Оба – Обходити
Іван Франко
Оба
1. Вони оба єден нумер тримают. (Львів)
Себто, оба одної вдачі, роблять до спілки.
2. Ми оба: ти г-но, а я особа. (Дрогобич)
Мудрування.
3. Оба на єдно копито. (Гнідковський)
Однакові.
Обарінок
1. Купив му дірку з обарінка. (Нагуєвичі)
Не купив нічого. Dziurka z obwarzanka, див. Adalberg Obietnica 19.
2. Обарінком скрутив сі. (Нагуєвичі)
Зігнувся в дугу.
Обачити
1. Обачиш тогди, коли своє вухо. (Гнідковський)
Не побачиш ніколи.
Обачення [У І. Ф. – Обачінє]
1. Аби-сте мали обачінє! (Белз)
Просить милосердя, помилування.
Обвеснувати
1. Хто сьи не обвеснує до Богослова, той не варт слухати божого слова. (Камінне) … доброго слова. (Головацький Збірки)
Празник св. Івана Богослова припадає 8 (21) мая.
Обголити
[Доповнення 1910 р.] 1. Обголив го без брича. (Коломия)
Обмовив, знеславив або визискав. Пор. Даль І, 155.
Обгризатися
1. Обгризав ся за всьо. (Ю. Кміт)
Заступається, свариться.
Обдарити
1. Обдарив дід бабу старими набедрагами. (Гнідковський)
Набедраги – торби. Говорять про малозначний дар.
Обдерти
1. Обдерли го як липку. (Нагуєвичі)
Збіднів наслідком драч. З липового пруття друть лико. Пор. Гильфердинг 2105. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 153; Liblinský 199.
Обдертий
1. Обдертий такий, що рубцьи на нім цілого нема. (Нагуєвичі)
Про обідраного чоловіка.
2. Обдертий як циган. (Сілець Беньків)
Цигани звичайно ходять обдерті. Пор. Adalberg Obdarty 1.
Обернути
1. Куда оберни, то все діра на верха. (Ількевич)
Про щось подерте або незасібне.
2. Куди хоч оберни, таки горохом до стіни. (Кукизів)
Інтересний зразок приповідки зложеної з двох різних частин: Куди хоч оберни, все дірою на п’яту, а друга: До тебе говорити все одно, що горохом до стіни кидати.
3. Оберни сі Господоньку ласков свойов святов небеснов! (Голгочі)
Молитва в хвилі, коли священик у церкві обертається до народу із святими дарами.
4. Обертає, обертає, а все голим на верха. (Гнідковський)
Варіант до ч. 1.
Обзорини
1. Ци гадаш даде на обзорини? (Тухля)
Питав батько парубка, чи гадав слати свати до якої дівки.
Оби (Аби)
1. Оби такого ни видати й ни чувати. (Ю. Кміт)
Говорять про щось страшне або дивне.
2. Обы тве ги динь, то програєш. (Тухля)
Бойківський діалект, замість хоча твоє діло ясне як день, то програєш.
3. Оби-с у біді ни бив! (Ю. Кміт)
Побожне бажання.
Обичай
1. Кожний край має свій обичай. (Ількевич)
Загальна обсервація. Пор. Adalberg Obyczaj 5.
2. Що край то обичай. (Ількевич)
Варіант до попереднього. Пор. Adalberg Obyczaj 1.
Обігнатися
1. Обігнати ся годі від жемоїди. (Станіславів)
Що такс жемоїда – невідомо.
Обід
1. Дьикую вам за обід, що-м сі наїв дармоїд. (Нагуєвичі)
Жартлива примівка по обіді.
2. За кожний обід даю Богу душу, а попови ср-у. (Коломия)
Жартлива примівка.
3. Йик меш на обід і в вечеріх мід їсти, а що неділі постоли відновиш, довікуєш си гаразд. (Гринява)
Гуцульська приказка.
4. На єдин обід десять бід. (Гнідковський)
Говорить нещасливий чоловік, що не має що їсти.
5. Перед обідом не вадить, а по обіді загладить. (Ількевич)
Випити чарку.
6. По лихім обіді й худа вечера добре смакує. (Гнідковський)
Звичайне спостереження.
7. По обіді перекуска. (Гнідковський)
Зайва річ.
8. «Просиме гу собі обідати!» – «Здравы з Богом обідайте!» (Граб – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Коли хто входить до хати в часі обіду, то хатні просять його до обіду, а він дякує оцими словами.
9. «Просимо до обіду.» – «Заживайте здорові. Дьикуємо.» (Котузів)
Варіант до попереднього.
10. «Просимо до обіду!» – «Най Пан Біг прискочит, ходаки замочит.» (Кобаки)
Жартлива примівка, варіант до попереднього.
11. Хто по обіді не льиже, тому ся сало не завйиже. (Нагуєвичі)
Про пообідний сон. Пор. Adalberg Obiad 6.
12. Чьис на обід! (Котузів) … до обіду. (Коломия)
Скорочена формула; говорить чоловік входячи до хати, де обідають.
[Доповнення 1910 р.] 13. По добрім вобіді кипска вечера. (Вербовець)
По багатім житті вбога старість.
Обідати
1. Не прийшла-м обідати, а тебе відвідати. (Залісє)
Мовила сестра до брата, коли прийшла до нею в часі обіду і її не просили до столу.
2. Обідайте з Богом свєтим, най вас Бог благословит. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік входячи до хати, а в хаті обідають.
3. Обідайте, най вам кіт лапков пережегнат! (Мшанець)
Жартливий варіант до попереднього числа.
Обізнатися
1. Так би-сь обізнав, що нині за день! (Корчин)
Прокляття. Щоб ти не тямив себе. Пор. Знати ч. 1.
Обіймати
1. Яку хто має, таку обіймає. (Ценів) Хто яку … (Лучаківський)
Мова про жінку.
Обійти
1. Обійшов мі з мертвов кістков. (Нагуєвичі)
Народне вірування, що обійшовши когось з мертвою кісткою можна зовсім задурити, визискати кого.
Обійтися
1. Обійде ся Великдень без гречаної паски. (Ількевич)
Велике свято обійдеться без церемонії.
2. Обійде ся в неділю без свяченого. (Ількевич)
Варіант до попереднього.
3. Обійде ся циганське весілє без марципанів. (Нагуєвичі)
Обійдеться без панських забаганок.
4. Обійди ся смаком, як печеним раком. (Загочеве)
Перестань на малім.
5. Обійди ся на Різдво без паски. (Гнідковський)
Варіант до ч. 1.
6. Обійду ся, як без свяченого на Різдвяні свята. (Сапогів)
Варіант до ч. 1 і 5.
7. Обыйде ся без ня. (Поляни – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Обійдеться без мене.
[Доповнення 1910 р.] 8. Обійде сі гречка без морозу. (Бабухів)
Гречку звичайно сіють пізно, коли вже морози минули, і пізно збирають.
Обійстя [У І. Ф. – Обістє]
[Доповнення 1910 р.] 1. Бодай му обістьи запустіло! (Нагуєвичі)
Кленуть скупого, негостинного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 2. Бодай ти на обістю кропива поросла! (Нагуєвичі)
Кленуть нелюдяного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 3. Не свищи на вобістю, бо будут по нім горобці свистати. (Вербовець)
Кепкують із такого, що свище на подвір’ї.
[Доповнення 1910 р.] 4. Обістьи му не заїздне. (Нагуєвичі)
Положене так на горі або в долині, що до нього тяжко доїхати возом.
Обілляти
1. То треба обілльити. (Нагуєвичі)
Народний звичай обливати, т. зн. запивати всяку нову покупку. Пор. Wander V, Werk 132.
Обірвати
1. Крайний усе щось обірве. (Нагуєвичі)
Крайнього звичайно б’ють.
2. Обірвав, аж ся облизав. (Берегомет)
Дістав по задниці і вхопився руками за неї.
3. Ти ще щось обірвеш від мене. (Нагуєвичі)
Набратися лайки або биття.
Обіцянка
1. Обіцянка, а не данка – дурному радість. (Ількевич)
Сама обіцянка нічого не дає. Пор. Adalberg Obietnica 8; Liblinský 20; Wander I, Geloben 14, 15; Гильфердинг 2101; Носович с. 389.
2. По обіцянку треба швидкого коня. (Ількевич) … свіжого … (Нагуєвичі)
Треба швидко наставати на її сповнення. Пор. Adalberg Obietnica 18.
[Доповнення 1910 р.] 3. Обіцєнка новий довг. (Гошів)
Обіцяючи, чоловік бере на себе обов’язок дати. Пор. Giusti 256.
[Доповнення 1910 р.] 4. Панскі обіцянки ніколи сі не сповняют. (Тростянець)
Пан обіцяє легкомисно і не додержує легкомисно.
Обіцяти
1. Богато обіцяє, а мало дає. (Городок)
Щедрий на слова.
2. Лучше не обіцяти, як слова не здержати. (Ількевич) … додержати. (Petruszewicz)
Звичайна приказка. Пор. Wander І, Geloben 1; ІІ, Halten 2; Muka 2582; Bebel 361.
3. Обіцьиє гореми-тереми. (Нагуєвичі) … золоті гори. (Сороки)
Про незвичайні обіцянки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 177; ІІ, 179.
4. Обіцьили коли сцьили, а давали коли мали. (Нагуєвичі)
Про пусті обіцянки, що рідко коли справджуються. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 4.
5. Обіцяв Біг дати, але казав чекати. (Ількевич) … та … (Яворів) … заждати. (Коломия)
На божу обіцянку треба довго чекати
6. Обіцьив міні зелені обарінки. (Нагуєвичі)
Обіцяв щось неможливе.
7. Обіцяв пан кожух, та єго слово тепле. (Petruszewicz) … тепли його слово. (Жидачів)
Панська обіцянка звичайно не сповняється. Пор. Носович с. 389. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 53.
8. Обіцяє дулі на вербі. (Жидачів) … грушки … (Нагуєвичі)
Обіцяє щось неможливого.
9. Обіцяти гори, долини. (Гнідковський)
Обіцяти щось таке, чого чоловік немає.
10. Ти много обіцяєш, а слова не ховаєш. (Станіславів)
Варіант до ч. 1.
11. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримає. (Ількевич) … мало дає. (Petruszewicz)
Звичайний життєвий досвід. Пор. Schleicher с. 183; Wander I, Geloben 2, 24. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 254.
12. Хто рад обіцяє, той не має охоти дати. (Ількевич) Хто обіцяє … (Petruszewicz)
Швидкий на обіцянку звичайно не додержує її. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 230.
13. Якоє «обіцяв Біг», такоє «прости біг». (Гнідковський)
Яка обіцянка, така подяка.
[Доповнення 1910 р.] 14. Обіцяти, а не додержати – паскудство. (Львів)
Свідчить про слабіть характеру. Пор. Giusti 256.
Облад
1. Не знає світови обладу. (Тисьмениця)
Пор. Лад ч. 12.
Облаки
1. В облаках «сказив би ся» цілий варстат має. (Войнилів)
Про лихого духа, що напускав град.
Облесний
1. Облесний чвовек має гладкы слова и інши мысли. (Жегестів – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Про облесного, говірливого чоловіка.
Облизати
1. Оближи мені губи тогди, коли гіркі, а коли солодкі, то я собі сам оближу. (Красноіля)
Потіш мене, коли я в журбі, а в радості не потребую потіхи.
2. Ти знов хочеш щось облизати? (Нагуєвичі)
Хочеш набратися сорому або бійки.
Обличчя [У І. Ф. – Обличє]
1. По обличу ті кличу. (Станіславів)
Гарне обличчя, гарне ім’я.
Облуд
1. Воблудом ходит. (Буданів)
Про непритомного чоловіка.
Обмана
1. Обмана мі сі вчепила. (Нагуєвичі)
Чимось задурений чоловік.
2. Обмана не радість, коли смуток по ній у серци. (Гнідковський)
Значення неясне.
3. Прийшла обмана тай обманула Івана. (Стежниця) … втуманила Йвана. (Жидачів) … здурила дурного Івана. (Голешів)
Оповідання про дівчину, що намовила пастуха Івана до крадежи. Пор. Етнографічний збірник VI, 219.
Обминовище
1. Обминовище людське. (Нагуєвичі)
Говорять про стару дівку, що не вийшла заміж.
Обмислити
1. Най вас Пан Біг обмислит! (Нагуєвичі)
Побожне бажання. Передача польского, «Niech was pan Bóg opatrzy», в іронічнім значенні.
Обмова
1. Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очи засипле. (Ценів)
Вона може бути часом дуже шкідлива.
2. Я за обмовов не буду від хати до хати бігати. (Нагуєвичі)
Не дбаю про всякі сплетні.
Обмовити
1. Вже всі мої кісточки люде обмовили. (Нагуєвичі)
Жалується чоловік на людську обмову.
2. Обмовили мі люде від ніг до голови. (Нагуєвичі)
Варіант до попередного. Пор. Adalberg Obmawiać 1.
Оболок
1. Оболоком риби ходьит. (Нагуєвичі)
Громадою, хмарою.
Обора
1. Коби чужа обора вівці годувала, всі би люди стада держали. (Гнідковський)
Чужим коштом легко стада держати. У поляків: Cudza obora bydła nie zachowa, Adalberg Obora 3.
Оборіг
1. Оборіг вигадав сам Біг. (Белелуя)
Оборіг – відома будівля для зберігання сіна або збіжжя в снопах. [Обороги у садибі-музеї І. Франка в Нагуєвичах. – М. Ж., 16.05.2021 р.]
2. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. (Ількевич)
Говорить маючий чоловік.
Оборона
1. Бабська оборона – язик. (Криворівня)
Язик – найгостріше оружжя жінки.
2. Ми до оборони перші, а до права остатні. (Вовчинець)
Вільно наскаржитися, але без успіха.
Оборонити
1. Оборонив го, як той злодій попа від вовків. (Нагуєвичі)
Натяк на оповідання про злодія, що вкравши в попа вовчу шубу, сповідався потім, що оборонив егомосця від вовків.
Обр
1. Обре, Обре, сховайся добре. (Добросин)
Мабуть натяк на плем’я обрів. Приговорюють в забаві так званій хованці. Частіше кажуть «Бобре, бобре».
2. Обри, Обри, ховайте сі добре, бо я лиху волю маю, пси по полю розпускаю: пуц! бери! (Ляхівці)
Повніший варіант попередньої примівки. [Леся Українка записала зі словами: «Ой ти, старий бобре, заховайся добре…» Цей варіант – однозначно первісний. – М. Ж., 16.05.2021 р.]
Обрадованна
1. Не велика обрадованна. (Нагуєвичі)
Не велика радість.
Образ, образок
1. Образка зи стіни забагає. (Нагуєвичі)
Забагає чогось незвичайного. Пор. вище Напертися, ч. 1.
2. Перед образами молився, а людей кусав. (Бордун)
Про побожного здирцю.
3. Перед образом молись, старшому поклонись, а дурньові дулю дай. (Darowski)
Моральні припаси.
4. Показуй му образи, а він смотрит лубя. (Гнідковський)
Жартують із простакуватого бойка.
5. Ти йому образи, він тобі лубє. (Ількевич)
Говорять два, кожний про щось інше.
6. Шануй образи святі. (Станіславів)
Культ ікон – це одна з основ грецького обряду.
7. Що за честь образам у коршмі! (Гнідковський)
В корчмі звичайно жиють жиди, що не держать побожних ікон.
8. Я за образи, а ти за гарбузи. (Залісє, Саногів) … йму … мині … (Жидачів) … о образах … о гарбузах. (Городок) … про … про … (Печеніжин) Ми … (Яворів) Ти йому … а він … (Берегомет)
Варіант до попередніх ч. 4, 5.
[Доповнення 1910 р.] 9. Образ файний, але зле мальований: пуста фарба. (Карлів)
Говорять образово про поверховно гарного чоловіка зі злим характером.
Образливий
1. Образливий як больичка, ще ї сі дотулити не мож. (Нагуєвичі)
Про образливого чоловіка.
Обрік
1. В ср-і му вобрік грає. (Буданів)
Говорять про бистрого, норовистого коня.
2. Оброку з бича дати. (Гнідковський)
Набити батогом.
3. Розгуляв сі обрік. (Сороки)
Про ситого, веселого коня або й про ситого гулящого чоловіка.
4. То по нім обрік так гуляє. (Нагуєвичі)
Про веселого, ситого коня.
Обсісти
1. Обсіли го так, що ся і в ріці не обмиє. (Тисьмениця)
Отже воші.
Обславити
1. Обславили мі по цілім селі. (Нагуєвичі)
Обмовили.
Обстанова
1. Там у нього в хаті така обстанова, як у пана. (Крехів)
Про багатого чоловіка.
Обстрижений
[Доповнення 1910 р.] 1. Обстрижений, обголений, а на ср-і розколений. (Вербовець)
Жартують із молодого рекрута, якого обстрижено при бранці.
Обування [У І. Ф. – Обуванє]
1. Потрафит на обуваню. (Гнідковський)
Приказка не повна. Отже потрафить надолужити час на обуванні, про лінивого чоловіка.
Обходити
1. Дай Боже, аби нас лихе обходило, а наших ворогів аби не лишало! (Рогатин)
Не зовсім побожне бажання.
[Доповнення 1910 р.] 2. Обходи, як гниле яйце. (Ілинці)
Не зачіпай, бо поганий чоловік, зачепиш собі біду.