Лице – Лінивий

Іван Франко

Лице

1. Аж лице лубом стало зі стиду. (Грушка)

З сорому.

2. Аж ми сі лице лупає зо встиду. (Нагуєвичі)

Варіант попереднього.

3. Бліді лиця не чарують Гриця. (Гнідковський)

Для Гриця треба здорової, рум’яної дівчини, щоб йому подобалася.

4. Бодай му влице (?) було. (Barącz)

Якийсь клопіт чи насміх.

5. Витерте лице мати. (Гнідковський)

Не тільки оголене, але безсоромне.

6. В лице му то скажу. (Нагуєвичі)

Говорить такий, що хоче свідчити проти когось.

7. Гарне личко, погана душа. (Збараж)

З лиця про душу не можна судити. Пор. Wander І, Angesicht 17.

8. Гарне личко товар продає. (Збараж)

Для гарного лиця купчихи приймають її товар за добрий. Пор. Wander I, Angesicht 14.

9. Гаснути на лиці. (Гнідковський)

Коли лице блідне і морщиться.

10. Гет з лицьи зпав. (Нагуєвичі)

Змінився на лиці, змарнів.

11. Де нема лиця, то нема встида. (Ількевич)

Хто поступає безлично та підло, той уже не почуває сорому.

12. До лицьи му, як свини в коральох. (Нагуєвичі)

Зовсім не до лиця. Пор. Adalberg Twarz 7.

13. Дре ми лице. (Нагуєвичі)

Приступає до мене з якоюсь просьбою чи жебраниною.

14. Єдно на-лице, друге на-руби. (Нагуєвичі)

Говорять про полотно, та вживають цієї приказки також про те, коли показують якусь річ із кращого і з лихого боку.

15. З лицьи їй лиш води напити сі. (Нагуєвичі)

Про гарну дівчину з ясним, оживленим лицем.

16. З лицьи му видно. (Ценів)

Що злодій або сміхун.

17. Змарніла на лици. (Нагуєвичі)

З голоду або з гризоти.

18. Лицем до лиця смо стояли. (Крехів)

Говорив засуджений про своїх свідків.

19. Лице ми згоріло, як єм то вчув. (Нагуєвичі)

Спалахнув на лиці, облився рум’янцем.

20. Лице як сонце, очи як звізди. (Голобутів)

Говорять про гарну дівчину.

21. Лиця не мати. (Гнідковський)

Бути безсоромним.

22. Лиця удерти кому. (Гнідковський)

Мучити його неможливими просьбами.

23. Лицьи не має, що сі до нас навертає. (Нагуєвичі)

Не соромиться, наробивши нам якоїсь халепи. Пор. Wander І, Angesicht 19.

24. Лицьом свічу перед людьми. (Нагуєвичі)

Ходжу, хоч соромлюся.

25. Лице не бреше. (Нагуєвичі)

По лиці видно, що в душі кипить. Пор. Wander І, Angesicht 2, 8, 10

26. Луб лице, очи тріска. (Ількевич)

Про твердого, завидющого чоловіка.

27. Мав бись лице, чоловіче! (Буданів) [Доповнення 1910 р.] Мав бис лице! (Снятин)

В значенні, мав бись сором.

28. Має вона лице з носом? (Буданів)

Немає сорому.

29. Має лице всюди. (Гнідковський)

Всюди його раді бачити.

30. Май лице! (Косів)

Застидайся!

31. Мінит сі на лици. (Нагуєвичі)

Зі страху або з радості, то блідне, то червоніє.

32. На тобі лицьи нема. (Нагуєвичі)

Коли хто входить до хати в страшнім переполосі або нагло занедужавши. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 326.

33. Не знаю, який він на лице. (Нагуєвичі)

Не знаю його особисто.

34. Не має лицьи до мене. (Яйківці)

Не сміє приступити до мене. Пор. Wander І, Angesicht 19.

35. По лицю му то знати. (Нагуєвичі)

Наприклад що щось украв або збрехав.

36. Плюнь му в лице, а він обітре сі тай нічо. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що не почуває своєї честі.

37. По лицю чоловіка пізнают. (Нагуєвичі)

Інакше його ні по чім не пізнати.

38. То без лицьи чоловік (Нагуєвичі)

Безсоромний, безличний.

39. То йому на лици не написано, що він злодій. (Нагуєвичі)

Якби було написано, то би кожний зараз пізнав.

40. Тут усе на лице. (Нагуєвичі)

Принесено до суду всі докази сповненого злочину; вони так і звуться лице.

41. Яким лицьом ти міні то говориш? (Нагуєвичі)

Не соромишся це мені казати?

42. Я тепер лицьи перед людьми показати не смію. (Нагуєвичі)

Його оббрехано, або зробив таке, що йому соромно в громаді.

[Доповнення 1910 р.] 43. Ніякого лицьи в мене не найшли. (Нагуєвичі)

Оправдуєтья чоловік, якому закидають злодійство. «Лице» тут у значенні «крадена річ».

[Доповнення 1910 р.] 44. У него на лици дідько горох молотив. (Львів)

Говорять про рябого вісповатого чоловіка. Пор. Wander І, Aussehen 50; Даль І, 379.

[Доповнення 1910 р.] 45. Як можна таким без лицьи бути? (Нагуєвичі)

Дивуються чиїйсь безличності.

Личище, личко

1. А бодай ті личище заболіло! (Жураки)

Прокляття.

2. Личко два рази продає. (Лучаківський)

Гарній купчисі за її красу вдвоє платять. Пор. Лице 8.

3. Личко дівку віддає. (Залісє)

По лиці цінують її красу.

4. Личко товар проїдає. (Лучаківський)

Через красу жінки не один заможний може збідніти, бо жінка для своєї краси потребує дорогих строїв і оздоб.

5. Личко як пампух. (Нагуєвичі)

Кругле, пухке.

6. Личко як сонічко. (Заліщики)

Про всяке гарне, ласкаве лице.

7. Погане му личище! (Нагуєвичі)

Про безсоромного, брехливого чоловіка.

8. Там то личко, там то стан, не за дурно любив пан. (Голгочі)

Говорять про гарну дівчину, що стала панською любовницею.

[Доповнення 1910 р.] 9. Личко біли, руки білі, а сумлінє чорни. (Жидачів)

Говорять про лихих панів або пань.

[Доповнення 1910 р.] 10. Личко румяніє, а серце черв точит. (Жидачів)

Чоловік здоров, а має грижу на серці.

Личко (лико)

1. Від личка до ремичка. (Гнідковський)

Перекладена тай то не зовсім добре польська приказка: od łyczka do rzemyczka, до ремінця. Пор. Adalberg Łyko 8.

2. За чуже личко дай свій ременець. (Ількевич) … даєш … (Petruszewicz)[Доповнення 1910 р.] За чуже личко дати би свій ременец. (Іванівці К.)

Коли його вкрав або згубив. Пор. Adalberg Łyko 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 104; ІІ, 16.

3. З разу личко, а потім ремичко. (Ількевич)

Інша форма приповідки ч. 1.

4. Кріпше своє личко, як чужий ремінець. (Гнідковський)

Тривкіше, бо ремінець відберуть.

5. Лучше своє личко, як чужий ременець. (Ількевич, Petruszewicz) … моє личко.

Загалом: краще своє хоч і пліхше, ніж чуже, хоч добре.

6. Тогли ся лича дре, коли відстає. (Гнідковський)

Пор. варіант під Лико ч. 12.

Лиш

1. Лиш – вхопив за фостик миш. (Ясениця Сільна)

Сміються з такого, хто говорить «лиш» замість «лишень».

Лишень

1. Лишень – наїв сі вишень. (Нагуєвичі)

Сміються з такого, що говорить лишень замість лиш. У Ясениці говорять скрізь «лиш», а в Унятичах і Нагуєвичах уживають «лишень».

Лишати

1. Лишайте сі, газдоньку, з Богом, а я іду зо святими. (Довге)

Прощався жебрак з господарем, що погостив його.

2. Лишив го, як голого серед терня. (Постолівка)

Лишив на муку, між ворогами.

3. Лишив го як на леду. (Нагуєвичі)

В непевності.

4. Лишив пняти ся за сливками, бо недостиглі. (Гнідковський)

Те ж, що відомий квасний виноград.

5. Лишив сі як сирота. (Нагуєвичі)

Сам без батька, без опіки.

6. Лиши тото на неділю. (Нагуєвичі)

Якусь зайву роботу, коли приміром кому впаде запороха в око, а він загається і хоче вийняти її.

7. Лишила-м ся як та гуска на воді. (Збараж)

Лишилася самітна, без потіхи.

8. Най сі то меже нами лишит. (Гнідковський)

Нехай лишиться нашою тайною, не говорімо про це.

9. То-с ми лишив, гей на серед води. (Голешів)

Покинув не в пору, серед прикрих обставин.

[Доповнення 1910 р.] 10. Всьо лишимо. (Великі Очі)

Тобто: коли помремо.

[Доповнення 1910 р.] 11. Лишив сми си від своєї жінки. (Криворівня)

Повдовів.

[Доповнення 1910 р.] 12. Нащо я лишилася по його голові? (Ю. Кміт)

Нарікає бідна вдова по смерті мужа.

[Доповнення 1910 р.] 13. Не лишив на нім доброї ниточки. (Нагуєвичі)

Зганьбив, спаплюжив його. Пор. Wander ІІ, Gutes 173.

Личман

1. Личмане якийсь ходиш. (Нагуєвичі)

Личман – бляшка в виді монети, уживана при грі в карти до числення грошей, тут значить невмитого, негарного чоловіка.

Лівий

1. Кождий має свій лівий бік. (Гнідковський)

Свою слабу сторону, сердечний бік.

Лівкут

1. То ще лівкут, що лівов руков робит. (Нагуєвичі)

Говорять про лівкута.

Лізти

1. Аби-с не дочекав ні на кого лізти! (Печеніжин)

Щоб ти не мав жінки, образово: щоб ти перестав вивищатися над людьми.

2. Вліз межи молот і ковало. (Ількевич)

Попав у прикрі обставини, з обох боків погано.

3. Лізе на мене як плінь погана. (Борислав)

Сікається до бійки, чіпається мене.

4. Лізе, як би три дни не їв. (Нагуєвичі)

Про повільний, млявий хід.

5. Лізе як жаба по болоті. (Замулинці)

Помалу, ліниво йде.

6. Лізе як рак з дріжджіма. (Нагуєвичі)

Йде довго, ліниво.

7. Лізе як слимак. (Нагуєвичі) … як повх. (Нагуєвичі)

Помалу.

8. Лізь під стіл, будеш мудрий! (Крехів) … мудрим ті назовут. (Нагуєвичі)

Говорять дурневі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1347.

9. Не лізе, не тече, само ся волоче. (Ількевич) Ні … ні … (Нагуєвичі)

Про безладну, ліниву роботу, з якої нема пожитку.

10. Не лізе ми то в горло. (Нагуєвичі)

Про несмачну страву, а загально про погане діло, якому противиться душа.

11. Не лізь ми з ходаками в душу! (Нагуєвичі)

Коли хтось намовляє когось на погане діло, допускаючи, що він на це здібний, або взагалі підозріває його за щось погане.

12. Не лізь у горох, то не скажеш: ох! (Darowski)

Не рушай чужого, бо битимуть.

13. Ні лізло, ні теко, само ся волікло. (Залісє)

Про закапарене, запущене діло, яким ніхто не хоче зайнятися.

14. Про мене лізь на мене, але що мати скаже? (Рогатин)

Борониться дівка, жартуючи від цинічного залицяння парубка, якому в душі зовсім не противна.

[Доповнення 1910 р.] 15. Лізе до нас усяка погань. (Нагуєвичі)

Згірдно говорять, коли хтось чужий, немилий іде до хати.

[Доповнення 1910 р.] 19. Лізе якесь диво з чюжього села, ни держало би ся свого кута. (Ю. Кміт)

Згірдно говорять про чужого чоловіка, що осідає в селі.

Лій

1. Іди до покою, возьми собі лою. (Чортовець)

Говорять такому, що понабігали міхурі на долонях.

2. Ні лій ні масло. (Печеніжин)

Не знати що, недбало зроблена річ.

Лік

1. Кому на вік, тому на лік. (Львів)

Хто має жити, той і лік знайде на свою слабість.

2. Кому на лік, тому на льик. (Ількевич)

Хто вміє лічитися, тому не біда й від переляку захорувати.

3. Я знаю, що мені не на лік, а на тамтой бік. (Мшанець)

Чоловік почуває, що від цієї хороби мусить умерти.

4. Як трафит на лік, то трафит на вік. (Kolberg Pokucie)

Як попаде на відповідні ліки, то одужає.

[Доповнення 1910 р.] 5. Най ти то буде на ліки та на дохтори! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб за ті гроші, що ти мені відпер, тебе вкинуло в хворобу. Пор. Schleicher 190.

Лікар

1. Лікарь дає лік, а Бог вік. (Гнідковський)

Лікар не ручить за життя хворого.

2. Не той лікар, що очи заразив, але той, що отворив. (Карс)

Говорять про всякого шарлатана та попсуй-майстра.

3. То такий лікар, що робит рани на здоровім тілі. (Карлів)

Кепкують із такого, що береться лікарювати без ніякого поняття.

[Доповнення 1910 р.] 4. Коли-с лікар, то лічи сі сам. (Сапогів)

Коли берешся помагати іншим, то помагай собі сам. Пор. латинське: Medice cura te ipsum.

Лікоть [У І. Ф. – Локоть]

1. Аби-с си по лікті руки зробив, то сі не доробиш. (Нагуєвичі)

Говорить бідний, хоть роботящий чоловік.

2. Близький локоть, а не вкусиш. (Вікно)

Фізично неможливо.

3. Тра знати, по чому локоть. (Мінчакевич)

Кілько що коштує.

4. Хлопа на лікті не міряют. (Кукизів)

Його вартість не в фізичнім рості.

Лілько (Ілько)

1. З’їв би Лілько, аби й кілько. (Комарно)

Про чоловіка з добрим апетитом, ненажеру.

Лінивий

1. В лінивого на поли кропива росте. (Нагуєвичі)

Бо не виполе. Пор. Wander І, Faule 32.

2. Лінивий більше робит, бо довше. (Гнідковський)

Для нього всяка праця довга і важка. Пор. Adalberg Leniwy 22.

З. Лінивому днина сі кучит. (Солець)

Не роблячи він нудиться. Пор. Wander І Faule 46.

4. Лінивий гірше ні ж слабий. (Нагуєвичі)

Бо слабий не може робити, а лінивий не хоче. Пор. Osm. 148; Adalberg Leniwy 6.

5. Лінивий все ночи чекає. (Нагуєвичі)

Рад спати. Пор. Wander I, Faule 16; Adalberg Leniwy 20.

6. Лінивий водит три дни не їсти, як з печи злізти. (Крехів)

Волить голодувати, як робити. Дор. Wander І, Faule 40; Adalberg Leniwy 29.

7. Лінивий два рази робит. (Нагуєвичі)

Бо звичайно раз кепсько зробить. Пор. Носович 1890. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 589, 1390.

8. Лінивий два рази ходит, а скупий два рази платит. (Гнідковський) … двичи … (Ількевич) … більше … (Нагуєвичі)

Бо перший раз певно запізнить. Пор. Гильфердинг 1280; Wander І, Faule 35, 36.

9. Лінивий і в своїй хаті змокне. (Ількевич)

Бо її не направить заздалегідь. Пор. Adalberg Leniwy 23. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 292; Čelakovský 135.

10. Лінивому все ніколи. (Нагуєвичі)

Ніколи не має часу на діло. Пор. Adalberg Leniwy 31, тут одначе: Głodny. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 229.

11. Лінивий усе бідний. (Нагуєвичі)

Бо лінується заробити. Пор. Wander I, 15, 39.

12. Лінивому аби лиш спати. (Нагуєвичі)

Це його найлюбіше заняття. Пор. Wander І, Faule 9.

13. Лінивому горб на животі, а скорому на плечох. (Жидачів)

Лінивий лиш їсть і напасає живіт, а скорий гне крижі при роботі. Пор. Adalberg Leniwy 26; Wander I, Faule 13; Wurzbach I, 242.

14. Лінивому і на печи зимно. (Уриче)

Бо лінується натопити піч.

15. Лінивому кождий день свято. (Гнідковський)

Бо нічого не робить. Пор. Adalberg Leniwy 5, 36; Osm. 186; Wander I, Faule 33, 45, латинське: Ignavis semper feriae.

16. Лінивому на плечах, а скорому на череві горб. (Гнідковський)

Лінивий усе корчиться і гнеться мов під тяжким тягаром, а скорий наїсться і випинає живіт.

17. Лінивому так сі хоче робити, як псу орати. (Нагуєвичі)

Зовсім не хочеться. Пор. Wander І, Faule 21.

18. Нелінивому як не цюр, то кап. (Зазулинці)

Все-таки щось заробить і скористає.

19. Там ся ліниво працює, де ся пожитку не чує. (Ількевич)

Оправдували люди свою ліниву роботу на панщині.

20. У лінивого все свято. (Ількевич, Лучаківський)

Бо й так не робить нічого. Пор. Muka 1892; Гильфердинг 1216; Wander І, Faule. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 287; Wander І, Faule 47; Тимошенко 125; Giusti 229.

[Доповнення 1910 р.] 21. Лінивий більше ходит, скупий більше дає, пустий більше робит. (Тростянець)

Просторіший варіант до т. ІІ, Лінивий, 2.

[Доповнення 1910 р.] 22. Лінивый бы віля готового хліба згыб з голоду. (Завадка Риманівська)

«Віля» замість біля. Говорять про лінивого і незарадного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 23. Лінивый повідат: «Водычко, водычко, жебы-с текла через моє гарличко, то бым ся тя ся напив.» (Завадка Риманівська)

Приповідають кепкуючи з лінивого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 24. Хто лінивий до їди, той лінивий до роботи.

Життєве спостереження. Пор. Giusti 307.