Обходитися – Оказія
Іван Франко
Обходитися
1. З чим ся обходимо, тоє до нас липне. (Ількевич)
Мова про всяку привичку.
2. Наймі мене то не обходит. (Нагуєвичі)
Зовсім мені байдуже.
3. Най тебе тото не обходит. (Нагуєвичі)
Не мішайся до того, зась тобі до того.
4. Обхожуся з нею, як з розбитим горшком. (Печеніжин) … яйцем. (Коломия)
Поводжуся обережно. Пор. Wander І, Behandeln 2. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 1.
5. Обходит сі з ним як зо псом. (Нагуєвичі)
Не шанує його зовсім. Пор. Wander І, Behandeln 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hund 1552.
6. Так мене тото обходит, що аж нікуди. (Нагуєвичі)
Це мені байдуже.
[Доповнення 1910 р.] 7. Обходи сі, як з писанков. (Ілинці)
Поводиться з нею делікатно.
Обценьки
1. Обценьгами з нього слова не витьигнеш. (Нагуєвичі)
Про мовчазливого чоловіка.
Овес
1. Овес му під хвостом брикає. (Гнідковський)
Про ситого коня, годованого вівсом.
2. То вівсик брикає в кони. (Нагуєвичі)
Говорять про брикливого коня. Пор. Wander ІІ, Hafer 45.
2. Як ся пробіжит, то ся і овес спирожит. (Гнідковський)
Як чоловік намучиться, то з’їсть і вівсяний хліб замість пирога.
Овечка
1. Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап. (Карлів)
Господарське порівняння.
2. Ходить як овечка, а дуцкає як баран. (Ількевич)
Про тихого, а завзятого чоловіка.
Огида
1. Зійшов на чотири огиді. (Добросин)
Зійшов на ганьбу.
Оглухнути
1. Ци-с оглух, ци лиш так не чуєш? (Нагуєвичі) … ци лиш ти троха заступило? (Нагуєвичі)
Жартують, холи хтось допитується пару разів про якусь річ, яку йому вже вперед вияснено.
[Доповнення 1910 р.] 2. Бодай єс оглух! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 3. Недавно оглух, а вже не чує. (Григорів Р.)
Жартують із чоловіка, що не дочуває добре.
[Доповнення 1910 р.] 4. Ще-м не оглух, чую добре. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік такому, що кричить до нього голосно.
Оглядітися
1. Оглядів ся, як наїв ся. (Darowski)
Поки був голодний, то йому не до того.
Огонь
1. Від огня біжу, а в воду скачу. (Ількевич)
З одної небезпеки в другу.
2. Він готов за ним в огень скочити. (Нагуєвичі)
Любить його дуже. Пор. Wander І, Feuer 358, 391.
3. Добре класти огонь, як готова колода. (Заставці)
Улегшення в праці. Пор. Колода 1; Adalberg Ogień 14.
4. З за огню би вкрав. (Нагуєвичі)
Значить із найбільше недоступного місця.
5. З огньом граєш. (Нагуєвичі)
Не знаєш, з чим жартуєш.
6. З огньом не грай! (Нагуєвичі) … не жартуй. (Коломия) … нема жартів. (Збараж)
Крім буквального значення має звичайно переносне: з завзятим, сердитим, запальним чоловіком не задирайся.
7. З огня та в воду. (Гнідковський)
З одного лиха в друге. Пор. Гильфердинг 2187.
8. На огни го печи, ци скаже слово. (Нагуєвичі)
Про упертого мовчущого чоловіка. Натяк на давній спосіб тортуровання злочинців або воєнних бранців при допитах при помочи вогню.
9. Не погодиш огонь з водою. (Гнідковський)
Супротивні речі з собою незгідні.
10. Не сховаєш огню в соломі. (Нагуєвичі)
Бо загориться. Пор. Adalberg Ogień 15. Варіант Niebezpieczna blizko ognia słoma. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 6.
11. Огень би го наглий спалив! (Нагуєвичі)
Прокляття.
12. Огень би ті свйитий спалив! (Нагуєвичі)
Святий огонь часто в значенні грому.
13. Огень гірший ворог як вода. Бо вода єдному озьме, а другому дасть, а огень свйитий нічого не лишит. (Нагуєвичі)
Народна поговірка.
14. Огень гірший як злодій, бо злодій украде і другому дасть, а вогень ні. (Миколаїв над Дністром)
Народна поговірка. Пор. Adalberg Ogień 41, тільки замість води кладе злодія, що «bywszy w domu kąty zostawi», а огонь не лишить нічого.
15. Огень го там знає, не я! (Нагуєвичі)
Досадна поговірка.
16. Огень му в руках. (Нагуєвичі)
Такий прудкий до роботи або до бійки.
17. Огень ті там свйитий знає. (Нагуєвичі)
Вогонь у поговірках та прокляттях дуже часто персоніфікується і звичайно в значенні неприязнім, ворожім чоловікові, хоч і має епітет «святий».
18. Огонь ’д огневи присувати. (Гнідковський)
Непотрібна робота. Пор. Adalberg Ogień 21.
19. Огонь з водою ніколи не погодиш. (Ількевич)
Пор. вище ч. 9, Adalberg Ogień 27, 39; Тимошенко 245; Erasm 17. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 344.
20. Огонь і вода добрі служити, але лихі панувати. (Ількевич)
Обоє можуть страшенно пошкодити. Пор. Adalberg Ogień 26; Wander I, Feuer 17, 103; Čelakovský 439; Wurzbach I, 318. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 6.
21. Огонь святий мститься, як го не шануєш. (Ількевич)
Признають огневі мстивість за непошановок.
22. Огонь та вода, то добро і біда. (Лучаківський)
Бо можуть бути корисні і шкідливі. Пор. Wander І, Feuer 29.
23. Огонь тай вода хоть добрі, бодай ніколи не панували. (Гнідковський)
Варіант до ч. 19, в формі побожного бажання.
24. Прийшов огню позичити. (Нагуєвичі)
Значить прийшов тай зараз іде далі з хати. Пор. Adalberg Ogień 1.
25. Прийшов як огню урвати. (Замулинці) Приїхав … вхопити. (Богородчани)
Варіант до попереднього.
26. При чужім огни свій горнець гріє. (Збараж)
Значить, користується чужим добром, надуживає чужої доброти. Пор. Adalberg Ogień 38; Wander I, Feuer 4.
27. Тебе аби на терновім огни пік, то би сі від тебе правди не довідав. (Нагуєвичі)
Про упертого чоловіка.
28. То з огньом справа. (Нагуєвичі)
Значить небезпечна справа.
29. Той би й на терновім огни не горів. (Коломия)
Твердий, недоступний для просьби, нелюдяний. На терновім огні палено упирів та чарівниць, а він, значить ще гірший.
30. То огень не чоловік. (Нагуєвичі)
Такий гарячий, сердитий, прудкий.
31. Хто на огень плює, тому на лиця огник повимітує. (Нагуєвичі)
Народне вірування. Огень або огник – це болючі і гниючі струпи. Пор. Wander І, Feuer 254.
32. Хто сі з огньом бавит, той сі в ночи вщит. (Нагуєвичі)
Народне вірування, особливо в приложенню до дітей, які часто люблять бавитися огнем.
33. Що дай Господи, то дай, а від того огнику свйитого оборони й ворога тьижкого! (Нагуєвичі)
Побожне бажання.
34. Як би не святий огник, то би тісний чоловік згиб. (Мшавець)
Газда найняв майстра будувати хижу, а він робив недбало. Треба було взяти другого, а першого відправити. Щоби його не відправили, він погрозив вогнем і лишився при роботі разом з другим.
35. Як на огни згоріло. (Нагуєвичі)
Пропало, щезло, минулося, приміром хліб або одежа.
36. Як огню не шьинуєш, то він сі буде мстити. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 21.
37. Як огню стереже ся. (Ількевич) … стережи сі. (Нагуєвичі)
Говорять про небезпечного чоловіка.
38. Як снить ся огонь, то значить, що до хати прийде злодій. (Розділ) … зн. щастя. (Мервичі)
Народні вірування.
Одважний
[Доповнення 1910 р.] 1. Одважний і батька в лоб. (Гошів)
Одважний – українська форма. Пор. т. І, Відважний 5.
Одвірок
1. Нові одвірки до старої комірки.
Нове до старого не йде.
Одвуд
1. То ще було за короля Одвуда. (Глібів)
Поговірка про якусь давню давнину.
Одебеліти
1. Аж єм одебелів зо страху. (Нагуєвичі) … одубів … (Нагуєвичі) … остовпів … (Нагуєвичі) отетерів … (Нагуєвичі)
Зробився нерухомий зо страху.
Одежа
1. Не одежа чоловіка, а чоловік одежу красит. (Гнідковський)
Одежа не рішає про вартість чоловіка.
2. По одежи нас витают, а по мудрости садят. (Гнідковський)
Хто гарно убраний, того радо вітають і звичайно садять на перших місцях.
3. Я свою одіжку кладу під діжку. (Нагуєвичі)
Натяк на казку про дурисвіта, що в гостиннім домі повечерявши буцімто розібрався, але втік вікном і на діжці, що була там, де мав спати, напасав от ті слова, а сам наср-в в діжку.
[Доповнення 1910 р.] 4. Одежьи лежит на нім як виллєта. (Нагуєвичі)
Про добре прикроєну одежу. Пор. Wander ІІ, Kleid 255.
Один
1. Все одно, чи книш, чи пиріг. (Ількевич)
Хибно, бо книш печений, а пиріг варений.
2. Оден має гребінь, а другий то, що на гребени. (Львів)
Тобто воші.
3. Одна біда з хати, а десать до хати. (Берегомет)
Нещастя іде одно за другим.
4. Одна година скривить хрестянина. (Стара Сіль)
Значить, ніхто не знає чи вже за годину не доведеться йому вмирати.
5. Одна дітина, одна ряднина, нема ся де перепрати. (Гірне)
Говорить бідна вдова.
6. Одна як одно ім’я. (Печеніжин)
Одна жінка або дочка.
7. Одна як око в голови. (Богородчани)
Люба, мила.
8. Одним богацьо не прибуде. (Ількевич)
Не великий прибуток.
9. Одного ті маю, як одну душу в Бога. (Коломия)
Говорить батько про сина або жінка про чоловіка.
10. Одно збирай, а друге давай. (Ількевич)
Чоловік збирає збіжжя, а видає гроші.
11. Одно лихе, друге недобре. (Снятин)
Обоє невдалі. Пор. Wander І, Böse 14.
12. Одно минути, друге звинути. (Ількевич)
Про якесь лихо.
13. Одно тото, а друге нічо. (Миколаїв над Дністром)
Отже говорить або робить.
[Доповнення 1910 р.] 14. Одна на мині, друга на тині, трету таку маю, що каглу затикаю. (Тростянець)
Хвалилася дівка, що мала три сорочки.
[Доповнення 1910 р.] 15. Одно ліпше від другого. (Львів)
Іронічно: обоє лихі. Пор. Liblinský 229.
Одинак
1. І з одинака – драб або лайдака. (Стоянів)
Пор. Єдинак ч. 2.
2. Син одинак як не злодій, то піяк. (Кукизів)
Пор. Єдинак ч. 2.
Одиначка
1. Одиначка або ледащо або піячка. (Залісє)
Пор. Єдиначка ч. 1. Wander ІІ, Kind 193.
2. От одиначка! (Сороки)
Згірдний вислів про ледачу дівчину.
Однакий
1. Однакі, як би їх одна мати родила. (Лучаківський)
Діти одної матері не все бувають однакі.
2. Не всім однако дано: одному сито, а другому решето. (Petruszewicz)
Мова про суспільну нерівність. Гумор лежить у слові «сито», що має двояке значення: satt і Sieb; зі складу речення випадало б надіятися в другій половині антітези «голодно». Пор. Wander І, Einer 8, 17; ІІ, Gott 479, 480.
Одур
1. Ци ті одур напав? (Нагуєвичі)
Чи ти здурів?
2. Якийсь на нього одур зайшов. (Нагуєвичі)
Одурів чоловік.
Одуріти
1. Одуріла кобиліча голова. (Жидачів)
Про дурну жінку. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 59: В кобылью голову счастье.
2. Одуріти можна з таков роботов. (Нагуєвичі)
Говорять про якусь зовсім безцільну роботу.
3. Ци ти одурів, ци лиш троха оцапів? (Нагуєвичі)
Лайка на непритомного чоловіка, що робить якусь дурницю.
[Доповнення 1910 р.] 4. Бодай єс одурів! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 5. Ну дивіт сі, водуріла друга! (Жидачів)
Говорять про жінку, що ні з сього, ні з того починає сварку або бійку.
[Доповнення 1910 р.] 6. Ци-с одурів, ци лиш розуму не маєш? (Нагуєвичі)
Говорять такому, що робить якусь несподівану дурницю.
Оженитися
1. Коби-м ся оженив, дав бим вола; коби-м сі розженив, дав бим і два. (Яворів)
Чоловік бажає оженитися, а потім не може витримати з жінкою.
2. Легше оженити сі, як розженити сі. (Нагуєвичі)
Розводи в католицьких церквах дуже утруднені. Пор. Wander ІІ, Heiraten 35. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 256.
3. Не ожениш ся, поки тя не оббрешут. (Гнідковський)
Говорять про парубка.
4. Оженив сі дурноватий, та взяв біснувату, та не знали що робити, підпалили хату. (Городенка)
Поговірка на лихе подружжя, властиво взята зі співанки, пор. В. Гнатюк, Коломийки.
5. Оженити ся і повісити ся, то в час нагадати ся. (Лучаківський)
Песимістичний погляд про вартість подружжя. Пор. італійське: Pagliare е morire avviano sempre tempo.
6. Оженити ся ладна річ. Одно каже: тату! друге кличе: папу! Третє – плаче: хліба! а жінка каже: тай мені потрібно. (Стрільбичі)
Радощі родинного життя.
Ожинник
[Доповнення 1910 р.] 1. Ожидник настоюють на цугрі із ожинових ягід. (Криворівня)
Ожинник – сік із ожинових ягід, настояних на цукрі. Гуцульська вимова: «ожидник» і «цугор».
Ожіг
1. Вступи сі, бо ти ожогом очи виберу. (Нагуєвичі)
Говорить жінка до напасливого чоловіка.
Озеро
1. Іди в озеро та трісцє! (Миколаїв над Дністром)
Озера і трясовини уважаються осідком бісів.
Оказія
1. Оказія ми ся трафила. (Отиневичі)
Пор. Wander ІІ, Gelegenheit 43.
[Доповнення 1910 р.] 2. Був на оказії.
Був у гостині.
[Доповнення 1910 р.] 3. Оказія злодієм робит. (Нагуєвичі)
Оказія – латинське слово occasion – добра нагода. Пор. Giusti 322.
[Доповнення 1910 р.] 4. Там така оказія була, що їсти й пити давали. (Дрогобич)
Говорять про принагідну гостину.