Небога – Нетля
Іван Франко
Небога
1. До свої небоги нема злої дороги. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] До мої небоги нема злої дороги. (Григорів Р.)
До милої всяка дорога добра. Пор. Schleicher 160.
2. Поберімся небого: у тебе мало, у мене немного. (Гнідковський)
Обоє бідні.
3. При своїй небозі добре і в дорозі. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Зі своєю жінкою.
4. Утоптана дорога, де добра небога. (Гнідковський)
Добра жінка, до неї вчащають.
Невдяка
[Доповнення 1910 р.] 1. Невдякою світ платит. (Львів)
Спостереження з життєвої практики. Пор. Giusti 158.
Невидальце
1. Привезу ти з міста невидальце. (Нагуєвичі) Куплю тобі … (Ценів)
Щось таке, чого ти не бачив і не побачиш.
Невинний
[Доповнення 1910 р.] 1. Невинний як баранчик. (Львів)
Кепкують із такого, що вдає, буцімто не знає нічого. Пор. Giusti 158.
[Доповнення 1910 р.] 2. Як єс невинний, то ти нічого злого не буде. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що боїться йти до суду, хочби лише за свідка.
Невід
1. Перед неводом риби не ловлять. (Ількевич) … лапают. (Petruszewicz, Мінчакевич)
Рибацьке правило ловити рибу аж у неводі.
Невіда
1. Невіда не творит обида. (Гнідковський)
Останнє слово «обида» неясне. Може «обіда»? Бо «обида», зневага, вимагала б форми «обиди».
Невідомість
1. Невідомість гріха не творит. (Petruszewicz) … не чинить. (Ількевич)
Бо сама не знає, що робить. Пор. Adalberg Niewiadomość 1; Носович с. 363.
Невіста
1. Ані на селі ані в місті не вірь невісті. (Ількевич)
Песимістичний погляд на жіночу невірність.
2. То невіста, що на косу лігат. (Мшанець)
Про дівку, що перед шлюбом живе на віру з парубком.
Невістка
1. Бути невісткою в хаті. (Сороки)
Попихачем, слугою всіх у хаті.
2. Дай невістці г-но на трісці. (Буданів)
Кепкують із невістки.
3. Невістка з сином рада, а на мене зрада. (Криворівня)
Рада – радиться, змовляється з мужем, а тещі кривда.
4. Невістка пся кістка; свекруха псяюха. (Barącz)
Аби жодній з них кривди не було. Свекруха називає невістку песьою кісткою, а невістка тещу песьою кров’ю.
5. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. (Ількевич)
Говорить теща, якій невістка закинула, що та морить її голодом.
6. Невістка – чужа кістка. (Залісє)
З чужої хати, з чужого роду.
7. Хоть невістка бреше, то личко не бреше. (Орелець)
А личко показує її добрий стан і здоров’я.
8. «Хто з’їв?» – «Невістка.» – «Хто ся укаляв?» – «Невістка.» – «А де ж вона?» – «В полонині.» (Гнідковський)
Невістка все зробила, а її й дома нема.
9. «Хто що зробив?» – «Невістка.» – «А хто з’їсть?» – «Невістка.» (Городок) «Хто сі вср-в?» – «Невістка.» – «А хто з’їсть?» – «Невістка.» (Нагуєвичі)
Всему невістка винна і все зробити повинна.
10. Чим невістка свекрусі платит, тим їй діти відплатьи. (Гринява)
Невдякою та сердитістю.
[Доповнення 1910 р.] 11. В нивістки язичок як у гади. (Ю. Кміт)
Розумієься, на погляд свекрухи, яку кожне слово невістки коле.
Невмілий
1. Невмілого руки не болять. (Збараж)
Бо нічого не робить.
Неволя
1. Або міні що за неволі? (Сороки)
Хто мене до цього присилує?
2. Допитала мі сі тьижка неволі. (Нагуєвичі)
Наскочив якийсь клопіт, біда.
3. Найшла би її тьижка неволі! (Нагуєвичі)
Щоб тебе спіткало нещастя.
Негода
1. Нападе на чоловіка негода, відчиняй ворота. (Залісє)
Значення двояке: в негоду вертають із поля до дому, але також: відчиняй ворота якійсь негоді, напасті.
2. По негоді надій сі погоди. (Нагуєвичі)
По злих часах добрі бувають. Пор. Adalberg Niepogoda 1.
Недбалиця
1. Гірший недбалиця, як п’яниця. (Тисьмениця) [Доповнення 1910 р.] Недбайко гірш піяка. (Тростянець)
Бо все забуває і губить.
Неділя, неділенька
1. Бодай тя свята неділенька скарала! (Дидьова)
Бойківське прокляття.
2. Дай Боже дочекати в неділю вмерти. (Камінка струм)
Побожне бажання.
3. За неділю вже по весіллю. (Крехів)
Давніше бувало, що весілля тяглося цілий тиждень, а тепер досить одної неділі.
4. В неділі будь котрого тижня це зроблю. (Белз)
Не знати, котрого.
5. Неділі. – Поцюлюй бабу з Подільи. (Нагуєвичі)
Мудрування.
6. Прийде така неділя: і в нас буде весілля. (Зар.)
Надіються парубки, а особливо дівчата.
7. Сховай тото на неділю. (Нагуєвичі)
Коли кому в часі роботи запороха впаде в око, то інші жартуючи кажуть оцю приказку. Пор. Гильфердинг 3350.
[Доповнення 1910 р.] 8. У неділю: гоя, гоя, в понеділок: головочко моя! (Тростянець)
Говорять про дівку, що в неділю гуляла, а в понеділок у неї болить голова.
Недобре
1. Аж ми сі недобре зробило. (Нагуєвичі)
Замлоїло, занудило мене.
Недобрий
1. Ади, які недобрі були, тай уже ся полизали. (Косів)
Про людей, що сварилися тай перепросилися.
2. Нидобрий як вовк. (Жидачів) … як пес. (Жидачів)
Звичайне порівняння.
3. Така нидобра як сікора. (Буданів)
Рід пташки, зяблиця.
4. Такий нидобрий, аж з нього искри скачут. (Жидачів)
Про дуже лихого чоловіка.
5. Такий нидобрий, як шандар. (Львів)
Жандармів люди бояться, хоч вони не все недобрі.
Недогода
1. Все недогода бабиній дівці. (Ількевич, Petruszewicz)
Вона в великих претензіях.
2. Недогода бабиній доньці, бо їй фартушок в танци заваджає. (Кобиловолоки)
Дівчина повна претензій на елегантність.
3. Недогода моїй бабці ні на цецу, ні на лавці. (Балигород) … пєцу … (Стар., Скалат) … бабі … на лаві. (Пасічне) … наші мамі ні на столі … (Завадів)
Старому скрізь зле.
[Доповнення 1910 р.] 4. Нидогоди і тілько. (Ю. Кміт)
Говорять про діло, з якого мають самі клопоти.
Недозимок
1. Гірший недозимок, як зима. (Лучаківський)
Недозимок – сам кінець зими, коли вже нічим зимувати.
Недороблений
[Доповнення 1910 р.] 1. Ти недороблений! (Нагуєвичі)
Лають родовитого каліку, безпальцього, безвухого.
Недосіл
1. Недосіл на столі, пересіл на хребті. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Давніше били господиню буком по плечех, коли пересолила страву. Пор. Носович 365 Симони 1781. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 295; ІІ, 404.
2. Недосіл на столі, пересіл господине на чолі. (Нагуєвичі)
Тепер їй лише соромно.
Недотисок
1. Такий недотисок, що го сі й дотулити не мож. (Нагуєвичі)
Про схорованого або дуже делікатного чоловіка.
Недоук
1. Недоук дурнійший як бук. (Гнідковський) … від неука. (Нагуєвичі)
Зовсім дурний, гірший від невченого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 542.
Недуга
1. Бодай ті недуги зломили! (Комарно)
Прокляття: аби ти запав у тяжку хворобу.
2. На гірку недугу гіркий і лік. (Сороки)
Ліки звичайно гіркі.
Недужий
1. Два недужі сіли тай хліб з’їли. (Ількевич)
Хворі також їсти хочуть.
2. Коли-сь недуж, не вяжи гудз. (Гнідковський)
Значення неясне, український варіант: не берися за гуж.
Нежит
1. Маю нежит: як що положат, то не полежит. (Заставці)
Говорить неситий, хапливий чоловік.
Незахідний
[Доповнення 1910 р.] 1. То незахідна буда! (Ізби)
Згірдно про вбогу хату, то якої тяжкий захід.
Незгода
1. Де незгода, там часта шкода. (Ількевич)
Бо люди роблять одні одним наперекір.
2. Незгода до жебрацтва дорога. (Нагуєвичі)
Через незгоду люди тратять і те, що мають.
3. Через незгоду тратят люде свободу. (Залісє)
Б’ються і попадають до арешту.
Нездалий
1. Нездалі би ми газди били, як би ми то зробили. (Ю. Кміт)
Якби зробили щось шкідливого для громади.
2. Хоть нездалий, за то великий. (Нагуєвичі)
Про непотріба. Пор. Schleicher 181.
Нездаль
1. То нездаль від світа. (Нагуєвичі)
Ні до чого нездатний чоловік.
Нездара
1. Нездара, як корова до сідла. (Нагуєвичі)
Йому це не до лиця. Пор. Adalberg Niezgrabny 1.
2. Нездара як осел до танцю. (Нагуєвичі)
Зовсім не доречі. Пор. Adalberg Niezgrabny 2.
Незнатищо
1. Ой ти моє незнатищо! (Нагуєвичі)
Жартливий оклик до знайомого.
2. То якесь незнатищо. (Нагуєвичі)
Чоловік невідомого походження або невідомого заняття.
3. Я би незнатишто дав, жеби я хоц десяту част того знав, што ви. (Лемківщина)
Мовив лемко до інтелігента.
Неліпа
1. Єдна неліпа за дві ліпи стане. (Нагуєвичі)
Неліпою називають непроворну, тумановату дівчину.
Нема
1. Де нема, сам Господь не возме. (Ількевич, Мінчакевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Де нема, там і цісар не возьме. (Нагуєвичі)
Бо ні з чого взяти. Пор. Wander ІІІ, Nehmen 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 253.
2. На «нема» і суду нема. (Залісє)
Бо нікого судити.
3. Не годит си казати «нима», іно «дасть Біг.» (Жабє)
Так і говорять гуцули та й інші селяни.
4. Нема голода, коли ся пє вода. (Берегомет)
Воду п’ють звичайно по страві.
5. Нема диму без огню. (Нагуєвичі)
Нема нічого без причини. Пор. Тимошенко 156.
6. Нема мні й половини того, що-м був. (Нагуєвичі)
Збіднів або змарнів.
7. Нема над мене і над війтову свиню. (Мінчакевич) [Доповнення 1910 р.] Нема понад тебе, та понад попову свиню. (Коломия)
Дразнять гордого чоловіка.
8. Нема над него, як над попове порося. (Ясениця Сільна)
Він найкращий, найстарший у селі.
9. Нема ні вперед него, ні взад него. (Гнідковський)
Бідний і безнадійний.
10. Нема по нас тай по наші діти. (Гнідковський)
«По» правдоподібно в такім самім значенні, як «над».
11. Нема що в дві тріски взяти. (Гнідковський)
Щось дрібне та безвартісне. В дві тріски беруть дитяче г-но.
12. Нема як я та попова свиня. (Darowski)
Дразнять гордого чоловіка.
13. Нема ярмарку без гармідру. (Ценів)
Без крику.
14. Нима де коротати. (Тухля)
Отже вік жити.
Немило
1. Що тобі немило, не чини другому. (Нагуєвичі)
Стародавнє правило, пор. Носович 473; Schleicher 186. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 218.
Неміч
1. Місто помочи – немочи. (Ількевич)
Замість підмоги – хвороба. Говорять, коли хто з челяди в робочу пору занедужає.
Ненаїда
1. Мій чоловік ненаїда: як сьиде, то від разу пів хліба ззість, а я щипанціма та лупанціма лиш двоє. (Нагуєвичі)
Дорікала жінка чоловікові, що їсть багато, а сама їла більше.
Ненаситний
1. Ненаситний як попівський міх. (Тисьмениця)
Про захланного чоловіка.
Неня
1. Нене моя рідна, тебе бют, а я бідна. (Комарно)
За панщизняних часів.
2. У кого ненька, у того сорочка і головка гладенька. (Kolberg Pokucie)
Мати постарає.
3. Яка неня, така й доня. (Ількевич)
Пор. Мама ч. 36.
Непотріб, непотрібний
1. Непотрібови їсти дай, то йому сі й з лижки ллє. (Ясениця Сільна)
Непроворний.
2. Такий непотріб, що як їсть, то му сі з рота ллє. (Нагуєвичі)
Неуважний.
3. То непотріб від світа. (Нагуєвичі)
Непотріб над усі непотреби з цілого світа.
4. Хто непотрібне купує, той потім потрібне продає. (Ботелка)
Пор. Adalberg Kupić 6, 7.
5. Що непотрібне, того і в горнець не класти. (Ількевич)
Щось зайве.
Непочесний
1. Хоть непочесний, але щєсний. (Ількевич)
Незначний, якого люди не поважають.
Неправда
1. Нині той, що неправду говорит, то ліпше щістьи має. (Нагуєвичі)
Життєва обсервація.
2. Хто неправдов жиє, тому кишка гниє. (Буцнів)
Він карається сам в своїй думці.
Непрошений
1. Непрошеного за двері ведут. (Нагуєвичі) … виводьи. (Сороки)
Така йому честь. Пор. Schleicher 157; Bebel 422. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 290.
2. Непрошеному поріг показуют. (Крехів)
Варіант до попереднього.
Нересниця
1. I в нересниці розум у голові, не в г-ці. (Гринява)
Нересниця – маленька рибка Phoxinus laevis.
Нероба
1. Нероба гірше піяка. (Снятин)
Хто не хоче робити, волів би пити ніж дармувати.
2. Нині свйитого Нироба: хто ни робит, того найде хороба. (Гринява)
Він розболиться з неробства.
3. Умерла нероба, лишилася худоба: лишилася стирта сіна, до полуднє коза ззіла. (Берегомет)
Неробі таке й багатство до лиця.
Неробітник
1. Нині робіт, а завтра буде свйитого Неробітника. (Нагуєвичі)
Потішають утомлених працею.
Неруш
1. Має неруш у руках. (Голгочі) Неруш в руках мати. (Гнідковський)
Клептоман, що має вроджений потяг до злодійства. Пор. Wander ІІ, Hand 878.
Несамовитий
1. To якись нисамовитий чоловік. (Буданів)
Навіжений.
Неслава
1. Неславу на мене пустили. (Нагуєвичі)
Жалується оклеветана дівка.
Несмілий
1. Несмілий тратит, а смілий зиск бере. (Нагуєвичі)
Пор. Adalberg Nieśmiały 1.
2. Несмілий як кіт коло сала. (Нагуєвичі) … як цап у капусті. (Кукизів) … як медвідь коло вулия. (Нагуєвичі)
Овшім, дуже смілий. Пор. Adalberg Nieśmiały 2.
3. Несмілому нічого не вільно. (Нагуєвичі)
Він ні за що не вважиться.
Несолений
1. Таке несолене як трава. (Нагуєвичі)
Про несмачну страву.
Неспасенний
1. Гріх неспасенний, хто їсть пиріг немащений. (Пісочна)
Примовляли наймити, домагаючися омасти до пирогів.
Нестаток
1. Від нестатку продай хатку. (Жидачів)
Чоловік марнує своє добро.
2. Нестаткови все мало. (Нагуєвичі)
Йому хочеться більше. Пор. Adalberg Niestatek 3.
3. Нестаткови годі догодити. (Нагуєвичі)
Він нічим не задоволений. Пор. Adalberg Niestatek 3.
4. Нестаток ніколи неситий. (Нагуєвичі)
Бо все тратить.
5. Прийшов нестаток тай взяв достаток. (Лучаківський)
Нестаток – необережність, легкодушність, марнотратство. Пор. Adalberg Niestatek 4.
6. Сховай нестаток на остаток. (Коломия)
На легкодушність будеш мати все час. Пор. Adalberg Niestatek 2.
Нести
[Доповнення 1910 р.] 1. Несіт два, бо єдному ніщо. (Нежухів)
Кепкують із двох, що несуть легку річ, яку міг би донести й один.
Нетеря
1. Куда сьи оберне пуста нетерьи, а все їй гірка вечерьи. (Корчин)
Все гірко чоловікові, а до того бідному.
Нетитірний
1. То таке нетитірне, що нема що раз у скіпки взьити. (Нагуєвичі)
Нетитірний – нещасний, нетямучий, неповертливий.
Нетля
1. Летит як нетлі до світла. (Нагуєвичі)
Нетлі злітають радо на світло.
2. Нетлю ззів та сі наїсти не може. (Нагуєвичі)
Нетля – міль або малий нічний метелик; народне вірування.
3. Ти бачу нетлю ззів. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що ніяк не може наїстися.