Мороз – Муж

Іван Франко

Мороз

1. Аж по мні мороз пішов. (Нагуєвичі)

Ознобило мене з переляку. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 326.

2. Коби міні мороз, а вітру не треба. (Нагуєвичі)

Коли бо мороз звичайво з вітром буває.

3. Мороз аж дахи стрільиют. (Дрогобич)

З дахів вискакують сучки в гонтах або цвяхи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Frieren 21.

4. Мороз, аж запарі заходьит. (Нагуєвичі)

Руки терпнуть.

5. Мороз аж око вйине. (Борислав)

Очі злипаються від морозної пари.

6. Мороз – Боже його помнож! (Darowski)

Приговорюють люди на крепкім морозі.

7. Мороз з вухами. (Нагуєвичі)

Такий, що морозить вуха.

8. Мороз з дітьми. (Сенечів)

Тягнуться морозні дні як діти за батьком.

9. Морозом зварило. (Нагуєвичі)

М’ягкі, соковиті речі, як гарбузи або огірки мороз псує. Говорять і загалом, коли щось попсується і піде на марне: «Так як би морозом зварило».

10. Мороз як кліщіма тисне. (Нагуєвичі)

Запирає дух.

11. На дворі мороз, стояти не мож. (Нагуєвичі)

Тому втікають в зимі з подвір’я до хати.

12. Ой тисне мороз, вочи би єму витиснуло! (Пужники)

Прокляття на лютий мороз. Пор. Етнографічний збірник. VI, 51.

13. Ото мороз, аж іскри скачут! (Лучаківський)

В часі великих морозів у повітрі літають дрібні сніжинки, що до сонця виглядають як іскри.

14. Тріщи, не тріщи, морозе, вже минули Водорщі. (Ількевич)

Вже й твоя сила зламана. По Водохрещах не буває великих морозів. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 550.

15. Як є мороз та ще й вітер, то здорово на катер. (Комарно)

Тоді в повітрі сухо, а катар повстає з вогкості.

[Доповнення 1910 р.] 16. Міні мороз пішов по тілі. (Станіславів)

Мене дрож пройняла.

[Доповнення 1910 р.] 17. Ще морозу нема, а він уже посивів. А най но єний наросте! (Стара Сіль)

Жартують з чоловіка, що посивів передчасно.

Морозити

1. Котрий заморозив, той і загріє. (Нагуєвичі)

Хто дав зиму, дасть і літо.

2. Ци заморозило ті, що не йдеш? (Нагуєвичі)

Питають чоловіка, що довго не йде.

Морока

1. Морока тебе вкриє! (Борислав)

Морокою або заморокою в Бориславі називають нафтовий сопух.

Московський

1. Дістав московське пожалуванє. (Ількевич)

Іронічно, дістав буки або якусь тяжку кару.

2. Пеня московськая. (Ількевич)

Про всяку напасть.

3. Попам’ятаєш московський місяць. (Ількевич)

Довго потямиш.

Мотати

1. Мотай собі на ніс. (Kolberg Pokucie)

Затям собі.

Мотика

1. «Мотика.» – «Мати ти велика». (Нагуєвичі)

Мудрування.

2. Пірвав ся як з мотикою на сонце. (Ількевич) … ся з мотикою … (Petruszewicz) … з мотиков … (Lewicki)

Коли хтось береться за дію, для якого не має сили.

Мотикати

1. Умотикав єм сі, що ледво дихаю. (Нагуєвичі)

Втомився, змучився, приміром ідучи в теплий день у тяжкім кожусі.

Мотлох

1. Мотлохом сісти. (Берлин)

Розпастися, розсипатися.

Мотовило

1. Хто мотовило утне, тому жінка умре. (Гнідковський)

Народне вірування. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 273.

2. Хто мотовило втне, той умре. (Ценів)

Народне вірування. Пор. Етнографічний збірник VI, 59.

Моток

1. Ага, розключилися мотки? (Гнідковський)

Коли розв’яжуться ключки, т. є нитки, якими держиться міток. Про всяке замотане, безвихідне діло.

[Доповнення 1910 р.] 2. Не знає, де міткови конець. (Коломия)

Кепкують із дівки, що не вміє прясти й мотати на мотовило.

Мох

1. Мох йор прогнав, віде приняв, люде не хтів, чорт би го з’їв! (Львів)

Приказка про Рудольфа Моха, що ще в початку 1840-х років належав до реформаторів нашої правописі, відкидав ъ і вживав глагольних форм: ходив, робив замість усвячених ходилъ, робилъ.

Мочити

1. Хто стіл мочит, того ся правда точит. (Збараж)

Стіл мочити – ставити на столі пляшки з горілкою, яку люди розливають.

Мошенка

1. Мошенка ни кирниці, а гроші ни вода, віберут сі аж до дна. (Kolberg Pokucie)

Говорить чоловік, що має великі видатки.

Мошко

1. Для Мошка трошка, для Гершка много, для дому нічого. (Уриче)

Пороздавав п’яниця довги, а собі не лишив нічого.

2. Дри Мошку жида. (Жидачів)

Жартливий вислів, коли два сваряться за марницю.

3. «Мошку, стодола горит» – «А воробці?» – «І воробці горят.» – «А, так їм треба, най не паскудят на пшеницю». (Буданів)

Жартливий анекдот. Дикарев 184.

4. «Мошку, стодола горит.» – «А миши?» – «Також горят». – «Ото-то!» (Буданів)

Варіант до ч. 3.

5. Повивати Мошка. (Буданів)

Сц-и або ср-и.

6. «Чому Мошку до горівки воду ллєш?» – «А що ж то міні шкодит?» (Barącz)

Ratio physica.

7. Що буде, то буде, а ти Мошку грай! (Львів)

Хоч весільні гості б’ються, то музика грай.

[Доповнення 1910 р.] 8. Мошко вср-сі на дошку. (Витків Новий)

Дразнять Мошка.

Мряка [У І. Ф. – Мрака]

[Доповнення 1910 р.] 1. Коли мрака йде землев, а не горою, то на другий день буде інша година. (Криворівня)

Господарська ворожба.

[Доповнення 1910 р.] 2. Коли сі мрака землев стелит, то буде погода. (Нагуєвичі)

Господарська ворожба.

Мудрагель

1. Мудрагель, куропатку з’їв тай каже, що полетіла. (Лучаківський) … та казав, що ся відгризла. (Ількевич) Мудрий Гель … мовив, що ся вігризла. (Petruszewicz) Мудрагель … а мені байку повів. (Стрий) … тай на пірє бреше. (Лучаківський)

Жартливі вислови про чоловіка. Див. далі Мудрий 15, Adalberg Mądry 66.

[Доповнення 1910 р.] 2. Ти мудрагелю світовий. (Станіславів)

Говорять жартом, або з докором хитрому та промисному чоловікові.

Мудрак

1. То такий мудрак, що й жида обдурит на всі боки. (Борн)

Про хитрого, циганкуватого чоловіка.

Мудрий

1. Будь тут мудрий, дай си раду! (Нагуєвичі) Будь мудрий і чекай кінця. (Миколаїв над Дністром)

Говорять у якімось тяжкім випадку.

2. Він далі такий буде мудрий, як сова. (Нагуєвичі)

Сова належить ще з старинних Афін до символів мудрості.

3. Він ще мудрійший, як старі люде. (Підпечари)

Про молодика, що вдає мудрого.

4. Де мудрі, там і дурні. (Нагуєвичі)

Без дурнів ніде не обійдеся. Пор. Wander Weise V, 161.

5. Для гинших мудрий, для себе дурний. (Крехів)

Іншим радить, собі не вміє.

6. Добре мудре, не забавит ся. (Зазулинці)

Справить усе точно і швидко.

7. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. (Ількевич)

Бо мудрий як доганить, то знає за що, а дурний хвалить на сліп.

8. Дуже ти мудрий, не виховаєш сі. (Нагуєвичі)

Говорять до молодого чоловіка, що вдає великого мудреця. Пор. Adalberg Mądry 1.

9. Єдин мудрий стоїть за десять дурних. (Ількевич)

Мудрий варт більше, ніж дурний. Пор. Adalberg Mądry 8.

10. Є, знаете, мудрі люде на світі, а є ще від тих мудрих є ще дурніші. (Ценів)

Жартує чоловік з дурнів. Пор. Adalberg Mądry 79.

11. І мудрий здуріє, зголодніє. (Кобиловолоки) … здурніє … (Стрий)

Голод і мудрому докучить.

12. І наймудріший дасть ся раз ошукати. (Ясениця Сільна)

Але вже другий раз його не ошукаєш.

13. І на мудрім дідько на лису гору їздить. (Ількевич)

І мудрого лихо прикрутить.

14. Лучший мудрий хоть лихий, як добрий а дурний. (Ількевич)

Давній досвід, що одначе на практиці виглядає зовсім противно: мудрий, а злий ворог гірший від доброго, а дурного.

15. Мудра голова не дбає на лихії слова. (Ількевич)

Мудрий не дбає про лайку.

16. Мудрий безумному з дороги вступає ся. (Гнідковський)

Щоб не дати йому зачіпки.

17. Мудрий буде, хто дві ноги в єден чобіт убує. (Ценів)

Доконає чогось для звичайних людей неможливого.

18. Мудрий в розумі, а дурний в мошонці. (Львів)

Про розумного і вбогого чоловіка.

19. Мудрий дурневи уступає. (Завадів) … все уступит. (Нагуєвичі)

Бо дурень йому не уступить. Пор. Adalberg Mądry 29.

20. Мудрий, як рабінові капці. (Гринява)

Про дурня.

21. Мудрий коропатву ззів. (Теребовля)

А дурний дивився.

22. Мудрий над свої літа. (Нагуєвичі)

Ще молодий, а вже мудрий. Пор. Adalberg Mądry 84.

23. Мудрий не все скаже, що знає; дурень не все знає, що каже. (Кукизів)

В тім їх різниця. Пор. Wander V, Weisser 114.

24. Мудрий не дасть ся за ніс водити. (Ількевич)

Він сам інших виведе.

25. Мудрий не лізе під стіл. (Ількевич)

Бо знає, що це неподоба.

26. Мудрий по французьки, а дурний по руськи. (Petruszewicz)

Один одного не розуміє.

27. Мудрий по часі. (Яворів)

Запізно, по шкоді. Пор. Adalberg Mądry 82. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 233.

28. Мудрий слухає розуму як мусу. (Кобаки)

Для нього розум – закон.

29. Мудрий тому й мудрий, що з дурнями не говорит. (Нагуєвичі)

А то б і він одурів. Пор. Wander V, Weiser 113.

30. Мудрий чи глупий, най держит, що купит. (Стрільбичі)

Купецьке правило. Пор. Adalberg Mądry 5.

31. Мудрий, як би всі розуми поїв. (Ількевич)

Про такого, що чиниться мудрим, а сам направду не мудрий.

32. Мудрий як Саламон. (Замулинці)

Соломон був славний мудрець. Пор. Wander V, Weiser 92, wie Salomons Katze.

33. Мудрим ніхто не вродився. (Ількевич)

Мудріє чоловік з літами. Пор. Wander V, Weiser 135; Гильфердинг 1891. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Weiser 41; Bebel 335; Giusti 117, 297.

34. Мудрій голові досить дві слові. (Ількевич)

Не треба йому багато говорити. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 552; Čelakovský 206; Wander V, Weiser 14.

35. Мудрого догана, дурньова похвала. (Крехів) … дурного. (Нагуєвичі)

Що мудрий ганить, то дурний хвалить.

36. Мудрого лиш раз здуриш, а другий раз ні. (Жидачів)

Він умудрився за першим разом. Пор. Wander V, Weiser 80.

37. Мудрого не вчити. (Нагуєвичі)

Він уже навчився, чого йому треба. Пор. Adalberg Mądry 17.

38. Мудрого тата мудрі діти. (Лучаківський)

Який батько, такі діти.

39. Мудрому бути, з кременю огню дути. (Кути)

Це ще не велика мудрість.

40. Мудрому досить єдно слово. (Petruszewicz)

Він швидко зрозуміє. Пор. ч. 25.

41. Мудрому єдним словом поможеш, а безумному і лопатою не вложиш. (Гнідковський)

В тім і різниця між ними.

42. Мудрому годі їсти, коли нема що. (Лучаківський, Петрушевич, Гнідковський)

Треба великої мудрості. Пор. вище ч. 12.

43. На одного мудрого десять дурнів приходить. (Збараж)

Мудрі – рідкість між людьми. Пор. Wander V, Weise 4.

44. Не вдавай мудрого! (Львів)

Коли ти не мудрий. Пор. Wander V, Weise 40.

45. Не хвалися мудрий мудростию ані сильний силою. (Petruszewicz)

Не величайся нічим.

46. Хто мудрий, той мовчит. (Крехів)

Не вихапується зі своїм словом. Пор. Wander V, Weiser 7; Adalberg Mądry 30.

47. Чим ся мудрий стидає, тим ся дурний величає. (Ількевич)

Дурень пишається тим, що мудрий уважає собі соромом. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 25.

48. Що в мудрого на гадці, то в дурного на язиці. (Дуліби)

Мудрий не скаже, а дурний виляпає. Пор. Adalberg Mądry 2.

49. Я в тім не мудрий. (Нагуєвичі)

Не розуміюся на тім.

[Доповнення 1910 р.] 50. Волиш з мудрим згубити, як з дурним знайти. (Городок)

Мудрий по згубі потішить тебе, а з дурним за знайдене зайдеш у зваду.

[Доповнення 1910 р.] 51. І над мудрим щось десь обявит ся немудре. (Ю. Кміт)

І мудрий не раз зробить дурницю.

[Доповнення 1910 р.] 52. Коль ти мудрий, я не буду глупий. (Лімна)

Не дам себе здурити.

[Доповнення 1910 р.] 53. Ліпши з мудрим загубит, як з дурним знайти. (Жидачів)

Варіант до ч. 50.

[Доповнення 1910 р.] 54. Мижи мудрими дурний, а мижи дурними мудрий. (Жидачів)

Говорять про чоловіка середнього розуму.

[Доповнення 1910 р.] 55. Мудрий, але для себе. (Львів)

Іншим нічого доброго не порадить.

[Доповнення 1910 р.] 56. Мудрий дурному з дороги вступит. (Балигород)

Пор. т. ІІ, Мудрий 19.

[Доповнення 1910 р.] 57. Мудрий дурному не дивує сі. (Снятин)

Бо розуміє, в чім той помиляється.

[Доповнення 1910 р.] 58. Мудрий мудрійшого знайде. (Львів)

Людська мудрість у кожного чоловіка обмежена і проявлється в різних напрямах так, що один від другого все може щось навчитися. Пор. Muka 2239.

[Доповнення 1910 р.] 59. Мудрий, як Беркові штани. (Львів)

Пор. т. ІІ, Мудрий 20.

[Доповнення 1910 р.] 60. Мудрий як лис. (Сілець Беньків)

Лис уважається найхитрішим між звірами.

[Доповнення 1910 р.] 61. Мудрий як штани Соломона. (Сілець Беньків)

Кепкують із дурня. Пор. т. ІІ. Мудрий 32.

[Доповнення 1910 р.] 62. Не мудрі родят ся, а мудрі робят ся. (Монастирок)

Мудрість – річ набутна, якої чоловік набрається життєвим досвідом.

[Доповнення 1910 р.] 63. О, він тєшко мудрий.

Жартливо: мудрий, але не порадний.

[Доповнення 1910 р.] 64. Ти такий мудрий, як Савка: як сховав гроші в кіл, тогди них видів. (Мшанець)

Жартували з господаря, що завертівши гроші в кіл, потім не міг того кола знайти.

Мудрити

[Доповнення 1910 р.] 1. Мудри, не мудри, совісти не перемудриш. (Тростянець)

Говорять про такого, що вміє всяке зле діло виправдати різнородними викрутами.

Мудрість

1. На мудрість мудрість, на сиромудрість премудрість. (Комарно)

Спромудрість значить безличність, зухвальство.

Мудрішки

1. Він мені мудрішки вповідає. (Kolberg Pokucie)

Задав якісь мудрі загадки.

Мудрощі

1. На мудрощі брати. (Дидьова)

Говорити нещиро, політично.

2. То ще не великі мудрощі. (Ясениця Сільна)

Про якийсь нібито дуже розумний вислів.

Мудрувати

1. «Ци вмудрую я тебе?» – «Не змудруєш». – «Пса в г-цю поцюлюєш. Уже-м ті змудрував.» (Нагуєвичі)

Мудрував пастух пастуха.

[Доповнення 1910 р.] 2. Не мудруй, ще ти мамине молоко не обісхло під носом. (Григорів Б.)

«Мудрувати» тут у значенні: удавати мудрого. Говорять молодому, недосвідному чоловікові.

Муж

1. В мужа краду і перед него кладу. (Ількевич) … кради і назад клади. (Яворів) Перед мужем кради і перед мужа клади. (Львів)

Говорить жінка.

2. Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода. (Ількевич, Мінчакевич, Petruszewicz)

Різниця літ впливає фатально на відносини подружжя. Пор. Adalberg Mąż 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 454.

3. Єдин муж в діл, а другий в дім. (Ількевич)

Говорить вдова, ховаючи свого першого чоловіка.

4. За доброго мужа голова як ружа, за лихого раба то як стара баба. (Балигород) [Доповнення 1910 р.] За доброго мужа жінка як ружа, а за лихого раба жінка як жаба. (Миколаїв над Дністром)

Звичайне життєве спостереження.

5. За доброго мужа жінка як би ружа. (Лучаківський)

За добрим мужем жінці добре. Adalberg Mąż 43.

6. Коли-сь не муж, не берися за гудз. (Гнідковський)

Коли не маєш сили, не берися до діла.

7. Муж жоні закон. (Ількевич)

Він має право розказувати їй.

8. Муж з жінков сварит сі, бє сі, а перина їх годит. (Комарно)

Звичайне спостереження про подружні свари, які лагодить спільна постіль.

9. Муж і жона, то єдна сотона. (Ількевич)

Обоє в один гуж тягнуть, згідні з собою. Adalberg Mąż 23; Čelakovský 391; Záturecky с. 93; Носович 347. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 468.

10. Муж присягне, тай посягне. (Гнідковський)

Візьме дівчину після шлюбної присяги.

11. Не вір мужу своїм очам, лише моїй повісти. (Ількевич)

Говорить зрадлива жінка.

12. Нещасний муж, пропала жінка за ним! (Гнідковський)

Не нещасний, а видно, що якийсь лихий муж.

13. Пішов муж за жінкою. (Гнідковський)

Померли обоє.

[Доповнення 1910 р.] 14. Муж збирав мішком, а жінка продавала горшком. (Львів)

Чоловік заробляє тяжко, а жінці роздати далеко легше. Пор. Muka 2249.