Мужик – М’ясо

Іван Франко

Мужик

1. Мужика як навчиш – пани кажут – то сокоти ся, як десятьох вовків. (Карлів)

Панський погляд на вченого мужика.

2. Мужик гараздови не хоче терпіти, а біді мусит. (Орелець)

Бо біда жартів не знає.

3. Який мужик, такі танці: танцювали два заср-ці. (Лолин)

Приспівка уживана як приповідка.

Музика

1. Має всю музику. (Нагуєвичі)

Різні хороби, особливо сифілітичні.

2. Музика без язика. (Дорожів)

Він не потребує нічого говорити, лише грати. Гильфердинг 1623.

3. Музики в кут, бо хлопці на пляцу. (Іванівці Ж.)

Музиканти сидять звичайно в куті, щоб не заважати танцюрам.

4. Не піду я за музику, бо сі бою його крику. (Нагуєвичі)

Говорить дівчина, якій рають іти за музику.

5. Черемхові музики. (Іванівці Ж.)

Насмішка над невченими музиками.

6. Як не будеш на музиці, то не будеш на язиці. (Лучаківський)

Дівчата й парубки на музиках звичайно попадають в так звану неславу, т. зн. у людські поговори.

[Доповнення 1910 р.] 7. Грай, музико, коли граєш, коли добрий смичок маєш. (Золочів)

Роби своє діло з охотою.

[Доповнення 1910 р.] 8. Нащо мені музик? В мене довгий язик! (Вербовець)

Говорила про себе язиката жінка.

Музикант

1. Ей, музиканти: то на скрипки, то на бас, а хто буде свині нас? (Львів)

Жартливе запитання до хлопців, що грають а не роблять нічого.

Мука і мука

1. Без муки нема науки. (Ількевич)

Щоб навчитися, треба попрацювати і понести труд. Під «мукою» розуміли колись школярські сикуції, що вважалися немов доконечною частиною шкільної науки Wahl І, 170. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 540; Wander І, Abc, 2; Славейков 1, 38.

2. Єдного мука десятьом наука. (Гнідковський)

Мука значить тут не лише праця, але також нещастя, кара.

3. Знайду я муки на свої руки. (Лучаківський)

Знайду чим свої руки мучити, знайду собі роботу.

4. Із самої муки хліба не спечеш. (Гнідковський)

Треба й води.

5. На муки кого брати. (Нагуєвичі)

Мучити, брати на тортури.

6. Не буде з тої муки хліба. (Ількевич, Lewicki)

З цього діла не буде ніякої користі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 172.

7. Нима гіршої муки, як коли хто піде ср-и, а змерзни в руки. (Жидачів)

Жартлива приказка.

8. Пошепки: «муки», аби не чули парубки. (Нагуєвичі)

Говорила сусідська дівчина, що прийшла позичати муки і стидалася парубків.

9. Я, кумо, до муки, а зібрій до руки. (Kolberg Pokucie, Підгірки, Пужники)

Приказка на основі анекдота. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 201 і Zbiór wiad. Antropol. kr. ХШ, с. 243.

Муляр

1. Мулярі лиш у літі робітники, а в зимі дармоїди. (Львів)

В зимі мулярської роботи нема, та у Львові в погоду роблять аж до кінця грудня.

Мулька

1. З’їси мульку. (Ількевич)

Мулька – дрібна рибка. Як нема що їсти.

Мур

1. Ані мур-мур! (Нагуєвичі)

Ша! Тихо будь! Мовчи. Пор. Adalberg Mur 1.

2. Від муру до плота німецька робота. (Гнідковський)

Говорять про так зв. пруський мур, що складається з плота й цегол.

Муравський

1. Віддатися за Муравського. (Гнідковський)

Вмерти, про жінку.

2. Від Муравського ніхто не втече. (Лолин)

Від мурави, якою покритий гріб, від гробу, смерті.

Мурашка

1. Аж по мні мурашки забігали. (Нагуєвичі)

Дрож пройшла.

2. І мурашки мают подушки, а люде не всі. (Ценів)

Говорять завидливо бідні люди, у яких нема подушок. [Доповнення 1910 р.] Пор. Osm. 340.

Мурин

1. Як мурин ніколи білим, так дурний розумним не буде. (Ількевич)

Природи не зміниш. Пор. Adalberg Murzyn. 1.

Муркати

1. Мині ни муркай, бо я не твій мурко. (Ю. Кміт)

Говорить жінка муркітливому чоловікові.

Муркотіти

1. Муркотів, що хотів; гадав, що хтось го буде слухати. (Нагуєвичі)

Про незадоволеного, бурчливого чоловіка.

2. Муркоче як кіт над мишов. (Нагуєвичі)

З радості сам до себе приговорює.

3. Муркоче як рабін у школі. (Коломия)

Не можна зрозуміти, що він говорить.

Мурувати

1. Єден мурує, другий руйнує. (Нагуєвичі)

Будування і руйновання, основи не лише людського, але й загально-природного розвою.

Мус

1. Коли мус, то мус. (Нагуєвичі)

Нема що діяти. Пор. Adalberg Mus 2.

2. Мус перше по Бозі. (Львів)

Так само всесильний у людських відносинах.

3. Мус свйита річ. (Нагуєвичі)

Бо що мусиш, те сповниш певно.

4. Мус то найліпший війт. (Нагуєвичі)

Він усіх присилує до діла. Пор. Adalberg Mus 6 (najlepszy nauczyciel).

5. Мус то великий пан. (Яворів)

Бо кожному має право наказання. Пор. Adalberg Mus 4; Liblinský 8.

Мусіти

1. Ані не мушу, ані не хочу. (Нагуєвичі)

Відповідає чоловік на слова іншого: мусиш це зробити.

2. Мушу вам двоїти, бо ви єсть старші на гунорі. (Лемківщина)

Двоїти – викати.

3. Рад не рад, а мушу. (Нагуєвичі)

Чи хочу, чи не хочу.

4. Хто мусит, той і вола задусит. (Белз)

Подужає і сильнішого від себе.

5. Хто мусит, той і каменьи вкусит. (Нагуєвичі)

Зробить щось не легке.

6. Як не мушу, то сі не рушу. (Нагуєвичі)

Говорить лінивий.

7. Я мушу свого дійти. (Нагуєвичі)

Говорить упертий чоловік.

Мутити

1. Мутить, як у селі москаль. (Ількевич)

Робить свари, інтригує. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 263.

2. На то мутит воду, аби рибу лапати. (Коломия)

На те інтригує, аби чимось обловитися.

Муха

1. Ауш, мухо, бо й тебе тато оженит! (Печеніжин) Гила … оженьи. (Kolberg Pokucie)

Парубок гонить муху і боїться женячки.

2. Вже добру муху пролигнув. (Нагуєвичі)

Випив порядну порцію.

3. Вже му ожили мухи в голові. (Kolberg Pokucie)

Вже знов щось видумує, снує якісь плани.

4. Він має мухи в носі. (Ясениця Сільна)

Говорять про примхуватого або зарозумілого чоловіка.

5. Він сі мухами годує. (Kolberg Pokucie) … годований. (Нагуєвичі)

Про хитрого «собі на умі» чоловіка.

6. Грают мухи, весна буде. (Кобаки)

Вони вилітають ще перед початком весни, за снігу.

7. Звиваєся як муха в мази. (Ількевич)

Про непорядного, нерухливого чоловіка.

8. Зігнав му муху з носа. (Снятин)

Збив його пиху.

9. З мухи вола не зробиш. (Нагуєвичі)

З дрібниці велику річ. Пор. Adalberg Mucha 38; Гильфердинг 2005; Wahl, I, 174; Wander I, Fliege 93. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 29; Даль ІІ, 295; Le Roux І, 112.

10. Кожний має свої мухи в носі. (Petruszewicz)

Свої примхи та забаганки. Пор. Adalberg Mucha 20.

11. Летьит як мухи до меду. (Нагуєвичі)

На щось ласе або добре. Пор. Adalberg Mucha 2; Wander I, Fliege 46. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Honig 109.

12. Муха би ся на нім розчімхнула. (Гнідковський) … розщеховзла. (Нагуєвичі)

Говорять про товсту, добре випасену худобину. Гильфердинг 1385.

13. Муха мала і великому медведеві докучит. (Petruszewicz)

Кажуть про всяку докучливу річ. Пор. Adalberg Mucha 9.

14. Мухами годований. (Нагуєвичі)

Розумний, хитрий.

15. Муха не боїть ся обуха. (Львів)

Для малої речі не треба великого заходу. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 324.

16. Муха му сіла на ніс. (Ількевич)

Образився, ровсердився. Пор. Adalberg Mucha 22.

17. Мухи в носі мати. (Гнідковський)

Про примхуватого, самовільного чоловіка.

18. Наносив, як мухи меду. (Нагуєвичі)

Про запопадного господаря, мухи очевидно пчоли.

19. Сіла муха на носі та нема кому зігнати. (Лучаківський)

Розсердився, образився чогось. Носович 347.

20. Там аж чорно, таких мух. (Крехів)

Говорять про хату, в якій літом повно мух.

21. Хоть коня муха кусе, то кінь про те не здохне. (Крехів)

Йому це не вадить, лиш докучає. Кусе замість кусає.

22. Чує муха, де струп. (Ількевич)

Туди й летить. Пор. Adalberg Mucha 3.

23. Як іззісти муху, то чоловіка здує. (Нагуєвичі)

Народне вірування.

Мухоїди

1. А то му заїхав по мухоїді! (Кобаки) … Мухоїдах. (Ясениця Сільна)

Мухоїд – морда. Вдарив по пиці. [Подібне під гаслом «Макоїди». – М. Ж., 12.05.2021 р.]

Мучитися

1. Доки ся не намучить, доти ся не научить. (Ількевич)

Доки не виросте, не дійде до мети.

2. Змучив єм сі, що ніг ані рук си не чую. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, по тяжкій праці.

[Доповнення 1910 р.] 3. Я го буду дотля мучив, ніж не повіст. (Радозина – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Присилую його, аби признався.

Муштрувати

[Доповнення 1910 р.] 1. То муштрований кінь. (Нагуєвичі)

Говорять образово про чоловіка, що перебув тяжку школу в житті.

[Доповнення 1910 р.] 2. Хоче мене муштровати, як рекрута. (Ізби)

Хоче мною поводити, або поневіряти.

Мша

1. Вже ні мши тай по відриганю. (Kolberg Pokucie)

Говорять насмішливо про латинську «мшу» (службу божу, від missa) пор. Adalberg Msza 1.

М’який [У І. Ф. – Мягкий]

1. Мягкий як пампух. (Ількевич) … як подушка. (Ількевич)

Про дуже м’які речі.

2. Мягкі слова і камінь крушат. (Гнідковський)

І твердосердого чоловіка зворушують.

3. Мягко по межи люди. (Гнідковський)

Не натрафиш ні на який кант.

4. Що мньикше від подушки? Кулак. (Нагуєвичі)

Не маючи подушки виспишся й на кулаці.

[Доповнення 1910 р.] 5. Мягкий як віск. (Львів)

Про чоловіка делікатної вдачі, податливого. Пор. Erasm 499.

[Доповнення 1910 р.] 6. Мягке як тісто. (Львів)

Про людське тіло. Пор. Giusti 367.

М’якнути

1. Змякла му рура. (Крехів)

Подобрів, зробився ласкавий.

2. Змяк, як розігрітий віск. (Бірки Великі)

Образово: змінив свою грізну поставу.

М’якушка

1. Ой ти мньикушко! (Нагуєвичі)

М’якушка – м’який, податливий чоловік.

М’ясниці

1. Вертися, не вертися, твої мясниці ще не не прийшли. (Мшанець)

Значить, сих м’ясниць ще не вийдеш замуж.

2. Нагадала собі баба мясниці. (Постолівка)

Приємні, молоді літа.

3. Які мйисниці, такі й запусти. (Сороки)

Веселі, бо тоді відбуваються весілля.

М’ясо

1. З’їв-єс мясо, то з’їдж і костомахи. (Стоянів) … кости. (Кобаки)

Любив дівку, то люби й стару бабу. Krumbacher 34. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 82.

2. З тлустого мяса тлуста й юшка. (Ількевич)

З худого така не буде. Пор. Adalberg Mięso 26.

3. Каже, що му ся мясо відбиває, а він і юшки не бачив. (Гнідковський)

Про самохвалька.

4. Мясом хвалиться, а він і юшки не їв. (Ількевич)

Варіант попереднього. Пор. Adalberg Mięso 25.

5. Мясо схаласував, а кости не в смак. (Озеряни)

З’їв що добре, а гіршого не хоче.

6. Нема мняса без кости, риби без ости, а чоловіка без злости. (Лучаківський)

Загально відома приказка, пор. Adalberg Mięso 15; Гильфердинг 1492. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 267.

7. Нема мняса над свинину, нема риби над линину. (Грибовичі)

Селянський і панський смак.

8. Ні з мяса, ні з пера. (Гнідковський) … ні з піря. (Бібрка)

Не знати, що за птах. Пор. Adalberg Mięso 17.

9. Тане мясо пси їдять. (Ількевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Тане мньисо пси їдьит. (Вербовець)

Бо гниле. Пор. Adalberg Mięso 20; Гильфердинг 1321; Носович 440; Liblinský 76. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Kauf 19; Kaufen 75; V, Wohlfeil 16; Славейков І, 163; Čelakovský 331.

10. Хто ззів мнясо, нехай їсть і кости. (Лучаківський)

Сердиться чоловік, якому дають кості без м’яса. Пор. Adalberg Mięso 13.