Магнес – Мамати

Іван Франко

Магнес

[Доповнення 1910 р.] 1. Має магнес у руках. (Дрогобич)

Говорять про злодійкуватого чоловіка. Пор. Leutsch 187.

[Доповнення 1910 р.] 2. Якись ті магнес тьигне. (Нагуєвичі)

Якась невідома сила. Пор. Носович 317.

Маєток

1. А з чого збив маєтки, як не з чужої кривди? (Нагуєвичі)

Кривдою людською забагатів.

2. Маєток по убочи, а біда поперед очи. (Стецева)

Маєток, якому грозить руїна.

3. Маєток, то птах: пустиш го, полетит. (Ількевич)

Не доглянеш, то й розійдеться.

4. Що по маєтку, як нема газдині в дому. (Берегомет) … як має біду в дому. (Ценів)

Тоді й маєток немилий.

[Доповнення 1910 р.] 5. Пропутав маєток по панцьки. (Карлів)

Кепкують із пана марнотратника.

[Доповнення 1910 р.] 6. Я твої маєтки не присів. (Грабовець Я.)

Не живу твоїм добром.

Мазур

1. Казали: мазура забито, а мазур ся умкнув під свиньцьке корито. (Добросин)

Кепкують із мазура, завзятого до бійки, та при тім тхором підшитого.

2. Мазур сліпий ся родит, а дурний умирає. (Barącz)

Злобна приказка про мазурів.

3. Питав сі мазур русина: «А ци то правда, зе сє русінек сьлєпи родзі?» – «Та правда, – каже русин, – бо завше мазура наймают, аби му девйить день у ср-у дув, поки не провидит.» (Дрогобич)

Приповідав кравець русин Гутович.

4. Що мазур, то Бартко. (Дрогобич)

Мазури люблять уживати це ім’я, як русини Іван або Микола.

[Доповнення 1910 р.] 5. А мадзури капусняки, їли, пили коло ср-и, а русини добрі люди, їли, пили коло буди. (Вербовець)

Кепкування русина з мазурів.

[Доповнення 1910 р.] 6. Мадзури – в ср-і дзюри. (Вербоветь Т)

Дразнять мазурів.

Мазь

1. Я кличу: мази, мази! – а йому око вилазит. Я кличу: лою, лою! – а його око на гною. (Дрогобич)

З дитячої забави.

Май

1. Коли прийде май, то за себе дбай. (Нагуєвичі) Хоть май … (Коломия)

Господарське правило.

2. Май – за себе дбай. (Зазулинці)

Про місяць май, та те саме можна би скавати про кожний місяць у році.

3. Май – коням їсти дай, сам на пєц тікай. (Збараж)

Бо ще буває холодно, роботи нема. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 341.

4. Почкай маю, я ще й тобі заграю. (Нагуєвичі)

Говорив марець до мая, тобто насиплю тобі снігу.

5. Як прийде май, то кождий о собі дбай. (Мшанець)

Варіант до ч. 1, 2.

6. Як у маю дождж не паде, то й золотий плуг нічого не виоре. (Комарно)

Без маєвого дощу нічого не виросте на полі.

[Доповнення 1910 р.] 7. Май, всьому би рости, а ту таке холодне дихат, що ни мож обігрітися. (Ю. Кміт)

Говориди люди в холоднім маю.

[Доповнення 1910 р.] 8. Почкай маю, зварю ті квітки в гаю. (Святкова)

Говорить нібито марець до мая.

Майстер

1. Пане майстер, злізьте з даху, не псуйте гонтьи! (Лучаківський)

Видно, що злий майстер, який не вміє навіть гонт прибивати. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 226.

2. ІІане майстер, то смола, не кляйстер. (Львів)

Майстер не вміє відрізнити смоли від кляйстру.

3. Попсуй-майстер. (Нагуєвичі) Псуйка-майстер. (Бібрка)

Такий, що вміє лише псувати.

4. Такий майстер, що зробит з руками і з ногами. (Жураки)

Це всякий потрафить.

5. То майстер Теличка. (Гнідковський)

Що за Теличка? не відомо.

6. Я вчений майстер: три неділі на прахтиці був, тром вітам кожухи робив, тринацять гатунків холошень робити вмію. (Котузів)

Хвалиться самоук кравець.

7. Я ще з тих старих майстрів, що то не вміют направити, іно зопсувати. (Матків)

Хвалиться попсуй-майстер.

[Доповнення 1910 р.] 8. З тебе майстер: з цілої шини зробиш пштик. (Яворів)

Лихий майстер, неук.

[Доповнення 1910 р.] 9. Кождий майстер на своє копито чобіт рихтує. (Нагуєвичі)

Кожний чоловік по-свойому робить.

[Доповнення 1910 р.] 10. Кождий майстер своє ремесло хвалить. (Львів)

Воно йому наймиліше. Пор. Giusti 177.

[Доповнення 1910 р.] 11. Майстер до чужих тайстер. (Орелець)

Образово про злодія, що витягає з чужих кишень, або торбин. Пор. Носович с. 341.

Мак

1. Вилетіло як мак, учинилося як шпак. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)

Щось мале, а в людських переказах виросло до великого розміру.

2. Мак зьиркач, має дьирки в головці. (Калуш)

Про дикий польовий мак.

3. На гродзів мак го посікли. (Нагуєвичі)

Чому той мак гродзів? Що таке гродзь? Посікли дрібно. [Доповнення 1910 р.] Пор. Дикарев 1103.

4. На дворі мак сій. (Гнідковський) … тихо, хоч мак сій. (Нагуєвичі)

Коли вночі видно ся.

5. Маком уродилося, а пічніє як біб. (Гнідковський)

Що воно таке, не знати.

6. Мак сім рік не вродив, а голоду не зробив. (Орелець)

Без нього легко обійтися.

7. Пише як маком сіє. (Нагуєвичі)

Пише дрібно та рівно.

8. Споминай мак та їж так. (Darowski)

Споминай смачну приправу.

9. Щоби било як мак, а люде зроблять як сак. (Яворів)

З дрібниці велику річ.

[Доповнення 1910 р.] 10. Маком сісти. (Лучаківський)

Значення неясне.

Маківка

1. Тебе певно мати маківков пойила. (Нагуєвичі)

Що ти такий дурний. Натяк на звичай безсовісних жінок, що поять маленькі діти виваром із зелених маківок, аби довго спали і не кричали, і роблять із них ідіотів.

Макогін

1. Там макогін блудить, де макітра рядить. (Ількевич)

Очевидно образово про чоловіка, якого водить за ніс жінка.

[Доповнення 1910 р.] 2. Дали му макогін облизати. (Лучаківський)

Сказали йому щось неприємне. Пор. Носович 363, 441.

Макоїди

1. Ей, дістанеш по макоїдах! (Нагуєвичі)

По дзьобу, по морді наб’ю.

Макотерт

1. Голова як пустий макотерт. (Нагуєвичі)

Про пусту, безглузду голову.

2. Дренчит му голова, як порожний макотерт. (Ясениця Сільна)

Про чоловіка з міцною головою, що вдариться нею о щось.

Максим

1. Казав Максим: сховайся з тим. (Печеніжин)

Цього не треба, з тим не сунься.

Малженство

1. Малженство як упряг: обоє рівно тягнут. (Косів)

Муж і жінка – супруги, тягнуть в один гуж. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Eheleute 1.

Малий

1. Мала ріка береги ломит. (Гнідковський)

Мала річ буває часом причиною великої шкоди.

2. Мала ріка круті береги має. (Гнідковський)

Бо їх довго мулила.

3. Мале дідицтво – велике каліцтво. (Лучаківський)

Бідування або процеси та бійки за спадок.

4. Маленьке, але важненьке. (Ількевич)

Про непоказну але важну річ. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 28; Wander ІІ, Klein 37; Носович с. 455; Liblinský 160.

5. Малий з него спасибіг. (Ількевич)

Мало добра.

6. Малий синок: з тата штани на него за короткі. (Кобаки)

Іронія про сина, що більший від батька.

7. Малий як гудз, як бульба, як кокорудза. (Нагуєвичі)

Про малого чоловіка, карлика.

8. Малим сі кунтентуй. (Нагуєвичі)

Будь задоволений і малим, як нема більшого.

9. Малі діти їдєт хліб, а великі серце. (Миколаїв над Дністром)

Малі – матеріальний тягар, а великі – гризота.

10. Таке мале, а таке розумне. (Підгірки)

Про дитину.

11. Такий малий, що би го в кішеню сховав. (Нагуєвичі)

В кишеню можна сховати щось дуже дрібне.

12. Такий малий, що би го добрий хлоп на долони підоймив. (Нагуєвичі)

Зовсім не малий, а хіба легкий.

13. Такий малий, накрив би го решетом. (Лучаківський)

Як курку.

14. Такий малий, що й не видно. (Нагуєвичі) … ледво від землі відріс. (Нагуєвичі)

Про недолітка.

15. Хто на малім не пристає, тот і великого не дістає. (Кобринський)

Наука – задоволятися малим.

16. Яке мале, а вже ся по руках дре. (Замулинці)

Про малого котика.

17. Я малий до малої, не треба ми великої, не треба ми драбинчини приставляти до дівчини. (Ценів)

Жартлива поговірка і також народна співанка.

18. Малик, се такий кінь, що як ся трафит у котрім обійстю, то там за ним мусит одинадцять коней здохнути. (Матвіївці)

Є таке вірування.

[Доповнення 1910 р.] 19. Від малого до великого. (Львів)

Ріст – натуральне право в природі. Пор. Giusti 323.

[Доповнення 1910 р.] 20. Ліпше мале, а важке, як велике, а пусте. (Стібно)

З життєвого досвіду. Пор. Wander V, Wenig 36.

[Доповнення 1910 р.] 21. Малого з верх побив Бог, та зі споду помилував.

Говорять про малого чоловіка з великим половим органом.

[Доповнення 1910 р.] 22. Хто малого не шанує, той великого не варт. (Львів)

Життєвий досвід. Пор. Wander V, Weniges 11.

[Доповнення 1910 р.] 23. Як малого не навчите, великого не пригнете. (Монастирок)

Чоловік повинен учитися замолоду найбільше.

Мало

1. Мало ми ті на єден палець. (Нагуєвичі)

Ти супроти мене зовсім безсильний.

2. Мало ми ті на оден пчих. (Завадів)

Як чихну, то ти звалишся з ніг.

3. Ліпше мало, як нічого. (Сороки)

Бодай якась невеличка користь ліпша від жодної. Пор. Adalberg Mało 3.

4. Ліпше мало а доброго, ні ж богато а лихого. (Вікно)

Розуміється само собою. Пор. Adalberg Mało 2.

5. Мало-м не тріс зо сміху. (Нагуєвичі)

Трохи не тріс.

6. Мало писне, много тисне. (Гнідковський)

Про попа, що трохи поспіває, і за те бере гроші і дарунки.

7. Нате вам малий дарунок, най вам стане за великий. (Нагуєвичі)

Звичай давання дарунків у наших селян загально розповсюджений разом з методою видавати свій дарунок за щось дуже мале.

8. Про мало не стало. (Нагуєвичі)

Без тієї дрібниці обійдемося.

Маляр

1. Поки маляр воробця намалює, то вола зїсть. (Буськ) [Доповнення 1910 р.] Заки маляр намалює горобця, вола з’їст. (Монастирок)

Кепський заробок.

Мама

1. Гонив би-с си маму до води! (ІІеч)

Жартливе прокляття.

2. Гонили би ти пси маму! (Нагуєвичі)

Щоб парувалися з нею як із сукою.

3. Дякую ти мамо за твою науку; колисала-с мене, колиши онуку! (Лучаківський)

Говорить замужня дочка до матері.

4. Є-в би-с си маму! (Нагуєвичі)

Прокляття.

5. Є-и маму і пий воду, будеш мати охолоду. (Губичі)

Жартували між собою парубки.

6. Кождій мамі своя дитина мила. (Комарно)

Звичайно так буває, та іноді матері не люблять своїх дітей.

7. Кождої мами дитина краща. (Kolberg Pokucie)

Вона вважає своє найкращим.

8. Коли мамуня дурненька? Як дитина маленька. (Darowski)

Варіант до приказки Мама ч. 21.

9. «Мамала, пірала!» – «Гаджала, синоньку, гаджала.» (Нагуєвичі)

Прийшла до хати циганка з дитиною за плечима тай стала до самої печі. Дитина побачила пироги на печі в мисці тай каже мамі: «Мамо, пироги», перекрутивши на циганське. А мати відповіла: «Бери, синку, бери». Поки стояла та балакала з хатніми, а циганча вибрало з миски всі пироги до мішка, в якім сиділо. Аж як циганка пішла геть, люди хопилися до пирогів – ого, й місце застило. Тоді й зрозуміли циганчину розмову з дитиною.

10. Мама просила муки – аби не чули парубки. (Яворів)

Шептала дівчина, що дуже соромилася парубків.

11. Маму масти медом, а мама г-ном воньиє. (Kolberg Pokucie)

Обкакала дитина.

12. Мамуненько моя сороката, мене рідний пес укусив! (Яворів)

Плаче дівчина вкушена псом, баламутячи слова замість мамуненько рідна, мене сорокатий пес укусив.

13. Наші мамуні проз дурницю пирогів не варили: вода була, лиш муки й сира не було. (Косів)

Говорить хлопець бідної матері. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander III, Mensch 648.

14. Ни кожда мама для своїх дітий однака. (Kolberg Pokucie)

І мати не всіх дітей однаково любить.

15. Не та мама, що вродит, а та, що виховає. (Сороки)

Іноді й мачуха або чужа людина стане за матір.

16. Пішла мама по масло, а у пєцу погасло. (Кобаки)

Це й про всяку господиню кажуть, пор. далі Масло.

17. Пожену я тебе, мамо, на торг, але як за тебе заціню, то ті сі й дідько не їмит. (Нагуєвичі) … й дідько не купит. (Завадів)

Говорив син до матері, що хотіла з ним їхати на торг.

18. «С-у твої мамі!» – «Я твої не с-у, бо твоя би ззїла.» (Снятин)

Відповідь, коли хтось скаже: «С-у матері твоїй».

19. Сколов його маму! (Берлин)

Прокляття: щоб щось кололо його маму.

20. Скоро нема мами, то нема й добро, сарачі, нема! (Березів)

Жалували дрібних сиріт.

21. Так мама казала. (Мінчакевич, Ількевич)

Коли хто держиться старого звичаю.

22. Твоя мама – тобі мама, а моя мама – мині мама, то ми ся рідні. (Пужники)

Далеке свояцтво. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 7.

23. Ти міні не мама; тілько мамка. (Ясениця Сільна)

Я не твоя дитина, ти лише давала мені ссати.

24. Тогди мама біду знає, коли малу дитину має. (Ількевич)

Бо мусить пильнувати й годувати її день і ніч.

25. Тогди мама дурна, коли дитина мала. (Ількевич)

Їй крутиться голова від надміру діла та від дитячого крику.

26. То мамин синок. (Нагуєвичі)

Пестій, улюблений мамі.

27. Цабанит, як за рідну маму. (Нагуєвичі) Цінит … (Нагуєвичі)

Коли хтось гадає за щось дуже дорогої ціни.

28. Ци велика в тій печи яма, ци влізе сі мої невістки мама? (Дрогобич)

Ворожила теща на смерть матері своєї невістки, коли війшла по шлюбі до її хати.

29. Ци є-ба-на мама дома? (Нагуєвичі)

Жартливе запитання до малих дітий замість ци є мама дома?

30. Чого не дала мама, не купиш і в пана. (Заліcє)

Прим, розуму, доброї вдачі.

31. «Що мама роблять?» – «Пообідали тай хліб їдять.» (Теребовля)

Видно, скупий був обід і для мами не стало.

32. «Що мама роблять?» – «Хліб печуть.» – «А ти чого прийшла?» – «Вогню позичити.» (Теребовля)

Кепкують із дурноватої дівки.

33. Яка мама, така й дама. (Лімна)

Сміються з селянки, що видає себе великою дамою. Пор. Гильфердинг 978.

34. Яка мама, така ляля. (Нагуєвичі)

Така її дитина. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Aeltern 43.

35. Яка мама, така сама. (Ількевич)

Тобто дочка.

36. Яка мамуня, така й донуня. (Кукизів) [Доповнення 1910 р.] Яка мамуні, така донуні. (Розділовичі)

Варіант до Мама ч. 32.

37. Як хто хоче, так із свойов мамов скаче. (Ценів)

Про такого, що в танці плутається і не держить кроку.

38. Як хто хоче, так по своїй мамі плаче. (Лучаківський)

Тут вільна всяка форма плачу та заводіння. Пор. Симони 1282.

[Доповнення 1910 р.] 39. Буде мама віночок в ср-у цюлювати. (Буданів)

Підросте донька, тай час буде віддавати.

[Доповнення 1910 р.] 40. Любить мама побесідувати при святій оказії. (Ю. Кміт)

Говорили діти про матір, що засиджувалася в чужих хатах на балачці.

[Доповнення 1910 р.] 41. Мама мнов не порожна була. (Снятин)

Була в тяжи.

[Доповнення 1910 р.] 42. Мама тикала, а я микала. (Лучаківський)

Значення неясне, основане на якомусь анекдоті.

[Доповнення 1910 р.] 43. Мамо, ади ігла під порогом. (Товмачик)

Говорила присліпувата дівчина при сватах. Пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 183.

[Доповнення 1910 р.] 44. Мамо, сідай на кацюбу, поїдемо до сьлюбу! (Розділ)

Кепкує дівка з матері, що не може дати їй ніякого віна.

[Доповнення 1910 р.] 45. У мами виликий динь, вона по сповіди. (Ю. Кміт)

Це їй рідко трафляється.

[Доповнення 1910 р.] 46. Чи ті мама ни виколисала? (Нагуєвичі)

Говорять більшому хлопцеві, що любить колисатися в дитячій колисці.

Мамати

1. Не мамай, не мамай, сіди та гамай! (Нагуєвичі)

Говорять дитині, що плачучи кличе: мамо та мамо!