через балакучий язик.
52. Най лихо спит, не тре го будити. (Нагуєвичі)
Про сонного ворога. Пор. Adalberg Licho 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 918.
53. На яке лихо ми ті треба? (Нагуєвичі)
Такому, що приходить не в пору.
54. Нема лиха без добра. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Нема лиха без добра, а добра без лиха.
Всяке зло в людському житті має й якийсь добрий наслідок. Пор. Wander І, Böse 39, 40; IV, 1448 Unglück 112, 184, 115; до нашого близьке особливо італійське Non c’è male senza bene. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 157; Giusti 72, 337.
55. He мала мі де лиха година спіткати, та в гостьох. (Нагуєвичі)
Якась немила пригода.
56. Такий єм лихий, що аж мі дідько бере. (Нагуєвичі)
Серджуся.
57. Ци лихе тобов темлює? (Нагуєвичі)
Кидає тобою біс, носить тебе з місця на місце.
58. Чи ті лихо напало, чи лиха година? (Сороки)
Мабуть одно й друге.
[Доповнення 1910 р.] 59. З лихими лихий, з добрими добрий. (Львів)
Говорять про дволичного чоловіка. Пор. Wander І, Böse (der) 1.
[Доповнення 1910 р.] 60. Лихе сі не згубит. (Нагуєвичі)
Що непотрібне або шкідливе, це звичайно дуже вперто держиться чоловіка. Пор. т. ІІ, Лихий 24.
[Доповнення 1910 р.] 61. Лихий як дідько. (Нагуєвичі) … як сто чортів. (Львів)
Говорять про сердитого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 62. Від лиха до добра не далека дорога. (Ілинці)
Перехід від одного до другого в житті досить легкий.
[Доповнення 1910 р.] 63. Лихо бідному без наймита: є що робити, а нема чим платити. (Довгополе над Черемошем)
Просторіший варіант до т. І, Бідний 2.
[Доповнення 1910 р.] 64. Лихо го бери! (Львів)
Прокляття. Пор. Носович с. 338.
[Доповнення 1910 р.] 65. Лихо єдних потавкат, других схлібят. (Ю. Кміт)
Лихо тут у значенні: лиха доля, що одних гнобить, інших виносить, щоб опісля тим нижче впали.
[Доповнення 1910 р.] 66. Лихо мене напало з тим дурнем. (Заліщики) … злодієм. (Заліщики)
Трафилася мені лиха пригода.
[Доповнення 1910 р.] 67. Най лихо щезає, звідки прийшло. (Станіславів)
Побожне бажання.
[Доповнення 1910 р.] 68. Пів біди лиха. (Гнідковський)
Ще не вся біда.
[Доповнення 1910 р.] 69. Хоть лихо, аби тихо! (Снятин) … будь … (Коломия)
Звичай деяких людей таїти своє лихо, приймати його без нарікання.
[Доповнення 1910 р.] 70. Хто лиха коштував, тому добро смакує. (Львів)
Так як по голоді страва. Пор. Giusti 132.