Набагати – Надіятися

Іван Франко

Набагати

1. Набагло сі – давай або умирай! (Ясениця Сільна)

Коли хтось доконче забажає чогось.

2. Я ся набаг. (Лолин)

Захотів чогось. Пор. Adalberg Nabażyć się 1.

Набив

1. Набивом бере сі мене. (Косів)

Силоміць набивається мені щось.

Набивати

1. Набиває ми сі на сон. (Нагуєвичі)

Він сниться мені раз у раз.

2. Не набивай собі тим голови. (Нагуєвичі)

Викинь це з думки.

Набилити

1. Йому аби набилити, то він знає, що зробити. (Нагуєвичі)

Набилити – нагадати, натякнути.

Набирати

1. Набирає го з гори. (Нагуєвичі)

Ганьбить, як свого підвладного.

Набити

1. Набив му гулю на лобі. (Крехів)

Вдарив по лобі.

2. Набив си тото в голову. (Нагуєвичі)

Все зайнятий якоюсь одною думкою.

3. Набив як у бочку. (Дрогобич)

Наповнити щось чимось.

4. Набий а не свари! (Нагуєвичі)

Мовить чоловік, що не може стерпіти сварки.

Набздіти

1. Набзди-холошні. (Ценів)

Лають усякого мужика.

2. Набздів му під сам ніс. (Нагуєвичі) … та ще й сміється. (Вікно)

Набрехав.

3. Набздіти не штука. (Нагуєвичі)

Це найлегший труд.

4. Яке набздиш, таке будеш нюхати. (Яричів)

Яке діло, такий його наслідок.

Набігти

1. Як набіжит, то ніхто не вдержит. (Нагуєвичі)

Як чепиться якась примха голови, то нема їй впину.

Набідитися

1. Набідив ся і два рази женився. (Ю. Кміт)

Два рази женитися не гаразд.

Набіжний

1. Набіжний, як дідівський писок. (Сороки)

Дід устами все говорить побожні слова, але душею зовсім не побожний. Пор. Adalberg Nabożny 1.

Наблювати

1. Наблював тай знов іззів. (Нагуєвичі) … тай сам полизав. (Богородчани)

Клеветник наговорив, а потім відкликав.

Набій

1. Як добрий набій, то надія на ячмінь. (Сороцко)

Що тут значить набій, не можу догадатися.

Набрати

1. Набереш ти від мене, що й не донесеш. (Жидачів)

Наб’ю так, що й до дому не зайдеш.

2. Набрав він сі биризової каші. (Жидачів)

Багато в школі били березовими різками.

3. Набрав му на холошні. (Нагуєвичі)

Набив по ср-і.

4. Набрав на бороду. (Нагуєвичі)

Позичив на борг.

5. Набрав сі Біг богатих, а бідними мече. (Миколаїв над Дністром) … дідько богачів … кидає. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Набрався Пан Біг богачів, а бідними кидає. (Буськ)

Жартлива примітка, коли хтось зненацька упаде на землю.

6. Набрав сі біди, ще й тьижкої. (Ценів)

Зазнав лиха та клопотів.

7. Набрав сі духу до нього. (Нагуєвичі)

Набрався відваги, позбувся респекту, приміром син до батька.

8. Набрав сі сорому, що й світа не видит. (Нагуєвичі)

Осоромив себе.

9. Набрав, що аж голому по за пазухов повно. (Комарно)

Не набрав нічого.

10. Набрав як віл на роги. (Лучаківський)

Багато тягарів на собі має.

11. Набрав, як дід у торбу. (Нагуєвичі)

Набрав усячини, що дали.

12. Тілько на то набереш, як на шило борщу. (Городок)

Не набереш нічого.

Набриднути

1. Набридне все одно й то само. (Нагуєвичі)

Навкучить, наприкрить.

2. Що набридне, то огидне. (Крехів)

Що надокучить, увіриться.

Набути

1. Не стілько набув ся, скілько нагнув ся. (Бірки) … намучив ся (Збараж)

Про бідного чоловіка, що не нажився, а все хилився.

2. Сама тобі набула, бо хороша була. (Махновець)

Здобула щось, приміром дитину.

3. Як набуто, так позбуто. (Белз)

Як прийшло, так пішло. Пор. Adalberg Nabyto 1.

4. Як ся набуло, так ся і збуло. (Ількевич)

Як прийшло, так пішло. Пор. Adalberg Nabyć 2

Набуток

1. Злий набуток не йде на пожиток. (Гнідковський)

Злом набуте добро марно гине. Пор. Adalberg Nabytek 1.

Наважити

1. Наваж сі – відваж сі. (Нагуєвичі) … то сі й відважиш. (Завадів)

Хто має сильну постанову, той відважиться й на тяжке діло.

2. Наважи, надрожи, а жито зійде. (Ількевич)

Наважити – орати плугом, а надрожати бороною.

3. Хто сі наважит, той і в церкві набздит. (Дуліби)

Де-будь дурницю зробить.

4. Як наважу, двері виважу. (Сороки)

Коли когось не пускають до хати, а він преться.

Наварити

1. Наварила, напекла, а для кого? Для Петра. (Ількевич)

Коли хтось довго не приходить на обід.

2. Отто наварив каші! (Нагуєвичі)

Наробив баламутства, зробив щось непотрібне, шкідливе.

3. Сам наварив єс, сам пий. (Святкова)

Що зробив, те й маєш.

4. Що наварив, то ззідж. (Нагуєвичі)

Варіант попереднього. Пор. Тимошенко 66; Славейков І, 213. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 113; Даль І, 142, 211.

Навиворот

1. Навиворот, як коливорот. (Ценів)

В той бік крутиш, а він у противний бік іде.

Навидіти

1. Навидит го, як пси драба. (Гнідковський) … діда. (Нагуєвичі)

Не любить. Пси діда гонять дуже люто.

2. Навидит мі як рідний. (Нагуєвичі)

Любить як свояк, не чужий.

3. Навидьит сі, як би си браті були. (Нагуєвичі)

Варіант попередного.

Навикнути

1. До чого за молоду навикнеш, то на старість як найдеш. (Лучаківський)

Чого за молоду навчишся, з того на старість скористаєш. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jugend 199.

2. Навик на білий хліб, то вже го чорний в зуби коле. (Нагуєвичі)

Привик до доброго життя, то вже бідувати не хоче. У Гнідковського лише перша половина цієї приказки.

3. Не навик до золотих чобіт. (Лучаківський)

Не навик панувати.

4. Хто навик бічи за возом, побіжить і за саньми. (Лучаківський)

Привичка зміняє поступування чоловіка. [У Т. Шевченка: «Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми» – епіграф до поезії «» (1847 р.). – М. Ж., 13.05.2021 р.]

Навинутися

[Доповнення 1910 р.] 1. Навинуло ми сі під руки. (Нагуєвичі)

Попало в руки, трафив на те руками.

Навозити

1. Єдин навозит, другий звозит. (Гнідковський)

Один це, другий те.

Наворожити

1. Наворожив і в рот положив. (Нагуєвичі)

Намовив на щось.

2. Наворожиш, а сповнити не можеш. (Крехів)

Легко заповісти щось, але звичайно це не сповняється.

Наворот

1. Трома наворотами робит. (Белз)

Три рази.

Навпростець

1. Навпростець найліпша дорога. (Нагуєвичі) Навирішки … (Ценів) Навпрість … (Лімна)

Найпростіша лінія все найближча.

2. Справиш си навправец, загубиш гостинец, але обхідно зайдеш свобідно. (Гринява)

Гуцульська приказка.

Навчити

1. Навчи ср-у пердіти, буде все так хотіти. (Папірня)

Ср-а і без науки пердить.

2. Навчит біда попити, коли нема чого ся вхопити. (Гнідковський) … як сі нема … (Нагуєвичі)

Біда всему навчить.

3. Навчу я тебе, як у середу кишки їсти. (Lewicki, Ількевич)

В середу піст.

4. Не навчиться пес плавати, поки му ся в уха не наллє. (Гнідковський, Petruszewicz)

Без певних недогод не йде ніяка наука.

5. Хто ся як научит, тай у ночи так маручат. (Вислік Великий)

Чого навчився, те й повторяє.

6. Що сі за молоду навчиш, то на старість як знайдеш. (Сороки)

За молоду наука найкорисніша. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 125; Čelakovský 316; Wander ІІ, Jugend 144.

7. Я тебе навчу, по чому локоть борщу. (Яворів)

Навчу тебе розуму.

[Доповнення 1910 р.] 8. Не так навчений, як природжений. (Тростянець)

Має це в роду, не вчився того, приміром потяг до злодійства.

Нав’язатися

1. Я ся не навязала за твого вітчима. (Лімна)

Я не напиралася стати йому жінкою.

2. Я сі тобі з своїм не навйизую. (Нагуєвичі)

Не накидаюся.

Нагавиці

1. Не той ходит в нагавицях, хто їх шиє, а той, хто їх має. (Комарно)

Кравець звичайно не має добрих нагавиць.

Нагадати

1. Нагадав сі, як спіймав сі. (Нагуєвичі)

Нагадався не брехати, як спіймався на своїх брехнях.

2. Нагадав сі, як проспав сі. (Нагуєвичі)

Аж тоді пригадав собі щось, як було запізно.

3. Нагадай си молоді літа! (Нагуєвичі)

Нема любішої споминки.

4. Нагадує старі гріхи. (Нагуєвичі)

Споминає минуле.

5. Так єм собі нагадала, що біда нездала. (Нагуєвичі)

Дівчина думала про нареченого і рішилася відмовити йому.

[Доповнення 1910 р.] 6. Нагадаў козі смерть. (Ізби)

Нагадав комусь неприємну річ.

Нагаздуватися

1. Аби-сь ся нагаздував, як ворона на плоті. (Комарно)

Прокляття. Ворона на плоті не газдує, а сяде тай полетить.

Нагана

1. Доброго нагана злому поправа. (Нагуєвичі)

На те й нагана, щоб була поправа.

2. Ніхто з нас без нагани. (Яворів)

Ніхто без хиби. Пор. Adalberg Nagana 1.

Нагівнатися

1. Нагівнав сі за нізащо. (Нагуєвичі)

Жартливо замість нагнівався.

Наглий

1. Нагла смерть на тебе! (Станіславів)

Прокляття.

2. Нагло прийшло, нагло й пропало. (Нагуєвичі) … пішло. (Дорожів)

Швидко, раптово.

Наглити

1. Наглит го, як би вже більше днів не було. (Нагуєвичі)

Спонукує до діла.

Нагло

[Доповнення 1910 р.] 1. Нагло щез, як блискавка. (Львів)

Появився і пропав. Пор. Giusti 363.

Нагніватися

1. Нагнівав сі, бо му муха на ніс сіла. (Нагуєвичі)

Без ніякої причини.

2. Так ся нагнівав, як би му хто дитину зарізав. (Лучаківський)

Про сердитого чоловіка.

Нагнати

1. Нагнав му страху. (Нагуєвичі) … Петра. (Яворів)

Налякав, протурив, нагнав. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 326.

2. Нагнав як свиню з города. (Нагуєвичі) … як гуску зі шкоди. (Завадів)

Прогнав від не свого діла.

Нагнути

1. Нагни-біда. (Белз)

Говорять про нуждаря, що гне свою біду.

2. Я го не можу на тото нагнути. (Лімна)

Намовити, всилувати.

Наговір

1. Від наговору ще ніхто не вмер. (Нагуєвичі)

Він не шкідливий.

Наговорити

1. Наговорив такого, що як би дав псу з’їсти, то би здох. (Дрогобич)

Говорять про пустого балакуна.

2. Тілько наговорив, щоби сорок вісім пирогів наварив. (Мшанець)

Жебручий дід, що давніше був заможним господарем, говорив багато всякої всячини і закінчив оцією приказкою. (М. Зубрицький).

[Доповнення 1910 р.] 3. Ви сі не наговорили, а ми сі не наслухали. (Kolberg Pokucie)

Коротка була розмова.

[Доповнення 1910 р.] 4. Наговорив три міхи правди. (Львів)

Образово, заміть набрехав, або вилаяв. Пор. Даль І, 525.

[Доповнення 1910 р.] 5. Наговорив сім міхів горіхів. (Залісє)

Наплів дурниць.

Нагодувати

1. Нагодував бис собов риби й раки! (Коломия)

Прокляття, щоб ти втопився.

2. Нагодуй мене нині, а завтра я тебе нагодую. (Сілець Беньків)

Говорив бідний чоловік, що мав надію дійти й сам до маєтку.

3. Скорше нагодуєш коня, ніж циганську дитину. (Городок)

Коня тяжко нагодувати, бо він усе їсть, а все голоден.

4. Як ті Бог не нагодут, то ті ніхто не нагодує. (Нагуєвичі)

Всяка пожива – ласка божа.

Нагода

1. Нагода злодієм робит. (Ценів)

Пор. німецьке: Gelegenheit macht Diebe, Wander Gelegenheit 14, 15.

2. При нагоді ци не при нагоді, аби в добрій злагоді. (Косів)

Говорять приятелі, що зустрілися принагідно.

Нагорода

1. Єдному нагорода, а другому недогода. (Нагуєвичі)

Один дістав щось, а другий кривдує собі, чому не він.

Нагородити

1. Все може нагородитися, іно страх ніколи. (Ількевич)

За переляк ніхто не заплатить.

Нагріти

1. Кого біда нагріє, той дуріє. (Ценів)

Від біди чоловік розум тратить.

2. Нагрів би ти Бог душу. (Березів)

Щоб упокоїв її в раю.

3. Нагріло би тя нещастя. (Снятин)

Прокляття.

Нагулють

1. Нагулють, здоров будь! (Дрогобич) … тихо будь! (Дрогобич)

Упоминають малих дітей. Що таке «нагулють», не знаю.

Надаражатися

1. Надаражьиєш сі хлібом свйитим, а колись іще будеш го жьидіти. (Нагуєвичі)

Гордуєш, не хочеш брати.

Наддністрянець

1. Наддністрянці – заболотеї, болотьиники, кахтанники. (Нагуєвичі)

Прозивають людей, що живуть на дністрових болотах.

Надерти

1. Надер сі мене як лика. (Нагуєвичі)

Грабував та визискував.

Надзір

1. Без надзору ніде сі не обийде. Так само і в небі: як Бога нема дома, то свйиті що хотьит то робйит; десь такі гиндри бют, що аж небо дрожит. (Іванків)

Говорять про потребу ладу і порядку в домі.

Надивитися

1. Бодай бись сі надивив тілько, що мертвець з лави. (Комарно)

Прокляття, щоб ти так само не бачив нічого, як мрець.

2. Надивила-м сі, аж повні очи набрала-м. (Миколаїв над Дністром)

Пильно придивлялася, віднесла в тямці повний образ баченого.

[Доповнення 1910 р.] 3. Надивилася я біди. (Ю. Кміт)

Те ж, що зазнала багато біди.

Надівуватися

[Доповнення 1910 р.] 1. Я ще ни надівувалася, а ту бав меже чужі букарти. (Ю. Кміт)

Говорила молодиця, що вийшла заміж за многодітного вдівця. «Бав» – пор. нагуївське «бавх» – оклик, що значить упадок, або лихий припадок.

Надія

1. Надія в Бозі, коли хліб у стозі. (Ількевич) … вол» в возі. (Гнідковський) … товар у возі. (Коломия) … збіжжя в стозі. (Нагуєвичі)

Діло піде добре.

2. Без надії чоловік дуріє. (Крехів)

Хто стратив надію, той сам страчений.

3. Вся моя надія в Бозі. (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, що не має нічого, на що міг би надіятися.

4. Всю надію на тебе покладаю. (Ценів)

На твою поміч надіюся. [Доповнення 1910 р.] Пор. Osm. 76.

5. Надія в кут скрилася. (Ількевич)

Безнадійний чоловік.

6. Надія на кума Матія. (Нагуєвичі)

Марна надія.

7. Надія наша, а по надії кваша, а по кваші кулеші: підемо відти піші. (Рис. Осс. 2189)

Жартлива приказка.

8. Хто надію стратит, той жити не варт. (Кукизів) … той усе тратить. (Броди)

Бо не має на що спустися.

[Доповнення 1910 р.] 9. Вона при надії. (Нагуєвичі)

Вона в тяжи. Пор. Wander ІІ, Hoffnung 125.

[Доповнення 1910 р.] 10. Марна твоя надія. (Нагуєвичі)

Даремно надієшся. Пор. Wander ІІ, Hoffnung 122.

[Доповнення 1910 р.] 11. Надієв ситий не будеш. (Нагуєвичі)

Вона – асигнація без певної вартості, може не сповнитися. Пор. Wander ІІ, Hoffnung 20.

Надіятися

1. Надіяв ся дід на мід, та води не пив. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Надіїв си дід на мід, та втратив обід. (Голови)

Надіявся на непевне.

2. Надіяв ся дід на обід, та без вечері ліг спати. (Ількевич) … тай льиг спати не ївши. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього.

3. Надіяв ся циган на пироги, та борщу не їв. (Ількевич)

Сенс той сам що в ч. 1, 2.

4. Радше-м сі своєї смерти надіяв, як такого припадку. (Нагуєвичі)

Чоловік не надіявся якоїсь пригоди.

[Доповнення 1910 р.] 5. Не надій ся на погоду, коли ізбянська тета люльку курит. (Ізби)

Ізбянська тета – гора Лацкова, недалеко села Ізби.