Молебен – Моримуха
Іван Франко
Молебен
1. Дав бим на молебен, але-м сам потребен. (Petruszewicz) … коли …
Говорить побожний, але бідний чоловік. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 419.
Моленіє
[Доповнення 1910 р.] 1. Яке моленіє, таке спасеніє. (Убинє)
Нещира молитва не причиняється до спасення душі.
Молитва
1. За молитов – стоїт піп за коритом, а попадя за дошками, мече в попа галушками. (Пралківці)
Жартлива молитва.
[Доповнення 1910 р.] 2. З молитвов на устах, з роботов у руках ніде не загинеш. (Тростянець)
Народна віра в силу молитви.
[Доповнення 1910 р.] 3. Молитва не битва. (Львів)
Не примус. Силувана молитва не має значення. Пор. Славейков І, 272.
Молити
1. Ані го відмолитися. (Ількевич)
Годі його спекатися.
2. Пану Богу ся молит, тай хлопа неволит. (Гнідковський)
Про панів за панщини.
3. Хто не вміє молитися, най іде на море вчитися. (Ількевич)
Загально відома приказка, пор. Симони 359. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 2420; Wurzbach 184; Giusti 174.
Молодець
1. Коли-м не гідна молодця, то не хочу голубця. (Ількевич)
Кривдувала собі дівчина, що не вийшла заміж.
2. Молодці як воробці, всюди їх повно і всюди шкоду робйит. (Нагуєвичі)
Про громади молодих парубків, що ганяють за дівчатами.
3. Пасемці-молодці, дарує нас пан господар калачем. (Снятин)
Промова найстаршого колядника до товаришів.
4. Соломяний молодець золоту дівку бере. (Petruszewicz)
Непутящий парубок бере й найкращу дівку.
5. Стою на колодці, мругаю на молодці. (Нагуєвичі)
Говорить кокетлива дівка.
Молодий
1. Годі молодим старих розуму вчити. (Замулинці)
У молодих звичайно розуму і досвіду менше, ніж у старих. Пор. Adalberg Młody 20.
2. З молодого як з воску, що хоч то виліпиш. (Замулинці)
Він ще не має виробленого характеру, ще на все податливий.
3. Коли-м був молод, не їв мене голод. (Ількевич) Поки я … не бив … (Нагуєвичі)
Міг заробити собі.
4. Коли молодий зо старою ожениться, то так є, як би молоді неуки коні до старого воза запряг. (Ількевич)
Порівняння не зовсім влучне, бо й з новим возом не було б ліпше.
5. Молоде – золоте, а старе гниле. (Ількевич) Молодоє – золотоє, а старое гнилоє. (Petruszewicz)
Звичайний осуд молодих людей, що старе – гниле.
6. Молоде, золоте; сіло ср-и тай не може встати. (Нагуєвичі)
Насміх старих над молодими.
7. Молоде песьи й на г-о гавкає. (Ценів)
Всього боїться.
8. Молодий може вмерти, а старий мусит. (Яворів)
Що у молодого припадок, то у старого правило. Пор. Adalberg Młody 27, 33. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský Giusti 174.
9. Молодій сі не дивую, але тобі, стара трунице! (Нагуєвичі)
Говорять про стару бабу, що строїться мов молода.
10. Молодий – дурний. (Ількевич)
Недосвідний, робить собі ілюзії.
11. Молодого кров гріє. (Замулинці)
У нього кров гаряча.
12. Не розуміє молодий старого, аж доки сі сам не постаріє. (Нагуєвичі)
Звичайна поява. Пор. Adalberg Młody 39.
13. Поки молоде, то світом трісе, а як зматеріє, то й само сі не може рушити. (Коломия)
Молодий строїть собі широкі плани, а потім сідає на мізернім місці.
14. Поки-сь молод, памятай на голод. (Гнідковський)
Заздалегідь збирай засоби.
15. Хоць молоде, а старий розум має. (Нагуєвичі)
Про розумну дитину. Пор. Adalberg Młody 44.
16. Хто молодший, той солодший. (Нагуєвичі)
Молодість – пора кохання.
17. Що молодше, то солодше, що староє, то твердоє. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Пор. лемківську приспівку: стара баба яко жаба, яко сливка сушена, кістка тверда, ядро горке, шкіра на ні зморщена. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jung 8; Čelakovský 268, 305.
18. Як би молодий знав, а старий міг! (Нагуєвичі)
То зробили б багато добра. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jugend 160; Giusti 149.
19. Як я була молода, то би мене і в решеті був не злапав. (Добросин)
Така швидка. Натяк на ту рибу, що зловлено решетом.
20. Як я молодий був, то-м з плота на коньи ліз. (Нагуєвичі)
Сміються старі з молодого нездари. Пор. Adalberg Młody 6.
21. Як я молодший був, то-м оттакий горнець чиру нараз виїдав. (Нагуєвичі)
Пастухи сидять на толоці, а один устав і замахує над ними ногою і приповідає сю приказку.
[Доповнення 1910 р.] 22. Він ще молодий, він з того виросте. (Нагуєвичі)
Говорять про хиби молодості, які з літами минаються. Пор. Čelakovský 305.
[Доповнення 1910 р.] 23. Доки-м була молода, була хлопцям коліда. (Товмачик)
Говорить дівка, якій хлопці в молодих літах співали коляди.
[Доповнення 1910 р.] 24. Молода і вяну. (Ю. Кміт)
Говорять молодиці, що жиє в біді.
[Доповнення 1910 р.] 25. Молоде – глупе. (Ю. Кміт)
Варіант до т. ІІ, Молодий 10. Говорять про дитину, недолітка, що не знає доброго звичаю.
[Доповнення 1910 р.] 26. Молоде – дурне. (Тисьмениця)
Пор. т. ІІ, Молодий 10.
[Доповнення 1910 р.] 27. Молодий всьо перебуде. (Ю. Кміт)
Біда не зломить його так легко.
[Доповнення 1910 р.] 28. Молодий мусить вишуміти. (Львів)
Він переживає часи гулянки та пустування. Пор. Wander ІІ, Jugend 128.
[Доповнення 1910 р.] 29. Що вільно молодому, не вільно старому. (Нагуєвичі)
Говорять про гулянку та женихання. Пор. Giusti 149.
[Доповнення 1910 р.] 30. Як молоде, то буйне. (Миколаїв над Дністром)
Любить погуляти, повеселитися.
[Доповнення 1910 р.] 31. Молодий молоду посадив на леду. «Ой тікай, молода, бо забере ті вода». (Нагуєвичі)
Жартлива примівка, або приспівка без особливого іронічного значення. Посадити когось на леду значить обдурити, ошукати.
Молодиця
1. Де красна молодиця, там ясна світлиця. (Гнідковський) … ладна … лади … (Городок)
Бо вона красить собою і найбіднішу хату. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Frau 707.
2. До молодиці липнути не годит сі. (Нагуєвичі)
Вона жінка іншого, її не слід любити.
3. Молодици по половици, а старая баба цілому рада. (Petruszewicz)
Стара захланна.
4. Ото мені молодиця, що з всіх боків круглолиця. (Darowski)
Має вигляд зовсім круглої.
[Доповнення 1910 р.] 5. У кождої молодиці мокра г-ці. (Жидачів)
Невідомо, хто і при якій нагоді це випробував.
Молодість
1. За гріхи молодости, Бог карає старі кости. (Кобринський)
Чоловік покутує на старість за те, що нагрішив у молодості. Пор. Adalberg Młodość 1, 13.
2. Молодість – буйність, а старість не радість. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Молодість – буйність. (Стара Сіль)
Молодий буяє, а старий журиться. [Доповнення 1910 р.] Пор. Muka 2159; Wander ІІ, Jugend 35; Носович 345; Liblinský 129.
3. Молодість бурлива, старість щаслива. (Нагуєвичі)
Є що споминати. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jugend 5; Гильфердинг 1455; Wahl ІІ, 64.
4. Молодість лінива, то старість плачлива. (Кобаки)
Хто за молоду лінувався, той на старість плаче, бо не має чим жити. Пор. Adalberg Młodość 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 146.
5. Молодість лиха не знає. (Нагуєвичі)
Їй усе байдуже.
6. Молодість – солодість. (Нагуєвичі)
Їй гарно жити, всі її люблять. Пор. Adalberg Młodość 4, 5, 8.
7. Молодости моя, де ж ти ся поділа? (Скварава)
Жартується старий чоловік.
8. Що сі в молодости навчиш, то на старість як знайдеш. (Нагуєвичі)
Все придасться.
9. Яка молодість, така й старість. (Нагуєвичі)
Обі гарні, або погані. Пор. Adalberg Młodość 18.
[Доповнення 1910 р.] 10. Молодість – дурність, старість – не радість. (Поляниця)
За глупості зроблені замолоду, чоловік не раз карається до старості.
[Доповнення 1910 р.] 11. Молодість раз мине, і вже не верне. (Львів)
Її легко змарнувати, а ніяк не надолужити. Пор. Wander ІІ, Jung 51.
[Доповнення 1910 р.] 12. Таже кождий о тім знає, що молодість своє право має. (Балигород)
Тобто: має право погуляти, пошуміти.
Молоко
1. Вильми молоко їли, а по борщи човном плавали. (Рава)
Небилиця.
2. «Дай молока». – «Зараз видою бика». (Нагуєвичі) … ще не здоїла … (Завадів)
Розуміється, бик молока не дасть. Пор. Adalberg Mleko 1. [Доповнення 1910 р.] p class="BT"> Пор. Даль І, 97.
3. «Дай молока». – «Ще гола толока». (Нагуєвичі) Хочеш … кой … (Нагуєвичі)
Ще зима. [Доповнення 1910 р.] Пор. Дикарев 1509.
4. Є в глеку молоко, та голова не влізе. (Ількевич)
А налляти не догадається.
5. За лижку молока не вбити бика. (Гринява)
Бо він і так не дасть.
6. За лижку молока так оббили бика, жи аж мине самого серце болить. (Пужники)
Від бика молока ніяк не доб’єшся. Пор. Етнографічний збірник VI, 266.
7. Йому ще молоко під носом не обісхло. (Гнідковський)
Що молодий, смаркатий, недавно мамину цицьку ссав. Пор. Adalberg Mleko 2.
8. Кисле молоко роком ходит. (Нагуєвичі)
Одного року кисне добре, а другого не хоче.
9. Коли нема на молоці, то й на сирватці не буде. (Ількевич, Petruszewicz) … на сирватці туй стій. (Гнідковський)
Отже сметани. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 266; Даль І, 450; Носович 330; Liblinský 165; Гильфердинг 715.
10. Молоко сине як пупець. (Нагуєвичі)
Водаве, недобре.
11. Не стало молока до синьика. (Нагуєвичі)
Синяк, синій горнець, є, а молока нема.
12. Піб’є тебе Пан Біг квасним молоком. (Коломия)
Страшне вещастя.
13. Пташачого молока забагати. (Гнідковський)
Забагати неможливого. Пор. Adalberg Ptak 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1787; Тимошенко 68; Дикарев 1098; Носович с. 391.
14. Там лиш потьичого молока не стає. (Нагуєвичі)
Всього іншого достаток. Пор. попереднє число. [Доповнення 1910 р.] Пор. Leutsch 29, 194.
15. У ялової корови молока не впросиш. (Ількевич)
Вона не доїться.
16. Я квасне молоко любю, але воно мене не любит. (Нагуєвичі)
Деякі не їдять квасного молока, бо їм шкодить.
17. Як чоловік вип’є молока, може рік пхати, а випє горівки, може в рів упасти. (Комарно)
Різниця між двома напитками.
[Доповнення 1910 р.] 18. Молоко би ти сі на голові зсіло. (Яричів)
Докоряють лінивому, що довго стоїть на однім місці.
[Доповнення 1910 р.] 19. Пішло молоко корові в роги. (Нагуєвичі)
Говорять про корову з великими рогами, що звичайно дає молоко. Пор. Schleicher 172.
[Доповнення 1910 р.] 20. Ще му мамине молоко під носом не присохло. (Пужники) … обисхло. (Нагуєвичі)
Говорять про молодого, недорослого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 21. Ще ти молоко не обісхло під носом. (Жидачів)
Докоряють недоросткові.
[Доповнення 1910 р.] 22. Ледво осхло тобі молоко під носом, а юж літаш очима тамтади, кади на годится. (Ізби)
Говорить дівка молодому парубкові.
[Доповнення 1910 р.] 23. Мамине молоко ще му не присхло під носом, а він уже береться до дівки. (Коропець)
Говорять про молодого парубка.
Молоти
1. Ваше би ся мололо. (Barącz)
Нехай про ваше говорять. Пор. Adalberg Mleć 1.
2. Змолов ним як помело. (Нагуєвичі)
Закрутив тай кинув.
3. Кому ся змеле, тобі ся скрупит. (Мінчакевич, Ількевич. Petruszewicz) … тому … (Залісє)
Кому буде лихо, а тобі ще більше. Те саме і в польськім, хоч у Adalberg vac.
4. Меле язиком як на жорнах. (Кобаки)
Балакає, аж бурчить.
5. Меле як на млинку, тай писок го не болит. (Лучаківський)
Про балакуна.
6. Най ся твоє меле, не вибирай. (Ількевич)
Не збіжжя, а те, про що ти почав говорити.
7. Най уже вімеле, коли насипав. (Kolberg Pokucie)
Най скінчить балаки.
8. Не мели писком. (Лучаківський) … сиди нишком. (Ількевич)
Мовчи, сиди тихо.
9. Не твоє ся меле (Гнідковський)
Не встрявай до розмови.
[Доповнення 1910 р.] 10. Не моє сі меле, тай не відсуваю. (Старі Богородчани) Не моя ся меле, тай не відгартаю. (Балигород)
Не моє діло, то й не мішаюся до нього.
Молотити
[Доповнення 1910 р.] 1. Враз молотили, враз колотили. (Жидачів)
Говорять парубки товариші, що разом робили і на однім ділі сварилися.
[Доповнення 1910 р.] 2. Де вам молотити, ще сі ціпами пібєти. (Нагуєвичі)
Говорять недоросткам, що ще не вміють добре молотити.
[Доповнення 1910 р.] 3. Довше буду молотила, більше буду колотила. (Розділовичі)
Довше робиш, то й більше користі маєш.
[Доповнення 1910 р.] 4. То ти борзо золотиш. (Нагуєвичі)
З’їси швидко.
[Доповнення 1910 р.] 5. Тобі би лише лижков молоти. (Нагуєвичі)
Говорять недоросткові, що любить їсти багато, а робити ще не може.
[Доповнення 1910 р.] 6. Я молоти не вмію, але їсти вмію. (Нагуєвичі)
Говорить недоросток-пастушок.
Монастир [У І. Ф. – Манастир]
1. Дівоцького манастиру нема нігде. (Косів)
Дівчатам слід виходити заміж, а не сидіти як у монастирі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 273.
2. З малого манастира мала милостиня. (Darowski)
Хто бідніший, той менше може дати.
3. На дівки манастира нема. (Гнідковський)
Варіант до ч. 1.
Монисто
1. На що свині монисто? (Ількевич)
Що кому не пасує.
Монька
1. Був ту хлоп Монька, мав сі з легонька: мав соломйину хаточку, лопухову шапочку – ци казати байки, ци ньи? (Бібрка)
Початок дітської казки.
Мор
1. Песьим мором здихає. (Нагуєвичі)
Здихає як пес; мор у значенні смерть.
Моргати
1. Моргай, не моргай, нічого з того не буде. (Лучаківський)
Говорить парубок до дівки.
2. Моргни, Боже, дам ти сливку! (Ценів)
Приговорював циган, що вночі крав чужі сливки, а почало блискати. Та коли вдарив грім і циган упав із сливки, то потовкшися сказав: «Який же ти, Боже! Ані раз жарту не знаєш!»
Мордувати
[Доповнення 1910 р.] 1. Буду го мордував, жеби го холєра вхопила. (Львів)
Буду докучати йому всякими способами.
Море
1. До мора води не доливай. (Нагуєвичі)
До чогось багато, там не треба додавати. Пор. Adalberg Morze 7.
2. За морем би му вечера! (Гнідковський)
Про якогось ворога, про вовка, пор. І, Вовк. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 85.
3. Морем ми день стає. (Гнідковський)
Довжиться і кучиться.
4. Моря мя проходит. (Гнідковський)
Значення неясне.
5. Ha-мори, на-мори на білім камени. (Нагуєвичі)
Говорять про щось дуже далеке. Початок відомої молитви про сон Богородиці.
6. Переплив море, на березі втонув. (Ількевич, Гнідковський)
На великих трудностях удержався, а на малій пропав. Пор. Adalberg Morze 6.
7. Пішов за море каляти. (Гнідковський) … ср-и. (Нагуєвичі)
Пішов і довго не вертає.
8. Хто переплив море, той знає горе. (Крехів)
Там патерпівся всякої біди і страху. Пор. Adalberg Morze 4.
[Доповнення 1910 р.] 9. Тото не за морьом боло, лиш у нашім селі. (Тухля)
«За морем» образово про далеку сторону.
Моримуха
1. Моримухи на мухи, а хліб на людий. (Уриче)
Моримуха – відомий отруйний гриб, яким літом вигублюють мух по хатах.