Ніхто – Нянька
Іван Франко
Ніхто
1. Никому єдному ни варто жьити. (Ю. Кміт)
Не варто жити чоловікові без жінки.
2. Нихто не зне, який го конець жде. (Стежниця)
Не зне – не знає.
3. Ще нікого за довг не повісили. (Лучаківський)
Давніше за довг саджали в тюрму коштом вірителя. Пор. Wander IV, Schuld 46.
[Доповнення 1910 р.] 4. Никто не вгадат найперед, чи по сміху плач не настане. (Ізби)
Зміни в настрою чоловіка приходять звичайно несподівано.
[Доповнення 1910 р.] 5. Ніхто не скаже «На!» лиш «Дай!» (Орелець)
Кожний волить узяти, ніж дати.
Ніч
1. В ночи кожда корова чорна. (Kolberg Pokucie) … всі корови чорні. (Нагуєвичі)
Ніч показує все в темнім світлі. Пор. Wander ІІ, Kuh 4; ІІІ, Nacht 9; Wahl ІІ, 31.
2. В ночи хихи, а дни тихі, оженившись із самої пихи. (Гнідковський)
Вночі сміх, а в день гризота, що будуть істи. Пор. Wander ІІ, Heiraten 18; I, Frau 651.
3. З нічев, водов а огньом не грай. (Лімна)
Вони небезпечні.
4. Настала ніч як вік. (Ю. Кміт)
Довга, безконечна ніч для нещасливого чоловіка.
5. Не під ніч згадуючи. (Гнідковський) Не против ночи … (Гнідковський, Ількевич)
Аби вночі не снилося.
6. Ніч го забігла. (Городок) … заскочила, запала. (Нагуєвичі)
Спізнився вночі в дорозі.
7. Ніч довга, як чабанський світ. (Комарно)
Нема їй кінця – так думається такому, що не може спати.
8. Ніч нікому не брат. (Нагуєвичі)
Усе ворожа.
9. Ніч не мати. (Нагуєвичі)
Не притулить. Пор. Schleicher 178.
10. Ніч нікому не сприяє. (Ількевич)
Все грозить лихом. Пор. Liblinský 11.
11. Ніч своє право має. (Гнідковський)
Вночі треба бути дуже уважним. Пор. Adalberg Noc 1; Wander ІІІ, Nacht 83; Čelakovský 342; Liblinský ст. 11.
12. Ніч страхи плодит. (Нагуєвичі)
Тоді чоловік усього боїться.
13. Ніч єк мори. (Жидачів) Ніч море. (Гнідковський)
Довга, безконечна, приміром у зимі.
14. Хто поночи ходит, біди си шукає (Гнідковський)
І вона знаходить його.
15. Солодкі ночи, але гіркі дні. (Пасічне). [Доповнення 1910 р.] Солодкі ночи, гіркі дні. (Старі Богородчани)
Для закоханих.
16. Що ніч зробит, то день покаже. (Гнідковський)
Злочин, зроблений вночі, покажеться в день у повнім світлі. Пор. Krumbacher 240; Wander ІІІ, Nacht 101. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 2538.
17. Ци ти ніч мала, що сі не можеш виспати? (Нагуєвичі)
До сонливої жінки.
18. Як на ніч не замастити челюсти, то біда до них ноги гріє. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 19. За солодкі ночі гирькі дни. (Мшанець)
Годуючи діти.
[Доповнення 1910 р.] 20. Не мож ночи освинути. (Нагуєвичі)
Біль або гризота не дає вночі спати.
[Доповнення 1910 р.] 21. Ніч му роком стає. (Нагуєвичі)
Не може заснути, і ніч видається йому дуже довгою. Пор. Славейков І, 318.
[Доповнення 1910 р.] 22. Ніч як день. (Львів)
Така ясна. Пор. Даль І, 331.
[Доповнення 1910 р.] 23. Ще ти ночи мало було? (Нагуєвичі)
Замало спав уночі і не хоче досипляти вдень.
[Доповнення 1910 р.] 24. Щьислива ніч! (Криворівня)
Бажають відходячи вечером із дому або з товариства.
Нічниця
1. Нічниці мі ссе. (Нагуєвичі)
Жалується жінка в полозі на біль у цицьках. Нічниця – демон, що ходить поночі і шкодить жінкам.
2. Нічниця би тьи простріляла. (Гринява)
Нічниця – злобний дух, що зсисає дітей і молочних жінок.
Ніщо
1. Звів сі на нінащо. (Нагуєвичі)
Зійшов на жебрака.
2. Із ничого нич. (Мшанець)
Отже не буде. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 30.
3. I ми не з тих, що нічого з них. (Гнідковський)
І ми не ледачі люди.
4. Нема ничого, хиба гниди та блохи тай вуший по трохи. (Мшанець). Ничо мя не кусит, хиба … (Мшанець)
Говорить бідний чоловік.
5. Нима з цего нічо, треба йти по маму або по тата. (Kolberg Pokucie)
Значення неясне.
6. Ни маю нічо, ни дам нічо. (Жидачів)
Відмова.
7. Ничим си тото кладе. (Тухля)
Має це за ніщо.
8. Нічого з того не буде. (Нагуєвичі)
Даремна праця. Пор. Wander ІІІ, Nichts 110.
9. Нічого не робит, лише люнтує. (Богородчани)
Про такого, що не робить, лиш байдики б’є.
10. Нічо ни робити, но Гаврила женити. (Буданів)
Про якусь смішну річ.
11. Нового нічого, а старе се минає. (Пужники)
Нема ні цього ні того, як між двома хлібами. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 168.
12. Святе ніщо. (Львів)
Пор. Fredro, Przysłowia polskie, ч. 511, 726, «Ogromae nic» латинське: Aspectua magnificus, rerum vacuus.
13. Ти ничгоде! (Чирна – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Негіднику.
14. Я ни мовлю нічого, він теж ани писне. (Ю. Кміт)
Мовчазне подружжя.
Ніякий
1. То сяке, го таке, завше було ніяке. (Печеніжин)
Було недоладне, непотрібне.
Новий
1. За два нові цвиків і в ср-у нема що бити. (Буданів)
Цвяхів за два крайцарі дуже мало.
2. Коли Новий рік або Різдво випаде в понеділок, то буде рік дуже тяжкий. (Лучаківський)
Господарське правило.
3. Нове з старами дьирами. (Нагуєвичі)
Іронічно про щось нове а невдале. Пор. Schleicher 171 Wander II, Kleid 12.
4. Нового не запроваджай, старовини держися. (Ількевич)
Погляд консерватистів.
5. Ще й ти своїх штири новеньких? (Коропець)
Говорять, коли хто в розмові мішається не в свою річ.
[Доповнення 1910 р.] 6. Нове, лиш трохе подерте. (Тростянець)
Жартом говорять про стару одежину.
Новина
[Доповнення 1910 р.] 1. Добра новина, як нічого злого не чути. (Львів)
Говорить чоловік, що привик усе чути лихі вісті. Пор. Giusti 356.
Нога
1. А що то мене ноги не коштують, аби-м задармо ходив? (Нагуєвичі)
Ноги дорогі.
2. Бере ся в ноги і втіче. (Лабова)
Починає рушати ногами.
3. Бери ноги за пояс. (Нагуєвичі) … на плечі. (Нагуєвичі)
Значить іди швидко. Пор. Wander I, Fuss 72, 100.
4. Бігай своїми ногами. (Нагуєвичі)
Не чужими. Пор. Schleicher 159; Wander I, Fuss 162.
5. Бігай на одній нозі. (Нагуєвичі)
Швидко вертайся. Adalberg Noga 23; Wander I, Fuss 107.
6. Біжит, аж сі ногами в ср-у б’є. (Нагуєвичі)
Про скору втеку.
7. Бодай єм був ногу зломив, заки-м до тебе прийшов! (Нагуєвичі)
Кається чоловік, що зав’язав з кимось нещасні зносини.
8. Бодай єс ногу зломав! (Нагуєвичі) … на гладкій дорозі. (Нагуєвичі)
Прокляття. Пор. Schleicher 189; Гильфердинг 1053.
9. Бода-с лиш ногами натьигнув! (Нагуєвичі) … задригав! (Нагуєвичі)
Щоб ти вмер. Прокляття.
10. Бода-с ноги задер! (Нагуєвичі)
Умер. Прокляття. Пор. Носович 387.
11. Бодай ти ноги покрутило. (Нагуєвичі)
Прокляття.
12. Бодай ті до гори ногами поставило. (Нагуєвичі)
Прокляття.
13. Вже-м свої ноги проходив. (Бірки Великі)
Довго і безплідно ходячи.
14. Взяв го під ноги. (Нагуєвичі)
Здобув над ним перевагу. Пор. весільну пісню:
Возьми вороги під ноги,
Аби твої діти здорови.
Пор. Wander ІІ, Fuss 251.
15. Він в ноги а я в цєки. (Буданів)
Втекли один від одного.
16. Він уже одною ногою в гробі стоїт. (Нагуєвичі)
Близький смерті. Пор. Тимошенко 218; Wander I, Fuss 101, 235.
17. Він усе на ноги впаде як кіт. (Снятин)
Про щасливого чоловіка. Пор. Wander ІІ, 225.
18. В него дубові ноги, медвежа сила. (Збараж)
Дубові, тверді, колодоваті.
19. Волю сі спустити на свої ноги, як на кінські голови. (Нагуєвичі)
Говорить піший, що не хоче їхати на коні.
20. Встати рано лівою ногою наперед значить нещасливий день. (Нагуєвичі)
Народне вірування. Пор. Wander I, Fuss 95, 221.
21. Дав ногам знати. (Нагуєвичі)
Пустився тікати.
22. Єдною ногою в гробі стоїть, а ще злоє творить. (Ількевич)
Про непоправного грішника.
23. Злопотіли ногами, як коні. (Нагуєвичі)
Задудніли.
24. З ніг сі валит. (Нагуєвичі)
Слабий, схорований.
25. Збив го з ніг. (Нагуєвичі)
Звалив.
26. Каріяцькі мої ноженьки, куди міні вами отіпати треба! (Нагуєвичі)
Жалувався такий, що мав іти в далеку дорогу, а мав рани на ногах.
27. Красші швидкі ноги, ніж найдовші роги. (Замулинці)
Мова про оленя, що любувався своїми рогами, а потім утікаючи, переконався, що роги йому заважають, а ноги вирятували його з небезпеки.
28. Не своїми ногами ходиш. (Нагуєвичі)
Погроза, значить поламаю тобі ноги. Пор. Wander I, Fuss 112. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 320; Liblinský 227.
29. На ноги поставити кого. (Гнідковський)
Запомогти його. Пор. Adalberg Noga 42; Wander I, Fuss 97.
30. Ногами набивати. (Нагуєвичі)
Топтати землю, марно ходити за якимось ділом.
31. Нога за ногою. (Гнідковський) Нога поза ногу. (Нагуєвичі)
Помаленьку. Про хід дитини або хворого чоловіка. Пор. Adalberg Noga 29; Wander ІІ, Fuss 52.
32. Ногами качки заганяти. (Гнідковський)
Про п’яного, що йде заточуючися з боку на бік вулиці і махає ногами, мовби качки гнав.
33. Ногами по камінню йде, а чоботи на палици несе. (Лолин)
Звичайна поява у руських селян. Пор. Wander ІІ, Fuss 299.
34. Нога ногу підпирає. (Ількевич)
На те їх дві. Adalberg Noga 28.
35. Ноги би ти покулило. (Нагуєвичі)
Прокляття.
36. Ноги попелом посипати. (Гнідковський)
Говорять, вітаючи рідких гостей.
37. Ноги собі скалить, а чоботи на кію носить. (Ількевич)
Про пішохода, що йде босо. Варіант до ч. 33.
38. Ноги як гринджоли. (Нагуєвичі)
Криві.
39. Ноги як кадовбята. (Ю. Кміт)
Грубі, опухлі.
40. Підставити комусь ногу. (Нагуєвичі)
Довести когось до упадку. Пор. Wander I, Fuss 80, 201.
41. Пише ногами мисліте. (Нагуєвичі)
Про п’яного чоловіка, що йде дорогою заточуючися. Пор. Wander ІІ, Fuss 240.
42. По нозі спутати коні. (Нагуєвичі)
Спутані так, що у двох коней спутано до купи по одній сусідній нозі.
43. Спухла му нога як скльинка. (Нагуєвичі)
Говорять про спухлу ногу.
44. Такі ноги, як у подільського злодія. (Сілець Беньків)
Великі, лабаті. Пор. Adalberg Noga 26.
45. Такі ми ноги брудні, що би можна на них ріпу сіяти. (Дрогобич)
Говорять про брудні, порепані ноги. [Доповнення 1910 р.] Пор. Muka 2070.
46. Такий виріс, що ноги аж до землі досьигают. (Нагуєвичі) … аж по саму землю. (Дрогобич)
Це мабуть у всякого так.
47. «Тату, ноги нечисті!» – «Коли серце чисте!» (Гнідковський)
Потішав злодій злодія, коли грабували церков і ставали на престіл. [На цю тему є приказка С. Руданського «» (1859 р.). – М. Ж., 15.05.2021 р.]
48. То не мої ноги; мої в чоботьох були. (Нагуєвичі)
Чоловік п’яний заснув на дорозі і у нього вкрали чоботи. Рано будить його проїжджий фірман, щоб узяв ноги з дороги, а він поглянув тай каже як вище.
49. Треба сі тобі там подивити, відки ноги ростут. (Нагуєвичі)
Набити по ср-і. Пор. Носович с. 366.
50. Через-ногу спутати коні. (Нагуєвичі)
Спутати у двох коней обі передні ноги до купи. Це дуже мучить коней.
51. Я вже їднов ногов у гробі. (Великі Очі)
Говорить старий чоловік Пор. вище ч. 16; Wander I, Fuss 101; Дикарев 100. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 455.
52. Як ти дам, то ані ногов не дригнеш. (Нагуєвичі)
Упадеш зомлілий.
53. Як ти дам, то сі ногами накриєш. (Нагуєвичі)
Доторкнуться ноги до голови.
[Доповнення 1910 р.] 54. На ноги го поставив. (Нагуєвичі)
Допоміг йому вибратися з біди. Пор. Liblinský 212.
[Доповнення 1910 р.] 55. Не гойдай ногами при вобіді, бо дідька колишеш. (Вербовець)
Правило приличності, мотивоване народним віруванням.
[Доповнення 1910 р.] 56. Не переступай ногами дитину, бо не буде рости. (Вербовець)
Народне вірування, що коли переступити дитину, то вона не буде рости.
[Доповнення 1910 р.] 57. Нога моя там не стане. (Нагуєвичі)
Зарікається чоловік, розсердишився на когось, що не зайде ніколи до його хати. Пор. Гильфердинг 1767.
[Доповнення 1910 р.] 58. Щось днесь ногов пхнути, колись руков виняти. (Мшанець)
Повідала стара баба в осені про малу бульбу, яку на яри можна зажиткувати. (М. Зубрицький).
Ноготь
1. Годі ся ніхтем зарізати, коли ножа нема. (Гнідковський)
Нігтем не заріжешся.
2. Де твої ніхта за тількі літа? (Дидьова)
Приповідка оперта на віруванні, що по смерті душа кожного чоловіка мусить переходити через ріку, а щоб перейти, має ставити кладку з нігтів, які чоловік весь вік обрізував і відкидав. Для того такі нігті все треба кидати за пазуху, то по смерті вони всі там знайдуться.
3. За синій ноготь не поратує. (Гнідковський)
Синє те, що за ніхтем. Нічого не поможе.
4. Тілько, що синого за ніхтем. (Нагуєвичі)
Так мало, нема що й бачити.
Ножиці
1. Торкни в стіл, то ся ножиці відозвуть. (Ількевич, Petruszewicz)
Окликнеться, то якесь діло вирине.
Ной
1. Від Ноя потопа говорити. (Гнідковський)
Від самих початків.
Нора
1. А щоби ті нори вертіли та точили, як ти мене точиш! (Нагуєвичі)
Прокляття. Нори – гнилі рани.
2. Бодай го нори норили та точили! (Нагуєвичі)
Прокляття, пор. вище.
Норови
1. Норови точьит чоловіка. (Нагуєвичі)
Примхи його беруться.
Носити
1. Куда ті біда носит? (Горожана)
Говорять чоловікові, що блукає десь без потреби.
2. Носило би му грудьми! (Нагуєвичі)
Щоб тяжко дихав конаючи.
3. Носив вовк, понесут і вовка. (Нагуєвичі)
Вовк носив вівці, а вовка застрілять і понесуть.
4. На руках бим го носив. (Буданів)
Так дуже люблю його.
5. Носило би тебе по під Гаджини та по під Шпиці! (Криворівня)
Прокляття. Гаджини і Шпиці – високі верхи в Чорногорі.
6. Носило би тя попід хмари. (Жидачів)
Прокляття: щоб тебе носили демони і не пускали на землю.
7. Носиться з тим, як баба з тижборьом. (Лолин) Зі ступіром, … (Ількевич) … зо ступов. (Нагуєвичі)
Носяться з чимось непотрібним. Пор. Носович с. 387.
8. Розносило тобов, як на ср-чку. (Нагуєвичі)
Бігає ненастанно.
9. Сей не дурень: наносив ся, заким украли. (Гнідковський)
Про дурня, що довго носився по ярмарку з якимось товаром, поки його не вкрали. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 36.
Ноші
1. Тепер там ноші, де були гроші. (Орелець) Тілько … (Лучаківський) Нема лиш … (Кукизів)
Ноші – носилки, на яких виносять покійників на кладовище.
Нудити
1. Бода-с сі знудив! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Нудит світом і собов. (Нагуєвичі)
Про нудного чоловіка, що сам не знає, чого хоче.
Нудь
1. Нудь мі сі бере. (Нагуєвичі)
Нуджуся, вкучно робиться.
Нужда
1. Великій нужді і мала милостиня рівняється. (Гнідковський)
Заспокоює її по трохи.
2. Нужда би тя побила! (Ількевич)
Прокляття.
3. Нужда закон ломить. (Ількевич)
Пор. німецьке: «Not bricht Eisen», Wander III, Not 44; Čelakovský 282. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 318, ІІ, 71: Даль І, 290; Wahl ІІ, 15.
4. Нужда мовчати не вміє. (Ількевич)
Змушує чоловіка кричати, молитися і просити помочи у людей. Пор. німецьке: «Not lehrt beten»; Wander ІІІ, Not 228.
5. Нужду біда породила, а біду сам чорт. (Лучаківський)
Про чортівське походження всякого зла.
6. Хто в нужді дає, дає в задвоє. (Гнідковський)
Бо його поміч у двоє миліша.
7. Хто в нужді мало говорит, глубше її чує. (Гнідковський)
Бідний чоловік мовчить, але сильно відчуває свою бідність.
8. Хто нужди не видів, тот щастя не знає. (Гнідковський)
Хто не бідував, то не вміє щастя відчути.
[Доповнення 1910 р.] 9. Нужда веде до Бога. (Тростянець)
Чоловік притиснений бідою починає молитися.
Нушторитися
1. Нушторит сі, як курка на сідалі. (Нагуєвичі)
Крутиться, шелестить.
Нюх
1. А то нюх добрий має! (Нагуєвичі) Має добрий нюх. (Нагуєвичі)
Відгадає, де чим пахне.
2. За нюх табаки не варто. (Нагуєвичі)
Не варто нічого.
3. На нюх добре, на смак зле. (Яйківці)
Пахне, а не смачне.
4. Нюхом вовк ситий не буде. (Нагуєвичі)
Мусить їсти. Пор. Adalberg Węch 1.
Нюхати
1. А занюхав єс, діду, ковбасу в борщи? (Нагуєвичі)
Натяк на відомий анекдот про сліпого старця, що в борщі занюхав ковбасу, яку дала йому господиня і яку з’їв його поводатор. У Ількевича коротко: «Занюхав ковбасу в борщи».
2. Занюхав письмо носом. (Залісє)
Пізнав, що йому грозить якась небезпека. Пор. Ніс ч. 30.
3. Хто нюхає, най чужого не слухає. (Жидачів)
Свого нюху йому досить.
Нявка
1. Нявки – красні з лиця, а сухі йик тріски. (Гринява)
Нявки, лісові духи, що спокушують парубків.
[Доповнення 1910 р.] 2. Зниділа на Нявку, йик віддала си за пявку. (Гринява)
Говорили про жінку, що змарніла за мужем п’яницею.
Нянька
1. Де дві няньки, там дитина без ока. (Нагуєвичі)
Де забагато догляду, там найбільша шкода. Пор. Liblinský 66; Гильфердинг 252. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 293; Schleicher 168; Wander ІІ, Kind 240.