Околот – Ошукати

Іван Франко

Околот

1. Бий як в околіт! (Нагуєвичі)

Бий дуже, на осліп. Le Roux I, 38.

2. Най сі сунут околоти, не маю охоти. (Рибно)

Не маю охоти їх підпирати, мова про стіжок.

Окомон

[Доповнення 1910 р.] 1. А в нашого вокомана пуцюрина закована; а в нашого професора пуцюрина затесана. (Вербовець)

Дразнять місцевих окомона й учителя.

Окописко

1. Аби ті на вокописко винесли! (Товсте)

Прокляття. Окописко – жидівське кладовище.

Окріп

1. Впарив си окропом, то й на воду дує. (Орелець)

Хто ошукається на чимось великім, боїться й найменшої страти.

2. Хто на окропі спарив ся, і на зимну воду дує. (Ількевич)

Варіант до попереднього.

3. Хто ся спарит на окропі, той на зимне дмухає. (Мінчакевич, Petruszewicz)

Варіант до ч. 1 і 2.

4. Як би го окропом опарив. (Ількевич)

Кричить з болю. Пор. Славейков І, 221.

Окуляри

1. Справив їй окуляри під очима. (Нагуєвичі)

Попідбивав очі.

Олень

1. Уже олень у воду скочив. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне, мабуть початок весни, коли лід у лісовій річці стаяв і олень може скочити в воду.

Олива

[Доповнення 1910 р.] 1. Оливи до огню доливати. (Нагуєвичі)

Дразнити посварених людей. Пор. Giusti 366.

Олій

1. Биз олію ни зомлію, а биз хліба удурію. (Жидачів) … не шалію. (Лучаківський)

Без олію можна обійтися, а без хліба ні.

2. Без олію не зімлію, бараболю саму зголю. (Комарно)

Варіант до попереднього.

3. Без олію не зімлію, а без риб ніхто не згиб. (Озеряни)

Варіант до попереднього.

Олійник

1. Олійник на дождж фівкає. (Нагуєвичі).

Олійник – іволга. Народне вірування.

Оліярник

1. Оліярники – цупнаки, бо як вабивают клинки тараном, або бют довбеньками малі клипці, то тілько й чути: цуп-цуп! (Комарно)

Про комарнянських оліярників див. допись H. С. (Андрія Коса) в збірці «Молот», вид. 1878 р. с. 417 – 418.

Омалюватися

[Доповнення 1910 р.] 1. Омалював сі, як дітько. (Винники)

Згірдно в значенні: заталапався, засмарувався.

Омана

1. Омана підмовит і пана. (Кути)

І пана можна обдурити.

Омаста

1 Омаста – сіль і вода. (Нагуєвичі)

Жартують селяни.

Омелько

1. Змішався, як Омелькова мати перед смертю. (Ількевич)

Натяк на якесь народне оповідання.

Оминутися

1. Оминути ся з правдою. (Гнідковський)

Збрехати.

Оморок

1. Омороком світ ми ходит. (Гнідковський)

Не розумію нічого.

2. Омороком ходжу, ни можу ся дивити, аж ня за серце стисло. (Ю. Кміт)

Ходжу затуманений.

Омотати

1. Омотав го так, що ні в зад, ні вперед. (Бірки Великі)

Знайшовся в безвихіднім положенні.

Онимно

1. Онимно ми при чесних людьох тото казати. (Нагуєвичі)

Соромно, стидно.

Онишко

1. Видиш, Онишку, знаєш і крутиш! (Бережани)

Говорять до крутаря.

Онучка

1. Мочи онучки, бо будут їх прати чужії ручки. (Комарно)

На чужії руки можна собі позволити.

Опанувати

1. Най того опанує, хто свого не пильнує. (Ількевич) … шанує. (Львів)

Опанує, отже зла сила.

Опеньки

1. Як богато опеньків, то жито на-без-рік добре вдасться. (Лучаківський)

Народне вірування.

Оперезати

1. Так як би мене батогом по серци оперезав. (Станіславів)

Заболіло на серці.

Опиханий

1. Ци опихане, паночку? (Головацький Збірки)

Мовила лінива баба, як їй пан обіцяв міх пшона. Пор. Гильфердинг 3374, Schleicher 157. [На цю тему є й поезія М. Шашкевича «» – М. Ж., 3.03.2021 р.]

Оповідати

1. Оповідає, як то било, з кінця. (Ю. Кміт)

Оригінальний спосіб вислову: кінець замість початку.

Опришок

1. Добрий з него вопришок. (Буданів)

Говорять про пустого, збиточного хлопця.

Опусканий

[Доповнення 1910 р.] 1. Опускане – обсускане.

Значення неясне. «Обсускане» може «обісцяне».

Опуста

1. Опуста то для мене – три дни дармо ходити. (Львів)

Опуста – страта часу.

Опустити

1. Опустив вуха, гий лопух на дощи. (Іванівці Ж.)

Про похнюпленого, згризеного чоловіка.

2. Опустив світ і портки. (Нагуєвичі)

Говорять про недбалого чоловіка або про такого, що стратив усяку надію. Пор. Wander V, Welt 643.

3. Що нині опустиш, завтра не здогониш. (Лучаківський)

Не слід занедбуватися.

Опутати

1. Опутати кого. (Гнідковський)

Збаламутити, позбавити власної волі.

Орава

1. Ціла орава їх прийшла. (Львів)

Велика юрба.

Орання [У І. Ф. – Оранє]

1. Не було з рання орання, то пополуднє не надіятися. (Красносілці)

Не було досі добре, то й на далі не буде.

Орати

1. Виори мівко, посій рідко, вродиться дідько. (Ількевич) Зори … (Дидьова)

Рільницька приказка про шкідливість мілкого орання.

2. Єден оре, другий дере. (Лучаківський)

Рільник оре, лихвар дере. Пор. Wahl I, 165; Osm. 153.

3. Ні оравши ні сіявши. (Гнідковський)

Занепад господарства.

4. Ори, мели тай їдж. (Гнідковський)

Циган уявляв собі такою приказкою легкість мужицького ремесла.

5. По яри не ори. (Дидьова)

По весні даремно орати.

6. Так ори, як пиши, де ни возьми, там лиши. (Жидачів)

Значення неясне.

7. Хто оре і сіє, той ся надіє. (Petruszewicz, Ількевич)

Рільницьке правило. Пор. Wahl І, 30; Симони 276; Wander I, Acker 25, 45.

8. Як мати погано орати, то ліпше випрягти. (Яворів)

Буває так, що не ореться, земля тверда або мокра.

Орел

1. А гиль-га, ореви би ті розбили! (Нагуєвичі)

Кричать на гусей, що зайшли в шкоду.

2. На орла кругулець. (Гнідковський)

Примовляють, коли слабший іде на сильнішого.

3. Орев би ті спйирив! (Нагуєвичі)

Кленуть курці або гусці.

4. Орел найлучше літає, але й мало спочиває. (Гнідковський)

Видно, що літання робить йому приємність.

5. Орел не вилітає мухи ловити. (Гнідковський)

Великий чоловік не воює з дрібними противниками.

6. Орел не пристає з воробцями. (Ількевич)

Слабший міцнішому не товариш.

Орендар

1. Орендарю, орендарю, мій чесний господарю: чогось моє тіло ослабіло, щоб що доброго – випило би й з’їло. (Турильче)

Промова корчемного гостя до орендаря.

Оружжя

1. Беріться до оружа: до хліба та до ножа. (Darowski)

Заохота до їди. У Ількевича без «Беріться.»

Оса

1. Оси в гнізді дразнити. (Гнідковський)

Наробити собі ворогів.

2. Осою пуститися. (Гнідковський)

Виступити ворожо проти кого. Пор. Славейков І, 294.

3. Пустив му сі осов до очий. (Нагуєвичі)

Варіант до попередного. Пор. Носович с. 392; Erasm 155.

Осафат

1. Здибаємося на Осафатовій долині. (Лучаківський)

Народне вірування про місце страшного суду.

Осел

1. Ти осле дарданьский! (Дрогобич)

Школярське прозвище.

[Доповнення 1910 р.] 2. Осел вино носит, а воду пє. (Нагуєвичі)

Дурний чоловік робить, а розумні користають.

Осика

1. Осика сама горит, сама дує, сама собі воду носит. (Пужники)

Осика як горить, то фукає парою і випускає бульки з себе.

Осиковий

1. Осиковий му кіл у серце! (Нагуєвичі)

Кленуть упиря. Бувало так, що викопували упиря з гробу і в домовині перевервувши труп лицем в долину, вбивали йому в плечі осиковий кіл.

Осина

1. Агу на тя, а осина би ти! (Княждвір)

Оклики для відвернення злого духа.

2. Пек та осина на тебе! (Нагуєвичі)

Відчіпне на злого чоловіка.

Осичина

1. З осичини не роблять коліс. (Ількевич)

Бо вона не гнеться.

2. Осичина – сипичина. (Нагуєвичі)

Бо шипить на огні і пускає бульки.

Осідлати

1. Осідлати кого. (Гнідковський)

Поневолити.

Осінь

1. Осінь єдного заморозит, а весна двох. (Голешів)

То значить осінні морози менше небезпечні як весняні.

[Доповнення 1910 р.] 2. В осени день прощений. (Вербовець)

Можна іноді дармувати, спочиваючи, бо робота не пильна.

Оскома, оскомина

1. Має оскомину на зубах. (Нагуєвичі) Оскома ти. (Гнідковський)

Оскома має двояке значення: коли чоловік наїсться приміром квасних яблок, то дістає оскому на зубах, на яку помогає сіль, утерта на зуби. В переноснім значенні «дістати оскому» значить кривдувати собі на якусь неосягнену ціль.

Осліпнути

1. Бодай єс осліп! (Нагуєвичі)

Прокляття.

2. Та ще-м не осліп, ще виджу добре. (Львів)

Борониться чоловік, якому закидають, що не видить добре.

3. Як осліпниш, справ си окуляри. (Жидачів)

Приятельська порада, звичайно непотрібна.

Особа

1. Що ми за особа – горшки лизати. (Голгочі)

Жартлива поговірка про якогось полизайка. Пор. Носович с. 392.

Осока

1. Гарно осока грає! (Стара Сіль)

Осока – шувар.

Оставатися

1. Оставайте сі з Богом! (Нагуєвичі) … здорові! (Нагуєвичі)

Говорять при відході з хати. Пор. Славейков ІІ, 13.

Останній [У І. Ф. – Остатний]

1. Або я остатна? (Сороки) … лєцта? (Львів)

Остатна – делікатний вираз замість курва.

2. Най буде й остатне, аби но статне. (Комарно)

Хоч морально зіпсуте, має гарну поставу.

3. Остатний, а останковий, то не однаковий. (Комарно)

Остатний має ширше звачення, а останковий часткове.

4. Хтось мусит остатний бути. (Нагуєвичі)

Не кожний може бути першим. Пор. Muka 1342.

5. Ще-м, Богу дьикувати, не такий остатний! (Нагуєвичі)

Не такий бідний.

Остатняк

1. Остатньик би ти був! (Нагуєвичі)

Прокляття, щоб ти вмер. Остатньик – останній день життя.

Остаток

1. Хто по остатку лізе, той добре ріже. (Яворів)

Значення неясне.

Острий

1. Острий, що, й не приступай до нього. (Нагуєвичі)

Неприступний, суворий.

2. Острий як бритва. (Сороки)

Про гнівливого або дотепного чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 371.

3. Острий, як жидівська тупиця. (Нагуєвичі) … сокира. (Жилач)

Про тупоумного чоловіка.

4. Таке востри, як у баби зуби. (Жидачів)

Іронічно про якийсь притуплений знаряд.

Острити

1. Не остри зуби на мій хліб, бо сі своїм подавиш. (Коломия)

Говорять завидющому чоловікові, або такому, що чигає на чужий спадок.

2. Острить зуби, як кіт на сало. (Ількевич)

Кіт не потребує гострити зубів, бо має без того гострі. Пор. Liblinský 189.

Острів

1. «З відки ти?» – «З острова.» – «А чий ти?» – «Хлопа.» – «Їв би-с?» – «Їв бим.» – «Хцеш борщу?» – «Ньи не хцу.» – «Хцеш логази?» – «Зачер бим зо два рази.» – «Їв би-с квас?» – «Я їв квас, як ішов до вас.» – «З’їв би-с пирога?» – «З’їв бим і два.» – «Хцеш каші?» – «Що ласка ваші.» (Яворів)

Гумористична розмова.

Отава

[Доповнення 1910 р.] 1. Сиру отаву треба в сохи вложити. (Нагуєвичі)

Соха – вили, остріва.

Отак [У І. Ф. – Оттак]

1. Вже й «оттак» не кажіть. (Лучаківський)

Нема що більше казати.

2. Оттак іди тай не бав сі. (Нагуєвичі)

Ото йому удалося.

Отець

1. Вітців як у стрісі воробців, а мати єдна. (Нагуєвичі)

Питання вітцівства дуже часто невияснене.

2. Во імя Отця й Сина бив отець сина, а син вітцьи, та й не було тому кінцьи. (Ляхівці)

Пародія молитви.

3. Во імя Отца – за отца, і Сина – за Максима, і Духа – за Андруха, і амінь – за камінь. (Калуш)

Пародія молитви.

4. Во імя Отца і Сина, ліпша Каська як Марина. (Пралківці)

Пародія молитви. Пор. Ім’я 1.

5. Забив ти мого вітцьи, забю я твою свиню. (Нагуєвичі)

Жартлива погроза.

6. І за рідним вітцьом так єс не плакав, як за тов дурницев. (Нагуєвичі)

Коли хтось плаче за чимось дрібним.

7. Імя отца за Отця, і Сина за Максима, і святого за сліпого, і Духа за Андруха і амінь за камінь. (Бабухів)

Варіант до ч. 3.

8. Його отець того не любить. (Ількевич)

А він сам і поготів.

9. Мій отець був стрілець, стрілив на пєц та в горнець. (Нагуєвичі)

Жартлива приказка.

10. Мйа уца і сина, Рузька, Каська і Марина. (Розділ)

Пародія молитви.

11. Не той отець, що вродив, але той, що виховав. (Нагуєвичі)

Уродити не штука, а виховати штука. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 487.

12. Оден отец десятеро дітий вигодує, а десятеро дітий одного вітцьи не годні. (Кобиловолоки)

Недоладні порядки з розпаданням великих родин. Пор. Osm. 143. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 123.

13. Отець збирає, син розкидає. (Кобиловолоки)

Про марнотратного сина. Пор. Wander І, Alter 4; Schleicher 183. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 106.

14. Отець по-батьківськи поб’є, по-батьківськи й помилує. (Ількевич)

Стара практика.

15. Такий ти й вітчище поганий був. (Нагуєвичі)

Говорять поганому чоловікові.

16. Той ще свого вітчищьи поганого перейшов. (Нагуєвичі)

Ще гірший від батька.

17. У мого вітця били три стодоли: в єдні стояв мак, друга такой так, а в треті миш з розуму зійшла, нігде зерна не найшла. (Мшанець)

Гумористична приказка про такого, що удає з себе богацького потомка.

18. Який отець, такий син. (Гнідковський)

Пор. І, Батько 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 128.

19. Я не твого вітцьи син. (Нагуєвичі)

Так ти ж і не рівняйся зі мною.

[Доповнення 1910 р.] 19. Не той отец, що родив, а той, що розуму навчив. (Тростянець)

Такого, що навчив розуму недосвідного чоловіка, той чоловік повинен шанувати, як батька.

[Доповнення 1910 р.] 20. Штири рази отец паздирив, аби я йшла замуж. (Ю. Кміт)

Батько силував дочку йти замуж і бив її за опір чотири рази.

Отечество

1. Отечество на язиці, а в серці облуда. (Ількевич)

Приказка книжного походження.

Отинія

1. Купив собі Отинію! (Станіславів)

Купив, набув щось невдале. [ – містечко у 23 км на південний схід від Івано-Франківська. – М. Ж., 4.05.2021 р.]

2. Купив єсь собі Отинію, тримай же собі Отинію. (Barącz)

Варіант до попереднього.

Отіпати

1. Отіпає ним, як горстков. (Нагуєвичі) … снопом. (Нагуєвичі)

Кидає, термосить.

Отруби

1. Хто ся з отрубами змішає, того свині з’їдять. (Ількевич)

Отруби – частини кори із збіжжевих зерен, мелених на жорнах або в млині, які потім висіваються і називаються деінде висівками.

Оттуда

1. Оттуда на зломану голову! (Ростоки)

Прокляття, коли хтось пішов в однім напрямі, або упав.

Отченаш (молитва)

1. Нема оченаш, нема хліба. (Львів)

Говорили старцеві, що прийшов жебрати, а не вмів навіть змовити «Отченаш». Ширше значення – ненавченому до якогось діла не дають плати.

2. Отченаш, батько наш кури крав, на під клав: Дай Боже поїсти, за другими ще полізти. (Озеряни)

Пародія молитви. Пор. Носович 274.

3. Отче наш, батько наш кури крав, на під клав, Бога просив. аби всі поносив. (Нагуєвичі)

Варіант до попереднього.

4. Отче наш, же єси що-сь украв, принеси! А я вкрав ковбасу, завтра рано принесу. (Ворона)

Інша пародія.

5. «Отченаш» за мамою говорити. (Гнідковський)

Легка робота.

6. Очінаш, на халаш (варіант: татку наш) кури крау, у міх клау; кури кокотіди у міх ни хокіли. (Голови)

Варіант до ч. 2 і 3.

7. По «Оченаши» напиймося по чаши. (Ількевич)

Дяківська приказка.

Офіра

1. Ні Богу офіра, ні чортови свічка. (Теребовля)

Говорять про чоловіка, ні до чого невдалого.

Охіть

[Доповнення 1910 р.] 1. Упала охіть, дистав я охоту. (Криворівня)

Язиковий дублет у значенні: мені захотілося.

Охота

1. Без охоти нема роботи. (Григорів Б.)

Найліпше йде робота з доброї волі. Пор. Liblinský 68; Славейков І, 239.

2. Де охота, там і робота. (Комарно)

Варіант до попереднього.

3. Охота гірша неволі. (Лучаківський)

Що чоловік робить по добрій волі, то іноді не зробив би того під примусом.

Пор. Дикарев 310; Носович с. 396; Симони 1839.

4. Яка охота, така робота. (Жидачів)

Як велика охота, то робота йде дуже спірно.

5. Як нима охоти, то нима роботи. (Жидачів)

Антитеза до попереднього.

Очерет

1. В очереті шукає сука. (Ількевич)

Даремна робота.

2. Як чорт в очерет улізе, то в котру схоче дудку грає. (Ількевич) … черет … заграє. (Мінчакевич)

Натяк на популярну легенду про чортову дудку. Пор. Пам’ятки українсько-руської мови і літератури І, с. 292: «сидаше же діавол в билію й нача себе творитн пищали.»

Очиська

[Доповнення 1910 р.] 1. Чо-сь витріщив очиска на мої оченята. (Григорів Р.)

Жартливо говорить дівка до парубка.

Очищі

[Доповнення 1910 р.] 1. Очищі му погані. (Нагуєвичі)

Говорять згірдно про лихого понурого чоловіка.

Ошука

1. Велика то нам ошука. (Коросно)

Жалувалися робітники на невиплатного пана.

Ошукати

1. Сам єм себе ошукав. (Дрогобич)

Кається чоловік, що попався в кепський торг. Пор. Wander I, Betrug 3.

2. Ти сі на тім дуже ошукаєш. (Нагуєвичі)

Даремно надієшся на щось.