Початкова сторінка

Іван Франко

Енциклопедія життя і творчості

?

Мамка – Матеркляси

Іван Франко

Мамка

1. За мамку служит. (Нагуєвичі)

Своїм молоком кормить чужу дитину.

2. Дві мамки, дві няньки, дитина без ока. (Нагуєвичі)

Великі порядки, а ладу нема. Пор. Adalberg Mamka 1; Носович 281.

3. Мамки не розправічиш. (Калуш)

Бо вона вже мала дитину.

4. Мамко моя, мамко, серце ми сі замкло. (Нагуєвичі)

Жалується парубок, що полюбив дівчину, а вона ним гордує.

5. Не варта мамка за маму. (Дрогобич)

Мамка звичайно не любить дитини, що ссе її. Пор. Wander І, 3.

6. То ще жидівська мамка! (Нагуєвичі)

Це великий сором для дівчини.

7. Яка мамка, така лялька. (Kolberg Pokucie)

Варіант до Мама ч. 31: Носович 477.

Мамуна

[Доповнення 1910 р.] 1. Ты мамуно, ты самарю якый си! (Злоцке)

Мамуна замість мамона – ошука, дурення.

Мана

1. Ану, ану, напускай ману! (Ценів)

Говорять брехунові.

Манатки

[Доповнення 1910 р.] 1. Забирай манатки! (Дрогобич)

Манатки – шмаття, в злодійськім жаргоні маняти, убрання. Пор. німецьке: Pack deine sieben Sachen!

Мандатор

1. Кождий мандатор злодій, кождий адвокат крутій. (Лучаківський)

Дуже песимістичний, але болячою практикою оправданий осуд.

Мандибурка

1. Мандибурка добра річ: попоїсти тай на піч. (Коломия)

Приповідають про картоплю.

2. У мандибурці – повзав бис сі по здохлі курці. (Ясениця Сільна)

Мудрування, коли хто скаже «в мандибурці» замість «у бульбі».

Мандзя

1. Мандзю завивати. (Нагуєвичі)

Говорять про пущання. [Доповнення 1910 р.] Говорять про вечерю в сиропусну неділю, коли прощають пущення і гостяться і забавляються звичайно аж до півночі, чи то в хаті, чи то в корчмі. «То сте десь мандзю завивали» – вітає жінка піднапитого чоловіка, що по півночі вертає додому. Давніше в такий вечір завивали в хаті куклу з соломи, виносили за село і лишали на роздоріжжі. Це було символічне виношення смерті.

Мандрик

1. Який мандрик з кропу! (Голгочі)

Мандрик – колач, пляцок. З кропу його не спечеш. Про непотріба.

Мандригуля

1. Мандригулі наївся, та голий гопки тне. (Красне)

Мандригуля, мандрагора, отруйне зілля, що відбирає чоловікові розум. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 684; Wander І, Alraun 56.

Манівці

1. Хто ходит на манівці, той падає в рівці. (Замулинці)

Має нерівну дорогу, мусить лазити або падати вниз або дряпатися вгору.

Манійник

1. Ти манійнику! (Нагуєвичі)

Опанований злим духом.

Манія

1. Манія якась мене сі вчепила. (Нагуєвичі)

Вірять в існування якогось демона Манії, що чіпається до людей і осліплює їх, мішає їх розум.

2. Ти манійо якась! (Нагуєвичі)

До гарної жінки, що баламутить чоловіка.

Манта

1. «Чим ти жиєш, цигане?» – «Мантов.» (Пужники)

Циган циганить, бреше і тим жиє. Пор. Етнографічний збірник VI. 584.

Мантило

1. Обійдеся мантило без цигансьюго весіля. (Комарно)

Якась неясна приказка про цигана.

2. Десь сі мантило дома лишило. (Нагуєвичі)

Мовив циган, що гадаючи вкрасти панські коні, сказав, що мав таке мантило, за яке можна купити кожного коня. Пан дав йому свого коня, і циган поїхав тай не вернув уже з конем. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 207.

Мантити

1. Мантит світом тай людьми. (Нагуєвичі)

Туманить, циганить.

Маншестер

1. Взяв го за маншестер. (Гнідковський)

Взяв за ковнір, викинув за двері.

Мара

1. Аби-сь днесь з’їв мару, завтра треба вару. (Стежниця)

З’їсти мару – наїстися понад міру.

2. Бодай сі тобов мара вдавила! (Нагуєвичі)

Мара – злий демон, дідько.

3. Мара бери мясо, коли ся шпік лишив. (Гнідковський)

Дарма, що пропало м’ясо.

4. Мара би тя взяла! (Гнідковський) … ті бери! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе щось лихе опанувало.

5. Мара біду не возьме. (Гнідковський)

Лихе лихому не противиться.

6. Пек ти маро, оссина би ти було! (Нагуєвичі)

Відпльовують якусь нечисту силу.

7. С-ри, с-ри, мара ті бери! (Нагуєвичі)

Говорять такому, що його застануть, як с-ре.

[Доповнення 1910 р.] 8. Бодай ти мара голову скрутила. (Нагуєвичі)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 9. Всяка мара товчеся по світі. (Ю. Кміт)

Говорять згірдно про чоловіка, що ходить блудом.

[Доповнення 1910 р.] 10. Гнес го ту мара принесла. (Лемківщина)

Прийшов непожаданий гість. Гнес – гнесь, сьогодні.

[Доповнення 1910 р.] 11. Іди до мари маренної! (Нагуєвичі)

З ненавистю: іди геть.

[Доповнення 1910 р.] 12. Мара го знає. (Нагуєвичі)

Згірдно: я його не знаю.

[Доповнення 1910 р.] 13. Мара його має. (Тухля)

Пропав, невідомо де.

[Доповнення 1910 р.] 14. Мара тебе чує. (Нагуєвичі)

Я не чую.

[Доповнення 1910 р.] 15. Якої мари від мене хочеш? (Нагуєвичі)

Ненависно замість: чого від мене хочеш?

Маренник

1. Маренник з тебе якийсь кричит. (Нагуєвичі)

Говорять до крикливої дитини.

Маранча

[Доповнення 1910 р.] 1. Велька того маранча. (Баниця – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Значення слова «маранча» неясне; найближче тут «помаранча», та в зв’язку з цим реченням виходить: купа, скількість.

Марець, март, марот

І. Казала баба: «Я на марець виставлю палець» – тай у марті замерзла. (Нагуєвичі)

Про бабу ніби-то тверду на мороз. Пор. І, Баба 11.

2. Марець тьигне за палець. (Добросин)

Тай не за один палець, а докучає всім морозами та метелицями.

3. Марот не вийшов з пущинє, а березень з паски. (Мшанець)

Пущіння все припадає на март, а паска на квітень.

4. На марец вистав палец. (Жидачів)

Коротший варіант до ч. 1.

5. Оцес місьиц март мусит сі поскоромити, хоть бодай тим. що в коршмі почує. (Жабє)

В марті початок великого посту. Іноді в самім початку місяця, та все-таки він захопить хоч пущання.

6. Сухий марець, мокрий май, буде жито, коби гай. (Ількевич)

Ворожать на добрий урожай. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 139; Носович с. 435; Le Roux І, 70; Дикарев 1577.

[Доповнення 1910 р.] 7. В марець умер не один старець. (Заставці) Прийде марець, умре не один старець. (Дрогобич)

Досвід життєвої практики.

[Доповнення 1910 р.] 8. Марец гварит: «Кобы я маў таку велику річ, як мам міц, то бым в корові теля заморозиў». (Святкова)

В марті ночі коротші, як поперед, а 21 марта ніч рівна дневі.

Маржина (скотина)

1. Гірше без маржини, як без дітини. (Криворівня)

Бо дитина й сама потребує корови.

2. Не клини маржинку на Николи, то ї довга не втне. (Гринява)

То її гадюка не вкусить.

3. Маржинка – свьита річ. (Ясенів)

Тішаться худібкою.

Мари

1. На марах би ті винесли! (Гнідковський)

Прокляття, щоб ти вмер і тебе несли до гробу.

Марикувати

1. Марикує собі з того, що сі наїв хліба мого. (Нагуєвичі)

Наївся, ще й кривдує собі.

Марина. Марія, Маруся

1. «Вінчую тобі, Мариню, нової сорочки!» – «То міні мамуня з старого мішочка перешили.» (Старий Скалат)

Скромна і щира відповідь.

2. Марина мягка як глина, а Явдоха твердша троха. (Жидачів)

Про двох дівчат різної вдачі.

3. Мариська, викинь кіт на гора тай сьидь си! (Буданів)

Мовив жид до клужниці. Пор. Іван 7.

4. Ти Маруся, я Матвій, ти не моя, я не твій. (Жидачів)

Розстаються такі, що вперед кохалися.

[Доповнення 1910 р.] 5. Марина льон тре, Іван жур жре. (Нагуєвичі)

Жартлива імітація французької мови. Пор. Носович 343.

[Доповнення 1910 р.] 6. Марина псам пируги варила; пси сьі рузгаркали й марину зашмаркали; пси сьі руз’їли, Марину заїли. (Розділ)

Примовляють, дразнячи дівку або жінку на ім’я Марина.

[Доповнення 1910 р.] 7. Марина як глина, ані жити, ані вмирати, треб живу поховати. (Жидачів)

Дразнять ліниву жінку.

[Доповнення 1910 р.] 8. Мариська ни люди. (Жидачів)

Для чужого кожна руська дівка – Мариська.

Марія

1. Марія Єгипецька упала з припічка, а Андрій Крицький хопив ї за цицьки. (Прошова)

Так приповідала стара попадя.

2. Плете з Марії Терези. (Збараж)

Повторяє стару історію.

Маркітний

1. Не будьте маркітні, що не все так було, як мало бути. (Нагуєвичі)

Перепрошує господар гостя, якому щось недогоджено.

Маркітно

1. Маркітно ми сі зробило. (Нагуєвичі)

Прикро стало, немило мене це доторкнуло.

Марко

1. Божевільний Марку, ходиш по ярмарку: ні купуєш, ні торгуєш, тілько робиш сварку. (Ількевич)

Окликають сварливого чоловіка, форма коломийки.

2. За всі голови, тай за Маркові діти. (Нагуєвичі)

Коли щось пропаде або згубиться.

3. «Здоров Марку! Випий чарку!» – «Я не можу.» – «Я ти поможу.» (Тернопіль)

Розмова двох товаришів.

4. Лізь Марку хоть у тісну шпарку. (Коломия)

Сховайся, бо будуть бити.

5. Товче сі як Марко по пеклі. (Нагуєвичі)

Шибає собою, де його не треба. Пор. Носович 419. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 157; Носович с. 419.

[Доповнення 1910 р.] 6. Марку, не роби сварку. (Тростянець)

Коротший варіант до т. ІІ, Марко.

[Доповнення 1910 р.] 7. На святого Марка пізний овес, а рана татарка. (Заставці)

День св. Марка євангеліста припадає 25 квітня.

Марний

1. Марна твоя робота. (Нагуєвичі)

Даремна, пуста.

2. Марний як тінь. (Тісна)

Про збідженого, схорованого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 3. Марним зопсуєте, марним направите. (Ю. Кміт)

«Марне» тут у значенні дрібниця, дешева річ.

Марно

1. Марно ми вік зійшов. (Нагуєвичі)

Напрацювався, а добра не зазнав ніякого.

Марнувати

1. Марнує добра, як би не його було. (Нагуєвичі)

Про марнотратника.

Марта

1. Знає й Марта, по чому круп кварта. (Замулинці)

Це знає всяка, що буває на торзі.

2. Марта дідька варта. (Нагуєвичі)

Згірдний вислів про ледачу дівчину.

Мартин

1. Дурний Мартин узяв мило за сир. (Крехів)

Про дурня, що з’їв мило замість сира.

2. Лигай, як Мартин мило. (Головацький Збірки)

Їж на силу, хоч не смакує.

Маруна

1. Маруна виросте, як у городі кришки зо свйиченої паски посієш. (Нагуєвичі)

Маруна – пахуче зілля, розмарин.

Маруся

1. Марусю, душо, мийся, чешися. (Ількевич) … замуж берися. (Нагуєвичі)

Приповідка взята з відомої веснянковоі пісні: Чорнушко-душко і т. д.

Маршалок

1. Гей, гей, що ту маршалків! (Підгірки)

Замість хлопців, парубків.

Маря

1. Розумна Маря, як є варя; але вона глупа, коли одна крупа. (Лімна) [Доповнення 1910 р.] Мудра Марья, як є в печі варя; оглупіє і Марися, як нич не варит ся. (Мшанець)

Розумна жінка, коли має що варити, а дуріє, коли нема що. Пор. Жона ч. 1.

Масло

1. Пішла по масло, а їй у печи погасло. (Ількевич)

Про непорадну господиню. Пор. Мама 16.

2. Поки дали масло, всьо в печи погасло. (Яворів)

Обід не зварився.

3. Своїм маслом сам сі вимащу. (Ясениця Сільна)

Своїм добром сам запоможуся.

4. Хочеш масла? Ще сі корова не напасла. (Нагуєвичі)

Говорять дитині, що в зимі просить масла.

[Доповнення 1910 р.] 5. Маслом сі не вдавиш, перогом сі не наїш. (Жураки)

Масло м’яке, а один пиріг замало, щоб наїстися.

[Доповнення 1910 р.] 6. Як би мене хто маслом мастив. (Станіславів)

Говорить мені приємні, облесні слова.

Масний

1. Масної бесіди чоловік. (Ількевич)

Облесний, солодкомовний.

2. Хто масний, той квасний. (Нагуєвичі)

Облесний чоловік завсігди окажеться нестаточним.

Масність

[Доповнення 1910 р.] 1. Глядає масности до тлустости. (Мшанець)

Образово: солі до солонини.

Масниця

1. Минула ся коту масниця. (Теребовля)

Тоді він уживав разом з людьми всякі ласощі. Минули добрі дні.

Мастити

1. Масти хлопа лойом, а він смердит гнойом. (Нагуєвичі) Смаруй … (Ількевич)

Хлопа все чути стайнею.

2. Не мастивши, не поїдеш. (Завадів)

При всякім ділі треба дбати про запевнення йому успіха.

3. Помастив му боки буковим салом. (Голобутів)

Образово: набив бучком.

4. Помастив му медом під ніс. (Ількевич) … по губах. (Нагуєвичі)

Сказав щось приємне, солодке.

5. Так го помастив, як би салом. (Лучаківський)

Догодив йому чимось, зробив добро.

6. Хто мастит, той їде. (Нагуєвичі; М. Яцків)

Хто підкупить урядника, той виграє справу. Пор. Schleicher 176; Гильфердинг 911. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович 369; Liblinský 4; Wander І, Fahren 26.

Матвій

[Доповнення 1910 р.] 1. Ото я раз Матвій: ти не моя, я не твій. (Зазулинці)

Розстається парубок з дівкою.

[Доповнення 1910 р.] 2. Співай Матвію, бо я не вмію. (Жидачів)

Примівка в формі мудрування.

Матеркляси

[Доповнення 1910 р.] 1. Заберай свої матеркляси. (Нагуєвичі)

Все своє добро.