Люди – Львів
Іван Франко
Люди
1. Або і з таких люде не бувают? (Голгочі)
Про невизначного, неосвітного чоловіка.
2. Аби люде, то піп буде. (Лучаківський)
Піп для людей, не люди для попа.
3. Аби ти так з дітьми, йик я з людьми! (Гринява)
Жив у ладі та спокою.
4. Бідним людьом далеко до дому. (Нагуєвичі)
Бо його не мають, коморують. Пор. Wander ІІІ, Leute 154.
5. Більше люда, більше чуда. (Гнідковський)
Чим більше людей, тим частіші і різнородніші між ними пригоди.
6. Бодай сі до тебе люде так задами обертали, як в зимі до пеца! (Дрогобич)
Жартливе прокляття. В зимі кожний гріється обернувшися задом до печі.
7. Буде на всі люде. (Карлів)
Вистачить погостити їх.
8. Взьили го люди в зуби. (Нагуєвичі)
Обмовляють, брешуть на нього. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Leute 1525, 1553.
9. Взьили го люде на язики. (Нагуєвичі)
Брешуть, судять його.
10. Всім людьом питє на пожитє, а нам дай Боже здорове! (Ценів)
Жартлива приказка при чарці.
11. Всякі люде бувають. (Гусятин)
Добрі й злі. Пор. Wander ІІІ, Leute 515, 516.
12. Гет си мнов люде писки полочут. (Нагуєвичі)
Складають на мене свої бруди.
13. Двоякі люде бувают: такі що мают гроші і такі, що не мают. (Уриче)
Різниця дуже основна. Пор. Wander ІІІ, Leute 521.
14. Де люде ходять, там трава не росте. (Ількевич)
Бо витопчуть.
15. Є люде, є й людищі. (Нагуєвичі)
Люди добрі і злі. Пор. Osm. 26.
16. Жиют люде, як би Бога дома не було. (Ценів)
Забули про нього, живуть у п’янстві та сварах та бійках. Пор. Wander ІІІ, Leute 419.
17. Жмінка людий. (Нагуєвичі)
Мало їх зібралося.
18. З людьми зле, без людий ще гірше. (Комарно)
На самоті годі жити.
19. Зновили люде на мене, а мені тото ані при гадці. (Нагуєвичі)
Сплели, видумали таке, про що я й не думав.
20. З тими людьми треба свйитої терпливости і кіньського здоровії. (Вороблевичі)
Щоб витримати зносини з ними.
21. І ми люде, не бобри, наші мати не синиця. (Мінчакевич, Ількевич, Петрушевич)
Маємо людські права, не вільно нас трактувати як інші сотворіння.
22. І малі люде виростают. (Нагуєвичі)
І бідні багатіють. Пор. Wander ІІІ, Leute 5.
23. 1 старі люде всього не знают. (Нагуєвичі)
Звичайно дуже мало що знають, пор. польську львівську приказку: Najstarsi ludzie nic nie pamiętają. Пор. Čelakovský 217; Wander III, Leute 66; Schleicher 170.
24. Кілько люда, тілько чуда. (Стежниця)
Серед маси людей усе не брак усяких дивних пригод. Пор. Гильфердинг 905.
25. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. (Ількевич)
Кого вважають чесним, статочним чоловіком.
26. Купа людей з роскоші, а купа з нужди йде з того світа. (Добросин)
Вмирають і багаті й бідні.
27. Люде – божі собаки. (Darowski)
Бо обдаровані добрим нюхом.
28. Люде божі, але їх душі дідьчі. (Ценів)
Живуть неправедно. Пор. Wander III, Leute 465, 466.
29. Люде варкают. (Мшанець)
Відказують, сердяться, «нагваряються». (М. Зубрицький).
30. Люде людьми. (Нагуєвичі)
Все однакові.
31. Люде варкают, що їм слина на язик принесе. (Мшанець)
Балакають усячииу.
32. Люде не ангели. (Нагуєвичі)
Один другого кривдить.
33. Люде не мруть від голоду, але від хліба. (Ількевич)
Без хліба.
34. Людей ся радь, а свій розум май. (Ількевич, Petruszewicz) … а завжди … (Стара Сіль). [Доповнення 1910 р.] Люди сі радь, а свій розум май. (Іванівці К.)
Добра чужа порада, та свій розум рішає. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 49, 153; Wahl І, 86; Носович с. 341.
35. Люде не татари. (Гнідковський)
Не беруть у ясир, не вбивають.
36. Люде о людьох говорят. (Мінчакевич)
Про що інше й говорити їм? Хіба ще про погоду.
37. Люде платят людьом як не грішми, то язиком. (Уриче)
Масними словами, сплетнями і т. і.
38. Люде сі є-т аж село пахне, а на мене ніхто й не моргне. (Рогатин)
Жалувалася незамужня дівка.
39. Ти вже до людий хоч би й сегодня. (Ростоки)
До дівчини, що вже доросла для подружжя.
40. Людий много, землі мало, де ж тут гараздови бути? (Залуче)
Нарікання новочасного селянина.
41. Меже людьми треба бути людьми. (Ількевич)
Поводитися як інші.
42. Ми о людех, а люде о нас говорят. (Petruszewicz)
Цілий безконечник поговорів.
43. Мрут люде, і вам то буде. (Lewicki, Ількевич)
Це неминуче. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 341; Даль І, 338.
44. Най буде хоть при людех, коли не на люде. (Ількевич)
Значення не зовсім ясне: нехай це станеться хоч при свідках.
45. Найгірші люди то облесні. (Миколаїв над Дністром)
Вони псують і найчесніших.
46. На кого люде, на того й Бог. (Petruszewicz)
Кого ненавидять люди, на того й Бог по народному віруванню насилає всяке лихо.
47. Наших людий ще Пан Біг лиш через тверді пости утримує. (Дидьова)
Думка, висловлена ще Іваном Вишенським.
48. Не на перед людей, тілько поперед люде. (Ількевич)
Різниця: не вихапуватися поперед людей, але випереджувати їх розумом.
49. Нема такої новини, аби люде не зновили. (Нагуєвичі) … не пересолили. (Завадів)
Усе видумають і з малого зроблять велике. Пор. Wander III, Leute 426; Čelakovský 107.
50. Не так люде, як сусіди. (Нагуєвичі)
Сусіди бувають гірші, як пересічні люди.
51. Не так нас люде судят, як ми себе. (Крехів)
Судять нас певно гостріше. Пор. Čelakovský 288; Wander ІІІ, Leute 454.
52. Ни кілко людий, шо в нашім селі. (Kolberg Pokucie)
Не стільки, а далеко більше.
53. Ніхто людьом писка не заткає. (Нагуєвичі)
Мусить кождий говорити. Пор. Schleicher 170. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Leute 1516.
54. Окаянні люде: коршма горит, а вони плечі гріют. (Гнідковський)
Нарікання любителя «святої корчми».
55. При людьох і смерть красна. (Нагуєвичі)
При людях якось веселіше. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 165.
56. Против людий не підеш. (Нагуєвичі)
Мусиш держатися купи.
57. Ріжних людий пан Біг на щось держит. (Нагуєвичі)
Є між ними й такі, що краще б і не родились.
58. Старі люде про старе говорять. (Крехів)
Все згадують то, що колись було. Пор. Wander ІІІ, Leute 31.
59. Сюда-туда, сюда-туда, куда стоїт зрідка люда! (Кобаки)
Ідучи в густім людськім стиску. Циган так комендерував свого сина, що відірвався від шибениці і пустився на втеки, пор. Етнографічний збірник VI; ч. 573.
60. Та всі люди безроги! Може котрий роги має? (Ворохта)
Безрога в двоякім значенні: буквальнім і моральнім.
61. Так люде йдут, як по свйичену воду. (Нагуєвичі)
Гуртами з усіх кінців.
62. Так люде повістують. (Голгочі)
Оповідають.
63. Так старі люде приповідают. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] 63. Старі люди так приповідают. (Мшанець)
Інтродукція до приповідки.
64. Так уже люде причиньиют. (Котузів)
З малої речі роблять велику.
65. То таких людей, що ще ся не вродит, а вже ходит. (Комарно)
Якийсь небувалий тип.
66. Хоть не так як люде, аби попри люде. (Підгірки)
Хоч не до ладу, аби все-таки щось робилося.
67. Хотьит люде, аби з мене були люде, та не дочекают. (Корчин)
Зарікається розволочений чоловік.
68. Хто жиє з людьми, тому люде не дадут загинути. (Стрий)
Може бути певний підмоги в тяжкім разі.
69. Чого люде не плещут! (Нагуєвичі) … вигадают. (Жидачів)
Говорять найбільше пустих вигадок.
70. Що люде говорят, то й виговорят. (Крехів)
Те й збудеться. Пор. Wander ІІІ, Leute 418.
71. Що людям, то й нам. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Що людьом, то й нам. (Нагуєвичі)
Як біда, то біда всім.
72. Я людям – Пан Біг мені. (Львів)
Тобто: роблю якесь добро.
73. Як би люде не мерли, то би небо підперли. (Тернопіль)
Було б їх на землі занадто багато. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 338.
74. Як би люде всьо знали, то би ся Бога не бояли. (Замулинці)
Надмір знання шкідливий для віри.
75. Як ми людьом, так люде нам. (Мінчакевич, Ількевич) … до людий, так люде до нас. (Нагуєвичі)
Віддячуються. Пор. Wander ІІІ, Leute 141.
76. Я на то людей поведу. (Лімна)
Свідків або знавців для процесу. Пор. Wander ІІІ, Leute 140.
77. Як нема людей, то й піп чоловік. (Сороцко)
А як є люди, то хіба піп не чоловік?
78. Як йду мижи люди, то зичьию в свині чести. (Жидачів)
Пильную своєї честі, щоб її не нарушено.
79. Як ми о людьох, так люде о нас говорят. (Мінчакевич) … о нас. (Petruszewicz)
На ваші пльотки відповідають своїми.
[Доповнення 1910 р.] 80. Бодай на тебе всі люде плювали! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 81. Бодай сі від тебе люде відвертали! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 82. Бодай сі на тебе люди ззирали, як на цудо! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 83. Будуть з тебе люде, як лише Бог не довідаєт сі. (Сілець Беньків)
Іронічно говорять лихому чоловікові.
[Доповнення 1910 р.] 84. Всякі є люди, всякі й очи мают, і всяке знают. (Ю. Кміт)
Спостереження з життєвої практики.
[Доповнення 1910 р.] 85. Добрі люде заки хліба дадут, вперед зуби вибют. (Тростянець)
Іронічно про лихих людей.
[Доповнення 1910 р.] 86. Єдні люде так, єнчі єнче. (Ю. Кміт)
Різнородні людські вдачі.
[Доповнення 1910 р.] 87. І я бував меже людьми. (Нагуєвичі)
Знаю також поводитися з людьми. Пор. Wander ІІІ, Leute 1546.
[Доповнення 1910 р.] 88. І я щось троха людий видів. (Нагуєвичі)
Бував не мало по світі.
[Доповнення 1910 р.] 89. Люде ніч розкрадают. (Лучаківський)
Говорять про таких, що довго сидять уночі.
[Доповнення 1910 р.] 90. Люди ходят немов зачумлені. (Ю. Кміт)
В часі загальної біди, голоднечі або посухи.
[Доповнення 1910 р.] 91. Не мам про люди спокою ни гво-дни, ни в ночи. (Тиханя)
Не дають мені люди спокою, жалувався громадький війт.
[Доповнення 1910 р.] 92. Пак лиш люди надивят ся. (Тухля)
Буде якась чудасія.
[Доповнення 1910 р.] 93. Перше людей запитайся, до вдовиці не чіпляйся, бо як каже Краснопера: ліпший обід, ніж вечера. (Городок)
Приказка з життєвої практики.
[Доповнення 1910 р.] 94. По чому люде, по тому й ми. (Нагуєвичі)
Тобто: подають або купують.
[Доповнення 1910 р.] 95. Чого то люди не зновйит? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, чуючи про себе якусь небувальщину.
[Доповнення 1910 р.] 96. Чьим люде живили ся в тісних роках, бодай ся никому й не снило! (Ю. Кміт)
Сумна згадка про тісні роки.
97. Що на то люде скажут? (Нагуєвичі)
Оговорюється чоловік, що боїться людського поговору на якесь нечисте діло. Пор. Wander ІІІ, Leute 1347 – 1351.
98. Які то нині люде понаставали! (Нагуєвичі)
Оговірка замість: лихі люди. Пор. Wander ІІІ, Leute 1387.
Людський
1. Бери людське в зуби! (Нагуєвичі)
Вчися людських звичаїв і поведінок. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Leute 1563.
2. Людський голос – божий голос. (Petruszewicz)
Передача відомого латинського: Vox populi vox Dei.
3. Най буде як хоче, аби не по людськи. (Нагуєвичі)
Говорить недбалий, нехарний чоловік.
4. На людськім свідомі то робю. (Лімна)
Всі люди про це знають.
[Доповнення 1910 р.] 5. Всьо то якось не по людськи. (Ценів)
Все те не до ладу.
Люлька
1. Трафила ми сі люлька, то си покуру туйка. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, рад що трафилася нагода покурити.
Люстро
1. Люстро як двері, цілого себе видиш. (Нагуєвичі)
Люстро – дзеркало.
Лютий
1. В лютім не раз літом пахне. (Нагуєвичі)
Бувають гарні дні.
2. Йой, нема мні, такий єм лютий! (Нагуєвичі)
Відходжу від себе, мало не скажуся з лютості.
3. Лютий – казидорога. (Нагуєвичі) … казибрід. (Завадів)
В лютім звичайно буває відталь і псуються дороги. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 184.
4. Лютий остро кутий. (Жидачів)
Про морозний місяць лютий.
5. Лютий такий, що аж му іскри в очий скачут. (Нагуєвичі)
Про сердитого чоловіка, що не панує над собою.
6. Лютий, що й не приступай! (Нагуєвичі)
Страшно до нього приступити.
7. Лютий як гадина. (Нагуєвичі)
Гадина вважається символом лютості і злоби.
8. Лютит сі, аж волосьи на собі рве. (Нагуєвичі)
В нападі лютості, не можучи вилити її на іншого, сам себе мучить.
[Доповнення 1910 р.] 9. Лютий як цигрис. (Дрогобич)
Говорять про сердитого, запального чоловіка. Пор. Giusti 366.
Лягати
1. Лягаю не сита, встаю не бита. (Стоянів) Ляжу … (Лучаківський)
Бідна, але ні від кого незалежна жінка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Гильфердинг 1287.
2. Ляжу не ївши, встану не пивши. (Лучаківський)
І байдуже мені.
3. Не знаю, що чинити: ци лігати, ци стеляти. (Мшанець)
Жартує чоловік, що мусить спати на голім.
Ляк
1. Льик льичений! (Нагуєвичі)
Замість страх страшенний.
2. Льик мі вхопив. (Нагуєвичі)
Перелякався.
3. Від льику нема ліку. (Нагуєвичі)
Переляк, то слабість, від якої нема ліку. Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 4. Він добре ляк відливат. (Боберка)
Жартливо замість: він добре б’є. Ляк – переляк.
Ляндвер
[Доповнення 1910 р.] 1. Ляндвери за двери, войско йде. (Львів)
«Ляндвери» – краєва оборона, зложена або з вислужених вояків, або з таких, що були не здібні до чинної військової служби, а проте не каліки.
[Доповнення 1910 р.] 2. Ляндвер не жовнір, свиня не худоба. (Городок)
Згірдний вислів чинного вояка про ляндвера.
Ляпати
1. Ляпає язиком як постолом. (Kolberg Pokucie)
Про пустомелю.
Лярмот
1. Вробили лярмот, як при смерти. (Косів)
Лярмот – лемент і плач.
Лярум
1. Лярум зубами дзвонит. (Нагуєвичі)
Цокотить зубами зі страху або від морозу.
2. Там такий лярум у хаті, що би сі птах на кізлиню не всідів. (Нагуєвичі)
Такий галас і крик.
Лях
1. А бродиш, ляше? Броди дальше! (Лучаківський)
Я тебе не спиняю.
2. Вистарчит, ляше, за наше. (Кукизів)
Досить тебе покарано за нашу кривду.
3. Відкладає справу, як ляхи свято. (Гнідковський)
Польські свята супроти руських повідкладані, пізніші.
4. Де двох ляхів іде, там стежка порожна, а де поріг, там переправи (Лучаківський)
Кожний з надмірної чемності іде попри стежку і стає біля порога та просить другого, аби йшов перший.
5. Диви ляше, по Прут наше! (Darowski)
Границя між давньою Польщею і Буковиною.
6. Доти лях нудив, доки не наївся. (Скрий)
Нудив, бо був голодний.
7. З ляхом говори, а камінь за пазухою держи. (Головацький Збірки)
Він зрадливий і готов напасти зненацька. Пор. Schleicher 180. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 297.
8. Коровами орати а ляхами робити – єден чорт. (Лучаківський)
До роботи вони ліниві.
9. Ляха бий і ще другому подавай, бо він лише печений добрий. (Головацький Збірки)
Вислів нелюбові до ляхів.
10. Ляха гріє чорт в уха, хлопа в груди, а жида в пяти. (Головацький Збірки)
Бо лях у зимі носить невкриті вуха, русин груди, а жид п’яти в патинках.
11. Лях а хорт, то єден сорт. (Головацький Збірки)
Оба побігущі.
12. Лях – девятьденник (Головацький Збірки)
Кажуть, що ляхи родяться сліпими як котята і тільки дев’ятого дня пролуплюються їм очі.
1З. Ляхів гудьмо, а з ляхами будьмо. (Нагуєвичі)
Вигнати за Сян їх не можна.
14. Ляхів усіх бий буком. (Підпечари)
За що, не сказано.
15. Лях і кобила, то собі братя. (Стоянів)
Обоє норовисті та капризні.
16. Лях на споді, тай «забю!» грозит. (Гнідковський)
Не тратить духа ніколи.
17. Ляхови на перед сахар, а на заді затоки. (Головацький Збірки)
Значення неясне.
18. «Ляше, ти блудиш!» – «Єднаково їздити.» (Мінчакевич, Petruszewicz) «От, аби ся їхало». (Гнідковський)
Йому байдуже, куди їхати.
19. Ляшки ся бунтуют, бо короля в Польщі не чуют. (Лучаківський)
Про польські повстання.
20. Мамо, закрий мені очи, най ся на вражого ляха не дивлю. (Головацький Збірки)
Не любить ляхів.
21. Мудрий лях по невчасі, коли не стало в запасі. (Головацький Збірки)
Як усе вичерпав, тоді догадався, що треба було щадити.
22. Мудрий лях по шкоді, а русин по часі. (Городок) … і то ньи. (Нагуєвичі)
Оба немудрі. Пор. Wander V, Weise 15; Adalberg Polak 35. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович доповнення 47.
23. Мудрий лях по шкоді: як коня вкрали, він стайню замок. (Petruszewicz) … замкнув. (Головацький Збірки)
Experientia doctus.
24. На тоє лях ляхом, аби бив, а хлоп хлопом, аби терпів. (Головацький Збірки)
Лях тут у значенні пана і його посіпак.
25. Не бери ляха на віз. (Головацький Збірки)
Бо він ще й тебе скине з твого воза.
26. Не рад лях, що вбит, та ще гудит. (Гнідковський) … забили … (Petruszewicz)
Умираючи кричить.
27. Не рад лях, що го забили, та ще ногами дригає. (Мінчакевич) … вергав. (Lewicki)
Про недобитого ляха.
28. Не рад лях, що дістав по зубах, ще й ногами дригає. (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Дістав лях по зубах, ще й ногами дрига. (Кукизів)
З болю.
29. Погане му ім’я: Лях. (Головацький Збірки)
Вислів ненависті до самої назви.
30. Посунь ся ляше, бо то всьо наше. (Петрушевич)
На нашім і сидиш.
31. Посунь ся ляше, най русин сяде. (Головацький Збірки)
Русин перед ляхом мусів стояти.
32. Тим ляхів чорт бере, що поєдинци ходят. (Лучаківський)
Не можуть погодитися ні на яке спільне діло.
33. Тікай ляше, що на тобі, то наше. (Львів)
Ти надер чи накрав.
34. То, ляше, не за наше. (Теребовля)
Коли хто дав чогось менше, як був повинен.
35. Як поганий лях спровадив жида, то жиди стали панами, а ми пішли з торбами. (Дрогобич)
Нарікання на ляхів, пор. Етнографічний збірник VI, 27.
[Доповнення 1910 р.] 36. Брешеш ляше, по Збруч наше! (Львів)
Пор. т. ІІ, Лях 5; Даль І, 311.
Львів
1. Від Львова до Кракова скрізь біда однакова. (Яворів)
Біди всюди повно.
2. І у Львові не всі здорові. (Жидачів)
Хоч багато лікарів.
3. Львів не кождому здорів. (Нагуєвичі)
Не всякий зробить там кар’єру, а є й такі, що бідують. Пор. Adalberg Lwów 5.
4. Не від разу Львів збудовано. (Лучаківський)
Великі діла доконуються помалу й довго. Пор. Київ, Краків. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 463; Wahl ІІ, 47; Носович 371.
[Доповнення 1910 р.] 5. У Львові ходят люди голі. (Мшанець)
«Голі» очевидно образово замість бідні.