Павло – Пам’ять

Іван Франко

Павло

1. Зробив кобилі Павла. (Нагуєвичі) Зробила … (Kolberg Pokucie)

Зробив щось недоладного.

2. Я Павло з Мшанця, з самого кінця, з під лозини, мудрого вітця. (Мшанець)

Жартливе говорення селянина про себе самого.

Паворожка

1. Паворожка, поворож, ци до землі, ци до неба. (Тиханя – Верхратський, Про говор галицьких лемків). … дам ті хлєба. (Чорний – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Паворожка – комашка Cocoіnella. В міру того, чи вона взята на руку лізе вгору, чи в долину, ворожать, чи чоловікові буде вестися добре, чи зле.

Павук

1. Аж тепер ти павуку попав сі панови в руку! (Нагуєвичі)

Натяк на оповідання про дяка Павука, що брався ворожити і коли пан, якому він мав ворожити, затулив у жменю павука і запитав його: «Що маю в жмені?», то він заклопотаний і не знаючи, що держить пан у руці, сказав про себе самого: «Аж тепер ти, Павуку, попався панові в руку» і так мимоволі потрафив в те, що пан держав у жмені.

2. Зоткає павук павутину, зоткає, тай сам у ній погибає. (Гнідковський)

Мова про інтригана, що сам попадає в свої сіті.

Падати

1. Най ти ся не паде! (Тухля)

Нехай тобі це не трафляється.

Падонько

1. А мій же ти падоньку нещісливий! (Товсте) Ей падоньку гіркий! (Печеніжин) Падочку мій чорний! (Березів)

Окрик в якімсь нещасті.

Падь

1. А бодай на тебе падь упала! (Стецева)

Прокляття. Падь – нещастя, може хвороба.

Пазуха

1. За пазухою гадину гріти. (Гнідковський)

Говорять про зрадливого приятеля, або виродну дитину.

2. Маю тя за пазухов. (Ю. Кміт)

В моїх руках, я тебе певний.

Паки

1. Єден «паки», а другий таки. (Лучаківський)

Оба говорять те саме.

2. Паки, паки, а решта таки. (Нагуєвичі)

Говоріть що хочете, а буде, як буде. Пор. Носович с. 396.

3. Паки, паки, давай попе табаки! (Лисець)

Мудрування.

4. Паки, паки з миром, паляниці з сиром подавайте, приносіте, щоб сі вам ховали діти. (Городок)

Гумористична не то примівка, не то приспівка.

5. Паки, паки, пішов піп на раки, а попадьи на губи, тай си вибила зуби. (Нагуєвичі) … а попадьи на рибу тай злапала жьибу. (Кнігинин Р.)

Гумористична примівка.

Паламарувати

1. Не паламаруй у чужій церкві. (Лучаківський)

Не убирайся за господаря у чужій хаті.

Палець

1. Аби-м го бодай раз пальцьом кинув, то би ми не жьиль. (Нагуєвичі)

Пальцем кинути значить ударити.

2. Аби на палець уступив, то ньи. (Нагуєвичі)

Упертий, не хоче уступити нічого.

3. Аби хоць раз пальцьом кивнув. (Нагуєвичі)

Говорять про лінивого, що не хоче нічого робити. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 167.

4. Ані палець обвинути. (Гнідковський) І палець завинути. (Нагуєвичі)

Щось найменше приміром не дали йому ані настільки, аби палець обвинути, отже не дали нічого.

5. Бог дав пальці як видельці. (Коломия)

Говорять, коли хтось жартує з того, що селяни беруть м’ясо пальцями а не вилками.

6. Він цілий не варт мого мізельного пальцьи. (Нагуєвичі)

Говорять про малозначного, ледачого чоловіка.

7. Всі ми пальці єднаково милі. (Нагуєвичі)

Говорять родичі про своїх дітей.

8. Вср-и сьи в него і шей пальцям притолочити. (Буданів)

Згірдний вислів ненависті.

9. Дав му по пальцьох. (Нагуєвичі)

Ударив. Пор. Wander I, Finger 120, 123, 185.

10. Дай му палець, він за руку хапле. (Нагуєвичі)

Про захланного чоловіка, якому досить найменшої притоки до найбільших жадань. Пор. Adalberg Palec 16; Liblinský 168; Славейков ІІ, 61. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 247.

11. Дам ти пйить пальців, а шесту долоню. (Нагуєвичі)

Значить дам тобі поза уха, вдарю в лице. Пор. Adalberg Palec 16; Wander I, Finger 200.

12. Диви му сі на пальці. (Нагуєвичі)

Остерігають перед злодійкуватим чоловіком.

13. Довгі пальці має. (Нагуєвичі)

Про злодійкуватого чоловіка. Пор. Adalberg Palec 4.

14. Єден палець уріж, то ціла рука болит. (Нагуєвичі)

Ушкодження одної часті шкодить цілості. Пор. Muka 818, 865; Симони 1121.

15. Закусив палець на мене. (Нагуєвичі)

Закусування пальців – знак погрози.

16. Запхай палець у г-цю тай оближи! (Нагуєвичі)

Насміх, коли хтось хоче чогось смачного.

17. З палця собі тото не виссав. (Ількевич) З пальця-м собі тото не виссав.

Не видумав. Пор. Adalberg Palec 10, 17; Wander I, Finger 89. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 155; Čelakovský 107, 353.

18. З під пальцьи в палець, з під голови в голову! (Нагуєвичі).

Передразнюють ворожбита чи ворожку, що відворожує біль.

19. І пальцем не закривит. (Гнідковський)

Мабуть те саме, що не кивне. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 265.

20. І ти мусиш свій палець у тото встромити. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що влазить в не своє діло.

21. Їв би-с си пальці! (Нагуєвичі)

Прокляття. Їсти свої пальці – знак найбільшого голоду.

22. Крізь пальці дивитися. (Гнідковський)

Не хотіти бачити виразно. Пор. Wander I, Finger 110. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 247.

23. Любит му дещо до пальців прилипнути. (Нагуєвичі)

Говорять про злодійкуватого чоловіка. Пор. Liblinský 171.

24. Межи двері пальці не клади. (Гнідковський) … бо ті прищипнут. (Нагуєвичі) … приськибнут. (Нагуєвичі)

Де двоє сваряться, там ти не мішайся.

25. Мене мої пальці годуют. (Нагуєвичі)

Говорить зарібний чоловік.

26. Мені тебе на єден палець ніщо. (Ясениця Сільна)

Говорить сильний до слабого. Пор. Wander I, Finger 124.

27. Мізинний палець мені тото повів. (Ількевич)

Хтось найменший а найближчий сказав мені щось. Пор. Adalberg Palec 5. Wander I, Finger 92.

28. Мій єден палець більше варт, ніж ти цілий. (Нагуєвичі)

Варіант до ч. 6.

29. Можна їх на пальцьох порахувати. (Нагуєвичі) На пальцьох би їх порахував. (Нагуєвичі)

То значить що мало їх. Пор. Wander I, Finger 178.

30. Мусів і він у тото пальці вмачьити. (Нагуєвичі)

Про вмішання чоловіка в якесь нечисте діло.

31. На мене люде пальціма показуют. (Нагуєвичі)

Набрався якогось сорому, дивуються йому. Пор. Wander I, Finger 192.

32. На палець за грубо. (Нагуєвичі)

Палець так як приміром лікоть належить до найстарших людських мір.

33. На пальцьох ходит. (Нагуєвичі)

Ходить тихо, обережно.

34. Не будеш пальця лизав. (Ількевич)

Не будеш смакувати.

35. Не клади пальців меже зуби, бо тя вкусят. (Лучаківський) … псови в зуби … (Ількевич)

Не встрявай у сварку між двома людьми, не вдавайся легкодушно в небезпеку.

36. Не притулюй нікому пальців до губи, бо вкусит. (Зазулинці)

Варіант до ч. 35.

37. Не пхай бабі пальця в рот! (Darowski)

Вона не має зубів, тай не хоче, щоб її мацати. Пор. Носович с. 367.

38. Не пхай ракови палець, бо тя вщипне. (Балигород)

Не шукай собі напасті.

39. Не пхай пальців межи двері. (Lewicki) … між … (Миколаїв над Дністром)

Пор. ч. 24; Гильфердинг 1749. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 207.

40. Не пхай пальця в шпару, бо притиснеш. (Мінчакевич) … пальці в … . бо притисне. (Petruszewicz)

Шпара між двома деревами, або в розлупанім дереві, яка може стиснутися. Пор. Adalberg Palec 13.

41. He тикай пальців крізь двері. (Коропець)

Варіант до ч. 39. Пор. Носович 412.

42. Ни клади палці межи двері за одвірок. (Kolberg Pokucie)

Варіант до ч. 24 і 39.

43. Пальцем потопа не заставити. (Гнідковський)

Малим способом великої небезпеки не спиниш.

44. Пальці би ти покулило! (Нагуєвичі)

Покулити – покривити; прокляття.

45. Пальцьом ті ткну, то зараз упадеш. (Нагуєвичі)

Говорить сильний слабому. [Доповнення 1910 р.] Пор. Leutsch 29.

46. Подай му палець, тягне тя за руку. (Гнідковський)

З малої причини велике лихо. Пор. ч. 10; Славейков ІІ, 81.

47. Попік пальці на тім. (Нагуєвичі)

Завнав шкоди. Пор. Wander I, Finger 90.

48. Про єден палець не каліка. (Нагуєвичі) … робити будеш. (Нагуєвичі)

Говорили такому, що показуючи на відрубаний палець на лівій руці твердив, що він каліка і не може нічого робити.

49. Сам як палець. (Нагуєвичі)

Про чоловіка без ніякої родини. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Allein 28.

50. Старші пальці, як відевці. (Жидачів)

Вилки – пізний винахід. Пор. ч. 5.

51. То так як в пальці тріс. (Нагуєвичі)

Сталося нагло і швидко.

52. Укажи му палець, а він руку просить. (Ількевич)

Варіант до ч. 10 і 46.

53. Укусити ся за палець. (Гнідковський)

Значення неясне.

54. У мене в мізельнім пальци більше розуму ніж у тебе в голові. (Нагуєвичі)

Виговорював один чоловік другому, доказуючи йому, що він дурень. Пор. ч. 6.

55. Хоць найменший палець відріж, то єднако болит, як і великий. (Коломия)

Варіант до ч. 14 Пор. Славейков ІІ, 46.

56. Я би єго мізельний палець за тебе цілого не дав. (Нагуєвичі) … єдного пальцьи … (Нагуєвичі)

Він далеко вартніший чоловік.

57. Я зі своїх пйитьох пальців жию. (Нагуєвичі)

Говорись робочий чоловік.

58. Я тебе на єден палець беру. (Нагуєвичі)

Говорить сильний до слабого.

[Доповнення 1910 р.] 59. Бодай єс си пальці їв! (Нагуєвичі)

Прокляття. Тобто: з голоду або зі злості.

[Доповнення 1910 р.] 60. Пальціма бим го розщипав. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у злості.

Палига

1. Впоров го палигов, аж присів. (Ортиничі)

Ударив сильно дрючком.

Палиця

1. Впік го палицев, аж сі скрутив. (Нагуєвичі)

Ударив сильно палицею.

2. Хопив за палицю і мастит. (Ю. Кміт)

Б’є палицею.

3. Хто вхопив палицю, той війтом стане. (Станіславів)

Якийсь особливий спосіб вибирання війта, що хто вийме з многих палиць одну з якимось особливим знаком, той буде війтом.

Паляниця [У І. Ф. – Палениця]

1. Паленицє не хліб, дівка не люди. (Зіболки)

Палениця все ж таки хліб, а дівка людина; іронічний вислів.

2. Паленицями намагала. (Головацький Збірки)

Натяк на жінку, яка хвалилася чоловікові, що мовляв, у нас хліба минулося мало, бо я паляницями намагаю. Пор. Wander І, Brot 311.

3. Таку-м ти, чоловіче, паляницю спекла, як пух. (Кобаки)

Хвалилася жінка добрим печивом.

Памороки

1. Він міні тут памороки морочит! (Станіславів)

Про баламута, що говорить не знати що.

Пам’ятати

1. Або я памйитаю, шо вчора за день був? (Нагуєвичі)

Говорить нетямучий чоловік.

2. Будеш памйитати мої руки. (Нагуєвичі) Попамятаєш … (Дрогобич)

Наб’ю тебе.

3. Памйитаєш, що-м бив, а не памйитаєш, що-м ти добро робив. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік жінці.

4. Памятай собі нині, що й завтра буде. (Замулинці)

Отже, те саме.

5. Попамйитаєш ти руський місьиць. (Нагуєвичі)

Попам’ятаєш дуже довго.

6. Що-м учора їв, то не памйитаю, а що-м дітинов робив, то все памйитаю. (Нагуєвичі)

Говорив старий чоловік.

7. Що-м учора їв, не памятаю, а що-м малим робив, то як живе ми в памяти. (Ценів)

Варіант до попереднього числа.

Пам’ятка

1. Дістав памйитку на ціле житьи. (Нагуєвичі)

Набили його, або взагалі сталося йому щось надзвичайне.

Пам’ятливий

1. То памйитливий чоловік! (Нагуєвичі)

Такий, що тямить кожне дане слово.

Пам’ятник

1. То вже тому й памйитнику нема. (Нагуєвичі)

Нема про це ніяких згадок, нема старих людей, щось тямили би це.

Пам’ятущий

1. То памйитущий чоловік. (Нагуєвичі)

Такий, що тямить старовину.

Пам’ять

1. А з’їв бис свою памйить! (Нагуєвичі)

Прокляття. Вірять, що хто їсть хліб над отвертою книжкою, з’їдає свою пам’ять.

2. А погана би ти памйить була! (Нагуєвичі)

Кленуть лихого чоловіка.

3. Вже ми памйити не стає. (Махновець)

Починаю забувати багато дечого.

4. Викинуло його з памяти. (Кобринський)

Стратив пам’ять.

5. Викинуло би тя з памяти! (Комарно)

Прокляття; значення двояке: щоб ти стратив пам’ять і щоб забули про тебе.

6. Дьикуємо вам за добру памйить! (Нагуєвичі)

Говорять гостям, що давно були, а тепер пригадали собі і прийшли.

7. За свіжої памяти зроби. (Нагуєвичі)

Поки тямиться, поки не перестаріло.

8. З памяти го вибило. (Крехів)

Стратив пам’ять.

9. З памяти проказує. (Лолин)

Оповідає те, що затямив.

10. Коротка памйить у тебе. (Нагуєвичі)

Швидко забуваєш те, що ти говорив.

11. На памйить навчив сі. (Львів)

З усного оповідання або з книжки.

12. Памйить би ти щезла! (Нагуєвичі)

Щоб про тебе забули.

13. Сім літ і памяти ніт. (Городок)

За сім літ забули чоловіка або подію.

14. То сі ще на мої памйити стало. (Нагуєвичі)

Я затямив.

15. Ци вже-с і памйить згубив до решти? (Нагуєвичі)

З докором говорять до забудька або недбалого чоловіка, що не тямить про те, що найпотрібніше.