Милий – Міньба
Іван Франко
Милий
1. Гоп, моя мила, що по плечех леном била! (Поляни – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Танечна приказка. Парубок танцює в дівкою, що колись набила його. Пор. Етнографічний збірник VI, 4.
2. З милого зсісти купити їсти. (Ількевич)
Значення якесь неясне. Милий несе милу на коркошах до міста. Основано мабуть на якомусь невідомому анекдоті.
3. Мила і рана від свого пана. (Гнідковський) Милая … (Лучаківський)
Коли любий чоловік жінку поб’є, то вона ще хвалиться.
4. Милий мій мені немилий, а при мні його не вдар! (Зіболки)
Пор. варіант ч. 8.
5. Милий му, як сіль у оці. (Гнідковський)
Не любий, прикрий.
6. Просит го під милий Біг. (Нагуєвичі)
Богом заклинає, просит умильно. Пор. Миленіє ч. 1.
7. Там іди, мила, звідки-сь била. (Яворів)
Відправляв чоловік нелюбу жінку.
8. Хоть він міні не милий, не бий його при мині. (Нагуєвичі) Мій милий … не вдар. (Зіболки)
Не люблю бійки. Пор. Симони 2470. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 1456.
9. Хоть кому зогнила, але міні мила. (Лучаківський)
Хоч хвора жінка, але люба.
10. Хоть не Василий, а міні милий. (Лучаківський)
Про ім’я байдуже, аби був любий.
Милитися
1. Нехай не милиться, бо не буде голитись. (Darowski)
Дармо тратить мило.
2. Пішов як з милом. (Гнідковський)
Хтось безнадійний, стратив щось, вилаяли.
Мило
1. Де мило, там очи, де болить, там руки. (Ількевич)
До милого звертаються очі, за болюче сягають руки.
2. Мило тому давати, хто не хоче брати. (Гнідковський)
Приємно, що віддає дарунок.
3. Що кому мило, хоч би й половина зогнило. (Ількевич) … хоть на пів … (Petruszewicz, Гнідковський) … хоть би і … (Мінчакевич)
У милого не добачаєш хиб.
4. Що мило, ще й сниться. (Гнідковський)
Приємні сни.
[Доповнення 1910 р.] 5. Мило не мило, тєгни кобило! (Тростянець)
Образово: роби своє діло, чи воно тобі гладко йде, чи тяжко.
Милосердя [У І. Ф. – Милосердє]
1. Милосердя в нім, як у козячім кожуху загрітку. (Гнідковський)
Про немилосердого чоловіка.
Милостиня
1. Який монастир, така й милостиня. (Крипчуки)
Який господар, такий його дар.
Милость
1. Милость о голоді не сита. (Ількевич)
Голодному відхочується й любові.
2. Нема милости без справедливости. (Залісє) … без заздрости. (Нагуєвичі)
Хто любить несправедливого з його неправдою, тому гріх.
Милувати
1. Милує як вовк барана. (Залісє)
Готов з’їсти.
Милування
1. До милованя нема силованя. (Ількевич) На милуванє … (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] На милувані нема силувані. (Іванівці К.)
Це справа добровільна.
Миля
1. Вйо штири милі за пец! (Нагуєвичі) … за два дни. (Підпечари)
Говорять дітям, яких везуть на коліні мов на коні.
Минати
1. Все сі минає, лиш біда не минає ніколи. (Нагуєвичі)
Все нова приходить.
2. Є, то мине ся, а нема, то обійде ся. (Ількевич) Як є … (Нагуєвичі)
Говорить легкодухий чоловік.
3. Коби йно минуло три по пять, буде трава на пядь, вже є худобу на чім принять. (Мшанець)
Три по п’ять пор. далі ч. 6 і 7.
4. Минали би ті люде як заповітреного. (Нагуєвичі)
Прокляття. Заповітрених треба було оминати здалека; перед заповітренними селами стояли сторожі і не пускали до тих сіл нікого.
5. Минули тії роки, що розпирали ся боки. (Ількевич)
Коли всі наїдалися та напивалися досита.
6. Поки не мине три рази по пять, то си ще сядь. (Мшанець)
Ще зима, можеш спочивати без роботи.
7. Поки не мине три пять, не буде благодать. (Гнідковський)
Доки не мине від Різдва три рази по п’ять неділь, доти не буде тепла. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 394.
8. Сім літ минуло, як музика грала, а він ще тепер скаче. (Хиринка)
Про дурня або пам’ятливого, що не може забути того, що давно минуло.
9. Так ся минуло, як у Біличи. (Мшанець)
В Біличи, пов. Старий Самбір, було колись багато лірників і через те всіх біличан підіймали на сміх, сідали при них на почіпки і на коліні крутили рукою мов корбою від ліри. Біличани прогнали від себе всіх лірників і ще й досі сердяться: коли хто переложить ногу на ногу або покрутить кінським хвостом, то б’ють. (М. Зубрицький).
10. Хто кого мине, най ногу звихне! (Ількевич) … звихне! (Нагуєвичі)
Прокляття на такого, що минає хату свого друга.
11. Чому бути, тому не минути. (Лучаківський)
Що має бути, те й буде.
12. Що минуло, то ся забуло. (Ількевич) … то вже не верне. (Львів) … тому вже не бути. (Сороки) [Доповнення 1910 р.] Що минуло, то вже не верне ся. (Станіславів)
І пам’яті не стало.
13. Як зле мине, буде добре; як зима мине, буде літо. (Лучаківський)
Вічна зміна і часу і людей.
[Доповнення 1910 р.] 14. Минуло, як торічний сніг. (Львів)
Пропало безслідно. Пор. Славейков І, 42.
[Доповнення 1910 р.] 15. То ті так не мине, як амінь у отченаш. (Нагуєвичі)
Це тобі сповниться, збудеться. Пор. Wander І, Gewiss 10.
Мир
1. Боже святий, який мир проклятий! (Жидачів)
Зітхає побожний чоловік.
2. З добра миру. (Гнідковський)
Значення неясне.
3. З миру по нитці, голому сорочка. (Городенка)
Коли зложаться люди, то й найбіднішому запоможуть.
4. Ліпший мир на гумні, як слава на війні. (Гнідковський)
Ліпше спокійне, господарське життя від вояцької слави.
5. Мири незмиренні. (Косів)
Багато народу.
6. «Миром, Грицьку!» – «Миром, єк ви собоу?» – «А шо-с, дужий?» – «Дужий, дєкувать за питанє.» – «А єк гостили?» – «Миром, слава Богу.» (Жабє)
Гуцульська формула привітання при стрічі.
7. Мир усі любят, а єдин другого губят. (Гнідковський)
Не люблять сварки, а свариться раз у раз.
8. Хто з миром, з тим і Бог. (Збараж)
Хто тихий та добрий для всіх.
Миска
1. До готової миски лацно поглядати лижки. (Стрільбичі)
Не до самої миски, але до страви. Пор. Adalberg Misa 2.
2. До миски треба лижки. (Нагуєвичі)
Без ложки до обіду не сідай.
3. З миски до рота близька дорога. (Нагуєвичі)
Кожний одною рукою досягне.
4. Коломийська миска, коло коломийської стояла. (Нагуєвичі)
Коломийські миски колись мали дуже добру славу.
5. Мий миску, давай борщ. (Гнідковський) … сим … (Ценів)
Нема по що мити, бо ж вона від борщу.
6. Миску вимету, хати не вимету. (Нагуєвичі)
Про ліниву, але їстовиту дівку. Вимести миску – виїсти з неї все до чиста.
7. Порожна миска не вабит писка. (Гнідковський)
Від неї кожний відвертається. Пор. Misa 10.
Мисль, мислити
1. Ані-м не мислив за тото! (Нагуєвичі)
Не сподівався, застало його неприготованого.
2. Ані через мисель ми то не шибнуло. (Лімна)
Говорить чоловік при якійсь несподіванці.
3. Без мисли, без тьими я то зробив. (Нагуєвичі)
Оправдувався чоловік перед судом за злочин у п’янім стані.
4. Будь доброї мисли, нічого ти сі не стане. (Нагуєвичі)
Потішають зажуреного чоловіка.
5. Викинь си то з мисли! (Кукизів)
Перестань про це й думати, це неможливе.
6. До мисли треба голови, а в мене така голова, як розбитий горнець: що вплине, то нараз виплине. (Нагуєвичі)
Жалувався забудьковатий чоловік.
7. За мисли не позивают до війта. (Гнідковський)
Можна думати, що хто хоче. Пор. Adalberg Mysł 7.
8. З мисли ми то не сходит. (Нагуєвичі)
Не можу відірватися від тих думок.
9. З мисли ми то зійшло. (Нагуєвичі)
Забулося. Пор. Adalberg Mysł 2.
10. З мислями б’юся: що ви за єден? (Нагуєвичі)
Не можу догадатися.
11. Мислив, мислив дурень тай умер. (Крехів)
Не видумав нічого тай не робив нічого. Пор. Adalberg Mysł 2.
12. Мисли в небі, а ноги в постелі. (Ількевич)
Лежачи на постелі чоловік думає всячину. Пор. Adalberg Mysł 10, 11.
13. Мисли до суду не позивають. (Ількевич)
Варіант до ч. 7. Пор. Adalberg Mysł 9.
14. Мисли ж мої мисли, чого ви ту прийшли? (Нагуєвичі)
Мучиться чоловік, коли обсядуть його чорні думки.
15. Мисли за вчинки не станут. (Нагуєвичі)
Треба зробити. Пор. Adalberg Mysł 12.
16. Мисли мі не зносять. (Ценів)
Ані думки про це не маю.
17. Мисли поза Висли, а смерть за плечима. (Гнідковський)
Думки блукають далеко, а смерть уже близька.
18. Мислиця – звідниця. (Мшанець)
Думка ошукує чоловіка.
19. Мисль не мисль, буде місто Перемишль. (Нагуєвичі)
Так сказала якась баба людям, які крепко думали над тим, як має називатися збудоване ними місто.
20. Мислями по небі, а задом у болоті. (Гнідковський)
Чоловік хоч у найтяжчих обставинах буяв думками в небесах.
21. На мисль ми прийшло. (Нагуєвичі)
Пригадав собі щось.
22. Хоць би раз помислив, на що му ся то здасть! (Уриче)
Говорив чоловік про злодія, який украв у нього ступу і не знав, що з нею робити, бо не мав своєї хати.
23. Через пусту мисель зломав єм си дишель. (Лімна)
Чоловік, їдучи дорогою в задумі, а може задрімавши на спуску з гори, не здержав коней і перевернувся, а в возі зламався дишель. То й складав свою вину на ту «пусту мисель», що так засліпила його.
24. Чоловік мислит, а Бог керує. (Дмитровичі)
Чоловік строїть плани, а їх сповнення не залежить від нього.
25. Що за мисли, то й на язиці. (Ількевич)
Що придумав, те й говорить. Пор. Adalberg Mysł 1.
[Доповнення 1910 р.] 26. Ти мислиш, що я під дурного хатов спав. (Буданів)
Насмішлива відповідь, коли хтось назве другого дурнем.
[Доповнення 1910 р.] 27. Хто много мислит, мало робит. (Нагуєвичі)
Життєве спостереження. Пор. Giusti 279.
Мити
1. Він до тото не вмив сі. (Комарно)
Нездібний, негоден.
2. Мий мі – не мочи мі! Чеши мі – не крач мі! (Завадів)
Забагає неможливого. Крач очевидно німецьке Kratzen.
3. Мий, чеши, стрій і ховай, а потім заплати кому, щоб узяв біду з дому. (Ількевич)
Говорять про дівчину, що строїться замуж.
Митка
1. Ой ти митко! (Нагуєвичі)
До брехуна, що розносить плітки.
Михавко
1. Михавку, льигай на лавку. (Нагуєвичі)
Казали гайдуки ладячися бити Михавка.
Михайло
1. Бодай ті свйитий Михаїло поразив! (Нагуєвичі)
Св. Михайло – патрон громів.
2. Виглядає, як Михайлове чудо. (Кобаки)
Михайлове чудо, свято, припадає на день 19 вересня. Говорять про поганого або переляканого чоловіка.
3. Михайло всім людьом попихайло. (Нагуєвичі)
Несамостійний, потульний чоловік.
4. Михайло розпухайло, хтів ся женити, єдну жінку печи, а другу варити. (Лолин)
Про жорстокого, немилосердного чоловіка.
5. «Міхайло, їв би-с борщу?» – «Ни файно.» – «А пирога?» – «Хоть би й два.» – «А дівчина?» – «Ба, ба, ба.» (Kolberg Pokucie)
Приговорюють парубкові, що рад би оженитися.
6. Міхал на свини їхав, свиня зверещьила, Міхала вбісцьила. (Джурин)
Дразнять хлопця Михайла.
7. Як би не Михайло, то бим сі не вбирала файно. (Нагуєвичі)
Говорить дівчина, що подобала собі якогось Михайла. Слово «файна» занесено до Галичини німцями колоністами і прийнялося скрізь у народних масах.
8. «Як ся звеш?» – «Михайло». – «А робити хочеш?» – «Нехай но!» – «А борщу?» – «Не хочу». – «А пирога?» – «Хоть би й два». (Ількевич)
Говорять про лінивого до праці, а ласого на добру їду, пор. ч. 5.
[Доповнення 1910 р.] 9. Міхал на свини їхав, свиня рох, Міхал здох. (Вербовець)
Дразнення в формі мудрування.
Миш
1. Дай миши свйиченої паски, то в пергачьи вийде. (Нагуєвичі)
Загальне вірування, що з миші, яка покоштує свяченої паски, вийде лилик.
2. І миш господині, як є що в судині. (Комарно)
В повнім усяка жінка потрафить собі дати раду.
3. І миш у стозі не згине. (Яворів) Не згиве миш у стозі. (Нагуєвичі)
Це ж для неї магазин поживи.
4. Коли миши кота не чують, то собі безпечно герцюють. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Як миші кота не чуут, то по пєцу газдуут. (Довжанка)
Без начальства люди розбрелись би всюди. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 196; Le Roux І, 99, 101.
5. Миш в голову зайшла, заким зерно знайшла. (Ількевич)
Журилася і трудилася в пустій стодолі. [Доповнення 1910 р.] Пор. ZDMG XLII, 64.
6. Миш і на вівтар скаче, коли паламар не баче. (Коломия) [Доповнення 1910 р.] І миш на престіл скаче, як паламар не баче. (Убинє)
Позволяє собі брикати.
7. Мишко, мишко, на тобі кістьиний зубок, а міні дай зелізний! (Нагуєвичі)
Примовляють діти, коли у них випадають молочні зуби, кидаючи їх через гряди «для мишки.» [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 511; Славейков І, 295: «На ті бабо костин зуб, да ми дадеш жалѣзен». Далі варіант: «На ти, врано … »
8. Миш не одну має діру до ями. (Ількевич)
Робить собі кілька дір на всяку небезпеку.
9. Миш сама котови видає ся. (Гнідковський)
Зі страху іноді біжить до нього замість до діри.
10. Не спускає ся миш на єдну діру. (Гнідковський)
Варіант до ч. 8.
11. Пішов десь на миши. (Нагуєвичі)
Говорять про парубка, що любить блукати по селу ночами.
12. Почули миши короля в земли. (Гнідковський) … крільи в Польщи. (Нагуєвичі)
Почули люди власть над собою.
13. Хрупає як миш зерно. (Нагуєвичі)
Коли хто не їсть, а хрупає передніми зубами.
14. Худа то миш, що лиш єдну діру до ями має. (Гнідковський)
На хазяйку, що варить лиш одну страву.
15. Чують миши, що кота нема дома. (Нагуєвичі)
І вибігають гуляти по хаті. Пор. Adalberg Mysz 5, 21.
Мишачки (мишачий помет)
1. Без мишьичок пшениці й на проскури нездала. (Нагуєвичі)
Таке вірування, що в пшениці мусять бути мишачки. Оповідають про якогось монаха, що купував пшеницю і коли мужик не хотів йому продати зерно занечищене мишачками, він сказав: «Люди божі, ми не сміємо навіть брати на проскури пшениці без мишачок».
Мишкувати
1. Мишкує як лис на весні. (Нагуєвичі)
Йде за тропом, шукає чогось бігаючи сюди й туди.
Мігдал
[Доповнення 1910 р.] 1. Обисте й мігдали давали корові, то не буде молока. (Ю. Кміт)
Говорять про ялову корову, що не дає молока.
Мізерія
[Доповнення 1910 р.] 1. Всяка мізерія спонивірят чоловіка на світі. (Ю. Кміт)
Мізерія тут у значенні непоказного або непочесного чоловіка.
Мій
1. Мій не мій, а ти його не бий. (Ценів)
Говорить милосердий чоловік забіяці.
Міна
1. Міна єдному плягує. (Нагуєвичі) … панит. (Ценів)
Виходить на користь.
Мінити
1. Ти вже щось міниш бесіду. (Косів)
Зачинаєш брехати.
Міняти
1. Заміняв перетинець за ременець. (Лучаківський)
Щось цінне на дешеве.
2. Міняй кріцу за лошіцу. (Косів)
Циганська пропозиція. Кріца – сталь. Пор. Adalberg Mieniać 3.
3. Міняй свату сліпу кобилу на носату. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Міньий свату, сліпу за носату. (Вербовець)
Одна й друга нічого не варта. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 262.
4. Ни заміньив би я свою біду за чужий гаразд. (Kolberg Pokucie)
Бідний чоловік задоволений своїм і не бажає чужого.
5. Проміняв гаювицю за дурницю. (Бірки Великі)
Щось важне за пусте. Пор. Adalberg Mieniać 1.
6. Як тото міняти гі-гі-гі за ге-ге-ге? (Яричів)
Коня за гуску.
[Доповнення 1910 р.] 7. Хто міняє, той бідов воняє. (Тростянець)
Звичайно на заміні зле виходить.
Міньба
1. Міньба єдному панує. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Виходить на користь. Пор. Міна.