Мішати – Мокрій
Іван Франко
Мішати
1. Вмішьила сі, як середа в тиждень. (Сороки)
Зовсім без потреби.
2. Мішьиє го з болотом. (Нагуєвичі)
Лає, паплюжить.
3. Мішьиє му сі в голові. (Нагуєвичі)
Він дуріє, не має влади над своїми думками.
4. Мішьиє сі не в своє. (Нагуєвичі)
Встряває в чужі діла.
5. Мішьиє як горох з капустов. (Нагуєвичі)
Мішає з собою речі неналежні до себе.
6. Най ся мішає грішне з праведним. (Гнідковський)
Так як усе в житті.
7. Як сі вмішьив меже них, то сі порозлітали, як липове клинє. (Ценів)
Розбив і розігнав їх.
Мішок
[Доповнення 1910 р.] 1. Діравий мішок ніхто не годен наповнити. (Тростянець)
Пор. т. ІІ, Міх 1.
Міщан
1. Що то ми за міщан: з чого сорочка, з того й жупан. (Лучаківський)
Дрантивий міщанин, бідний.
Млин
1. Бодай у млині душі не було, як то не правда! (Матвіївці) … у пні … (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Бодай у млині душі не було! (Озеряни)
Жартливе закляття. [Доповнення 1910 р.] Гра слів, на жарт перевернене прокляття: Бодай у мні душі не було!
2. На свій млин воду обертає. (Ількевич) … горне. (Нагуєвичі)
На свою користь працює. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 91.
[Доповнення 1910 р.] 3. Жиби в млині духу не стало! (Буданів)
Замість: щоб так у мні духу не стало. Варіант до т. ІІ, Млин 1.
[Доповнення 1910 р.] 4. Млин без води не меле. (Львів)
Життя без достатку – не життя. Пор. Giusti 160.
[Доповнення 1910 р.] 5. Млин меле, мука буде. (Снятин)
Коли прибуде вода, і млин меле, розходиться вість про те по селах, де нема млина. В Нагуєвичах запитує сусід сусіда: «А ни чули сте, ци меле млин в Урожи?»
[Доповнення 1910 р.] 6. Пустий млин меле, та пожитку нема. (Тростянець)
Образово говорять про пусту бесіду.
Млинар
1. Який млинарь, такай млин. (Гнідковський)
Порядний або непорядний.
Млість
[Доповнення 1910 р.] 1. Млість на ні паде. (Лолин)
Мені збирається на зомління.
Мних
1. Був ту мних, що мав богато книг, а не знав, що є в них. (Barącz)
Про неграмотного чоловіка.
Много
1. Бодай вас більше було! (Львів)
Коли їх надо.
2. Много би говорити, а мало слухати. (Нагуєвичі)
Про пусту, зайву розмову.
3. Много два гриби в борщ. (Гнідковський)
Зайва приправа.
4. Много два на єдного. (Petruszewicz)
Бо його подужають. Пор. Adalberg Dwa 1.
5. Много зла, коли на єдного два. (Lewicki, Ількевич)
Їх побіда певна, варіант до ч. 4.
6. Много тот чинит, хто мусит. (Гнідковський)
Працює під примусом.
7. Хто много говорит, той мало має. (Нагуєвичі) … творит. (Нагуєвичі)
Бо тратить час на балачки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wahl ІІ, 42.
8. Хто много має, той прагне більше. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)
Все йому замало. Пор. Adalberg Mieć 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 244.
9. Чого за много, того й свині не любит. (Нагуєвичі)
Це набридає. Пор. Adalberg Wiele 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Osm. 449; Wahl ІІ, 15.
[Доповнення 1910 р.] 10. За много вкусиш, то сі вдавиш. (Нагуєвичі)
Життєва осторога.
[Доповнення 1910 р.] 11. Що за много, то за много. (Нагуєвичі)
Говорять, коли чогось, скажімо, лихого занадто багато, приміром блох, або вошей. Пор. Giusti 316.
[Доповнення 1910 р.] 12. Що за много, то зле. (Львів)
Всякий надмір шкодить. Пор. Wander І, Allzuviel 1.
Многоглаголаніє
1. В многоглаголаниї нема спасенія. (Petruszewicz)
Балачка нікому не поможе. Пор. Гильфердинг 298; Симони 395. [Доповнення 1910 р.] Пор. Haller 13; Wahl І, 207; Дикарев 977; Даль І, 518.
Мняти
1. Не мни слова, говори просто. (Нагуєвичі)
Про плутану, баламутну мову.
Мова
1. Красная мова находить добрії слова. (Ількевич)
Пор. латинське: In sua causa satis quisque eloquens. Сама річ чинить просторечистим.
2. Межи нами мова. (Гнідковський)
Щоб про це ніхто не знав.
3. Мова ся мовить, а хліб ся їсть. (Ількевич, Petruszewicz)
За балачкою тратиться добро. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 25.
4. Нагла мова – правда готова. (Гнідковський)
Бо чоловік не здужає вигадати брехні.
5. По мові безумен пізнає ся. (Гнідковський)
Бо говорить глупо.
6. Пуста мова не варт доброго слова. (Гнідковський)
Балаканням розумного слова не заступиш.
[Доповнення 1910 р.] 7. Мова до мови здасться. (Лучаківський)
Зробиться розмова.
[Доповнення 1910 р.] 8. Умкло му мову, ще й зуби закленув. (Нагуєвичі)
Занімів, або зомлів.
Мовити
1. Мовила Феся, що обійде ся. (Petruszewicz)
Про непотрібне діло.
2. Най нічого не мовю! (Нагуєвичі)
Не варто про це говорити.
3. Не мов ми й слова! (Нагуєвичі)
Мовчи.
4. Не мов ми ніяк. лиш ми мов правду! (Нагуєвичі)
Не бреши мені нічого.
[Доповнення 1910 р.] 5. Мовю до тещі, аби невістка не чула. (Нагуєвичі)
Жартливо говорить чоловік до тещі, в присутності невістки. Пор. Giusti 353.
[Доповнення 1910 р.] 6. Нихто мині ни має нич мовити, ани ти, ани твоя жьона. (Ю. Кміт)
Говорить мати до жонатого сина.
[Доповнення 1910 р.] 7. Я би ни мовила нічого, аби хто відтяв і тоту слабу голову, так єм задуріла. (Ю. Кміт)
Говорила невістка, загукана мужевою родиною.
Мовляти
1. Мовляв кийсь. (Ількевич, Мінчакевич) … якийсь. (Ількевич) … той. (Ількевич) Не мовляв … (Скварава)
Інтродукція до всякої приповідки.
2. З перебачіньом мовйичи. (Нагуєвичі)
Говорю таке, чого б не повинен, отже вибачайте.
3. Не до вас мовлячи. (Ількевич) … при вас … (Ількевич)
Це вас не тичеться.
Мовчанка
1. Мовчанка не пушит, голови не сушит. (Petruszewicz) Мовчавши … (Мінчакевич)
Чоловік не дується і не клопочеться мовчачи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 29; Носович 344.
2. Мовчанку де схочеш подієш. (Гнідковський)
Вона – святе ніщо.
Мовчати
1. Ви мовчіт, а ми будемо потакувати. (Kolberg Pokucie)
Так найліпше дійдемо до згоди.
2. Мовч дупо, коли письма не знаєш! (Орелець)
Говорять дурневі, що мішається в речі, яких не розуміє.
3. Мовчене де схочеш, то поставиш. (Ількевич) Мовчане … сховаєш. (Лімна)
Не завадить нікому.
4. Мовчи, всього збудеш. (Petruszewicz)
Не зачіпай нічого, то все піде мимо.
5. Мовчи глуха, менше гріха! (Кобиловолоки)
Говорячи грішиш, бо говориш не до речі. Пор. Adalberg Milczeć 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 522.
6. Мовчи, коли письма не знаєш. (Ількевич)
Не говори про те, чого не знаєш.
7. Мовчи, коли ти добре. (Нагуєвичі)
Заговориш, буде зле. Пор. Adalberg Milczeć 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Gut 230.
8. Мовчи, коли ті сі не питают. (Нагуєвичі)
Не відповідай не питаний. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Antworten 1, 5, 16, 17.
9. Мовчи, не зачіпай го, най жиє. (Березів)
Поклик до загальної толеранції.
10. Мовчи не пожалуєш. (Яричів)
Не будеш каятися. Пор. Adalberg Milczeć 23.
11. Мовчи, не роби пекла з хати! (Нагуєвичі)
Своєю сварнею.
12. Мовчи та диш! (Ценів)
Будь рад, що живеш.
13. Мовчи та потакуй. (Petruszewicz, Підгірки)
Це найкраща політика, бо їй ніхто не спротивиться.
14. Мовчи, та свою біду товчи. (Гнідковський)
Мовчки неси свою долю, не жалуйся на неї.
15. Мовчи язичку, будеш їсти кашичку. (Левицький)
Як заговориш, то не дадуть.
16. Мовчи язичку, дістанеш паленичку. (Теребовля)… будеш їсти… (Залісє)… пелепичку. (Нагуєвичі)
Як заговориш, то не дістанеш. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 2245; Даль І, 526.
17. Мовчи язичку, то ззіш плотичку. (Петрушевич)… будеш їсти… (Петрушевич, Мінчакевич)
А то не дістанеш.
18. Мовчи як г-о в корчи. (Кнігинин, Підгірки)
Щоб не чув я тебе.
19. Не питаний мовчи, не битий не кричи. (Лучаківський)
Не виривайся з криком.
20. Хто мовчить, сто навчить. (Ількевич)
Бо більше знає.
22. Хапай мовчати. (Гнідковський)
Мовчи зараз. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 253.
[Доповнення 1910 р.] 23. Мовчи – більше меш знати. (Тростянець)
Мовчачи скоріше наберешся розуму, як балакаючи.
[Доповнення 1910 р.] 24. Мовчи, довше будеш жити. (Нагуєвичі)
Вірять, що тим духом, якого чоловік не виговорить, він довше прожиє. Пор. Симони 1991.
[Доповнення 1910 р.] 25. Мовчи, коли-сь неписьменний. (Берегомет)
Тобто: коли письменні говорять.
[Доповнення 1910 р.] 24. Мовчи, най ся твоє тут не меле! (Берегомет)
Не про твоє діло тут мова.
[Доповнення 1910 р.] 27. Мовчит, як би води в рот набрав. (Нагуєвичі) Замовк … (Нагуєвичі)
Не промовить ані слова. Пор. Даль І, 529, 530.
[Доповнення 1910 р.] 28. Мовчит, як би му завалило. (Буданів)
Говорять про вперту мовчанку.
[Доповнення 1910 р.] 29. «Мовчиш» хоч де притулиш. (Тростянець)
«Мовчиш» тут жартливо замість «мовчанку».
[Доповнення 1910 р.] 30. Хто мовчит, той пристає. (Нагуєвичі)
Якби не приставав, то заперечив би. Пор. латинське «Qui tacet, consentire videtur»; Giusti 266.
[Доповнення 1910 р.] 31. Хто мовчит, тот двох навчит. (Тростянець)
Пор. т. ІІ, Мовчати 21; Даль І, 530.
Могила
1. Від могили штири милі. (Нагуєвичі)
Могилою називається гора між Нагуєвичами та Медвежею. З вершка тої гори числять чотири милі до Самбора і так і приповідають.
2. До могили близько, з могили далеко. (Нагуєвичі)
Могила в значенні гробу.
3. З могили не вернеш. (Нагуєвичі)
З гробу. Пор. Adalberg Mogiła 1.
4. Могила з вітром говорила. (Ценів)
Пусте говорити.
5. Пішов у могилі спати. (Нагуєвичі)
Умер. Пор. Adalberg Mogiła 1.
Могорич
[Доповнення 1910 р.] 1. Я могоричів не купую. (Ю. Кміт)
Могорич – почесне по добитім торзі. «Добивати торг» – речення походить від звичаю, що купець по торзі б’є своєю долонею в долоню продавця на знак згоди.
Могти
1. Коби-м так міг, як не можу. (Нагуєвичі)
Говорить немічний чоловік. [Доповнення 1910 р.] Пор. т. ІІ, Могти 1; Wander ІІ, Haben 144.
2. Не міг єм тобі, ледве собі. (Ількевич)
Не стало сили.
3. Не так не може, як не хоче. (Нагуєвичі)
Про чоловіка злої волі.
4. Як би міг, то би ніж в него встромив. (Ількевич)
Так ненавидить його.
5. Як би міг, то би го в лижці води втопив. (Ількевич)
Але не може.
6. Як міг, так допоміг. (Ількевич)
Про доброчинця.
7. Як могчи, то біду товчи. (Лучаківський)
Заходитися на світі по змозі.
8. Як хто може, так возе. (Зазулинці)
Як може так робить.
[Доповнення 1910 р.] 9. І я би міг, та не дав міні Біг. (Львів)
Є сила, та не суджено зробити те, що можна б нею зробити. Пор. Носович 477.
[Доповнення 1910 р.] 10. Поки я міг, то-м видавав, викладав, а дниська вже ни вартую. (Ю. Кміт)
Говорив старий чоловік збіднівши.
[Доповнення 1910 р.] 11. Як можу, то заробю, а ніт, то випрошю. (Ю. Кміт)
Така доля робочого чоловіка, що поки може, заробляє, а потім мусить жити з людської ласки.
[Доповнення 1910 р.] 12. Як не можеш так, як хочеш, то роби як можеш. (Львів)
Не все може зробити чоловік так, як хоче. Пор. Giusti 77.
Моє
1. Аби моє на верха. (Нагуєвичі)
Упертий хоче поставити на своїм, чи воно зле, чи добре.
2. Моє нині та завтра. (Гнідковський)
Що буде далі, того не знаю.
3. Моє пишне та величне (Нагуєвичі)
А чуже погане.
4. Ци не на моїм стало? (Нагуєвичі)
Так не сталося, як я казав.
Мож, можна
1. Коби так можна, то би й але! (Бірки Великі)
То значить то би добре було.
2. Не мож було за тебе, ледво за себе. (Гнідковський)
Постояти, стати в обороні.
3. Як не мож, то не мож. (Лімна) [Доповнення 1910 р.] Коль ни мож, то ни мож. (Ю. Кміт)
Що над твої сили, до того не берися.
4. Як можна, то дасть кожда, а як не можна, не дасть і пані вельможна. (Камінка Струмілова)
В границях можливого.
[Доповнення 1910 р.] 5. Що не мож, то полож; що не річ, то не їч. (Стежниця)
Життєве правило: що не твоє, того не бери; чого не заробив, того не їдж.
[Доповнення 1910 р.] 6. Як не мож, то полож. (Дидьова)
Коротший варіант до попереднього числа. Пор. Гильфердинг 26; Liblinský 6.
Можливий
[Доповнення 1910 р.] 1. Можлива річ, що так було. (Нагуєвичі)
Говорять сумніваючися, чи справді так було.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ци то можлива річ? (Нагуєвичі)
Питання замість заперечення: то неможлива річ.
Мозок
[Доповнення 1910 р.] 1. Мені юж мозок висох от старунку. (Ізби)
Образово замість: журюся дуже.
Мозола
[Доповнення 1910 р.] 1. Мозола голові. (Нагуєвичі)
Клопіт, неспокій. Пор. народну пісню:
Замуж ішовши – мозола голівоньці;
Дівков гулявши – на людській обмовонці. (Нагуєвичі).
Мозолити
[Доповнення 1910 р.] 1. Мозолити своїм світом. (Богородчани)
Образово замість: бідувати.
Мокнути
1. Мокне моє сіно, найже мокне й калєндар. (Нагуєвичі)
Говорив господар, якому календар на цей день ворожив погоду і він порозкидав сушити сіно, а на це пішов дощ, і тоді хозяїн викинув календар на дощ.
2. Хто в сухім, той не змокне. (Нагуєвичі)
Держиться сухо.
3. Хто змок, той води не боїт сі. (Нагуєвичі)
Бо він і без того мокрий.
Мокрий
1. Мокрий, аж цюрит. (Нагуєвичі)
Тече з нього вода.
2. Мокрий такий, що крутити го мож. (Нагуєвичі) Мокрий єм, лиш нї озьми тай викрути. (Нагуєвичі)
Крутять мокре полотно, щоб витиснути з нього воду.
3. Мокрий як хлющі. (Нагуєвичі)
Як хляпавка. Пор. Adalberg Mokry 1.
4. Мокрий як фльик. (Нагуєвичі)
Фляк хоч і сухий, робить враження мокрого.
5. На мокрім місци очи маю. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що плаче, а його питаються, чого плаче.
6. Не боїтсі мокрий плови а голий розбою. (Kolberg Pokucie) [Доповнення 1910 р.] Ни боїт сі мокрий дощу, а голий розбою. (Іванівці К.)
Одного плова (навальна туча) не змочить дужче, а у другого ніщо взяти. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 272.
[Доповнення 1910 р.] 7. Мокрий дощу, голий розбою. (Вербовець)
Тобто: так ся бою, як і. т. д. Пор. т. ІІ, Мокрий 6.
[Доповнення 1910 р.] 8. Мокрий як миш. (Нагуєвичі)
Пор. Wander ІІІ, Nass 15.
Мокрій
1. Як буде на Мокрія дощ іти, то пак буде іти сорок дний. (Мшанець)
Народне вірувавання про весняну сльоту. [Доповнення 1910 р.] В латинскім календарі аналогічне свято Медарда припадає дня 8 червня, у французів St. Gervais 19 червня; у росіян цей святий називається Мокій. Пор. Le Roux І, 78; Даль ІІ, 505.